Academic literature on the topic 'Міжнародна цивільна авіація'

У даній статті досліджений міжнародно-правовий аспект регулювання галузі цивільної авіації України на сучасному етапі. Вивчена та уточнена система джерел нормативної регламентації галузі (національні та міжнародні правові норми у формі відповідних актів), а також досліджені особливості правовідносин в ній. Зокрема відмічено, що правовідносин в галузі цивільної авіації являють собою специфічний різновид соціальних взаємовідносин між учасниками галузі, що виникають у зв'язку із здійсненням повітряної авіаційної діяльності (в першу чергу, пасажирських і вантажних перевезень повітряним транспортом). Вказаний вид відносини регулюються нормами повітряного права і включають в себе права і обов'язки учасників та визначає умови безпеки, власності, відповідальності й інші аспекти, пов'язані з експлуатацією повітряних транспортних засобів та використанням повітряного простору. З’ясовано, що чинна нормативно-правова база в галузі цивільної авіації України складає на сьогодні більше сімдесяти законодавчих та підзаконних актів, з яких понад тридцять – акти міжнародно-правового характеру (конвенції, регламенти керівництва, резолюції тощо). Окремо відзначена ключова роль міжнародних організацій в галузі цивільної авіації (ІСАО, IATA, ACI, CANSO, ICCAIA, ATAG, EASA, ECAC, EUROCONTROL та інших) в становленні та активному розвиткові міжнародного повітряного права та нормативному забезпеченні міжнародної і національної авіаційної практики. В результаті проведеного дослідження автор дійшов висновків про те, що гармонізація та конвергенція національного та міжнародного законодавства в галузі цивільної авіації відбувається, передусім, за такими напрямками як спільні європейські правила цивільної авіації, безпека повітряних польотів, єдині стандарти техніки безпеки та експлуатації, авіаційна техніка безпеки та високі екологічні вимоги. Також, в подальшому, перспективним вбачається дослідження конкретного впливу ратифікованих міжнародно-правових норм на стан юридичного забезпечення галузі цивільної авіації України з різних теоретико-правових кутів (господарсько-правового, цивільно-правового, адміністративно-правового тощо).

У статті розглядаються підходи міжнародно-правової доктрини Китайської Народної Республіки щодо розвитку міжнародно-правового регулювання авіаційних відносин, зокрема, становлення й подальшого розвитку міжнародно-правових засад на погоженій термінологічній основі. У статті зазначається, що КНР стала активно встановлювати міжнародне повітряне сполучення за допомогою національної цивільної авіації після 80-х років ХХ ст. Її становлення і розвиток викликало необхідність врегулювання цілої низки питань у галузі цивільної авіації, у тому числі у сфері міжнародних польотів. Представники міжнародно-правової доктрини КНР активно обговорюють питання, пропонують свої концепції та бачення щодо вдосконалення як міжнародно-правових норм, так і чинного законодавства КНР. Зроблено висновок, що проблема відсутності універсального визначення поняття «міжнародний політ» як у міжнародно-правових документах, так і в національному законодавстві держав є очевидною. Внаслідок цього для її ефективного вирішення необхідно закріплювати відповідні норми в міжнародних угодах. Крім того, для цілей усунення національної специфіки і поліваріантності державам – учасницям ІКАО також необхідно зафіксувати уніфіковане визначення поняття «міжнародний політ» у національних законодавствах і двосторонніх міжурядових угодах.

Метою дослідження є здійснення аналізу реалізації міжнародно-правових санкцій у сфері цивільної авіації, пошук напрямів підвищення дієвості цього інструмента в контексті стримування держави-агресора та корекції її політики. Методи дослідження: використано зокрема, порівняльний та системний методи для з’ясування суті та ефективності міжнародно-правових санкцій, враховуючи величезні збитки від повномасштабного вторгнення РФ на територію суверенної України. Результати: встановлено, що міжнародно-правові санкції у сфері цивільної авіації спрямовані на припинення міжнародного правопорушення з метою тиску на державу-правопорушника; стверджується, що приєднання міжнародної спільноти до їх застосування на етапі військової агресії РФ потребує переосмислення комплексу правових відносин щодо ухвалення та реалізації примусових заходів Ради Безпеки ООН, інших спеціалізованих міжнародних організацій; здійснено аналіз сучасної практики застосування міжнародно-правових санкцій у сфері цивільної авіації проти держави-агресора та їх дієвість; визначено значення міжнародно-правових санкцій у сфері цивільної авіації проти держави-агресора. Обговорення: у разі порушення країною міжнародних норм та відмови виконувати свої зобов’язання і брати на себе відповідальність, доречним є застосування санкцій до такої країни; санкції є інструментом довготривалої дії, вони можуть мати максимальний політичний та економічний ефект через певний час після їх введення.

Стаття присвячена аналізу особливостей використання персональних даних у цивільній авіації відповідно до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації ІСАО, яка приділяє особливу увагу безпеці та спрощенню оформлення документів, що містять персональні дані авіапасажирів, вантажів, а також авіаційній безпеці. Розвиток сучасних технологій сприяє тому, що більшість соціальної та економічної діяльності відбувається в Інтернеті, тому конфіденційність і захист персональних даних стають все більш важливими. Збирання, використання та передача особистої інформації третім сторонам без повідомлення чи згоди споживачів становить серйозну проблему безпеки, тому тема статті є актуальною. Автори зосереджують увагу на дослідженні діяльності держави у сфері використання авіаційного транспорту, що передбачає дотримання вимог, що пов’язані з оформленням проїзних документів, обміном інформацією та ідентифікацією мандрівників із високим ризиком, перевіркою людей і вантажу з метою безпеки, боротьбу з тероризмом та багато інших. Практично всі суб’єкти міжнародної цивільної авіації мають справу з обробкою величезного обсягу персональних даних пасажирів. У статті охарактеризовано положення першого міжнародного документа про права осіб на захист персональних даних: Конвенцію про захист осіб щодо автоматизованої обробки персональних даних, відому як «Конвенція 108», яка є юридично обов’язковим міжнародним документом, містить принципи, які держави мають імплементувати у своє внутрішнє законодавство, щоб гарантувати, що дані збираються та обробляються відповідно до процедур, передбачених законом, з конкретною метою, що вони зберігаються не довше, ніж це потрібно, і що особи мають право на доступ до своїх даних, їх виправлення чи видалення. Виходячи з проведеного аналізу, автори стверджують, що Програма ICAO Facilitation надає Договірним державам засоби максимального підвищення ефективності формальностей проходження кордону, а також досягнення та підтримання високого рівня безпеки та ефективної правоохоронної діяльності, а «Керівні основні принципи для розробки цифрових облікових даних для подорожей ІСАО Digital Travel Credential» мають важливе значення для успіху ініціатив цифрової ідентичності, оскільки цифрова копія інформації в електронному паспорті забезпечує необхідні облікові дані. У результаті проведеного дослідження особливостей використання персональних даних у цивільній авіації відповідно до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації автори доходять висновку, що забезпечення надійності та своєчасності впровадження новітніх технологій, а також нових регуляторних актів у сфері захисту персональних даних має наслідком визнання і впровадження загальновизнаних цінностей, закріплених у міжнародних документах цивільної авіації універсального та регіонального значення. Зокрема, таке оновлення і розширення відбувається завдяки імплементації міжнародних та європейських стандартів цивільної авіації у правову систему України.