Academic literature on the topic 'Слизь'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Слизь.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Слизь"
1
Яковлева, О. В. "СТРОЕНИЕ СЛИЗЕПРОИЗВОДЯЩИХ КЛЕТОК И КЛЕТОЧНЫХ ОБОЛОЧЕК ТРАХЕАЛЬНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ЛИСТЬЕВ (СВЯЗЬ И РАСПРЕДЕЛЕНИЕ), "Ботанический журнал"". Ботанический журнал, № 7 (2018): 882–908. http://dx.doi.org/10.7868/s0006813618070037.
Full textAbstract:
С целью уточнения функционального значения слизепроизводящих клеток сопоставлено их строение и расположение со строением первичных клеточных оболочек трахеальных элементов в проводящих пучках листьев 77 видов из 43 семейств голосеменных и цветковых двудольных растений. На основании локализации отложений слизи выделено два типа клеток, у которых слизь выводится за пределы протопласта. К первому типу слизевыводящих клеток (СВК) отнесены те, у которых слизь проходит через клеточную стенку и обнаруживается на ее поверхности в виде бородавок или в межклетниках. У СВК 2-го типа слизь в основном накапливается между внутренней тангентальной клеточной стенкой и протопластом, т. е. в периплазматическом пространстве. У двудольных растений СВК 2-го типа чаще находятся в верхней эпидерме листьев. Изученные виды различаются строением первичных клеточных оболочек трахеальных элементов: они бывают рыхлыми и плотными. Анализ полученных результатов показал, что трахеальные элементы с рыхлыми оболочками характерны в основном для листопадных видов, а с плотными - для вечнозеленых. При этом СВК 2-го типа у листопадных видов в экстремальных условиях высвобождают слизь в межклетники в результате разрыва внутренней тангентальной стенки, тем самым препятствуя чрезмерной потере воды через устьица. У вечнозеленых видов СВК 2 типа в эпидерме листьев, с одной стороны, выполняют водозапасающую функцию, а с другой - предполагается, что они защищают нижележащие ткани от высокой солнечной радиации, повышая теплоустойчивость листа.
2
ТИТОВ, С. А., Е. И. ПОНОМАРЕВА, Ю. П. ГУБАРЕВА, К. А. ВЕЛИТЧЕНКО, and А. А. ГВОЗДЕНКО. "NVESTIGATION OF THE EXTRACTION OF POLYSACCHARIDES FROM FLAX SEEDS AND THE PHYSICO-CHEMICAL PROPERTIES OF THE RESULTING MUCUS." Известия вузов. Пищевая технология, no. 2-3(396) (June 11, 2024): 92–98. http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2024.2-3.15.
Full textAbstract:
Проблема использования вторичного сырья является одной из актуальных для экономики России. При производстве льняных хлебцев (флаксов) из пророщенных семян льна образуется слизь после их замачивания. Такая слизь полезна для организма человека: она обволакивает и выводит шлаки, токсины, аллергены, провоцирующие развитие патогенной микрофлоры, защищает слизистую оболочку желудочно-кишечного тракта от раздражения и по- вреждений. Однако характеристики слизи семян льна недостаточно исследованы. Нами изучены физико-химические процессы при набухании семян льна, реологические свойства слизи и характеристики ее частиц при использовании фотонной корреляционной спектроскопии. Объектом исследования была слизь семян льна, полученная путем на- бухания семян в питьевой воде в течение 2 ч при температуре (20 ± 2)°С. Установлено, что частицы полисахаридов слизи семян льна имеют форму эллипсоидов размером от 0,5 до 2,0 мкм, устойчивы к механическим воздействи- ям, заряжены и представлены агрегатами комплексов пектина-арабиноксилана. При увеличении содержания сухих веществ слизи наблюдается ее структурообразование. Выявлено, что за 2 ч набухания семян льна экстрагируется 35% растворимых полисахаридов льняного семени. Определено, что для получения слизи высокой эффективной вязкость, т. е. с наибольшим количеством сухих веществ, при замачивании семян льна рационально использовать среду со значением рН 7,0. Полученные данные позволяют обеспечить рациональное использование вторичных ресурсов и могут быть применены, например, при разработке технологии питьевого киселя из слизи семян льна. The problem of using secondary raw materials is one of the most urgent for the Russian economy. In the production of fl ax loaves (fl akes), mucus is formed from sprouted fl ax seeds after soaking them. Such mucus is useful for the human body: it envelops and removes slags, toxins, allergens that provoke the development of pathogenic microfl ora, protects the mucous membrane of the gastrointestinal tract from irritation and damage. However, the characteristics of the mucus of fl ax seeds have not been suffi ciently studied. We have studied the physico-chemical processes during the swelling of fl ax seeds, the rheological properties of mucus and the characteristics of its particles using photon correlation spectroscopy. The object of the study was the mucus of fl ax seeds obtained by swelling the seeds in drinking water for 2 hours at a temperature of (20 ± 2)°C. It was found that the particles of polysaccharides of fl ax seed mucus have the shape of ellipsoids ranging in size from 0,5 to 2,0 microns, they are resistant to mechanical infl uences, charged and represented by aggregates of pectin-arabinoxylan complexes. With an increase in the dry matter content of mucus, its structure formation is observed. It was revealed that 35% of soluble polysaccharides of fl axseed are extracted during 2 hours of swelling of fl ax seeds. It is determined that in order to obtain a high effective mucus viscosity, i. e. with the largest amount of dry substances, when soaking fl ax seeds, it is rational to use an environment with a pH value of 7,0. The data obtained make it possible to ensure the rational use of secondary resources and can be used, for example, in the development of technology for drinking jelly from the mucus of fl ax seeds.
3
Садулаева, Я. А., Я. С. Усаева та Ф. С. Турлова. "БАКТЕРИЦИДНЫЕ СВОЙСТВА СЛЮНЫ ЧЕЛОВЕКА". Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Наука и молодежь», № 2 (7 жовтня 2022): 132–35. http://dx.doi.org/10.36684/52-2022-2-132-135.
Full textAbstract:
Слюна вырабатывается и секретируется слюнными железами, представляет собой жидкость, которая содержит воду, электролиты, слизь и ферменты. Защитная роль и преимущества, включая буферизацию, реминерализацию в здоровой слизистой оболочке полости рта, иммунную защиту, пищеварение, смазку, диагностическую цель и анализ протеома, выполняются слюной. Обсуждаются функции слюны в поддержании здоровья полости рта и основные факторы, вызывающие изменения в секреции слюны? и значение слюны в развитии кариеса и образовании бактериального налета, а также обсуждается ее роль и функции, органические и неорганические компоненты в слюне.
4
Medvedeva, A. V., and S. V. Stanichny. "Marine mucilage: manifestation in satellite remote sensing data." Sovremennye problemy distantsionnogo zondirovaniya Zemli iz kosmosa 18, no. 3 (2021): 314–19. http://dx.doi.org/10.21046/2070-7401-2021-18-3-314-319.
Full text
5
Hroshovyi, T. A., B. V. Pavliuk, M. B. Chubka та M. M. Dobrynchuk. "ПЕРСПЕКТИВА ВИКОРИСТАННЯ СЛИЗУ РІЗНИХ ВИДІВ РАВЛИКІВ У МЕДИЦИНІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11371.
Full textAbstract:
Резюме. Здавна відомо про терапевтичні властивості слизу різних видів равликів. У світі зростає інтерес науковців щодо можливостей застосування слизу равликів різних видів, зокрема Helix pomatia, Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller у медицині. Мета дослідження – узагальнити дані літературних джерел щодо перспективності використання слизу равликів як активного фармацевтичного інгредієнта у медичній галузі та у фармацевтичній промисловості. Матеріали і методи. Проаналізовано та узагальнено дані понад 50 джерел, із яких у даному огляді використано 30 джерел сучасної іноземної та вітчизняної літератури щодо доцільності використання слизу равликів у медицині, фармації та косметології. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були муцин, слиз, равлик, ліофілізація, технологія ліків. Результати. На основі представлених літературних даних можна зробити висновок, що слиз равлика має велике практичне значення для різних галузей медицини (дерматологія, ортопедія, терапія), широко використовується у технології лікарських засобів як активний фармацевтичний інгредієнт та основа для трансдермальних терапевтичних систем. Фармакологічна активність слизу равликів забезпечується збагаченим хімічним складом, адже активними компонентами є протеоглікани, глікозаміноглікани (зокрема, гіалуронова кислота), глікопротеїнові ферменти, амінокислоти, пептиди (мідні, антимікробні), вітаміни (A, C, E, B1 та B6), макро- та мікроелементи (Na, Ca, K, Mg, P, Cu, Zn, Fe, Mn), муцин, колаген, гліколева кислота, еластин та алантоїн. Доведено, що слиз равликів має антиоксидантні, антибактеріальні, регенеративні, протизапальні властивості, а також при його застосуванні забезпечується зволожувальна, очищувальна та захисна дії. Висновки. На сьогодні слиз равликів широко використовують у дерматології та косметології, що підтверджують результати фармакологічних досліджень. Актуальним та перспективним є використання слизу як основи-носія для створення лікарських засобів, а також як активного фармацевтичного інгредієнта з широким спектром фармакологічної дії.
6
Джураев, Абдулатиф Халикулович. "МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЙ ИЗМЕНЕНИЕ СТЕНКИ БРОНХОВ ПРИ ПАТОЛОГИИ ЛЕГКИХ У ДЕТЕЙ (обзор литературы)." NEWS IN HEALTH CARE 2, № 4 (2025): 8–18. https://doi.org/10.5281/zenodo.15385624.
Full textAbstract:
<strong>МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЙ ИЗМЕНЕНИЕ СТЕНКИ БРОНХОВ ПРИ ПАТОЛОГИИ ЛЕГКИХ У ДЕТЕЙ (обзор литературы).</strong> <strong>Джураев Абдулатиф Халикулович</strong> Самаркандский государственный медицинский университет, Узбекистан, г. Самарканд. E-mail Kolchin04@mail.ru https://orcid.org/0009-0000-0014-1020 <strong>https://doi.org/10.5281/zenodo.15385624</strong> <strong>АННОТАЦИЯ: </strong>Дыхательная система представлена двумя ос¬новными частями - воздухоносные пути и респира¬торный отдел. Воздухоносные пути состоят из носа, носоглотки, гортани, трахеи, бронхов и бронхиол. Ос¬новная функция воздухоносных путей - проведение воздуха к легким и от них. Выстилка воздухоносных путей, образованная слизистой оболочкой, фильтру¬ет, очищает, нагревает или охлаждает, а также увлаж¬няет воздух, который направляется к респираторно¬му отделу. <strong>Ключевые слова: </strong>бронх, эпителий, бронхиальные железы, слизь, легкие.
7
Бондаренко, Ірина Вікторівна, та Андрій Борисович Лазоренко. "КОНЦЕНТРАЦІЯ СПОЛУЧНО-ТКАНИННИХ БІОПОЛІМЕРІВ ЦЕРВІКАЛЬНОГО СЛИЗУ КОРІВ ЗА РІЗНИХ СТАДІЙ ЕСТРАЛЬНОГО ЦИКЛУ ТА АНАФРОДИЗІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 1(60) (6 червня 2023): 22–27. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.1.4.
Full textAbstract:
Своєчасне виявлення еструсу в корів – запорука успішного штучного осіменіння в господарствах України. Дотепер застосовують різні методики виявлення рефлексу нерухомості, це і візуальний контроль за станом зовнішніх статевих органів на тлі зміни поведінки, контакт з бугаєм-пробником,кількісні та якісні зміни шийкового слизу. Стан цервікального слизу, є найбільш інформативним, оскільки його фізико-хімічні зміни не лишаються непоміченими при застосування будь-яких методів діагностування еструсу. Не зважаючи на цей факт, дотепер чимало характеристик шийкового секрету лишаються недослідженими, особливо біохімічні та фізико-хімічні показники за різних стадій та станів відтворної функції. З метою вивчення регенеративно-відновлюваних процесів, та для діагностики непліддя, досліджено динаміку концентрації гексоз сполучених з білком, глікозаміногліканів та глікопротеїнів цервікального слизу маточного поголів’я корів дослідних господарств під час різних стадій естрального циклу та за анафродізії. Дослідження проводились на коровах чорно-рябої та швіцької порід, а також на коровах симентальської та бурої молочної порід. Матеріалом для досліджень був цервікальний слиз, відібраний з цервікального каналу матки корів віком 3-10 років, під час еструсу, розквіту жовтого тіла, передбачуваної тічки та в клінічно здорових корів, що не проявляли статеву циклічність після перехворювання на ендометрит і затримку посліду більш ніж 30 діб. Для взяття цервікального слизу, проводили санітарний туалет зовнішніх статевих органів корів. Вводили в піхву стерильне піхвове дзеркало, після чого, застосовуючи додаткове джерело освітлення, за допомогою стерильного шприца й приєднаного до нього катетера, забирали слиз із каудальної частини цервікального каналу. Після взяття, слиз заморожували для зберігання при температурі -20°С. Перед проведенням досліджень, зразки слизу відтаювали при кімнатній температурі, гомогенізували з 0,5-н розчином NaOH та залишали при +4◦С на 2 години. Надалі гомогенат центрифугували при 3000 об/хв. протягом 15хв. Фактичний вміст білково-вуглеводних сполук у зразках гомогенатів слизу розраховували з урахуванням співвідношення (об’єму слизу – 0,5-н розчин NaOH). У надосадовій рідині визначали вміст гексоз сполучених з білками, глікозаміногліканів та глікопротеїнів фракційним методом у орциноловій реакції із фракціонуванням етанолом та цетилпірідіним хлористим. Фотометрія проб здійснювалась при 540 нм із довжиною оптичного шляху 10 мм. Фактичний вміст дослідних сполук виражається у г/л або мг/л за калібрувальним графіком який показує залежність: оптична густина, це концентрація гексоз. Принцип методу: протеїни за рахунок гексоз, осаджуються в присутності 96% етанолу. Вивільнені в результаті гідролізу при 80°С гексози, вступають у взаємодію з орциновим реактивом (1,6% розчин орцину й концентрована сірчана кислота) забарвлюючи реактогенну суміш помаранчевим кольором, насиченість якого пропорційна до концентрації гексоз у пробі. Гексози глікозаміногліканів визначали так само, проте осаджували 1% розчином цетилпірідінію хлориду. З’ясовано роль гексоз сполучених з білком, глікозаміногліканів та глікопротеїнів в процесі трансформації статевих органів підчас їх підготовки до осіменіння та запліднення. В результаті проведених досліджень, виявлено достовірну різницю вмісту гексоз сполучених з білком, глікозаміногліканів та глікопротеїнів протягом різних стадій естрального циклу та за анафродизії. З’ясовано, що в шийковому секреті корів під час прояву рефлексу нерухомості, достовірно зростає кількість глікозаміногліканів та глікопротеїнів, за рахунок зміни біофізичних властивостей та зростання кількості гонадальних гормонів та ферментів. Еструс характеризується достовірним зростанням глікозаміногліканів та глікопротеїнів у цервікальному секреті корів, що обумовлено зміною біофізичних властивостей шийкового слизу за рахунок зростання ферментів та гонадальних гормонів. У постморбідному періоді, а саме після перехворювання на ендометрит і затримання посліду, вміст глікозаміногліканів та глікопротеїнів шийкового секрету достовірно знижується, порівняно з показником за еструсу.
8
ZHUNISZHAN, А. Zh, R. Zh BERZHANOVA, G. K. ABAY та ін. "ПОИСК И ВЫЯВЛЕНИЕ СЛИЗЕОБРАЗУЮЩИХ БАКТЕРИЙ - ПРОДУЦЕНТОВ БИОПОЛИМЕРОВ". МИКРОБИОЛОГИЯ ЖӘНЕ ВИРУСОЛОГИЯ, № 3(46) (17 вересня 2024): 161–80. http://dx.doi.org/10.53729/mv-as.2024.03.09.
Full textAbstract:
The paper reports on the detection and isolation of mucus-forming microorganisms from soil samples, rhizosphere and plant tissue growing in the foothill and foothill plains of the Zailiyskiy Alatau, belonging to the families Lamiaceae, Didymochlaenaceae and Compositae. 232 isolates were used in this work: 216 of them were mucus-forming isolates and 16 were isolated from oil-contaminated soil samples. A high percentage of mucus-forming bacteria has been isolated from the soil, rhizosphere and roots of peppermint plants (Mentha piperita). Screening methods for assessing the ability of microorganisms to produce mucus on various media, by visual observation of the phenotypic characteristics of colonies (mucous or mucoid), relative viscosity and density of the culture fluid. It was found that the highest percentage of colonies with a viscous phenotype among mucus-forming bacteria was observed on dishes with YPG and YM media. From 232, 9 viscous/mucoid isolates were selected: MRK, FRK, TRK8, TRK27, PRK4, MEK33, PRK13, MEK9 and PEK1, characterized by the highest mucus yield, with higher relative viscosity values from 38.8±7.1% to 40.1 ±6.4% and the density of the culture fluid in various media is 4.9001 - 5.0001 g/cm3. В работе сообщается о поиске и выделении слизеобразующих микроорганизмов из образцов почв, ризосферы и ткани растений, произрастающих в предгорных и подгорных равнинах Заилийского Алатау, относящиеся к семейству Lamiaceae, Didymochlaenaceae и Compositae. В работе использовано 232 изолята: из них 216 слизеобразующих и 16 выделенных из нефтезагрязненных почвенных образцов. Высокий процент слизеобразующих бактерий изолирован из почвы, ризосферы и корней растений мяты перечной (Méntha piperíta). Скрининговые методы по оценке способности микроорганизмов продуцировать слизь на различных средах проводили по визуальному наблюдению фенотипических характеристик колоний (слизистый или мукоидный), относительной вязкости и плотности культуральной жидкости. Установлено, что наибольший процент колоний с вязким фенотипом среди слизеобразующих бактерии наблюдали на чашках со средами YPG и YМ. Из 232 выбрано 9 вязких/мукоидных изолятов MRK, FRK, TRK8, TRK27, PRK4, МЕК33, PRK13, MEK9 и PEK1, характеризующийся наибольшим выходом слизи, с более высокими значениями относительной вязкости от 38,8±7,1 (мп/сек) до 40,1±6,4 (мп/сек) и плотности культуральной жидкости на различных средах в пределах 4,9001 - 5,0001 г/см3.
9
Шушпанова, Тамара Владимировна, Т. П. Новожеева, Н. А. Бохан та ін. "Инновационное стресс-протективное и детоксикационное средство для снижения влияния алкогольной интоксикации на центральную нервную систему". Химико-фармацевтический журнал 57, № 7 (2023): 24–31. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2023-57-7-24-31.
Full textAbstract:
Поиск новых средств для снижения токсических эффектов алкоголя на организм основан на создании различных фармацевтических средств, влияющих на токсикокинетику и/или токсикодинамику этанола. Необходим дифференцированный подход при фармакотерапии алкоголизма из-за различной клинической типологии заболевания. В сравнении с синтетическими препаратами, растительные средства обладают несколькими видами активности, дополняющими эффективность их действия. Исследование и разработка технологии изготовления новых лекарственных средств на основе репешка волосистого (Agrimonia pilosa) являются перспективными. В ходе проведения эксперимента при тестировании белых беспородных мышей в «открытом поле» установлено, что экстракт репешка волосистого уменьшал ориентировочно-исследовательскую активность поведения и способствовал адаптации животных к стрессу. У мышей, получавших экстракт репешка волосистого, снижалась чувствительность к введению этанола: латентный период засыпания сократился в 1,6 раза, а длительность сна — в 3 раза по сравнению с группой мышей, получавшей крахмальную слизь. У крыс, получавших экстракт репешка волосистого в дозах 100 и 150 мг/кг, длительность этанолового сна уменьшалась в 1,8 – 2,4 раза по сравнению с животными, получавшими экстракт зверобоя, что свидетельствует о детоксикационном эффекте данного экстракта. Экстракт репешка волосистого значительно снижал груминг во всех группах животных, что связано с его противотревожным действием и является крайне важным для редукции развития делирия при острой алкогольной интоксикации.
10
Yulish, Ye I., та A. A. Levchenko. "Рациональная муколитическая терапия в комплексе лечения бронхолегочных заболеваний в детском возрасте". CHILD`S HEALTH, № 8.43 (1 листопада 2012): 113–17. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.0.8.43.2012.192324.
Full textAbstract:
Рассмотрены механизмы нарушений продукции слизи в респираторном тракте у детей. Определены оптимальные методы терапевтического воздействия при нарушениях транспорта слизи и улучшения дренажных функций дыхательных путей.
Dissertations / Theses on the topic "Слизь"
1
Дмітрова, Євгенія Василівна, Евгения Васильевна Дмитрова, Yevheniia Vasylivna Dmitrova, Олександр Іванович Сміян, Александр Иванович Смиян та Oleksandr Ivanovych Smiian. "Цитологічний склад носового слизу у дітей хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції на фоні хронічного аденоїдиту". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48038.
Full textAbstract:
Слизова оболонка носової порожнини являє собою імунний бар`єр та запобігає адгезії
бактерій. Гуморальний захист здійснюється за участю інтерферонів, секреторного
імуноглобуліну, інгібіторів протеаз . Поряд з цим до клітинних факторів місцевого імунітету відносять клітини епітелію слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, нейтрофіли, макрофаги, тощо. Клітинний склад носового слизу вказує на глибину ураження слизової та прогноз перебігу захворювання. Метою дослідження було вивчення клітинного складу носового слизу у дітей хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції.
Conference papers on the topic "Слизь"
1
Семиволос, А. М., В. А. Агольцов, С. А. Семиволос та Л. П. Падило. "Эффективность применения новокаиновой блокады по липовцеву и.п. для лечения коров при субклиническом эндометрите". У Наука России: Цели и задачи. Научный центр «LJournal», 2024. http://dx.doi.org/10.18411/nrciz-02-2024-18.
Full textAbstract:
В статье представлены сведения о том, лабораторными исследованиями коров, которые несмотря на многократные осеменения от 3 до 6 раз оставались бесплодными, было установлено наличие субклинического эндометрита у значительного числа животных (29,24 - 38,21% ). Следует отметить, что в 16,98-21,69% случаев шеечно-влагалищная слизь не имела видимых включений гнойного экссудата в виде нитевидных или точечных включений, однако реакция такой слизи со спермой была положительной. Поэтому, отсутствие включений гнойного экссудата в шеечно-влагалищной слизи не может указывать на отсутствие субклинического эндометрита у коров. Микробиома из содержимого матки коров при субклиническом эндометрите была представлена условно-патогенной микрофлорой: S. Uberis, E. Сolli, S. Aqalactiae, Proteus vulgaris, S. pioqenes, Proteus mirabilis и их ассоциации. Основными факторами возникновения субклинического эндометрита по нашим наблюдениям было внесение условнопатогенной микрофлоры в полость матки и травматические повреждения слизистой шейки матки при искусственном осеменении коров ректоцервикальным способом. Установлено, что однократное применение новокаиновой блокады по Липовцеву И.П. в сочетании с антибитикосодержащим препаратом Цевтимаг Форте отечественного производства независимо от сроков введения в течение полового цикла, позволяет добиваться 95,24-100%-ного выздоровления и оплодотворения после осеменения 84,21% коров при субклиническом эндометрите. Кроме того, нет необходимости ожидать наступления половой охоты у коров, чтобы вводить лекарственные препараты в цервикальный канал, как общепринято в ветеринарной практике, что позволяет более оперативно начинать лечение животных при данной патологии матки и существенно снижать число дней бесплодия.
2
Семенова, А. В., та А. А. Соловьев. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ФЕРМЕНТНЫХ ПРЕПАРАТОВ НА НЕКРАХМАЛЬНЫЕ ПОЛИСАХАРИДЫ ТРИТИКАЛЕ ПРИ ОЦЕНКЕ КРАХМАЛИСТОСТИ ЗЕРНА". У Биотехнология в растениеводстве, животноводстве и сельскохозяйственной микробиологии. Crossref, 2023. http://dx.doi.org/10.48397/arriab.2023.23.xxiii.096.
Full textAbstract:
Зерно тритикале содержит внушительное количество слизистых веществ (в среднем 2…8 % массы зерна), главным образом, пентозанов. Слизи представляют собой некрахмальные полисахариды, в большинстве случаев растворимые в воде. Подвергаясь гидролизу, они разлагаются до пентоз – арабинозы и ксилозы – то есть до простых сахаров. Олигосахариды тритикале представлены мальтотриозами, мальтотетраозами, мальтопентаозами, трифруктозаном.
3
Семенова, А. В., та А. А. Соловьев. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ФЕРМЕНТНЫХ ПРЕПАРАТОВ НА НЕКРАХМАЛЬНЫЕ ПОЛИСАХАРИДЫ ТРИТИКАЛЕ ПРИ ОЦЕНКЕ КРАХМАЛИСТОСТИ ЗЕРНА". У Биотехнология в растениеводстве, животноводстве и сельскохозяйственной микробиологии. Crossref, 2023. http://dx.doi.org/10.48397/arriab.2023.23.xxiii.005.
Full textAbstract:
Зерно тритикале содержит внушительное количество слизистых веществ (в среднем 2…8 % массы зерна), главным образом, пентозанов. Слизи представляют собой некрахмальные полисахариды, в большинстве случаев растворимые в воде. Подвергаясь гидролизу, они разлагаются до пентоз – арабинозы и ксилозы – то есть до простых сахаров. Олигосахариды тритикале представлены мальтотриозами, мальтотетраозами, мальтопентаозами, трифруктозаном. Такую особенность важно учитывать в технологии получения крахмала, так как эти вещества оказывают влияние на эффективность извлечения конечного продукта, а также могут искажать точность показателей при оценке крахмалистости зерна. Снизить степень влияния слизей и увеличить выход крахмала из зерна стало возможным благодаря применению ферментов, разделению водно-мучной суспензии на фракции, а также очистке суспензии от водорастворимых и взвешенных частиц.
4
Iliukhina, Anna, and Oleg Shugurov. "Parasitic gill infection of silver crucian carp (Carassius gibelio) in the Zaporizhzhya reservoir." In Scientific-practical conference dedicated to World Meteorological Day "At the Frontline of Climate Action" and World Water Day "Water for a Peaceful and Sustainable Future". Ukrainian Hydrometeorological Institute of the State Emergency Service of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine, 2024. http://dx.doi.org/10.15407/conf_uhmi_cgo_2024.010.
Full textAbstract:
Карась сріблястий (Carassius gibelio) — прісноводна риба родини коропових (Cyprinidae), яка одночасно є цінною промисловою рибою, чия популяція досить стабільно розвивається у водосховищах р. Дніпро. Адже масовість цього виду зумовлена його невибагливості до умов існування та високій плодючості. В той же час, в умовах інтродукції чужорідних видів риб та поглиблення антропогенного впливу на водну біоту, спостерігається підвищений ризик враження найбільш слабких та незахищених частин їх тіла [1]. Відповідно, у задачу нашого іхтіопатологічного дослідження увійшло оцінка паразитичного враження карася сріблястого у Запорізькому водосховищі влітку 2021 року. Такі дослідження дозволять визначити фактори, які впливають на особливості динаміки чисельності популяцій паразитів і дати оцінку їхньому впливу на водні екосистеми в цілому. Для цього дослідження брали проби карася сріблястого (Carassius gibelio) у с. Одинківка та с. Старі Кодаки, що знаходиться на верхній ділянки водосховища. Вилов та відбір риб проводили шляхом зябрових сіток. Кількість досліджуваних екземплярів налічувалось по 15 риб з кожної ділянки. У ході роботи використовували методику неповного паразитологічного розтину риб у польових умовах. При препаруванні брали тільки живу рибу та знерухомлювали її. За зовнішнім оглядом риби звертали увагу на зміну форми тіла, забарвлення риб і наявність на їх поверхні будь-яких ушкоджень та новоутворень. При досліджені зябер брали з поверхні зябрових пелюсток шкребок слизу і переглядали його під мікроскопом при малому та великому збільшенні...
5
Горин, К. К. "Предварительные данные о флоре цианобактерий российских вод Финского залива Балтийского моря". У III молодёжная всероссийская научная конференция с международным участием «PLANTAE & FUNGI». Botanical Garden-Institute FEB RAS, 2023. http://dx.doi.org/10.17581/paf2023.71.
Full textAbstract:
Цианобактерии – важная для водных экосистем группа фотоавтотрофных организмов, роль которой в вегетационный период зачастую является определяющей для биотопов Финского залива. Изучение их флоры не утратило своей актуальности. На протяжении всего периода исследований микроводорослей этого района, планктонные цианобактерии чаще всего являлись объектами комплексных гидробиологических исследований, осуществляющихся при строительных, гидротехнических, природоохранных и других работах, а также мониторинге в акватории залива [4,5,6,7]. Исследования бентосных сообществ микроводорослей имели скорее эпизодический характер, и к настоящему времени, сведения о их видовом составе в восточной части Финского залива ограничивались небольшим числом публикаций [1,2,3]. Материалом для настоящей работы послужили пробы, собранные летом в период с 2017 по 2021 гг. на станциях в прибрежных зонах северного и южного побережий Финского залива, архипелага Берёзовые острова, а также островов Гогланд и Мощный. В результате инвентаризации таксономического состава, по оригинальным и литературным данным, составлен список из 243 видов и внутривидовых таксона цианобакторий из 77 родов, 31 семейства, 13 порядков и одного класса. Наибольшим количеством видов представлены порядки Chroococcales и Nostocales - 74 и 67 видов, соответственно. Меньшее количество видов включали порядки Oscillatoriales (37 видов), Synechococcales (17 видов), Leptolyngbyales (14 видов) и Pseudanabaenales (12 видов). Остальные порядки содержали от 1 до 6 видов. По отношению к местообитанию выявлено 104 планктонных вида, 80 бентосных видов, произрастающих на различных субстратах. Планктонно-бентосные цианопрокариоты были представлены 58 видами, в основном это представители родов Chroococcus Nägeli, Merismopedia Meyen, Lyngbya C.Agardh ex Gomont, Oscillatoria Oscillatoria Vaucher ex Gomont, Phormidium Kützing ex Gomont, и др. 4 вида являлись эндоглойными, живущими в слизи других цианобактерий и водорослей. Для 173 видов были установлены галобные характеристики. Большинство из них – 81 вид являлись пресноводно-солоноватоводными. На втором месте по количеству видов были пресноводные цианобактерии - 67 видов. Доля солановатоводно-морских видов во флоре была не высока и составляла 5% - 13 видов. Всего 3% видов от общего числа относятся к эвригалинным и способны произрастать в широком диапазоне солёности. По составу зонально-географических элементов были выявлены виды являющиеся аркто-бореальными, бореальными, бореально-тропическим, голарктическими, голарктическо-тропическими, голарктическо-палеотропическими, голарктическо-неотропическими, голарктическо-австралийскими, и космополитными.