Academic literature on the topic 'Повітряний простір України'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Повітряний простір України.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Повітряний простір України"
1
Жарик, О. М., та А. В. Тристан. "Повітряна операція у військових конфліктах сучасності". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 23–31. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.03.
Full textAbstract:
В статті визначені основні тенденції розвитку повітряних операцій у війнах (військових конфліктах) минулого та сучасності. Доведено, що переміщення збройної боротьби у повітряний простір піднімає роль авіаційної та протиповітряної компоненти збройних сил, від ефективності застосування яких буде залежати ступінь досягнення стратегічної мети воєнних дій. Наголошується, що повітряна операція є важливим компонентом операції з відсічі збройної агресії. Визначено, що сучасна концепція повітряної операції має вплинути на розвиток воєнного мистецтва, організацію підготовки, подальше реформування і розвиток Збройних Сил України та дозволить якісно реформувати Повітряні Сили та прискорити вступ України до НАТО. Основою успішного проведення повітряної операції є завоювання переваги у повітрі. Втрата переваги у повітрі ставить під сумнів успішність операції сил оборони держави з відсічі збройної агресії. За умови, якщо авіація та ППО, інші сили і засоби угруповання об’єднаних сил (сил оборони) будуть здатні виконати свої завдання в повітряній оборонній операції – тобто в операції з боротьби за перевагу в повітрі з оборонними цілями, то і угруповання Сухопутних військ будуть мати мінімальні втрати, збережуть свої бойові спроможності та будуть здатні виконати завдання в оборонній (наступальній або контрнаступальній) операції, інших операціях Об’єднаних сил.
2
Дружинін, Є. А., М. І. Ковалевський, О. К. Погудіна та В. О. Черановський. "Методи та інформаційні технології впровадження безпілотних літальних апаратів в повітряний простір України". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 84–90. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.12.
Full textAbstract:
У цій статті розглянуто проблему створення єдиної системи для управління трафіком безпілотних авіаційних систем (UTM). Було розглянуто класифікацію БПЛА за розміром, призначенням та іншими критеріями. Описані задачі, котрі можуть вирішувати сучасні БПЛА цивільного призначення. Наведено огляд екосистеми U-space, яка є європейською ініціативою UTM в цивільному повітряному просторі, та описано основні фази інтеграції цієї системи в повітряний простір. Розглянуто й проаналізовано нормативно-правову базу України щодо впровадження БПЛА в повітряний простір.
3
Борисочева, Н. М. "Використання повітряного простору України як складник галузі авіації". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3205.
Full textAbstract:
Складовою частиною галузі авіації є використання повітряного простору України. Доводиться, що: галузь авіації та повітряного права – складна, системна галузь; галузь авіації та повітряного права урегульовується нормами Повітряного кодексу України. Система норм, які урегульовують відносини в даній сфері, займає переважну кількість в даному акті, але вона виходить за межі регулювання даного нормативного акта, оскільки включає авіаційну промисловість, саме тому, на нашу думку, доцільно досить розгалужену і багатопланову систему суспільних відносин урегулювати Кодексом України про авіацію та авіаційний простір.
 Наявність предмету правового регулювання, а саме суспільних відносин у галузі авіації та повітряного простору, дає можливість висувати пропозицію про виокремлення Авіаційного права як галузі права.
 Галузь авіації та повітряного простору – це складне системне утворення, що включає авіаційну промисловість, яка передбачає вироблення літаків, вертольотів, авіаційних двигунів, а також приладів та устаткувань для авіації, що є користувачем повітряного простору України з метою задоволення інтересів України та її громадян і безпеки авіації.
 Ознаками галузі авіації та повітряного простору є такі: 1) складне системне утворення, яке має підгалузі: авіаційна промисловість як підгалузь передбачає вироблення літаків, вертольотів, авіаційних двигунів, а також приладів та устаткувань для авіації; авіаперевезення як підгалузь за допомогою авіаційного транспорту надає авіаційні та інші послуги населенню; авіаційний транспорт як частина повітряно-транспортної системи є структурною частиною даної галузі; повітряний простір України як ознака цілісності держави та безпеки авіації; 2) має розгалужену систему суб’єктів публічного адміністрування: Міністерство інфраструктури України; Державна авіаційна служба України; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту та Міністерство оборони України; 3) регулюється міжнародними нормативними актами та законодавством України; 4) наявна система інструментів публічного адміністрування даної галузі.
4
Корсунов, С. І., А. Ф. Волков, С. В. Орєхов, Р. В. Попадюк, С. В. Черкашин та В. В. Ярощук. "Аналіз застосування засобів повітряного нападу Російської Федерації протягом першого року російсько-української війни". Системи озброєння і військова техніка, № 2 (74) (24 серпня 2023): 72–86. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2023.74.08.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз наявності та якісного стану засобів повітряного нападу (ЗПН) військово-повітряних сил (ВПС) Російської Федерації (рф) до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зроблено висновок, що російська авіація, попри численні заяви щодо реформ по заміні існуючого парку літаків і вертольотів на нові типи, залишається у стані, де кількісно переважають ЗПН, що були розроблені та випускались за часів СРСР. Досліджено склад авіаційного угруповання, створеного для дій в Україні. Розглянуто основні ЗПН, які використовуються, їх призначення, льотно-технічні характеристики (ЛТХ), основні модифікації і особливості. Описано епізоди військових кампаній за участі російської авіації, досліджено її застосування в російсько-українській війні. Зроблено висновок, що залучення новітніх ЗПН для дій в Україні веде до погіршення якісного стану ВПС рф. Вивчено: які засоби залучались, тактика дій, інтенсивність застосування та втрати ЗПН протягом першого року війни. Зроблено висновки, що незважаючи на різні варіанти нанесення ударів, їх ефективність залишається низькою попри високу фінансову витратність, але противник не відмовляється від масованих атак з повітря. При цьому пуски ракет і скидання плануючих авіаційних бомб авіація противника здійснює над своєю територією, не входячи у повітряний простір України, а штурмова авіація діє над територією, яка контролюється.
5
Saltan, Liudmyla, та Olga Lagutenko. "ПЛЕНЕРНИЙ ЖИВОПИС У ТВОРЧОСТІ АНДРІЯ ЯЛАНСЬКОГО". Research and methodological works of the National Academy of Visual Arts and Architecture, № 31 (7 вересня 2022): 69–75. http://dx.doi.org/10.33838/naoma.31.2022.69-75.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню творчості народного художника України, професора Андрія Яланського, з’ясуванню місця пленерного живопису у пошуку митцем виражальних засобів художніх творів. Аналізуються методи та засоби, завдяки яким художник передає повітряний простір у краєвиді, вирішує проблеми композиції, колірних і тональних співвідношень . Актуальність теми зумовлена відсутністю ґрунтовних досліджень творчого доробку А. Яланського, чільне місце в якому належить саме пленерному живопису.
6
Виткалов, Сергій, та Володимир Виткалов. "ЦІННІСНИЙ РЯД ХУДОЖНЬОГО ЖИТТЯ КРАЇНИ : РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 37 (12 жовтня 2021): 152–56. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi37.455.
Full textAbstract:
Розглядаються форми організації культурного життя в Західному Поліссі в умовах виходу України з епідеміологічної ситуації, виявляються провідні тенденції, найбільш помітні в цій практиці, характерними з яких є зміна формату проведених заходів, перенесення їх на повітряний простір, акцентування уваги на місцевому сегменті, введенні до культурного обігу творчості призабутих регіональних постатей, чия творчість залишила помітний слід у житті інших країн, поглибленні освітньої компоненти у самих виконавців, широких міжкультурних контактах, що допомагає українським митцям успадковувати інокультурний досвід та легше адаптуватися до загальносвітових культурних тенденцій.
7
Валіон, Оксана Павлівна. "«ОСОБЛИВІ ВІДНОСИНИ» МІЖ БІЛОРУССЮ І РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ НА РУБЕЖІ XX–XXI СТ. ТА ПІД ЧАС АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ". Culturological Almanac, № 4 (22 грудня 2022): 31–44. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2022.4.4.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано «особливі відносини» між Білоруссю і Російською Федерацією на рубежі XX–XXI ст. та під час агресії проти України, їх специфіку, динаміку й еволюцію. Основну увагу сконцентровано на економічному чиннику у двосторонніх інтеграційних взаєминах. Показано вплив російського фактору, зокрема, фінансово-економічної допомоги, енергетичних субсидій, кредитів на реалізацію білоруської економічної моделі. Зазначено, що білорусько-російське зближення позитивно впливало на збереження білоруської промисловості та відновлення економіки, проте доступ до зовнішніх фінансових дотацій стримував ринкову трансформацію економіки Білорусі, закріплював її у російській сфері впливу. Висока міра залежності Мінська від Москви, підтримка Кремлем Олександра Лукашенка в ході протестів 2020 року сприяли втягуванню Росією Білорусі у війну з Україною. У повномасштабній російсько-українській війні Білорусь підтримує збройну агресію Росії проти України, надаючи їй територію та повітряний простір для здійснення ракетних обстрілів українських міст і сіл. Білорусько-російська інтеграційна тематика нині набула нового виміру й активно розвивається.
8
Злакоман, Віталій, та Валерій Гордійчук. "Концепція мультидоменних операцій для оборони України: технологічний аспект". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 45, № 3 (2022): 37–44. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-37-44.
Full textAbstract:
Форми, методи і засоби ведення війни в усі часи існування людства безпосередньо залежали від науково-технологічного прогресу. З освоєнням космосу, стрімким розвитком робототехніки, штучного інтелекту, інформаційних та комп’ютерних технологій суттєвих змін зазнали погляди провідних держав та воєнно-політичних блоків на питання концептуальних підходів до процесів планування і ведення операцій. 
 Сучасні війни і війни майбутнього розглядаються як багатовимірні та високотехнологічні. В основі міждержавної стратегічної конкуренції останнім часом спостерігається тенденція до збільшення ролі політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних методів протиборства у конфлікті, а середовищем військових протистоянь розглядаються п’ять доменів: суша, море, повітряний простір, космічний простір та кіберпростір. 
 У зв’язку із цим, широкого розповсюдження серед країн-членів НАТО набуває поняття “мультидоменна операція” як найбільш ефективний інструмент досягнення оперативних і тактичних цілей. Перемога у сучасному конфлікті у більшій мірі стає залежною від технологічної переваги, аніж від чисельності армій і кількості бойової техніки. Основним завданням, що ставиться при розробці концепцій мультимедійної операції, розглядається можливість максимально ефективного застосування наявних сил та засобів з усіх доменів при найменших втратах. Досягнення поставленої мети виглядає можливим виключно за рахунок комплексного використання сучасних технологій: штучного інтелекту, швидкісних мереж та протоколів передачі даних, хмарних сховищ зберігання і обчислення даних, аутентифікації доступу, криптографічного захисту інформації, тощо.
 В роботі розглянуто суть концепції мультимедійної операції, проведено аналіз сучасних технологій, які використовуються, або заплановані до використання провідними країнами для забезпечення концепцій мультимедійної операції, а також визначено можливі напрямки розробки концепції мультимедійної операції для оборони України на основі сучасних технологій.
9
Волченко, М. В. "ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ТВАРИННОГО СВІТУ". Kyiv Law Journal, № 4 (7 лютого 2023): 66–70. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.4.9.
Full textAbstract:
В даній статті розкрито поняття, види та особливості тваринного світу. Визначено, що тваринний світ – це компонент навколишнього природного середовища, який представляє собою сукупність всіх диких тварин, які постійно перебувають у стані природної волі та мешкають на території України або тимчасово її населяють, в тому числі дикі тварини, які утримуються у напіввільних умовах чи в неволі на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. До особливостей тваринного світу автором віднесено: 1) розкриваючи зміст тваринного світу слід наголосити на тому, що мова йде не тільки про диких тварин, але і про тих тварин, які мешкають у стані природної волі (на суші, у воді, в атмосфері і в ґрунті), часткової волі чи в неволі. Під станом природної волі слід розуміти не обмежений людиною безпосередній природний зв’язок живого з оточуючим середовищем. Цей зв’язок для різних видів диких тварин неоднаковий і зумовлений біологічними особливостями виду. Втрата дикою твариною стану природної волі, або навпаки, набуття твариною, яка була у неволі, цього стану суттєво змінює її режим. Відносини з приводу сільськогосподарських та інших одомашнених тварин, а також тварин, що утримуються в неволі, регулюються не екологічним, а цивільним та іншими галузями законодавства; 2) тварини можуть перебувати на території країни тимчасово або постійно. Ця ознака враховує особливості життєдіяльності мігруючих видів диких тварин. До числа яких відносяться всі організми тваринного походження: звірі, птахи, риби, плазуни, земноводні, комахи та ін.; 3) тваринний світ – це уся сукупність видових і популяційних різноманіть живих організмів на всіх стадіях розвитку, частини диких тварин та продукти їх життєдіяльності; 4) об’єкти тваринного світу перебувають у стані природної волі у просторових межах юрисдикції держави, тобто на території України, включаючи її внутрішні і територіальні моря, повітряний простір, у тому числі в межах виключної (морської) економічної зони України та її континентального шельфу.
10
Пашков, Віктор. "Особливості українсько-американських відносин на початку 2000-х рр." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 14 (30 грудня 2024): 70–91. https://doi.org/10.31866/2616-745x.14.2024.319354.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано динаміку, особливості та складнощі українсько-американських відносин на початку 2000-х рр. Розкрито міркування та підходи американської адміністрації Дж. Буша-молодшого до вибудовування відносин з Україною. З’ясовано, що двостороння співпраця у 2001–2002 рр. розвивалася значною мірою за низхідною траєкторією. Серед проблем, які ускладнювали політичний діалог Києва та Вашингтона, були «касетний» і «кольчужний» скандали, незадовільні темпи реформ і проблеми з демократією в Україні, непослідовність зовнішньополітичного курсу Л. Кучми, корупція. Політика США щодо України у цей період спиралася на жорсткий підхід, принцип «винагороди за досягнення» і стратегічні міркування щодо втримання Києва поза орбітою впливу Москви. Зі свого боку, українські керівники активно прагнули відновлення співпраці зі Сполученими Штатами. У цьому зв’язку вони використали події 11 вересня 2001 р. як «вікно можливостей», запропонувавши свою політичну підтримку та повітряний простір для американської авіації під час військової компанії США в Афганістані. Однак «кольчужний» скандал восени 2002 р. завдав серйозного удару українсько-американським відносинам, призвівши до згортання політичного діалогу країн та припинення американської економічної допомоги Україні. З’ясовано, що у подальшому Вашингтон використовував методи тиску та міжнародну ізоляцію українського керівництва, змушуючи його приєднатися до антиіракської коаліції, створивши видимість міжнародної підтримки військової операції США проти режиму С. Хусейна. Мета статті – висвітлення та аналіз динаміки й особливостей українсько-американських відносин на початку 2000-х рр. в умовах приходу до влади у США республіканської адміністрації Дж. Буша-молодшого. Методологія дослідження включає історичний і порівняльний методи, системний підхід, а також методи загальнонаукового пошуку. Широке використання у роботі історичного методу дало змогу реконструювати хронологію подій і логіку дій адміністрацій Буша-молодшого та Л. Кучми щодо вибудовування двосторонніх відносин. Системний метод дозволив розглянути ключові події та проблеми українсько-американської співпраці того часу із врахуванням широкого контексту зовнішньополітичних і внутрішніх чинників, під впливом яких діяли сторони.
Dissertations / Theses on the topic "Повітряний простір України"
1
Макеєва, Олена Миколаївна, та Лиман А. М. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ". Thesis, Аеро-2017. Повітряне і космічне право: [Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених і студентів, м. Київ, Національний авіаційний університет, 23 листопада 2017 р.] Том 1. – Тернопіль: Вектор. – С. 35-37, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31658.
Full text
2
Бєлкін, Леонід Михайлович, та Юлія Леонідівна Юринець. "Особливості функціонування Об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху в Україні". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48702.
Full textAbstract:
Відповідно до ст. 28 Повітряного кодексу України, об’єднана цивільно-військова система організації повітряного руху забезпечує виконання завдань щодо організації використання повітряного простору України, безпечного і регулярного повітряного руху в повітряному просторі України та в повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну.
3
Павленко, Ю. В. Туцка Х. М. М. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ В УКРАЇНІ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/13006.
Full textAbstract:
Питання правового регулювання повітряного простору України є дуже актуальним у наш час. Нині кількість перевезень пасажирів, багажу та вантажу повітряним транспортом щоденно зростає, що зумовлює необхідність у посиленому контролі держави за безпечним здійснення цієї діяльності, яка напряму пов’язана з використанням повітряного простору України.
4
Рябоконь, Ю. В. "Розвиток законодавства, що регулює повітряний простір в Україні". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/46743.
Full textAbstract:
На даний час розвиток та становлення повітряного права є досить актуальним питанням у сфері права України. Повітряне право – одна із наймолодших галузей сучасного міжнародного права. Інтенсивне впровадження в практику регулювання повітроплавання все нових і нових юридичних норм, що імплементують відповідні технічні директиви, стандарти і правила, дає підстави припускати, що в майбутньому розпочнеться реалізація нових звершень в юридичній сфері.
5
Іванчук, Г. М. "Імплементація стандартів ІКАО в правову систему України". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53306.
Full textAbstract:
У сучасному житті в умовах глобалізації та інтеграційних процесів міжнародні стандарти забезпечення та захисту прав і свобод людини набувають все більшого значення. Сьогодні сприйняття європейських орієнтирів часто визначається процесом європейської інтеграції, що є стратегічним вектором розвитку української держави. Отже, зараз існує необхідність імплементації стандартів ІКАО до національного авіаційного законодавства, оскільки цей Регламент не повинен бути нижчим за вимоги міжнародних стандартів.
6
Макеєв, А. О. "Класифікація, використання та структура повітряного простору України". Thesis, Вектор, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/42757.
Full textAbstract:
Сучасний розвиток транспортних технологій, стрімкий розвиток авіації та збільшення кількості авіаперевезень, поява нових трас та маршрутів зумовлює збільшення пропускної спроможності аеропортів. У зв’язку з цим виникає необхідність удосконалення структури повітряного простору. Повітряний простір повинен бути структурований таким чином, щоб була наявна його ефективність використання з урахуванням потреб авіапасажирів.
7
Загородній, Артем Андрійович. "Забезпечення користувачів пpвітряного простору України аеронавігаційною інформацією". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41871.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, Аргунов Генадій Федорович<br>Аеронавігаційна інформація є сукупністю певних даних, які необхідні для виконання польотів, організації повітряного руху і потоків, забезпечення відповідного рівня безпеки польотів.
Якість її надання безпосередньо залежить від якості продуктів аеронавіга-ційної інформації, підготовки персоналу з розробки та оформлення аеронавігаційних карт, підготовки та складання повідомлень типу NOTAM і збору інформації і її внесення до циркулярів аеронавігаційної інформації. Кожен з цих критеріїв дуже важливий для збереження цілісності інформації і даних, адже це впливає на безпеку польотів, їх ефективність та економічність.
В Україні всім вище перерахованим займається служба аеронавігаційної інформації, яка є підрозділ провайдера з аеронавігаційних послуг – Украерорух.
Збірник аеронавігаційної інформації (АІР) розробляється для забезпечення користувачів повітряного простору інформацією, що стосується польотів та іншої діяльності за правилами польотів за приладами (ППП). Також окремо видається збірник аеронавігаційної інформації за правилами візуальних польотів у якому детально описуються процедури польотів на аеродромах, вертодромах і злітно-посадкових майданчиках для забезпечення безпеки польотів на них.
Основними продуктами аеронавігаційної інформації є:
збірник аеронавігаційної інформації( а також збірник аеронавігацій-ної інформації за правилами візуальних польотів, котрий частіше входить до основного АІР);
циркуляр аеронавігаційної інформації (AIC);
повідомлення типу NOTAM;
регламентування та контроль аеронавігаційної інформації (AIRAC);
та інші.
8
Тесля, Євгеній Владиславович. "Методика побудови системи дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування в Україні". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41859.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Креденцар Світлана Максимівна<br>Сучасна система організація повітряного обслуговування викликає необхідність удосконалення всіх систем забезпечення роботи загалом аеропортів. В цьому контексті система дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування також потребує нових підходів та розробки інноваційних методів для покращення обслуговування. Удосконалення організації аеронавігації в цілому передбачає зменшення фінансових витрат та нераціонального підходу до працівників диспетчерського обслуговування. Такий стан речей детермінує необхідність розробки нових методів покращення служби дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування.
Проблема дистанційної аеронавігації була широко розглянута в країнах Європи та США. В той час, коли сусідні країни йдуть в ногу з часом, на території України проблема аеродромного обслуговування є актуальним.
У дипломній роботі розглянуто специфіку роботи аеропортів України.
Проаналізовано роботу кожного аеропорту в цілому, що стосується аеронавігації. Проблеми удосконалення дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування були розкриті.
Іноземна практика удосконалення роботи дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування показала високі результати, що доводять проекти та дослідження європейських спілок, таких як SESAR - Єдине Європейське Небо. Доволі об’ємний обсяг наукової літератури вітчизняних авторів нажаль не містить розробок застосування цієї іноземної системи. В такому випадку вивчення цієї проблеми на сьогоднішній день є актуальним.
9
Юринець, Ю. Л., та В. О. Паламарчук. "Актуальні проблеми розвитку авіаційної галузі в Україні". Thesis, Вектор, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44750.
Full textAbstract:
На сьогоднішній день Україна входить до числа тих країн, що
володіють повним циклом створення авіаційної техніки, і саме тому
наша держава займає провідне місце на світовому ринку в секторі
транспортної та регіональної пасажирської авіації. За рівнем
розвитку літакобудування Україна належить до найбільш
розвинутих держав.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та
використання повітряного простору України полягає у формуванні
державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань,
функцій, умов діяльності в галузі авіації, застосуванні заходів
безпеки авіації, прийнятті загальнообов’язкових авіаційних правил
України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та
встановленні відповідальності за їх порушення.
10
Момотюк, В. О. "Проблеми правового забезпечення використання дронів на благо людства в Україні". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/46553.
Full textAbstract:
На сьогодні технології безпілотних літальних апаратів (далі – БПЛА) значно розширюють можливості авіаційної системи, а також можуть мати переваги перед традиційною авіацією на користь розвитку економіки України. Однак представники підприємств, які застосовують дрони, стикаються з проблемою недостатнього правового забезпечення під час їх використання.
Book chapters on the topic "Повітряний простір України"
1
Kharkivska, Alla. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ." In TRANSFORMATION OF EDUCATIONAL SYSTEMS IN WARTIME CONDITIONS: PROSPECTS FOR REFORMATION. OKTAN PRINT, 2024. https://doi.org/10.46489/toesiwc-24-42-2.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанню мобільності здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану в Україні. В умовах воєнних дій освітня система зазнала значних змін, що вплинули на академічну мобільність та міжнародне співробітництво у вищій освіті. Автори виокремлюють відповідні ключові проблеми реалізації академічної мобільності здобувачів вищої освіти, які загострилися в умовах воєнного стану. Проблема створення безпечного середовища для реалізації академічної мобільності є головною через підвищений ризик для здоров’я та благополуччя учасників освітніх програм. Розробники та організатори програм мобільності мають враховувати актуальну ситуацію, гарантувати максимальний рівень безпеки для всіх учасників, підтримувати комфортний простір для спільної діяльності й ефективного досягнення мети програм. Актуальною залишається проблема фінансування та організаційні труднощі реалізації програм мобільності в Україні, що пов’язана із фінансовими обмеженнями, зниженням державної підтримки, безперервним пошуком спонсорів. Війна активізувала проблему зростання інтересу до мобільності як способу міграції у здобувачів вищої освіти, а не як підвищення професійних компетенцій здобувачів вищої освіти. Автори наголошують, що щодня події в країні вносять свої корективи у плани здобувачів вищої освіти. Так існує й проблема відсутності повної гарантії участі здобувачів вищої освіти у програмах академічної мобільності через непередбачувані обставини. Основні виклики полягають у зовнішніх факторах, таких як повітряні загрози, логістичні труднощі та нестабільність у енергосистемі країні, які суттєво впливають на можливість участі у програмах мобільності. Залишається актуальною і технічна проблема. На думку авторів, ця проблема характеризується пошкодженням критичної інфраструктури, регулярними чи аварійними графіками відключення електроенергії, а також відсутністю чи погіршенням зв’язку, проблемами із технікою. Перспективою дослідження є детальне обґрунтування доцільних шляхів вирішення проблем, які висвітлені у цій статті, для спрямування вищої освіти на новий маршрут розвитку міжнародної співпраці та академічної мобільності здобувачів вищої освіти.
Conference papers on the topic "Повітряний простір України"
1
Опанасенко, М. С., В. І. Лисенко, О. В. Терешкович та ін. "Інтраплевральна корегувальна торакопластика в хірургічному лікуванні дорослих і дітей, хворих на туберкульоз легень". У Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я: «Інноваційні підходи до діагностики, лікування туберкульозу та інших захворювань легень: практичні рекомендації для лікарів загальної практики, фтизіатрів і пульмонологів» 7 квітня 2025 року (онлайн), м. Київ, Україна. Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського, 2025. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2025-1s-21.
Full textAbstract:
Обґрунтування. Основними методами хірургічного лікування хворих на туберкульоз легень (ТБЛ) є резекції легені в різному обсязі. Головними причинами неефективності резекційних методів лікування хворих на ТБЛ є: перерозтягнення резектованої легені, особливо при залишенні вогнищ відсіву, та порушення конгруентності залишених після резекції відділів легені. У таких випадках застосовуються різні методи корекції обсягу гемітораксу. Одним з найефективніших методів є інтраплевральна корегувальна торакопластика. Мета. Визначити ефективність застосування інтраплевральної торакопластики (ІПТП) при хірургічному лікуванні хворих на ТБЛ. Матеріали та методи. У нашій клініці було проведено 52 оперативні втручання із застосуванням резекції легені з одномоментною корегувальною ІПТП. Ці хірургічні втручання було виконано в період із 2006 по 2024 р. У 45 (86,5 %) пацієнтів було проведено ІПТП за методикою, розробленою на базі клініки, в 7 (13,5 %) випадках виконувалася класична ІПТП. Методика, розроблена в нашій клініці (Патент України № 29878 «Спосіб хірургічного лікування хворих на туберкульоз легень»), ґрунтується на таких оперативно-технічних аспектах ІПТП: бічна торакотомія на 2 см нижче кута лопатки, підокістне субтотальне видалення 5-го ребра, торакотомія по ложі 5-го ребра, виконання основного етапу операції (резекції або плевректомії з декортикацією), інтраплевральне видалення 1-го, 2-го та 3-го ребер, дренування плевральної порожнини двома дренажами, інтраплевральне підшивання передньої грудної стінки до задньої в зоні декостації, пошарове закриття торакотомної рани, створення післяопераційного пневмоперитонеуму об’ємом 1000-2000 см3. Класична ІПТП полягала в інтраплевральному видаленні від 3 до 5 ребер залежно від бажаного ефекту. Віковий діапазон хворих становив від 16 до 65 років. Було проведено 1 ІПТП дитині 16 років із приводу фіброзно-кавернозного ТБЛ справа. 43 (82,7 %) пацієнти були прооперовані з приводу хронічних форм ТБЛ. Двобічні процеси було діагностовано в 39 (75,0 %) випадках. Тривалість захворювання до операції становила від 10 місяців до 6 років. 8 (15,4 %) пацієнтів були прооперовані з приводу неефективного попереднього оперативного лікування в інших клініках або рецидивів ТБ. ТБ трахеї та/або бронхів на доопераційному етапі підготовки було діагностовано в 13 (25,0 %) хворих. У 43 (82,7 %) пацієнтів відзначалася полірезистентність мікобактерій до протитуберкульозних препаратів. Найчастіше корекція обсягу гемітораксу виконувалася у хворих на фіброзно-кавернозний ТБЛ – 30 (57,7 %) випадків, у 16 (30,8 %) хворих корекція гемітораксу виконувалася після резекцій із приводу множинних або конгломератних туберкулів з розпадом. Інші форми ТБЛ у дослідженні були поодинокими. Результати та їх обговорення. Основною перевагою ІПТП є незначний косметичний дефект при задовільному зменшенні об’єму грудної клітки. Резекційні втручання з використанням класичної корегувальної ІПТП були такими: верхня лобектомія – 3 (42,9 %) випадки, плевректомія з декортикацією легені – 3 (42,9 %), полісегментарна резекція легені – 1 (14,3 %). В 1 (14,3 %) випадку після застосування класичної ІПТП настала смерть від гострої серцево-легеневої недостатності. Інших ускладнень не було. У період спостереження до 5 років 6 (85,7 %) пацієнтів досягли повного одужання. ІПТП, розроблена в нашій клініці (Патент України № 29878 «Спосіб хірургічного лікування хворих на туберкульоз легень»), найчастіше виконувалася для корекції обсягу гемітораксу після верхньої лобектомії та комбінованої резекції легені: 26 (57,8 %) та 13 (28,9 %) випадків відповідно. Післяопераційні ускладнення при застосуванні МІПТП розвинулися в 5 (11,1 %) випадках. У 2 (4,4 %) пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді виникла тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії з порушенням гемодинаміки. Цим пацієнтам терміново було призначено антикоагулянтну терапію (низькомолекулярні гепарини в максимальних терапевтичних дозах), яка тривала 7 днів з поступовим переходом на профілактичні дози антикоагулянтів непрямої дії. Післяопераційні ускладнення було ліквідовано, загальний результат лікування задовільний. В 1 (2,2 %) пацієнта в ранньому післяопераційному періоді виникла повітряна емболія внаслідок неадекватного поводження з центральним венозним катетером самим пацієнтом. Були призначені оксигенотерапія та прямі антикоагулянти в лікувальній дозі. Стан хворого нормалізувався через 2 доби. Загальний результат лікування цього пацієнта задовільний. В 1 (2,2 %) пацієнта, якому виконали верхню білобектомію та резекцію S6 правої легені з приводу мультирезистентного ТБЛ з відсівом у ліву легеню, через 3 місяці після операції було відзначено рецидив туберкульозного процесу в оперованій легені на тлі приймання протитуберкульозних препаратів. Загальний результат операції є незадовільним. Ще в 1 (2,2 %) спостереженні після верхньої лобектомії справа в післяопераційному періоді розвинулася серома підлопаткового простору. Цей пацієнт із супутньої патології мав цукровий діабет 2-го типу. Зазначене ускладнення було ліквідовано шляхом мікродренування підлопаткового простору з уведенням у мікроіригатор антибіотиків широкого спектра дії (амікацин і цефтріаксон). Летальних випадків при застосуванні цього виду ІПТП зафіксовано не було. Загальна ефективність методу становила 88,9 %. Висновки. ІПТП є ефективним методом корекції обсягу гемітораксу, яка дає змогу досягти адекватного зменшення грудної клітки при незначному косметичному дефекті.