Academic literature on the topic 'Об`єкти соціальної сфери'

The article considers the issues of changing accents and cultural transformation in Ukraine, Great Britain and other European countries. In recent years, Ukraine has seen an active revival in the cultural sphere. From publishing to music, from film production to theater, from fashion to curatorial exhibitions – the Ukrainian cultural environment has become bold, diverse and large-scale. Euromaidan has given impetus to a powerful wave of cultural activism: from discussion platforms to spontaneous exhibitions, from urban regeneration projects to volunteer groups seeking to protect dilapidated national heritage sites. The impetus for it was the dynamism of the Ukrainian creative community. And further development became possible thanks to the support of new state cultural institutions. These institutes emerged after Euromaidan, such as the Ukrainian Cultural Foundation, the Ukrainian Book Institute, and the Ukrainian Institute. Institutions with a long history, such as the State Agency of Ukraine for Cinema, have strengthened their positions. The creation of these new institutions marked the departure from the post-Soviet system of cultural management. And the transition to a consistent and comprehensive cultural policy. The main thing is that the creation of a new system of culture in Ukraine has helped to bridge the gap between the state and cultural activists and the creative sector. One of the most important problems of the cultural sector in Ukraine for the last 25 years is funding. This problem is also relevant for the United Kingdom. But when it comes to finding resources for artists and cultural institutions, British policy has a respectable tradition and a number of successful answers. Support for the arts by both the state and business seems to be a matter of course for the British. At the same time, the idea of the self-worth of art is also supported by the idea of its social significance, as well as the perception of art as a primary source of creativity, innovative development, creative industry. The relationship between the European Union and the society of Ukraine is already yielding some results in the context of ensuring the democratic and European development of the state. For the successful implementation of European integration in Ukraine, it is necessary to apply such mechanisms that will ensure coordinated management of social processes of the state in the direction of European integration. The main mechanism is cultural policy, which should be aimed at regulating the regulatory framework. And the application of regulations in practice. This will allow culture to take a leading position on the path to national modernization. Legislation should be a mechanism for achieving goals, and the main thing should remain that the person should be at the center of cultural policy of the state. Given the experience of the United Kingdom, the formation of Ukraine's cultural policy should be based on the idea of the all-encompassing impact of culture on modern society. Accordingly, such a policy, being aimed at the cultural sector, effectively affects all spheres of public life. Consistent support for culture at the financial and fiscal, legislative and executive, national and local levels should, above all, be based on an awareness of the value of culture. Culture enriches people's lives, changes their worldview and inspires creativity. In the social dimension, its impact has the most significant impact on education, health and cohesion.   У статті розглядаються питання зміни акцентів і культурної трансформації в Україні, Великій Британії та інших країнах Європи. В останні роки в Україні спостерігається активне пожвавлення культурної сфери. Від видавничої справи до музики, від кіновиробництва до театру, від моди до кураторських виставок – українське культурне середовище стало сміливим, різноманітним і масштабним. Євромайдан дав поштовх потужній хвилі культурного активізму: від дискусійних майданчиків до спонтанних виставок, від проєктів відродження міст до волонтерських груп, які прагнуть захистити напівзруйновані об’єкти національної спадщини. Поштовхом до нього став динамізм української творчої спільноти. А подальший розвиток став можливим завдяки підтримці нових державних закладів культури. Ці інститути виникли після Євромайдану, як Український культурний фонд, Український інститут книги, Український інститут. Зміцнили свої позиції інституції з багаторічною історією, такі як Державне агентство України з питань кіно. Створення цих нових установ ознаменувало відхід від пострадянської системи управління культурою. І перехід до послідовної та комплексної культурної політики. Головне, що створення нової системи культури в Україні допомогло подолати прірву між державою та культурними діячами та креативним сектором. Однією з найважливіших проблем сфери культури в Україні за останні 25 років є фінансування. Ця проблема актуальна і для Великобританії. Але коли йдеться про пошук ресурсів для митців і культурних установ, британська політика має поважну традицію та низку успішних відповідей. Підтримка мистецтва як державою, так і бізнесом для британців, схоже, є чимось зрозумілим. Водночас ідея самоцінності мистецтва підкріплюється також ідеєю його суспільної значущості, а також сприйняття мистецтва як першоджерела творчості, інноваційного розвитку, креативної індустрії. Відносини Європейського Союзу та суспільства України вже дають певні результати в контексті забезпечення демократичного та європейського розвитку держави. Для успішної реалізації європейської інтеграції в Україні необхідно застосовувати такі механізми, які забезпечуватимуть узгоджене управління суспільними процесами держави в євроінтеграційному напрямку. Основним механізмом є культурна політика, яка має бути спрямована на врегулювання нормативно-правової бази. І застосування нормативних актів на практиці. Це дозволить культурі зайняти провідні позиції на шляху національної модернізації. Законодавство має бути механізмом досягнення цілей, а головним має залишатися те, щоб у центрі культурної політики держави була людина. Враховуючи досвід Великої Британії, формування культурної політики України має базуватися на ідеї всеосяжного впливу культури на сучасне суспільство. Відповідно, така політика, маючи спрямування на культурну сферу, ефективно впливає на всі сфери суспільного життя. Послідовна підтримка культури на фінансово-податковому, законодавчому та виконавчому, національному та місцевому рівнях має ґрунтуватися, перш за все, на усвідомленні цінності культури. Культура збагачує життя людей, змінює їхній світогляд і надихає на творчість. У соціальному вимірі його вплив найбільше впливає на освіту, здоров'я та згуртованість.  

Digitalisation of the economy has become a leading factor in human development in the 21^st century, which has affected all spheres of life, in particular employment of the population. There is a digital transformation of employment, which requires understanding, in-depth study by economic science to find opportunities to improve the efficiency of human labour and progressive development. The study of this problem is particularly relevant for Ukraine in the context of the need to accelerate the movement towards European integration, ensure the recovery of the economy and jobs after the end of the large-scale war unleashed by the Russian Federation against Ukraine. The study subject is a set of theoretical, methodological, and practical bases of employment of the population. The study object is the processes of employment transformation in the context of digitalisation of the economy and Ukraine’s movement to the European integration. The study purpose was to determine the specifics of the processes of employment transformation under the impacting digitalisation of the economy by analysing trends in the development of digital employment in Ukraine and the world, justifying the possibilities of supporting digitalisation of employment in Ukraine with priority incentives for young people. There was used such the methods as general scientific and special research methods, including analytical, dialectical, classification and analytical, comparative, statistical and sociological analysis, and a systematic approach. The author used the publications of such Ukrainian scientists as M. Biel, O. Mulskaya, I. Baranyak, O. Makhonyuk, M. Karpyak, M. Aleksinskaya, A. Bastrakova and N. Kharchenko and also foreign researchers as M. Mattessa, S. Kunkel, V. Ignat, L. Charles, S. Xia, A. P. Kutts, O. Cassie, V. Ledonwirth.  The essence and significance of economy digitalisation and its impact on various spheres, in particular employment, are revealed. The essence of employment transformations under the impacting digitalisation of the economy is identified. The author revealed the content of employment digitalisation, its challenges, opportunities, consequences, in particular in terms of the emergence of new types and forms of employment, among which digital employment is dynamically developing. The importance of spreading digital employment for young people as the main progressive and knowledge-oriented social group is actualised. The global trends of economy and employment digitalisation are analysed with an emphasis on the EU countries, which allows to substantiate the strategic orientation of the post-war reconstruction of Ukraine based on the digital economy. In the context of Ukraine’s movement to the EU, it is proposed to intensify measures to stimulate employment digitalisation within the framework of the state initiative “Industry 4.0” implementation, which will have a significant role in the post-war reconstruction of Ukraine and its successful movement to the EU. Urgent measures have been identified to create favourable conditions for digital transformations in employment with an emphasis on supporting young people. In the conditions of economy digitalization, the employment transformations are investigated, which allowed to identify the features of this process for the economy and labour of the population in the conditions of Ukraine’s movement to the EU. The challenges, opportunities, and consequences of economy and employment digitalisation are identified. It is proved that the economy and employment digitalisation should be considered as a strategic guideline for the post-war reconstruction of Ukraine and its successful movement into the EU. The basis of this process should be the support of digital population employment, especially young people. The measures for the further development of digital employment in Ukraine are systematised. It is proved that their implementation in conditions of targeted state support can give a cumulative effect for the economy, increase the welfare of the population and reduce the emigration of young people, accelerate the country’s movement towards European integration.   Цифровізація економіки стала провідним чинником розвитку людства у XXI столітті, що вплинуло на всі сфери життєдіяльності, зокрема зайнятість населення. Відбувається цифрова трансформація зайнятості, що потребує  осмислення, поглибленого вивчення з боку економічної науки для пошуку можливостей підвищення ефективності людської праці та прогресивного розвитку. Вивчення цієї проблеми для України набуває особливо актуального значення за умов потреби у прискоренні руху у напрямі євроінтеграції, забезпечення відновлення економіки і робочих місць по завершенні широкомасштабної війни, розв’язаної РФ проти України. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних та практичних засад зайнятості населення. Об’єкт дослідження – процеси трансформацій зайнятості населення в умовах цифровизації економіки та руху України у напрямі євроінтеграції. Мета дослідження – визначення особливостей процесів трансформацій зайнятості під впливом цифровізації економіки шляхом аналізу тенденцій розвитку цифрової зайнятості в Україні та світі, обґрунтування можливостей підтримки цифровізації зайнятості в Україні з першочерговим стимулюванням для молоді. Методи дослідження: загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, серед яких – аналітичний, діалектичний, класифікаційно-аналітичний, порівняльний, статистичного та соціологічного аналізу, системного підходу. Аспекти зайнятості населення висвітлено у публікаціях українських вчених М. Біль, О. Мульскої, І. Бараняк, О. Махонюк, М. Карп’як. Окремим питанням цифрової зайнятості присвятили наукові праці як іноземні дослідники М. Маттесса, С. Кункель, В. Ігнат, Л. Чарльз, Ш. Ся, А.П. Куттс, О. Кессі, В. Ледонвірта, так і українські вчені – М. Алексинська, А. Бастракова та Н. Харченко та інші. Разом з тим, з огляду на публікації, проблеми цифрових трансформацій зайнятості потребують більш глибокого вивчення з огляду на необхідність прискорення руху України до ЄС. Розкрито сутність та значення цифровізації економіки та її вплив на різні сфери, зокрема зайнятість. Визначено сутність трансформацій зайнятості під впливом цифровізації економіки. Розкрито зміст цифровізації зайнятості, її виклики, можливості, наслідки, зокрема в частині виникнення нових видів і форм зайнятості (випадкова, віддалена, платформа, мікроробота, онлайн-волонтерство тощо), серед яких цифрова зайнятість динамічно розвивається. Актуалізовано значення поширення цифрової зайнятості для молоді як основної прогресивної та орієнтованої на знання соціальної групи. Проаналізовано глобальні тренди цифровізації економіки та зайнятості з акцентом на країни ЄС, що дає змогу обґрунтувати стратегічну спрямованість повоєнного відновлення України на основі цифрової економіки. В умовах руху України до ЄС пропонується активізувати заходи щодо стимулювання цифровізації зайнятості в рамках реалізації державної ініціативи «Промисловість 4.0», що матиме вагому роль у повоєнному відновленні України та успішному її русі до ЄС. Визначено невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для цифрових трансформацій у сфері зайнятості з акцентом на підтримку молоді. Розкрито ключове значення цифровізації у розвитку економіки, усіх сфер життєдіяльності, зокрема сфери праці. Досліджено трансформації зайнятості в умовах цифровізації економіки, що дозволило виявити особливості  цього процесу для економіки та праці населення в умовах руху України до ЄС. Визначено  виклики, можливості, наслідки цифровізації економіки та зайнятості. Обгрунтовано, що цифровізацію економіки та зайнятості слід розглядати в якості  стратегічного орієнтиру повоєнного відновлення України та успішного її руху до ЄС. Основою даного процесу має бути підтримка цифрової зайнятості населення, особливо молоді. Систематизовано заходи щодо подальшого розвитку цифрової зайнятості в Україні. Обгрунтовано, що їх реалізація за умов цільової підтримки держави може дати кумулятивний ефект для економіки, підвищення добробуту населення та зниження еміграції молоді, прискорити рух країни у напрямі євроінтеграції.

<strong>Постановка проблеми</strong>. Станом на сьогодні актуальним є з&#39;ясування сутнісних характеристик держави та створення універсальної доктрини, що забезпечить розуміння, керованість і прогнозованість розвитку держави. В світлі цього визначення поняття держави має як теоретичне, так і прикладне значення. За суттю, єдиною для всіх пропонованих історичних, політичних і правових дефініцій є характеристика держави як організації влади. Разом із тим, до сьогодні залишаються невирішеними питання про способи організації цієї влади та створення держави, її сутність та інші. Автор пропонує звернутися до аналізу змісту даного поняття в працях видатних представників філософської та юридичної думки різних часів і народів. Метою даної статті є розкриття особливостей розуміння поняття &quot;держава&quot; у працях Г. Гроція, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, І.В.Ф Гегеля; виявлення антропологічних підстав держави та її функцій через філософську концепцію людської сутності. На думку автора, це сприятиме більш глибокому та повному сучасному розумінню поняття &quot;держава&quot;, &quot;державний лад&quot;. Новизна роботи полягає у виконанні порівняльного аналізу особливостей уявлень про державу в працях видатних представників філософської та правової думки Нового часу, виявленні принципових відмінностей. <strong>Завдання статті</strong> &ndash; розкрити сучасне розуміння поняття &quot;держави&quot;; визначити особливості поглядів видатних мислителів XVII&ndash;XVIIІ століть; показати шляхи формування елементарних уявлень про державу та її основних принципів, функціонування та спрямованості діяльності. <strong>Методи їх рішення.</strong> Історичний метод і методи юридичної антропології, філософії права дозволили вирішити поставлені задачі. <strong>Результати.</strong> Проблема поняття держави в усі часи була відкритою і залишається актуальною донині. Феномен держави у різні епохи інтерпретується по-різному. Це обумовлюється масою різноманітних чинників як об&rsquo;єктивного, так і суб&rsquo;єктивного характеру. Насамперед, важливу роль відіграють пануючий у науці тип раціональності, відповідний тип праворозуміння. Для мислителів Нового часу властиво розуміння держави як об&rsquo;єктивної, стійкої, стабільної, закономірної, передбачуваної системи. На думку автора, держава визначається ними із позицій антропоцентризму і є універсальним знеособленим інститутом, існуючим незалежно від волі і бажання окремих індивідів, та базується на виключному праві пануючого суб&rsquo;єкта займатися створенням системи норм на конкретній території для досягнення найбільш ефективного управління суспільством. <strong>Висновки.</strong> Держава є одним із видів складноорганізованих, багатоаспектних, багаторівневих соціальних систем та охоплює різні сфери людського буття. Саме тому поняття держави видатними філософами, правниками минулого пов&rsquo;язане, із масою різноманітних чинників об&rsquo;єктивного і суб&rsquo;єктивного характеру: включення суб&rsquo;єкта в об&rsquo;єкт пізнання, методологічна недосконалість, культурна ізольованість, соціальне замовлення, політична і економічна кон&rsquo;юнктура, політична заангажованість, ідеологічна залежність та інше. <strong>Problem statement</strong>. For today is important to clarify the essential characteristics of the state and create a universal doctrine that will ensure understanding, managing, and predictability of the development of the state. With a view of this definition, the concept of the state has both theoretical and applied significance. In fact, the only one for all the proposed historical, political, and legal definitions is the characteristic of the state as an organization of power. However, today there are still unresolved questions about how to organize this power and create a state, its essence, and others. The author suggests analyzing the content of this concept in the works of prominent representatives of philosophical and legal thought of various times and peoples. The aim of this article is to reveal the peculiarities of understanding the concept of &quot;state&quot; in the works of G. Grotius, T. Hobbes, J. Locke, J.-J. Rousseau, I. Kant, I. V. F Hegel; identification of the anthropological foundations of the state and its functions through the philosophical concept of human essence. According to the author, this will contribute to a deeper and more complete modern understanding of the concept of &quot;state&quot;, &quot;state system&quot;. The novelty of the work consists of performing a comparative analysis of the features of representations of the state in the works of outstanding representatives of philosophical and legal thought of the New time, identifying fundamental differences. <strong>The purpose</strong> of the article is to reveal the modern understanding of the concept of &quot;state&quot;; to determine the features of the views of prominent thinkers of the XVII&ndash;XVIII centuries; to show the ways of forming elementary ideas about the state and its basic principles, functioning and direction of activity. <strong>Methods</strong>. For solving the purpose of the article were used the historical method and methods of legal anthropology and philosophy of law. <strong>Results.</strong> The problem of the concept of the state has always been open and remains relevant to this day. The phenomenon of the state is interpreted differently in different epochs. This is due to a variety of factors, both objective and subjective. First of all, an important role is played by the prevailing type of rationality in science, the corresponding type of legal understanding. Modern thinkers tend to understand the state as an objective, stable, stable, logical, assumed system. According to the author, the state is defined by them from the point of view of anthropocentrism and is a universal, impersonal institution that exists independently of the will and desire of individual individuals, and is based on the exclusive right of the dominant subject to create a system of norms on a specific territory to achieve the most effective management of society. <strong>Conclusions.</strong> The state is one of the types of complex, multidimensional, multi-level social systems and covers various spheres of human existence. That is why the concept of the state by outstanding philosophers and lawyers of the past is associated with a variety of factors of an objective and subjective nature: the inclusion of the subject in the object of knowledge, methodological imperfection, cultural isolation, social order, political and economic conditions, political bias, ideological dependence, and so on.