Academic literature on the topic 'Спортивний рух'

Стаття присвячена аналізу спортивних приватних правовідносин та аналізу одного з елементів правовідносин – субʼєкта спортивних приватних відносин. «Суб'єкт права» є однією з базових категорій як загальної теорії права та держави, так і галузевих юридичних наук, один з елементів поняття «правовідношення». Провідна роль суб'єкта права визнається і в практичній юриспруденції, в правовідносинах, що складаються в усіх сферах соціально-економічного життя. Правосуб'єктність (сукупність право-, діє- і деліктоздатності) утворює першооснову всякого руху правової матерії, лежить в основі всіх процесів правореалізації. Саме суб'єкт права виступає носієм предметно-практичної вольової юридичної діяльності, призводить в рух правові норми, надає їм якість справжнього регулятора суспільних відносин. Наявність у спортивного приватного права окремого предмета правового регулювання – спортивних відносин – змушує нас говорити про особливий склад і правовий статус їх учасників. Крім того, сама постановка питання про галузевий правовий режим деякими науковцями пов'язується зі специфікою суб'єктів відповідних правовідносин. З огляду на різноманіття спортивних приватних відносин, класифікація їх суб'єктів можлива з широкого кола підстав. В статті зроблені висновки, що законодавство України не дає визначення «спортивний агент», «спортивний представник», «спортивна діяльність». Відповідно до сучасного законодавства України, спортсмени-професіонали можуть укласти зі спортивною організацією виключно трудовий договір (контракт), правовий статус спортсмена-любителя законами України не встановлюється. У чинному законодавстві встановлюється перелік спортивних організацій, які можуть бути утворені в різних організаційно-правових формах. Дані організаційно-правові форми визначають і правовий статус тієї чи іншої фізкультурно-спортивної організації. Перспективи розвитку спортивного приватного права в майбутньому тяжіють до систематизації та класифікації субʼєктів відповідних правовідносин, уточненню їхніх прав та обовʼязків.

У статті розглянуті питання виникнення спортивного волонтерства як соціокультурного феномена сучасності. У волонтерському русі виділено напрям спортивного волонтерства, який сприяє побудові та розвитку активної взаємодії з іншими країнами та міжнародними організаціями для подальшого співробітництва, зокрема у сфері фізичної культури та спорту. Волонтерська діяльність є ефективним засобом соціалізації осіб, які беруть у ній участь із нагодою отримати цінний досвід. Спортивне волонтерство як соціальний феномен було предметом дослідження низки авторів. Наукові дослідження вітчизняних вчених висвітлюють аспекти організації та розвитку спортивного волонтерства, однак питанння, що стосується історичних передумов виникнення волонтерства в нашій країні, зокрема у сфері олімпійського спорту мало вивчені. В Україні у 2001 році розроблено низку заходів щодо сприяння розвитку волонтерського руху, цей рік був призначений для збільшення визнання, сприяння та популяризації волонтерської діяльності та створення мережі поширення та обміну інформацією. Були визначені сфери діяльності волонтерів, збільшені кількість бажаючих працювати волонтерами, спонсорування та підтримка волонтерських програм. Спорт, будучи однією з популярних сфер діяльності, важко нині уявити без активної участі волонтерів, а саме: проведення великомасштабних спортивних заходів, таких як Олімпійські, Паралімпійські ігри та інші міжнародні змагання. Діяльність волонтерів на спортивних змаганнях допомагає вирішенню низки організаційних питань, а також створенню на спортивному заході відповідної атмосфери і іміджу, які необхідні для настрою учасників і відчуття свята для глядачів. Незважаючи на те, що досвід залучення спортивних волонтерів бере початок від перших Олімпійських ігор 1896 р., сучасна модель спортивного волонтерства, яка характеризується придбанням власних соціальних норм, принципів і процедур, почала складатись із 1980 р. – зимової Олімпіади в Лейк-Плесіді, коли було створено перший комітет з організації волонтерів. Розробляючи масштабні сценарії майбутніх Універсіад та Олімпійських ігор, організатори почали робити ставку на участь добровольців в їх проведенні. Спортивний волонтерський рух – це соціальна течія, виражена у взаємодії окремих спортивних волонтерів та їх об’єднань, яка є складником системи проведення змагань. Незважаючи на бурхливий розвиток в Україні, спортивний волонтерський рух має низку істотних проблем, тому для більш продуктивного розвитку спортивної волонтерської діяльності необхідне створення державою умов для реалізації прав громадян на добровільну і пряму участь у вирішенні соціально значущих проблем суспільства.