Academic literature on the topic 'Мобільні оператори'

В статті проведений аналіз мобільного зв’язку стандарту GSM, зокрема розглянута функціональна будова і інтерфейси взаємодії між структурними елементами стільникової мережі. Для розуміння принципу роботи зв’язку за стандартом GSM наведена структурна схема якій представлені центр комутації мобільного зв'язку (MSC), обладнання базової станції (BSS), центр управління та обслуговування (ОМС), мобільні станції (MS). Розглянуті основні алгоритми забезпечення конфіденційності і безпеки даних мобільних абонентів, оскільки GSM канал має свої способи захисту, а також місця вразливості. Зокрема виділено наступні небезпечні види атак, до яких чутливі абоненти стільникових мереж: сніффінг; витік персональних даних; витік даних про місцезнаходження; спуфінг; віддалене захоплення SIM-карти, виконання довільного коду (RCE); відмова в обслуговуванні (DoS). Встановлено, що необхідною функцією мобільної мережі є ідентифікація абонентів, що виконується за IMSI, який записаний в SIM-карті абонента і HLR оператора. Для захисту від спуфінга, мережа виконує аутентифікацію абонента перед тим, як почати його обслуговування. У випадку підтвердження справжності абонента, відбувається захист як абонента так і мережевого оператора від впливу шахрайського доступу. Крім цього користувач повинен бути захищений від підслуховування. Це досягається шляхом шифрування даних, переданих по радіоінтерфейсу.

У роботі розглянута задача складання структури тарифного плану для мобільного оператору. Описані етапи створення системи для аналізу економічного ефекту від впровадження тарифного плану.Розглянуті існуючі підходи до сегментації абонентів мобільних операторів, вказані переваги та недоліки кожного з підходів. На базі одного з підходів виокремлено два сегменти: сегмент бізнес-користувачів та сегмент фізичних осіб. Розроблена імітаційна модель для визначення доходу мобільного оператору. Модель реалізована у системі імітаційного моделювання Stella. У моделі врахована можливість переходу абонентів із сегменту фізичних осіб до сегменту бізнес-користувачів, представлені блоки для моделювання послуг мобільних мереж різного покоління (від мереж 1G до мереж 4G). Приведений опис моделі, надані рекомендації по її використанню.

Одна з сучасних тенденцій розвитку ринку мобільних додатків ‒ це розробка і адаптація мобільних додатків, що виконують функції експертних систем. Мобільний додаток ‒ це програмне забезпечення, призначене для роботи на планшетах, смартфонах та інших мобільних пристроях. Експертна система ‒ це набір компонент, які дозволяють системі приймати рішення на рівні компетентного фахівця (експерта). У роботі розглядається концепція побудови моделей баз знань на основі ієрархічної функціональної системи та її використання в онлайн консультації для мобільних експертних систем. Аналізуються структури моделей баз знань в інформаційно-комунікаційних технологіях для вибору: пакета оператора мобільного зв'язку, провайдера, хостера та інтернет-магазина. Модель бази знань предметної області в системі “КАРКАС” складається з ієрархії класів предметної області, зв'язків між ними (правил), які діють в рамках цієї моделі.

Мета статті: коротко дослідити та проаналізувати положення Європейського кодексу електронних комунікацій, прийнятого Європейським Парламентом та Радою в 2018 році, причини та наслідки його появи з точки зору актуальних реформ у сфері регулювання Інтернету в ЄС. Наукова новизна роботи полягає в аналізі змісту Європейського кодексу електронних комунікацій як одного з найважливіших етапів реформ регулювання Інтернету в ЄС, що може стати основою для подальших наукових досліджень у ході імплементації його положень в законодавство України. Висновки. Прийнятий Європейським Парламентом та Радою 11 грудня 2018 року Європейський кодекс електронних комунікацій (European Electronic Communications Code) – всеохоплюючий документ, що є частиною реформ в рамках створення єдиного цифрового простору ЄС. Основні його положення направлені на встановлення чітких правил щодо використання Інтернету на всій території ЄС, підвищення якості надання послуг, сприяння інвестиціям, рівності для усіх надавачів послуг в Інтернеті, надання чіткого визначення та розмежування понять, формування взаємної довіри між зацікавленими особами у реагуванні на нові ризики. Важливе місце виділяється наближенню джерел європейського права у сфері регулювання Інтернету до вимог технічного прогресу. Так, з точки зору перспектив підключення 5G, Кодексом було урегульовано надання довгострокових ліцензій на використання радіочастотного ресурсу для бездротового широкосмугового доступу та встановлено чіткі правила відновлення прав; доповнено попередні умови більш жорсткими вимогами щодо користування радіочастотним ресурсом; посилено координацію та експертну оцінку запланованих національних призначень радіочастотного спектру по всьому ЄС (в рамках групи з питань радіочастотної політики (RSPG). Оскільки до 30 червня 2020 року мобільні оператори отримали ексклюзивний доступ до частот 700 МГц, Кодекс продовжує координування використання діапазону для підвищення швидкості та забезпечення більш якісного покриття. Важливим є також те, що Кодекс діє на недискримінаційній основі та не втручається в сам зміст послуг, які надаються, хоча це і дещо уповільнює реформи на національних рівнях. Для вирішення цих проблем у низці європейських країн вживаються спеціальні заходи, які локально вирішують проблемні питання. Таким чином, ЄС проводить комплексну політику у сфері цифрової економіки та цифрової трансформації, створюючи повноцінну систему. Тому для України важливо намагатися напрацьовувати власні координовані з ЄС стратегії розвитку, беручи до уваги стратегічні документи, акти ЄС та задекларовані цілі. Для того, щоб стати повноцінною частиною загального процесу та врахувати на рівні державних інститутів Європейську стратегію 2030 «Digital Compass: the European way for the Digital Decade», необхідно опрацювати існуючі на сьогодні основоположні джерела та наблизитися до визначених ними стандартів.

У статті представлено інновації світової мобільної індустрії (МІ) у відповідності до глобальних цілей сталого розвитку (ЦСР), визначено їх двосторонню взаємодію; розглянуті здобутки українських мобільних операторів та їх вплив на державні пріоритети. У результаті проведеного аналізу визначено, що: 1) МІ є одним з головних інструментів у досягненні ЦСР; 2) важливими стали не тільки інноваційні технології але й інноваційні рішення; 3) протягом останніх п’яти років лідерство зберігає дев’ята ціль – інновації та інфраструктура але у 2020 році позитивну динаміку показала перша – подолання бідності; 4) на вітчизняному ринку світовим тенденціям найбільше відповідає компанія ТОВ «Лайфселл», державним – ПрАТ «Київстар»; 5) цілі сталого розвитку є мотиваційною складовою для розробки та впровадження інновацій та визначають їх подальші перспективи; 6) при впровадженні інновацій потрібно враховувати їх сумарний вплив на майбутню прибутковість компанії; 7) прикладом ефективного інноваційного менеджменту може бути ТОВ «Лайфселл», високу позитивну динаміку розвитку окремих інноваційних показників при низькому прогнозному тренді мають ПрАТ «Київстар» і Vodafone ПрАТ «ВФ Україна».

З врахуванням величезного зростання мобільного трафіку даних, з одного боку, та помірного середнього доходу на кожного користувача, з іншого боку, оператори мобільного зв'язку вивчають технології мережевої віртуалізації та технології хмарних обчислень для побудови економічно ефективних та еластичних мобільних мереж та їх пропонування як хмарних сервісів. Предметом вивчення в статті є процеси конфігурування телекомунікаційної мережі для вирішення завдань обробки службового навантаження. Метою є підвищення ефективності роботи мережі шляхом здійснення реконфігурації топології. Завдання: розробити математичну модель та відповідну процедуру еконфігурації ресурсів телекомунікаційної мережі при перевантаженнях або відмовах. Використовуваними методами є: графовий підхід та математичні моделі оптимізації для задачі перерозташування мережевих функцій, імітаційне моделювання для дослідження роботи запропонованого методу реконфігурації ресурсів в мережах з віртуалізацією. Отримані такі результати. У статті представлено метод локальної реконфігурації обчислювальних ресурсів віртуальної мережі у випадку відмови або перевантаження. Висновки. Отриманий метод враховує динамічну зміну топології мережі обслуговування та на відміну від існуючих дозволяє гнучко визначати конфігурацію обчислювальних ресурсів обслуговування, розміщати мережеві функції з мінімальними витратами та децентралізовано контролювати показники якості. Метод використовує евристичну модель для визначення оптимального місця міграції віртуалізованих мережевих функцій з фізичного вузла з відмовою або перевантаженням, а результати моделювання у системі Mathcad показують підвищення ефективності використання ресурсів. Проведені дослідження показали доцільність використання запропонованих рішень при вдосконаленні існуючих телекомунікаційних мереж та при побудові нових перспективних гнучких добре масштабованих мереж оператора зв’язку із повним або частковим застосуванням принципу віртуалізації мережевих функцій.

Статтю присвячено аналізу основних напрямів використання інтелектуальних систем у туристичному бізнесі. Зазначається, що в умовах пандемії пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності серед туристичних операторів є дуже актуальною проблемою. Виявлено, що підвищення ефективності туристичного бізнесу досягається через введення в дію нових форм і видів туристичної діяльності (це, зокрема, віртуальні представництва, спеціалізовані маршрути, контекстний маркетинг тощо), упровадження сучасних програмних комплексів, вебсервісів, мобільних додатків. Їх використання дає можливість забезпечити цифровізацію туристичної галузі, сформувати єдиний туристичний інформаційний простір, розвинути e-туризм тощо. Здійснено огляд можливостей окремих типів інтелектуальних систем, що працюють на різних апаратних платформах. Їх використовують для формування екскурсійних маршрутів з урахуванням побажань різних категорій туристів, надання клієнтам релевантної інформації про туристичні об’єкти, місця проживання та харчування залежно від їх місцезнаходження, обчислення фінансових затрат на туристичний маршрут тощо. У такий спосіб забезпечується інформаційна підтримка кожного туриста, підвищується якість його обслуговування. Виявлено, що інтелектуальні системи використовують бази даних та бази знань для збереження інформації про вік, стать, сімейний стан туриста, його маршрут, відвідані ним туристичні об’єкти і їх кількість, обсяг витрачених ним грошей тощо. Проаналізовані дані використовуються для формування якісних рішень та відображення персоніфікованої туристичної інформації. Крім того, для підвищення функціональності в інтелектуальних системах використовуються сторонні вебсервіси (Google Maps, GPS-навігація). У перспективі передбачається сформувати вимоги до розроблення інформаційної системи оператора туристичного агентства та здійснити практичну реалізацію цього завдання.

Мобільні автономні роботи (МАР) використовуються для виконання великої кількості різноманітних завдань у різних галузях, таких як видобуток корисних копалин, пошук та порятунок, військових застосувань тощо. Окремо виділяється категорія МАР, які використовуються у закритих приміщеннях. Це пов’язано з додатковими технічними та програмними обмеженнями які накладаються на МАР та оператора. У цій статті розглядаються 35 класичних методів пошуку шляху для МАР та методів їх оптимізації. Класичні методи включають наступні категорії методів: методи клітинної декомпозиції; методи штучного потенційного поля; вибіркові методи; методи, що використовують мережу проміжних задач. У статті також розглядаються основні проблеми, що виникають під час виконання задачі пошуку шляхів. Методи аналізувалися за такими характеристиками: обмеження; режим планування; мнтрика, яка використовується для планування наступного кроку. Також у статті розглядаються основні проблеми з якими стикаються під час виконання задачі пошуку шляху.

Стаття досліджує передумови активізації процесу розробки мобільних роботів напочатку XXI сторіччя. Наведено перелік факторів, що безпосередньо впливають на інтенсифікацію розвитку робототехніки. Процес зростання кількості розробок в цьому секторі обумовлює необхідність їх чіткої класифікації. Автором запропоновано систему класифікації бойових наземних роботизованих комплексів в розрізі масо-габаритних характеристик та ступеню їх автономності. Сформована класифікаційна таблиця, де наведено типові приклади роботизованих комплексів відповідно до різних квадрантів. Таблиця побудована виходячи з п’яти масо-габаритних груп наземних роботизованих комплексів та чотирьох рівнів автономності. Окремо по кожному квадранту таблиці надані головні тактико-технічні характеристики роботизованих комплексів, що заявлені розробниками та безпосередньо впливають на ефективність зразків. Такі показники як радіус телекерування роботом з боку оператора, швидкість пересування, тривалість роботи на одній зарядці, можливість додаткового корисного навантаження або бойові можливості наведені для всіх зразків. В наступній таблиці проаналізовані тактико-технічні характеристики та переваги різних роботизованих комплексів для висвітлення їх ефективності та зручності під час експлуатації. Серед провідних факторів, що безпосередньо впливають на ефективність зразків автор відокремив наступні: тип приводу, наявність легкозаймистих речовин на борту, легкість старту роботи роботизованого комплексу в складних метеорологічних умовах, акустична, термічна та візуальна непомітність, наявність власного повноцінного бойового модуля та вбудованої системи автономного руху. Наприкінці статті згадується про потужний рух проти роботів-вбивць (Campaign to Stop Killer Robots) та його відомих адептів з усього світу. Наведено визначення автономної зброї та її відмінності від зброї, керованої оператором. Вказано на головні загрози, пов’язані із автономною зброєю. Запропоновано також думку автора щодо перспектив руху “Campaign to Stop Killer Robots” в умовах поглиблення конфліктів по всьому світу.

The number of smart devices on the Internet is growing steadily every year. The Internet of Things is present in a variety of devices and applications that can be used both in the home and in all industries. The development of Internet of Things technology involves not only device manufacturers but also mobile operators, who are primarily focused on developing and providing the most sought-after Internet of Things services.