Contents
Academic literature on the topic 'Мікроструктура матеріалів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мікроструктура матеріалів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Мікроструктура матеріалів"
1
Zhuravel, I. M., та V. M. Maksymovych. "Кількісний аналіз орієнтації та видовженості зерен на металографічних зображеннях за допомогою перетворень Хафа". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (2018): 135–39. http://dx.doi.org/10.15421/40280528.
Full textAbstract:
Однією з форм представлення результатів неруйнівного контролю різноманітних металоконструкцій є металографічні зображення. Це зображення мікроструктури металу, які формуються за допомогою мікроскопа і фотофіксувального пристрою. З погляду матеріалознавства, мікроструктура відображає внутрішню будову металу та складається із різноманітних об'єктів – зерен, меж зерен, карбідів, різноманітних включень тощо, які характеризуються розміром, формою, орієнтацією. Мікроструктура матеріалу є віддзеркаленням його фізико-механічних характеристик. Отже, актуальною є задача аналізу мікроструктури матеріалів, яка надасть нові можливості щодо кількісного оцінювання їх фізико-механічних властивостей. Візуальний аналіз не забезпечує потрібної швидкодії та точності опрацювання, тому для вирішення задачі аналізу мікроструктури найдоцільніше використовувати методи оброблення цифрових зображень. Залежно від поставленої мети, задача аналізу мікроструктури полягатиме у пошуку та обчисленні метричних розмірів складників мікроструктури, оцінюванні їх форми, формуванні певної статистики тощо. У цій роботі розроблено метод кількісного аналізу орієнтації та видовженості зерен на металографічних зображеннях за допомогою перетворення Хафа. Результати цього аналізу є основою для досліджень залишкових напружень та пластичних деформацій металів.
2
Shishkina, Yu O., та G. A. Bagliuk. "Мікроструктура та властивості гарячештампованих алюмінієвих композитів з карбідовмісткою лігатурою та карбідом титану". Кераміка: наука і життя, № 2(39) (25 липня 2018): 28–35. http://dx.doi.org/10.26909/csl.2.2018.4.
Full textAbstract:
Методом гарячого штампування з використанням синтезованих лігатур системи Al-Ti-C отримані алюмо матричні композиційні матеріали з карбідовмісткою зміцнюючою фазою та карбідом титану, для порівняння їх фізико-механічних властивостей. Встановлено, що композити системи «Al-карбідовмістка лігатура» мають вищі значення твердості, границі міцності та текучості, а також мають абсолютну корозійну стійкість у 3,5 %-вому розчині NaCl. Проте, композити 85 % Al-15 % (TiC) зберігають досить високі значення пластичності - у два рази більші ніж для матеріалів з лігатурою системи Al-Ti-C. Триботехнічні випробування показали, що дослі джуванні матеріали у парі тертя зі сталю У10 зазнають значних пошкоджень у результаті реалізації адгезійного механізму зношування.
3
Сироватка, Вячеслав. "Структура і властивості порошкових сплавів на основі алюмінідів титану після обробки". International Science Journal of Engineering & Agriculture 1, № 4 (2022): 72–79. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20220104.09.
Full textAbstract:
Показано, що матеріали, консолідовані з механічно синтезованих порошків гарячим ізостатичним пресуванням і підданих додатковому відпалу, мають структурну спадковість і мають незвичайно високу мікротвердість, характерну для наноструктурних утворень. Гаряче ізостатичне пресування дозволяє реалізувати ефект структурної спадковості у матеріалах, спечених із порошків. Мікролегування порошкового сплаву Ti-Al скандієм забезпечує найкраще поєднання пластичності та характеристик міцності гарячепресованих матеріалів завдяки утворенню при високих температурах і навантаженнях рафінованої мікроструктури з нанорозмірними зернами.Одним із можливих шляхів підвищення характеристик досліджуваного класу матеріалів є комплексна розробка режимів отримання безпористих матеріалів за збереження наноструктури. Для точної оцінки властивостей синтезованих порошкових матеріалів потрібні стандартні комплексні механічні випробування.Таким чином, оптимальні механічні властивості має сплав на основі Ti-Al-Sc, підданий ГІП при 12000С. Матеріал з такою мікроструктурою може вважатися перспективним для досягнення задовільного поєднання високої тріщиностійкості при кімнатній температурі та опору повзучості при підвищених температурах, обумовленого присутністю фази α2 та найтонших включень оксиду скандію на межах зерен.Можна припустити, що при 12000С посилюються дифузійні процеси, зменшується ступінь аморфізації решітки, розчинені в ґратці скандій і кисень залишають її і утворюють нанодисперсні оксиди, найбільш ймовірним місцем скупчення, яких є межі мікророзмірного субзерна. При цьому скандій, рафінуючи зерно від розчиненого в ґратці кисню, робить матеріал більш пластичним, а спадкова присутність скандію на поверхні вихідних частинок поряд з підвищеним вмістом там кисню здатна стабілізувати вплив на межі субзерен завдяки формуванню високодисперсних оксидних включень.
4
Середа, Б. П., О. Г. Чернета, В. І. Кубіч, М. А. Очеретяний та М. В. Скороход. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ НАВАНТАЖЕННЯ ДЕТАЛЕЙ АВТОМОБІЛІВ І ВИБІР ОПТИМАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, ПОКРИТТІВ ТА СПОСОБІВ ЇХ ЗМІЦНЕННЯ". Математичне моделювання, № 1(48) (6 червня 2023): 62–68. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(48)2023.280081.
Full textAbstract:
У роботі даний аналіз роботи газорозподільного механізму двигуна внутрішнього згорання, розглянуті взаємодії контактуючих складових, особливості їх впливу, проведені дослідження сумарних навантажень на розподільний вал двигуна внутрішнього згорання, змодельований розподіл крутних моментів і тиск на окремі зони для підбору оптимального матеріалу і способів зміцнення поверхневого шару кулачків розподільного валу двигуна внутрішнього згорання.Для розподільного валу з маховиком на підшипникових опорах, момент інерції маси якого заданий, має місце обертання з кутовою швидкістю. Звичайно навантаження розраховують в поперечному перерізі валу при миттєвому защемленні його на правому торці.
 Найбільш уражені і безпечні зони впливу елементів валу критичними навантаженнями, зміцнюють спеціальними обробками поверхневих шарів, що суттєво дозволяє підвищити супротив абразивному зношенню контактуючих пар. Досліджено мікроструктури контактуючих поверхонь кулачків розподільного валу із сталі 45, зроблений рентгеноструктурний аналіз фазового складу робочої поверхні кулачка, проведені дослідження фізико-механічних характеристик покриттів після диференційованих зміцнюючих обробок з урахуванням структурних перетворень в поверхневих шарах. Комбінований спосіб модифікації здійснювали за допомогою борування і лазерної обробки, що включає попереднє борування в печі в середовищі боровміщуючих речовин і з наступною обробкою імпульсним лазером при енергії накопичення Е=28 кДж, Ø=8 мм – з діаметром лазерного пучка і коефіцієнтом перекриття зон обробки 15%, з тривалістю імпульсу 1.10-3 - 2.10-3с і з відстанню до мішені 70мм,що дозволяє отримати на сталі 45стабільний шар боридів і карбобориді втипу FeB, Fe2B,Fe(СB), Fe2(СB). За допомогою рентгеноструктурного аналізу виявлені відповідні структурні і фазові складові поверхневого шару кулачків розподільного валу із сталі 45двигуна внутрішнього згорання. При модифікації поверхні деталі шляхом об’єднання двох послідовних операцій – насичення поверхневого шару бором в печі з утворенням надміцних фаз FeB, Fe2B з мікротвердістю Нμ50=16000 мПа на сталі 45 на глибині 25 мкм. Недоліком надтвердих структур є її крихкість і схильність до тріщино утворення. Для усунення цих вад запропоновано лазерна обробка попередньо борованих поверхней деталі. Голчаста мікроструктура поверхневого шару руйнується при боруванні під дією лазерного опромінювання. Досліджені фізико-механічних характеристики покриттів при диференційованій технології зміцнення за рахунок борування і лазерної обробки.
5
В., В. КОВАЛЕНКО, Л. ЗАЯЦЬ Ю. та О. ПШІНЬКО П. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИН ПЕРЕДЧАСНОГО РУЙНУВАННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ШПАЛ НА ЗНАМ'ЯНСКІЙ ДИСТАНЦІЇ КОЛІЇ ПЧ 10 ОДЕСЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ". Science and Transport Progress, № 6(60) (25 грудня 2015): 149–63. https://doi.org/10.15802/stp2015/57100.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>Наукова робота має за мету дослідження факторів, які призвели до передчасного руйнування бетону залізничних шпал. <strong>Методика. </strong>В роботі застосована експрес-методика визначення морфології та хімічного складу структурних складових бетону, що запатентована Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту. Методика дає можливість оперативно контролювати морфологію та хімічний склад кристалів цементного каменю, як найбільш слабкої ланки в структурі композитного матеріалу–бетону. А також прогнозувати, у відповідності з рекомендаціями німецьких вчених, ймовірність структурних перетворень цементного каменю в твердому стані, що визначає довговічність цього композитного матеріалу. <strong>Результати. </strong>Масові руйнування залізобетонних шпал на залізницях України частішають із кожним роком. Причому, якщо такі руйнування в 2010 році виявляли після 4–5 років експлуатації, то в 2015 році – тільки після 2–3 років установки шпал на магістральних залізничних коліях. За характером руйнувань бетону шпал можна відзначити багатофакторність впливів на нього. Партії цементу та інших сировинних матеріалів перед використанням були досліджені стандартними методами в акредитованій лабораторії ПАТ «Укргеолбудм» (Київ) і отримали позитивні оцінки для використання у виробництві залізобетонних шпал. Однак, значна помилка в експериментальних даних за стандартними методиками не дозволила виявити критичні характеристики матеріалів, які згубно впливають на довговічність бетону підрейкових основ. За результатами досліджень було встановлено, що причинами масового передчасного руйнування шпал є: 1) неоднорідність макроструктури бетону, як наслідку застосування щебеню фракції 5–25 мм; 2) вплив агресивного середовища на бетонну поверхню шпал; 3) наявність у структурі середньої частини шпал крупних етрингітних кристалів, схильних до реструктуризації, та присутність продуктів лужнокремнієвокислої реакції навколо аморфних або тих, що містять аморфний кремнезем, пісочних часток; 4) перевищення нормативного коефіцієнту приведеної лужності щільної та пористої складових цементного каменя відповідно у 3,6 та у 3,2 рази; 5) насиченість поверхні пісочних часток атомами хлору, які додатково пришвидшують та ініціюють лужнокремнієвокислу реакцію. <strong>Наукова новизна</strong><strong>. </strong>Дослідниками вперше була застосована запатентована авторська експрес-методика дослідження морфології та хімічного складу структурних складових бетону. <strong>Практична значимість</strong><strong>. </strong>Застосування пропонованої методики дослідження сировинних матеріалів та структури бетону в виробничому циклі підприємств дасть змогу запобігти передчасному руйнуванню бетону внаслідок дії внутрішніх факторів.
6
КОПИЛОВ, В. І., О. А. КУЗІН, М. О. КУЗІН, І. А. СЄЛІВЕРСТОВ та В. М. ЛАЗОРИК. "ХАРАКТЕР РОЗСІЮВАННЯ ЕНЕРГІЇ ПРУЖНИХ КОЛИВАНЬ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ ПЛАЗМОВИХ БАГАТОФАЗОВИХ ПОКРИТТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЇХНЬОЇ МІКРОСТРУКТУРИ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(91) (30 грудня 2024): 60–69. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.4.7.
Full textAbstract:
Досліджено загасання пружніх коливань в матеріалах з покриттями складної мікроструктури з наноскладовими у вигляді аеросилів. Для досліджень в якості основи були обрані прості і високолеговані сталі, а також армко-залізо, а для покриттів використовувалися одно- і багатокомпонентні порошки. Досліджувалися також покриття у вигляді композиційних систем на основі нанопорошків діоксиду кремнію SiO2 (аеросил), алюмоаеросилу та титанаеросилу (Al2O3∙SiO2, TiO2∙SiO2), позначені, як AlaL і TiaL, відповідно. Ці високодисперсні оксиди (наноматеріали) отримані методом пірогенного синтезу. Також була задіяна суміш, яка містила порошки Al2O3 та∙SiO2, компоненти яких були плаковані іонно-плазмовим способом мікрочастинками титану Ti та алюмінію Al – (Al2O3/Ti), (SiO2/Al). Аналіз властивостей системи покриття-основа проводиться на основі розрахунку параметрів дислокаційної структури, оцінки амплітудних залежностей внутрішнього тертя (АЗВТ), що дає можливість визначення механізмів впливу покриття на процеси руйнування та деформування і умови впливу покриттів на процеси зміцнення або розміцнення основного матеріалу. Визначено мікроструктурні параметри – амплітуда мікропластичної деформації (γ″кр ), параметри дислокаційної структури покриття та поверхневих шарів основи (с1, с2), що дозволяють оцінити роль покриття у процесах руйнування КМ. Збільшення здатності матеріалів до розсіювання запасеної пружної енергії після нанесення плазмових покриттів відбувається переважно для матеріалів з тими покриттями, структура яких має велику протяжність міжфазних границь. Це показано на прикладі багатокомпонентних покриттів, що містять наноскладові у вигляді нанопорошків. Нанесення покриття вносить принципіальні зміни в дефектну структуру як в поверхневих шарах матеріалу, прилеглих до зони контакту, так і глибинних шарів в об’ємі основного матеріалу.
7
Махачашвілі, Р. К., та І. В. Семеніст. "ЗМІСТОВА АСИМЕТРІЯ ЯК МЕХАНІЗМ ДИНАМІКИ МІКРОСТРУКТУРИ ГЛОБАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ЛОГОСФЕРИ КОМП’ЮТЕРНОГО БУТТЯ (НА МАТЕРІАЛІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА СХІДНИХ МОВ)". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-26.
Full textAbstract:
Проблема теоретико-методологічного обґрунтування наскрізних принципів, напрямів, механізмів та результатів якісної динаміки макро- й мікроструктур словникового складу в царині комп’ютерного буття як консолідованого лінгвального об’єкта ще чекає на всебічне вивчення. Аналіз цього питання потребує залучення феноменологічного ракурсу дослідження комплексних мовних об’єктів з огляду на магістральне завдання феноменологічної епістемології – пізнання повної системи фактів свідомості, що конституюють дійсність. У межах окресленого методологічного виміру «феноменологічність» мовної одиниці визначається як її кодифікативна спроможність до фіксації результатів пізнавального досвіду та вияву в ній субстантних характеристик пізнаваних об’єктів та явищ. Засади динаміки мікроструктури глобальної інноваційної логосфери комп’ютерного буття визначаються на основі аналізу лінгвальних механізмів семантичної асиметрії. Інтегративним параметром динаміки глобальної інноваційної логосфери комп’ютерного буття виступає явище атракції відповідного загалу дискретних інноваційних одиниць логосфери до змістових вузлів, які виступають центрами словотвірних та фразотвірних парадигм мов глобального спілкування у цифровому просторі. Метою статті є визначення параметрів змістової асиметрії в динаміці мікроструктури глобальної інноваційної логосфери комп’ютерного буття. Кількісні та якісні характеристики елементів плану змісту та вираження (зокрема, продуктивність моделювальних шаблонів елементів поверхневих мікроструктур) загалу ІКТс (дискретних знакових інноваційних одиниць термінологічної природи) в мікроструктурі глобальної інноваційної логосфери комп’ютерного буття (КБ) дають змогу зарахувати до змістових вузлів такі: 1) революційне впровадження цифрових технологій; 2) тотальна комп’ютеризація; 3) підмова комп’ютерного буття (КБ); 4) суб’єкт комп’ютерного буття (КБ); 5) особа, відчужена від комп’ютерного буття (КБ). Змістова стабільність субстантних елементів ІКТс на субстратно негомогенних щабелях плану змісту («концептуальний денотат» та «лінгвальний денотат» відповідно) та у середовищі зони проєкції концептуального ядра логосфери на глобальну інноваційну логосферу КБ забезпечується за рахунок симбіозу, часткової інкорпорації, поглинання змістовими елементами онтологічного денотата низки функціональних елементів зони проєкції концептуального ядра логосфери, зокрема концептуальних ознак [агентивність] та [антропогенез].
8
І., О. ВАКУЛЕНКО, В. ПРОЙДАК С., СТРАДОМСКІ З. та А. ДЯДЬКО В. "Вплив електричного іскрового розряду на твердість вуглецевої сталі". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 2(50) (25 квітня 2014): 95–102. https://doi.org/10.15802/stp2014/23779.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> Метою роботи є оцінка впливу електричної іскрової обробки на стан поверхневого нашарування вуглецевої сталі, що формується. <strong>Методика.</strong> Матеріалом для дослідження була сталь фрагменту ободу залізничного колеса з хімічним складом 0,65% С, 0,67% Mn, 0,3% Si, 0,027% P, 0,028% S. Структурні дослідження проводилися з використанням світлової мікроскопії й методик кількісної металографії. Структурний стан досліджуваної сталі відповідав стану після гарячої пластичної деформації. Аналіз розподілу мікротвердості в мікрооб’ємах металу катоду проводили з використанням мікротвердоміра типу ПМТ-3. Електричну іскрову обробку поверхні вуглецевої сталі виконували з використанням устаткування типу ЕФІ-25М. <strong>Результати.</strong> Після електричної іскрової обробки поверхні зразка вуглецевої сталі спостерігали формування багатошарового покриття. Аналіз мікроструктури показав існування якісних розбіжностей у внутрішній будові металу покриття в залежності від ділянки, яка досліджується. Отримані в роботі результати підтверджують відомі положення, що формування поверхневого покриття за технологією електричного іскрового розряду визначається умовами переносу й кристалізації металу. Градієнт структур по товщині покриття значною мірою обумовлений розвитком процесів структурних перетворень подібних впливові термічного характеру. <strong>Наукова новизна</strong>. У результаті електричної іскрової обробки, за умов однакового металу аноду і катоду, сформований перший прошарок покриття за зовнішніми ознаками відповідає однофазному стану. В об’ємі металу покриття поява часток карбідної фази супроводжується зниженням значень твердості. <strong>Практична значимість</strong>. Формування багатошарового поверхневого покриття при електричній іскровій обробці супроводжується виникненням градієнту структур за його товщиною. За досягненим рівнем ефект поверхневого зміцнення від іскрового розряду може бути конкурентоспроможним більшості термічних та хіміко-термічних технологій обробки поверхні металевих матеріалів.
9
Лисенков, Е. А., Р. Т. Біщак, Г. О. Бартощак та В. О. Біла. "СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИТНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ПОЛІЛАКТИДУ ТА ВУГЛЕЦЕВИХ НАПОВНЮВАЧІВ". Oil and Gas Power Engineering, № 2(42) (24 січня 2025): 99–106. https://doi.org/10.31471/1993-9868-2024-2(42)-99-106.
Full textAbstract:
Адитивні технології широко використовуються у різних сферах виробництва. Основною проблемою, яка обмежує їх застосування, є недостатній рівень фізико-механічних та експлуатаційних властивостей. Метою роботи було дослідження впливу вуглецевих наповнювачів різного типу на мікроструктур та функ-ціональні характеристики полімерних композитних матеріалів, які у перспективі можуть використовуватися як філаменти для 3D-друку. Використовуючи методи оптичної мікроскопії, диференціальної сканувальної калориметрії та механічного аналізу, було досліджено мікроструктуру, теплофізичні та механічні властивості полімерних композитних систем на основі полілактиду та вуглецевих наповнювачів – вуглецевих нанотрубок (ВНТ) та терморозширеного графіту (ТРГ). З даних оптичної мікроскопії було виявлено, що при вмісті 0,5 % для ВНТ та 1 % для ТРГ у системі спостерігається перколяційний перехід, при якому кластери з частинок наповнювача пронизують весь об’єм матеріалу. На основі калориметричних досліджень показано, що температури плавлення, холодної кристалізації та склування, а також ступінь кристалічності набувають мінімальних значень при вмісті наповнювача, рівному 0,5 % для ВНТ та 1 % для ТРГ. Саме поверхня наповнювача має вирішальний вплив на теплофізичні характеристики досліджуваних композитів. Максимально розвинена поверхня наповнювача, яка має місце при формуванні перколяційного кластера, утруднює процеси руху макромолекул та перешкоджає формуванню ними кристалічних структур. Тип і вміст вуглецевого наповнювача також впливає і на механічну міцність отриманих матеріалів. З досягненням перколяційної концентрації наповнювача міцність зростає приблизно на 30 %, що робить композитні матеріали перспективними для застосування як філаментів для адитивних технологій.
10
ЗАЯРНА, Інна. "ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПІДРУЧНИКА З ЮРИДИЧНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 150–55. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.23.
Full textAbstract:
Важливим аспектом професійної іншомовної підготовки майбутнього правника залишається належне навчально-методичне забезпечення дисциплін іншомовного спрямування, здатне врахувати як сучасні потреби юридичної практики України, так і новітні підходи до викладання іноземної мови для спеціальних цілей. Метою даного дослідження є визначення критерії оцінки якості підручника з юридичної англійської мови. Зазначається, що якісний підручник має відображати методичну систему діяльності викладача (викладання), систему діяльності студента (навчання) та зміст виучуваного (навчальний матеріал). Обґрунтовано, що для підручника з юридичної англійської мови характерна як макроструктура, основними компонентами якої є вступна частина у формі звернення до студентів, тематичні розділи, граматичний довідник, двомовний словник вивченої лексики), так і мікроструктура, яка складається із вправ і завдань різних типів і видів, а також позатекстових ілюстративних матеріалів. Основна увага в дослідженні приділена визначенню критеріїв оцінки якості підручника з юридичної англійської мови. Під якістю підручника авторка розуміє систему взаємосприяючих компонентів, що забезпечують виконання підручником його основних функцій та сприяють досягненню учнями необхідних предметних результатів освіти. Обґрунтовано, що критерії оцінки якості підручника з юридичної англійської мови повинні вимірювати його здатність реалізувати основні цілі навчання іноземної мови для професійного спілкування, а саме практичну, освітню, пізнавальну, розвиваючу, соціальну та соціокультурну. У межах статті авторка також розглядає на прикладі навчального видання Legal English through the Prism of the Law of Ukraine : training manual реалізацію окреслених критеріїв. Зазначається, що розглянуті аспекти у цій роботі можуть слугувати підґрунтям для розробки комплексного підручника для навчання юридичній англійській мові в умовах ЗВО.
Dissertations / Theses on the topic "Мікроструктура матеріалів"
1
Гарин, А. В. "Математическая формализация структур конструкционных материалов". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3847.
Full text
2
Миндюк, В. Д. "Розроблення методу оцінки якісних змін матеріалів нафтогазового обладнання за комплексом фізичних характеристик". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2014. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/4680.
Full textAbstract:
Досліджено особливості мікроструктурих змін матеріалів металоконструкцій в процесі експлуатації. Встановлено основні фізичні параметри, що зазнають змін внаслідок змін в мікроструктурі. Проаналізовано сучасний стан методів та засобів проведення структуроскопії. Проведено дослідження якісних змін фізичних параметрів матеріалів в залежності від зміни мікроструктури. Проведено дослідження щодо для одержання основних параметрів мікроструктури з використанням нових методів обробки металографічних зображень, а також фізичних характеристик матеріалу з використанням методів і засобів, що грунтуються на різних фізичних принципах. Встановлений оптимальний комплекс фізичних параметрів, що найкраще корелюють з вибраними параметрами мікроструктури. З використанням алгоритмів штучних нейронних мереж одержані функції апроксимації параметрів мікроструктури, а саме співвідношення перліт/ферит та середній діаметр зірна, від твердості, коерцитивної сили та магнітного індукційного параметру, що характеризує частоту електромагнітних коливань індуктивного перетворювача. Розроблено методологію оцінювання якості матеріалу шляхом визначення параметрів мікроструктури за комплексом фізичних характеристик для подальшого їх використання для розрахунків механічних характеристик матеріалів та оцінювання ступеню деградації матеріалу.<br>Диссертация посвящена вопросу оценки качества материалов нефтегазового оборудования путем оценки микроструктурных изменений за комплексом физических характеристик. Анализ процессов деградации структуры разных типов сталей и ее последствий показал, что показателями деградации структуры металла, которые стоит поддавать диагностике, есть изменение размеров и ориентации зерен отдельных структурных фаз со временем, морфологическое изменение отдельных фаз и изменение их соотношения в структуре, что значительно влияют на изменение отдельных физических свойств материалов, а, особенно, - структурно чувствительных параметров, выделение вторичных фазовых составляющих (например, карбидов легирующих элементов или низкотемпературных модификаций металла из высокотемпературной) из основных фаз и распределение их по границах зерен, группирования в отдельные зоны. Во втором разделе проведено качественное изучение процессов изменения физических структуруо чувствительных свойств ферритных сталей. На основе результатов изучения особенностей изменения магнитных свойств, электрического сопротивления, теплопроводной характеристику и твердости, избранные параметры выбраны для дальнейших исследований относительно определения корреляции между этими параметрами и параметрами микроструктуры. Третий раздел содержит методику и результаты экспериментальных исследований по установлению зависимости избранных информативных физических параметров от параметров микроструктуры отобранных образцов разных марок сталей. Определены зависимости отдельных физических свойств сплавов от характеристик микроструктуры - соотношения перлит/феррит и среднего диаметра зерна, а также определен оптимальный комплекс физических свойств с наилучшей корреляцией их с параметрами микроструктуры. Использование алгоритмов нейронных сетей позволило получить зависимости микроструктурных характеристик от комплекса физических свойств в аналитическом виде. Четвертый раздел посвящен разработке методологии оценки качества материала путем определения параметров микроструктуры за комплексом физических характеристик для дальнейшего их использования для расчетов механических характеристик материалов и оценки степени деградации материала, которая прошла успешную промышленную апробацию в условиях РВУ «Львовавтогаз» и НПФ «Зонд» и внедрена в нормативных документах нефтегазовой отрасли.<br>Dissertation is devoted to assessing the quality of oil and gas equipment materials by evaluating complex microstructural changes with physical characteristics. The features of the microstructural changes of metal materials during operation are investigated. The basic physical properties that are experiencing changes due to changes in the microstructure are identified. The current state of methods and means of structurescopy are analized. The investigation of qualitative changes in the physical parameters of materials depending on the change of the microstructure are studied. The main parameters of the microstructure with using new methods of metallographic image processing were obtained, as well as the physical characteristics of the material using the methods and tools that are based on different physical principles were measured. The optimal set of physical parameters that best correlated with the selected parameters of the microstructure is established. Approximation functions of microstructure parameters such as a ratio of pearlite/ferrite and the average grain diameter with the hardness, coercitiviy, magnetic induction parameter which characterizes the oscillation frequency of the electromagnetic inductive transducer are obtained by using artificial neural networks algorithm. A methodology for assessing the quality of the material by determining the microstructure parameters with the complex of physical characteristics for further use in the calculation of materials mechanical characteristics and material degradation assessment is developed.
3
Тверезовський, Д. Е. "Вибір матеріалу, маршрутної технології виготовлення та технологічного процесу зміцнення деталі «шестірня»". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69938.
Full textAbstract:
Мета роботи – обрати раціональний режим термічної та хіміко-термічної обробки. Розробити маршрутну технологію виготовлення виробу. Раціонально обрати матеріал для виготовлення деталі. Завдання: проаналізувати умови роботи деталі; провести аналіз літературних джерел; раціонально обрати матеріал для виготовлення деталі; розробити технологічний процес, термічну та хіміко-термічну обробку «шестерні»; підібрати основне обладнання для термічного відділення та планування термічного відділення. В ході роботи була обрана марка інструментальної сталі, розроблена маршрутна технологія виготовлення деталі «шестерня», запропоновано декілька режимів термічної та хіміко термічної обробки деталі. Після проведення всіх етапів було дослідження структури сталі.