Academic literature on the topic 'Опіоїди'

Незважаючи на стрімке збільшення обсягів споживання синтетичних наркотиків у США, країнах Європейського Союзу та багатьох інших регіонах світу, наркотичні та психоактивні речовини природного походження залишаються актуальним об’єктом дослідження токсикологів. Мета. Аналіз результатів скринінгу на наркотики групи опію за 1990 – 2020 рр. та їхній вплив на формування гострих ненавмисних отруєнь серед дорослого населення м. Києва. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз звітів токсикологічної лабораторії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за 1990 – 2020 рр. про результати хіміко-токсикологічного скринінгу на вміст наркотичних речовин у осіб з діагнозом: «Гостре наркотичне отруєння» (МКХ-10:Т40.0-Т40.3). Використано методи: імунохроматографічний аналіз (ІХА), хроматографія у тонкому шарі сорбенту (ТШХ) та газорідинна хроматографія з мас-спектральним детектуванням (ГХ/МС). Результати. За офіційними даними, в Україні у 2019 р. речовини, що стали причиною звернення осіб за медичною допомогою, розподілені наступним чином: опіоїди – 68,53%; канабіноїди – 6,84%; кокаїн – 0,08%; галюциногени – 0,04%; інші наркотики – 24,51%. Серед осіб, померлих внаслідок отруєнь наркотиками, частка опіатів Т40.2 (кодеїн, морфін) становила 16%; опій Т40.0 – 4%; метадон Т40.3 – 23%; інших наркотиків Т40.4 (петидин) – 2%, що разом становить 45%. За результатами хіміко-токсикологічного скринінгу на вміст опіатів встановлено, що першу сходинку за темпом середньорічного зростання посідають: бупренорфін (+7,95%), морфін (+7,6%) і героїн (+6,04%). Зменшення кількості позитивних тестів відбулося у групі опіатів – «ширки» (–9,38%) і алкалоїдів опію (–2,55%). Останні 10 років відбувається прогресивне зростання щорічної кількості позитивних тестів на вміст метадону (+39,3%) при R 2 =8904, що свідчить про стабільність темпу зростання показника. Висновки. Опіати продовжують займати вагомий сегмент у структурі наркотичних речовин, де свої позиції за період 1990 – 2020 рр. посилили бупренорфін, морфін і героїн на фоні послаблення позиції опію («ширки») та алкалоїдів опію; одночасно відбувається швидке збільшення частки напівсинтетичних і синтетичних опіоїдів. Зазначені зміни обумовлюють необхідність постійного удосконалення методів хіміко-токсикологічних досліджень продуктів опію, клінічної діагностики та профілактики пов’язаних з ними отруєнь. Ключові слова: опіати, наркотичні отруєння.


 
 
 The aim of our work was to study scientific information and to systematize data of domestic and foreign literature concerning the study of opioid receptors. The study of receptors localization and action is a promising and very complex task.
 Evidence of the complex effect of each group of receptors on the body is the fact that even those drugs that have a chemical structure in common with morphine, each have their own characteristics in the spectrum of action, side effects, the ability to pass the blood-brain barrier, efficacy and duration of anesthesia, addictive properties and other. This is eplained due to that the effect on receptors depends not only on the primary action of the drug, but also on the particular metabolism of a particular drug, since metabolites can be just the main factors influencing opioid receptors. In this context, it is important to note the huge number of factors that can change the duration and effectiveness of opioids, which involves a deep knowledge of this issue.Such differences partly explain th epecularity and characteristics of each opioid medication in terms of efficacy and duration of action, toxic inflance on the body, risk of complications and the occurrence of withdrawal effects, as well as particularities of use in patients with hepatic and renal impairment.
 
 

Метa. Аналіз динаміки рівня фібриногену (РФ) в періопераційному періоді у пацієнтів, яким виконували артропластику кульшового суглоба (КС).
 Матеріали і методи. Первинна артропластика КС виконана у 136 пацієнтів у плановому порядку. Проаналізовано періопераційну динаміку РФ у залежності від методів інтраопераційної анестезії (ІОА), післяопераційної аналгезії (ПОА), типу патології, статі пацієнтів.
 Результати. РФ у крові у всіх пацієнтів перед операцією становив у середньому (3,8 ± 1,03) г/л. На 1-шу добу після операції він дещо знизився - до (3,3 ± 0,65) г/л (p=0,00016). На 3-тю добу РФ поступово підвищився та становив (4,6 ± 0,88) г/л (p < 0,0001). На 7-му добу РФ у крові у всіх пацієнтів значно підвищився порівняно з вихідним рівнем та становив у середньому (5,1 ± 1,03) г/л (p < 0,0001). Найбільш вираженим було підвищення РФ після артропластики КС у пацієнтів, які після операції отримували системну опіоїдну аналгезію, порівняно з пацієнтами, яким застосовували пролонговану реґіонарну аналгезію. РФ був вищим як перед, так і після операції у пацієнтів, яким операції виконували з приводу переломів, порівняно з пацієнтами, яким операції виконували з приводу коксартрозу в КС. За гендерною ознакою не виявлено істотної різниці в динаміці РФ у пацієнтів після артропластики КС.
 Висновки. РФ знижується на 1-шу добу та підвищується на 3-тю і 7-му доби після артропластики КС, особливо у пацієнтів, які отримують системне знеболювання опіоїдами та оперовані з приводу переломів.

Цією статтею автори завершують презентацію десятирічної історії впровадження в Україні підтримувальної терапії агоністами опіоїдів (ПТАО). Аналіз матеріалів низки закордонних і вітчизняних публікацій дозволив перейти до розкриття двох наступних етапів – періодів стагнації та усвідомлення основних проблем. Визначено найголовніші бар’єри впровадження методу (опір органів виконавчої влади та частини професійної спільноти, упереджене ставлення з боку широкого загалу й окремих клієнтів, консервативна позиція представників мас-медіа, застаріла антинаркотична політика, невдалий менеджмент, недостатній рівень професійної підготовки фахівців). Висвітлено організаційні перешкоди лікування агоністами опіоїдів на українських сайтах, складнощі застосування адекватних доз препаратів та психологічні аспекти проведення ПТАО. Матеріал завершено загальними висновками щодо доведеної ефективності методу; потреби в його ширшій імплементації; значущості соціально-психологічної компоненти програм, що має бути реалізована психологами, соціальними працівниками й зосереджена, насамперед, на подолання зовнішньої та внутрішньої стигматизації осіб з опіоїдною залежністю та їхню соціальну реабілітацію. Окреслено потребу в запровадженні спеціалізованої професійної підготовки соціальних працівників для роботи в програмах лікування агоністами опіоїдів.

У статті висвітлено морфологічні зміни шкіри в ділянці післяопераційної рани. Виявлено, що використання високих доз фентанілу (10–20 мкг/кг/год) методом постійної інфузії для знеболювання в ранньому післяопераційному періоді в дітей, прооперованих із приводу пухлин черевної порожнини, може призводити до опіоїд-індукованої гіпералгезії, що супроводжується морфологічними змінами шкіри навколо післяопераційної рани з розвитком у центрі її некрозу з вираженими перифокальними реактивними змінами у вигляді значного запалення та суттєвих порушень мікроциркуляції з формуванням на 14-ту добу дрібних нервових волокон. У свою чергу, використання поперечного площинного блоку з розчином бупівакаїну практично повністю нівелює дані зміни.

Наша жизнь часто сопряжена с болью, и это не метафора. Многие люди ежедневно страдают, испытывая физическую боль, которая порой невыносима. Потому возникает необходимость в препаратах, способных убрать или заглушить подобные ощущения, в частности- опиоидах. Однако многие из них имеют ряд серьезных побочных действий на организм.

Вступ. Точний механізм або механізми фізіологічної дії опіоїдних пептидів до кінця не вивчені. Ланкою їх дії можуть бути метаболіти арахідонової кислоти - простациклін (PGI2) і тромбоксан (TxA2). Мета роботи. Дослідити вплив опіоїдних пептидів на ендогенний біосинтез PGI2 і TxA2 у нирках щурів.

Дисертація присвячена дослідженню структурних компонентів хрящового покриття дистального кінця стегнової кістки та проксимального кінця великогомілкової кістки в нормі та патоморфологічні зміни в суглобовому хрящі на різних термінах перебігу експериментального опіоїдного впливу. У науковій роботі були використані морфологічні методики (препарування, скелетування, мікроструктурні, ультраструктурні, морфометричні) відтворена модель хронічного опіоїдного впливу. Достовірність проведених досліджень підтверджено статистичними даними. Результати досліджень надають можливість встановити термін виникнення початкових змін та динаміку їхнього прогресування з метою з’ясування термінів експериментального опіоїдного впливу, на яких виникають незворотні патоморфологічні прояви у тканинах хрящового покриття дистального кінця стегнової кістки та проксимального кінця великогомілкової кістки. Це також дає підстави стверджувати, що кожен тиждень хронічного опіоїдного впливу є своєрідним несприятливим етапом, упродовж якого виникають зміни у тканинах хрящового покриття колінного суглоба, що в подальшому створює сприятливе патоморфологічне підгрунтя, на тлі якого можливий розвиток дистрофічних змін, що призводить до розвитку артрозів та артритів, які проявляються порушеннями функцій суглоба. Результати роботи мають практичне значення для морфологів, патоморфологів та травматологів в аспекті розробки нових методів діагностики, профілактики та лікування патології хрящового покриття колінного суглоба у хворих опіоманією.<br>Диссертация посвящена исследованию структурных компонентов хрящевого покрытия дистального конца бедренной кости и проксимального конца большеберцовой кости в норме и патоморфологическим изменениям в суставном хряще на разных сроках протекания экспериментального опиоидного воздействия. В научной работе были использованы морфологические методики (препарирование, скелетизация, микроструктурные, ультраструктурные, морфометрические), и постановка модели хронического опиоидного воздействия. Достоверность проведенных исследований подтверждена статистическими данными. Результаты исследований дают возможность установить сроки возникновения начальных изменений и динамику их прогрессирования с целью установления сроков экспериментального опиоидного воздействия на которых возникают необратимые патоморфологические изменения в тканях хрящевого покрытия дистального конца бедренной кости и проксимального конца большеберцовой кости. Это также дает возможность утверждать, что каждая неделя хронического опиоидного воздействия является неблагоприятным этапом, в процессе которого возникают изменения в тканях хрящевого покрытия коленного сустава, что в дальнейшем создает благоприятные патоморфологические предпосылки на основе которых возможно развитие дистрофических изменений, которые в дальнейшем приводят к развитию артрозов и артритов, а они в свою очередь способствуют нарушению функции в суставе. Результаты роботы имеют практическое значение для морфологов, патоморфологов и травматологов в контексте разработки новых методов диагностики, профилактики и лечения патологии хрящевого покрытия коленного сустава у больных опиоманией.<br>The thesis deals with the research of the structural components of the cartilaginous covering of the distal end of the femur and the proximal end of the tibia in norm and pathomorphological changes in the articular cartilage at different terms of the experimental opioid effects.The study was performed on 127 sexually mature, white, outbred male rats, weighing 80-135 g, aged 4.5-7.5 months. The material for the study is represented by preparations of the knee joint, pieces of the cartilage covering the distal end of the femur and the proximal end of the tibia of the knee joint for the study of its structural components. Animals were carefully selected, inspected, weighed and labelled for the experiments. The selected group was kept in a separate cage on a standard vivarium diet. A thorough inspection provided for the prevention of animals with manifestations of intravenous infection in the group, which was provided for the sampling of the material on which the study was conducted. The cartilage covering of the distal end of the femur and proximal end of the tibia of the knee joint at the time of material collection in intact animals is light white, moderately moistened without pathological lesions.Morphological methods (dissection, skeletonization, microstructural, ultrastructural, morphometric) were used in the scientific paper. The model of chronic opioid effects is reproduced. The reliability of the research is confirmed by statistical data. For the first time, the features of the structural components of the articular cartilage of the rat knee joint in the norm and at different terms of the experimental opioid effects had been established, investigated and carried out during 8 weeks. The microstructural and morphometric features of the organization of the structural components of the articular cartilage of the rat knee joint in the norm are determined. A comparison of morphological and morphometric parameters of the cartilage components of the distal end of the femur and the proximal end of the tibia in normal and after 7, 14, 21, 28, 35, 42 experimental opioid effects and 56 days of the experiment after two weeks of discontinuation of the drug. A comparative characterization and comparison of morphometric parameters at the microstructural and ultrastructural levels of morphological components of the articular cartilage of the knee joint in the normal and at different times of the experimental opioid effects. Our experimental results in the future provide a basis for a deeper understanding of the processes of the dynamics of the origin and morphological transformation of the components of the articular cartilage of the knee joint as a result of opioid effects; open the possibility to create a fundamental morphological basis for further experimental study of the pathological effects of opioid drugs on systems and organs to further develop practical recommendations for the duration of use and dosage of drugs in this group. The results of this study can form the basis for creating a morphological base to use it in the practical activities of morphologists engaged in experimental research on animal models. The paper has practical significance for Experimental Morphology, General Surgery, Anaesthesiology, Narcology and Traumatology since it can be a morphological basis for the development of new methods of diagnostics, prevention and treatment of toxic opioid effects on the structural components of the articular cartilage of the knee joint in the contingent of drug-dependent patients. Our results, which are manifested in the dynamics of changes in the components of the articular cartilage of the knee joint under experimental opioid effects, are a fundamental morphological basis on which morphologists can rely in their research to study the experimental toxic effects on the articular cartilage of the knee, traumatologists and practitioners in the treatment of patients with joint lesions belonging to this nosological group.The results of the research provide an opportunity to establish the period of occurrence of initial changes and the dynamics of their progression to determine the timing of experimental opioid effects on which irreversible pathomorphological manifestations occur in the cartilaginous tissues of the distal end of the femur and proximal tibia. This also makes it possible to assert that each week of chronic opioid effects is a kind of adverse stage, during which changes occur in the tissues of the cartilage covering the knee joint, which later creates a favourable pathomorphological basis, against which the development of dystrophic changes is possible, which leads to the development of arthrosis and arthritis, which are manifested by dysfunction in the joint.

Вступ. Актуальним соціальним і медичним питанням сучасності є опіоїдна наркоманія. В клініці широко застосовують з лікувальною метою наркотичні анальгетики, як препарати для зняття гострого болю та лікування хронічного. Представником наркотичних анальгетиків є налбуфін (нубаін) – напівсинтетичний опіоїд, похідний фенантрена, центральний анальгетик. Недостатньо вивчено вплив опіоїдів на органи імунної (лімфоїдної) системи, зокрема на первинний лімфоїдний орган – тимус (загруднинну залозу).