Academic literature on the topic 'Періопераційний період'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Періопераційний період.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Періопераційний період"

1

Svitlyk, Yu O., Ya M. Pidgirny, G. V. Svitlyk, O. V. Maksymov, Z. D. Lyba та M. O. Garbar. "Варіабельність ритму серця у хворих з ішемічною хворобою серця: вплив епідуральної анестезії". EMERGENCY MEDICINE, № 3.50 (1 серпня 2013): 118–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.3.50.2013.89614.

Full text
Abstract:
У статті описано зміни варіабельності ритму серця під впливом епідуральної анестезії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця і практично здорових осіб, які зазнали оперативних втручань із приводу пахових гриж. Виявлено особливості впливу бупівакаїну та ропівакаїну на динаміку змін спектральних і статистичних показників варіабельності ритму серця в періопераційний період, проаналізовано їх характер в активний і пасивний періоди спостереження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Svitlyk, Y. O. "Динаміка показників коригованого інтервалу QT і дисперсії інтервалу QT та їх прогностичне значення у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні епідуральної анестезії із застосуванням різних місцевих анестетиків". EMERGENCY MEDICINE, № 6.61 (1 серпня 2014): 98–102. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.61.2014.83629.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано динаміку коригованого інтервалу QT та його дисперсії в періопераційний період у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, які оперуються з приводу пахової грижі із застосуванням епідуральної анестезії. З’ясовано взаємозв’язки між досліджуваними показниками і застосуванням лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Svitlyk, Yu O. "Особливості впливу лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну, введених епідурально, на ритм та провідність серця". EMERGENCY MEDICINE, № 5.68 (8 жовтня 2015): 125–29. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.68.2015.78549.

Full text
Abstract:
У роботі проаналізовано вплив лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну, введених епідурально, на ритм та процеси провідності серця у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та практично здорових осіб, оперованих з приводу пахових гриж. Встановлено особливості впливу вищевказаних місцевих анестетиків на динаміку частоти серцевих скорочень у періопераційний період, проаналізовано характер зареєстрованих надшлуночкових та шлуночкових аритмій, порушень провідності серця, епізодів міграції водія ритму, розкрито їх характер у порівнюваних групах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Gogayeva, O. K. "Рerioperative period of high-risk patients with coronary artery disease". Cardiac Surgery and Interventional Cardiology, № 2 (28 липня 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.31928/2305-3127-2021.2.2733.

Full text
Abstract:
The aim – to analyze the perioperative period of high-risk patients with coronary artery disease. Materials and methods. 194 patients (age 64.2 ± 8.9 years) with surgery performed, discharged from the specialized clinic within period from 2009 to 2019. All patients underwent laboratory tests, ECG, echocardiography, coronary angiography and coronary artery bypass grafting (CABG). Results. All patients had hemodynamically significant coronary artery stenosis, which required CABG. Acute myocardial infarction at the time of admission was diagnosed in 12 (6.1 %) patients, unstable angina – in 72 (3
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Bespalenko, А. А., O. I. Shchehlіuk, A. Y. Kikh та ін. "АЛГОРИТМ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З АМПУТАЦІЄЮ КІНЦІВОК НА ОСНОВІ МУЛЬТИПРОФЕСІЙНОГО ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 1 (2020): 64–72. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-064.

Full text
Abstract:
Вступ. За даними літератури, серед учасників АТО, ООС переважають поранення кінцівок – 62,5%. Частота ампутації зберігається відносно високою, часто поєднується з іншими травмами м`язово-скелетної системи та потребує індивідуального та мультипрофесійного (МП) підходу.
 Мета дослідження: провести аналіз структури ампутацій в учасників АТО ООС; створити алгоритм реабілітації військовослужбовців з ампутаціями, враховуючи індивідуальний та МП підхід.
 Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 51 пацієнта з ампутацією з числа учасників АТО, ООС, які були госпіталізовані
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

ШАПРИНСЬКИЙ, В. О., О. А. НАЗАРЧУК, В. І. ГОРОВИЙ, І. І. ДОВГАНЬ, Ю. М. БАБІНА та М. А. ВЕРБА. "ВПЛИВ АНТИСЕПТИКІВ НА МІКРОФЛОРУ ПЕРІОПЕРАЦІЙНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ДОБРОЯКІСНОЮ ГІПЕРПЛАЗІЄЮ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (28 травня 2025): 16–24. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15378.

Full text
Abstract:
Мета роботи: вивчити ефективність антисептичних засобів у профілактиці та лікуванні періопераційних інфекційних ускладнень у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Матеріали і методи. Для визначення ефективності впливу антисептиків на мікрофлору періопераційних інфекційних ускладнень у дослідження було відібрано 90 хворих. Вивчали видовий склад мікрофлори одержаного біологічного матеріалу в періопераційному періоді. Виділяли мікрофлору з поверхні післяопераційної рани, із дренажів та поверхні уретрального катетера. З використанням загальноприйнятих мікробіологічни
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Gomon, N. L., та O. I. Mityuk. "Періопераційна антиноцицептивна протекція в комплексі лікування хворих з операціями на артеріях нижніх кінцівок". EMERGENCY MEDICINE, № 5.60 (3 липня 2014): 71–75. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.60.2014.83515.

Full text
Abstract:
Проведено аналіз перебігу післяопераційного періоду в 47 хворих із 3-м ступенем операційного ризику за шкалою АSA при реконструктивних операціях на артеріях нижніх кінцівок, серед яких у 24 випадках використовувалась спінальна анестезія з традиційним післяопераційним знеболюванням наркотичними та ненаркотичними анальгетиками, у 23 випадках — редукована спіно-перидуральна анестезія/анальгезія із знеболюванням у післяопераційному періоді 0,25% бупівакаїном у комбінації з терапевтичною дозою ненаркотичних анальгетиків. Установлено, що використання спіно-перидуральної анестезії з редукцією дози сп
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Vlasenko, O. A. "Аналіз безпосередніх результатів ендоваскулярного ендопротезування інфраренальної частини аорти та лікування періопераційних ускладнень". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 12 (2018): 35–41. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.12.35.

Full text
Abstract:
Мета. Проаналізувати результати ендоваскулярного ендопротезування інфраренальної частини аорти та періопераційні ускладнення в залежності від типу конструкції стент-графту.
 Матеріали і методи. Основою роботи є аналіз результатів лікування 133 пацієнтів, проведеного за період з листопада 2005 по листопад 2018 р. в ендоваскулярному відділенні Інституту. Біфуркаційні ендопротези «Excluder» Gore, що мають інфраренальну фіксацію, імплантували 85 (63,9%) пацієнтам (1-ша група). З листопада 2013 р. 48 (36,1%) пацієнтам були імплантовані ендопротези нового покоління «Endurant-II» Medtronic з дод
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Ushnevych, Z. O., N. V. Matolinets та V. V. Khomyak. "Сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами (огляд літератури)". EMERGENCY MEDICINE 18, № 3 (2022): 22–27. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.3.2022.1485.

Full text
Abstract:
У статті наведено огляд світових даних про сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами швидкого відновлення (ERAS). Алгоритм програми ERAS включає всі доказово обґрунтовані періопераційні елементи, які впливають на швидке відновлення після операції, зменшення частоти ускладнень і потенційну смертність. Для цього виділяють три етапи ведення хворого: передопераційний огляд та обстеження, вибір адекватного методу хірургічного лікування, анестезіологічне забезпечення під час операції і в післяопераційному періоді. Ретельне обстеження пацієнтів перед о
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Pylypenko, M. M., M. V. Bondar та O. Yu Khomenko. "Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)". EMERGENCY MEDICINE 18, № 2 (2022): 34–38. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.2.2022.1471.

Full text
Abstract:
У статті наведені основні напрямки профілактики розвитку гострої кишкової непрохідності в пацієнтів після оперативних втручань. Основу профілактики становлять принципи швидкого післяопераційного відновлення за програмою ERAS, що широко застосовується в різних галузях. Базові принципи програми ERAS відповідають трьом періодам: передопераційному, інтраопераційному й післяопераційному. У передопераційному періоді велику увагу приділяють підготовці пацієнта й корегуванню станів, що можуть бути причиною тривалого відновлення після операції (наприклад, анемії). Інтраопераційно рекомендують застосову
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!