Contents
Academic literature on the topic 'Радіаційний захист'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Радіаційний захист.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Радіаційний захист"
1
Pavlenko, T. "RADIATION PROTECTION OF PUBLIC: REQUIREMENTS FOR LIMITION OF NATURAL RADIACTIVITY RESOURCES." Hygiene of populated places 2018, no. 68 (2018): 167–71. http://dx.doi.org/10.32402/hygiene2018.68.167.
Full text
2
Ischenko, L. O., and T. A. Kovalchuk. "Radiation protection at the iron mines in the conditions of technogenically increased sources of natural origin." Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 88, no. 1 (2020): 61–66. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2020-88-1-61-66.
Full textAbstract:
The Purpose of the Research. To draw up a system of measures for radiation protection at the iron ore mines to facilitate the control of the natural exposure component of miners and to ensure that the established dose criteria are not exceeded. Methodsand Materials. During the development of the measures, the results and conclusions of the radiation-hygienic study of the Kryvyi Rih Agglomeration iron ore mines, the territory of which was identified as radon-dangerous with the presence of man-made sources of natural origin, were used. The measurements were made on the selected network of control points at the horizons of the mines. For analysis, the system was used to measure the volumetric activity of radon and its subsidiary decay products in the mine atmosphere, the dose rate of gamma radiation in mines, the content of natural radionuclides in the ores, the dustiness of the mine atmosphere. At the same time, they were guided by the main regulatory and methodological base. Results and Conclusions.The main stages of the developed system of radiation protection at iron ore mines in terms of technogenic-enhanced sources of natural origin are: radiation-hygienic examination, radiation control, protection measures for normalization of radiation situation, control of the effectiveness of radiation prevention, preventive protection. The decision on the need for radiation monitoring and the implementation of radiation protection measures for iron ore mines is made on the basis of the preliminary survey, which determines the categories of the mine and the type of control. On the basis of the conducted research of iron ore mines of Kryvyi Rih Agglomeration, a system of radiation protection was developed and ordered, the sequence of implementation of measures of radiation examination, radiation control and normalization of radiation situation was substantiated. The measures developed need to be consistent with the recommendations of the International Commission on Radiation Protection regarding radiological protection against radon exposure in the workplace. Key Words: iron ore mines, radiation protection, radiation control, radon, man-made sources of natural origin, miners.
3
ЛАРІОНОВ, Володимир, Костянтин ХОМ’ЯК, Георгій МАТВЄЄВ, Олена СТАДНІЧУК та Лілія КРОПИВНИЦЬКА. "МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, № 3 (2021): 82–96. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.881.
Full textAbstract:
У статті розглянуто один з перспективних методів навчання, що базується на комп’ютерно-інформаційних технологіях, а саме – мультимедійній технології. Метою дослідження було узагальнити накопичений досвід вивчення можливостей використання мультимедійних технологій для надання навчальної інформації курсантам вищих військових закладів освіти різними методами, що дозволяють розвивати необхідні професійні якості для забезпечення ефективної служби, прийомів психологічного контакту та компетентної роботи з людьми. Завдання дослідження: визначення впливу мультимедійних технологій на навчальну успішність та якість залишкових знань. Показана можливість застосування мультимедійних технологій під час проведення не лише лекційних, а й практичних занять. Проведено аналіз наповненості матеріалами мультимедійних компонентів і виявлено, що основними є текст (31,7 %), зображення (18,3 %), відео- (19,5 %) та аудіоматеріали (18,3 %), анімація (11 %) та 3D-технології (1,4 %). Доведено, що існує прямий та тісний зв’язок між вивченням курсантами тем з практичною складовою, заліковими результатами і глибиною засвоєння курсантами тем дисципліни “Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів (у тому числі екологія)”, які адекватно відображають знання, набуті слухачами. Установлено, що використання мультимедійних технологій збільшує ефективність усвідомлення матеріалу та практичних навичок до 20 %, а різниця у засвоєнні знань в експериментальних контрольній групах складала 22÷31 %. Підтверджено, що застосування елементів візуалізації за допомогою мультимедійних технологій позитивно впливає на засвоєння курсантами навчального матеріалу. Ефективне засвоєння інформаційних технологій, поєднання педагогічної майстерності дозволяють викладачу підвищувати якість навчального процесу і, як наслідок, якість знань курсантів. Уміння швидко аналізувати та використовувати великий обсяг інформації з метою прийняття подальшого вірного рішення – це важливі навички, які необхідно набувати курсантам для майбутньої роботи в сучасних умовах.
4
Shevel, V., Yu Lobach, Yu Nesteruk та I. Khomich. "Забезпечення контролю радіаційної безпеки дослідницького реактора ВВР-М". Nuclear and Radiation Safety 12, № 2 (2009): 31–37. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-2(42).05.
Full textAbstract:
Описано систему радіаційного захистута контролю дослідницького реактора ВВР-М і досвід її експлуатації. Подано перелік радіаційних факторів при нормальній роботі реактора та встановлено основні напрямки діяльності щодо забезпечення радіаційної безпеки. Наведено статистичну інформацію стосовно контролю опромінення персоналу та викидів радіоактивних аерозолів. Описано задачі та структуру системи аварійного реагування на аварії та надзвичайні ситуації. Представлено комплекс технічних рішень з модернізації системи радіаційного захисту та контролю.
5
Balashevska, Yu, M. Demchenko, Yu Kyrylenko, O. Kotsuba, O. Pecherytsa та I. Shevchenko. "Спільне використання мобільної радіологічної лабораторії та системи підтримки прийняття рішень як ефективний підхід до аварійного моніторингу". Nuclear and Radiation Safety, № 1(93) (29 березня 2022): 16–26. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(93).02.
Full textAbstract:
Проведення радіаційного обстеження та оперативний аналіз розповсюдження забруднення на прилеглих до АЕС територіях під час важкої аварії забезпечують надійне підґрунтя для прийняття рішень щодо вжиття дій та невідкладних контрзаходів для захисту персоналу і населення. Проте на практиці вибір просторово-часових параметрів вимірювань та пробовідбору часто ускладнений, зокрема несприятливою радіаційною обстановкою або обмеженістю в часі для збору даних тощо.
 Якщо на ранніх етапах реагування для прийняття рішень щодо впровадження захисних заходів може бути достатньо попередніх результатів моделювання атмосферної дисперсії радіоактивних речовин та оцінки доз опромінення для постульованого сценарію розвитку подій, то з надходженням перших результатів моніторингу, задля уточнення моделі та забезпечення підстав для інтерпретації її результатів, виникає потреба у підсиленні інструментів прогнозування радіаційних наслідків використанням їх сумісно із засобами мобільного моніторингу.
 Наявні методики та рекомендації МАГАТЕ щодо аварійного моніторингу залишають простір для впровадження можливостей сучасних інструментів моделювання. Ця стаття містить перші напрацювання для розробки методології спільного використання системи підтримки прийняття рішень та мобільної лабораторії з метою успішного проведення аварійного моніторингу навколишнього середовища у реальному часі. Наведені у ній результати дослідження, виконаного в межах координованого дослідження МАГАТЕ CRP J15002, стосуються сумісного використання мобільної радіологічної лабораторії RanidSONNI та європейської системи підтримки прийняття рішень JRODOS.
 Застосовані підходи ґрунтуються на нинішньому досвіді Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» у підтвердженні результатів моделювання реальними даними вимірювань параметрів радіаційної обстановки, наданими мобільною лабораторією під час реагування на лісові пожежі в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення протягом останніх років.
6
Khotiaintseva, O., V. Khotiaintsev, M. Goliuk, А. Nosovskyi та V. Gulik. "Моделювання транспорту фотонів в коді Serpent на прикладі розрахунку біологічного захисту". Nuclear and Radiation Safety, № 4(92) (15 грудня 2021): 40–52. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.4(92).06.
Full textAbstract:
У статті продемонстровані можливості коду Serpent на основі методу Монте-Карло як ефективного надійного інструмента для розрахунку характеристик поля фотонного випромінювання і радіаційних параметрів. Розглядається біологічний захист зі звичайного бетону в бар’єрній геометрії і нормальне падіння фотонів від моноенергетичного джерела для набору енергій, характерних для випромінювання відпрацьованого ядерного палива. За допомогою коду Serpent розраховані кратність ослаблення випромінювання за дозою в повітрі і фактори накопичення (числовий, енергетичний і дозовий), проаналізована їх залежність від товщини захисту і від енергії фотонів. Одержані залежності відображають закономірності, характерні для проходження фотонного випромінювання через звичайний бетон біологічного захисту. Показано, що результати розрахунків кодом Serpent узгоджуються з наявними в науковій літературі даними, одержаними іншими методами, а також з результатами програми XCOM.
7
Bilokur, Daryna. "Показники неспецифічного антиінфекційного захисту в осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 86–91. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-86-91.
Full textAbstract:
Вивчено стан неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Забруднення значних площ радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи може виступати ключовим фактором імуносупресії для населення України. Стан факторів і механізмів неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб, котрі народились і проживають на контамінованих територіях, вивчено недостатньо. Мета дослідження – встановити показники неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб з територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Імунологічне обстеження проведено у осіб, об’єднаних у контрольну (80 осіб) і дослідну (80 осіб) групи. Застосовано імунофенотипування для визначення показників клітинного імунітету (CD16) та фарбування за Романовським-Гімза. Усі аналізовані показники у групі контролю перебувають у межах клінічної норми. У осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області знижена абсолютна кількість нейтрофільних лейкоцитів на 15 %; збільшена абсолютна (у 1,6 разів) та відносна (у 1,8 раза) кількість моноцитів (до верхньої межі клінічної норми). Значно знижена (у 2,33 раза) абсолютна (на 57,1 %) та відносна (на 11,35 %) кількість природних кілерів. Значення нейтрофільно-лімфоцитарного коефіцієнта перевищує відповідний показник у групі контролю в 1,98 раза та виходить за верхню межу клінічної норми в 1,34 раза. Сумарний показник неспецифічної реактивності в контрольній та дослідній групах досягає значень, характерних для перебігу патологічних процесів. У осіб з IV-ї радіаційної зони Сумської області цей показник перебуває на нижній межі клінічної норми. Отримані результати вказують на функціональне навантаження неспецифічної ланки імунної системи серед населення радіаційно забруднених районів Сумської області. У осіб, котрі проживають на територіях посиленого радіоекологічного контролю Сумщини, простежуємо імунне порушення за показниками абсолютної і відносної кількості моноцитів та природних кілерів (CD16). Водночас спостерігаємо формування взаємно компенсаторних механізмів серед ланок системного імунітету у відповідь на низькоінтенсивне пролонговане радіаційне опромінювання. Одержані результати вказують на необхідність проведення імунологічних обстежень населення територій посиленого радіоекологічного контролю нашої держави (та Сумщини зокрема) із метою проведення імунореабілітаційних заходів щодо цієї категорії населення.
8
Попович, Василь, Наталія Попович та Павло Босак. "МОНІТОРИНГ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ПОЖЕЖАМИ НА ОБ’ЄКТАХ ІЗ СКЛАДУВАННЯМ ВІДХОДІВ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 2(10) (6 квітня 2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2020.2.32-38.
Full textAbstract:
Метою представленої роботи є моніторинг надзвичайних ситуацій, які виникли на Львівському міському полігоні твердих побутових відходів та породному відвалі ПАТ «Львівська вугільна компанія». В рамках моніторингу нами розглянуто причини виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах складування відходів та шляхи рекультивації девастованих ландшафтів. Методи, які використані у дослідженні: рекогносцировно-польові, аналізу, спостереження, радіаційні. З метою ефективного захисту довкілля від небезпечних ландшафто-трансформуючих чинників сміттєзвалищ та породних відвалів здійснюють рекультиваційні роботи. У теперішній час обидва представлені об’єкти характеризуються підвищеним радіаційним фоном. Встановлено, що для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах депонування відходів необхідно дотримуватися технологій складування, а також здійснювати рекультивацію девастованих ландшафтів у відповідності до норм та досліджень провідних вчених.
9
Voronenko, D. V., T. A. Shostak, S. B. Bilous та P. V. Oliinyk. "ОБҐРУНТУВАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ РОЗРОБКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЙОДНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ РАДІАЦІЙНИХ УРАЖЕНЬ У ДІТЕЙ". Фармацевтичний часопис, № 1 (28 лютого 2020): 14–20. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10904.
Full textAbstract:
Мета роботи. Обґрунтування необхідності розширення асортименту лікарських засобів для йодної профілактики у випадку радіаційних аварій.
 Матеріали і методи. Застосовували методи інформаційного пошуку, систематизації, контент-аналізу, порівняння та узагальнення.
 Результати й обговорення. За результатами аналізу асортименту препаратів із калію йодидом станом на 1 грудня 2019 року встановлено, що на українському фармацевтичному ринку зареєстровано 30 позицій з калію йодидом у вигляді 7 лікарських форм. Зареєстровані препарати призначені для лікування захворювань щитоподібної залози та профілактики йодного дефіциту і містять дозу стабільного йоду 100–200 мкг, що недостатньо для профілактики радіаційних уражень. Обґрунтовано необхідність розробки рідких лікарських засобів із калію йодидом у формі перорального розчину екстемпорального виготовлення або промислового виробництва для проведення йодної профілактики дитячому населенню та дітям у пологових будинках, дитячих лікарнях та інших дитячих закладах. Запропоновано впровадження промислового виробництва перорального розчину з концентрацією калію йодиду 65 мг/мл (6,5 %). У аптеках із правом екстемпорального виготовлення лікарських засобів у випадку отримання повідомлення про радіаційну аварію запропоновано виготовляти 0,65 % і 0,32 % розчини калію йодиду для профілактики радіаційних уражень у дітей різного віку.
 Висновки. Встановлено відсутність на українському фармацевтичному ринку препаратів калію йодиду для захисту новонароджених та дітей до 3-х років від радіаційних уражень щитоподібної залози. З урахуванням міжнародних та національних вимог обґрунтовано необхідність розробки рідких пероральних лікарських засобів з калію йодидом промислового виробництва або екстемпорального виготовлення для проведення йодної профілактики дітям віком від народження до 3 років.
10
Сінкевич, Сергій, та Віталій Гаврилюк. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ВЕДЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ТА ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ (СПОСТЕРЕЖЕННЯ) З ВИКОРИСТАННЯМ ТРЕНАЖЕРІВ І ШТАТНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (2021): 385–94. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.712.
Full textAbstract:
У статті представлено результати експериментальної перевірки ефективності методики підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення радіаційної та хімічної розвідки (спостереження) з використанням тренажерів та штатних технічних засобів. Запропоновано інноваційні методичні підходи до використання технічних засобів радіаційної та хімічної розвідки. Експериментально встановлено, що ефективність спеціальної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників з використанням тренажерів автоматичних газоаналізаторів не знижується за умов проведення індивідуальних та групових консультацій щодо роботи з бойовими приладами напередодні комплексних практичних занять. З’ясовано, що постійне оновлення навчально-методичних матеріалів відповідно до новітніх вітчизняних та закордонних технічних розробок засобів радіаційного, хімічного, біологічного захисту, а також і навчально-матеріального забезпечення із залученням тих, хто навчається, значно посилює мотиваційну складову професійної підготовки курсантів. Алгоритмом спеціальної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення радіаційної та хімічної розвідки визначається послідовне та логічно пов’язане викладення й опрацювання навчального матеріалу щодо своєчасного та вмілого використання засобів індивідуального та колективного захисту (у мирний час та під час ведення бойових дій); захисту від уражаючих факторів зброї масового ураження (тих, що виникають унаслідок аварій і руйнувань об’єктів атомної енергетики та хімічної промисловості); використання приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю; організації заходів радіаційного, хімічного, біологічного захисту (виявлення й оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, підтримання живучості, ліквідація радіаційного, хімічного, біологічного зараження, маскування дій та об’єктів димами й аерозолями, нанесення втрат противнику вогнеметною зброєю).
Dissertations / Theses on the topic "Радіаційний захист"
1
Моргунов, В. В., та Н. В. Діденко. "Радіаційно-захисний матеріал для створення робочого одягу". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47670.
Full textAbstract:
Індивідуальний радіаційний захист є важливою складовою безпеки на різного роду виробництвах. Традиційно, радіаційно-захисні матеріали складаються зі свинцевих пластин. Така будова призводить до обмеження рухів обслуговуючого персоналу та інших людей, що використовують одежу, що зроблена з використанням радіаційно-захисних матеріалів.