Academic literature on the topic 'Ставки акцизного податку'

У статті обґрунтовано необхідність реформування податкової системи України під час воєнного стану з метою забезпечення економічного розвитку; проаналізовано причини, за яких знижується ВВП країни і скорочується стягнення прямих та непрямих податків у воєнний час. Виявлено негативні тенденції соціально-економічного розвитку України у 2022 році; доведено, що має місце скорочення споживчого попиту домогосподарств у 2022 році. Зроблено висновок про необхідність бюджетного фінансування економічного розвитку країни під час воєнного стану. Доведено необхідність посилення фіскальної функції податків з метою збільшення надходжень до державного бюджету, перш за все, за рахунок ПДВ та акцизного податку, які мають найбільшу податкову ефективність. Доведено, що не міжнародні вливання, а лише надходження з національних джерел дозволяють забезпечувати економічне зростання національного господарства. Запропоновано збільшити ставку ПДВ на 1,5%, розроблено новий підхід до оподаткування акцизним податком, прогресивну шкалу оподаткування для заможних українців, запропоновано корегування податку на приріст капіталу та впровадження податку на доходи фрилансерів з відповідними ставками. З метою підвищення ролі і статусу прямих податків пропонується порівнювати доходи, що оподатковуються, не з мінімальною, а з середньомісячною заробітною платою.

В даній статті розглянуто основні, пріоритетні напрямки розвитку аграрного сектору Чернігівської області, висвітлено проблеми сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі та шляхи вдосконалення законодавства в аграрній сфері економіки. Зроблено економічне обгрунтування комплексу заходів щодо збереження позитивної динаміки розвитку аграрної галузі. Окреслено конкретні заходи щодо державної підтримки сільськогосподарських виробників відповідно до стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року та плану заходів з її реалізації на 2021-2023 роки. Проаналізовано структуру продукції сільського виробництва за категорією основних виробників: фермерські господарства, сільськогосподарські підприємства, приватні господарства населення. Проведено аналіз впливу військових дій на території України на функціонування аграрного сектору та його подальший розвиток. Встановлено, що урядом було здійснена значна кількість заходів для сприяння виживанню аграрного сектора в умовах війни, зокрема, мінімізація бюрократичних процедур для агробізнесу, дозвіл використання сільськогосподарської техніки без реєстрації, спрощення імпорту посівних матеріалів, введення нульової ставки акцизного податку та зниження розміру ПДВ до 7% на пальне, введено окремі держпрограми підтримки сільськогосподарських виробників. Визначено подальші кроки, необхідні для подолання найбільш значущих проблем аграрного сектору України в умовах війни та в післявоєнний період.

У науковій статті обґрунтовано значення податків, не лише як джерела наповнення бюджетів, а як інструмента та дієвого важеля впливу на соціально-економічні процеси держави. При цьому свідоме використання податкових надходжень, направлене на досягнення цілей в рамках податкової політики. Податкова політика – це діяльність держави у сфері запровадження, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. З початком повномасштабної війни та введенням воєнного стану в державі, економіка та державний бюджет України, поза всяким сумнівом опинилися в складному становищі. Податкові надходження до державного бюджету з об’єктивних причин суттєво скоротились, це пов’язано перш за все, зі скороченням/припиненням економічної активності суб’єктів господарювання в Україні, в свою чергу видатки на ведення війни, значно зросли, і в першу чергу за рахунок коштів державного бюджету. За офіційними даними, до повномасштабного вторгнення, податкові надходження до бюджетів становили в середньому 85 відсотків дохідної частини, у 2022 році за оперативною інформацією уряду, даний показник знаходиться в межах 60 відсотків, що може стати критичним для виконання державою своїх функцій. Податкова система, виступає проявом податкової політики держави. Процес реформування усіх сфер життєдіяльності в Україні, який проводиться протягом тривалого часу, викликав нагальну необхідність комплексного реформування податкової системи. Досліджено модель податкової системи України, яка на наше переконання не є ідеальною на сьогодні, а для післявоєнного відновлення країни взагалі не підходить. Проаналізувавши надходження до Державного бюджету в 2022 році, доцільно відмітити, що серед платежів основні надходження були отримані державою за рахунок непрямих податків (зборів), близько 37 відсотків. Найбільш суттєвих змін зазнав акцизний податок, зокрема тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, встановлюється нульова ставка акцизного податку на паливо-мастильні товари, а також звільняються від оподаткування підакцизні товари, як гуманітарна допомога для потреб оборони країни. Вивчено та зроблено власні відповідні висновки, щодо законодавчих та нормативних актів, які направлені на адаптацію податкового навантаження і податкових правил, трудових взаємовідносин до воєнних умов, з метою підтримки власного бізнесу та громадян в умовах війни.

Стаття присвячена дослідженню специфіки діяльності митних лабораторій в Європейському Союзі з метою визначення підходів щодо здійснення експертної діяльності, які можуть стати перспективними та корисними з метою запровадження у роботі Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. Актуальність теми дослідження обумовлена євроінтеграційним курсом України, у зв’язку з чим вивчення і формування шляхів адаптації до національних реалій досвіду та сучасних підходів щодо роботи митних лабораторій в ЄС може бути досить корисним для України. У результаті проведення дослідження визначено, що Європейські митні лабораторії є важливим інструментом для митних та податкових органів, тому що їхня робота має вирішальне значення для традиційних галузей митної, акцизної та сільськогосподарської політики, таких як аналіз з метою визначення тарифної класифікації, ставки мита та інших податків. Також митні лабораторії ЄС відіграють важливу роль в інших видах діяльності, зокрема операції щодо боротьби із шахрайством, визначення автентичності та походження продуктів, виявлення нелегального імпорту як наркотичних речовин та прекурсорів, захист споживачів від небезпечних вантажів або забруднюючих продуктів, захист навколишнього середовища та видів, що перебувають під загрозою зникнення. Встановлено, що в рамках загальної мети підтримки функціонування та модернізації Європейського митного союзу митні лабораторії працюють одночасно для координації своєї діяльності та обміну досвідом. Для цього використовуються налагоджені зв’язки (в межах Європейського Союзу та у всьому світі), порівняльний аналіз, оцінка результатів, оновлення баз даних, співпраця з іншими зацікавленими сторонами та інформаційні ініціативи. При цьому CLEN постійно працює над розробкою нових методів роботи та способів співпраці, а також впровадження останніх досягнень у галузі технологій у роботу як самих митних лабораторій ЄС, так і на кордоні через удосконалення мобільних лабораторій та портативних пристроїв.