Academic literature on the topic 'Текстоцентричний підхід'

Родчин З. Я. Текстоцентричний підхід у вивченні української мови як іноземної (студентами-медиками).
 Як об’єкт дослідження розглянуто текстоцентричний підхід на заняттях із української мови як іноземної в студентів-медиків. Із чотирьох видів мовленнєвої діяльності винятково вагомого значення надано читанню. У статті репрезентовано невелику кількість вправ, яка сприяє оптимізації розвитку професійного мовлення майбутніх лікарів.

У статті описуються основні етапи розвитку теорії тексту як окремої галузі мовознавства, що зумовило виникнення багатьох новітніх лінгвістичних напрямів, повʼязаних з вивченням тексту, його стилістичних засобів, особливостей семантики і структури, способів функціонування.

У статті обґрунтовано методичні основи роботи з формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Розкрито сутність поняття «підхід»; виокремлено ефективні підходи до формуван- ня комунікативної компетентності у студентів педагогічного факультету: компетентнісний, особистісно орі- єнтований, комунікативно-діяльнісний, функційно-стилістичний, ситуаційно-проблемний і текстоцентричний. Зазначено, що саме ці підходи зумовлюють принципи, методи, прийоми та засоби навчання, побудову системи вправ. Актуалізовано провідні принципи подальшого розвитку вищої школи. Виокремлено такі принципи навчання: принцип свідомості, культуровідповідності, емоційної насиченості, модульності, доступності та посильності, індивідуалізації навчання. Обґрунтовано доцільність використання загальнодидактичних і спеціальних методич- них принципів, що окреслює дидактичну мету, конкретизує способи діяльності викладача та студентів, указує на джерело здобуття знань, визначає результативність освітнього процесу, тобто зумовлює застосування від- повідних методів. Відзначено, що поняття метод у науці пояснюється як систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв’язання проблем чи одержання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання та дії. Найбільш ефективними є методи, які забезпечують навчальний діалог, дають змогу формувати комунікативні уміння та навички студентів і розвивати їхнє фахове мовлення. Наголо- шено на тому, що доцільними у процесі навчання є виконання різних видів проектів – інформаційних, дослідниць- ких, ігрових, творчих, практико-зорієнтованих із залученням інфографіки та мультимедійних технологій. Під- креслено, що вибір дидактичних прийомів і засобів навчання забезпечує активну навчальну діяльність студентів, робить можливим індивідуальний підхід до кожного з них.

Стаття присвячена проблемі реалізації текстоцентричного підходу на заняттях з української мови як іноземної для формування соціокультурної компетентності здобувачів освіти. Визначено лінгвістичні й лінгводидактичні засади текстоцентричного підходу, з’ясовано його роль у формуванні соціокультурної компетентності в іноземних здобувачів, окреслено основні текстологічні знання і текстотворчі вміння та навички, визначено критерії відбору текстів, запропоновано систему вправ і завдань.

Дідук-Ступ'як Г. І. Формування мовної та мовленнєвої компетентності учнів основної школи.
 У статті показано особливості мовно-мовленннєвої підготовки учнів основної школи у процесі застосування інноваційної лінгвометодичної технології «Інтеракція різнотипових підходів до вивчення мови»; з’ясовано актуальність проблематики і завдання наукового дослідження, методологічні засади зіставлення навчальних дій у чотирьох видах мовленнєвої діяльності; з’ясовано окремі дефініції терміна «підхід» і виведено власне трактування цього поняття в методиці навчання мов; описано систему пропедевтичного вивчення словосполучення в п’ятому класі в руслі поєднаного використання таких підходів, як комунікативно-діяльнісний, особистісно зорієнтований, соціокультурний, текстоцентрично-дискурсний, компетентнісний.

The article reveals the role of using a text-centric approach in the formation of rhetorical competence of future teachers of Ukrainian language and literature, highlights the semantic characteristics of the basic concepts of the study.The concept of “competence”, which is expressed in the readiness of the teacher to use internal and external resources effectively to solve professional and pedagogical problems, is substantiated.The concepts of “text-centric approach”, “text”, “educational text” are specified, the concept of “text-forming competence” is substantiated, it is determined that the text-centric approach gives the chance to study the functioning of different types of texts, styles of speech according to a communication situation; it is proved that the most relevant and promising are the perception, analysis, creation, production of educational texts of different styles, types, genres of professional and socio-cultural content speech.The structure of rhetorical competence is characterized as a hierarchy of three main components.The exceptional role of information on the linguistics of the text for the formation of rhetorical skills has been identified. Emphasis is placed on the fact that this is facilitated by the text-centric aspect of learning the Ukrainian language, which involves the systematic processing of texts of different types, styles, and genres, which certainly affects the improvement of rhetorical skills based on the principles of continuity and perspective.Emphasis is placed on rhetorical analysis of the text, which differs in its versatility, as it covers the whole work, from discourse analysis to the choice of words. The article states that the analysis of problematic, original texts teaches the understanding of speech subtleties, perception of non-stenciled utterances, develops the sense of speech necessary for a speaker, teaches critical thinking and creating their own utterances, is an effective means of speech education for future teachers of Ukrainian language and literature and the method of forming their professional competencies.We see the prospect of further research in the substantiation of the linguodidactic principles of competence-oriented learning in the professional educational space of the future vocabulary teacher. The issue of developing an author’s model of forming the rhetorical competence of future teachers of the Ukrainian language by means of information and communication technologies also requires further study.Key words: educational text, text-centrism, text-creating activity, rhetorical analysis of the text, commu-nicative exercises. У статті розкрито роль використання текстоцентричного підходу у формуванні риторичної компе-тентності майбутніх вчителів української мови та літератури. Висвітлено змістову характеристику про-відних дефініцій дослідження. Обґрунтовано поняття «компетентність», що виражається в готовності педагога ефективно використовувати внутрішні і зовнішні ресурси для вирішення професійно-педаго-гічних завдань.Уточнено поняття «текстоцентричний підхід», «текст», «навчальний текст», визначено, що тексто-центричний підхід дає змогу досліджувати функціювання текстів різних типів, стилів мовлення відпо-відно до ситуації спілкування; доведено, що найбільш актуальними й перспективними є сприймання, аналіз, створення, продукування навчальних текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення фахового й соціокультурного змісту. Охарактеризовано структуру риторичної компетентності як ієрархію трьох основних компонентів, а саме когнітивного, практико-діяльнісного, особистісного.Визначено виняткову роль відомостей з лінгвістики тексту для формування риторичних умінь і нави-чок, чому сприяє текстоцентричний аспект навчання української мови, який передбачає систематичне опрацювання текстів різних типів, стилів і жанрів, що, безумовно, впливає на вдосконалення риторич-них умінь з урахування принципів наступності та перспективності. Подано теоретичне осмислення проблеми навчання української мови на текстовій основі у різні періоди.Акцентовано увагу на риторичному аналізі тексту, який вирізняється своєю багатогранністю, оскіль-ки охоплює цілий твір: від аналізу дискурсу до вибору слів. У статті стверджується, що аналіз про-блемних, оригінальних текстів вчить розумінню мовленнєвих тонкощів, сприймання нетрафаретних висловлювань, розвиває мовне чуття, необхідне для оратора, вчить критично мислити і створювати власні висловлювання, є ефективним засобом мовленнєвого виховання майбутніх вчителів української мови та літератури і прийомом формування у них професійних компетентностей.Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в обґрунтуванні лінгводидактичних засад компе-тентнісно орієнтованого навчання в професійному освітньому просторі майбутнього вчителя-словесни-ка. Потребує подальшого вивчення питання розроблення авторської моделі формування риторичної ком-петентності майбутніх учителів української мови засобами інформаційних комунікаційних технологій.Ключові слова: навчальний текст, текстоцентризм, текстоцентричний підхід, риторичний аналіз тексту, комунікативні вправи.

У статті порушено проблему формування навичок наукового мовлення в іноземних студентів на пропедевтичному етапі навчання. Першочерговими завданнями вивчення української мови на етапі доуніверситетської освіти визначено задоволення комунікативних потреб інокомунікантів у щоденному спілкуванні в побутовій і соціокультурній сферах; адаптація до нового освітнього середовища, набуття навичок спілкування у професійній сфері задля отримання якісної фахової підготовки. Проведено аналіз навчальних посібників для іноземних студентів доуніверситетського етапу навчання, окреслено низку проблем, які впливають на ефективність формування навичок наукового мовлення. Порушено питання відсутності лексичного й дієслівного мінімумів із природничо-наукових дисциплін для початкового етапу вивчення мови як іноземної. Доведено продуктивність взаємодії викладачів української мови і природничо-наукових дисциплін у питаннях створення навчального контенту, відбору найуживаніших лексико-граматичних одиниць, моделювання навчальних наукових текстів, системи вправ і завдань до них. У статті обґрунтована доцільність однакової структури навчальних матеріалів профільних дисциплін і наукового стилю мовлення з метою створення єдиного мовного середовища на заняттях з мови і природничо- наукових дисциплін, узгодження навчальних матеріалів, моделювання навчальних наукових текстів і системи завдань до них. Описано деякі види вправ, наведено приклади міжпредметної координації. Наголошено на важливій ролі співпраці викладачів мови й профільних дисциплін у формуванні стартових навичок наукового мовлення. Основним методичним принципом визначено текстоцентричний підхід у навчанні як мови, так і природничо-наукових дисциплін, який передбачає координацію з практичним курсом української мови (щодо лексико- граматичного наповнення) та логікою викладу наукових тем профільних дисциплін і має позитивно вплинути на формування стартових навичок наукового мовлення та українськомовної комунікативної компетентності іноземних студентів у професійній сфері.

В тезах описуються основні етапи розвитку теорії тексту як окремої галузі мовознавства, що зумовило виникнення багатьох новітніх лінгвістичних напрямів, повʼязаних з вивченням тексту, його стилістичних засобів, особливостей семантики і структури, способів функціонування.<br>В тезисах описываются основные этапы развития теории текста как отдельной отрасли языкознания, что обусловило возникновение многих новейших лингвистических направлений, связанных с изучением текста, его стилистических средств, особенностей семантики и структуры, способов функционирования.<br>The paper describes the main stages of development of the theory of the text as a separate branch of linguistics, which led to the emergence of many new linguistic trends related to the study of the text, its stylistic devices, characteristics of semantics and structure, methods of operation.

Мета: полягає в теоретичному обґрунтуванні особливостей текстоцентричного підхіду до перекладу та аналізі передачі лексичних та граматичних одиниць при перекладі. У роботі проаналізовано особливості текстоцентричного підходу до перекладу. Текстоцентричність та цілісність є головними принципами лінгвохудожнього аналізу тексту перекладу художнього твору; при цьому функціональну відповідність перекладу оригіналові можна визначити лише в загальному вигляді шляхом порівняння образу автору (стратегії конструювання першотвору) з образом перекладача (стратегією конструювання перекладу). Теоретичне значення: полягає у систематизації теоретичних передумов реалізації текстоцентричного підходу в процесі перекладу. Методи дослідження: У роботі був використаний метод комплексного лінгвопрагматичного опису, що включає прийоми спостереження, порівняння, узагальнення та інтерпретації. Висновки: Залежно від обраної інтерпретаційної позиції, визначення художньо-естетичної природи твору, його стильової домінанти, перекладач може приймати ті чи інші рішення, які адекватні потребам читачам у даний момент часу, а в іншу історичну епоху вони можуть бути відкинуті читачами або не відповідають наявним нормам перекладу.<br>Цель: заключается в теоретическом обосновании особенностей текстоцентричного подход к переводу и анализе передачи лексических и грамматических единиц при переводе. В работе проанализированы особенности текстоцентричного подхода к переводу. Текстоцентричнисть и целостность являются главными принципами лингвохудожнього анализа текста перевода художественного произведения; при этом функциональное соответствие перевода оригиналу можно определить только в общем виде путем сравнения образа автору (стратегии конструирования подлинника) с образом переводчика (стратегии конструирования перевода). Теоретическое значение: состоит в систематизации теоретических предпосылок реализации текстоцентричного подхода в процессе перевода. Методы исследования: В работе был использован метод комплексного лингвопрагматическое описания, включающий приемы наблюдения, сравнения, обобщения и интерпретации. Выводы: В зависимости от выбранной интерпретационной позиции, определение художественно-эстетической природы произведения, его стилевой доминанты, переводчик может принимать те или иные решения, адекватные потребностям читателям в данный момент времени, а в другую историческую эпоху они могут быть отвергнуты читателями или не соответствуют имеющимся нормам перевода.<br>Purpose: is to theoretically substantiate the features of the text-centric approach to translation and analysis of the transfer of lexical and grammatical units in translation. The peculiarities of the text-centric approach to translation are analyzed in the work. Text-centricity and integrity are the main principles of linguistic-artistic analysis of the text of a translation of a work of art; the functional conformity of the translation to the original can be determined only in general terms by comparing the image of the author (the strategy of constructing the original work) with the image of the translator (the strategy of constructing the translation). Theoretical significance: is to systematize the theoretical prerequisites for the implementation of text-centric approach in the translation process. Research methods: The method of complex linguopragmatic description was used in the work, which includes methods of observation, comparison, generalization and interpretation. Conclusions: Depending on the chosen interpretive position, determining the artistic and aesthetic nature of the work, its stylistic dominance, the translator can make certain decisions that are adequate to the needs of readers at a given time, and in another historical epoch they may be rejected by readers or not available. translation standards.