Academic literature on the topic 'Лабораторний щур'

Вступ. На відміну від численних випадків хвороби у людини, алергічна астма не розвивається в тваринному світі, тому виникає необхідність виявлення декількох характерних ознак астми у тварин.Матеріали і методи. На моделі БА досліджували дію на лабораторних тваринах стандартизованого екстракту листя реліктового дерева гінкго дволопа-тевого (СЕГД). Після 2-кратної сенсибілізації щурам з 1-ої по 24 добу вводили через рот водний екстракт СЕГД у дозі 20 мг/кг/добу. Після закінчення останньої інгаляції у імунізованих і інтактних тварин досліджували реакції клітинного і гуморального імунітету.Результати. Вивчали дослідження показників імунітету на моделі бронхіальної астми у лабораторних тварин (щури) при дії стандартизованого екстракту листя реліктового дерева гінкго дволопатевого (СЕГД). Дослідження фагоцитарної активності клітин периферичної крові щурів показало, що фагоцитарне число мало стійку тенденцію до зниження у тварин з модельованою алергією, як при проведенні експериментальної терапії, так і без неї. Використання препаратів СЕГД у період введення дозволяючої дози алергену сприяє зниженню сенсибілізації лабораторних тварин, що визначає перспективність клінічного використання препаратів при лікуванні хворих на бронхіальну астму.Обговорення. Проведення у сенсибілізованих тварин експериментальної терапії істотно знижувало активність продукції ФГМ, що може свідчити про певний десенсибілізуючий ефект від застосування препарату СЕГД.Висновки. Представлена модель алергії у бронхолегеневій тканині із застосуванням у вигляді алергену яєчного альбуміну відтворена і може служити базою для випробування нових антиалергічних засобів.

Викладені дані щодо впливу «Міковітаму» на ме-таболізм білих щурів. Виявлено, що застосування у дозі 0,9 г Міковітаму сприяє зростанню вмісту гемо-глобіну на 2,7 %, еритроцитів – 4,4 %, загального білка – на 2,4 %, а також зростанню маси білих щу-рів на 10,4 % порівняно з тваринами контрольної групи. Різниці в концентрації глюкози, загальних ліпі-дів, холестеролу, активності амінотрансфераз не встановлено. Для активації рівня природної резис-тентності, обмінних процесів, інтенсивності росту пропонується вивчати вплив біологічно активної спо-луки як добавки до комбікорму сільськогосподарським тваринам. 
 In the article the data of Mikovitam influence on the metabolism of white rats are stated. It is established that application of Mikovitam in a dose of 0,9 g promotes increase in haemoglobin at 2,7 %, erythrocytes at 4,4 %, the total protein – 2,4 %, and also increases the weight of white rats on 10,4 % compared with animals of a control group. The differences in glucose, the total lipids and cholesterol concentration and aminotransferase activity were not established. It is offered to study bioactive compound, as a supplement to feed compound of a livestock for activation of natural resistance level, metabolic processes and growth intensity.

Вступ. Зростаюче застосування азотних добрив є основним джерелом надходження нітратів і нітритів у навколишнє середовище. Нітрити в організмі тварин змінюють валентність заліза в гемоглобіні, перетворюючи його в метгемоглобін, який не здатен у легенях сполучатися з Оксигеном і перетворюватися в оксигемоглобін. Відповідно, втрачається основна функція гемоглобіну – зворотно зв’язувати Оксиген та доставляти його до тканин, внаслідок цього розвивається гіпоксія. Нітрати і нітрити є антиспазматичними отрутами. Деструктивний вплив нітратів і нітритів на організм зумовлений ініціа­цією вільнорадикальних процесів, що призводить до порушення клітинних мембран, зниження активності імунної системи.
 Мета дослідження – вивчити вплив амінокислот на окремі показники антиоксидантної системи щурів за дії нітриту натрію.
 Методи дослідження. Дослідження проводили на лабораторних білих щурах-самцях, яким внутрішньочеревно вводили нітрит натрію та додатково глутамінову кислоту і цистеїн. Тваринам згодовували стандартний комбікорм для лабораторних щурів. Їх утримували в клітках за стандартних лабораторних умов з 12-годинним циклом світла/12-годинним циклом темряви. Усі щури мали вільний доступ до стандартної дієти гризунів і води ad libitum. В еритроцитах крові визначали вміст відновленого глутатіону та ряд ензимів антиоксидантного захисту.
 Результати й обговорення. Встановлено, що застосування нітриту натрію призводило до змін окремих показників системи антиоксидантного захисту. Досліджуваний токсикант викликав зниження вмісту відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази і каталази в еритроцитах крові щурів. У тварин дослідних груп, які після досліджуваного ксенобіотика додатково отримували глутамінову кислоту і цистеїн, спостерігали менш помітні зміни порівняно з контрольною групою щурів.
 Висновки. Досліджуваний токсикант призводив до зниження вмісту відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази і каталази в еритроцитах крові щурів. Менш помітні зміни було зафіксовано у тварин дослідних груп, які додатково отримували досліджувані амінокислоти.

Доведено, що щільність кісткової тканини тіл хребців у поперековому відділі хребта вівці, свині й теляти в чотири рази вища, ніж у людини, що вказує на значно більше навантаження на поперековий відділ хребта в цих тварин порівняно з людиною. Існуючі експериментальні роботи доводять, що переважним об’єктом для моделювання дегенеративних змін у хребті є кролі, а також дрібні лабораторні тварини — щури та миші. Використовуючи їх, можна простежити розвиток вікових дегенеративних змін у міжхребцевих дисках у відносно короткі терміни, а також вивчити зміни в розташованих краніально і каудально суміжних хребтових рухових сегментах. У статті описано спосіб відтворення дегенеративних змін LV-LVI хребтових рухових сегментів поперекового відділу хребта у кролів.

Проблема розвитку токсичного ураження печінки в останні роки стає все більш актуальною. Все частіше зустрічається явище медикаментозного (токсичного) гепатиту, що розвивається в результаті прийому разової великої дози препарату чи тривалого вживання як під наглядом лікаря, так і без нього. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) фармакологічної групи, що поряд із протимікробними засобами масово фігурують у призначеннях лікарів у всьому світі. Серед даної групи ацетилсаліцилову кислоту виділяють як одну з найпоширеніших речовин, що буває у складі багатьох препаратів, які можна придбати чи отримати без рецепта.
 Мета дослідження – вивчити, описати і проілюструвати особливості просторової організації печінкових вен інтактних статевозрілих щурів та їх реорганізацію при отруєнні ацетилсаліциловою кислотою.
 Матеріали і методи. Експерименти проведено на 42 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях: інтрактні (n=6), гостре отруєння (n=6), хронічне отруєння (n=30). Гостре отруєння моделювали одноразовим внутрішньошлунковим введенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 500 мг на 1 кг маси тіла. Хронічну інтоксикацію – щоденним внутрішньошлунковим введенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 150 мг на 1 кг маси тіла. Оцінювали розміри і площу венозного колектора печінки, діаметри основних венозних магістралей (D), довжину їх сегментів між двома сусідніми розгалуженнями (L), діаметрально-довжинні співвідношення (L/D) та величину кутів злиття (φ). Методи дослідження: контрастна рентгенолографія, макроморфометрія. Контрольні терміни дослідження – 1; 3; 7; 14 і 28 діб від початку експерименту.
 Результати досліджень та їх обговорення. При моделюванні тяжкого ступеня токсичності у першу добу експерименту гинули усі тварини. При цьому на їх контрастних рентгенангіограмах спостерігали значні зміни ангіоархітектоніки вен печінки. Вони проявлялися вираженим розширенням просвіту вен усіх контрастованих порядків, що візуально підтверджувалося посиленням судинного рисунка за рахунок більш глибокого контрастування дрібних гілок, а також результатами їх кількісного аналізу.
 Висновки. Найбільші зміни виникають при гострому отруєнні великими дозами ацетилсаліцилової кислоти. При хронічному отруєнні зміни дещо менш виражені й у своєму перебігу проходять у декілька етапів. Отримані кількісні показники печінкових вен і венозного колектора можуть скласти основу для порівняння і встановлення ступеня змін у печінці щурів при експериментальному моделюванні патологічних процесів.

РЕЗЮМЕ. Методи лікування, які дозволяють очищати внутрішнє середовище та виводити з організму хворої людини чужорідні речовини, заслуговують на увагу.
 Мета – охарактеризувати вплив енетеросорбента на мікрофлору товстої кишки.
 Матеріал і методи. Дослідження проведено на 50 білих лабораторних щурах середньою масою 200 г, яких поділили на контрольну та дослідну групи. Першу групу склали інтактні щури, годування яких було стандартним. Другу – щури, які при звичайному годуванні отримували ксерогель. В обох групах білих щурів досліджували вміст товстої кишки, який отримували за допомогою бактеріологічного методу. Експериментальну роботу проводили із дотриманням положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986).
 Результати. Через 7 і 14 днів прийому ксерогелю вміст кишкової палички у фекаліях збільшувався на 14 % і на 13 %. Вміст лактозонегативних ентеробактерій під впливом ксерогелю на 7-й день не змінювався. На 14-й день кількість лактозонегативних ентеробактерій зменшилася під впливом ксерогелю на 9 %. Після 7-го дня прийому ксерогелю зменшувався вміст епідермальних стафілококів на 12 %. Протягом 14 днів зменшився вміст епідермальних стафілококів на 11,1 %, а також золотистих стафілококів на 20 %. Прийом ксерогелю на 7 день експерименту збільшував кількість ентерококів на 7 %. Вміст ентерококів в товстій кишці дослідних щурів збільшився через 14 днів прийому ксерогелю на 8,36 %. У фекаліях дослідних щурів через 14 днів прийому ксерогелю кількість біфідо- і лактобактерій також збільшилася на 36,5 % і, відповідно, на 39,3 %. На вміст анаеробних мікроорганізмів прийом ксерогелю суттєво не впливав. Ксерогель позитивно впливав на мікробіоценоз після 7-го дня годування – кількість протея знизилася на 20 %, а після 14-го дня – на 32 %. Після прийому ксерогелю зменшувалася кількість цих мікроорганізмів на 17 % (7-й день) і 39 % (14-й день).
 Висновки. Збільшення вмісту біфідо-, лактобактерій, непатогенних кишкових паличок і ентерококів, також зменшення кількості протея, золотистих стафілококів і грибів роду Candida в товстій кишці щурів викликав прийом ксерогелю, що призводило до нормалізації мікробіоценозу, порушення якого було відзначено у тварин контрольної групи, які перебували на безволоконній дієті.

Вступ. За цукрового діабету посилюється оксидативний стрес, що є причиною виснаження антиоксидантної системи. Сполуки Ванадію та Хрому є антиоксидантами, тому можна розглядати їх в якості профілактичного застосування для уповільнення прогресування цукрового діабету та ризику ускладнень.
 Мета дослідження – дослідити вплив цитратів ванадію та хрому на активність про/антиоксидантної системи у підшлунковій залозі щурів із алоксановим цукровим діабетом.
 Методи дослідження. Дослідження проводилось на 32 лабораторних щурах лінії Вістар. Тварини були розділені на чотири групи. Щурі І (контрольної) та ІІІ групи вживали чисту воду без добавок; ІІ та ІV групи – споживали воду з цитратами ванадію, в кількості 0,5 мкг V/мл води, та хрому – 0,1 мкг Cr/мл води. У тварин ІІІ і IV груп викликали цукровий діабет шляхом внутрішньоочеревинного введення 5% розчину моногідрату алоксану у кількості 150 мг/кг маси тіла. Матеріалом для дослідження були гомогенати тканини підшлункової залози щурів. Визначали вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів: гідропероксидів ліпідів та ТБК-активних продуктів, а також активність ензимів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та вміст відновленого глутатіону.
 Результати й обговорення. За сумісної дії цитратів ванадію та хрому на інтактних тварин знижувався вміст ТБК-активних продуктів та вірогідне зростання активності ензимів антиоксидантного захисту. За експериментального цукрового діабету вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів зростав, однак відбувалось виснаження захисних можливостей системи антиоксидантного захисту. За попереднього введення цитратів ванадію та хрому до раціону щурів з експериментальним діабетом сприяло зростанню активності досліджуваних ензимів антиоксидантної системи до рівня контролю. Очевидно, мікроелементи ванадій та хром, як антиоксиданти, мають здатність бути акцептором вільних радикалів, і, відповідно, зменшувати оксидативний стрес у діабетичних тварин.
 Висновки. За цукрового діабету гіперглікемія призводить до зростання продуктів ПОЛ та зниження показників антиоксидантного захисту. За сумісної дії цитратів ванадію та хрому у підшлунковій залозі діабетичних щурів нормалізувалися показники про/антиоксидантної системи.

Резюме. Синдром обструктивного апное-гіпопное під час сну (СОАГС) – патологічний стан зупинки вентиляції легенів у хворих понад 10 с; при цьому протягом 7- годинного сну апное-гіпопное реєструється не менше 30 разів. Він зумовлений періодичною обструкцією верхніх дихальних шляхів на рівні горла; при цьому на тлі збереження дихальних зусиль призупиняється легенева вентиляція та понижується насиченість крові киснем; у пацієнтів виникає груба фрагментація сну та надмірна денна сонливість. У хворих спостерігається суттєве погіршення якості життя, зумовлене інсомнічними розладами, та розвивається при цьому симптомокомплекс органічних порушень. Для глибшого вивчення патогенетичних механізмів СОАГС доцільно використовувати експериментальні моделі на дрібних лабораторних тваринах.
 Мета дослідження – оцінити особливості емоційно-поведінкових реакцій у щурів при моделюванні в них синдрому апное сну.
 Матеріали і методи. Дослідження проведено на 42-х білих безпородних щурах-самцях, які перебували на звичайному харчовому раціоні віварію. Для виключення випадкових впливів усі тварини перебували в однакових умовах і брали їх для досліду в один і той же час. З метою усунення коливань гормонального фону для експерименту брали нелінійних білих статевозрілих щурів-самців, маса яких була (200±10) г. Тварин поділили на 3 групи: першу – щури, у яких під барбітуровим наркозом моделювали синдром обструктивного апное-гіпопное сну (21 тварина), друга – щури, яким проводили барбітуровий наркоз (14 тварин), третя – інтактні тварини (7 щурів). Забезпечували тваринам медикаментозний сон, вводячи їх у наркоз. Для цього використовували 1% розчин натрію тіопенталу. Анестетик у дозі 60 мг/кг вводили внутрішньочеревно у ділянку гіпогастрію. Тварини інтактної групи отримували внутрішньочеревно еквівалентну кількість ізотонічного розчину NaCl. Проводили дослідження фізіологічної активності щурів за тестом Буреша у відкритому полі. Досліджували особливості емоційно-поведінкових реакцій у тварин, яким моделювали синдром обструктивного апное-гіпопное сну. Для цього сконструювали пристрій, який за допомогою електромагнітного затвору викликає дозоване за часом змикання двох планок, між якими фіксується латексна тонкостінна муфта, одягнута на мордочки тварин, проксимальна частина яких щільно прилягає до шкіри голови. Тварини при цьому знаходились у медикаментозному сні. Дослідження проведено на 4; 12 і 18 доби.
 Результати. Під час моделювання інспіраторного апное внутрішньоплевральний тиск у них зростав у 5–6 разів. Досліджували емоційно-поведінкові реакції у 42 щурів за тестом «відкрите поле» з інтервалом у 3 дні, загальною тривалістю 18 днів. Виявили погіршення значень горизонтальної та вертикальної активності й показників вегетативного балансу на тлі проведеного наркозу та, особливо, при моделюванні у них синдрому обструктивного апное сну, що засвідчувало їхню здатність до погіршення адаптації, на відміну від інтактних тварин.
 Висновки. Для поглибленого вивчення феномену обструктивного апное-гіпопное сну доцільно застосовувати запропоновану експериментальну модель інспіраторного перекриття ротового та носових просвітів тварин на (2,2±0,2) с протягом кожної хвилини сну під час наркозу. При моделюванні обструктивного апное-гіпопное сну в щурів відбуваються функціональні зміни – пониження емоційно-поведінкових реакцій та вегетативного балансу, що вказує на виражені порушення адаптаційних механізмів.

Вступ. Вплив ожиріння на плідність чоловіків є предметом багатьох досліджень, а молекулярні механізми, що лежать в основі цього взаємозв’язку, активно вивчає наукова спільнота. Лептин є пептидним гормоном, який в основному синтезується у жировій тканині та підтримує енергетичний гомеостаз організму. Крім того, він активно залучений у регуляцію репродуктивної функції через модуляцію гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Ймовірно, лептин можна розглядати як біомаркер, що поєднує метаболічний статус із репродуктивною системою організму.
 Мета дослідження – оцінити вплив висококалорійних дієт на показники фертильності щурів-самців і рівень лептину в плазмі крові.
 Методи дослідження. Дослідження було проведено на 30 білих нелінійних щурах-самцях масою 250–300 г, яких поділили на 3 групи по 10 тварин у кожній: щури контрольної групи (КГ) споживали стандартний корм; тварини дослідних груп отримували високожирову дієту (ВЖД) і дієту з високим вмістом жиру та цукру (ВЖЦД) відповідно. Утримували лабораторних тварин на зазначених раціонах протягом 7 тижнів. Після евтаназії щурів проводили їх морфометричні заміри, на основі яких обчислювали індекс Лі, тестикулярний коефіцієнт та коефіцієнт вісцерального жиру. Кров для дослідження забирали з хвостових судин тварин у еппендорфи з гепарином. Отриманий матеріал 5 хв центрифугували при 800 g, після чого відбирали плазму для подальших досліджень. Суспензію сперматозоїдів готували з каудальної частини епідидимісів яєчок. Розраховували загальну кількість статевих клітин та їх рухливість. Життєздатність сперматозоїдів досліджували шляхом їх фарбування флуоресцентним барвником пропідій йодидом. Концентрацію лептину в плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу.
 Результати й обговорення. Утримування щурів на ВЖД і ВЖЦД протягом 7 тижнів суттєво не позначилося на прирості маси тіла. Індекс Лі незначно відрізнявся між дослідними групами (p=0,59). Однак коефіцієнт вісцерального жиру в групі ВЖЦД був на 40 % вищим порівняно з КГ (p=0,04). Не було виявлено істотної різниці між дослідними групами щодо кількості сперматозоїдів (p=0,72), рухливості (p=0,63) та життєздатності (p=0,87). Дієта з високим вмістом жиру і цукру спричиняла зростання концентрації лептину в плазмі крові щурів на 14 % від вихідних даних (p=0,01).
 Висновок. Короткострокове перебування на раціоні з високим вмістом жиру і цукру викликає метаболічні зміни, на що вказує значне зростання відносної частки жирової тканини та рівня лептину в плазмі крові.

Вступ. Гостра кишкова непрохідність (ГКН) займає, за даними як вітчизняної, так і зарубіжної літератури, – 3-5 місце серед гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Багато авторів відзначають, що в післяопераційному періоді розвивається велика кількість ускладнень: нагноєння ран, неспроможність анастомозів, перитоніт, пієлонефрит, пневмонії.Мета дослідження: вивчити ступінь накопичення антибактеріальних препаратів у стінці кишки вище місця перешкоди на моделі експериментального обтураційного ілеусу.Матеріали та методи. Експеримент проведено на 28 лабораторних тваринах (щури), у яких сформована модель обтураційного ілеусу. Контрольну групу склали 4 тварини, у яких не проводили антибактеріальну те-рапію. У 8 тварин антибактеріальну терапію проводили метронідазолом, у 8 – цефтріаксоном і 8 – ципрофлок-сацином. Тварин виводили з експерименту через 12, 24, 36 і 48 год. У ці терміни виконували забір двох біоп-татів кишки, які розташовані на 1 см вище місця перешкоди. Перший фрагмент відправляли для гістологічного дослідження, другий – для визначення кількості антибактеріального препарату в стінці кишки методом висо-коефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати досліджень та їх обговорення. Згідно з хроматограмою, протягом доби відбувається кумуляція метронідазолу в стінці кишки вище місця перешкоди, досягаючи піку через 24 год експериментального обтура-ційного ілеусу, в подальшому концентрація метронідазолу в стінці кишки, незважаючи на продовження вве-дення, знижується і до 36 год. на хроматограмі препарат не визначається. Вивчення кількості цефтріаксону і ципрофлоксацину в стінці кишки на моделі обтураційного ілеусу показало так само зниження здатності запа-леної стінки до кумуляції цих препаратів у міру прогресування ілеусу. Слід зазначити, що в стінці запаленої кишки ці препарати знаходили навіть через 48 год в бактерицидних концентраціях. Встановлено, що через 12 год. існування обтураційного ілеусу у тварин, лікування яких здійснювали метронідазолом, стінка кишки була стоншена, і розміри її не перевищували 0,5 мм. Через 24 год. зміни в порівнянні з попередніми були незначні: товщина стінки залишалася 0,5 мм. Значні мікроскопічні зміни виникли через 48 год. Істотно збільшився на-бряк стінки, що зумовило її потовщення до 1 мм. Зміни відповідали флегмоні кишкової стінки, що підтвердже-но лейкоцитарною інфільтрацією у всіх її шарах. Через 48 годин в стінці кишки тварин, які отримували ципро-флоксацин і цефтриаксон, деструктивні зміни виявлялися однотипно у вигляді гнійного запалення.Висновки. У міру прогресування гнійного запалення в стінці кишки при обтураційному ілеусі відбуваєть-ся поступове зниження її здатності накопичувати цефтріаксон і ципрофлоксацин. Однак ці антибактеріальні препарати виявлені в бактерицидних концентраціях в стінці кишки через 48 год. Накопичення метронідазолу при обтураційному ілеусі в лікувальній концентрації відбувається в малозміненій стінці кишки протягом пе-рших 24 годин і носить короткочасний характер, що підтверджено результатами експерименту.Ключові слова: обтураційний ілеус, метронідазол, цефтріаксон, ципрофлоксацин, антибактеріальна терапія.

Знання будови лабораторних тварин являється важливою умовою для отримання точних результатів під час досліджень та їх інтерпретації. Метою дослідження є порівняння анатомо-морфологічних особливостей язика людини та лабораторних щурів.

Шайнога С. О. Вплив біологічно активних речовин на клітини крові лабораторних щурів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 091 «Біологія» / наук. керівник Р. Ф. Амінов. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 71 с.<br>UA : Кваліфікаційна робота магістра виконана на 71 сторінках друкованого тексту, містить 6 таблиць та 15 рисунків. Перелік використаної літератури нараховує 87 посилання, з яких 26 – наукові роботи з іноземних видань. Об’єкт дослідження: короткострокова культура лейкоцитів крові нелінійних щурів під впливом різної концентрації антигенів біологічно активних речовин (БАР) червоного каліфорнійського хробака ЧКХ. Мета роботи – дослідження дії різної концентрації БАР ЧКХ на показники лейкоцитів крові нелінійних лабораторних щурів в короткостроковій клітинній культурі. Методи дослідження: біохімічні, гематологічні та статистичні. Встановлено, що в короткострокових культурах крові лабораторних щурів низькі концентрації 1мкг/мл та 5мкг/мл водно-сольового екстракту ЧКХ надають продуктивну стимулюючу дію, яка сприяє підвищенню резистентності лейкоцитів в несприятливих для них умовах in vitro. Високі концентрації антигенів в культуральних зразках крові індукують апоптотичні реакції у лейкоцитів, які закінчуються їх некрозом. Новизна роботи. Вперше виявлено, що низькі концентрації екстракту ЧКХ у крові здатні надавати продуктивну та стимулюючу дію, а високі концентрації навпаки  індукують апоптотичні реакції. Практичне значення – дані можуть бути використані у ветеринарії, в подальшому впровадженні в медицині при корекції розладів у імунній системі, по типу вторинних імунодефіцитних станів та хронічних патологій, застосовані для усунення алергічних та аутоалергічних захворювань, пригнічення пухлинного росту.<br>EN : The master's qualifying work is performed on 71 pages of printed text, contains 6 tables and 15 figures. The list of used literature includes 87 references, of which 25 are scientific works from foreign publications. The master's qualifying work is performed on 70 pages of printed text, contains 6 tables and 15 figures. The list of used literature includes 87 references, of which 25 are scientific works from foreign publications. Object of study: short-term leukocyte culture of nonlinear rats under the influence of different concentrations of antigens of biologically active substances (BAS) of red California worm CHKH. The aim of the study was to study the effect of different concentrations of BAR CHK on the indicators of blood leukocytes of nonlinear laboratory rats in short-term cell culture. Research methods: biochemical, hematological and statistical. It was found that in short-term blood cultures of laboratory rats, low concentrations of 1 μg / ml and 5 μg / ml of water-salt extract of CHK have a productive stimulating effect, which helps to increase the resistance of leukocytes in adverse conditions in vitro. High concentrations of antigens in blood culture samples induce apoptotic reactions in leukocytes, ending in necrosis. Novelty of work. For the first time it was found that low concentrations of CHK extract in the blood can have a productive stimulating effect, and high concentrations, on the contrary, induce apoptotic reactions. Practical value - the data can be used in veterinary medicine, in further implementation in medicine in the correction of disorders in the immune system, such as secondary immunodeficiency and chronic pathologies, used to eliminate allergic and autoallergic diseases, suppress tumor growth.

Кононенко Д. В. Морфофункціональні особливості лімфоцитів та нейтрофілів крові лабораторних щурів при гірудовпливі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 091 «Біологія» / наук. керівник Р. О. Литвиненко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 88 с.<br>UA : Дана pобота викладена на 88 стоpiнках дpукованого тексту, мiстить 6 таблиць, 1 рисунок. Список лiтеpатуpи включає 119 джеpел, в тому числі 20 із них латиницею та 33 за останні 5 років. Об’єкт дослiдження – периферична кров нелінійних лабораторних щурів під впливом біологічно активних речовин (БАР) медичної п’явки. Мета pоботи – визначення морфофункціональних особливостей лімфоцитів та нейтрофілів крові нелінійних лабораторних щурів при гірудовпливі. Методи дослiдження: імунологічні (кількість лейкоцитів, лейкоцитарна формула крові, цитоморфометричний метод), статистичні. У pезультатi дослiдження встановлено, що на наступний день після останньої приставки медичної п’явки у нелінійних лабораторних щурів порівняно з контролем спостерігаються статистично значимі зміни в лейкоформулі крові, зокрема, зниження абсолютної та відносної кількості еозинофілів, сегментоядерних нейтрофілів; підвищення відносної кількості паличкоядерних нейтрофілів, моноцитів та лімфоцитів. Після гірудовпливу виявлено статистично значимі зміни цитоморфометричних ознак лімфоцитів (зменшення ядра, площі клітини та збільшення частки малих лімфоцитів) та нейтрофілів (збільшення частки паличкоядерних нейтрофілів з кільцеподібним ядром, зменшення середнього діаметру та кількості сегментів у сегментоядерних нейтрофілів). Новизна pоботи: доповнено наукові дані про вплив БАР медичної п’явки на цитоморфометричні показники лімфоцитів та нейтрофілів крові нелінійних лабораторних щурів старого віку. Практичне значення pоботи: отримані результати можуть бути використані для оцінки лікувального ефекту гірудотерапії у ссавців.<br>EN : This work is presented on 88 pages of printed text, contains 6 Tables, 1 figure. The list of references includes 119 sources, including 20 of them in Latin and 33 for the last 5 years. The object of the study is the peripheral blood of nonlinear laboratory rats under the influence of biologically active substances (BAS) of a medicinal leech. The aim of the work is to determine the morphofunctional features of blood lymphocytes and neutrophils of nonlinear laboratory rats with hirudoinfluence. Research methods: immunological (number of white blood cells, leukocyte formula of blood, cytomorphometric method), statistical. As a result of the study, it was found that on next day after the last medical leeches prescription in elderly in nonlinear laboratory rats compared to the control, statistically significant changes in the leukocyte blood formula are observed, in particular, a decrease in the absolute and relative number of eosinophils, segmented neutrophils; an increase in the relative number of stab neutrophils, monocytes and lymphocytes. After hirudoinfluence, statistically significant changes in cytomorphometric characteristics were found in lymphocytes (a decrease in the nucleus, cell area and an increase in the content of small lymphocytes), and in neutrophils (an increase in the percentage of stab shaped neutrophils with a ring-shaped nucleus, a decrease in their average diameter and the number of segments in segmentonuclear neutrophils). Novelty of the work: scientific data on the effect of medicinal leech BAS on the cytomorphometric parameters of lymphocytes and neutrophils in the blood of nonlinear laboratory rats of old age are supplemented. Practical significance of the work: obtained results can be used to evaluate the therapeutic effect of hirudotherapy in mammals.