Academic literature on the topic 'Рекреаційна територія'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Рекреаційна територія.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Рекреаційна територія"
1
Hirnyak, K., та M. Bagriy. "РЕКРЕАЦІЙНІ ЗОНИ ЗАКАРПАТТЯ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (2016): 17–21. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6904.
Full textAbstract:
У статті розглянуто перспективи стану та розвитку рекреаційних зон Закарпаття. Визначено, що саме Закарпаття має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об’єкти, що використовуються і можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення, а також суттєво вплинути на розвиток економіки регіону.
 Проведено функціональне зонування рекреаційних територій, яке необхідне для внутрішньорегіональної рекреаційної політики, регіонального управління та регулювання визначення рекреаційної спеціалізації, яка дасть імпульс до вирівнювання соціально–економічної ситуації в усіх адміністративних районах області.
 Дослідженням визначено особливості економічних туристично–рекреаціійних ресурсів у системі новітніх рекреацій Закарпатської області, що використовують сучасні показники розвитку суспільства, зокрема конкурентоспроможності та економічної глобалізації. Подано сучасні і оригінальні поняття, зокрема «рекреаційна зона» сукупність рекреаційних регіонів, які формуються на основі територіальної близькості, наявності транспортних і функціональних зв'язків і загального рекреаційного ресурсу. Проведено рекреаційне зонування для отримання інформації про придатність їх територій для туристично–рекреаційного використання.
 В статті авторами здійснено рекреаційне зонування де виділено десять рекреаційних зон, в яких визначено критерії придатності території для рекреаційно–оздоровчого використання. Доведено, що Закарпаття мальовничий куточок, що займає особливе місце у плані розвитку рекреаційного комплексу України, який є унікальний за своїми ресурсами і за своїм геоекономічним положенням у світі, що робить область привабливою для оздоровлення та відпочинку людей і створює пріоритетний розвиток рекреації у Закарпатті.
2
Luciv, N. G. "ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕКРЕАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (2015): 209–14. http://dx.doi.org/10.15421/40250835.
Full textAbstract:
Проаналізовано еколого-економічні особливості рекреаційного розвитку Карпатського регіону. Наголошено, що втручання людини у життєдіяльність природних екосистем має здійснюватись на принципах "природної економіки", яка найбільшою мірою відповідає законам природи. У гірських умовах Карпат рекреаційне користування природним довкіллям найменше порушує структуру і функціонування біотопів і сприяє розвитку регіону. Описано рекреаційний потенціал Карпатського регіону, який формується високою лісистістю території, значною кількістю національних природних парків, розвиненою мережею річок і потоків, наявністю унікальних лікувальних мінеральних вод, великими природно-ресурсними можливостями для організації зимових видів рекреаційної діяльності, багатством історико-культурних рекреаційних ресурсів.
3
Naumenko, Tatyana Aleksandrovna, та Irina Aleksandrovna Zhuvagina. "ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ РЕКРЕАЦИОННО-ТУРИСТИЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА КАК БАЗОВОЙ ДЕТЕРМИНАНТЫ РАЗВИТИЯ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ". Научный взгляд в будущее, № 10-03 (30 червня 2018): 52–59. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-10-03-001.
Full textAbstract:
. В роботі досліджено особливості та проблеми розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу як базової основи рекреаційної та туристичної діяльності територій природно-заповідного фонду, а також сучасні форми управління рекреаційною діяльністю. П
4
Близнюк, Андрій. "ОСОБЛИВОСТІ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ". Public management 15, № 5 (2018): 42–52. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-42-52.
Full textAbstract:
Систематизовано та уточнено теоретичні основи дослідження інституційного забезпечення механізмів державного регулювання розвитку рекреаційної сфери.
 Інституційну підтримку сектору рекреації формують державні та неу- рядові організаційні структури, створені на різних рівнях механізму, та ре- алізують свої рішення за допомогою методів державного управління в ре- креаційній сфері в межах своїх повноважень. Існують тісні підпорядковані, координаційні зв’язки між цими організаційними структурами. Здійснено аналіз функціонального призначення основних інституційних акторів у ре- креаційній сфері.
 Визначено проблемні питання сучасного стану інституційного забезпе- чення механізмів державного регулювання розвитку рекреаційної сфери в Україні. Визначено, що складність її регулювання полягає в тому, що в Ук- раїні відсутня чітка, уніфікована система державного регулювання рекреа- ційної сфери, тому певні її аспекти в нашій державі нині перебувають під контролем багатьох державних органів (міністерства, служби, агентства).
 Підкреслено, що в системі державного управління рекреаційною сферою немає органу, що відповідає за проведення виключно функцій управління рекреаційними територіями; фактично усі органи державної влади мають функції управління відповідно до реакційних територій та рекреаційних ресурсів, поряд з функціями управління іншими ресурсами, об’єктами, те- риторіями. Адміністративна діяльність органів влади спрямована на вирі- шення проблем організації, охорони рекреаційних територій та використан- ня рекреаційних ресурсів тією мірою, що й для виконання інших завдань у різних сферах діяльності суспільства.
 Викладено напрями оптимізації інституційного механізму державного регулювання розвитку рекреаційної сфери. Зазначено, що організаційно- економічний механізм має ґрунтуватися на формуванні регіональних інсти- туцій, що дасть можливість концентрувати та координувати зусилля всіх суб’єктів рекреаційної діяльності з метою досягнення оптимального рівня рекреаційного потенціалу на регіональному рівні.
5
Fedoruk, E. A. "Живий надґрунтовий покрив як індикатор стану лісопаркових масивів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (2019): 23–26. http://dx.doi.org/10.15421/40290304.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень живого надґрунтового покриву зон відпочинку лісопаркових масивів Києва. Охарактеризовано зміни живого надґрунтового покриву, що зумовлені збільшенням рекреаційного навантаження та розвитком лісопаркових ценозів, оскільки в разі змін у рекреаційному навантаженні першими на це реагують трав'яні рослини, лишайники та мохи. Відповідно до поставленої мети досліджено стан та проаналізовано склад живого надґрунтового покриву в рекреаційних зонах лісопарків Києва. Визначено фактичні, оптимальні та граничні рекреаційні навантаження та рекреаційні місткості досліджуваних зон відпочинку лісопарків Києва, що характеризують їх природний рекреаційний потенціал. Оцінено вплив рекреаційного навантаження на лісопаркові масиви. Встановлено, що в зонах відпочинку міста відбувається нерівномірний розподіл відвідувачів лісопарків, що призводить до знищення характерних трав'яних лісових рослин та незворотних змін у живому надґрунтовому покриві. Розглянуто основні причини, що сприяли розвитку цього явища. Встановлено, що на сьогодні є потреба в застосовуванні системи заходів, спрямованих на зниження рекреаційних навантажень у зонах масового відпочинку, їх збереження, ефективне використання та охорону територій, а також потрібно підвищити якість благоустрою територій, де є високий рівень рекреаційних навантажень.
6
Gopchak, I. V., та M. S. Yakovyshyna. "РЕКРЕАЦІЙНА ЄМНІСТЬ ПРИБЕРЕЖНОЇ СМУГИ БІЛОГО ОЗЕРА У БАСЕЙНІ МАЛОЇ РІЧКИ БЕРЕЗИНА РІВНЕНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 87 (2019): 39. http://dx.doi.org/10.31713/vt320194.
Full textAbstract:
Це дослідження було спрямоване на розрахунок рекреаційної ємності прибережної смуги Білого озера в басейні малої річки Березина в Рівненському природному заповіднику. Матеріалом для написання роботи були дані, зібрані під час польових досліджень 2018 з кількістю рекреантів, стану природних комплексів прибережної смуги Білого озера, характеристика лісу. Розрахунки проводилися за двома методиками. Розташована між річками Стохід, Прип'ять і Стир ділянка водно-болотних угідь «Біле озеро і болото Коза-Березина» включає велику зону евтрофних і мезотрофних боліт, глибоке оліготрофне карстове озеро, болотні ліси, соснові ліси і невелику річку Березину, що протікає через болото. Водноболотний комплекс відіграє важливу роль у підтримці гідрологічних режимів у центральній частині Західного Полісся, а також в накопиченні вуглецю і регулюванні клімату. Концепція рекреаційної ємності є однією з базових для збереження території. Рекреаційна діяльність чинить прямий і непрямий вплив на навколишнє середовище, оскільки вона пов'язана із збільшенням числа відвідувачів, що може вплинути на екологічну цілісність. Спостереження показали, що мають місце порушення рослинного покриву на території прибережної смуги Білого озера. Згідно з отриманими результатами, рекреаційна ємність становить 2074 людини за сезон, а реальне навантаження іноді досягає 3364 людини в день, що значно перевищує норму. З метою регулювання використання рекреаційних ресурсів пропонуємо регламентувати поведінку рекреантів.
7
Гетьман, В. І. "ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРКІВ – ОСНОВА ЇХ ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 23 (26 травня 2022): 17–25. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/3.
Full textAbstract:
Розглянуті питання функціонального зонування територій національних природних парків України і світу як ключової проблеми їх територіальної організації або планування. У порівняльному аналізі показані як позитивні явища, так і недоліки вітчизняного та світового природоохоронного планування, передусім рекреаційних територій. Функціональне зонування є основним розділом проєктів організації природно- заповідних територій та об'єктів України, охорони, відтворення і використання їх природних комплексів. Практичний досвід створення та діяльності національних природних парків України переконує: планування їх територій має принципово важливе значення і є основною передумовою забезпечення врівноваженого та безконфліктного функціонування таких поліфункціональних природно-заповідних установ. Результатом функціонального зонування території національних природних парків виступає схема, чи картосхема як наочне відображення просторових функцій, які ця територія має виконувати. На ній виділяють територіальні ділянки (функціональні зони), що різняться за функціями та цілями охорони, а відтак – охоронними режимами і формами практичної діяльності в їх межах. Функціональне зонування територій національних природних парків України здійснюється за вільним типом: загальний рисунок мозаїчний, ділянки кожної зони представлені декількома контурами – тобто воно має кластерний характер. Порушені питання щодо рекреаційних навантажень, як агрегатного показника антропогенного впливу протягом комфортного періоду, у межах вітчизняних і зарубіжних національних (природних) парків та їх нормативів. Для території національних природних парків України автором запропоновано орієнтовні нормативи допустимого рекреаційного навантаження.
8
S.V., Simchenko. "GEOMORPHOLOGICAL SAFETY OF THE COASTAL ZONE TERRITORY WITHIN THE ROOT PART OF THE LITHODYNAMIC SYSTEM OF TENDRA-DZHARYLGACH." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 14 (July 22, 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-14-8.
Full textAbstract:
Today there is a problem of insufficient organization of recreational areas of the Black Sea coastal zone within the Kherson region, which is the lack of a unified systemic approach in the field of land use and management of coastal areas. Recreational services are sometimes provided in unsuitable places, which leads to unpleasant (sometimes catastrophic) consequences for both the environment and economic activity. The relief of the study area, namely the coastal zone of the Black Sea within the Kherson region, is considered as an ecological and geomorphological system, as a component in the functioning of the tourist and recreational complex. In this context, the issue of geomorphological safety of the territory, environmental risks, as factors influencing the degree of recreational attractiveness.The article analyzes modern morphometric, morphological and morphogenetic characteristics within recreational points and adjacent areas of the coastal zone of the root part of the abrasion-accumulation system Tendra-Dzharilgach. Іnvestigation was in areas of resort settlements village Zalizniy port, village Prymorske (Bolshevik) and Lazurne township of Skadovskyi district of Kherson region and unorganized places of rest in the areas between settlements by GPS-tracking method with fixing of control points for their further transfer to the geoinformation space for analysis and systematization. Differences in the development of the coastal zone in the presence and absence of coastal protection structures were revealed. The influence of natural factors (including change of wind regime, frequency and intensity of bending phenomena), anthropogenic factors (construction of sanitary zone of beaches, illegal extraction of sand from the seabed, spontaneous shore protection, transformation of undeveloped areas of the coast within recreational recreational areas (beaches) within the study area. A comparison of current data obtained from field research, digitized with data from space images of different years, obtained using GIS Google Earth Pro.Key words: geomorphological risks, anthropogenic impact, shore protection, root shore, lithodynamic system. На сьогодні існує проблема недостатньої організованості рекреаційних територій берегової зони Чорного моря в межах Херсонської області, яка полягає у відсутності єдиного системного підходу у сфері землекористування та управління приморськими територіями. Рекреаційні послуги надаються часом у непридатних для цього місцях, що призводить до неприємних (іноді катастрофічних) наслідків як для навколишнього природного середовища, так і для господар-ської діяльності. Рельєф досліджуваної території, а саме берегової зони Чорного моря у межах Херсонської області, розглядається як еколого-геоморфологічна система, як складова у функціонуванні туристсько-рекреаційного комплексу. У цьому контексті розглядається проблематика геоморфологічної безпеки території, екологічні ризики, як фактори впливу на ступінь рекреаційної атрактивності.У статті проаналізовано сучасні морфометричні, морфологічні та морфогенетичні характеристики в межах рекреаційних пунктів і прилеглих територій берегової зони корінної частини абразійно-акумулятивної системи Тендра-Джарилгач. Досліджено ділянки курортних населених пунктів с. Залізний порт, с. Приморське (Більшовик) та смт Лазурне Скадовського району Херсонської області та місця неорганізованого відпочинку на ділянках між населеними пунктами методом GPS-трекінгу з фіксацією контрольних точок для подальшого їх перенесення в геоінформаційний простір з метою аналізу і систематизації. Виявлено відмінності у розвитку берегової зони за наявності та відсутності берегозахисних споруд. Проаналізовано вплив природних факторів (зокрема зміна вітрового режиму, частота та інтенсивність згіннонагінних явищ), антропогенних факторів (забудова санітарної зони пляжів, незаконний видобуток піску з дна моря, «стихійний берегозахист», трансформація необлаштованих ділянок берега рекреантами в межах автокемпінгів) на динаміку рекреаційних зон (пляжів) у межах досліджуваної території. Проведено порівняння сучасних даних, отриманих у результаті польових досліджень, оцифрованих із даними космічних знімків різних років, отриманих за допомогою ГІС Google Earth Pro.Ключові слова: геоморфологічні ризики, антропогенний вплив, берегозахист, корінний берег, літодинамічна система.
9
Скляр, В. Г., О. М. Тихонова, К. С. Кирильчук та ін. "ВИВЧЕННЯ ФІТОРІЗНОМАНІТТЯ ДОЛИНИ РІЧКИ СИРОВАТКА З ПЕРСПЕКТИВОЮ ВИКОРИСТАННЯ ЇЇ ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ В ЕКОЛОГІЧНОМУ ТУРИЗМІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (2022): 45–51. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.6.
Full textAbstract:
В роботі представлені результати вивчення фіторізноманіття природних комплексів ділянки долини річки Сироватки між селами Верхня Сироватка та Новоселиця Сумського району. Показано, що цій території притаманне значне видове різноманіття, яке представлене рослинами, що мають різні ранги охорони (регіональний, державний і міжнародний). Група рослин міжнародного рангу охорони є найбільшою і включає близько 50 видів. Її формують рослини, включені до «Червоного списку МСОП». Майже усі вони (окрім одного) мають невисокий охоронний статус (LC – знаходяться під найменшою загрозою). Із числа видів, включених до «Червоної книги України», виявлено небагаточисельну популяцію Iris pineticola Klokov, а із рослин, представлених у «Переліку видів, які підлягають особливій охороні на території Сумської області» – Salix rosmarinifolia L. та Crataegus ucrainica Pojark. Значним є і ценотичне різноманіття, репрезентоване угрупованнями водної, повітряно-водної, лучної та лісової рослинності. Багате фіторізноманіття у комплексі із рівнинністю території та білизкістю до населених пунктів, у тому числі і до м. Суми, формують об’єктивне підгрунтя щодо залучення цієї території до туристичної, рекреаційної та еколого-просвітницької діяльності. Найбільш перспективним є впровадження екологічного туризму, який пов’язує у собі питання економічного, соціального та екологічного характерів. З метою поглиблення знань про формування, сучасний стан та динаміку розвитку природних комплексів долини річки Сироватки, необхідно продовжити геоботанічні та зоологічні дослідження даної території. Окрім того, доцільно привести лісовий масив в естетично-привабливий стан, зокрема, видалити смітники з подальшим облаштуванням рекреаційних зон. З врахуванням багатого біорізноманіття території доцільно розглянути і питання щодо надання їй природохоронного статусу з обранням категорії, яка дозполить як поліпшити охорону рослинного і тваринного світу, так і надасть можливість реалізовувати рекреаційну та туристичну діяльність.
10
Pankiv, N. E. "Природоохоронні території як база розвитку екологічного туризму у Львівській області на прикладі національного природного парку "Сколівські Бескиди"". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (2019): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/40290517.
Full textAbstract:
Проаналізовано наявні об'єкти природно-заповідного фонду Львівської області, які мають важливе рекреаційне туристичне значення. Виявлено, що найбільше значення для рекреаційно-туристичної сфери мають національні природні парки, в яких активно розвивається екологічний туризм. Проаналізовано особливості розвитку екологічного туризму у Національних природних парках та встановлено, що найпоширенішим видом екологічного туризму у природно-заповідних зонах є прогулянки екологічними стежками. Розглянуто рекреаційно-туристичні ресурси Національного природного парку "Сколівські Бескиди", шляхи їх збереження та раціонального використання. Зокрема, еколого-пізнавальні стежки та маршрути: "м. Сколе – г. Парашка – с. Майдан"; "Бучина"; "Лопата"; "Водоспад"; "Нижнє Синьовидне – Труханів – гора Ключ – Сколе" та велосипедний маршрут "Сколе – Ключ – Скелі Довбуша – Болехів – Стрий". Встановлено, що перспективними для рекреаційного використання є долина р. Велика річка, фортеця "Тустань" (Підгородцівське лісництво), долина р. Кам'янки (Дубинське лісництво), урочища Павлів Потік, Зелем'янка (Сколівське лісництво), м. Сколе, урочище Панасівка (Коростівське лісництво). Висвітлено проблеми та перспективи використання рекреаційно-туристичних ресурсів Сколівщини для екотуризму.
Dissertations / Theses on the topic "Рекреаційна територія"
1
Пашенцева, А. В. "Актуализация обеспечения экологической безопасности рекреационных территорий". Thesis, Издательство СумГУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11218.
Full text
2
Покладок, Ольга Володимирівна. "Архітектурно-планувальна трансформація рекреаційних систем приміських зон великих міст (на прикладі міста Львова)". Diss., Національний університет "Львівська політехніка", 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56701.
Full textAbstract:
Дисертація присвячена вивченню питання архітектурно-планувальної трансформації рекреаційної системи в приміській зоні Львова, виявленню особливостей та тенденцій цієї трансформації, розробленню науково-методичних основ архітектурно-планувальної організації та розвитку рекреаційної системи (РС) на цій території. З’ясовано місце і значення РС в приміській зоні - вона виступає рівнозначною з іншими системами. Аналіз трансформацій РС приміської зони здійснено на макрорівні, мезорівні та мікрорівні. На основі досліджень території, об’єктів та їх аналізу створено модель просторової організації приміської рекреаційної системи Львова. Визначено перспективні рекреаційні
території, які формуються на об’єднанні та створенні зв’язків між розосередженими локальними рекреаційними територіями шляхом їх сполучення між собою та існуючою системою розселення. Запропоновано ряд практичних рекомендацій та схему формування приміської рекреаційної системи. Пропозиції зосереджені на рівнях: реформування і розвитку рекреаційної схеми всієї приміської території, вибраного рекреаційного вузла, а також окремого рекреаційного об’єкта. Концепція функціонально-планувального розвитку рекреації у приміській системі м. Львова дозволила виділити перспективні рекреаційні райони. The dissertation is devoted to the study of architectural and planning
transformation of the recreational system in the suburban area of Lviv, identifying features and trends of this transformation, development of scientific and methodological foundations of architectural and planning organization and development of recreational system (RS) in this area. The world experience of the organization of suburban recreational systems is studied. The unity of recreational spaces is most organized in the suburban areas of large cities in Poland and Germany. For recreational centers of Ukraine - each local recreational facility operates on its own without coordinated interaction with other territorial elements, disorder of the existing structure, which causes congestion of the territory, and leads to uncontrolled development of suburban recreational system, deteriorating environmental comfort in natural complexes.The place and significance of RS in the suburban area have been clarified - it is equivalent to other systems. The analysis of RS transformations in the suburban zone was carried out at the macro level, meso level and micro level. The basic requirements to architectural and planning re-development of recreational-developed territories and objects are defined: increase of attractiveness of recreational territories; differentiation of recreation areas by comfort; the use of new energy-efficient materials and structures, as well as new construction technologies in the construction of individual facilities and landscaping of recreational facilities. Changes in the recreational system and architecture of the objects are analyzed. Based on the research of the territory, objects and their analysis, a model of spatial organization of the suburban recreational system of Lviv was created. Promising recreational areas are identified, which are formed by combining and creating links between scattered local recreational areas by connecting them with each other and the existing settlement system. A number of practical recommendations and a scheme for the formation of a suburban recreational system are proposed. The proposals focus on the levels of: reforming and developing the recreational scheme of the entire suburban area, the selected recreational area, as well as a single recreational facility. The concept of functional and planning development of recreation in the suburban system of Lviv allowed to identify promising recreational
areas. Диссертация посвящена изучению вопроса архитектурно-планировочной трансформации рекреационной системы в пригородной зоне Львова, выявлению особенностей и тенденций этой трансформации, разработке научно-методических основ архитектурно-планировочной организации и развития рекреационной системы (РС) на этой территории. Выяснено место и значение РС в пригородной зоне - она выступает равнозначной с другими системами. Анализ трансформаций
РС пригородной зоны осуществлено на макроуровне, мезоуровне и микроуровне. На основе исследований территории, объектов и их анализа создана модель пространственной организации пригородной рекреационной системы Львова. Определены перспективные рекреационные территории, которые формируются на объединении и создании связей между рассредоточенными локальными
рекреационными территориями путем их соединения между собой и существующей системой расселения. Предложен ряд практических рекомендаций и схема формирования пригородной рекреационной системы. Предложения сосредоточены на уровнях: реформирования и развития рекреационной схемы всей пригородной территории, выбранного рекреационного узла, а также
отдельного рекреационного объекта. Концепция функционально-планировочного развития рекреации в пригородной системе м. Львова позволила выделить перспективные рекреационные районы.
3
Будякова, О. Ю. "Особливості рекреаційно-туристичних територій". Thesis, Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17755.
Full textAbstract:
На думку експертів, сектор туризму, що приносить величезний дохід, дозволяє економіці країни отримувати як національне, так і міжнародне визнання. Важливо відзначити, що кожен з елементів туристичного сектора грає важливу роль в досягненні поставлених цілей, які можуть забезпечити майбутній економічний і соціальний розвиток країни. Туризм – це динамічна і багатопланова діяльність, яка в умовах глобалізації відрізняється різноманітністю суспільних функцій і зростанням ролі її як сектору економіки, та набуває суттєвого значення в стимулюванні господарського розвитку тих чи інших територіальних утворень.
4
Шевченко, Ганна Миколаївна, Анна Николаевна Шевченко, Hanna Mykolaivna Shevchenko, Микола Миколайович Петрушенко, Николай Николаевич Петрушенко та Mykola Mykolaiovych Petrushenko. "Ринковий природно-рекреаційний потенціал території". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8013.
Full textAbstract:
Однією з основних економічних функцій природно-рекреаційної галузі регіону є створення попиту на інвестиції загальногосподарського і власне рекреаційного призначення. Надходження іноземної валюти від реалізації рекреаційного продукту є засобом врегулювання платіжного дисбалансу регіону, а також стимулом збільшення експорту товарів. Основною передумовою формування сприятливого інвестиційного клімату в природно-рекреаційній галузі, на наш погляд, є нарощування та оптимальне використання відповідного ринкового потенціалу.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8013
5
Гудзь, М. В. "Оцінка економічного потенціалу курортно-рекреаційних територій". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12296.
Full text
6
Полякова, І. В., та С. П. Фурса. "Водний фактор як важель екологізації рекреаційних територій". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11223.
Full textAbstract:
У процесі рекреаційного водокористування виникає низка проблем, пов’язаних, насамперед, з доступністю водного об’єкту для оздоровлення та відпочинку та його якісним станом. Безсистемне використання водних об’єктів призводить до втрат їх рекреаційного значення і становить небезпеку для здоров’я людей. Потребує комплексного підходу щодо вирішення проблем рекреаційного водокористування, що включає інституціональні, економічні та нормативно-правові механізми. Це дасть змогу створити сприятливі та безпечні умови для відпочинку і оздоровлення населення.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11223
7
Анісімова, С. В., О. О. Кіхтенко та І. С. Бугайова. "Визначення рекреаційних територій з критерію територіальної досяжності". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11556.
Full textAbstract:
В останній час все більше уваги приділяється проблемам, пов’язаним з розвитком рекреаційного природокористування.
Різноманітність, комбінування і циклічність рекреаційних занять безпосереднім чином пов'язана з властивостями рекреаційних територій і їх організацією.
Водночас певною ознакою місць відпочинку слід рахувати їх віддалення від міст або інших центрів попиту. По цій ознаці виділяються місця відпочинку в містах, в приміських зонах і на значному віддаленні від міст.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11556
8
Дутчак, С. В. "Туристсько-рекреаційні ресурси ландшафтів (на прикладі території Чернівецької області)". Дис. канд. геогр. наук, Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, 2007.
Find full text
9
Денисова, Інна Володимирівна, Инна Владимировна Денисова, Inna Volodymyrivna Denysova та А. В. Обуховська. "Оцінка сучасного стану розвитку туристсько-рекреаційних територій України". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37909.
Full textAbstract:
У сучасному світі зростає значення туризму, оскільки він має функціональне різноманіття: сприяє розширенню пізнань, комунікацій, відновленню фізичних сил, психоемоційного стану людини, що забезпечує підвищення працездатності, сприяє збільшенню робочих місць і підвищенню рівня життя місцевого населення. Як наслідок, зазначені функції мають пряму залежність з підвищенням ефективності національної економіки та розвитком інфраструктури.
10
Кислий, Володимир Миколайович, Владимир Николаевич Кислый, Volodymyr Mykolaiovych Kyslyi, Ганна Миколаївна Шевченко, Анна Николаевна Шевченко та Hanna Mykolaivna Shevchenko. "Організаційно-економічний механізм формування та використання природно-рекреаційного потенціалу території". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19551.
Full textConference papers on the topic "Рекреаційна територія"
1
Хитра, О. В. "СИНЕРГЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ". У Modern transformations in economics and management. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-064-3-13.
Full text