Academic literature on the topic 'Мапа висоти'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мапа висоти.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Мапа висоти"

1

КШАНОВСЬКИЙ, Олег. "ТИПОЛОГІЯ ВЖИВАНЬ І СЕМАНТИЧНИХ ПЕРЕХОДІВ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ В УКРАЇНСЬКІЙ, ПЕРСЬКІЙ ТА АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІЙ МОВАХ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 221–39. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.20.

Full text
Abstract:
У статті за допомогою семантичної метамови (найважли- вішими компонентами якої є спостерігач; вертикальність; поверхня; фасад (перед, лице) і протилежний йому тильний бік (тил, зад) об’єктів; внутріш- ність; порожнє/повне (категорії опису об’єктів у формі контейнерів); кон- тейнер, або умістилище; межі; тло; частина/ціле, множина, маса/дискретні (раховані) об’єкти, а також люди та частини тіла людини) побудовано лек- сичну типологію прототипових (предметних), розширених (непредметних) та метафоричних уживань прикметників та відад’єктивних іменників сучасних української, перської та азербайджанської мов. Єдина методика паралельних описів у зазначених мовах дала змогу, по-перше, виявити три типи вживань лексем на позначення висоти: 1) для опису вертикально витягнутих знизу вгору об’єктів жорсткої конфігурації, або типу «шпилі»: дерево, труба, шафа, шапка, пшениця, будинок та под.; 2) з іменами на позначення об’єктів тополо- гічного типу, так званих піднесених над поверхнею «опор»: високе крісло, висо- кий стіл, високі поручні (їхньою головною функцією є слугувати поверхнею, на яку можна спертися, виконуючи певну дію); 3) з іменами на позначення топо- логічного типу об’єктів, що постійно розташовані над поверхнею, основою: високе гілля, високі хмари. По-друге, виявлено шість регулярних семантичних переходів у досліджуваних мовах: високий «шпиль» – піднесена над поверхнею «опора» (високе дерево – високі поручні); високий «шпиль» – постійно розта- шований об’єкт угорі (високе дерево – високі хмари); постійно розташова- ний об’єкт угорі – кількісно високий рівень, результат (високе гілля – високий урожай); високий «шпиль» – якісне явище, процес (висока пшениця – високі почуття); піднесена над поверхнею «опора» – вважливий, поважний результат (високий стіл – високий престол); постійно розташований об’єкт угорі – важкодосяжний результат (високі хмари – висока культура). Настільки екс- пліцитний опис (у ньому явно вказано на умови реалізації кожної форми) дає змогу створювати високоякісні словники і граматики досліджуваних мов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

СКАКУН, В. М., та Т. Ю. МАРЧЕНКО. "РЕАКЦІЯ ГЕНОТИПІВ ЛІНІЙ – БАТЬКІВСЬКИХ КОМПОНЕНТІВ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ НА РІЗНУ ЩІЛЬНІСТЬ ЦЕНОЗУ". Аграрні інновації, № 18 (5 липня 2023): 105–13. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.18.15.

Full text
Abstract:
Мета. Дослідження реакції генотипів ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи на різну густоту рослин та кореляційно-регресійні залежності між морфологічними ознаками й урожайністю насіння. Методи. Двофакторний польовий дослід, методи математичної статистики. Результати. Встановлено, що найбільший істотний вплив на масу 1000 насінин мав генотип батьківської лінії кукурудзи. Усі лінії – батьківські компоненти максимальну масу 1000 зерен показали за густоти 70 тис. рослин / га (у середньому 168,9 г), яку можна вважати оптимальною. Збільшення густоти посіву до 80, 90 і 100 тис. рослин / га викликало зменшення показників досліджуваної ознаки. Середньоранні лінії показали негативний зв’язок між урожайністю та масою 1000 насінин, середньостиглі – тісний позитивний кореляційний зв’язок. Група стиглості батьківських форм кукурудзи впливала на висоту рослин на різних етапах їх росту та розвитку. Середньорання лінія ОР-26А (ФАО 240) мала мінімальну висоту – в середньому за дослідом 173,5 см, а середньостиглі лінії ОР–32А, АВ–30Б (ФАО 320) мали максимальну висоту рослин – в середньому 189,6 і 190,2 см відповідно. Висота рослин збільшувалася за збільшення густоти рослин, хоча залежності висоти рослин ліній кукурудзи та урожайності насіння носили переважно криволінійний характер. Для кожної лінії існував індивідуальний оптимум висоти рослин, що забезпечував найвищий рівень урожайності насіння. і є результатом генотип-середовищної реакції на агротехнічні заходи. Висота прикріплення верхнього (продуктивного) качана змінювалась у досить широких межах – від 66,8 до 97,5 см. Найвище він розташовувався у середньостиглої лінії АВ–30Б (ФАО 320) (в середньому на рівні 95,3 см), а найнижче – у середньоранньої лінії ОР–26А (в середньому 66,8 см). Батьківські компоненти по-різному реагували на густоту рослин, оптимальну площу живлення треба встановлювати індивідуально для кожного генотипу. Найвища врожайність насіння4,46 т/га сформувалась у лінії АВ–30Б (ФАО 320), що пов’язано зі збільшеною тривалістю періоду вегетації і оптимізованою технологією. Висновки. Існує специфічна реакція ліній на щільність ценозу. Для кожної батьківської форми існує оптимум густоти рослин, що потрібно враховувати на ділянках гібридизації для отримання максимальної врожайності насіння.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Головаха, М., С. Бондаренко та О. Гриценко. "ОЦІНКА ТОЧНОСТІ ВИРІВНЮВАННЯ МЕХАНІЧНОЇ ВІСІ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТУ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ КОЛІННОГО СУГЛОБА". Grail of Science, № 18-19 (5 вересня 2022): 363–71. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.26.08.2022.59.

Full text
Abstract:
Мета роботи – оцінити точність, вирівнювання механічної вісі нижньої кінцівки, індивідуальним інструментом при ендопротезуванні колінного суглоба за допомогою рентгенометрії. Матеріали та методи. Використовуючи рентгенометрию, проведено аналіз ендопротезування колінного суглоба 21 пацієнта, оперованих за допомогою індивідуального інструменту. Вік пацієнтів: середній вік (44-60 років) – 4, похилий вік (60-75 р.) – 12, старечий вік (75-90 р.) – 5, пацієнтів. Чоловіків – 3, жінок – 18. До операції пацієнтам виконували комп’ютерну томограму нижніх кінцівок, а після неї рентгенографію нижніх кінцівок повністю з вертикальним установленням положення стоп. Індивідуальний інструмент виготовляли за оригінальною методикою. Аналіз результатів провели шляхом порівняння рентгенометричних показників до та після операції: 1) положення механічної осі нижньої кінцівки у фронтальній площині на плато великогомілкової кістки у відсотках; 2) медіальний великогомілковий кут спилювання до механічної осі; 3) розміри компонентів ендопротеза (стегновий, великогомілковий і висота вкладиша). Результати. Відхилення у значеннях медіального великогомілкового та латерального стегнового кутів між запланованим та фактично отриманим значенням становили в середньому 0,74%, що можна вважати високим показником точності позиції імплантатів. Позиція механічної осі кінцівки після операції відрізнялася від запланованої трохи більше ніж 2,15 %. Розміри компонентів ендопротеза та висота великогомілкового вкладиша, латерального стегнового кутів між запланованим та фактично отриманим значенням становили в середньому 0,74 %, що можна вважати високим показником точності позиції імплантатів. Позиція механічної осі кінцівки після операції відрізнялася від запланованої трохи більше ніж 2,15 %. Розміри компонентів ендопротеза та висота великогомілкового вкладиша, встановлені пацієнтам, співпали у 100,0% випадків з результатами планування, причому у всіх випадках тибіальна вставка
 мала висоту 9 мм. Застосування індивідуального інструменту дозволило скоротити час операції, не відкривати кістковомозковий канал стегна, а також провести імплантацію стегнового компонента за наявності металоконструкцій у стегновій кістці. Висновки. Застосування оригінального індивідуального інструменту ендопротезування колінного суглоба забезпечило високу точність встановлення компонентів ендопротеза.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Усенко, С. О., О. О. Васильєва, Т. І. Карунна, Б. С. Шаферівський, І. М. Желізняк та О. І. Кравченко. "ВПЛИВ ПІДБОРУ КРОСУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРНИХ ЯЄЦЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 120–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.15.

Full text
Abstract:
В статті викладено результати аналізу можливостей подальшого розвитку птахофабрик з урахуванням існуючого потенціалу та проблем сучасного птахівничого бізнесу. Проведено моніторинг показників продуктивності кросу Ломанн в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика». Визначено рівень продуктивності курей-несучок та ефективність використання двох ліній кросу Ломанн ЛСЛ Лайт та Ломанн Браун. У період яйцекладки кури-несучки кросу Ломанн Браун зберігали високі адаптивні і продуктивні якості. Попри добру адаптацію до інтенсивної системи утримання та використання, птиця кросу Ломанн ЛСЛ Лайт мала нижчий показник збереженості на 2 % в порівнянні з показником життєздатності курей кросу Ломанн Браун. Дослідження показали, що крос Ломанн ЛСЛ Лайт швидко виходить на пік яйцекладки (91,4 %) і зберігає високу продуктивність до кінця її використання. Саме кури цього кросу в кінці продуктивного періоду зберігали достатню яйценесучість на рівні 69,1% і цей показник перевищував такий у кросу Ломанн Браун на 3,6 %. В кінці продуктивного періоду птиця саме цього кросу зберегла яйценесучість на рівні 69,1 %, що перевищує цей показник порівняно з птицею кросу Ломанн Браун на 3,6 %. Проте середня маса яєць одержаних від кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була нижчою, в порівнянні з середньою масою яєць отриманих від кросу Ломанн Браун. Слід зазначити, що гібридна птиця кросу Ломанн Браун інтенсивно росла і вже в кінці яйцекладки мала живу масу на рівні стандарту кросу, так по закінченні продуктивного періоду жива маса несучок кросу Ломанн Браун була на рівні 1880,9 г, в той час, як маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт лише 1629 г. Однак, птиця кросу Ломанн Браун динамічно нарощувала живу масу, і в кінці продуктивного періоду мала достатньо високу вагу. Так в кінці яйцекладки жива маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була на рівні 1629 г, в той час, як кури – несучки кросу Ломанн Браун мали живу масу – 1880,9 г. Встановлено, що витрати на корми, а відповідно і собівартість виробництва продукції, у кросу Ломанн ЛСЛ Лайт значно нижчі ніж у кросу Ломанн Браун. Зазначені показники вказують на те, що використання курей-несучок кросу Ломанн ЛСЛ Лайт в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика» більш ефективне порівняно з птицею кросу Ломанн Браун.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

БАЗАЛІЙ, В. В., Є. О. ДОМАРАЦЬКИЙ та О. П. КОЗЛОВА. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНДЕКСІВ ЗА ПРОГНОЗОМ УРОЖАЙНОСТІ В НАЩАДКІВ НА РАННІХ ЕТАПАХ СЕЛЕКЦІЇЇ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗА РІЗНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ". Аграрні інновації, № 27 (28 січня 2025): 148–53. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.27.22.

Full text
Abstract:
На сьогодні важливим напрямом наукового забезпечення рослинництва – це створення високо адаптивних сортів агроекологічної діяльності з високим ступенем генетичного захисту врожайності від несприятливих чинників довкілля, розробка наукових основ створення генетично запрограмованих сортів пшениці заданої біологічної і господарської орієнтації. Мета статті полягає у визначені ефективності використання індексів за прогнозом урожайності в нащадків на ранніх етапах селекції озимої пшениці за різних умов вирощування. Методи. Дослідження проводилися в продовж 2019-2021 років на дослідному полі Херсонського аграрно-економічного університету. Матеріалом для досліджень були сорти пшениці «типово» озимої і альтернативного типу, різного генетичного і екологічного походження. Сорти пшениці різного типу розвитку досліджувалися за пізніх строків сівби (10.10; 20.10; 10.11). Дисперсійний аналіз даних досліджень проводили відповідно до методичних вказівок Рокицького П.Ф. Результати та висновки. Наряду з вивченням генетичних кореляцій індексу лінійної щільності колосу з основними ознаками селекційних ліній значну цікавість визивав і взаємозв’язок даного показника з іншими класичними індексами: збиральний індекс – відношення маси зерна до маси рослин (НІ); індекс атракції – маса колоса з насінням/ маси стебла (АІ); максимальний індекс – маса зерна з колоса/ висота рослин (МХ); індекс інтенсивності – маса стебла/ висота рослин (ВІ); індекс потенціальної продуктивності маса зерна з колоса, маса колоса з насінням/ кількість зерен з колоса (ІРР), характеристика яких представлена в ряду публікації. Індекс лінійної щільності колоса (ЛЩК) необхідно використовувати як маркерний при доборах цінних генотипів за масою зерна з колоса на ранніх етапах селекційної роботи. Індекс лінійної щільності колоса і ознака «маса 1000 зерен» контролюються достатньо незалежними генетичними системами і при цьому створюється сприятлива ситуація позитивного добору морфобіотипів як за індексом, так і за масою 1000 зерен. За величиною (ЛЩК) можна відбирати короткостебельні морфобіотипи з більшою кількістю зерен у колосі і відповідно з підвищеною масою зерна з колоса.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Жупина, А. Ю., Г. Г. Базалій, Л. О. Усик, Т. Ю. Марченко та Ю. О. Лавриненко. "Успадкування висоти рослин гібридами пшениці озимої різного еколого генетичного походження в умовах зрошення". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 122–29. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.19.

Full text
Abstract:
Мета. Встановити характер успадкування ознаки«висота рослин», тривалість періоду «цвітіння –стиглість» у гібридів пшениці озимої, створених із залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції цих показників з урожайністюзерна дібраних сімей. Методи. Польові дослідженняпроведені в Інституті зрошуваного землеробства НААНу 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сортипшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразкизахідноєвропейського екотипу, що були інтродукованіз Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібридивисівались при зрошенні схемою «материнська форма,батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні,селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Представлені результати досліджень успадкування висоти рослин гібридами пшениці озимої, щостворені за участі контрастних за еколого-генетичнимпоходженням сортів. Детермінація довжини стебла рослинами F1 пшениці м’якої озимої, створеними за участірізних екотипів, мала різноманітний характер. За схрещування напівкарликових батьківських форм у більшостіспостерігалося позитивне наддомінування. У гібридів,створених за участі середньорослих генотипів з напівкарликовими успадкування, відбувалося за позитивнимдомінуванням. Проведення оцінок відібраних сімей зависотою рослин, термінами проходження фаз розвиткута урожайністю зерна в селекційних розсадниках дозволили з’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначити найбільш вагомі маркерні для проведення доборівта корегування моделі сорту. У проаналізованих доборівз гібридних популяцій зростання висоти рослин призводить до зменшення урожайності, а збільшення тривалості вегетації – до зростання висоти рослин. Висновки.У більшості гібридних популяцій все ж таки спостерігалась позитивна, слабка залежність подовження тривалості терміну формування та наливу зернівки з урожайністю зерна, що передбачає перспективність доборів на подовження тривалості вегетації в умовах зрошення.Для кожної гібридної популяції, що створена за участіконтрастних за висотою і тривалістю вегетації батьківських компонентів, необхідно розробляти специфічнийплан доборів з урахуванням внутрішньопопуляційнихкореляційних залежностей маркерних та результативних ознак.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Popovich, H. B., A. O. Malinina, I. I. Aksenyuk та R. V. Hrytsak. "ВПЛИВ ДОДАТКОВОГО ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ НА ПОЧАТКОВІ ЕТАПИ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ РОЗСАДИ ПОМІДОРА І ОГІРКА". Vegetable and Melon Growing, № 64 (6 січня 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-44-49.

Full text
Abstract:
Мета. Вивчення впливу додаткового штучного освітлення на початкові етапи росту та розвитку розсади огірка і помідора в умовах закритого ґрунту. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи дослідження. Результати. Встановлено, що відмінності у швидкості росту гібридів помідора й огірка проявилися вже на ранніх етапах. Найбільш різкі відмінності спостерігали у помідора. У варіанті з досвічуванням вже на п’ятий день відмічали добре розвинені сім’ядольні листки, висота гіпокотиля при цьому становила в середньому 3,6 см, площа листкової поверхні першого справжнього листка – 3,08 см2. У той самий час у контролі рослини перебували на стадії розгортання сім’ядольних листків. У фазі двох – чотирьох справжніх листків як за висотою стебла, так і за площею листкової поверхні виділялася розсада варіанту з досвічуванням. Встановлено, що рослини при досвічуванні були більш вирівняні за висотою, мали міцне, сильно опушене, більшого діаметру стебло, сира маса рослин у середньому на 19% перевищувала варіант із природним освітленням. За фенологічними спостереженнями рослини огірка розвивалися майже однаково, за морфометричними даними рослини, які додатково досвічували, перевищували контроль. У фазі розгорнених сім’ядольних листків висота гіпокотиля в середньому на 23% перевищувала контроль. На цей період рослини обох варіантів досліду перебували на початковій стадії формування першого справжнього листка. У подальшому спостерігали значне прискорення росту в рослин, які додатково досвічували. У фазі двох справжніх листків висота рослин у досліді на 45% перевищувала контроль, а площа листкової поверхні – на 30%, товщина стебла при цьому у контролі на 7,9% була меншою. Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування світлодіодних фотоламп 30 Вт у весняний період для вирощування розсади в умовах закритого ґрунту. Протягом усього досліду у варіанті з додатковим досвічуванням у рослин помідора й огірка спостерігали прискорений ріст, більші висоту, площу поверхні листків та масу надземної частини. Крім того, при досвічуванні у рослин помідора одного віку спостерігали суттєві відмінності за темпами розвитку справжніх листків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Boyko, Hanna, Natalia Puzrina, Anatoliy Bondar та Volodymyr Hryb. "Вплив мікробних агентів і біопрепаратів на їх основі на біометричні показники сіянців Pinus sylvestris L." Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 23 (29 грудня 2021): 68–78. http://dx.doi.org/10.15421/412128.

Full text
Abstract:
Найвищі показники проростання насіння Pinus sylvestris L. в умовах in vitro виявлено за умов їхнього оброблення штамами Trichoderma viride 2016, Trichoderma lignorum 201. Менш ефективними виявилися штами Fusarium oxysporum 206, Fusarium sambucinum 16, Penicillium lanosum 201, Trichothecium roseum 2016. У лісовому розсаднику для передпосівного оброблення насіння найефективнішими виявилися Trichoderma viride 2016, Trichoderma viride 16, Trichoderma lignorum 201, Alternaria alternata 2016. Фітотоксичний вплив виявили штами Fusarium sambucinum 2016, Penicillium variabile 16, Penicillium lanosum 201, Aspergillus fumigatus 20, Aspergillus fumigatus 2016.
 Оброблення насіння штамами Trichoderma viride 2016, Trichoderma viride 16 забезпечило збільшення висоти сіянців сосни на 15-19%, діаметра на кореневій шийці – на 10-21% та маси коренів – на 39-40%. Використання штамів Trichoderma lignorum 201, Alternaria alternata 2016 збільшило ці ж показники сіянців, порівняно з контролем, на 5-14, 5 та 37% відповідно.
 Водна витяжка із мортмаси листків Corylus avellana сприяла збільшенню висоти сіянців на 19%, діаметра на кореневій шийці – на 15%, маси коренів – на 30%, порівняно із контролем. За оброблення насіння витяжкою із мортмаси листків Tilia cordata Mill. збільшення згаданих показників становило 13, 13 та 23% відповідно.
 За оброблення насіння водною витяжкою із мортмаси листків Quercus robur L. та Alnus glutinosa Gaertn. ріст сіянців пригнічувався: їхня висота, порівняно з контролем, зменшилася на 23 і 13%, діаметр на кореневій шийці – на 29 і 11%, маса корінців – на 9 і 33%. 
 За оброблення насіння біопрепаратами Триходермін, Гаупсин, Планриз у лабораторних умовах, його якісні показники в усіх варіантах були вищими, ніж на контролі. У лісовому розсаднику за передпосівного оброблення насіння зазначеними вище біопрепаратами висота сіянців збільшилася на 5-19%, діаметр на кореневій шийці – на 10-21%, а маса коренів – на 38-53%, порівняно із контролем. Менш ефективними виявилися біопрепарати Мікосан-Н і Фітоспорин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Sergienko, O. V., та Z. P. Linnik. "АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОЛЕКЦІЇ ГІБРИДІВ F1 КАВУНА ЗА ПРОДУКТИВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ". Vegetable and Melon Growing, № 72 (6 січня 2023): 32–40. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2022-72-32-40.

Full text
Abstract:
Мета. Виділити високо адаптивній вихідний матеріал кавуна за основними продуктивними показниками (урожайністю, середньою масою товарного плоду) для подальшого використання у селекційному процесі. Об’єкт. Колекція з 17 гібридів F1кавуна з восьми країн світу (України, Данії, Франції, США, Росії, Китаю, Кореї та Нідерланди). Методи. Загальнонаукові, вимірювально-вагові, розрахункові, статистичні. Результати. Проведено вивчення адаптивного потенціалу колекції гібридів F1 кавуна за ознаками: загальна і товарна урожайність та середня маса товарного плоду. Визначено: Vi - загальну адаптивну здатність (ЗАЗ), у 2САСi – специфічну адаптивну здатність (САЗ), Sgi – стабільність генотипу, bi - коефіцієнт регресії реакції генотипу на зміну умов (пластичність), СЦГі - селекційну цінність генотипів у колекції гібридів F1 кавуна. Встановлено амплітуду та розмах варіювання ознак продуктивності. За ознакою загальна урожайність виділено зразки з високою загальною адаптивною здатністю, 4 гібриди, як найбільш стабільні, з низьким значенням показника специфічної адаптивної здатності (один з яких зі стабільно високим рівнем урожайності) та з високою пристосованістю генотипу до різноманітних умов вирощування. За ознакою «загальна урожайність» виділено 2 гібриди з високою селекційною цінністю. Аналіз результатів досліджень за ознакою «товарна урожайність” дозволив визначити 3 зразка з високою адаптивною здатністю та 2 зразка з високими показниками стабільності (стабільно середнім рівнем урожайності). За селекційною цінністю генотипу за ознакою «товарна урожайність» високі показники, вищі стандарту мали 3 гібриди. Для селекційної роботи на ознаку «маса товарного плоду» за загальною адаптивною здатністю виділено 2 гібриди. За стабільністю ознаки «середня маса товарного плоду» виділено 2 гібридів. За селекційною цінністю генотипу за ознакою «маса товарного плоду» високі показники мали 4 гібриди. Середня тривалість вегетаційного періоду за генотипами у 2018 р. склала – 82 доби, у 2019 році – 74 доби та у 2020 році – 87 діб, у середньому за 3 роки – 81 доба. Для селекційної роботи на ранньостиглість представляють цінність стабільні зразки, у яких тривалість періоду «сходи – достигання» у середньому за 3 роки не перевищила 75 діб. За селекційною цінністю генотипу за ознакою тривалість періоду «сходи – достигання» високі показники мали 3 гібриди. Висновки. Визначено адаптивну здатність колекції гібридів F1 кавуна. Для селекційної роботи на різні ознаки практичну цінність становлять зразки з високою загальною адаптивною здатністю (ЗАЗ), так виділено 3 гібриди (за загальною урожайністю), 3 (за товарною урожайністю), 2 (за середньою масою товарного плоду). За показниками стабільності виділено 1 гібрид із стабільно високою загальною урожайністю; 2 гібриди з стабільно середньою товарною урожайністю; 2 гібриди з стабільно середньою масою товарного плоду. За коефіцієнтом регресії гібриди кавуна за ознаками було розподілено на низько-, середньо- та високо- екологічно пластичні. Визначено генотипи інтенсивного типу зі збільшеною реакцією на умови вирощування: за загальною урожайністю – 8; за товарною урожайністю – 7; за середньою масою товарного плоду – 6 зразків. Визначено генотипи зі середнім рівнем екологічної пластичності: за загальною урожайністю – 4; за товарною урожайністю – 3; за середньою масою товарного плоду – 6 зразків. Визначено високо пластичні генотипи, які в незначній мірі реагують на зміну умов вирощування: за загальною урожайністю – 4; за товарною урожайністю – 6; за середньою масою товарного плоду – 4 зразки. За селекційною цінністю генотипу виділено: за ознакою загальна урожайність – 2 гібриди; за ознакою товарна урожайність – 3 гібриди; за ознакою середня маса товарного плоду – 4.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Didur, O. O., A. F. Kulik та L. V. Dotsenko. "Оцінка морфометричних змін паростків гравілату міського (Geum urbanum) за умов моделювання попадання підвищених доз кадмію в ґрунт унаслідок бойових дій". Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 53 (30 грудня 2024): 64–74. https://doi.org/10.15421/442406.

Full text
Abstract:
Висвітлено, що військові дії чинять значний вплив на біосферу на різних екологічних рівнях, істотно змінюючи екосистеми та їхні компоненти, а міра їх впливу залежить від характеру порушень, стійкості біологічних систем і часових рамок конфлікту. Через військову агресію прискореними темпами відбувається деградація земель, що становить серйозну загрозу продовольчій безпеці, знищуються ландшафтні ресурси, дерева, тваринний світ, порушується структура ґрунту, погіршуються умови існування наземної та підземної біоти. Показано, що військова агресія призводить до накопичення потенційно токсичних елементів, таких як кадмій, у ґрунті, рослинах. Пошкодження рослин проявляється у вигляді змін їхнього росту та фізіологічних характеристик, особливо за підвищеної концентрації кадмію, який легко поглинається корінням рослин. Оцінено вплив хімічного забруднення ґрунтів (на прикладі потенційно токсичного кадмію) на індикаторний вид лісової рослини. В умовах вегетаційного досліду вивчено вплив кадмію на низку основних морфометричних характеристик паростків рослини гравілату міського (Geum urbanum L.), який є широко розповсюдженим по всій території України багаторічним трав’янистим лісовим видом. Досліди показали, що після 10 діб впливу кадмію в дозі (відносно гранично допустимої концентрації) 1ГДК, 2ГДК, 4ГДК (3, 6 та 12 мг/кг субстрату) у рослин спостерігається статистичне достовірне гальмування росту їх надземної і підземної частини. З’ясовано, що маса паростків, їх висота та довжина коренів зі збільшенням концентрації токсиканту зменшуються, що підтверджено дисперсійним аналізом та множинним порівнянням середніх значень показників. Моделювання дїї кадмію у дозі 5ГДК (15 мг/кг субстрату) також виявило негативний вплив на вказані морфометричні характеристики дослідної рослини. За результатами моделювання побудовано працездатні моделі лінійної регресії з високим ступенем апроксимації, які прогнозують зниження значень досліджених морфометричних характеристик паростків індикаторної рослини порівняно з дозою кадмію 4ГДК (12 мг/кг субстрату). Припускається, що буферна здатність ґрунтів по відношенню до потенційно токсичного кадмію виявляє більший рівень буферної ємності на відміну від піщаного субстрату, а отже, і більшу стійкість до деградації. Результати експериментів свідчать, що досліджений суглинковий гумусований ґрунт проявляє більш високий рівень буферної здатності до впливу кадмію порівняно з піском, на якому спостерігаються менші середні значення маси паростків модельної рослини, її висоти та довжини підземної частини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Мапа висоти"

1

Баранова, Ірина Володимирівна, Ирина Владимировна Баранова, Iryna Volodymyrivna Baranova, and Y. Voitsekhovskyi. "Information Technology for 3D Relief Model Generation By Color Parameters of Pixel." Thesis, Sumy State University, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55764.

Full text
Abstract:
Using of digital maps in simulators will dynamically change the tasks options and improve the quality of military professionals. The paper said information technology to get 3D relief model for digital maps. Created simulator module has a user friendly interface with a large number of configuration options that allow well prepared for raster images for recognition. The generation of digital terrain automatically. The resulting digital map can edit, change display settings, zoom and move in the world coordinate system, add it necessary to vegetation and buildings.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Мапа висоти"

1

Savinova, Natalia, and Ганна Савінова. "ДИДАКТИКА ФОРМУВАННЯ ТЕМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ ДІАЛОГІЧНОЇ ЄДНОСТІ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ." In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-36.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано теоретико-дидактичні засади формування тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Уточнено та з’ясовано сутність понять «діалогічна єдність», «тематична лексика». Визначено поняття «тематична лексика» як найбільшу смислову парадигму, що об’єднує слова певної частини мови на підставі відношення до загальної теми, подібності чи спільності функцій, позначуваних словами, спільності родових значень. Діалогічну єдність інтерпретовано як мінімальну смислову та структурну одиницю діалогічного тексту, що визначається як послідовність двох або більше тематично, логічно, психологічно та структурно пов’язаних реплік, перша з яких є стимулювальною, решта – реагувальними. 1420 Описано критеріально-показникову базу дослідження, зокрема критерії та показники (когнітивно-змістовий, що відображає повноту й дієвість засвоєння системи теоретико-практичних знань і вмінь добирати слова певної тематичної групи в процесі діалогу. Його показники: точність тематичного слововживання в діалозі, що характеризує вміння добирати слова в межах тематичної групи; якість слів тематичних груп діалогу, що демонструє вміння складати ряди слів за певною змістовою ознакою (видовою або родовою); розуміння значення слів тематичної групи діалогу, що свідчить про осмислення семантичних ознак діалогічних єдностей; експресивно-оцінний, що полягає в об’єктивному осмисленні й оцінці дітьми результатів власної діяльності й діяльності однолітків щодо вживання слів однієї тематичної групи в діалозі. Його показниками є: використання під час діалогу образних виразів, експресивної лексики, що характеризується насиченістю або відсутністю додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків; взаємооцінка правильності вживання тематичної лексики в діалозі, що репрезентує вміння оцінювати та контролювати лексичні знання однолітків під час діалогу; самооцінка вживання тематичної лексики в діалозі, тобто навички самооцінювання й самоконтролю власних лексичних умінь). Представлена дидактична модель формування тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня має три взаємопов’язані етапи: пропедевтичний, теоретико-операційний та продуктивний. Метою першого, пропедевтичного етапу, є мотивування вихованців до занять. Цей процес відбувався шляхом створення ситуації успіху для кожної дитини в процесі діалогу, упровадження сюрпризних моментів під час активної освітньо-ігрової діалогічної взаємодії, активного введення в діалог слів художнього стилю та малих фольклорних форм, діяльності щодо розвитку психічних функцій (пам’яті, мислення, уваги, сприйняття, уяви) засобами дидактичних вправ або ігор. Другий, теоретико-операційний етап, спрямований на формування практичних умінь та навичок використання тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Зміст роботи полягав у розробці конспектів та проведенні логокорекційних занять, вправ, завдань для формування умінь і навичок використання тематичної лексики діалогічної єдності. Головною педагогічною умовою було залучення дітей до діалогічної взаємодії, використання тематичної лексики в різних ситуаціях мовленнєвого спілкування. Передбачалося використання таких основних організаційних форм, як: ігри-заняття, ігри-інсценізації, сюжетно-рольові та дидактичні ігор, а також засобів навчання, зокрема мовленнєвого зразка, слів художнього стилю, матеріалу усної народної творчості, візуальної наочності. Третій, продуктивний етап роботи, передбачав узагальнення набутих умінь та навичок використання тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Основними організаційними формами роботи на цьому етапі були ігри-заняття, ігри-інсценізації, дидактичні ігри, вправи, а засобами навчання – мовленнєвий зразок, художнє слово, усна народна творчість, візуальна наочність тощо. Запропонована дидактична модель була апробована в процесі експериментальної роботи. Ефективність методики збагачення тематичної лексики діалогічної єдності старших дошкільників забезпечувалась усіма (окрім письма) видами мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання. Освітньо-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку охоплювала різні види говоріння (творчі розповіді, конструкції та творчі малюнки), самостійність, ініціативність, самоконтроль, самооцінка. Схарактеризовано якісні зміни тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Діти пояснювали вживання слів, розрізняли переносне й пряме значення, наводили приклади («Холодильник мовчить, коли він не працює»). Мовлення дітей стало яскравим, образним та різноманітним («торт» – «господар свята»; «морозиво» – «солодка бурулька»; «сир» – «вулик»). Дошкільники почали виявляти вміння та навички вживання слів із різними смисловими відтінками. Слугувати прикладом на підтвердження цього факту можуть бути такі фрази: «Сонячний день. Яскраво світить сонечко, блищать його промінці. На галявині сидять мама й тато. Вони чекають бабусю й дідуся. Мама й тато купили диню, яка схожа на величезне жовте сонечко». Наприкінці експерименту спостерігається активне використання дошкільниками іменників, прикметників та дієслів, що свідчить про усвідомлення ними цих частин мови. У їхньому мовленні простежується вживання синонімів, антонімів, багатозначних слів: «працьовита, як бджілка»; «м’який характер»; «золотий урожай; «золота дівчинка»; «золоті руки»; «свіжа сорочка»; «свіжа газета». У результаті контрольної діагностики дітей із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня засвідчено якісні зміни вмінь і навичок уживання тематичної лексики під час діалогу. Відповідно до результатів експерименту після впровадження розробленої експериментальної моделі на високому рівні в ЕГ (експериментальної групи) за допомогою середньоарифметичних підрахунків показників когнітивно-змістового критерію виявлено 16,6 % сформованості тематичної лексики діалогічної єдності (було 5,5 %) дітей, у КГ (контрольної групи) показники суттєво не змінилися: високий рівень демонстрували 5,5 % дітей (раніше не було виявлено високого рівня). Згідно з показниками експресивно-оцінного критерію на високому рівні в ЕГ сформованості тематичної лексики діалогічної єдності зафіксовано 5,5 % дітей (спочатку не було виявлено високого рівня), а у КГ показники не змінилися.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!