Relevant bibliographies by topics / Міжкультурна комунікація, освіта

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Conference papers
  4. Reports

Academic literature on the topic 'Міжкультурна комунікація, освіта'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 19 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Міжкультурна комунікація, освіта.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Міжкультурна комунікація, освіта"

1

Біличенко, Ольга, та Януш Яртись. "ДОСВІД ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ СТУДЕНТІВ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ СЕРЕДНЯ ОСВІТА «УКРАЇНСЬКА МОВА» ТА СЕРЕДНЯ ОСВІТА «УКРАЇНСЬКА МОВА. МОВА І ЛІТЕРАТУРА (АНГЛІЙСЬКА)»". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 1, № 23 (2025): 5–16. https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334001.

Full text
Abstract:
Стаття є міждисциплінарним дослідженням проблеми формування міжкультурної комунікативної компетентності майбутніх учителів української мови та літератури. У статті представлені результати впровадження курсів «Міжкультурні комунікації в професійно-педагогічній сфері», «Міжкультурні комунікації у слов’янському дискурсі» та «Українська мова академічної та професійної комунікації» в професійну підготовку майбутніх учителів. Розглядається процес формування міжкультурної комунікативної компетентності сучасного вчителя як важливого чинника успішної педагогічної діяльності. Розкрито специфіку понять «міжкультурна комунікація» і «міжкультурна комунікативна компетентність». У статті висвітлюються основні теми курсів, спрямованих на здобуття знань про культуру та розвиток міжкультурних навичок, формування здатності до відповідних стратегій поведінки. Доведено, що міжкультурна комунікативна компетентність майбутнього вчителя української мови та літератури є складником професійної компетентності й базується на знаннях і вміннях здійснювати міжкультурне спілкування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Їтун, Лінь. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (2020): 74–83. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-74-83.

Full text
Abstract:
У статті розкриваються теоретичні основи міжкультурної комунікації та міжкультурної компетентності, змістом яких є «зустріч» і спілкування представників різних національних, релігійних та інших соціокультурних ідентичностей.
 Проблема міжкультурної комунікації та міжкультурної компетентності в сучасному світі є складною і суперечливою. На формування міжкультурної компетенції можуть впливати різні чинники: комунікативні навички (спостереження, міжкультурний діалог, співчуття, гнучкість, терпиме ставлення до іншого), знання (інформація, отримана в результаті вивчення культур, особистого досвіду і спостережень), поведінка. Реалізацію мети щодо формування міжкультурної комунікації і міжкультурної компетентності передбачає полікультурна освіта. Визначено, що міжкультурна компетентність включає в себе: здатність пов'язувати культуру походження і чужу культуру одну з одною; вміння визначати і використовувати різні стратегії для контакту з представниками інших культур; здатність виконувати роль культурного посередника між власною культурою та чужою культурою; вміння ефективно вирішувати міжкультурні непорозуміння і конфліктні ситуації; вміння долати стереотипні ситуації.
 Відзначено, що однією з передумов безконфліктного функціонування полікультурного суспільства є міжкультурна комунікація та міжкультурна компетентність. Позитивний вплив на міжкультурну компетентність індивіда, на думку автора, може надати участь в роботі інститутів громадянського суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гаврілова, Людмила, Олена Бескорса та Олена Ішутіна. "ЦИФРОВІ ФОРМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ОСВІТІ: ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ ЕРАЗМУС+ЖАН МОНЕ МОДУЛЬ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (2021): 44–50. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-007.

Full text
Abstract:
Формулювання проблеми. У статті представлено деякі аспекти впровадження навчального курсу «Міжкультурні комунікаційні студії», розробленого за проектом Erasmus + Jean Monnet Module «Україна – ЄС: міжкультурна комунікація в освіті»/«Ukraine – EU: Intercultural Communication in Education» для здобувачів магістерського рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Доведено, що включення до названого курсу окремої теми «Цифрова комунікація в освіті», поданої у формі дистанційного курсу, є актуальним в умовах стрімкої інформатизації та глобалізаційних процесів у суспільстві та освіті, а також майже тотального дистанційного навчання, спричиненого світовою пандемією COVID-19. Тому основною метою статті є висвітлення структури і змісту дистанційного курсу, огляд основних форм цифрової комунікації, реалізованої в умовах дистанційного навчального середовища. Матеріали і методи. Метод, на основі якого відбувалось проєктування дистанційного курсу, це так звана теорія п’яти етапів В. Кухаренка, В.Бикова та ін., що вміщує аналіз, проєктування, розвиток, виконання та оцінку. На сьогодні описаний у статті курс після проходження всіх етапів, перебуває у стані вдосконалення та оновлення матеріалів, зокрема онлайн сервісів для реалізації цифрової комунікації. Результати. Серед результатів дослідження: визначення місця дистанційного курсу «Цифрова комунікація в освіті» в структурі навчального курсу «Міжкультурні комунікаційні студії» в проєкті програми Еразмус+ напряму Жан Моне «Україна – ЄС: міжкультурна комунікація в освіті»; висвітлення структури та тематики курсу, основних компетентностей та результатів навчання, що мають бути сформованими за результатами вивчення курсу; опис змісту теоретичної частини, практичних занять, форм самостійної роботи здобувачів освіти. Виокремлено основні форми цифрової комунікації, серед яких: універсальні форми, форми наукової комунікації, навчальної цифрової та комунікації з використанням засобів мультимедіа. Висновки. У висновках відзначено оцінку результатів навчання, надану студентами та сформульовано перспективи подальшого дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Наталія Володимирівна, РОЖАК. "РОЛЬ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ФОРМУВАННІ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 8 (26 квітня 2024): 100–103. http://dx.doi.org/10.59694/ped_sciences.2024.08.100.

Full text
Abstract:
У статті розкрито роль міжкультурної комунікації у формуванні методичної компетентності фахівців іноземної мови. Сфера дослідницьких інтересів збагачується когнітивними, пізнавально-діяльними та комунікативними підходами, що включають різні сторони функціонування мови. Разом з тим сучасна лінгвістична парадигма, будучи історичною, соціальною, системно-структурною, психологічною, залишається на думку лінгвістів, позбавленої присутності живої людської духовності. Тому у виборі мовної особистості як об’єкта лінгвопсихологічного дослідження проявляється потреба системного та комплексного аналізу. Ключові слова: міжкультурна комунікація, методична компетентність, фахівці іноземної мови, освіта
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шехавцова, Світлана. "МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В ОСВІТІ ЯК ІМПЕРАТИВ ДЕМОКРАТИЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, № 17 (2022): 174–84. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.260021.

Full text
Abstract:
У статті порушено проблему сприяння демократичному розвитку суспільства та визначення ролі міжкультурної комунікації в цьому процесі. Актуальність проблематики обґрунтована, спираючись на сучасну нормативно-правову базу, розроблену та запроваджену урядом України для інтенсифікації процесів євроінтеграції. Автором проаналізовано низку досліджень іноземних та вітчизняних науковців, що висвітлюють питання демократизації освіти та суспільства в цілому (В. Андрущенко, Л. Карташова, О. Царенко, E. Bäckman, B. Trafford), запровадження міжкультурної комунікації в освіті (П. Кендзьор, О. Кондратьєва, M. Byram, J. Banks, Ch. Sleeter). Доведено, що демократизація в освіті є однією із тенденцій розвитку сучасного європейського суспільства. Визначено роль міжкультурної комунікації та міжкультурного діалогу в процесах демократизації. Надано уточнене визначення понять «міжкультурна комунікація», «міжкультурний діалог», «толерантність». Сформульовано та розкрито сутність основоположних принципів демократизації на основі запровадження міжкультурної комунікації в освіті, а саме: свобода вибору, свобода самовираження, взаємоповага до людської гідності, рівність та толерантність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Товканець, Ганна, та Оксана Мартин. "РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВЧИТЕЛІВ ШВЕДСЬКОЇ МОВИ У НЕФОРМАЛЬНІЙ ОСВІТІ ШВЕЦІЇ". Молодь і ринок, № 2/210 (31 березня 2023): 33–37. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2023.275314.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано особливості розвитку професійних компетентностей вчителів рідної мови у Швеції в умовах неформальної освіти. Проаналізовано діяльність Асоціації вчителів шведської мови (діяльність курсів, тренінгів, семінарів щодо педагогічної підготовки та удосконалення культуротворчої і лінгводидактичної компетентностей педагогів та представлено навчальний план “Організація факультативного курсу вивчення шведської мови (шведська мова для додаткового навчання для шведів, які тимчасово проживають за кордоном)” спрямований на розвиток критичного мислення, спілкування та навчання осіб, для яких шведська мова є рідною та які не проживають на території Швеції. Здійснено аналіз змісту навчального курсу “Міжкультурна комунікація” Університету м. Крістіанстад. Наголошено, що неформальна освіта учителів шведської мови у Швеції спрямована на формування професійних компетентностей, зокрема комунікативної, соціокультурної, проєктувальної, дослідницької та інших.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ван, Ся. "Музичне мистецтво як засіб міжкультурної комунікації". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 2, № 6 (1) (2024): 7–14. http://dx.doi.org/10.31392/onp.2786-6890.6(1)/2.2024.01.

Full text
Abstract:
У статті досліджується роль музичного мистецтва як потужного інструменту для розвитку міжкультурної комунікації та культурної толерантності в умовах сучасної глобалізації та інтенсивних міжкультурних обмінів. Музика, завдяки своїй універсальній природі, має унікальну здатність долати мовні і культурні бар’єри, сприяти формуванню емпатії, взаємоповаги та культурної чутливості серед представників різних культурних традицій.Важливість музичного мистецтва у міжкультурній комунікації підкріплюється його здатністю відображати і передавати емоційні та культурні значення, що дозволяє людям з різних культур знаходити спільну мову і знижувати культурні напруження. У статті детально аналізуються різні аспекти впливу музики на формування культурної ідентичності та соціальної інтеграції, а також розглядається, як музичне мистецтво може бути використане як ефективний метод для виховання толерантності й взаєморозуміння.Основною метою статті є дослідження ролі музичного мистецтва у міжкультурній комунікації та розробка практичних методичних підходів для його впровадження у педагогічний процес. Для досягнення цієї мети проведено аналіз теоретичних основ міжкультурної комунікації та ролі музичного мистецтва у цьому процесі. Зокрема, стаття розглядає, як музичні традиції можуть бути інтегровані в освітні програми, щоб підтримувати культурний обмін і підвищувати культурну чутливість учнів. У дослідженні представлено практичні приклади успішного застосування музичних практик в навчальних закладах, включаючи організацію культурних музичних фестивалів, інтерактивних занять з традиційними музичними інструментами і використання мультимедійних ресурсів для вивчення музичних традицій.Стаття також надає рекомендації для педагогів, дослідників і фахівців у сфері музичної освіти, які прагнуть використовувати музичне мистецтво для підтримки міжкультурної комунікації. Вона пропонує цінні ресурси та методичні рекомендації для створення ефективних освітніх програм, що сприяють культурному взаєморозумінню та інтеграції в навчальному процесі. Останні висновки підтверджують значний потенціал музики як засобу для розвитку міжкультурних зв’язків, а також необхідність подальшого дослідження та впровадження нових методичних підходів у педагогічну практику для максимізації цього потенціалу. Таким чином, стаття є важливим джерелом для всіх, хто зацікавлений у використанні музики для покращення міжкультурних зв’язків і створення інтеграційного навчального середовища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

О.М., Яшина. "ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ ЯК ЧИННИК ОСОБИСТІСНИХ ЦІННОСТЕЙ". Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди "Філософія" 2, № 48 (2017): 163–71. https://doi.org/10.5281/zenodo.842701.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюються актуальні питання сучасного художньо-естетичного навчання та виховання. Зокрема розглядається процес формування ціннісних орієнтирів та власного внутрішнього світу особистості, її загальнокультурна компетентність, виховання естетичного ставлення до дійсності та мистецтва, світоглядних уявлень. Акцентується увага на стрижневих життєвих орієнтирах, свідомості творчо розвиненої індивідуальності. Визначається безпосереднє ставлення особистості до мистецтва, народних традицій, культурного життя суспільства та навколишнього світу. В основі статті визначені завдання художньо-естетичного виховання в освіті, які інтегрують навчальні, виховні й розвиваючі аспекти з урахуванням критеріїв вихованості учнів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Слуцький, Ярослав Сергійович. "ЕЛЕКТРОННА ПЛАТФОРМА EDX ЯК ЗАСІБ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СУПРОВОДУ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ США". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (2021): 208–23. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.3859.

Full text
Abstract:
У статті представлено потенціал електронних освітніх платформ для проведення акультураційної та академічної роботи з іноземними студентами. Виявлено, що заклади вищої освіти США в період адаптаційної підготовки студентів використовують принцип акультураційної тріади, що складається з підготовки до міжкультурної комунікації (лінгвістичний елемент), уміння застосовувати культурні знання в ході практичного контактування (культурний елемент), здатності до психологічної стійкості до культурного шоку (психологічний елемент). Зазначено, що освітні платформи діють на основі системи медіаосвіти, яка містить матеріали відео, аудіо та текстового характеру. Акцентовано, що ці види матеріалів найбільш ефективні при спільному використанні, що можливо під час застосування електронних глобальних освітніх платформ, як-от EDX. Названо основні ознаки, що демонструють достатній рівень формування навичок психологічної стійкості до негативних проявів культурного шоку в межах курсу «Вступ до соціальної психології» (Університет Квінсленда) (участь у якому може використовуватися в якості практичної підготовки під час супроводу іноземних студентів психологічного характеру), серед яких: уміння надати пояснення особистісним висновкам з тієї чи тієї ситуативної тематики, здатність проведення аналітичних дій для розуміння міжкультурних опонентів і себе як представника певного культурного середовища, усвідомлення впливу своєї поведінки на результативність міжкультурної взаємодії, здатність особистісної трансформації через отримані практичним шляхом дані, які вплинули на зміну упереджень та розуміння негативного їхнього впливу на ефективність міжкультурної взаємодії. Показано передбачувані результати роботи іноземних студентів у рамках курсу «Міжкультурна компетенція в освіті» (Ісландський університет), які містять (для студентів): усвідомлення особистістю своєї приналежності до певної культури, розуміння негативного впливу феномену етноцентризму на процес адаптації до нової культури і до взаємодії з представниками іншого соціуму; (для викладачів/консультантів) формування навичок подолання культурних бар’єрів, розробку стратегічного планування послідовності акультураційних дій. Підкреслено важливу роль курсу «Міжкультурна компетенція в освіті» у ході соціокультурної підготовки іноземних студентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ТОМАШЕВСЬКА, Ірина. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (26 жовтня 2023): 17–22. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2023.3.3.

Full text
Abstract:
Підготовка сучасного фахівця педагогічної освіти передбачає формування особистості готової успішно виконувати професійні завдання у сучасних соціально-економічних умовах та здатної до ефективної міжкультурної комунікації. На основі вивчення низки міжнародних нормативних актів ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи та нормативно- правової бази України доведено важливість міжкультурної компетентності для майбутнього педагога та необхідність активного пошуку шляхів налагодження міжкультурної взаємодії в полікультурному середовищі. освітнє середовище У цьому аспекті міжкультурна компетентність стає рушійною силою розвитку особистості майбутнього педагога, здатного протистояти негативним глобальним викликам, готовому до ефективної міжкультурної взаємодії з колегами в освітньому просторі. Зроблений акцент на важливе соціокультурне значення міжкультурної компетентності в сучасному суспільстві. Проаналізовано етимологічну близькість термінів “компетенція” і “компетентність”, враховуючи сучасні вітчизняні та зарубіжнуі наукові дослідження.. У статті висвітлено питання використання інтерактивних технологій, як актуальних засобів формування та розвитку міжкультурної компетентності здобувачів вищої педагогічної освіти. Вказано на полікультурну освіту, яка у сучасному світі є важливим елементом системи вищої освіти, зазначивши, що вона є необхідною для майбутніх педагогів. Висвітлено питання професійної компетентності педагога з точки зору акмеології. Акцентовано увагу на певній сукупності знань, навичок і умінь, загальних для всіх комунікантів, для повноцінного культурного взаєморозуміння партнерів по спілкуванню з представниками інших культур в реальному поліміжкультурної комунікації У статті запропоновано структуру моделі формування міжкультурної компетентності із використання інтерактивних технологій, що набуває особливої актуальності та є відображення об’єктивних запитів суспільства щодо якісної підготовки майбутніх педагогів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Міжкультурна комунікація, освіта"

1

Ченбай, Наталія Анатоліївна. "МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В ОСВІТІ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2014. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18825.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Комова, Галина Володимирівна, та Вікторія Вікторівна Рубцова. "Проблемні методи навчання як інструмент формування загальних компетентностей". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43061.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Холодна, Маргарита Миколаївна, та Marharyta Mykolaivna Kholodna. "Формування англомовної соціальної компетентності у процесі навчання діалогічного мовлення в учнів 6-х класів закладів загальної середньої освіти". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9702.

Full text
Abstract:
Магістерська робота присвячена дослідженню процесу формування англомовної соціальної компетентності у процесі навчання діалогічного мовлення в учнів 6-х класів закладів загальної середньої освіти.<br>The issue of formation of English language social competence in the process of teaching dialogic speech of 6-form pupils at secondary schools is studied in the master’s thesis.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Міжкультурна комунікація, освіта"

1

Калініченко, Євгеній. "АДАПТАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ МОРСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: ВИКЛИКИ, РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". У IV Міжнародна науково -практична конференція "Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку ". ОНМУ, 2025. https://doi.org/10.47049/2226-mk-sd-2025-06-4.

Full text
Abstract:
Анотація: У статті розглядаються ключові виклики, що постають перед адаптацією міжнародної морської термінології в українській мові, зокрема проблема наслідування радянської традиції через російські переклади. Проаналізовано вплив цієї ситуації на морську освіту, нормативну базу та мовну ідентичність українських моряків. Запропоновано практичні шляхи оновлення термінології з урахуванням міжнародних стандартів та збереженням національної специфіки. Ключові слова: морська термінологія, мовна адаптація, русизми, професійна комунікація, морська освіта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Соловйова, Ірина. "МІЖКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ: НОВІ ВИМОГИ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ, ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". У IV Міжнародна науково -практична конференція "Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку ". ОНМУ, 2025. https://doi.org/10.47049/2226-mk-sd-2025-04-1.

Full text
Abstract:
Анотація: у роботі розглядаються нові вимоги до освітньої системи в умовах глобалізації, зокрема важливість міжкультурного діалогу як складової сучасної освіти, акцентується необхідність змін у освітніх практиках для досягнення сталого розвитку і підготовки студентів до активної участі у глобальних процесах. Ключові слова: міжкультурний діалог, глобалізація, освітні вимоги, сталий розвиток, толерантність, критичне мислення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Лозовий, В. С. "Історична освіта як чинник міжкультурного діалогу та порозуміння між народами в країнах ЄС". У МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ДІАЛОГУ: СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-279-4-102.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Кушнарьов, В. В. "Інформаційна освіта України та кібербезпека в сучасному інформаційному просторі". У МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ДІАЛОГУ: СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ. Ч 3. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-281-7-67.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шумило, Олександр, Олена Россомаха та Людмила Дідур. "ТЕРМІНОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ТА МОВНА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ У МІЖНАРОДНИХ МОРСЬКИХ ДОКУМЕНТАХ (НА ПРИКЛАДІ КОНВЕНЦІЇ ПРО МІЖНАРОДНІ ПРАВИЛА ЗАПОБІГАННЯ ЗІТКНЕННЮ СУДЕН НА МОРІ 1972 РОКУ)". У IV Міжнародна науково -практична конференція "Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку ". ОНМУ, 2025. https://doi.org/10.47049/2226-mk-sd-2025-06-2.

Full text
Abstract:
Анотація: Розглянуто проблему перекладу міжнародних морських нормативних документів, зокрема МПЗЗС-72, у контексті підготовки майбутніх офіцерів флоту в Україні. Підкреслено значення точного відтворення термінології для забезпечення безпеки судноплавства та правової відповідності міжнародним стандартам. Проаналізовано досвід Одеського національного морського університету як провідного навчального закладу з підготовки судноводіїв, механіків та електромеханіків, а також виклики, пов’язані з використанням офіційного українського перекладу МПЗЗС-72. Виявлено термінологічні розбіжності між англомовним оригіналом і наявними перекладами, що можуть впливати на правильність дій судноводіїв. Запропоновано альтернативні варіанти перекладу ключових термінів. Зроблено висновок про необхідність міждисциплінарного підходу до адаптації морської термінології за участі фахівців з морської справи, права та лінгвістики. Перспективу подальших досліджень вбачено у розробці практичних рекомендацій для вдосконалення перекладу та навчального процесу. Ключові слова: міжнародні морські документи, переклад термінології, мовна еквівалентність, морська освіта, МПЗЗС-72, Одеський національний морський університет, підготовка морських фахівців, лінгвістичні труднощі перекладу, морське право.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Сікорська, Вікторія, та Роман Заплотнюк. "ЕТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УКРАЇНСЬКОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ". У IV Міжнародна науково -практична конференція "Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку ". ОНМУ, 2025. https://doi.org/10.47049/2226-mk-sd-2025-02-18.

Full text
Abstract:
Анотація: У статті ми дослідили етичні та соціальні наслідки впровадження штучного інтелекту (ШІ) в український комунікативний простір. Розглянули позитивні аспекти використання ШІ у ЗМІ, освіті, держуправлінні та повсякденному житті, акцентуючи на ризиках: мовна дискримінація, алгоритмічна упередженість, маніпуляції свідомістю, цифрова нерівність і загроза гуманітарним професіям. Підкреслили необхідність етичного регулювання, критичного мислення та цифрової освіти для безпечного інтегрування ШІ у суспільство. Ключові слова: штучний інтелект, комунікаційний простір, глобалізація, цифровізація, мас-медіа, соціальні мережі, персоналізований контент, адаптивне навчання, етика ШІ, достовірність інформації, алгоритмічна упередженість, генерація тексту, освітні технології, цифрові платформи, автоматичний переклад, мовні моделі, перевірка фактів, рекомендаційні системи, соціальні стереотипи, етичні виклики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Субіна, О. О. "Актуальні питання забезпечення якості дистанційної освіти". У МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ДІАЛОГУ: СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-279-4-73.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Козак, С. В. "Організація навчання іншомовному професійному спілкуванню з використанням парадигми «Дискурс-комунікація-міжкультурна професійна взаємодія»". У «ТРЕТІЙ РІВЕНЬ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: СТАНОВЛЕННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ». Liha-Pres, 2024. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-427-9-15.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Паніна, Л. А., та Л. А. Авдимирець. "Розвиток міжкультурної комунікації та комунікативної компетентності в здобувачів освіти". У МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ДІАЛОГУ: СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-279-4-25.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кізь, О. Б., та О. М. Кікінежді. "Україна-Литва: міжкультурна комунікація ґендерних центрів закладів вищої освіти у контексті глобалізаційного діалогу". У МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ДІАЛОГУ: СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-279-4-100.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Міжкультурна комунікація, освіта"

1

Дирда, І. А. Проблема міжкультурної комунікації в освіті. Видавниче підприємство «Едельвейс», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2846.

Full text
Abstract:
У статті розкривається сутність міжкультурної комунікації в освітньому процесі. Аналізуються погляди вітчизняних і зарубіжних вчених, які займалися дослідженням означеної проблеми. Розкриваються поняття полікультурна освіта і міжкультурна комунікація.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гарлицька, Тетяна Сергіївна. Формування міжкультурної компетентності як одна з умов запровадження європейських стандартів мовної освіти. Wschodnioeuropejski Institut Psychologii, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/7064.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено обґрунтуванню важливості формування міжкультурної компетентності, зокрема у студентів філологів. Реалізація міжкультурної компетентності розглядається як одна з умов запровадження європейських стандартів мовної освіти. Сучасні глобалізаційні процеси, розширення міжкультурних контактів вимагають від освітнього простору України орієнтації на виховання фахівця нового рівня – суб’єкта полікультурного простору. Професійна компетентність фахівців різних галузей стає неможливою без володіння ними міжкультурною компетентністю. Поняття «міжкультурна компетентність» розглядається в роботі як міждисциплінарний феномен та досліджується з позицій філософії, культурології, соціології, психології, педагогіки та лінгводидактики. Особливу увагу зосереджено на зв’язку культури та мови, оскільки мовні знання є інструментом пізнання іншої культури та важливою умовою міжкультурної комунікації. The article raises the problem of importance of intercultural competence forming, in particular among students of philology. The realization of intercultural competence is considered as one of the conditions for establishment of the European standards of language education. Modern globalization processes, expansion of intercultural contacts demand the Ukrainian education to be focused on the new level specialist – the subject of multicultural surrounding. Professional competence of specialists of different fields is impossible without possessing intercultural competence. The concept «intercultural competence» is considered as multidisciplinary phenomenon which is studied from different points of view: philosophical, cultural, sociological, psychological, pedagogical and linguodidactic. The main attention is focused of the connection of culture and language because language competence is the tool for another culture cognition and an important condition of intercultural communication.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гаманюк, В. А. Нові акценти в мовній освіті: зміни в додатковому томі "Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти". ФОП Маринченко С. В., 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5685.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз змін і доповнень до “Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти”, поштовхом до перегляду яких стали трансформації в суспільній площині, технічний прогрес і інформатизація суспільства. Акцентовано на появі в новій редакції дескрипторів до раніше лише побічно названих комунікативних дій, не описаних у вміннях (медіація), зокрема долучення online-комунікації як виду мовленнєвої діяльності, додавання рівня pre-А 1, проміжних рівнів А 2+, В 1+, В 2+, що сприятиме більш диференційованому визначенню рівня оволодіння мовою. На прикладах дескрипторів медіації й online-комунікації продемонстровано прогресію в описі умінь різних рівнів. Запропоновані зміни розглянуто крізь призму міжкультурної компетенції. Зроблено висновки, що нові акценти дадуть змогу актуалізувати зміст мовної підготовки й підвищити її якість, проте водночас сприймаються як виклик для системи мовної освіти й методики викладання мов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Міжкультурна комунікація, освіта' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography