Academic literature on the topic 'Сезонність попиту'

Інтенсивний розвиток аграрного сектору України за останні спричинив зміни у логістиці зернових культур. Попит на зерно та пов'язану з ним діяльність формує попит на його транспортування. Оцінити попит на сільськогосподарські перевезення необхідно для аналізу транспортної політики та прийняття рішень про господарську діяльність перевізників.
 У статті розглянуто особливості формування попиту у моделях транспортування зернових культур вітчизняних науковців.
 Імітаційна модель дозволяє визначити параметри автомобільного парку для вивчення попиту на транспортні перевезення сільськогосподарських товарів, на основі оцінки заявок на перевезення, що може бути використаним на етапі транспортування «індивідуальне сільське господарство-елеватор».
 Модель нейронних мереж надає можливість зробити раціональним прийняття управлінських рішень та сприяти інтелектуалізації логістики ланцюгів поставок з метою мінімізації операційних витрат для перевезення вантажу. Тобто планувати та негайно виконувати розподіл залежно від попиту на вантаж. Ця модель враховує такі параметри як сезонність або нерівномірність перевезень, рух транспортних засобів та інфраструктуру залізниці. Особливо доцільним використання цієї моделі буде на етапі транспортування «елеватор-лінійний елеватор/морський термінал» із залученням залізничного транспорту.
 Особливістю нечіткої моделі управління є те, що вхідні параметри описуються не кількісним значенням, а певною терм-множиною. При цьому кількісні характеристики представляються нечітко та у вигляді лінгвістичних змінних.
 Дослідження попиту на вантажні перевезення дозволить підвищити ефективність на різних етапах доставки. Кожна наведена модель має особливий підхід до дослідження попиту та прогнозування перевезень у аграрному секторі. Проте створення уніфікованої моделі прогнозування попиту на перевезення сприятиме раціоналізації прийняття управлінських рішень та мінімізації витрат на кожному з етапів транспортування зернових культур, що сприяє подальшим дослідженням.

Стаття присвячена вивченню зарубіжного та вітчизняного досвіду розвитку маркетингу туризму, визначені головні тенденції у сфері загального сучасного маркетингу. Проаналізовано підходи до визначення «маркетинг туристичних послуг» вітчизняними та зарубіжними вченими. Це дало змогу довести, що положення сучасного маркетингу можуть застосовуватись в туризмі та визначити його особливості у сфері туристичних послуг, а саме: суттєву залежність реалізації туристського продукту від місця та часу отримання, еластичність попиту, суб’єктивна оцінка якості послуг, а також відмінності в обслуговуванні, сезонність, особиста думка споживача та ін.