Academic literature on the topic 'Ринок соціальних послуг'

Ключовими проблемами, що суттєво обмежують зростання конкурентоспроможності систе-ми соціального захисту в Україні, є прогалини в державному регулюванні та недосконалості інфраструктури соціальної сфери, що визначає об’єктивну потребу в посиленні соціальних функцій держави. Статтю присвя-чено дослідженню впливу карантинних обмежень, викликаних пандемією Covid-19, на розвиток кризи соціаль-ного розвитку в Україні та виявленню можливих шляхів її подолання. Зазначено, що в період кризи спричинені карантинними обмеженнями негативного впливу зазнали такі елементи соціального розвитку, як система медичного обслуговування населення, надання освітніх послуг, громадський транспорт, рекреаційні установи. Вирішення завдань державної політики соціального захисту запропоновано визначати не лише економічними ресурсами, які може направляти держава на їх здійснення, але і розглядати як найважливіший чинник еконо-мічного зростання у посткризовий період відновлення соціально-економічного зростання, оскільки саме завдяки цілеспрямованій соціальній політиці з’являються умови для зростання і реалізації інноваційного потенціалу трудових ресурсів суспільства. Було встановлено, що перерозподіл видатків Державного бюджету України дозволив направити додаткові кошти на соціальний захист в умовах пандемії, а саме придбання медичних пос-луг, додаткові виплати працівникам, безпосередньо зайнятим у ліквідації Covid-19, або забезпечити засоби до існування, надання фінансової допомоги людям похилого віку та безробітним, субсидування Пенсійного фонду України. Були визначені категорії громадян, які залишились поза увагою програм соціального захисту: наймані працівники через приховане безробіття, приватні підприємці, мігранти, самозайняті особи, молодь, яка впер-ше вийшла на ринок праці. Пропонується на державному рівні врегулювати гнучкі формати зайнятості, за-безпечити їм повноцінні трудові та соціальні гарантії. Визначено основні соціальні проблеми дистанційного навчання та відповідні ризики соціальної нерівності для розвитку людського капіталу. Подальші дослідження доцільно присвятити дослідженню соціальних аспектів впливу карантинних обмежень на пенсійне забезпечен-ня та доступ до медичних послуг, що дозволить виявити можливі інституційні інструменти удосконалення соціальної політики.

Страховий ринок – це система економічних відносин щодо купівлі-продажу специфічного товару – страхового покриття внаслідок настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством. В усіх економічно розвинутих країнах страхова діяльність є однією з найважливіших галузей, що забезпечує дієвий захист соціальних і майнових інтересів фізичних та юридичних осіб від різноманітних ризиків, підтримання стабільності суспільства та економічної безпеки держави. Крім того, страхування є важливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки та потужним засобом акумулювання коштів для їх подальшого інвестування в економіку. Світовий досвід переконливо доводить, що досконала система страхового захисту є основою забезпечення більш високого рівня стабільності економічного відтворювального процесу, досягнення соціальної злагоди, гарантом високого рівня життя населення. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства є неможливим без ефективного функціонування ринку страхових послуг. Держава, виходячи з економічної та соціальної ситуації, регулює розвиток страхового ринку країни. Проблема державного регулювання інституту страхування й участь у ньому небанківського сектору економіки є однією з найбільш актуальних у теорії та практиці сучасного вітчизняного страхування. Важливість її дослідження пов’язана з тим, що ця система ще остаточно не сформувалася, адже змінюється стан самого страхового ринку, постійно вдосконалюється нормативна база страхування, зазнає змін діяльність органів державного регулювання й небанківських фінансових установ. Нестійкість системи страхового ринку викликана внутрішніми факторами та є наслідком макроекономічних процесів. Варто констатувати, що ключовою проблемою в здійсненні регулювання ринку фінансових послуг є недостатня координація дій між фінансовими регуляторами, що в процесі наглядової діяльності відображається в неузгодженості дій під час ухвалення нормативно-правових актів, а також під час недостатньої координації дій в умовах системних фінансових криз, недостатнього обміну інформацією та невідпрацьованості механізмів взаємодії під час нагляду за діяльністю фінансових конгломератів чи пов’язаних осіб. Вагоме значення також має подальша інтеграція України у світові структури, що визначають міжнародну політику в галузі регулювання фінансових послуг.

Автор зазначає, що головним завданням професійної підготовки фахівців з академічною освітою є прищеплення студентам ключових компетенцій, у тому числі соціальних, комунікативних, медійних тощо. Проте на задній план відсувається компетентність, котра ґрунтується на наукових знаннях. Ця компетентність відповідає науковому елітарному характеру німецької університетської освіти і забезпечує підготовку тих спеціалістів, котрі можуть забезпечити вироблення університетами унікального освітнього продукту. Саме цього продукту потребує сучасний ринок освітніх послуг. Проте його продукування, на думку автора, можливо за умови диверсифікації і збереження елітарного характеру німецької університетської освіти.

Статтю присвячено проблемі співвідношення складників соціальної моралі та поширеності корупції в суспільстві в результаті проведеного дослідження можна зробити наступні основні висновки.Авторкою наголошено на тому, що корупція є різновидом інституційно-організованих девіацій, спрямованих на нанесення всіх видів шкоди (починаючи від економічної і закінчуючи морально-педагогічною) як щодо окремого громадянина або організації, так і щодо суспільства й держави за рахунок ігнорування соціально-нормативних регуляторів суб’єктами економічної, політичної, дисциплінарно-педагогічної влади. Констатовано, що в окремих дослідженнях корупція розглядається як комплекс соціальних фактів або форма соціальної девіації; в деяких економіко-соціологічних дослідженнях акцент робиться на корупційно-рентних відносинах та економічній раціональності суб’єктів корупції. Певна кількість дослідників зводить визначення корупції до її юридичної (кримінологічної) складової, фактично ототожнюючи її з хабарництвом і зловживанням службовим становищем в особистих корисливих цілях (фактично – як зловживання державними службовцями своїм службовим становищем, дача або одержання хабара з метою набуття особистої чи матеріальної вигоди).У статті визначено декілька груп дефініцій корупції: корупція як використання посадовою особою, чиновником свого службового становища, що полягає в розпорядженні не своїми ресурсами, для досягнення особистих цілей і власного матеріального збагачення; корупція як своєрідний тіньовий ринок товарів і послуг, де діють (такі ж, як і в нормальній економіці) закони попиту і пропозиції і постійно здійснюються операції між різними акторами; корупція як стратегія поведінки двох соціальних груп – представників державної влади і приватного бізнесу або громадян (в цьому контексті вона розглядається в залежності від того, яка із зазначених сторін намагається встановити контроль над іншою).

Пошук впливових інструментів маркетингу та їх вплив на формування активної споживчої поведінки покупців стає актуальною проблемою для багатьох підприємств. У статті розглянуто сучасні маркетингові інструменти впливу на поведінку споживачів, наведено принципи застосування моделі Фішбейна, чинники, які підтверджують мотиваційний фактор необхідності здійснення купівлі. Метою статті є дослідження соціальних, економічних та правових аспектів поведінки споживачів і чинників, що зумовлюють вибір певного типу прийняття рішення про купівлю товарів та послуг. Досліджено, що сучасний ринок товарів та послуг досить динамічно розвивається, що вимагає від підприємців титанічних зусиль щодо формування та вибору цільових сегментів ринку. Для потенційних споживачів зазвичай вагомим показником задоволення потреб є пропозиція, яка на сьогоднішній день досить різноманітна як по цінах, брендах, так і по товарних групах. Довічною дилемою для підприємців є пошук ефективних шляхів мотивації до прийняття рішення покупців про купівлю тих чи інших товарів. У сучасному світі розвинених комунікацій досить часто маркетологи вдаються до маніпуляцій щодо спонукання придбання товарів чи послуг. Однак завжди це супроводжується правовими аспектами захисту прав споживачів. Визначено, що вимірювання поведінкової реакції споживачів та застосування маркетингових заходів щодо стимулювання збуту є визначальними при формуванні прогнозу збутової діяльності торговельних підприємств. Зроблено висновок, що реалізація прав споживачів у разі покупки товару неналежної якості на кодифікованому рівні породжує наявність численних колізій та прогалин, котрі, за умови розвитку сучасного ринку та поширення відповідних міжнародних тенденцій у даній сфері з врахуванням європейського досвіду, повинні врегулювати усі істотні моменти та похибки нашого сьогодення.

У статті досліджено питання просування бренда підприємства в соціальних мережах. Основна мета брендингу – задовольняти клієнтів, щоб більше людей купували більше товарів протягом довшого часу за вищою ціною. Бренд – частина екосистема, кожен клієнти якої робить свій внесок, натомість отримуючи користь від вашого продукту чи послуги. Клієнти взаємодіють із брендом у певних точках дотику.
 Брендинг є невід'ємним компонентом вибудовування довгострокових відносин між фірмою і клієнтом. Бренд є плодом цього процесу. Він асоціюється у свідомості клієнтів і споживачів з цією фірмою. Всі позитивні сторони відображаються в цьому бренді.
 Бренд, торгова марка або маркетингове рішення для тієї, чи іншої компанії означає якість, впізнаваність та зарекомендованність. А з боку клієнтів визначається як гарант якості.
 Торгова марка відображає всі основні моменти, ідею та вичерпує всі питання стосовно професіоналізму пропонованих ними послуг, товарів або устаткування. Бренд повинен відображати головні цінності споживачів та, безпосередньо, самої фірми. Аби споживач мав змогу завжди зробити правильний вибір.
 Тому, важливим завданням має бути визначення таких точок і впливу на те, що в них відображається. Лояльність клієнтів не можливо запрограмувати. Усе починається з лояльності компанії до клієнтів, а не навпаки. Лояльність стає взаємною тільки після того, як клієнти починають відчувати, що компанія заслуговує на лояльність у відповідь. Коли компанії потрібно вирватись з ринку, що занепадає, опанувати новий, слід скористатися принципом двоступеневої моделі бренду. Компанія використовує перший перший ступінь – наявний бренд – для запуску другого ступеня – нового бренда. “Закон Воргола” нерозривно пов’язаний із великим прискоренням, адже постійні зміни вимагають постійних новинок. Ринок рухається швидше за будь-яку окрему компанію.
 Саме тому, можемо сміливо заявити, що розробка бренда – це цілісна система, яка складається з інакшості, співпраці, інновацій і розвитку. У комплексі вони забезпечують надійні конкурентні переваги бренда.

Статтю присвячено багатофакторному аналізу особливостей розвитку споживчого ринку України як відкритої системи, в якій одночасно задовольняються антагоністичні цілі товаровиробників і тор-гових посередників щодо зростання прибутковості і капіталізації та споживачів щодо мінімізації затрат на задоволення попиту. Споживчий ринок досліджували в якості інструменту забезпечення соціально-економічної стабільності. Здійснено структурно-динамічний аналіз розвитку споживчого ринку у 2014-2020 рр. та виявлено його стабільне зростання попри незначне зниження обсягу реалізації послуг. Проаналізовано зміни товарної структури споживчого ринку. Виявлено, що найбільша частка витрат домогосподарств була сконцентрована на ринку продовольчих товарів, де спостерігалося стрімке зростання споживчих цін. Показано, що в цілому середньомісячні сукупні витрати домогосподарств на споживчому ринку скоротились, особливо на непродо-вольчі товари і послуги, що спричинено соціально-економічною невпевненістю споживачів. Виявлено, що знецінення гривні, скорочення поточних видатків бюджету та стрімке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги призвели до зменшення рівня доходів населення і підвищення рівня бідності. На подолання проблеми спрямоване приєднання України до програми ООН “Цілі Сталого Розвитку 2016-2030”. Здійснено факторний аналіз впливу розвитку ринків непродовольчих товарів та послуг на зростання ВВП України. Вияв-лено, що стан споживчого ринку продовольчих товарів практично не впливає на динаміку номінального ВВП, тоді як зростання ринків непродовольчих товарів та послуг гарантовано призводить до збільшення ВВП. По-дальші дослідження запропоновано скерувати на розробку інституційного інструментарію концептуальних перетворень внутрішнього споживчого ринку.

Стан здоров'я населення є одним із найважливіших показників благополуччя нації. Важливими напрямки реформ охорони здоровя є оптимізація управління, раціональний розподіл обмежених фінансових ресурсів, ефективне використання матеріальної бази, впровадження медичного страхування, реструктуризація лікувально-профілактичної допомоги начеленню.
 Маркетинг ринку медичних послуг належить до найскладніших видів маркетингу. Оскільки, саме медичні послуги пов’язані з охороною і підтриманням найважливіших цінностей людини – життя та здоров’я. Ринок медичних послуг – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері охорони здоров’я.
 Найважливішими складовими аналізу будь-якого ринку, в тому числі і ринку медичних послуг, є маркетингові дослідження, що представляють собою систематичний збір, опрацювання, аналіз даних та інформації з метою формулювання пропозицій щодо ефективної діяльності на ньому.
 У сфері охорони здоров'я маркетинг можна визначити як комплексний процес планування, економічного обгрунтування та управління процесом надання медичних послуг, формування цінової політики лікувально-профілактичного процесу, забезпечення ефективної комунікації з пацієнтами.
 Мета дослідження – ідентифікація стану здоровя населення та визначення факторів попиту на платні медичні послуги та їх затребуваність.
 Основним завданням, яке ставилось перед проведенням маркетингових досліджень стану здоровя населення є формування і надання споживачам благ, які задовольняють їхні потреби в кваліфікованій медичній допомозі та підвищення якості життя .
 Методи дослідження, що використані в роботі базуються на ймовірнісній, стратифікованій, квотній, репрезентативній вибірках для всього населення м. Івано–Франківськ та Івано-Франківської області.
 Отримані результати дозволяють дати реалістичну оцінку основним тенденціям та дозволяють оцінити потенціал соціально-економічної адаптації населення в умовах економічної кризи, а також набули практичного застосування у практичній діяльності медичного центру “Оксфорд – Медікал Прикарпаття”.

Активне входження закладів вищої освіти України в Європейський освітній простір, демографічний спад, що посилює конкуренцію на ринку освітніх послуг, реформування системи вищої освіти, системи ліцензування освітньої діяльності, запровадження автономії закладів вищої освіти, в т.ч. академічної і фінансової, ставить перед закладами освіти необхідність розробляти нові стратегії розвитку, що вимагає застосування нових інструментаріїв і технологій маркетингу. Маркетинг освітніх послуг має на меті формування закладами вищої освіти стратегії і тактики поведінки на ринку освітніх послуг. Зважаючи, на те, що заклади освіти виходять на ринок зі специфічним товаром, таким як освітня послуга, формування якого має базуватися на потребах внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів, необхідно звернути увагу на повноту інформаційно-аналітичного забезпечення, що передує прийняттю управлінських рішень. У даній статті проведено аналіз достатності інформаційного та аналітичного забезпечення прийняття рішень закладами вищої освіти щодо входження в нові сектори ринку освітніх послуг, прийняття рішень про запровадження нових освітніх програм та удосконалення існуючих. Запропоновано шляхи удосконалення організаційної структури закладів вищої освіти з метою розробки нових стратегій розвитку для стимулювання економічних результатів господарської діяльності та підвищення ефективності ліцензійної діяльності. Описаний соціально-економічний вплив запропонованих заходів з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

У статті проведено аналіз особливостей ринку праці та ринку освітніх послуг; досліджено основні механізми взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг; визначено його основні структурні складові: завдання, функції, принципи, методи та форми взаємодії. Були досліджені схеми взаємодії систем освіти та ринку праці, доведена важливість робочої сили для сучасної економіки при формуванні нових соціально-економічних відносин в умовах становлення цифрової економіки. Розглянуто зміни у характері праці та формах трудової діяльності, вимогах до професійних умінь і навичок. Показано, як зміни, пов'язані із цифровізацією економіки, безпосередньо зачіпають питання навчання та перепідготовки найбільш затребуваних фахівців.

У роботі розглянуто сутність проблем у сфері житлово-комунального господарства країни. Досліджено та проаналізовано різновиди заходів з енергозбереження та енергоефективності в житлово-комунальному господарстві. Проведено аналіз історії і закордонний досвід успішних країн, що буде корисним для налагодження ефективної роботи однієї з головних галузей життєзабезпечення країни. Задля підвищення ефективності реформування галузі та мінімізації рівня соціальних конфліктів намічено такі завдання як: подолання механізму монополії держави на житловий фонд – визначення громадянина власником свого житлового будинку; договірні відносини між надавачами послуг та користувачами; фінансова стабільність функціонування господарства загалом. Визначені основні напрями вдосконалення галузі житлово-комунального господарства, доведено їх необхідність та значущість.<br>В работе рассмотрены сущность проблем в сфере жилищно-коммунального хозяйства страны. Исследованы и проанализированы разновидности мероприятий по энергосбережению и энергоэффективности в жилищно-коммунальном хозяйстве. Проведен анализ истории и зарубежный опыт успешных стран будет полезным для налаживания эффективной работы одной из главных отраслей жизнеобеспечения страны. Для повышения эффективности реформирования отрасли и минимизации уровня социальных конфликтов намечено такие задачи как: преодоление механизма монополии государства на жилой фонд - определение гражданина собственником своего жилого дома; договорные отношения между поставщиками услуг и пользователями финансовая стабильность функционирования хозяйства в целом. Определены основные направления совершенствования отрасли жилищно-коммунального хозяйства, доказана их необходимость и значимость.<br>The essence of problems in the sphere of housing and communal services of the country is considered in the work. Varieties of energy saving and energy efficiency measures in housing and communal services have been studied and analyzed. An analysis of the history and foreign experience of successful countries, which will be useful for the effective operation of one of the main areas of life of the country. In order to increase the efficiency of reforming the industry and minimize the level of social conflicts, the following tasks are planned: overcoming the mechanism of the state monopoly on housing - determining the citizen as the owner of his house; contractual relations between service providers and users; financial stability of the economy as a whole. The main directions of improvement of the housing and communal services sector are determined, their necessity and significance are proved.