Contents
Academic literature on the topic 'Токсокароз'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Токсокароз.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Токсокароз"
1
Lovitskaya, L. G., S. L. Semenchenko, P. N. Malysh та ін. "Оценка факторов риска возможности заражения токсокарозом населения Луганской области". CHILD`S HEALTH, № 8.51 (1 грудня 2013): 14–18. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.8.51.2013.84950.
Full textAbstract:
Токсокароз — паразитоз-зооноз, широко распространенный среди животных и людей. Целью исследования являлось изучение факторов, определяющих возможность заражения токсокарозом населения Луганской области. В работе были использованы информационно-статистические материалы, данные государственных отраслевых статистических форм, проанализированы результаты санитарно-гельминтологических исследований почвы за 2007–2011 гг. Санитарно-гельминтологические исследования проб почвы проводились по методу Н.А. Романенко. Результаты исследования разных типов почв свидетельствуют о высокой степени их контаминации яйцами токсокар: отмечалось наиболее высокое загрязнение легкосуглинистых (39–102 яйца в 1 кг почвы) и суглинистых почв (53–64 яйца в 1 кг почвы). В меньшей степени были загрязнены черноземы (39–40 яиц в 1 кг почвы) и супесчаные почвы (17–39 яиц в 1 кг почвы). Наши наблюдения соотносятся с литературными данными: наиболее благоприятными для яиц токсокар являются суглинистые, глинистые, в меньшей степени — черноземы, неблагоприятными для развития являются песчаные почвы.Проведенные исследования свидетельствуют о высокой степени возможности заражения токсокарозом населения Луганской области. Полученные результаты еще раз подтверждают необходимость создания национальной программы профилактики паразитозов-зоонозов в Украине.
2
Мушинський, А. Б., Т. М. Карчевська, С. П. Керничний, Л. Б. Савчук та Т. В. Бетлінська. "Паразитарні захворювання собак в умовах міської популяції". Scientific Progress & Innovations 27, № 3 (2024): 100–104. http://dx.doi.org/10.31210/spi2024.27.03.16.
Full textAbstract:
Гельмінтози, спричинені паразитичними червами, залишають актуальною проблемою ветеринарної медицини, особливо в контексті здоров’я тварин в Україні. Метою роботи було з’ясування поширеності паразитарних захворювань собак, спричинених гельмінтами і найпростішими, в умовах міста Камʼянець-Подільський Хмельницької області. Об’єктами дослідження були службові, домашні та бездомні собаки м. Камʼянець-Подільський. Серед собак було виявлено п’ять видів гельмінтів та один вид найпростіших: один вид з класу Cestoda (Dipilidium caninum – 15,6 %); чотири види з класу Nematoda (Toxocara canis – 40 %, Toxascaris leonina – 15,1 %, Ancylostoma caninum – 4,8 %, Dirofillaria repens – 2,4 %) і один вид найпростіших (Giardia spp. – 13,4 %). У 17,4 % уражених тварин паразитарні інвазії реєстрували у вигляді мікст- і поліінвазій. Серед найпоширеніших комбінацій спостерігали поєднання анкілостомозу і токсокарозу (9,7 %), діпілідіозу і токсокарозу (12,9 %), а також у деяких тварин виявляли три і більше членів паразитоценозів. Досить часто разом із гельмінтами виявляли найпростіших (26 %). Найвищий відсоток ураження спостерігався серед бездомних тварин. За результатами досліджень було встановлено, що найбільш поширеними серед собак були токсокароз, токсаскаридоз та дипілідіоз, менш поширені – анкілостомоз, дирофіляріоз і лямбліоз. У щенят (до 6 місяців) частіше реєстрували токсокари та анкілостоми. У молодих собак (6 місяців – 2 роки) до них додавалися стронгілоїди та цестоди. Дорослі собаки (2–7 років) та літні (старше 7 років) були уражені токсокарами, анкілостомами, цестодами і дирофіляріями. За даними досліджень, можна зробити висновок, що самки, у яких ЕІ склала 55,1 %, більш інвазовані гельмінтами у порівнянні з кобелями, у яких ЕІ склала 44,9 %.
3
Мельничук, В. В., Д. С. Яненко та В. О. Євстафʼєва. "Антигельмінтна ефективність сучасного протипаразитарного препарату Івемітел (суспензія) за токсокарозної інвазії собак". Scientific Progress & Innovations 28, № 1 (2025): 164–68. https://doi.org/10.31210/spi2025.28.01.25.
Full textAbstract:
Питання щодо збереження здоров’я тварин від паразитарних захворювань спеціалістами ветеринарного профілю сприймаються достатньо серйозно, оскільки у даному випадку мова йде не лише про здоров’я тварин, але й людей також. Загальновідомо, що багато захворювань тварин паразитарної етіології здатні передаватися людині. Одним з таких захворювань є токсокароз, у поширенні якого собаки відіграють надзвичайно важливу роль. У собак захворювання викликає нематода Toxocara canis (Werner, 1782) Stiles, 1905, де ця нематода у личинковій стадії здатна паразитувати в організмі людини. Тому вчасно проведені серед собак лікувально-профілактичні заходи з використанням високоефективних протипаразитарних препаратів є запорукою здоров’я як тварин, так і людей. Враховуючи вищенаведене, мета роботи пролягала у визначенні лікувальної ефективності комплексного протипаразитарного препарату Івемітел (суспензія) за наявності токсокарозу у собак. Для проведення дослідження з визначення лікувальної ефективності комплексного протипаразитарного препарату було сформовано дві групи собак (дослідну та контрольну) по 7 голів у кожній за середньої інтенсивності інвазії від 117,4 до 123,4 яєць токсокар у 1 г фекалій. Дослідній групі собак з лікувальною метою індивідуально згодовували препарат Івемітел (суспензія) шляхом його додавання до невеликої кількості ласого корму у дозі 1 мл/кг ваги тварини. Вказаний препарат у своєму складі містить три діючі речовини – празиквантел, пірантел памоат та івермектин, дві з яких мають згубну дію на нематод. За результатами проведених досліджень встановлено, що використовуваний хворим на токсокароз собакам препарат Івемітел (суспензія) володіє вираженими антигельмінтними властивостями щодо збудника Toxocara canis. Окрім того, упродовж терміну спостереження за тваринами препарат не викликає побічних явищ та реакцій. Екстенс- та інтенсефективність використовуваного препарату за токсокарозної інвазії собак через добу після його застосування склали 14,3 та 85,2 % відповідно. На 2-гу добу після його застосування рівень ЕЕ та ІЕ зріс до 28,6 та 94,9 % відповідно. На 3-тю добу показники ЕЕ та ІЕ становили 57,1 та 97,1 % відповідно. Починаючи з 4-ї доби і до кінця досліду, ЕЕ та ІЕ препарату становила 100 %. Таким чином, ефективність комплексного протипаразитарного препарату Івемітел (суспензія) відповідно до рекомендацій Всесвітньої асоціації сприяння ветеринарній паразитології (W.A.A.V.P.) за показником активності антигельмінтних хімічних речовин за токсокарозної інвазії собак відповідає 1 класу ефективності, тобто є високоефективним.
4
Погорелова, Г. М. "Біохімічні показники сироватки крові собак за токсокарозної інвазії". Scientific Progress & Innovations 27, № 2 (2024): 133–37. http://dx.doi.org/10.31210/spi2024.27.02.23.
Full textAbstract:
Кров як один із видів тканин внутрішнього середовища має велике значення для життя організму тварин. Склад крові змінюється при деяких фізіологічних станах, що дозволяє отримати лабораторну інформацію про стан організму, застосовувати її на користь діагностики захворювань, контролю над лікуванням хворих тварин. Дослідження крові дозволяє виявити приховані, що не проявляються клінічно, зміни в органах і тканинах,. діагностувати субклінічну форму захворювання. При порушенні функцій органів, розвитку місцевих чи загальних патологічних процесів змінюється біохімічний склад сироватки крові. У зв’язку з цим дослідження крові тварин є необхідною частиною досліджень під час постановки діагнозу, особливо за гельмінтозів, зокрема за токсокарозу, оскільки личинки гельмінтів мігрують у різні органи і тканини. Метою досліджень було дослідити вплив гельмінтів на окремі біохімічні показники сироватки крові хворих на токсокароз собак з урахуванням показників інтенсивності інвазії. Було сформовано дві дослідні (хворі на токсокароз за різних показників інтенсивності інвазії, І – 63,80±6,53 яєць/г, ІІ – 259,40±12,34 яєць/г) та контрольну (клінічно здорові) групи собак. Проведеними дослідженнями встановлено негативний вплив токсокарозної інвазії на активність АЛТ, АСТ, лужної фосфатази та вміст загального білірубіну, і чим вищі були показники інтенсивності інвазії, тим більш значні зміни відбувалися з боку біохімічних показників. За незначної інтенсивності інвазії у сироватці крові собак встановлено підвищення активності АЛТ у 2,0 раза (P<0,001), АСТ – у 1,3 раза (P<0,05), лужної фосфатази – у 2,2 раза (P<0,001) та вмісту загального білірубіну – у 1,9 раза (P<0,05) порівняно з клінічно здоровими собаками. За більш високих показників інтенсивності токсокарозної інвазії у сироватці крові собак зростала активність АЛТ у 3,9 раза (P<0,001), АСТ – у 2,8 раза (P<0,001), лужної фосфатази – у 2,4 раза (P<0,001), а також вміст загального білірубіну – у 2 раза (P<0,01). Отримані результати досліджень розширяють вже існуючі дані щодо патогенезу токсокарозу собак і дозволяють враховувати виявлені зміни з боку крові при проведенні лікувальних заходів.
5
Сидоров, Сергій Олександрович. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБ ПІСКУ З ПАРКІВ ТА ПІСОЧНИЦЬ М. ЗАПОРІЖЖЯ НА НАЯВНІСТЬ ЯЄЦЬ TOXOCARA SPP." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4(59) (15 березня 2023): 65–69. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2022.4.10.
Full textAbstract:
Гельмінти є досить поширеними паразитами хатніх тварин. Але питанню моніторингу зараження тварин не приділяється достатньої уваги, хоча більшість їх гельмінтів є збудниками зоонозів, особливо поширених серед дітей дошкільного віку. Розповсюдженою зоонозною гельмінтною інвазією є Токсокароз. Токсокара це нематода яка паразитує у кишківнику собак та котів. Зараження яких відбувається шляхом поїдання яєць гельмінтів, через контакт з ґрунтом, молоком матері, паратенічних хазаївів чи навіть внутрішньоутробно личинка потрапляє через плаценту матері до плоду. А у навколишнє середовище яйця Toxocara spp. потрапляють через дефекацію, де відбувається остаточне дозрівання яєць до інвазійної стадії. На превеликий жаль опікуни хатніх тварин не приділяють достатньої уваги до умов утримання, профілактики захворювань та вигулу своїх тварин. Та дуже часто вигул хатньої тварини супроводжується з прогулянкою парком чи двором у якому мешкають. А саме масове забруднення навколишнього середовища інвазійним матеріалом збільшує ризик зараження як тварин, так і людей які можуть контактувати з інвазійним матеріалом. Для дослідження було обрано місця ймовірного контакту людей з інвазійним матеріалом, для вивчення розповсюдженості яєць Toxocara spp. У країнах Європи поширеність яєць цього гельмінта, у піску та ґрунті варіює від 0 до 85,7%. У м. Запоріжжі даній проблематиці не приділяли достатньої уваги раніше. Загалом було досліджено 30 проб піску, з яких 10 проб було з парково-скверових ділянок у м. Запоріжжі в яких практикується масовий вигул тварин, та 20 прибудинкових пісочниць багатоповерхових будинків м. Запоріжжя. Дослідження проводилось за методом Романенко Н. А.. Було знайдено у 18 з 30 проб наявність що найменше 1 яйця Toxocara spp., загальна поширеність дорівнює 60%. Загалом 90% всіх проб з паркових ділянок та 45% прибудинкових пісочниць, які були досліджені, мали яйця Toxocara spp. Тому можна зробити висновок про велику поширеність яєць Toxocara spp. у піску на території паркових ділянок та прибудинкових пісочниць м. Запоріжжя. Також висновок про великий ризик та можливість захворюваності на Токсокароз у людей, що контактують з піском. Для зменшення відсотка поширеності яєць Toxocara spp., слід проводити мінімальні профілактичні заходи, а саме дегельмінтизація домашніх тварин, кращий контроль за бродячими котами та собаками, збирання фекалій домашніх тварин і часте миття рук після відвідування ігрових зон та перед вживанням їжі.
6
Davydova, O. Е., F. I. Vasilevich, N. V. Esaulova, and N. V. Esaulova. "Toxocariasis of neglected cats in the suburbs of Moscow." "Veterinary Medicine" Journal 25, no. 7 (2022): 34–37. http://dx.doi.org/10.30896/0042-4846.2022.25.7.34-37.
Full text
7
Грачева, Лилия Олеговна, та Наталья Семеновна Малышева. "ВЛИЯНИЕ ТОКСОКАРОЗНОЙ ИНВАЗИИ НА СОЦИАЛЬНОЕ ПОВЕДЕНИЕ ЧЕЛОВЕКА И ИММУННЫЙ ОТВЕТ". Вектор научной мысли, № 5(22) (6 червня 2025): 36–37. https://doi.org/10.58351/2949-2041.2025.22.5.022.
Full textAbstract:
Токсокароз оказывает влияние не только на физическое состояние, но и на поведение человека, особенно у детей. Данная тема, а именно прямая связь различных нейропсихиатрических эффектов и токсокарозной инвазии, недостаточно изучена, но уже имеется информация о симптомах и последствиях, вызываемые миграцией личинок в центральную нервную систему и иммунным ответом организма Toxocariasis affects not only physical condition, but also human behavior, especially in children. This topic, namely the direct relationship between various neuropsychiatric effects and toxocariasis invasion, is not well understood, but information is already available on the symptoms and consequences caused by the migration of larvae to the central nervous system and the body's immune response.
8
Суворов, Р. С. "Особливості перебігу цистоізоспорозу собак в складі мікстінвазій". Scientific Progress & Innovations 27, № 2 (2024): 61–65. http://dx.doi.org/10.31210/spi2024.27.02.10.
Full textAbstract:
Собаківництво – галузь тваринництва, що передбачає розведення собак культурних порід для використання у різних галузях народного господарства, спорті та армії. Разом з тим, на ефективність розведення собак, їх здоров’я та ветеринарне благополуччя впливають хвороби паразитарної етіології, зокрема протозоози. До таких інвазій відноситься цистоізоспороз, який завдає економічної шкоди собаківництву. Однак, у собак паразитози часто перебігають у вигляді мікстинвазій, де співчленами можуть бути збудники протозоозів та гельмінтозів, що є значущим при призначенні лікування та підвищення ефективності лікувальних заходів. Собак досліджували копроовоскопічними методами флотації на наявність ооцист/яєць паразитів. Проведеними дослідженнями встановлено, що цистоізоспороз частіше перебігає у вигляді мікстінвазій (70,8 %), рідше – у вигляді цистоізоспорозної моноінвазії (29,2 %). Співчленами цистоізоспор були гельмінти кишкового тракту: цестоди – Dypilidium caninum та нематоди – Trichuris vulpis, Toxocara canis та Uncinaria stenocephala. Всього було виявлено 10 різновидів мікстінвазій у собак, інвазованих Cystoisospora spp., де двокомпонентні інвазії встановлено у 71,9 % собак, трикомпонентні – у 25,1 %, чотирьохкомпонентні – лише у 3,0 %. З двокомпонентних асоціацій частіше діагностували цистоізоспорозно-токсокарозну (28,7 %) та цистоізоспорозно-трихурозну (24,6 %). З трикомпонентних асоціацій частіше діагностували одночасне паразитування в організмі собак цистоізоспор, токсокар та трихурисів (9,6 %), цистоізоспор, токсокар та дипілідій (7,8 %). Чотирьохкомпонентні асоціації представлені двома різновидами, де співчленами були: цистоізоспори, токсокари, трихуриси та дипілідії (1,8 %,) цистоізоспори, трихуриси, дипілідії та унцинарії (1,2 %). Найчастіше співчленами Cystoisospora spp. були Toxocara canis (53,3 %) та Trichuris vulpis (39,5 %), рідше – Dypilidium caninum (24,6 %) та Uncinaria stenocephala (13,8 %). Отримані результати дають можливість враховувати особливості перебігу цистоізоспорозу собак для ефективного проведення лікувально-профілактичних заходів.
9
Andreeva, A. O., N. V. Golovchenko, and A. S. Zhuravlev. "Toxocariasis in children: epidemiological, clinical and laboratory aspects." Russian Medical Inquiry 4, no. 11 (2020): 670–75. http://dx.doi.org/10.32364/2587-6821-2020-4-11-670-675.
Full textAbstract:
Aim: to optimize the diagnosis of toxocariasis based on the analysis of epidemiological, clinical and laboratory data in children with the infestation. Patients and Methods: the analysis of official statistical data for the period of 2014–2018, literature sources, a retrospective analysis of 57 medical records of patients (40 children and 17 adults) who received treatment and diagnostic in the clinic of the Rostov Research Institute of Microbiology and Parasitology of the Federal Service for Surveillance on Consumer Rights Protection and Human Wellbeing in 2015–2018 was conducted. Results: a decrease in the incidence of newly diagnosed infestation cases was revealed (registered in the clinic of the Rostov Research Institute of Microbiology and Parasitology of the Federal Service for Surveillance on Consumer Rights Protection and Human Wellbeing). It correlated with official statistics (r=0.9, p=0.05). Based on clinical and laboratory examination, the diagnosis was established in 26 patients (45.6%). Among patients with a verified diagnosis of toxocariasis, the proportion of children aged 1 years and 1 months to 10 years old, was 96%. An analysis of epidemiological data showed that 76% of children had close contact with the soil. The infestation occurred in the form of latent toxocariasis in 36% of patients. In more than half of the cases, the disease was clinically manifested by geophagy (56.0%). A permanent laboratory parameter was the eosinophilic leukemoid reaction in patients with toxocariasis. Peripheral blood eosinophilia ranged from 15.66.2±9.31% in latent toxocariasis to 25.5±15.0 % in visceral toxocariasis. The positive rate in ELISA with Toxocara antigen was higher than that in the group of patients with visceral toxocariasis. However, there was no correlation between the eosinophilia level and positive rate (r=0.1, p=0.05). Conclusion: in areas where the incidence of toxocariasis and environmental contamination with invasive helminth eggs are high, it is advisable to perform tests of the peripheral blood in children at least one time per year in the autumn for timely diagnosis of infestation. The use of ELISA with Toxocara antigen is reasonable in the cases of peripheral blood eosinophilia. KEYWORDS: toxocariasis, statistics, incidence, eosinophilia, enzyme-linked immunosorbent assay, Toxocara antigen. FOR CITATION: Andreeva A.O., Golovchenko N.V., Zhuravlev A.S. Toxocariasis in children: epidemiological, clinical and laboratory aspects. Russian Medical Inquiry. 2020;4(11):670–675. DOI: 10.32364/2587-6821-2020-4-11-670-675.
10
Khutoryanina, I. V., and T. I. Tverdohlebova. "Toxocarosis in the South of Russia: epidemiological and environmental aspects." Infekcionnye bolezni 19, no. 2 (2021): 109–12. http://dx.doi.org/10.20953/1729-9225-2021-2-109-112.
Full textAbstract:
Toxocarosis is a widespread parasitic infection and a significant healthcare challenge. Humans can be infected through contacts with animals and soil contaminated by eggs of Toxocara сanis. Children aged 3–5 years are particularly vulnerable population because of their active contact with soil. Veterinary specialists, people working in dog shelters, zoos, groceries, and people who have gardens are also at risk of infection. Objective. To analyze the epidemiological situation of toxocarosis in the South of Russia. Materials and methods. The Laboratory of Sanitary and Parasitological Monitoring, Medical Parasitology, and Immunology of Rostov Research Institute of Microbiology and Parasitology, Federal Service for Surveillance on Consumer Rights Protection and Human Wellbeing, has been continuously monitoring the situation with parasitoses in the Southern Federal District for many years. A total of 1,026 samples of soil were collected in 2012–2020. We performed serological and epidemiological examination for toxocarosis among residents of this Federal District. Results. We found that the number of seropositive individuals and soil contamination with the eggs of Toxocara spp. in the Southern Federal District were high and were not consistent with the official figures of toxocarosis incidence. This suggests that the true level of toxocarosis incidence is significantly higher than that officially reported for this territory. Conclusion. Our study confirmed that environment contamination with the eggs of Toxocara spp. is the main risk factor for toxocarosis in humans. Key words: toxocarosis, Toxocara spp., epidemiological situation, enzyme-linked immunosorbent assay, sanitary and parasitological examination, soil
Dissertations / Theses on the topic "Токсокароз"
1
Захарчук, А. И. "Токсокарозное загрязнение почвы в Черновицкой области". Thesis, Сумской государственный университет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32266.
Full textAbstract:
Токсокароз, в отличие от всех других ларвальных гельминтозов, является массовым заболеванием. Такое широкое распространение токсокароз получил вследствие двух причин: повсеместного распространения основного хозяина Т. сanis – собаки, свободно обсеменяющей яйцами токсокар окружающую среду, и легкостью заражения людей при несоблюдении ими правил личной гигиены.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32266
2
Шолохова, Світлана Євгенівна, Светлана Евгеньевна Шолохова, Svitlana Yevhenivna Sholokhova, В. М. Псарьов, Л. М. Даниленко та С. С. Пікіна. "Токсокароз, ризик зараження населення та заходи профілактики". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14484.
Full textAbstract:
Останнім часом в області, як і в Україні, виникла проблема захворюваності населення тканинними гельмінтозами: токсокарозом, ехінококозом, дирофіляріозом.
На підвищену увагу заслуговує токсокароз – паразитарне захворювання людини, яке спричиняють личинки Toxocara canis - гельмінти родини собачих (собак, лисиць, вовків і подібних). Для людини токсокароз – зоонозна інвазія. Вона характеризується тяжким, тривалим, рецидивним перебігом та поліорганними ураженнями імунологічної природи. Токсокароз значно поширений, його реєструють у багатьох країнах.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14484
3
Бодня, І. П. "Адаптивно-компенсаторні можливості організму людини при мікст-інвазії токсокарозу з ентеробіозом". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65524.
Full textAbstract:
У сучасних умовах фахівці і дослідники все
частіше стикаються з необхідністю проводити дегельмінтизацію
одночасно проти паразитів, які належать різним таксонам. Саме
тому так затребуване і практично необхідне ретельне вивчення
цієї проблеми.<br>The work reflects modern concepts of pathogenesis,
diagnosis and treatment of mixed infections of toxocariasis and
uterobiosis. The results of a quantitative assessment of the structure
and differentiation of blood elements by determining the leukocyte
index of intoxication (LII) are presented. To assess the state of
adaptation of the examined patients, the level of cortisol and insulin
in the blood plasma was determined. The criteria for assessing the
reactivity and adaptive-compensatory capabilities of the organism
are combined with the combination of toxocarosis and enterobiosis.
4
Дикий, Б. М., О. Я. Пришляк, О. Є. Кондрин, В. Ф. Пюрик, О. П. Бойчук та А. Л. Процик. "Особливості перебігу токсокарозу та його діагностика". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43023.
Full textAbstract:
Токсокароз – широко розповсюджена хвороба людини, що відноситься до групи так званих хвороб мігруючих личинок. В організмі людини паразитують тільки личинки токсокар. Клініка токсокарозу відрізняється поліморфізмом проявів, нерідко перебігає під маскою інших захворювань, що
часто не дозволяє своєчасно їх розпізнати.
5
Бодня, І. П. "Адаптивно-компенсаторні можливості організму людини при мікст-інвазії токсокарозу з ентеробіозом". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64373.
Full textAbstract:
У сучасних умовах фахівці і дослідники все
частіше стикаються з необхідністю проводити дегельмінтизацію
одночасно проти паразитів, які належать різним таксонам. Саме
тому так затребуване і практично необхідне ретельне вивчення
цієї проблеми.<br>The work reflects modern concepts of pathogenesis,
diagnosis and treatment of mixed infections of toxocariasis and
uterobiosis. The results of a quantitative assessment of the structure
and differentiation of blood elements by determining the leukocyte
index of intoxication (LII) are presented. To assess the state of
adaptation of the examined patients, the level of cortisol and insulin
in the blood plasma was determined. The criteria for assessing the
reactivity and adaptive-compensatory capabilities of the organism
are combined with the combination of toxocarosis and enterobiosis.