Academic literature on the topic 'Розумове напруження'

Питання гігієни розумової праці, установки й психофізіологічної оцінки професійної придатності фахівців до діяльності в середовищі людина–машина в умовах високого нервово-емоційного напруження, монотонії та інших несприятливих чинників є дуже актуальними. Отримані результати дослідження розширюють наявні теоретичні відомості про психофізіологічні особливості працівників залізничного транспорту й можуть використовуватися під час проведення професійного відбору та профілактичного обстеження працівників локомотивного депо Придніпровської залізниці, а також у процесі читання лекцій із курсу «Фізіологія праці та спорту» й «Психофізіологія з основами етології».

У статті аналізується використання ігрових вправ як ефективного засобу вивчення іноземних мов і розвитку комунікативних навичок загалом. Гра – це завжди емоції, а там, де емоції, проявлення активності й уяви, працює мислення, виявляються особливо повно та несподівано здібності людини. Ігри можуть використовуватися як активна форма навчання іноземної мови, тому що це досить цікава й ефективна форма організації навчальної діяльності, адже ігри підходять для будь-якого ступеня навчання з їх адаптацією для кожної вікової групи й поточного рівня знань. Крім того, використання різноманітних ігор створює сприятливу психологічну атмосферу, що є одним із важливих факторів, адже ігри бувають не тільки індивідуальні, а й командні. Будучи складним і водночас захопливим заняттям, гра вимагає величезної концентрації уваги, тренує пам’ять і розвиває мовлення. Навіть найпасивніші та найслабше підготовлені студенти залучаються до гри, а це позитивно позначається на їхній успішності. Соціальна ізоляція, викликана нещодавньою пандемією та воєнними діями, а також обмеження на масові заходи, перехід до дистанційних форм роботи й навчання дуже впливають на міжособистісну комунікацію, тому причина настільки підвищеного нині інтересу до різноманітних ігор – відхід від традиційних форм і методів навчання, а також ефективний засіб, щоб відновити й розвивати комунікаційні навички. Таким чином, установлено, що ігровий формат вивчення іноземних мов – це не тільки особливо організоване заняття, що потребує напруження емоційних і розумових сил, аналог вправи, у якій забезпечується багаторазове повторення, закріплення та засвоєння необхідного матеріалу, а й вільна діяльність, що дає можливість вибору, самовираження, самовизначення й саморозвитку для всіх її учасників. Отже, використання ігрових форм робить навчальний процес більш змістовним і якіснішим, тому викладачам необхідно постійно шукати нові підходи у викладанні іноземної мови, знаходити такі методи навчання, які б активізували розумову діяльність учнів, дали б змогу зробити навчальний процес якісним, ефективним і водночас привабливим і цікавим.

У підготовці лікарів нової генерації сьогодні основний акцент робиться як на засвоєнні студентами знань, вмінь, навичок, формуванні професійної компетентності, так і на формуванні гармонійних, усебічно розвинутих особистостей, які мають позитивні, комфортні стосунки з соціумом. Ускладнення програми навчання, широке використання технічних засобів у сучасному освітньому процесі, інтенсифікація навчання, збільшення кількості інформації та підвищення вимог до якості навчання зумовлюють закономірне збільшення інтелектуального, навчального та нервово-психічного навантаження. Тривалий вплив інформаційних перенавантажень знаходить своє негативне відображення не лише на фізичному самопочутті людини, але й на її психологічному функціонуванні. У студентському віці молодь володіє великими можливостями для напруженої розумової праці, цей період є заключним етапом вікового розвитку психофізіологічних і рухових можливостей організму. Адаптацію студентів до навчання у закладі вищої освіти – одну з фундаментальних міждисциплінарних наукових проблем – необхідно розглядати як динамічний, багатосторонній і комплексний процес, що став предметом особливої уваги педагогів, психологів, медиків. Унаслідок емоційної нестабільності, стресових ситуацій, що призводять до неврологічних та рухових розладів, згідно з нейрогенною теорією, часто виникає бруксизм, чому сприяють і різноманітні відхилення в будові та функціях зубощелепної системи. Мета дослідження полягає в оцінці нервово-емоційного напруження студентів у період екзаменаційної сесії та виявленні відхилень, пов’язаних із психоемоційним станом студентів, у функціях зубощелепної системи. Ми провели клінічне стоматологічне обстеження за загальноприйнятими методиками 165 студентів віком від 20 до 25 років на кафедрі дитячої стоматології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Для встановлення типу темпераменту було проведено анкетування за опитувальником Г. Айзенка; для встановлення психоемоційного стану – анкетування з використанням опитувальника Г. Айзенка та PS шкал Міннесотського багатомірного особистісного опитувальника; для оцінки особистісної шкали проявів тривоги – опитувальник I. Teylor. Діагностику наявності та оцінку ступеня вираженості бруксизму здійснювали за допомогою BruxChecker®. Ми застосували алгоритм вибору оптимального методу лікування, направленого на усунення етіологічного фактора – психоемоційної нестабільності з урахуванням психофізіологічних особливостей конкретного випадку та стоматологічне лікування відхилень у функціях зубощелепної системи. Проведені нами дослідження доводять ефективність лікування бруксизму у випадку діагностичного визначення превалюючого етіологічного фактора та впливу саме на нього, що приводить до нормалізації всіх інших факторів.