Academic literature on the topic 'Мовні вміння'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мовні вміння.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Мовні вміння"

1

Гейченко, К. І., Л. Ф. Богуславська та О. Л. Соляненко. "НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ В АСПЕКТІ СТРУКТУРИ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 3 (21 грудня 2022): 137–42. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2022-3-20.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто формування комунікативної компетенції іноземного студента-нефілолога відповідно до професійної сфери спілкування, включаючи жанри навчального та ділового спілкування під час мовної підготовки. Для інофонів опанування іноземної мови важливо не тільки тому, що вони мешкають і спілкуються в українському середовищі, а головне, що їхня професійна підготовка зазвичай організована і проходить українською мовою. Головною метою навчання інофонів української мови є формування в них комунікативної компетенції, тобто вміння спілкуватися мовою, що вивчається, і передусім у навчально-професійній сфері. Навчання професійного спілкування представлено в сучасних навчальних матеріалах фрагментарно й однотипно, що не відповідає реальному спілкуванню. Тому треба скорегувати список можливих і необхідних жанрів наукового мовлення. У змістову структуру комунікативної компетенції спеціаліста необхідно включити сукупність знань і вмінь адекватної мовленнєвої поведінки та досить повного мовленнєвого самовираження цього спеціаліста в типових для нього ситуаціях, стратегії і тактики здійснення ним комунікативних намірів під час реалізації професійних завдань і отримання професійного результату. Важливо включити і низку знань і умінь із соціальної психології, психології особистості та теорії комунікації тощо. У статті зазначається, що зміст комунікативної компетенції буде мати низку складників: мовні знання й уміння; комунікативні знання у сфері професійного спілкування; стратегічні вміння прогнозування та планування спілкування і здійснення завдань професійного спілкування; тактичні правила мовленнєвої поведінки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Беньковська, Н. Б. "СУТНІСТЬ ЗМІСТУ КОМУНІКАТИВНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Maritime Security and Defense, № 2 (9 серпня 2023): 3–6. http://dx.doi.org/10.32782/msd/2023.2.1.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюється сутність змісту комунікативної готовності до іншомовного спілкування майбутніх офіцерів Військово-морських сил Збройних сил (ВМС ЗС) України. У дослідженні визначено, що сутність змісту комунікативної готовності до іншомовного спілкування майбутніх офіцерів Військово-морських сил Збройних сил України полягає у володінні певною системою умінь і навичок міжособистісного спілкування, яких досить для досягнення поставленої суб’єктом комунікативної мети. Також у статті обґрунтовано, що комунікативна готовність до іншомовного спілкування охоплює як мовні та мовленнєві навички та вміння, так і навички соціально-психологічні, що забезпечують ефективну взаємодію з людьми та полегшують розв’язання міжособистісних проблем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кочергіна, Світлана, та Олена Хорошайло. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ТЕХНІЧНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Педагогічна інноватика: сучасність та перспективи, № 7 (26 березня 2025): 74–79. https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-7-13.

Full text
Abstract:
Дану статтю присвячено проблемі розвитку комунікативних компетентностей у студентів технічних спеціальностей при вивченні іноземної мови, що є вкрай важливим в умовах сучасного глобалізованого світу. Автори розглядають ключові аспекти комунікативної компетентності, а саме: граматичну, соціолінгвістичну, дискурсивну та стратегічну, пропонуючи різноманітні практичні завдання та інструменти для їх розвитку. Стаття визначає основні поняття, підкреслюючи важливість володіння студентами не тільки граматичними знаннями, але і вмінням використовувати іноземну мову в різних соціальних та професійних контекстах. Розглядаються методи та вправи для покращення граматичної компетенції, включаючи завдання на заповнення пропусків, використання умовних речень, опис технічних процесів, дебати та переклад. Особлива увага авторами приділяється розвитку соціолінгвістичної компетенції. Пропонуються завдання,які моделюють реальні ситуації професійного спілкування, такі як переговори з міжнародними колегами, культурно-обумовлені презентації, аналіз мовленнєвих актів та розробка ділового листування. Стаття також охоплює аспекти розвитку дискурсивної компетенції. Пропонуються вправи на створення зв’язних та логічних текстів, опис технічних процесів, написання інструкцій та технічних звітів. Особливо підкреслюється важливість вміння будувати чіткі аргументи та пропонувати рішення в рамках групових дискусій. Насамкінець, розглянуто стратегічну компетенцію та запропоновано інструменти для розвитку вміння компенсувати мовні недоліки, такі як: ігри з перефразування, завдання з уточнення, ситуаційні вправи, рольові ігри та використання візуальних засобів. Загалом, автори надають комплексний підхід до розвитку комунікативних компетентностей при вивченні іноземної мови, пропонуючи широкий спектр практичних завдань, спрямованих на формування навичок,необхідних для успішної професійної діяльності в технічній сфері. Він акцентує увагу на необхідності інтеграції граматичних знань, соціальної обізнаності, логічного мислення та стратегічних комунікативних навичок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Любас А. А. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БОЙОВОГО ТА ОПЕРАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.270.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано ефективність формування міжкультурної компетентності у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення. У період навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення офіцери оволодівають навичками, вміннями, методами та формами організації професійної діяльності, а саме: вправляються у виконанні службових обов’язків у військових частинах, закріплюють теоретичні знання, розвивають навички облаштування укриття з використанням маскувальних властивостей місцевості, влаштування загородження, ведення бою тощо. На командно-штабних, тактичних навчаннях курсанти відпрацьовують методи ведення операції або бою на тлі спеціально створеної військово-політичної, стратегічної, оперативної та бойової обстановки. Звернуто увагу, що у процесі проходження практики майбутні фахівці бойового та оперативного забезпечення повинні розвивати мовні знання, такі як: полікультурні знання, знання про військово-професійні цінності, правила вербальної та невербальної комунікативної поведінки військовослужбовців. Метою їх навчання є отримання знань про стилі спілкування американських, англійських військовослужбовців та використання комунікативних стратегій для досягнення мети, вміння вести діалог з представниками інших культур. Військовослужбовці закріплюють навички толерантної комунікативної поведінки, здатність контролювати свої дії під час спілкування, зокрема вміння долати страх, етнічні та культурні стереотипиЗроблено висновки, що під час проходження курсантами навчальної і військової практики в умовах, наближених до реальних, з метою формування міжкультурної компетентності виявили проблемно-пошукові методи навчання, а саме кейс метод та навчально-рольова гра. Застосування кейс методу сприяє створенню умов для формування навичок й умінь, що є вагомими складовими міжкультурної компетентності. Навчально-рольова гра передбачає моделювання ситуацій професійно орієнтованого спілкування й має на меті навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення прийняттю рішень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Середа, Ганна. "ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". NEW COLLEGIUM 113, № 1 (2024): 77–81. http://dx.doi.org/10.34142/nc.2024.1.77.

Full text
Abstract:
В наш час зростає роль міжнаціональної комуні-кації у бізнесі, культурі, науці, професійній діяльності та ін., тому володіння іноземними мовами є одним із головних факторів як соціально-економічного, так і загальнокультурного прогресу суспільства. Це означає, що формування у майбутнього спеціаліста між- культурної комунікативної компетентності є актуальною проблемою сучасної професійної освіти. В статті проаналізовано специфіку викладання іноземної мови в технічних закладах вищої освіти, зазначено, що абітурієнти технічних ЗВО часто мають недостатню іншомовну підготовку і мотивацію до вивчення іноземної мови. Показано, що подолання цих факторів необхідне для формування у студентів іншомовної комунікативної компетенції, яка перед- бачає здатність здобувачів освіти використовувати засвоєні знання, вміння та навички для вирішення практичних та теоретичних задач. Доведено, що для формування іншомовної комунікативної компетенції студенти мають володіти не лише мовними засобами, а й певними знаннями професійного і країнознавчого характеру, основами теорії комунікації тощо. Зроблено висновок, що доцільно при викладанні іноземної мови в технічних ЗВО давати студентам хоча б елементарні відомості про культуру, традиції, етикет, світогляд людей країни, мова якої вивчається, розвивати у них навички спілкування, вміння врахо- вувати комунікативні інтенції співрозмовника тощо. Це допоможе їм подолати не тільки мовні, а культурні бар’єри і стати спроможними досягти рівня, достат- нього для практичного використання іноземної мови у майбутній професійній діяльності, тобто сформувати іншомовну комунікативну компетентність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Дем’яненко, Світлана Дмитрівна. "РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ОСНОВІ УСВІДОМЛЕННЯ МОВНО-МОВЛЕННЄВИХ ОДИНИЦЬ". Психологічні студії, № 1 (30 квітня 2024): 62–68. http://dx.doi.org/10.32782/psych.studies/2024.1.7.

Full text
Abstract:
У статті представлено теоретико-експериментальне вивчення проблеми розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку на основі усвідомлення одиниць мовної системи. Наголошується на важливості засвоєння дітьми істотних характеристик різних функціонально-смислових типів висловлювання (розповідь, опис, міркування), що в подальшому сприятиме формуванню успішної мовно-мовленнєвої компетентності дітей. Доводиться, що з усвідомленням мови і мовлення діти старшого дошкільного віку оволодівають свідомою мовною поведінкою, а добре розвинене та усвідомлене мовлення стає підґрунтями для вербального оперування осмисленими одиницями мови і мовлення. У роботі викладено наукові підходи до розуміння зв’язного висловлювання як вміння правильно, доцільно, відповідно до норм літературної мови, користуватися всім арсеналом мовних засобів у побудові зв’язних висловлювань: розповіді, опису, міркування та проаналізовано позиції вчених представників різних наук, щодо необхідності усвідомлення дітьми зв’язного мовлення. Проведене дослідження включало вивчення зв’язних висловлювань дітей старшого дошкільного віку за показниками: складання розповіді, опису, міркування, що мають певну структуру; змістова характеристика висловлювання; різноманітність лексики та різних типів зв’язку; обсяг висловлювання, наявність різних за складністю речень та їх кількісне словесне наповнення, специфічні мовні засоби вираження для різних типів розповідей; здатність до об’єктивації мови та рефлексії мовлення. Представлено аналіз результатів проведеного дослідження, які свідчать про недостатню здатність дітей старшого дошкільного віку складати розповіді різних типів, це залежить, по-перше від незрілості мовно-мовленнєвих та комунікативних здібностей особистості мовця та, по-друге, несформованості знань істотних ознак розповіді, опису, міркування, невміння їх об’єктивування та здійснення рефлексії над мовленням. Доводиться, що навчання розповідання має здійснюватися на основі усвідомлених (експліцитних) знань дітей про мову та мовлення за методично коректного психолого-лінгвістичного розвивального підходу й врахуванні особливостей дітей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шелудченко, Л. С., С. П. Комарніцький, Ю. П. Фірман та В. А. Мельник. "РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК У ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Професійно-прикладні дидактики, № 2 (30 грудня 2024): 100–104. https://doi.org/10.37406/2521-6449/2024-2-17.

Full text
Abstract:
Сучасні вимоги роботодавців передбачають наявність у фахівців не лише професійних компетентностей, а й певного комплексу неспеціалізованих навичок (soft skills). У цій статті розглядаються питання необхідності формування у майбутніх фахівців соціально-комунікативних навичок, таких як: вміння працювати в команді, комунікабельність, адаптивність, мовні навички, розуміння тайм-менеджменту, стресостійкість тощо, оскільки вони значно підвищують результативність робочої діяльності у професійному середовищі. Вважається, що ефективність соціально-комунікативних навичок насамперед визначається певною сукупністю індивідуальних здібностей особистості, до яких відносять: комунікативну якість, комунікативну здібність, комунікативну компетентність, комунікативний потенціал та особисту культуру. Саме тому пріоритетним напрямом освітнього процесу під час підготовки майбутніх фахівців є формування певної системи внутрішніх ресурсів, які необхідні для ефективної комунікації в професійному колі та в міжособистісній взаємодії. Загалом, професійні компетентності фахівців, такі як професіоналізм, системність мислення, міждисциплінарний підхід, професійна етика тощо, будуть значно підсилюватися завдяки розвитку соціально-комунікативних навичок, а саме вміння працювати як самостійно, так і в команді, здатності враховувати роль людського фактору, налагодження комунікації, виявлення громадянської свідомості, соціальної активності та активної життєвої позиції тощо. Таким чином визначено, що соціально-комунікативні навички здійснюють значний вплив на результативність професійної діяльності, оскільки сприяють більш ефективній взаємодії в робочому колективі, обміну інформацією та підвищують рівень довіри та злагодженості роботи в команді. Тому розвиток soft skills у здобувачів вищої освіти є важливим фактором, який дозволить їм у майбутньому успішно здійснювати свою професійну діяльність, особливо з огляду на умови динамічних змін, що вимагають здатності швидко адаптуватися до них.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Філак, Ірина. "МЕТОДИ І СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ГАЛУЗІ «СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА»". Педагогічна інноватика: сучасність та перспективи, № 7 (26 березня 2025): 119–24. https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-7-21.

Full text
Abstract:
Для молодого фахівця галузі спеціальної освіти важливе значення в контексті соціалізації має рівень сформованості в нього комунікативних компетенцій, важливих як для успішної адаптації в професійній сфері,так і для активної роботи в громадському середовищі. Для професійного спілкування педагога, який працює з дітьми, що мають особливі освітні потреби, необхідне оволодіння науковою мовою з розділів педагогіки та медицини для спілкування з колегами, практика розмовно-побутового спілкування з пацієнтами та їх батьками, опікунами, ділова мова для ведення документації тощо. Окрема галузь мовлення – це спілкування та корекційна діяльність щодо дітей з особливими освітніми потребами, уміння використовувати як мовні, такі екстралінгвальні засоби комунікації. Ці завдання покликаний забезпечити курс «Ділова українська мова»,який викладається для здобувачів освітніх послуг галузі 016 «спеціальна освіта» обсягом 3 кредити ECTS (90 годин). Вмотивоване формування комунікативних компетентностей дозволяє досягти якісних результатів навчання, підвищує самостійність студентів, впливає на розвиток таких якостей особистості, як цілеспрямованість і відповідальність, прагнення до вдосконалення та професіоналізму. Для розвитку комунікативних компетентностей здобувачів освіти використовуються універсальні стратегії(активізація пізнавальної діяльності, стимулювання комунікацій, стратегії спілкування в науковій сфері, стратегії рефлексії), а також активні методи: метод групової дискусії, ігрові методи (навчальні, ділові та рольові ігри); проведення дискусій та дебатів для розвитку вміння аргументовано доводити власну точку зору, використання кейс-методу для аналізу комунікативних ситуацій; метод проектів, що дозволяє розвивати вміння працювати в команді, толерантно сприймати соціальні та культурні відмінності. Використовуються традиційні та інтерактивні методики, робота зі словниками, науковими текстами, складання ділової документації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Sobko, Valentyna. "TRAINING FUTURE TEACHERS TO IMPLEMENT A COMPETENCY-BASED APPROACH IN PRIMARY LANGUAGE EDUCATION." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 54, no. 1 (2024): 207–13. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2024-1-54-207-214.

Full text
Abstract:
У статті розкрито завдання, зміст, особливості підготовки майбутніх учителів до реалізації компетентнісного підходу в початковій мовній освіті; подано рекомендації щодо забезпечення належного рівня практично-методичних умінь студентів, необхідних для організації успішної діяльності учнів, спрямованої на формування предметних і ключових компетентностей у процесі навчання української мови. Обґрунтовано можливості формування в здобувачів вищої освіти вмінь співвідносити теоретичні лінгводидактичні знання з практикою навчання української мови в початковій школі на засадах компетентнісного підходу. Представлено завдання, зорієнтовані на моделювання уроків, використання типології вправ на різних етапах навчання, організацію дослідницької діяльності молодших школярів, роботи в команді. Приділено увагу підготовці студентів до формування в учнів предметних (мовної і мовленнєвої) та ключових (навчання впродовж життя, громадянських і соціальних) компетентностей.Запропоновано вправи і завдання, метою яких є підготовка майбутніх учителів до застосування традиційних та інноваційних методів і прийомів навчання української мови, розвитку особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в навчальних і життєвих ситуаціях. Ключові слова: українська мова, початкова мовна освіта, методика української мови, лінгводидактична підготовка, практично-методичні вміння, майбутні вчителі, початкова школа, компетентнісний підхід, ключові компетентності, предметні компетентності, мовно-мовленнєві вправи і завдання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лебедєва, Людмила. "НАВЧАННЯ ПОДОЛАННЮ ТРУДНОЩІВ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (2020): 199–209. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.80.

Full text
Abstract:
У статті розглянуті теоретичні основи щодо відмінностей між культурами, які призводять до певних труднощів у спілкуванні. Ці труднощі можуть носити як суб'єктивний, так і об’єктивний характер, тобто вони не можуть бути пов'язані ні з особистістю комуніканта, ні з його психологічним станом. Вони також не мають нічого спільного з наявністю або відсутністю досвіду міжкультурної комунікації співрозмовника, але вони можуть бути викликані певними об'єктивними факторами.
 Відповідно до вимог сучасних освітніх стандартів, випускник вищої школи повинен знати іноземні мови як засоби міжособистісного та професійного спілкування та соціального та культурного розвитку особистості. Випускник вищої школи повинен добре усвідомлювати формування ціннісного розуміння за допомогою діалогів культур рідної та іноземної мов.Слід враховувати, що іноземна мова, як правило, відображає культурні та національні ментальні та розумові особливості носіїв мови (стереотипи, когнітивні схеми тощо), що сформувалися в культурі мови, яка опановується. Усі вищезазначені особливості безпосередньо впливають на способи мислення та способи передачі мови в процесі перекладу. Вони також впливають на тлумачення мовних знаків у категоріях культурного коду.Для здобуття культурної обізнаності з іноземною мовою студенти мають опанувати такі питання:1. Наукові ідеї предметів і засобів спілкування, типів комунікацій, а також комунікативних структур актів та інших концепцій загальної теорії спілкування;2. Ідеї основних аспектів взаємних умов та взаємного проникнення в культуру та спілкування та культуру та мову. Студенти повинні розвивати навички культурного аналізу матеріалу та вміння розрізняти схожість та відмінності у вітчизняній та зарубіжній культурах.3. Ідеї доступних словників та довідкових посібників, що містять мовну, культурну та країнознавчу інформацію.4. Компетентність у національних та культурних відмінностях рідної та іноземної мов.
 Проаналізувавши вищезгаданий матеріал, можна зробити висновок про існування певних особливостей, які створюють мовні бар’єри та перешкоджають процесу спілкування. Вивчені шляхи покращення комунікації. Проведено аналіз створення викладачем спеціальних умов, що мотивують навчання. Запропоновані практичні рекомендації щодо створення ефективної міжкультурної комунікації, формування умінь сприймати і розуміти партнера по іншомовному спілкуванні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Мовні вміння"

1

Біденко, Лариса Валентинівна, Лариса Валентиновна Биденко та Larysa Valentynivna Bidenko. "Особенности формирования речевых грамматических навыков речи иностранных студентов-медиков". Thesis, Сумский государственный университет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40075.

Full text
Abstract:
Интернационализация современного образования приводит к расширению международной деятельности - обучению иностранных студентов. За короткий промежуток времени перед преподавателем РКИ стоит сложная задача – сформировать у студентов речевые умения и навыки в различных видах речевой деятельности.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гундарєва, Валентина Олегівна. "ОСНОВНІ ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПРЕЗЕНТАЦІЙ". Thesis, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25154.

Full text
Abstract:
Презентація – це один з найважливіших й найефективніших видів роботи на заняттях з іноземних мов. За допомогою презентацій студенти навчаються виступати перед аудиторією й відповідати на запитання слухачів, тобто розвивають й поліпшують свої ораторські навички та вміння, навички усного мовлення й спілкування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Мовні вміння"

1

Мамич, Мирослава Володимирівна, та Олена Валентинівна Шевченко-Бітенська. Практична стилістика : навч.-метод. посіб. Одеса : Фенікс, 2023. http://dx.doi.org/10.32837/11300.26533.

Full text
Abstract:
Пропонований посібник складається з програми курсу, лекційного матеріалу, завдань до практичних занять, методичних рекомендацій для викладачів, що проводять практичні заняття, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Посібник містить завдання, які мають допомогти здобувачам вищої освіти – майбутнім журналістам – опанувати можливості української мови в різних функціональних стилях (підстилях) на лексичному, фразеологічному, морфологічному й синтаксичному рівнях, удосконалити мовні знання, систематизувати їх і на цій основі сформувати розуміння сучасних мовленнєвих норм та особливостей мови майбутнього фаху. Посібник сприяє формуваню навичок роботи з «Українським правописом», лінгвістичними словниками, довідниками, необхідними для писемного та усного користування українською мовою у професійній сфері. Теоретичний матеріал посібника та практичні завдання дозволять виробити стійкі навички у володінні нормами української літературної мови на всіх її рівнях; сформувати вміння стилістичної правки текстів, яка ґрунтуватиметься на чіткому визначенні характеру мовленнєвих помилок та їх вправному усуненні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Мовні вміння"

1

Скляр, Д. В. Формування ключових компетенцій учнів на уроках російської мови як умови їх ефективної реалізації. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5879.

Full text
Abstract:
У статті на підгрунті вивчення науково-педагогічної та методичної літератури, держаних документів визначаються особливості формування ключових компетенцій учнів на уроках російської мови. Стверджується, що вчитель російської мови має бути не транслятором інформації, а організатором спрямованої на розв'язання навчальних завдань діяльності учнів. Закономірною є зміна акцентів і в учнівській діяльності – вона має бути активною, передбачати самостійну й самоосвітню роботу. Робиться висновок, що застосування різних методів навчання формує знання, вміння, тобто мовні компетенції ціннісного характеру, а також світоглядні переконання і пов’язані з набутими компетнціями дії. Важливо навчити учня сприймати світ очима митців, оцінювати місце мистецтва в контексті живопису, музики, світової літератури. Результатом роботи вчителя мови є сформоване в учня вміння застосовувати набуті під час уроків знання на практиці для подолання життєвих криз, для правильного визначення пріоритетів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бережна, М. В. Стів Джобс як метасимволічна сильна мовна особистість. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3107.

Full text
Abstract:
У статті визначається тип мовної особистості Стіва Джобса. Матеріал для дослідження взято з біографічного роману «Стів Джобс», створеного В. Айзексоном (2011), і його українського перекладу (2012). Тип мовної особистості Стіва Джобса визначається на основі двох параметрів, а саме реалізації його психологічного типу у вербальній поведінці, а також рівня комунікативної компетенції. У статті визначено мовленнєві характеристики, які дозволяють віднести його до певного типу. За психологічним типом С. Джобс розглядається як метасимволічна мовна особистість. Серед мовленнєвих особливостей, які дозволяють віднести його до зазначеної категорії, нами виокремлено наступні: домінування інтуїції та логіки; невиражені сенсорне сприйняття, емоції та співчуття; концентрація на картині в цілому; усвідомлення важливості майбутнього; фігуральність та асоціативне мислення; багатий словниковий запас; прямота та критичність мовлення. Відповідно, за рівнем комунікативної компетенції Стів Джобс розглядається як сильна мовна особистість. У цьому аспекті ми виокремлюємо його здатність до створення текстів будь-якої тематичної та жанрової спрямованості, оперування великою кількістю прецедентних текстів та вміння творчо поєднувати різноманітні мовні елементи. Щодо його небажання дотримуватися деяких етичних норм спілкування, дослідження показує, що Стів Джобс, як сильна мовна особистість, змінює наявні стандарти та правила так, як вважає за потрібне. Дослідження демонструє, що його мовленнєвий портрет у перекладі відрізняється в деяких аспектах від оригіналу. В українському перекладі його мовлення подекуди спрощене або незрозуміле. Крім того, брак фонових знань перешкоджає читачам повною мірою сприйняти й оцінити всю потужність і силу його мовлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гаманюк, В. А. Нові акценти в мовній освіті: зміни в додатковому томі "Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти". ФОП Маринченко С. В., 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5685.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз змін і доповнень до “Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти”, поштовхом до перегляду яких стали трансформації в суспільній площині, технічний прогрес і інформатизація суспільства. Акцентовано на появі в новій редакції дескрипторів до раніше лише побічно названих комунікативних дій, не описаних у вміннях (медіація), зокрема долучення online-комунікації як виду мовленнєвої діяльності, додавання рівня pre-А 1, проміжних рівнів А 2+, В 1+, В 2+, що сприятиме більш диференційованому визначенню рівня оволодіння мовою. На прикладах дескрипторів медіації й online-комунікації продемонстровано прогресію в описі умінь різних рівнів. Запропоновані зміни розглянуто крізь призму міжкультурної компетенції. Зроблено висновки, що нові акценти дадуть змогу актуалізувати зміст мовної підготовки й підвищити її якість, проте водночас сприймаються як виклик для системи мовної освіти й методики викладання мов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!