Relevant bibliographies by topics / Сигнальний спектр

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses

Academic literature on the topic 'Сигнальний спектр'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Сигнальний спектр.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Сигнальний спектр"

1

Соловьева, Н. В., С. В. Чаусова, И. В. Кичук, and Е. В. Макарова. "The influence of calcium signaling on the development of autism spectrum disorders." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 4() (December 18, 2020): 106–17. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2020.04.106-117.

Full text
Abstract:
Расстройства аутистического спектра (РАС) являются сложной группой нейропсихиатрических заболеваний с точки зрения этиопатогенеза. В основе нейрональных нарушений, приводящих к аутистической симптоматике, лежат дисфункции сигнальных путей. Согласно последним исследованиям одним из наиболее значимых сигнальных путей в развитии данной группы заболеваний является кальциевый сигнальный путь. Кальциевая сигнализация тесно связана с такими сигнальными путями, как MAPK-, Wnt-, PI3K/AKT/mTOR-, нарушение в работе которых приводит к нарушениям серотонинергической, дофаминергической, опиоидной, холинергической, глутаматергической, ГАМКергической передачи и влечет за собой эксайтотоксичность за счёт гиперактивации NMDA- и AMPA-рецепторов, повреждение и гибель нейронов. Все эти процессы в нейрональных клетках напрямую связаны с формированием долговременного потенцирования и депрессии, а нарушения в этих клетках приводят к дисфункции базисных психических процессов. С клинической точки зрения кальциевый сигнальный путь может стать одной из основных мишеней для фармакологической коррекции симптоматических проявлений РАС. Очевидно, что дальнейшие исследования на животных моделях и электрофизиологические клинические исследования необходимы для понимания патогенетических особенностей развития РАС, а также какое именно место занимает сигнальный путь Ca 2+ в данных состояниях. Дальнейшие исследования необходимы, для прояснения потенциальной роли сигнализации Ca 2+в изменениях социального или стериотипического поведении пациентов, что является основной обенностью РАС. Autism spectrum disorders (ASDs) are a group of neuropsychiatric diseases with a complex etiopathogenesis. Neuronal disorders leading to autistic symptoms are determined by dysfunction of signaling pathways. Recent studies have demonstrated that the calcium signaling pathway is one of the major significant pathways for this group of disorders. Calcium signaling is closely linked to MAPK-, Wnt-, and PI3K/AKT/mTOR -pathways, which abnormalities lead to dysfunction of serotonergic, dopaminergic, opioidergic, cholinergic, glutamatergic, and GABAergic transmission and result in excitotoxicity due to hyperactivation of NMDA and AMPA receptors and neuronal damage and death. These processes in neuronal cells are associated with formation of long-term potentiation and depression, and disturbances in these cells lead to failure of basic mental processes. From a clinical point of view, the calcium signaling pathway can become one of major targets for the pharmacological treatment of symptomatic ASD. Obviously, further animal studies and electrophysiological human studies are required for understanding pathogenetic mechanisms of ASD and the contribution of Ca 2+ signaling. Future research will clarify a potential role of Ca 2+ signaling in social or stereotypic behavior, which constitutes a main feature of ADS.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Павлова, Светлана Ивановна, Диана Заурбековна Албегова, Юлия Сергеевна Воробьева, Олег Сергеевич Лаптев, and Иван Генрихович Козлов. "Флавоноиды как потенциальные иммуносупрессанты, воздействующие на внутриклеточные сигнальные пути (обзор)." Химико-фармацевтический журнал 49, no. 10 (October 30, 2015): 3–10. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2015-49-10-3-10.

Full text
Abstract:
Флавоноиды представляют собой большую группу полифенольных соединений, присутствующих практически во всех высших растениях. Исследования последних лет продемонстрировали широкий спектр биологических эффектов этих соединений как в норме, так и при различных патологических состояниях. По-видимому, биологическая активность большинства представителей этого класса веществ, в основном, обусловлена их способностью проникать внутрь клеток и блокировать ферменты сигнальных путей и факторы транскрипции, в том числе и вовлеченные в процессы активации, пролиферации и реализации эффекторных функций клеток иммунной системы. Более того, следует отметить, что в ряде случаев авторами приводятся данные о высокой эффективности флавоноидов в экспериментальной терапии модельной иммунной патологии, свидетельствуя о перспективности их как основы для создания новых фармакологических агентов, подавляющих или «нормализующих» иммунный ответ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бугайов, Микола Вікторович, Олександр Анатолійович Нагорнюк, and Роман Вікторович Шапар. "Огляд аналізаторів радіочастотного спектра та пропозиції щодо динамічної реалізації енергетичного детектора." Технічна інженерія, no. 2(88) (November 30, 2021): 95–102. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-95-102.

Full text
Abstract:
На сьогоднішній день основним підходом до організації моніторингу радіочастотного спектра є повністю автоматичний безперервний аналіз заданого діапазону частот. Переважна більшість програмних продуктів світових лідерів, що спеціалізуються на розробленні засобів радіомоніторингу, має відкриту архітектуру, що дозволяє користувачам реалізовувати власні модулі оброблення сигналів. Тому вдосконалення програмно-алгоритмічного забезпечення існуючих аналізаторів спектра дозволить підвищити ефективність виявлення зайнятих ділянок частот та формування приймальних каналів. У роботі для виявлення частотних каналів запропоновано використовувати динамічний енергетичний детектор у частотній області. Динамічність детектора полягає у послідовному формуванні порогу виявлення залежно від значення тестової статистики. Як тестову статистику використано коефіцієнт варіації частотних відліків. Сутність запропонованого методу полягає у розрахунку коефіцієнта варіації із використанням відліків спектральної щільності потужності прийнятого сигналу, порівняно з її граничним значенням, у разі перевищення якого розраховується поріг для розділення частотних відліків на сигнальні та шумові. Надалі процедура повторюється, доки не будуть виявлені усі сигнальні відліки. Для забезпечення роботи алгоритму необхідно задати лише параметри періодограми Уелча, вектор порогових значень тестової статистики та ймовірність хибної тривоги. Програмна реалізація запропонованого підходу дозволить виявляти та визначати частотні межі сигналів у широкому динамічному діапазоні, за невідомих значень завантаженості смуги частот аналізу та потужності шуму. Зростання швидкодії розробленого алгоритму, порівняно з аналогічними, залежить від рівня зайнятості радіочастотного спектра, динамічного діапазону сигналів і довжини швидкого перетворення Фур’є та може становити десятки разів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Урсол, Денис Владимирович. "О помехоустойчивости сигнально-кодовых конструкций для систем Интернет вещей." Экономика. Информатика 48, no. 4 (December 30, 2021): 822–30. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0932-2021-48-4-822-830.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается метод формирования сигнально-кодовых конструкций и решающее правило на основе индексов ортогонального субполосного базиса, позволяющих повысить уровень устойчивости к воздействию флуктуационных помех в системах Интернет вещей. Приводятся результаты сравнительных вычислительных экспериментов битовой ошибки метода передачи с расширением спектра системы LoRa и метода на основе собственных векторов субполосного базиса. Результаты вычислений показывают возможность применения субполосного базиса в системах Интернет вещей с высокой эффективностью, не уступающего существующим методам.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Назаров, Л. Е. "Сигнальные конструкции на основе OFDM-сигналов, устойчивые к влиянию сосредоточенных по спектру помех." Радиотехника и электроника 64, no. 8 (2019): 787–95. http://dx.doi.org/10.1134/s003384941907012x.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Кравченко, В. Ф., Л. Е. Назаров, and В. И. Пустовойт. "Исследование эффективности весовых окон Кравченко при приеме сигнальных конструкций на основе OFDM-сигналов при наличии сосредоточенных по спектру помех." Радиотехника и электроника 64, no. 10 (2019): 976–83. http://dx.doi.org/10.1134/s0033849419100073.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Bykhovets, M. Yu, S. O. Rykov, and L. V. Natrus. "Роль метаболічних порушень і генотипу в розвитку діабетичної ретинопатії (огляд літератури)." Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, no. 3 (September 28, 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.3.2018.165211.

Full text
Abstract:
В огляді літератури обґрунтована необхідність вивчення чинників, що обумовлюють порушення метаболічного стану організму: загальної дієти, окремих харчових продуктів, вмісту і спектра жирних кислот (ЖК) у раціоні – у порівнянні з впливом генома, способу життя, фізичної активності тощо в розвитку діабетичної ретинопатії (ДР) при цукровому діабеті (ЦД) 2-го типу. Розглядається механізм впливу фізичних навантажень на рівень глюкози в крові, механізми та ефективність її поглинання тканинами, оскільки вправи можуть стимулювати молекулярні сигнальні шляхи, що сприяють транспортуванню глюкози в клітину. Цікавими є дослідження інших факторів способу життя, які сприяють розвитку ЦД-2. В огляді наведені дані кількох широкомасштабних епідеміологічних досліджень та метааналізів про асоціацію генома та його реплікації для визначення додаткових локусів схильності для ЦД 2-го типу й підкреслюється, що генетична схильність може синергічно взаємодіяти з харчовими особливостями при визначенні ризику ЦД. Автори огляду вважають, що вивчення спроможності кожного організму переносити до клітин ЖК у формі ліпідів із урахуванням генетичної здатності активного поглинання клітиною ЖК і вмісту ЖК у складі раціону харчування як основи раціональної дієтотерапії хворих із ЦД-2 є актуальним і може стати патогенетичною основою профілактики мікросудинних ускладнень, перш за все ДР, а також важливим елементом персоніфікованої терапії ДР у хворих на ЦД 2-го типу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Тахирова, Залина Р., Анастасия В. Казанцева, Рената Ф. Еникеева, Гаянэ А. Вартанян, Елена Л. Солдатова, Ирина Ю. Завьялова, Артем С. Малых, et al. "Психогенетика пространственных способностей человека." Российский психологический журнал 18, no. 2 (July 31, 2021): 67–93. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2021.2.5.

Full text
Abstract:
Введение. Представленный научный обзор направлен на понимание этиологии пространственных способностей человека. Пространственное мышление – сложный комплекс когнитивных способностей, позволяющих распознавать, преобразовывать и сохранять информацию об объектах, прогнозировать трансформацию взаимодействий между ними под влиянием прочих факторов. Настоящая работа направлена на получение наиболее полного описания пространственных способностей как специфического вида умственной деятельности, лежащего в основе выполнения практических и теоретических задач, решаемых индивидом, с позиции психологии и генетики, чтобы подчеркнуть важность синтеза накопленных экспериментальных данных и психологических основ пространственного интеллекта в общем. Теоретическое обоснование. Представлен обзор результатов генетически информативных исследований пространственных способностей человека. Так как умение ориентироваться в пространстве является неотъемлемой чертой всех живых организмов, пространственные способности имеют эволюционно-адаптивное значение и также важны для индивида. В когнитивной психологии под пространственными навыками понимаются способности оперировать мысленными пространственными образами, схемами, моделями реальности, причем эти способности существенно различаются между людьми. Анализ этиологии этих индивидуальных различий выявил значительный вклад (69 %) наследственных факторов в формирование пространственных способностей. Результаты близнецовых исследований ставят задачу поиска конкретных полиморфных вариантов в генах, вовлеченных в развитие пространственных навыков. В целом ряде масштабных лонгитюдных исследований показано, что пространственные способности являются надежным предиктором достижений человека в области естественных наук, технологий, инженерии и математики (STEM), поэтому изучение их молекулярно-генетических механизмов представляется важной и актуальной задачей. Результаты и их обсуждение. В ходе проведения различного рода экспериментальных работ по психогенетике пространственных способностей человека были впервые получены весьма интересные данные, подтверждающие их наследственную природу. Выявлено, что пространственный интеллект является умеренно наследуемым признаком, в развитии которого задействован широкий спектр генетических факторов, обуславливающих активацию различных сигнальных путей метаболизма организма человека.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Тао, Є., Володимир Анатолійович Власенко, and Люлю Ву. "КЛОНУВАННЯ ТА БІОІНФОРМАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ СТІЙКОСТІ ПШЕНИЦІ ДО БОРОШНИСТОЇ РОСИ ЗА ДОПОМОГОЮ TAGDSL ГЕНА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, no. 2 (February 4, 2022): 66–72. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.9.

Full text
Abstract:
Збудником борошнистої роси пшениці є Blumeri agraminis F. sp. tritici. Це одна з основних грибкових хвороб пшениці. Тому дуже важливо виявити та використати проти борошнистої роси гени широкого спектру дії, а також вивчити механізм їх стійкості та молекулярний механізм для ефективної протидії шкідливості борошнистої роси. Матеріалом є сорт пшениці Bainong207, що поставляється Науково-дослідним центром з технології редагування геному культур у провінції Хенань. Вектор PmD-19T, E. coli 5α та штам Agrobacterium GV3101 були придбані у біологічної компанії Takara. Були задіяні ПЛР-апарат, апарат для електрофорезу, електрофорез з агарозним гелем, автоклав, плита на водяній бані, надчистий робочий стіл тощо. RТ-ПЛР клонувала всю довжину гена TaGDSL. Біоінформаційний аналіз послідовності показав, що загальна довжина ORF становила 1269 п.о., яка кодує 423 амінокислоти, з молекулярною масою 38,99 кДт та ізоелектричною точкою 8,19. Крім того, ген TAGDSL має трансмембранний домен, сигнальний пептид, а також гідрофільний білок. Ліпаза GDSL бере участь у фізіологічному обміні рослин щодо локального та глобального імунітету. Це має велике значення для підвищення стійкості до хвороб та врожайності пшениці. На підставі попередніх досліджень цей експеримент клонував повнорозмірну послідовність гена GDSL пшениці, яка збагатила представників сімейства ліпаз GDSL рослин. Вона стала основою для подальшого дослідження її функції та механізму дії на стійкість до борошнистої роси за сучасними методами молекулярної біології та вивчення функції її генів. Ген ліпази TAGDSL пшениці був тісно пов’язаний з геномом твердої пшениці та геномом ячменю через філогенетичне дерево. У той же час використання методу біоінформатики для прогнозування гена може дати більш повне розуміння його структури та властивостей, при подальшому використанні сучасних методів молекулярної біології для вивчення його функції та ролі у механізмі стійкості до борошнистої роси задля забезпечення ефективної основи, а також для створення сортів з генами стійкості до борошнистої роси пшениці та теоретичної бази.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Nazarov, L. E., and A. S. Zudilin. "Effectivity of Kaiser and Kravchenko-Kaiser Windows for Receiving of Constructions Based on OFDM-Signals Robusted for Signal Influence Concentrated on a Range." Физические основы приборостроения 7, no. 3 (September 15, 2018): 26–37. http://dx.doi.org/10.25210/jfop-1803-026037.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Сигнальний спектр"

1

Білоцерківець, О. Г., and О. В. Воргуль. "Дослідження завади, що генерується електричним джерелом світлодіодної лампи." Thesis, ХНУРЕ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13860.

Full text
Abstract:
LED lamp. The lamp is powered by a switching power supply. The power supply is powered by 220 volts. The power supply is interfering with the radio's ultra-short wavelength range. The lamp and radio are powered by a single 220-volt network. To analyze the operation of the LED lamp, the SSA3021X spectrum analyzer was used. Recommendations regarding the refinement of the lamp circuit diagram are given.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Сигнальний спектр' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography