Academic literature on the topic 'Типи симетрії'

УДК 517.958:512.86 Наведено огляд розвитку поняття прихованої симетрiї диференцiальних рiвнянь з частинними похiдними та результатiв, отриманих автором ранiше, а також новi приклади класiв рiвнянь, що мають приховану симетрiю II типу, i пояснено природу ранiше знайденої некласичної симетрiї деяких рiвнянь.Наведено конструктивний алгоритм для опису класiв рiвнянь, якi мають визначену умовну або приховану симетрiю, та/або можуть бути редукованi до рiвнянь з меншою кiлькiстю незалежних змiнних з використанням заданого анзацу. Розглянуто редукцiї, якi виникають завдяки лiївськiй та умовнiй симетрiї, а також завдяки прихованiй симетрiї II типу. Обговорено взаємозв’язки мiж поняттями прихованої та умовної симетрiї. Встановлено, що прихована симетрiя II типу, яка ранiше розглядалась як окремий тип нелiївської симетрiї, насправдi виникає внаслiдок нетривiальної -умовної симетрiї редукованих рiвнянь. Такий пiдхiд дозволяє не тiльки знаходити прихованусиметрiю та новi редукцiї вiдомих рiвнянь, але й описувати загальний вигляд рiвнянь iз заданою -умовною та прихованою симетрiєю II типу.Як приклади описано загальнi класи рiвнянь, що мають порушену симетрiю вiдносно поворотiв у групах Лоренца та Eвклiда, для яких вiдповiдна прихована та умовна симетрiя дозволяє редукцiю до радiальних рiвнянь з меншою кiлькiстю незалежних змiнних.

Запропоновано концепцію нелокального перетворення з додатковимизмінними, яку розроблено і застосовано для пошуку додатковихсиметрій нелінійних диференціальних рівнянь в частинних похідних.Розглянуто можливі схеми зв'язку диференціальних рівнянь задопомогою продовжених нелокальних перетворень цього типу, наведенокілька прикладів. Метод застосовано для побудови алгоритмів і формулрозмноження розв'язків з відомих, які використовують додатковісиметрії. Ці формули використано для знаходження точних розв'язківдеяких нелінійних рівнянь.

Запропоновано концепцію нелокального перетворення з додатковимизмінними, яку розроблено і застосовано для пошуку додатковихсиметрій нелінійних диференціальних рівнянь в частинних похідних.Розглянуто можливі схеми зв'язку диференціальних рівнянь задопомогою продовжених нелокальних перетворень цього типу, наведенокілька прикладів. Метод застосовано для побудови алгоритмів і формулрозмноження розв'язків з відомих, які використовують додатковісиметрії. Ці формули використано для знаходження точних розв'язківдеяких нелінійних рівнянь.

У температурній залежності діелектричної проникності нанокристалічного танталату калію виявлено широкий максимум у інтервалі 20 < T < 40 К, який не залежить від частоти вимірювань. Припускається, що даний максимум свідчить про наявність сегнетоелектричного фазового переходу із температурою Кюрі Tc = 29 ± 2 К. Встановлено, що діелектрична проникність підпорядковується закону Кюрі–Вейса, і визначено сталу Кюрі–Вейса C = (2,5 ± 1) · 103 К. Причиною фазового переходу вважається наявність неідентифікованої домішки, яка локально порушує кубічну симетрію ґратки і приводить до появи полярних мікрообластей. У спектрах ЕПР виявлено два типи ліній. Обговорено можливе застосування нового матеріалу.

У статті на основі аналізу ролі загальнологічних методів та аналізу принципів причинності, інваріантності, збереження, симетрії та спостережуваності розкривається методологічний зміст об’єктивності. З’ясування філософського, зокрема онтологічного, змісту цих принципів стає основою їх регуляторної ролі в науковому пізнанні. Обґрунтовано релевантність принципу об’єктивності типу наукової раціональності. Показано релевантність принципу об’єктивності сучасному стану методологічної свідомості певної науки. Досліджено еволюційний вимір релевантності об’єктивності знання науковій раціональності. Показано значення суб’єктного виміру у функціонуванні методологічних трендів у сучасній науці. Суб’єктний вимір розкрито як когнітивний вимір виробництва знання. З’ясовано його значення для становлення науки як когнітивної системи.

У статті розглянуті принципи та структура побудови системи дидактичних вправ навчальної дисципліни «Історія костюма» для майбутніх дизайнерів. Обґрунтовано доцільність побудови системи вправ і завдань, у якій системоутворюючим фактором є композиційний аналіз костюма. Доведено важливість формування навичок композиційного аналізу майбутніми дизайнерами одягу. Розкрито зміст поняття «композиційний аналіз історичного костюма». Розглянуто найважливіші елементи композиції костюма, що складають основу змісту розробленої системи вправ: силует, форма, кольорова гама, пропорції, орнаментація, оздоблення, ритм, статика-динаміка, симетрія-асиметрія, контраст-нюанс-тотожність. Наведено стислі характеристики кожного типу дидактичних вправ з історії костюма. Враховано, що в різних історичних костюмах, значення окремих складових композиції не є однаковим. У статті наголошується на доцільності структурування розроблених вправ і завдань за складністю. Доведено значущість її поступового зростання від репродуктивних, спрямованих на просте розпізнавання, відтворення, доповнення – до самостійних творчих, таких, що передбачають аналіз, порівняння і самостійну розробку нових форм одягу з опорою на композиційні елементи історичного костюма. Представлено три групи класифікації вправ розробленої системи: підготовчі – такі, що допомагають ліквідувати прогалини в опорних знаннях з основ композиції; тренувальні – для формування умінь і навичок аналізувати окремі елементи та композиції костюма в цілому; завершальні, які передбачають застосування набутих знань, умінь, навичок в нових умовах. Вказано, що різні типи вправ включають завдання порівняльного характеру, за інструкцією, за зразком, за завданням. У статті підкреслюється доцільність включення в систему цікавого історичного матеріалу з метою позитивного впливу на мотиваційну сферу студентів, підвищення їх інтересу до вивчення історичного костюма та їх майбутньої професійної діяльності. Враховується перспективність використання даної системи в майбутньому, зокрема можливість застосування сучасних технічних навчальних засобів, комп'ютерних графічних програм.

Залежно від умов існування в риб по-різному розвинені сенсорні системи, а особливо нюховий аналізатор. Здатність риб реагувати на запахи залежить від форми нюхової розетки та морфології нюхових ламел. Уважають, що найкраще розвинений нюховий аналізатор у видів із білатеральною видовженою нюховою розеткою. Зазвичай нюхові розетки зі схожою морфологією характерні для видів із близьких родин або видів, які існують в однакових умовах. Орган нюху риб під час розвитку проходить стадії нюхової плакоди, нюхової ямки та нюхової камери з нюховою розеткою. Проте залишається нез’ясованим механізм розвитку нюхових розеток. Недостатньо уваги звернено на особливості формування центрального шва в нюхових розетках, додавання нових ламел у різних видів костистих риб. Для вивчення розвитку нюхової розетки білатерального типу анциструса звичайного Ancistrus dolichopterus вирощували в лабораторії гістології та морфогенезу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Гістологічні препарати виготовлено за стандартними гістологічними методиками. В анциструса звичайного формування розетки відбувається у чотири етапи. На першому етапі відбувається закладка першої ламели в середній частині нюхової камери та її зростання з ростральною стінкою нюхової камери під час подальшого розвитку. На другому етапі вперше закладаються латеральна й медіальна ламели. На третьому відбувається закладка четвертої ламели з медіального боку від центрального шва. На четвертому етапі проходить спочатку симетрична відносно центрального шва закладка ламел, а потім у парних ламел латеральні ламели залягають ростральніше від медіальних. В Ancistrus dolichopterus центральний шов розвивається з першої центральної ламели, яка зі збільшенням довжини нюхової камери видовжується. Потовщення шва відбувається за рахунок прикріплення до нього нових бічних пар нюхових ламел у ростральній частині нюхової камери. Під час розвитку дистальний кінець центральної ламели зміщується латерально й ламела втрачає осьове положення. Білатеральна нюхова розетка Ancistrus dolichopterus набуває дефінітивного стану внаслідок додавання нових ламел ростральніше від уже розвинутих ламел, як і в більшості костистих риб, навіть з іншими типами нюхових розеток. Під час закладки четвертої ламели простежуємо порушення симетрії й формування ламели в цей період відбувається лише з одного боку від центрального шва. Усі наступні ламели закладаються попарно.

Об’єктом дослідження є кристалічна структура сполуки K3TiOF5. З літературних даних відомо, що цей матеріал – сегнетоелектрик. Діелектрична проникність матеріалів дуже велика. Тому такий матеріал може бути використаний у конденсаторах, які значно менші за розмірами за діелектричні. Порівняно недавно було синтезовано низку матеріа- лів, що мають сегнетоелектричні властивості, до яких належить і K3TiOF5. Дифракцій- ний спектр сполуки, що знятий по методу порошку з геометрією зйомки Брег-Бертрано, представлений у базі даних PDF-2 за 2009 рік під номером 00-023-0506, індексується в тетрагональній сингонії з періодами решітки a=6,102°A, c=8,655°A. Повні відомості про кристалічну структуру такої сполуки натепер відсутні. У ході дослідження використовувалася база даних PDF-2 за 2009 рік. А також про- грама HighScorePlus 3.0 (Нідерланди), яка дозволяє уточнювати мікроструктурні параме- три структурної моделі методом Ритвельда. Дифракційний спектр для дослідження генерували за допомогою програми HighScorePlus 3.0 та приєднаної до неї бази даних PDF-2 за 2009 р. у форматі UDF. У результаті отримано, що цей дифракційний спектр досліджуваної сполуки може відповідати такій структурній моделі: дифракційний спектр сполуки K3TiOF5 індексу- ється в тетрагональній сингонії з періодами решітки a=6.086 A°; b=6.086 A°; c=8.675 A°. Можлива просторова група симетрії I41 (80): − мікроструктурні параметри K1 8b x/a=0.252(9), y/b=0.588(4), z/c=0.2(4); − коефіцієнт заповнення позицій 0.5 K2 8b x/a=0.233(5), y/b=0.233(5), z/c=0.4(4); − коефіцієнт заповнення позицій 1,0 F1 8b x/a=-0.900(8), y/b=0.393(4), z/c=0.1(4); − коефіцієнт заповнення позицій 1,0 F2 8b x/a=0.749(7), y/b=0.262(7), z/c=0.8(4); − коефіцієнт заповнення позицій 1,0 F3 8b x/a=0.47(1), y/b=0.696(9), z/c=-0.1(4); − коефіцієнт заповнення позицій 0,5; Ti1 8b x/a=0.247(5), y/b=0.803(4), z/c=0.1(4); − коефіцієнт заповнення позицій 0,5; O1 8a x/a=0.0, y/b=0.0, z/c=0.1(4); − коефіцієнт заповнення позицій 1,0; − фактор розбіжності R=7,311%. Аналізуючи отримані результати, можна припустити, що досліджувана структура з’єднання кристалізується у власному структурному типі. Вивчення кристалічної структури сполуки сприяє кращому розумінню його фізичних властивостей, зокрема смегнетоелектричних.

People reach after the balanced design and consider him more aesthetically beautiful. We love symmetry and balance, because he, so to say, right in front of us. Asymmetry does symmetry more beautiful, harmonic and advantageous