Contents
Academic literature on the topic 'Турбулентний потік'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Турбулентний потік.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Турбулентний потік"
1
Sirenko, U. M. "Частота серцевих скорочень та артеріальна гіпертензія: вплив на смертність та захворюваність". HYPERTENSION, № 1.27 (1 лютого 2013): 62–74. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.1.27.2013.86630.
Full textAbstract:
Артеріальна гіпертензія (АГ) — один із найсильніших факторів ризику атеросклерозу. Давно відомо, що АГ провокує атеросклеротичні зміни у стінках артерій та призводить до виникнення ускладнень. Через які патогенетичні механізми АГ може спричинити розвиток атеросклерозу? Найбільш очевидним є механічний вплив на артеріальну стінку. Як турбулентний кровотік, так і механічне пошкодження ендотелію відіграють певну роль у розвитку атеросклерозу. АГ провокує виникнення турбулентного току крові, а гемодинамічне навантаження впливає виключно на місця біфуркацій артеріального дерева. Турбулентний потік крові може викликати появу та прогресування атеросклеротичного ураження на внутрішній поверхні артерій.
2
Соломатин, Р. С., та И. В. Семенов. "ЧИСЛЕННОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ СВЕРХЗВУКОВОГО СМЕШЕНИЯ В КАМЕРЕ СГОРАНИЯ БАРРОУСА-КУРКОВАС ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ SA-RANS МОДЕЛИ". Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, № 3 (2019): 69–77. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120308.
Full textAbstract:
Рассматривается численная модель смешения параллельных турбулентных пространственных течений при сверхзвуковых скоростях. Используется RANS (Reynolds-averaged Navier-Stokes) подход на основе модели турбулентности Спаларта-Аллмараса (SA - Spalart-Allmaras), дополненный моделью смешения c учетом турбулентной диффузии. Система осредненных уравнений Навье-Стокса, замкнутая уравнением модели турбулентности, решается с помощью метода LU-SGS-GMRES (lower-upper symmetric Gauss-Seidel generalized minimal residual). Для валидации численных алгоритмов SA модели турбулентности и турбулентной диффузии в многокомпонентном газе проведено моделирование задачи о впрыске водорода в поток инертного газа, двигающийся со скоростью, соответствующей M = 2,44 и их дальнейшем смешении в модельной камере сгорания Барроуса-Куркова. Задача решена в двумерной (2D) и трехмерной (3D) постановках. Полученные результаты сравниваются с экспериментальными и расчетными данными. Расчеты выполнены с использованием многопроцессорной вычислительной системы «МВС-10П» МСЦ РАН.
3
Соломатин, Р. С., та И. В. Семенов. "ЧИСЛЕННОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ СВЕРХЗВУКОВОГО СМЕШЕНИЯ В КАМЕРЕ СГОРАНИЯ БАРРОУСА-КУРКОВАС ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ SA-RANS МОДЕЛИ". Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, № 3 (2019): 69–77. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120308.
Full textAbstract:
Рассматривается численная модель смешения параллельных турбулентных пространственных течений при сверхзвуковых скоростях. Используется RANS (Reynolds-averaged Navier-Stokes) подход на основе модели турбулентности Спаларта-Аллмараса (SA - Spalart-Allmaras), дополненный моделью смешения c учетом турбулентной диффузии. Система осредненных уравнений Навье-Стокса, замкнутая уравнением модели турбулентности, решается с помощью метода LU-SGS-GMRES (lower-upper symmetric Gauss-Seidel generalized minimal residual). Для валидации численных алгоритмов SA модели турбулентности и турбулентной диффузии в многокомпонентном газе проведено моделирование задачи о впрыске водорода в поток инертного газа, двигающийся со скоростью, соответствующей M = 2,44 и их дальнейшем смешении в модельной камере сгорания Барроуса-Куркова. Задача решена в двумерной (2D) и трехмерной (3D) постановках. Полученные результаты сравниваются с экспериментальными и расчетными данными. Расчеты выполнены с использованием многопроцессорной вычислительной системы «МВС-10П» МСЦ РАН.
4
Богданов, С. Р., Р. Э. Здоровеннов, Н. И. Пальшин та ін. "РАСЧЕТ ТУРБУЛЕНТНЫХ НАПРЯЖЕНИЙ В КОНВЕКТИВНО-ПЕРЕМЕШАННОМ СЛОЕ В МЕЛКОВОДНОМ ОЗЕРЕ ПОДО ЛЬДОМ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ДВУХ ADCP, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 2 (2021): 17–28. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667321020027.
Full textAbstract:
Представлен метод расчета турбулентных напряжений, основанный на использовании пары трехлучевых акустических допплеровских профилографов скорости, с одной или двумя точками пересечения лучей. Для апробации метода был спланирован и проведен специальный натурный эксперимент по измерению температуры воды, уровня подледной облученности и компонент скорости в конвективно-перемешанном слое покрытого льдом небольшого бореального озера. Полученные данные позволяют рассчитать не только интенсивности пульсаций вдоль трех ортогональных осей, но и недиагональные компоненты тензора Рейнольдса. С использованием условия однородности средней скорости по горизонтали получены количественные результаты, описывающие энергетику процессов в период весенней подледной конвекции: рассчитана анизотропия турбулентных пульсаций, изучена корреляция энергии турбулентности с интенсивностью накачки (через поток плавучести). Приведен качественный анализ параметров и динамики энергосодержащих структур, развивающихся в конвективном слое небольших покрытых льдом озер весной.
5
Жукова, Анастасия Владимировна. "Каталог активных областей 24-го цикла". Известия Крымской астрофизической обсерватории 114, № 2 (2018): 74. http://dx.doi.org/10.31059/izcrao-vol114-iss2-pp74-86.
Full textAbstract:
При помощи данных инструмента HMI, установленного на борту орбитальной обсерватории SDO, рассчитан магнитный поток от АО, находящихся на видимой солнечной поверхности в период с 2010 по 2017 гг. Области распределены по категориям по принципу соответствия теории глобального динамо среднего поля: А - правильные биполярные области; U - одиночные пятна; В - биполярные области с отклонениями от одной из основных закономерностей теории динамо (либо закона полярностей Хейла, либо закона Джоя, либо с лидирующим пятном, меньшим, чем основное последующее пятно). Группа В разбита, в свою очередь, на соответствующие подмножества. Всего изучено 1684 АО с потоком не менее 1020 Мх. Составлен каталог, содержащий для каждой АО вычисленный нами магнитный поток, установленную категорию и другие данные. Каталог может быть использован для изучения изменений магнитного потока от АО выделенных категорий с солнечным циклом. На его основе могут быть проведены исследования соотношения между глобальным динамо среднего поля и мелкомасштабным турбулентным динамо для выяснения источников генерации магнитного поля Солнца.
6
Махмуд Хуссейн, Ахмед Махмуд, та К. Е. Румянцев. "ВЛИЯНИЕ ДИАМЕТРА АПЕРТУРЫ ПРИЕМНИКА В СПУТНИКОВОЙ СИСТЕМЕ КОГЕРЕНТНОЙ ОПТИЧЕСКОЙ СВЯЗИ С МУЛЬТИПЛЕКСИРОВАНИЕМ ПОДНЕСУЩИХ НАЙКВИСТА". Тенденции развития естественных наук в современном информационном пространстве и их применение в агробиотехнологиях, № 1 (22 жовтня 2021): 143–46. http://dx.doi.org/10.36684/51-2021-1-143-146.
Full textAbstract:
Исследовано влияние диаметра апертуры телескопа приемной станции на когерентные оптические спутниковые системы связи с мультиплексированием поднесущих Найквиста в условиях турбулентной атмосферы. Передающая станция генерирует непрерывное излучение с длиной волны 1550 нм, шириной спектра 0,1 МГц и мощностью 30 дБм. Поток данных генерируется со скоростью 100 Гбит/с, используя квадратурную фазовую манипуляцию QPSK. протяжённость атмосферного канала между наземной и спутниковой станциями 3 000 км. На приёмной станции используется когерентный оптический приемник, содержащий pin-фотодиод, фильтр Бесселя нижних частот с частотой среза 75 ГГц. Цифровая обработка сигнала обеспечивает преобразование с понижением частоты и детектирование радиочастотного фазоманипулированного сигнала. Установлено, что качественный прием сигнала с квадратурной фазовой манипуляцией может быть обеспечен при диаметрах апертуры приемного телескопа в диапазоне 30-60 см.
7
Manzhai, Vladimir N., та Georgy V. Nesyn. "Влияние полимеров и сополимеров олефинов на турбулентное течение углеводородных жидкостей". SCIENCE & TECHNOLOGIES OIL AND OIL PRODUCTS PIPELINE TRANSPORTATION, № 5 (9 грудня 2021): 506–14. http://dx.doi.org/10.28999/2541-9595-2021-11-5-506-514.
Full textAbstract:
Drag reducing additives (DRA) are widely used to increase the pipeline capacity in oil and refined products transit. Introducing DRA at a rate of 1–5 ppm results in considerable lowering of pumping energy. To predict the capability of concerned polymer as a DRA we tried to give an effectiveness theoretical justification in terms of its chemical composition. It was shown that the most effective oil-soluble polymers relate to higher poly(1-alkenes) of superhigh molecular weight (M > 106). Additionally, the nature of the solvent is of importance. 1-Hexene polymerization in the presence of Zigler–Natta catalysts gives a super high molecular weight polymer which is the most effective drag reducer among the higher poly(1-alkenes). But if environment provide some limitation in poly(1-hexene) solubility, such as temperature lowering, or asphaltene content increasing the (co)polymers of 1-octene and 1-decene become the best. Для интенсификации перекачки нефти и нефтепродуктов по магистральным трубопроводам в настоящее время широко используют противотурбулентные присадки, при введении которых в турбулентный поток в предельно малой концентрации (C = 1–5 г/м3) наблюдается уменьшение энергетических затрат на транспортировку углеводородной жидкости. С целью прогнозирования перспективы промышленного использования присадки той или иной химической природы в настоящей работе представлено теоретическое обоснование и экспериментальное подтверждение эффективности различных полимеров. Установлено, что из всех нефтерастворимых полимеров наилучшими противотурбулентными свойствами обладают высшие поли-α-олефины со сверхвысокой молекулярной массой (Мr > 1·106). Также выявлено влияние компонентного состава и термодинамического качества растворителя на эффективность присадок, причем эти факторы следует рассматривать в совокупности. Например, цепь полимера, обогащенная гексеном, при прочих равных условиях синтеза имеет большую молекулярную массу, и такой полимер в хорошем растворителе снижает сопротивление лучше своих аналогов. Тем не менее, если превалируют факторы, ограничивающие растворимость полигексена (низкая температура, обилие асфальтенов в нефти), предпочтительными оказываются полимеры и сополимеры октена и децена, имеющие более низкую температуру стеклования.
8
Горін, В. В., В. В. Середа та П. О. Барабаш. "Метод розрахунку теплообміну під час конденсації холодоагентів у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 1 (2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i1.1353.
Full textAbstract:
У сучасних конденсаторах систем кондиціонування повітря, теплових насосів, випарниках систем опріснювання морської води і нагрівачах електростанцій процес конденсації пари здійснюється переважно у середині горизонтальних труб і каналів. Процеси теплообміну, що відбуваються у теплообмінниках цього типу, мають суттєвий вплив на загальну енергоефективність таких систем. У даній роботі представлено експериментальні дослідження теплообміну у разі конденсації холодоагентів R22, R406A, R407C у гладкій горизонтальній трубі з внутрішнім діаметром d = 17 мм за наступними режимними параметрами:температура насичення 35 - 40ºC, масова швидкість 10 - 100 кг/кв.м/c, масовий паровміст 0,1 - 0,8, питомий тепловий потік 5 ‑ 50 кВт/кв.м, різниця між температурою конденсації та температурою стінки труби 4 - 14 К. Вимірювання локальних за перерізом труби теплових потоків і коефіцієнтів тепловіддачі проводились за методом «товстої стінки» під час різних режимів конденсації. За результатами досліджень установлено, що у верхній частині труби з підвищенням теплового потоку зростає товщина плівки конденсату, що призводить до зменшення тепловіддачі. У нижній частині труби збільшення теплового потоку підвищує тепловіддачу, що характерно для турбулентної течії рідини в трубі. Отримані результати роботи дозволили покращити метод розрахунку теплообміну у разі конденсації пари, яка ураховує вплив течії конденсату у нижній частині труби на теплообмін. Цей метод із достатньою точністю (похибка ±30%) узагальнює експериментальні дані під час конденсації пари холодоагентів R22, R134a, R123, R125, R32, R410a за умови стратифікованого потоку. Використання цього методу у разі проектування теплообмінних апаратів, які використовують такі типи речовин, підвищить ефективність енергетичних систем.
9
Чаликов, Д. В., та К. Ю. Булгаков. "СТРУКТУРА ПРИВОДНОГО СЛОЯ АТМОСФЕРЫ, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 2 (2019): 50–65. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667319020072.
Full textAbstract:
Сформулирована одномерная модель пограничного слоя над волнами. Модель основана на результатах ранее проведенных численных экспериментов с объединенной двумерной моделью волнового пограничного слоя. Пограничный слой над волнами отличается от пограничного слоя над твердой поверхностью появлением дополнительного механизма вертикального волнового потока импульса, созданного непосредственно искривленной и движущейся поверхностью. Одномерные уравнения волнового пограничного слоя могут быть выведены только в следующей поверхности системе координат. В этом случае уравнения явно содержат дополнительные члены, отражающие специфику взаимодействия ветра и волн. Обмен импульсом между ветром и волнами рассчитывается в спектральном пространстве как сумма отдельных потоков создаваемых волновыми модами. Традиционно предполагается, что поток импульса пропорционален спектральной плотности волновой энергии с коэффициентом пропорциональности, зависящим от возраста моды. Проведены расчеты, иллюстрирующие особенности волнового пограничного слоя: профили скорости ветра, энергии турбулентности, волновых и турбулентных потоков импульса. Обсуждается соотношение внешнего (на верхней границе волнового пограничного слоя) и внутреннего (у поверхности) параметров шероховатости. Показывается, что коэффициент сопротивления зависит от скорости ветра и от параметров волнения, в частности, от формы спектра, что объясняет большой разброс данных для этой величины. Сформулированы перспективы дальнейшего развития подхода и его применения в задачах геофизической гидродинамики. Модель такого рода предназначена для объединения атмосферных и океанических моделей с моделями поверхностных волн.
10
Горбань, І. М., та А. С. Корольова. "ЧИСЕЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ СОЛІТОННОЇ ХВИЛІ ІЗ ЗАНУРЕНИМИ ПЕРЕШКОДАМИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 1 (6 вересня 2021): 22–32. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-03.
Full textAbstract:
Чисельно досліджується поширення солітонної хвилі в каналі, на дні якого встановлено занурену перешкоду. Ця проблема тісно пов’язана з експлуатацією захисних споруд для розсіювання енергії хвиль у природних водоймах. Розвинена модель поєднує метод граничних інтегральних рівнянь, що застосовується для визначення деформацій вільної поверхні, і вихрову схему для розрахунку вихрового поля, яке генерується хвилею. Для її валідації залучені дані аналогічних експериментальних досліджень, що проводилися в гідравлічному лотку Інституту гідромеханіки. Збіг експериментальних та чисельних результатів щодо еволюції вільної поверхні вказує на те, що запропонована теоретична модель адекватно описує параметри як прохідної, так і відбитої хвиль, які утворюються над зануреною перешкодою. Виконані розрахунки поширення солітонної хвилі над зануреними вертикальними бар’єрами різної висоти та довжини. З їхніх результатів випливає, що тип взаємодії солітонної хвилі з бар’єром залежить від коефіцієнту, який є відношенням амплітуди падаючої хвилі до товщини стовпа води над перешкодою. Коли його значення менше за критичне, яке становить приблизно 1, падаюча хвиля м’яко поділяється на відбитий та прохідний солітони. В іншому разі вона руйнується, що викликає хаотичні коливання вільної поверхні. Детальне дослідження вихрової течії, яка генерується солітонною хвилею поблизу бар’єру, виявило в цій області два великих протилежно спрямованих вихори, що послідовно утворюються на вершині бар’єру. Взаємодіючи з перешкодою та дном каналу, вони зростають до розмірів, співставних з глибиною води, та відриваються. Один із них рухається за течією, інший – проти неї. Ці вихори визначають розвиток течій та інтенсивність турбулентних процесів поблизу перешкоди. Отримано, що вплив вихрового поля на стійкість зануреної конструкції залежить від її висоти. Коли бар’єр високий, вихори піднімаються і зносяться супутньою течією. У разі низької перешкоди вихровий потік дисипує поблизу неї, спричиняючи ерозію дна в цій області.
Dissertations / Theses on the topic "Турбулентний потік"
1
Tovkach, S. "Hardware and Software Approach to Control Streamlined Surface of Aircraft." Thesis, Sumy State University, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47074.
Full textAbstract:
The problem of microelectromechanical systems (MEMS) development for near-wall turbulent flow control has been considered. Complex solution based on MEMS and graphic processing platform NVIDIA Jetson TK1 has been proposed that demonstrates the development of powerful embedded application to process the stream of data from the streamlined surface. It will help to reach better maneuverability, increase the range of aircraft payload capability by reducing the turbulent drag due to control system that includes combination of on-chip information modules, sensors and actuators.