Academic literature on the topic 'Терміноелемент'

Статтю присвячено дослідженню оказіональних квазікомпозитів у творчості сучасних письменників-фантастів Т. Претчета та С. Лук’яненка. Під квазікомпозитами розуміють складні лексеми, які утворилися не шляхом конденсації речень і словосполучень, а за вже наявними в мові та мовленні моделями (за аналогією до окремих слів). Метою статті є визначення продуктивних шляхів творення оказіональних лексичних одиниць у творах сучасних письменників-фантастів. Обрана мета передбачає виконання таких завдань: 1) конкретизувати обсяг терміна «оказіоналізм»; 2) визначити складові частини авторських лексичних новоутворень; 3) проаналізувати причини функціонування лексичних одиниць із терміноелементами грецького та латинського походження, бо саме вони стали продуктивним матеріалом для утворення квазікомпозитів та отримали статус інтернаціональних терміноелементів. Через високу частотність використання та функціональність такі словотвірні конструкти набувають статусу афіксоїдів, які перебувають на шляху переходу від вільних коренів до афіксів. Такі словотвірні конструкти є продуктивними не тільки для творення термінів, а й для появи оказіональних слів, які сприяють реалізації функції авторського впливу та підвищують реалістичність світів, які зображують письменники-фантасти. Отже, афіксоїди грецько- латинського походження стають універсальним матеріалом і для оказіонального словотвору, що підтверджується прикладами як з англійської мови, так і з російської. Афіксоїди грецько-латинського походження є прекрасним матеріалом для творення оказіональних квазікомпозитів на позначення наукових термінів альтернативних реальностей. Такі прийоми сприяють реалізації функції авторського впливу на реципієнта, використання терміноелементів, які є поширеними у науково-технічній сфері, перетворюють уявні світи на більш реальні та матеріальні завдяки термінології, а конструкти грецько-латинського походження є зрозумілими для носіїв майже всіх сучасних мов.

В дослідженні показано місце завдань встановлення фонетичної якості термінів у сучасній термінознавчій проблематиці, конотативного аспекту у існуючих системах основних вимог до термінів. Оскільки фоносемантичне значення, або звукова оболонка, яка теж має додаткові семантичне навантаження, є певною можливістю, яка реалізується в мовній діяльності, та яка не завжди правильно та влучно відбиває належні конотативне оформлення референції, то альтернативні варіанти термінування отримують додатковий параметр оцінювання — фонетичну якість, яка може бути врахована у процесі термінування. Запропоновано визначення профілю належної конотації та експериментально встановлено оцінки його конкретних прикладів на основі запропонованого методу визначення фонетичної якості з використанням належної конотації термінів та терміноелементів (метод ПУНКТ). Оскільки є достатньо верифіковані результати дослідження семантичного диференціалу та фоносемантичних шкал, то вірогідною є й гіпотеза, що так само числом можна виразити профіль належної конотації, спираючись вже не на звучання, а на значення слова. Було досліджено гіпотезу профілю належної конотації з використанням фоносемантичних шкал на матеріалі конкретного експериментального встановлення профілів належної конотації та порівняння за результатами такого фоносемантичного аналізу, що дало можливість стверджувати позитивний потенціал використання та розвитку методу ПУНКТ. Завдяки такому дослідженню можна зробити висновок про те, що кожен термін може мати не тільки семантичний диференціал та фоносемантичний профіль, а й може мати також власний профіль належної конотації, який може встановлювати вимоги до вираження у семантичному диференціалі та фоносемантиці терміну різних звукових оболонок. Правильно вона буде реалізована лише тоді, коли для цього є необхідні передумови і установки. Дослідження також допомогло співвіднести фоносемантичний та термінологічний аспекти лексикології та виявити їх взаємозв'язок. Існують мови і терміни, де цей зв'язок простежується краще, але десь він може бути навпаки оберненим. На головне питання дослідження отримано безперечно позитивну відповідь: так, терміни можуть мати власний профіль належної конотації, його можна визначити та порівнювати з іншими фонетичними якостями термінів, визначаючі фонетичну якість термінів та терміноелементів.

Анотація. У статті здійснено комплексне дослідження проблеми формування термінологічної компетентності у процесі викладання латинської мови майбутнім фахівцям із фармації. Проаналізовано основні принципи формування термінологічної компетентності майбутніх фармацевтів. Окреслено основні завдання вивчення латинської мови у медичному закладі вищої освіти – оволодіти фармацевтичною термінологією на основі фонетики, орфографії, морфології з елементами синтаксису латинської граматики. Зазначено, що фармацевтична термінологія є одним із найважливіших чинників як у навчальному процесі, так і в практичній фармації. Обґрунтовано необхідність уніфікації фармацевтичної термінології та номенклатури і гармонізації спеціальної фармацевтичної термінології з термінологією Європейської Фармакопеї. Наголошено, що проблеми унормування фармацевтичної термінологічної системи пов’язані з наявністю синонімії. Акцентовано, що назви оксидів і солей, які не відповідають нормам граматики латинської мови, пов’язані із впливом на хімічну номенклатуру англійської мови, де відсутня відмінкова система. Показано, що через відсутність загальних правил транслітерації у назвах лікарських засобів проявляється тенденція до відмінностей у написанні окремих терміноелементів. Для уніфікації фармацевтичної термінології рекомендовано розробити загальноприйнятий національний стандарт утворення та вживання умовних назв лікарських препаратів.

Анотація. У статті здійснено комплексне дослідження проблеми впровадження інноваційних методик у процесі викладання латинської мови та медичної термінології студентам-медикам. Проаналізовано шляхи активізації пізнавальної діяльності студента при вивченні клінічної термінології. Зазначено, що одним із найперспективніших напрямів активізації навчального процесу і розумової діяльності студентів на заняттях з латинської мови є знання етимології медичних термінів. Встановлено, що розуміння етимології клінічних термінів сприяє кращому їх запам’ятовуванню і використанню у практичній діяльності. Акцентовано, що одним із найпродуктивніших способів формування клінічних термінологічних одиниць є метафорична номінація. Доведено, що метафорична номінація створює яскравий образ, що допомагає швидко сприйняти та запам’ятати клінічний термін. У процесі дослідження охарактеризовано структуру термінів із метафоричним компонентом, які включені у медичні словники УЛАМЕС у чотирьох томах, двотомний ілюстрований медичний словник Дорланда і навчально-науковий посібник «Клінічна латина з англійськими та українськими відповідниками». Акцентовано, що саме терміносистеми складають основу професійної мови лікаря, тому знання етимології й значення найчастіше вживаних як латинських, так і грецьких терміноелементів, які визначають зміст терміна, сприяють не тільки кращому їх запам’ятовуванню, а й фахово грамотному використанню у практичній чи науковій діяльності як в усній, так і у письмовій формах.