Academic literature on the topic 'Психосемантичне дослідження'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Психосемантичне дослідження.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Психосемантичне дослідження"

1

Федоришин, Галина Миколаївна. "ПСИХОСЕМАНТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ ВЗАЄМИН У СВІДОМОСТІ МОЛОДІ". Психологічні студії, № 2 (8 вересня 2023): 178–85. http://dx.doi.org/10.32782/psych.studies/2023.2.23.

Full text
Abstract:
Мета дослідження полягала у психосемантичній репрезентації конструктів шлюбно-сімейних взаємин у свідомості молоді, зокрема жінок. З огляду на той факт, що батьківська сім’я чинить вагомий вплив на формування уявлення про майбутні подружні стосунки, дослідження здійснювалося через порівняння батьківської і майбутньої моделей шлюбно-сімейних взаємин. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та узагальнення досліджень; емпіричні – структуроване есе про батьківську та власну майбутню сім’ю, контент-аналіз, процентне співвідношення. Аналіз текстів дозвол
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Куцос, О. І. "КОНЦЕПТИ НА ПОЗНАЧЕННЯ РИС ХАРАКТЕРУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ: ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПОЛЯ". Nova fìlologìâ, № 91 (5 грудня 2023): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-91-8.

Full text
Abstract:
Дослідження концептів як відображення особливостей мовної свідомості є важливим елементом створення цілісної картини національного характеру. Проведений аналіз демонструє, що вчені найчастіше приділяють увагу концептам на позначення соціокультурних явищ, світоглядних феноменів, емоційних станів тощо. Водночас матеріалів, які б висвітлювали концепти на позначення рис характеру, майже немає. Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей концептів на позначення рис характеру в українській мовній свідомості за допомогою психосемантичного моделювання концептуального поля. Для цього вирішуються три
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Остапенко, І. В., та О. П. Соснюк. "ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА УЯВЛЕНЬ ПРО МАЙБУТНЄ МОЛОДІ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (25 грудня 2023): 35–39. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.7.

Full text
Abstract:
У статті представлені результати психосемантичного дослідження національної ідентифікації та проєктування майбутнього учнівської та студентської молоді різних регіонів України. Національна ідентифікація розглядається як усвідомлення приналежності до політичної нації – спільноти, що має свій досвід державності, традиції, міфи і символіку, спільні цінності і очікування щодо майбутнього. За результатами дослідження встановлено, що молодь усіх регіонів вірить у щасливе майбутнє України, покладається переважно на себе у створенні власного майбутнього та бачить перспективи будувати його у власній кр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Орап, Марина, Наталія Савелюк та Ярослава Кальба. "ОБРАЗ ДЕРЖАВИ ЯК ВТІЛЕННЯ МЕНТАЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА". Психологія: реальність і перспективи, № 20 (1 червня 2023): 5–18. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.v1i20.340.

Full text
Abstract:
У статті теоретично аналізується категорія «образ» як одна із системотвірних у сучасній психології. Наголошено, що в основі конструювання будь-якого психічного образу лежать, поряд із психологічними, особистісними, індивідуальними, також різні значущі соціальні чинники. Виокремлюються і порівнюються такі його типи, як «образ держави» та «образ країни». Наголошується, що якщо образ держави – переважно політично орієнтований конструкт, пов’язаний із діями влади, то образ країни – фактор та індикатор ідентичності нації як особливої спільноти. Констатується, що в умовах проявів української менталь
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Куцос, О. І. "КОНЦЕПТИ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ: ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПОЛЯ". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 155–60. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-22.

Full text
Abstract:
Проблема дослідження емоцій із лінгвістичного погляду привертає увагу вчених у різних контекстах. Разом із тим існують недостатньо вивчені лінгвістичні аспекти емоційної сфери людини. Зокрема, йдеться про дослідження концептуального поля концептів на позначення негативних емоційних станів у національній мовній свідомості. Ми вважаємо, що ефективним засобом аналізу таких концептів є дослідження результатів асоціативних експериментів із залученням розробленого автором методу психосемантичного моделювання концептуального поля. Цей метод ґрунтується на аналізі двох рівнів: психічний рівень моделюв
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Фотуйма, Ірина. "СИМВОЛІКО-МЕТАФОРИЧНА КОЛЬОРИСТИКА В СТРУКТУРІ РОМАНУ ТАНІ П’ЯНКОВОЇ «ВІК ЧЕРВОНИХ МУРАХ»". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 19(71) (26 березня 2024): 334–44. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-334-344.

Full text
Abstract:
Таня П’янкова – відома прикарпатська письменниця – вразила своїх читачів новим романом «Вік червоних мурах», у якому підійшла до проблеми осмислення великої трагедії українського народу – Голодомору 1932–1933 рр. Розуміємо, що авторка відштовхувалася передовсім від реальних фактів, які зафіксовані документально, або ж опиралася на свідчення очевидців. Для неї важливе місце відігравав саме процес збереження і передачі прийдешнім поколінням історичної пам’яті, що є необхідною умовою існування культури. Мета статті: означити роль і місце кольоросемантики у процесі передачі художньої думки, яка пе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ставицький, О. О., та Д. О. Ставицький. "ПСИХОСЕМАНТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 11 (25 жовтня 2019): 150–56. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.27.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження рівнів розвитку моральної свідомості студентів гуманітарного профілю навчання з використанням психосемантичної методики Л. Кольберга (дев’ять дилем оціночного характеру норм і правил моралі). Використання психосемантичних методик дозволяє просто і зручно створити математичну модель індивідуальної свідомості – семантичний простір, як систему ознак, які описують об’єкти певної дійсності. Виявлено, що студенти демонструють різні рівні розвитку моральної свідомості залежно від актуальної ситуації. Водночас, афішуючи преконвенційний, кон
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Савелюк, Наталія Михайлівна. "ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ВИМІРИ ПЕРЕЖИВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ УКРАЇНЦЯМИ В УМОВАХ ВІЙНИ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (25 квітня 2024): 139–47. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-19.

Full text
Abstract:
У статті здійснюється загальний теоретичний аналіз проблеми впливу війни як стресового та травмувального чинника на психоемоційні стани особистості. Окрема увага приділяється стислому опису психологічних симптомів людей із так званим «синдромом (комплексом) біженця» та їх порівнянню з населенням, яке в умовах воєнного стану залишається на території власної країни. Як емпіричний інструмент у дослідженні використано «Методику самооцінки функціонального стану (САН)» В. Доскіна й інших. Вибірку становили 209 респондентів із західних і східних областей України, а також українські емігранти. Отриман
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гавриловська, Ксенія, та Валерія Войтенко. "СОЦІАЛЬНА СТИГМАТИЗАЦІЯ ОСІБ ІЗ ШИЗОФРЕНІЄЮ". Журнал соціальної та практичної психології, № 2 (27 грудня 2023): 11–17. http://dx.doi.org/10.32782/psy-2023-2-2.

Full text
Abstract:
Однією з найбільш актуальних проблем у сфері психічного здоров’я є стигматизація осіб із психічними розладами. Соціальна стигматизація – це приписування певних особливостей, зазвичай, негативних, індивіду чи групі людей, якими вони можуть і не володіти. Стигматизація залежить від суспільних норм та нормативних очікувань. Стигматизація шизофренії може призвести до дискримінації та соціальної ізоляції. Тому важливо вивчати психосемантичні характеристики образу людини з шизофренією в масовій свідомості українців. Емпіричне дослідження, організоване методом вільного асоціативного експерименту дозв
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Міщиха, Л. П., та О. М. Коропецька. "ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ІНДИКАТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЖІНКИ В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОЇ ДОРОСЛОСТІ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 серпня 2022): 60–67. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-7.

Full text
Abstract:
У статті піддаються дослідженню психосемантичні індикатори психологічного благополуччя жінки у період середньої дорослості. Дається розуміння самого поняття «психологічне благополуччя», яке визначається як інтегральний показник ступеня спрямованості особистості на реалізацію основних компонентів позитивного функціонування, а також реалізованості цієї спрямованості, що суб’єктивно виражається у відчутті щастя, задоволеності собою і власним життям. У дослідженні були виявлені та проаналізовані психосемантичні індикатори психологічного благополуччя жінки в період середньої дорослості. Цьому слугу
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Психосемантичне дослідження"

1

Главінська, Еліна Сергіївна, та Elina Hlavinska. "Психосемантичне дослідження свідомості особистості". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43239.

Full text
Abstract:
Свідомість особистості як спосіб суб’єктивного відображення об’єктивного світу людиною - це складне психічне утворення, яке неможливо виміряти за допомогою комплексу стандартизованих психологічних методик, а тому виникає необхідність дослідження цього явища за допомогою інших специфічних підходів. Психосемантика як одна з галузей психологічної науки спрямована на вивчення генезису, будови та функціонування індивідуальної системи значень особистості, семе тому, ми вбачаємо можливість дослідження свідомості шляхом використання її методологічних принципів та методичного інструментарію<br>Personal
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Хижняк, Анастасія Павлівна. "Дослідження психосемантичних особливостей усвідомлення образу менеджера в організації". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1962.

Full text
Abstract:
Хижняк А. П. Дослідження психосемантичних особливостей усвідомлення образу менеджера в організації : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник О. М. Грединарова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 70 с.<br>UA : Робота викладена на 70 сторінці, 1 рисунків, 1 таблиці, 3 додатка. Перелік посилань включає 70 джерел. Об’єкт дослідження: є професійне усвідомлення особистості. Сучасне суспільство і життя людей у ньому все гостріше актуалізує проблему ефективної професіоналізації особистості. Сучасний фахівець є центральною фігурою соціально – економічного розвитку суспільств
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Психосемантичне дослідження"

1

Топчий, Д. О. "Психосемантичні особливості травматичного досвіду в буденній свідомості внутрішньо-переміщених осіб". У ПСИХОЛОГІЯ СВІДОМОСТІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Liha-Pres, 2024. https://doi.org/10.36059/978-966-397-446-0-3.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!