Academic literature on the topic 'Роздільне виконання'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Роздільне виконання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Роздільне виконання"
1
Бурда, Михайло. "Компетентнісний потенціал змісту шкільних підручників з математики". Problems of the modern textbook, № 31 (17 січня 2024): 11–21. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1309-2023-31-11-21.
Full textAbstract:
Одне із завдань навчання математики – виробити вміння вчитися, самостійно здобувати знання та застосовувати їх як під час вивчення інших предметів, так і в реальних життєвих ситуаціях. Обґрунтовується, що для вироблення цих умінь зміст підручника має забезпечувати оволодіння загальними методами, прийомами розумової діяльності (аналіз, синтез, аналіз через синтез, доведення від супротивного, наведення контрприкладів, підведення під поняття і виведення наслідків тощо), які дадуть змогу ґрунтовніше засвоїти навчальний матеріал та посилити прикладну його спрямованість.З’ясовано, що розв’язування математичних і практичних задач, дослідження проблемних ситуацій із застосуванням математичних методів і прийомів потребує оволодіння учнями відповідними орієнтовними основами діяльності або правилами-орієнтирами.Вони за своїм змістом можуть виступати у вигляді порад, вказівок, інструкцій, алгоритмічних приписів, евристичних схем та евристичних планів (розв’язування окремих задач або задач деяких видів, вивчення понять і властивостей, явищ і законів, здійснення спостережень, виконання дослідів та проєктів). Рекомендується, щоб зміст підручника передбачав самостійне складання учнями правил-орієнтирів, що передбачає такі етапи: виділення групи задач, встановлення оператора задач і тих знань, на базі яких їх можна розв’язати; осмислення способу розв’язання групи задач на кількох задачах-моделях (розв’язання яких складається з операцій, притаманних цьому способу діяльності), виділення потрібних операцій та роздільне їх закріплення і узагальнення; визначення раціональної послідовності виконання операцій та складання на їх основі правила-орієнтира; встановлення меж його застосування та відповідності програмним вимогам. Пропонуються методичні підходи до формування загальних методів і прийомів, які сприятимуть набуттю учнями математичної та інших ключових компетентностей.
2
Завальнюк, І. В. "ЗАКОННІСТЬ ТА ОБҐРУНТОВАНІСТЬ СУДОВОГО РІШЕННЯ ЯК ГАРАНТІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСАД СПРАВЕДЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 10 (18 листопада 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-09.
Full textAbstract:
У статті досліджено конституційно-правові категорії законності та обґрунтова- ності судового рішення як гарантії реалізації засад справедливості судового розгляду в Україні. Наго- лошено, що вимоги, які пред’являються до судового рішення, служать конституційною гарантією вирішення проблеми в рамках закону, захисту прав і законних інтересів людини і громадянина, від- новлення порушеного права і законності, гарантією здійснення правосуддя, тобто однією з найваж- ливіших гарантій становлення правової держави. Зазначено, що тільки за умови дотримання судом усіх вимог, встановлених в законі щодо правомірності винесеного судового рішення, можна гово- рити про виконання конституційно закріплених завдань судочинства і правосуддя. Констатовано, що вимоги, які пред’являються до судового рішення, якщо зважати на їхню конституційно-правову суть призначення, визначаються рядом положень: система етичних, моральних засад, що характери- зують правосуб’єктність і судові рішення як її акти; цілі й завдання судочинства; функції, які вико- нують судові рішення. Визначено, що законність і обґрунтованість – це не тільки вимоги до судового рішення, а й основні його властивості. Зроблено висновок, що виконання судами всіх вимог закону, що пред’являються до судових рішень, є неодмінною умовою їх ефективності в справі захисту прав і охо- ронюваних законом інтересів громадян, інших суб’єктів, попередження правопорушень. Обґрунтовано, що під час здійснення правосуддя зазначені вимоги не можуть існувати окремо одне від одного. Зако- нодавець пов’язує ці поняття воєдино, а їх роздільне застосування є необхідним виключно в інтересах практики. Винесене судове рішення повинно відповідати нормам процесуального права, при наявності необхідних реквізитів, закріплених законодавством України. Визначено, що завданнями судочинства є правильний і своєчасний розгляд та вирішення справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод і законних інтересів громадян, прав та інтересів України. Наголошено, що судове рішення можна вважати тим ідеалом, за допомогою якого здійснюється захист і відновлення порушених або оспорюваних прав вищевказаних суб’єктів. Наголошено, що сьогодні якість складених і оформлених судових рішень знаходиться на досить низькому рівні, оскільки у багатьох перевірених рішеннях суду знайдено орфографічні, пунктуаційні, граматичні, лексичні та стилістичні помилки. Доведено, що якість судового рішення визначається сукупністю істотних властивостей, що дозволяє говорити про рішення суду як про вольовий, індивідуально визначений процесуальний акт, прийнятий судом, що носить державний владний характер і виноситься в письмовій формі. Зроблено висновок, що в ідеалі справедливість і об’єктивність як вимоги до судового рішення повинні збігатися у своєму прояві, адже будь-яка об’єктивність має бути справедливою.
3
Тюріна, Ю. "Становлення й розвиток законодавства щодо продажу майна банкрута". Юридичний вісник, № 2 (1 вересня 2020): 281–88. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1734.
Full textAbstract:
У статті розглянуто історичний розвиток та становлення інституту банкрутства в аспекті продажу майна боржника. У процесі дослідження з'ясовано, що виникнення кредитних відносин дало значний поштовх у зародженні інституту неспроможності, в якому головними дійовими особами були кредитор та боржник.
 Початковим етапом розвитку законодавства про банкрутство виступає період Київської Русі та дії Руської правди, в положеннях якої було диференційовано умови застосування відповідальності боржника залежно від причин та виду неоплатності. Так, за випадкового банкрутству й доведенні факту нещасного випадку боржник звільнявся від відповідальності, а саме від виконання зобов'язань. У цей час погашення вимог кредиторів могло відбуватись за кошт продажу майна та самого боржника. Наступним етапом визначено період Російської Імперії. Для регулювання відносин банкрутства було прийнято декілька Статутів, останній із яких прийнято в 1800 р. і який вважався першим у Російській імперії кодифікованим актом про неспроможність. Ним уперше було введено роздільне регулювання двох видів банкрутства: 1) пов'язане з веденням підприємницької діяльності (історично зване «торговою неспроможністю»); 2) не пов'язане з веденням підприємницької діяльності. Зазначено, що найважливіший етап становлення інституту банкрутства відбувся після набуття Україною незалежності, від прийняття та вдосконалення Закону України «Про банкрутство», положеннями якого встановлювались та змінювались способи продажу майна банкрута.
 На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що норми про продаж майна банкрута є невід'ємним складником законодавства про банкрутство, у становленні й розвитку якого можна виділити такі основні етапи: етап Київської Русі, етап перебування українських земель у складі Російської імперії, етап існування УРСР та новітній етап, котрий розпочався після набуття Україною незалежності, протягом яких нормами права закріплювались способи задоволення вимог кредиторів та способи продажу майна банкрута, положення щодо організації та здійснення продажу майна.
4
Н., О. ЛОГВІНОВА. "Економіко-математичне обгрунтування розподілу поїздопотоків на напрямку залізничних перевезень з паралельними ходами Знам'янка – Одеса". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 2(44) (25 квітня 2013): 92–98. https://doi.org/10.15802/stp2013/12994.
Full textAbstract:
<strong>Мета</strong><strong>.</strong> Визначення економічно обґрунтованих розмірів руху вантажних поїздів між ділянками залізничного напрямку з паралельними ходами. Задачею дослідження є розподіл в оперативних умовах поїзної роботи при пропуску вантажних поїздів між ділянками залізничного напрямку з паралельними ходами. <strong>Методика.</strong> Дослідження виконано за класичними методами і методиками лінійного моделювання. <strong>Результати. </strong>Раціональний розподіл поїздопотоків на залізничній інфраструктурі з паралельними ходами в теперішній час здійснюється за експертним методом на основі даних про раніше виконані обсяги перевезень без застосування техніко-економічного обґрунтування. Для вирішення задачі розподілу поїздопотоків між паралельними ходами залізничного напрямку в оперативних умовах використані лінійні моделі і методи лінійного програмування. При моделюванні всі поїздопотоки напрямку розділені на нерозподілювальні поїздопотоки (які залишаються незмінними для усіх варіантів оперативного управління) та розподілювальні (які можливо перерозподілювати у деяких межах між паралельними ходами залізничного напрямку). <strong>Наукова новизна.</strong> З наукової точки зору, робота цікава і важлива тим, що методи лінійного програмування дозволяють проводити розподіл поїздопотоків між паралельними ходами в оперативних умовах. <strong>Практична значимість.</strong> Практична цінність даного дослідження полягає у застосуванні викладених методів економіко-математичного моделювання розподілу поїздопотоків між паралельними ходами на напрямку Знам’янка – Одеса. До оптимального варіанту слід віднести передачу 10 пар вантажних поїздів з основного напрямку Помічна – Колосівка – Одеса на паралельний напрямок Помічна – Котовськ – Роздільна – Одеса.
5
Васюта, К. С., та О. Л. Кащишин. "Метод генерування складеного хаотичного сигналу радіолокаційних систем". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(40), (12 серпня 2020): 100–106. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.40.11.
Full textAbstract:
В роботі представлено метод генерування складеного хаотичного сигналу радіолокаційних систем на основі безлічі взаємно-ортогональних послідовностей хаотичних реалізацій. З метою підвищення роздільної здатності та структурної скритності зондуючого сигналу радіолокаційних станцій запропоновано періодично виконувати, по деякому закону, перестановку ортогональних псевдовипадкових хаотичних послідовностей. Запропоновано формувач хаотичних несучих складеного хаотичного сигналу, який виконано на базі генератору тактових імпульсів, сигнального процесору та цифро-аналогового перетворювача. Представлено структурну схему системи передачі та прийому зондуючого радіолокаційного сигналу, яка дозволить привести цифрову хаотичну послідовність, що згенеровано за допомогою сигнального процесора, до аналогового вигляду. Показано, що отримана часова реалізація хаотичної несучої подібна до білого шуму (шуму спостереження). При застосуванні сформованої складеної хаотичної несучої з’являється можливість підвищити роздільнуу здатність та скритність функціонування радіолокаційних систем.
6
Бондаренко, О. Г. "МЕТОДИ НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ ТА ТЕХНІЧНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ СТАНУ ПРОТЯЖНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРУБОПРОВОДІВ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 1(48) (20 лютого 2023): 5–17. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2022-1(48)-5-17.
Full textAbstract:
Показано, що серед великої кількості трубопровідних систем (трубопроводів) в різних галузях вітчизняної промисловості одним із найпоширеніших є технологічні трубопроводи, виготовлені із труб середнього діаметру з умовними проходами від 50 до 300 мм. Вони призначені для транспортування рідких, газоподібних і сипучих речовин (продуктів) при різних тисках і температурах. Наведена спрощена класифікація технологічних трубопроводів із труб середнього діаметру, які широко застосовуються у нафтовій, газовій, хімічній, металургійній, енергетичній та інших важливих галузях вітчизняної промисловості. Виконано аналіз методів неруйнівного контролю технологічних трубопроводів, які розділено на дві групи – пасивні та активні.
 Наведено спрощені класифікації пасивного та активного методів НК, які за розміром контрольованої зони розділені на локальні та регіональні. Виконано аналіз застосування пасивних методів НК для виявлення зон концентрації напружень (ЗКН), а активних – для виявлення дефектів корозії, потоншення стінки труби та стрес корозійного розтріскування технологічних трубопроводів. Показано, що серед активних методів НК протяжних технологічних трубопроводів найбільше поширення отримав метод низькочастотного УЗК спрямованими хвилями. Розроблена класифікація типових відбивачів низькочастотної спрямованої хвилі в структурі протяжного технологічного трубопроводу.
7
Opanasenko, M. S., S. M. Shalahai, O. V. Tereshkovych та ін. "Відеоасистовані торакоскопічні лобектомії при туберкульозному, неспецифічному й онкологічному ураженні легенів". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 9 (2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.03.
Full textAbstract:
Мета. Поділитися власним досвідом виконання відеоасистованих торакоскопічних (ВАТС) лобектомій у пацієнтів з туберкульозним, неспецифічним і онкологічним ураженням легенів за період з 2014 по 2019 р.
 Матеріали і методи. За останні 5 років нами виконано 72 ВАТС резекції частки легені, у тому числі 30 (41,7%) типових ВАТС нижніх лобектомій з роздільною хірургічною обробкою елементів кореня частки. У 1 (1,4%) пацієнта вдалися до конверсії в торакотомію у зв’язку з геморагією. Серед пацієнтів переважали жінки – 46 (63,9%). Вік пацієнтів коливався від 17 до 85 років, у середньому становив (39,2 ± 6,2) року.
 Оперативні втручання було виконано з приводу туберкульозу легенів у 57 (79,2%) пацієнтів, з приводу раку - у 7 (9,7%), вродженої гіпоплазії легені - у 2 (2,8%), артеріовенозної мальформації - у 1 (1,4%), гамартохондроми великих розмірів – у 2 (2,8%), бронхоектатичної хвороби – у 2 (2,8%), внутрішньочасткової секвестрації – у 1 (1,4%) пацієнта.
 Результати. Інтраопераційні ускладнення діагностовані у 3 (4,2%) пацієнтів. Загалом післяопераційні ускладнення виникли у 12 (16,7%) пацієнтів. Загальна ефективність виконання ВАТС лобектомії становила 98,6%, середня тривалість резекційних оперативних втручань – (185,1 ± 72,2) хв, середній об’єм інтраопераційної крововтрати – (154,1 ± 73,8) мл, середня тривалість лікування в післяопераційному періоді – (29,2 ± 14,1) дня, частота конверсії в широку торакотомію - 1,4%.
 Висновки. ВАТС лобектомія є ефективним методом хірургічного лікування хворих, що потребують виконання торакальних операцій, у тому числі фтизіатричного та онкологічного профілів. Даний вид операцій перспективний, малотравматичний, забезпечує анатомічне препарування елементів кореня частки легені, його можна розглядати як альтернативу відкритій лобектомії. Широкому використанню даного методу перешкоджає виражений фіброз кореня легені і злуковий процес внаслідок тривалого запального процесу і тривалого медикаментозного лікування та вартість ендоскопічних інструментів.
8
Венгер, Євген, Вадим Дунаєвський, Віталій Котовський та ін. "ІНФРАЧЕРВОНА ТЕРМОГРАФІЯ — ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ СУЧАСНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ". Science and Innovation 17, № 5 (2021): 20–33. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.05.020.
Full textAbstract:
Вступ. Підвищення інформативності та ефективності наукових досліджень шляхом застосування інфрачервоної термографії є важливим завданням сучасної науки та промисловості.Проблематика. Інфрачервона термографія в останні роки набула суттєвого значення у проведенні досліджень у фізиці, медицині, промисловості тощо. Застосування високоточних та швидкодіючих термографів з високою роздільною здатністю відкриває нові можливості термографії. Широке впровадження зазначеного методу досліджень та його практичне застосування стримується у зв’язку із недостатньою кількістю наукових праць щодо інтерпретації термографічних зображень, відсутністю комплексних робіт, які всебічно розкривають можливості методу. Впровадження дистанційної інфрачервоної термографії є актуальним питанням науково-прикладного значення.Мета. Показати можливості та доступність методу термографії в різних галузях діяльності людини. Детально проаналізувати термографічні зображення.Матеріали та методи. Використано термограф з матричним фотоприймачем вітчизняного виробництва. Деякі дослідження виконано з використанням термографа фірми FLIR Systems (США).Результати. Показано, що термографія є сучасним, високоточним, кількісним методом досліджень, що значно розширює інструментальну базу під час виконання наукових досліджень. На конкретних прикладах показано можливості термографії у підвищенні інформативності під час виконання як наукових досліджень, так і у практичному застосуванні.Висновки. Отримано нові наукові та практичні результати використання інфрачервоної термографії, які показали ефективність методу, що дозволяє внести термографію в потужний інструмент сучасних наукових досліджень широкого спектру. Впровадження методу суттєво розширює інструментальну базу сучасних науково-практичних досліджень.
9
РЕПІЛО, Юрій, та Олексій ІЩЕНКО. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ МОЖЛИВОСТЕЙ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ ЩОДО ПОВІТРЯНОЇ РОЗВІДКИ В ІНТЕРЕСАХ ВИКОНАННЯ ВОГНЕВИХ ЗАВДАНЬ АРТИЛЕРІЄЮ У ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 88, № 3 (2023): 125–49. http://dx.doi.org/10.32453/3.v88i3.1252.
Full textAbstract:
Зважаючи на широку різноманітність можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерії з одного боку, різноманітність таких завдань та видів і зразків вогневих засобів у складі підрозділів артилерії, з іншого, виникає виправданий сумнів щодо універсальності можливостей наявних та створюваних безпілотних авіаційних комплексів, які могли задовольняти таким умовам. Для усунення такої невідповідності запропоновано методику оцінювання відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів завданням повітряної розвідки в інтересах вогневої підтримки підрозділами артилерії, за допомогою якої створено алгоритм оцінювання придатності безпілотних авіаційних комплексів для виконання завдань повітряної розвідки в інтересах вогневої підтримки підрозділами артилерії. Першою частиною методики передбачається оцінювання можливостей систем цільової розвідувальної апаратури щодо забезпечення необхідної роздільної здатності при польоті безпілотних авіаційних комплексів на заданій безпечній висоті. Обґрунтовано вимоги до роздільної здатності оптико-електронних систем для забезпечення пошукових можливостей у денний і нічний час. Друга частина методики – розробка маршруту розвідувального польоту, визначення його довжини і тривалості та оцінювання можливостей комплексу щодо його проходження в задані терміни. Метою статті є стислий виклад розробленої методики оцінювання відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерії. Запропоновано алгоритм оцінювання відповідності можливостей БпАК конкретно поставленому розвідувальному завданню в інтересах виконання вогневих завдань артилерії. Методика дозволить оцінювати відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерії для розробки обґрунтованих варіантних рішень в умовах різких змін бойової обстановки.
10
Свірса, В. І., та Л. В. Накашидзе. "ПІДВИЩЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕНЕРГОАКТИВНИХ ОГОРОДЖЕНЬ: КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕЛЕСКОПІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 31–41. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).31-41.
Full textAbstract:
Одним з основних завдань енергетики на сьогоднішній день є вирішення проблеми зменшення енергоспоживання в житловому та промисловому секторах. Від результатів вирішення цієї проблеми безпосередньо залежить економічна й енергетична незалежність споживачів, особливо в умовах обмеженого доступу до енергоресурсів. Оптимальний шлях до вирішення проблеми енергоспоживання передбачає впровадження енергоактивних технологій. У статті розглянуто переваги та недоліки ряду конструкцій енергоактивних огороджень та визначено напрям їх вдосконалення. Зазначені особливості виконання енергоактивних огороджень окреслені використанням конструкції з поворотним механізмом, статичної конструкції з нерухомими елементами, комплексної та роздільної конструкцій, а також конструкції зі змінними розмірами. Зроблено аналіз запропонованих технічних рішень, а також проведено порівняння ефективності їх функціонування в різних умовах з урахуванням потреб та вимог споживача. Визначено метод вдосконалення енергоактивних огороджень, що дає змогу формувати конструкції пристрою, які спроможні за різних експлуатаційних умов показати високі технічні та енергетичні характеристики. У роботі представлено інноваційну динамічну систему, конструкція якої містить механізм фронтального телескопічного переміщення. Представлено варіанти конструктивного виконання енергоактивних огороджень, що ґрунтуються на зазначеному принципі. Ефективність експлуатаційних характеристик розглянутих пристроїв підтверджено розрахунками, які виконані на базі програмного комплексу SolidWorks. Впровадження розроблених конструкцій енергоактивних огороджень сприятиме вирішенню проблеми зменшення енергетичної залежності споживачів промислового, аграрного та житлово-комунального секторів. У статті означено напрями подальшого розвитку та вдосконалення конструкцій енергоактивних огороджень та показана доцільність подальших досліджень особливостей їх функціонування. Бібл. 15, табл. 1, рис. 5.
Dissertations / Theses on the topic "Роздільне виконання"
1
Івахно, Г. Г. "Оцінка впливу режимних параметрів первинного контуру теплонасосної установки на її енергоефективність". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86610.
Full textAbstract:
У роботі виконано варіантні розрахунки для теплонасосної установки з первинним контуром роздільного та суміщеного виконання в залежності від температури навколишнього середовища. В результаті розрахунків одержано залежності навантаження на випарник, зміну коефіцієнта перетворення холодильного циклу та споживану потужність компресора. У розділі охорони праці виконано аналіз шкідливих та небезпечних факторів при експлуатації теплонасосного обладнання та виконано розрахунок природного та штучного освітлення ділянки цеху, в якому експлуатується дана теплонасосна установка.<br>В работе выполнены вариантные расчеты для теплонасосной установки с первичным контуром раздельного и совмещенного исполнения в зависимости от температуры окружающей среды. В результате расчетов получены зависимости нагрузки на испаритель, изменение коэффициента преобразования холодильного цикла и потребляемая мощность компрессора. В разделе охраны труда выполнен анализ вредных и опасных факторов при эксплуатации теплонасосного оборудования и расчет природного и искусственного освещения участка цеха, в котором эксплуатируется данная теплонасосная установка.<br>In this work, variant calculations have been made for a heat pump installation with a primary circuit of separate and combined versions, depending on the ambient temperature. As a result of calculations, the dependences of the load on the evaporator, the change in the conversion factor of the refrigeration cycle and the power consumption of the compressor were obtained. In the labor protection section, the analysis of harmful and dangerous factors during the operation of heat pump equipment and the calculation of natural and artificial lighting of the section of the workshop in which this heat pump unit is operated is carried out.
Conference papers on the topic "Роздільне виконання"
1
Калениченко, М. І., М. С. Опанасенко, О. В. Терешкович та ін. "Результати застосування відеоасистованих (VATS) резекцій легень у лікуванні дорослих і дітей, хворих на МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ". У Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я: «Інноваційні підходи до діагностики, лікування туберкульозу та інших захворювань легень: практичні рекомендації для лікарів загальної практики, фтизіатрів і пульмонологів» 7 квітня 2025 року (онлайн), м. Київ, Україна. Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського, 2025. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2025-1s-07.
Full textAbstract:
Обґрунтування. Відеоасистовані (VATS) резекції легень у лікуванні дорослих і дітей, хворих на ТБ з множинною (МЛС-ТБ) та широкою лікарською стійкістю (ШЛС-ТБ), є альтернативою операціям з використанням широкого торакотомного доступу. Мета. Оцінити ефективність застосування VATS-резекцій легень у дорослих і дітей, хворих на МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ. Матеріали та методи. Проаналізовано результати застосування 55 VATS-резекцій легень у дорослих, хворих на МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ. Ці хворі були розподілені на дві клінічні групи: 1-ша група (основна) – 33 дорослих хворих на МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ легень, яким було виконано VATS-резекції легень із застосуванням розроблених нами вдосконалених інтраопераційних методик, схеми передопераційної підготовки та післяопераційного лікування (накладання штучного пневмотораксу перед операцією, однолегенева чи роздільна інтубація, вибір оптимального місця мініторакотомії, використання ендостеплерів, ендоскопічна апікальна плевректомія тощо); 2-га група (контрольна) – 22 дорослих хворих на МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ легень, яким було виконано VATS-резекції легень аналогічного обсягу за традиційною методикою. Найчастіше досліджувані хворі в обох групах були прооперовані з приводу фіброзно-кавернозного ТБ легень (1-ша група – 18 (54,5±8,7 %) спостережень, 2-га група – 12 (54,5±10,6 %) спостережень), трохи менше прооперовано хворих із приводу туберкулом (1-ша група – 8 (24,2±7,5 %) спостережень, 2-га група – 5 (22,7±8,9 %) спостережень). Також хворі були прооперовані з приводу дисемінованого ТБ – 4 (12,1±5,7 %) у 1-й групі та 3 (13,6±7,3 %) у 2-й групі. З приводу циротичного ТБ прооперовано в 1-й групі 3 (9,1±5,0 %), у 2-й – 2 (9,1±6,1 %). Серед прооперованих основної групи типову VATS-лобектомію було виконано в 15 (45,5±8,7 %) хворих, типову сегментектомію – в 9 (27,3±7,8 %), атипову сегментектомію – в 6 (18,2±6,7 %), VATS-пульмонектомію – у 2 (6,1±4,2 %) і нижню білобектомію – в 1 (5,6±5,4 %) пацієнта. У контрольній групі хворим було проведено VATS-оперативні втручання, аналогічні за обсягом резекції. Також проаналізовано результати застосування 36 VATS-резекцій легень у дітей, хворих на МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ. Здебільшого це були діти з туберкуломами чи конгломеративними туберкуломами – 22 (68,8±8,2 %) випадки. VATS-лобектомія була виконана в 14 (43,8±8,8 %) дітей, VATS-сегментектомія – в 13 (40,6±8,7 %) і VATS-полісегментарна резекція – в 5 (15,6±6,4 %). Результати та їх обговорення. За критерії ефективності лікування було взято відсутність неліквідованих післяопераційних ускладнень і рецидивів ТБ. У пацієнтів основної групи результати хірургічного лікування були кращими порівняно з контрольною групою (позитивний результат у 1-й групі – 93,9±4,2 %, у 2-й групі – 86,4±7,3 %). Рецидив ТБ у 1-й групі зафіксовано в 1 (3,0±3,0 %) хворого, в 2-й групі – також в 1 (4,5±4,4 %). Післяопераційний період у більшості прооперованих основної групи перебігав без ускладнень і характеризувався ранньою мобілізацією (у 26 (78,8±7,1 %) випадках хворі були переведені з реанімаційного відділення в перші 2 доби після операції) та зменшенням терміну наркотичного знеболювання (середній термін призначення наркотичних аналгетиків у 1-й групі становив 1,1 дня). Післяопераційні ускладнення в пацієнтів 1-ї групи відзначалися в 3 (9,1±5,0 %) випадках. З них у 2 пацієнтів виявлено ексудативний плеврит на боці операції, який було ліквідовано дренуванням плевральних порожнин до виписки зі стаціонару. Неліквідоване післяопераційне ускладнення зафіксовано в 1 (5,6±5,4 %) випадку. У цього пацієнта з діагнозом ШЛС-ТБ було проведено VATS нижню білобектомію справа, після чого виник післяопераційний плеврит із залишковою плевральною порожниною. Хворому виконано VATS-санацію, дренування правої плевральної порожнини, внаслідок чого залишилася обмежена санована плевральна порожнина. Неефективне лікування пацієнтів основної групи відзначалося у 2 (6,1±4,2 %) випадках. Післяопераційної летальності в пацієнтів 1-ї групи виявлено не було. У 2-й групі тільки 14 (63,6±10,3 %) пацієнтів були переведені з реанімаційного відділення в перші 2 доби після операції. Середній термін наркотичного знеболювання в цих пацієнтів становив 2,2 дня. Післяопераційні ускладнення було діагностовано в 5 (22,7±8,9 %) випадках. З них у 2 хворих після VATS-резекцій виникли післяопераційні плеврити, які були ліквідовані після проведення VATS-санації та дренування плевральних порожнин. В 1 хворого нагноїлася післяопераційна рана, це ускладнення усунуто санацією рани та застосуванням мазей з антибіотиками. У 2 (9,1±6,1 %) пацієнтів 2-ї групи після VATS-резекцій виникли нориці сегментарного та часточкового бронхів і сформувалися залишкові плевральні порожнини. В 1 з цих хворих було встановлено діагноз ШЛС-ТБ. Пацієнти були скеровані для подальшого лікування до фтизіатра. Неефективне лікування в пацієнтів 2-ї групи відзначалося в 3 (13,6±7,3 %) випадках. Післяопераційної летальності в пацієнтів цієї групи також не було. Ефективність лікування дітей, хворих на МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ, яким було виконано VATS-резекції легень, становила 100 %. Післяопераційні ускладнення спостерігалися у 2 (5,6±3,8 %) дітей: в 1 (2,8±2,7 %) виник післяопераційний гідроторакс і в 1 (2,8±2,7 %) було тривале недорозправлення легені. Ці ускладнення були ліквідовані додатковим дренуванням і тривалою активною аспірацією. Висновки. Застосований комплекс заходів передопераційної підготовки, оперативно-технічних особливостей, заходів із профілактики залишкових плевральних порожнин, післяопераційних ускладнень і рецидивів ТБ дав змогу збільшити загальну ефективність оперативного лікування дорослих хворих на 7,5 %, збільшити частоту переведення хворих з реанімації на 2-гу добу – на 15,2 %, зменшити на 1,1 дня період наркотичного знеболення, на 13,6 % – рівень післяопераційних ускладнень, а також досягти 100 % ефективності лікування дітей, хворих на МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ.