Academic literature on the topic 'Політика державного регулювання'

У статті досліджено сучасні теоретичні підходи до визначення поняття «податкова політика». З’ясовано сутність і роль податкової політики в сучасних умовах та розглянуто податкову політику як засіб впливу на розвиток держави. Проаналізовано структуру доходів державного бюджету України з 2014 року по 2017 рік і визначено основні тенденції у формуванні доходів бюджету. Зазначено, що сьогодні серед науковців та практиків немає єдиного баченняролі у формуванні доходів та видатків Державного бюджету України за допомогою податкової політики, що суттєво ускладнює розробку дієвих механізмів формування доходів Державного бюджету України. Наукова невизначеність поняття «податкова політика» ускладнює виконання державою своїх завдань, функцій, регулювання соціально-економічного розвитку суспільства та створення оптимальних умов для розвитку ефективного економічного середовища.

Анотація. Сільське господарство є не лише стратегічною галуззю економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку країни, але й комплексом, який потребує постійного розвитку та модернізації. Ефективне функціонування сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від їх фінансового потенціалу, який формується під впливом низки чинників, включно з державним регулюванням. Метою статті є оцінка впливу державної фінансової політики на розвиток фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Основними цілями статті є аналіз інструментів державної фінансової політики, що впливають на можливості залучення кредитних ресурсів, а також особливостей їх реалізації за сучасних умов. Розкрито сутність фінансового потенціалу, обґрунтовано необхідність державного регулювання формування фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Наголошується на тому, що державна фінансова політика відіграє важливу роль у забезпеченні збалансованості фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств, що обумовлено потребою у зовнішньому управлінні їх фінансовим потенціалом за принципом ефективного державного регулювання. Виокремлено складові державної підтримки аграрного сектору економіки України, які спрямовані на підтримку сільського господарства та розвиток сільських територій. Досліджено інструменти та механізми фінансової політики як складової державного регулювання, проаналізовано їх практичне застосування, зокрема з питань залучення кредитних та лізингових ресурсів, здешевлення їх вартості. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення державної політики щодо формування фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств. В ході дослідження обґрунтовано необхідність стимулювання кредитування сільськогосподарських підприємств за допомогою пільгових кредитних програм та гарантій, що дозволить підвищити доступність кредитних ресурсів для аграрних підприємств та сприяє їхньому розвитку. Удосконалення державної політики у цій сфері має базуватися на таких засадах, як: системність, комплексність, цілеспрямованість, стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності, забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм господарювання.

Досліджено основні напрями державної сімейної політики, зроблено аналіз основних принципів державної сімейної політики та pоль деpжави у цьому пpоцесi. Проаналізовані механізми державного управління, їх пріоритетні завдання у сфері сімейної політики, тенденцiї удосконалення системи державного регулювання розвитку державної сімейної політики.

У статті досліджено питання правового регулювання митної справи. Поняття митної справи нерозривно пов’язано з державною митною політикою. Аналіз праць науковців свідчить що державна митна політика є значно ширшим поняттям, аніж митна справа. При цьому науковці продовжують дискутувати щодо визначення цих понять. У статті проаналізовано роботи науковців щодо визначення та співвідношення понять «державна митна політика» та «митна справа». Метою наукової публікації є дослідження стану правового регулювання митної справи в Україні та шляхів її модернізації, що сьогодні є вкрай актуальним для нашої держави. Слід зазначити, що визначення та співвідношення термінів «державна митна політика» та «митна справа», які містить Митний кодекс України, на шляху свого розвитку зазнали змін та трансформацій. Таким чином, випливає, що вказані терміни перебувають у стані перетворень. Вказана ситуація обумовлена зовнішньоекономічним курсом держави та державної митної політики. У статті досліджено, як відбувався процес зміни вказаних термінів у Митному кодексі України. Також зазначено, що правове регулювання митної справи безпосередньо залежить від визначення поняття «державна митна політика» у законодавстві України. Ефективна діяльність митних органів, на які покладено здійснення митної справи, залежить від якісного та злагодженого механізму правового регулювання. Аналіз наукової літератури щодо правового регулювання свідчить, що дане поняття розглядають в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні правове регулювання розглядають як засоби і способи впливу держави на свідому поведінку осіб; у вузькому розумінні – правове регулювання розглядають як один із способів упорядкування суспільних відносин, який зводиться до нормативного закріплення правил поведінки суб’єктів. Ефективне здійснення митної справи потребує державного управління у формі відповідних правових приписів, що закріплені у нормативно-правових актах. Говорячи про нормативно-правове регулювання митної справи, слід зазначити, що митне законодавство України постійно оновлюється та відповідає сучасним міжнародним стандартам у даній сфері. У зв’язку із приєднанням України до ряду міжнародних угод законодавство України з питань митної справи було суттєво змінено та гармонізовано до міжнародних норм. Практична і теоретична значимість такого дослідження обумовлена тим, що сьогодні існує необхідність зміни та розвитку митного законодавства України.