Academic literature on the topic 'Система рейтингування'

Мета роботи – висвітлити значення створення системи управління якістю, враховуючи досвід НфаУ, та окреслити її перспективи.
 Основна частина. Для підтримки функціонування внутрішньої системи управління якістю у НФаУ створено абсолютно новий для університету структурний підрозділ – відділ управління якістю.
 До функцій ВУЯ належать планування діяльності університету, організаційно-методичний супровід внутрішніх і зовнішніх аудитів, проведення процедури рейтингування кафедр та НПП, моніторинг результативності процесів СУЯ, впровадження ризик-орієнтованих підходів до функціонування процесів СУЯ, навчання персоналу, координація документообігу тощо.
 Змістовна модель СУЯ НФаУ представлена каскадною системою планування, яка передбачає поступову деталізацію планів від Місії й Політики університету до планів окремих виконавців.
 Висновки. Керівництво університету вважає запроваджену систему управління якістю дієвим механізмом, що попереджає виникнення внутрішніх та зменшує вплив зовнішніх ризиків. Створена система управління якістю Національного фармацевтичного університету є змістовним підґрунтям для розбудови внутрішньої системи забезпечення якості вищої фармацевтичної освіти.

У статті досліджено сутність процесу рейтингової оцінки страхових компаній зі страхування життя, як інструменту виявлення їх фінансової надійності та стійкості на страховому ринку. Охарактеризовано та узагальнено підходи щодо визначення поняття «рейтинг», «рейтингова оцінка» та «рейтингування». Виділено ознаки об’єктивної рейтингової оцінки об’єкта оцінки. Рейтингові оцінки вельми складні і неоднозначні. Крім того, можливі різноманітні підходи до оцінки діяльності страхових компаній. З погляду на це, виникає питання який для нас є найбільш придатним Досліджено нормативно-правову базу щодо здійснення рейтингової оцінки страховиків на основі чого зроблено висновок, що на сьогоднішній день в Україні існує система нормативно-правових актів, що закріплюють статус та порядок рейтингування. Наведено методику оцінки діяльності страхової компанії, яка затверджена Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 3755 «Про затвердження Рекомендацій щодо аналізу діяльності страховиків». Відповідно до цієї методики за даними 2017 року розрахували показники тестів раннього попередження для обраних страхових компаній зі страхування життя різних корпоративних моделей: ПрАТ «Страхова компанія «PZU Україна страхування життя» – іноземний капітал, ПАТ СК «Блакитний Поліс» – кептивна страхова компанія та ПрАТ «Страхова Група «ТАС – страхування життя» – вітчизняний капітал та розробили рейтингування за цими даними. Інтегральна рейтингова оцінка кожної компанії визначена шляхом порівняння розрахованого значення із шкалою нормативних показників відповідно до методики. Зроблено висновок, що рейтинг оцінює відносну фінансову безпеку страхувальників, які уклали договір із страховиком, і є зручним інструментом для диференціації кредитної якості страхових компаній, а також дозволяють констатувати, що вітчизняний страховий ринок, демонструючи досить високі темпи розвитку, не посідають чільних позицій у рейтингу світового страхового ринку і майже не впливають на результати його функціонування.

У статті проведено еколого-економічну діагностику адміністративних районів Херсонської області. Показано її переваги, особливості та труднощі здійснення. Обґрунтовано ототожнення локальних соціально-економічних систем з адміністративними районами. Наведено результати оцінювання розвитку районів Херсонської області. Визначено їх рейтинг за екологічною обстановкою, природно-ресурсним потенціалом та економічним станом. Встановлені рейтингові оцінки визнано результатами еколого-економічної діагностики та переведено в територіальні індекси. Здійснено кластеризація адміністративних районів Херсонської області за результатами еколого-економічної діагностики. Утворено два кластери локальних соціально-економічних систем.

У статті окреслено основні аспекти рейтингування банківських установ як важливого індикатора для клієнта при виборі найбільш ефективного й конкурентоспроможного банку-партнера в умовах низького рівня довіри населення України до банківської системи. Проаналізовано динаміку довгострокового кредитного рейтингу України за міжнародною рейтинговою шкалою, а також рейтинги 20 найбільших банків за обсягом активів на українському фінансовому ринку, які присвоєні міжнародними та вітчизняними рейтинговими агенціями. Визначено рейтингові оцінки фінансового стану 10 кращих банківських установ України на базі методики В. Кромонова і здійснено порівняння отриманих результатів.

В статті розглянуто ряд ініційованих міжнародними інституціями проєктів, які є джерелом системи показників для порівняльного вивчення суспільств(-а) на глобальному рівні, а також розширюють спектр методичних і аналітичних інструментів у соціології. Автори виокремлюють наступні обмеження при використанні даних міжнародних порівняльних проектів – це порівнюваність, інтерпретація та рейтингування. Обмеження спричинені соціально-культурними відмінностями країн, відсутністю єдиної системи фіксації статистичних даних у державах, різною кількістю країн-учасниць проєктів, варіативністю джерел первинних даних для обчислення індексів. До означених причин варто додати і політичну ситуацію в державі.
 Аналіз даних на рівні окремої країни потребує розгляду даних за усі роки її участі у проєкті та обов’язкове звернення до змістового наповнення індексу та його складових.
 Цінність дослідження полягає також у акумуляції електронних посилань про міжнародні проекти в межах одного джерела, що спрощує пошук необхідної інформації. Проте кількість і тематична варіативність міжнародних макросоціальних показників є значно більшою, тож перспективи цього дослідження полягають у розширенні їх кола, детального аналізу окремих інституцій і/або проєктів, які їх конструюють, тематичних наукових дослідженнях з використаннях макросоціальних показників.

У статті продовжено розгляд низки ініційованих міжна­род­ними інституціями проєктів, які є джерелом системи показників для порівняльного вивчення суспільств на глобальному рівні, а також розширюють спектр методичних й аналітичних інструментів у соціології. Дослідницька розвідка є змістовим продовженням однойменної статті, вони поєднані актуальністю та обґрунту­ван­ням окремих положень і повинні розглядатися в сукупності. Виокрем­лені авторами обмеження під час використання даних міжнародних порівняльних проєктів (порівнюваність, інтерпре­тація й рейтингування) отримують додаткові інтерпретації, спри­чинені різною кількістю країн-учасниць, проєктів через пандемію коронавірусу, а також темпоральними змінами в структурі показників.
 Продемонстровано обчислення індексів, візуальні відмін­ності даних у темпоральному та просторовому вимірах. Ця частина дослідження, аналогічно до попередньої, також акумулює до­статній обсяг електронних посилань про міжнародні проєкти в межах одного джерела. Потрібно зауважити, що кількість і тема­тична варіативність міжнародних макросоціальних показників не вичерпується цим дослідженням.

У статті досліджено теоретичні основи формування доходів місцевих бюджетів та визначено їх роль у процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування. З`ясовано, що в процесі реформування системи місцевого самоврядування значну частку в доходах місцевих бюджетів займають міжбюджетні трансферти, що сприяє розвитку споживацьких тенденцій. Запропоновано формування бюджетної політики держави в напрямку забезпечення рівня самостійності місцевих бюджетів, зменшення обсягів міжбюджетних трансфертів та зміцнення їх фінансової спроможності за рахунок неподаткових джерел.
 Метою статті є дослідження теоретичних основ та практики формування доходів місцевих бюджетів в Україні, з`ясування проблемних аспектів міжбюджетного їх розподілу та розробка практичних рекомендацій щодо їх удосконалення в контексті реформування та бюджетної децентралізації.
 Наукова новизна полягає у дослідженні теоретичних основ формування місцевих бюджетів, зокрема їх важливої складової – дохідної частини. Розглянуто структуру доходів місцевих бюджетів, значна увага приділена дослідженню стану неподаткових надходжень та трансфертних платежів. За результатами дослідження запропоновано напрямки підвищення рівня самостійності місцевих бюджетів шляхом їх стимулювання, зменшення обсягів та видів міжбюджетних трансфертів та зміцнення фінансової їх спроможності частково за рахунок розвитку фіскальної політики в напрямку мобілізації неподаткових надходжень.
 Висновки. Важливим інструментом регулювання суспільно-економічних процесів, розмежування фінансових ресурсів між групами населення, галузями і територіями є доходи бюджету.
 Виконання функцій органами місцевого самоврядування потребує належної економічної основи (матеріальних і фінансових ресурсів).
 Міжбюджетні трансферти, що є кладовою доходів місцевих бюджетів, займають значну частку, що породжує утриманські тенденції та дестимулює місцеву владу до нарощення податкового потенціалу. Розширення географії дотаційних бюджетів перетворило трансферти із засобу фінансової допомоги на інструмент для здійснення перерозподільчих процесів, що знижує ефективність використання бюджетних коштів.
 Неподаткові надходження займають незначну частку в структурі доходів місцевих бюджетів, проте виконують важливу роль щодо їх збалансування. Тож перспективними напрямками їх зростання має бути проведення місцевої економічної політики щодо підвищення прибутковості суб’єктів господарювання з частково державною формою власності; розширення географії місцевих платних послуг; об’єктів щодо сплати державного мита; удосконалення організації процесу рейтингування та пропонування об’єктів оренди державної й комунальної форм власності; забезпечення дієвих стимулів в організації бюджетного процесу на місцевому локальному рівні щодо створення резервів власних надходжень.
 Підсумовуючи дослідження, констатуємо, що бюджетна політика держави має бути націлена на підвищення рівня самостійності місцевих бюджетів шляхом їх стимулювання, зменшення обсягів та видів міжбюджетних трансфертів та зміцнення фінансової їх спроможності частково за рахунок розвитку фіскальної політики в напрямку мобілізації неподаткових надходжень.

Розглянуто основні підходи до оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників в університетах США та визначено їх особливості. На основі нормативних документів з’ясовані кваліфікаційні вимоги до викладачів університету, а також окреслено сфери діяльності, які беруться до уваги при здійсненні рейтингування .

Протягом останніх 10-15 років у різних країнах світу почали розроблятися і широко застосовуватися різноманітні методології та підходи до визначення рейтингів університетів, або, як їх називають у Великобританії, league tables. Визначення певного інтегрального показника якості діяльності вищих навчальних закладів, яким є їхній рейтинг обумовлене необхідністю взаємного визначення навчальних програм і університетів у Болонському просторі, викликане потребами як ринку праці, з метою його орієнтації на випускників тих чи інших університетів,так і абітурієнтів та їхніх батьків під час вибору місця майбутнього навчання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29328

Система соціального страхування України може бути вдосконаленою за рахунок декількох резервів: позбавлення даної системи від тягаря соціальних виплат різним категоріям пільговиків, а також поступове перенесення функцій щодо пенсійного забезпечення пільгових категорій пенсіонерів з Пенсійного фонду України на роботодавців у рамках діяльності недержавних пенсійних фондів. Дана обставина викликає необхідність дослідження рейтингування недержавних пенсійних фондів.<br>Ukrainian social insurance system may be improved by means of several reserves: eliminating the burden of social payments for different categories of persons entitled to benefits, step by step transferring the functions of pension providence from Pension Fund of Ukraine towards employers in frames of non-state pension funds activity. This circumstance makes it necessary to pay attention to non-state pension funds rating.

У роботі проаналізовано основні підходи та методики щодо визначення рейтингової оцінки діяльності банків. Досліджено методичні та організаційні засади формування комплексної публічної рейтингової системи оцінки банків України та наведено результати її апробації. Основною метою цього дослідження є розробка системи рейтингування для підвищення рівня довіри та інформаційної обізнаності зовнішніх користувачів банку, а також для прийняття ефективних рішень банками щодо свого стратегічного розвитку.<br>В работе проанализированы основные подходы и методики по определению рейтинговой оценки деятельности банков. Исследованы методические и организационные основы формирования комплексной публичной рейтинговой системы оценки банков Украины и приведены результаты ее апробации. Основной целью данного исследования является разработка системы рейтингования для повышения уровня доверия и информационной осведомленности внешних пользователей банка, а также для принятия эффективных решений банками относительно своего стратегического развития.<br>The master’s thesis analyzes the main approaches and methods for determining the rating assessment of the activities of banks. The methodological and organizational principles of development process of a complex public rating system of Ukrainian banks assessment were researched and results of its approbation were presented. The main aim of this research is to develop the rating system for increasing the level of trust and awareness of external users, as well as to make effective decisions by banks regarding their strategic development.