Academic literature on the topic 'Ультразвукова доплерографія'

Ультразвукове дослідження є основним методом діагностики змін легень і нирок у вагітних пацієнток з новою коронавірусною хворобою-2019. Метою дослідження є підвищення діагностичних можливостей виявлення змін легень та нирок, спричинених вірусом SARS-CoV-2 у вагітних з фетоплацентарною недостатністю у другому триместрі вагітності на підставі клінічних та ультразвукових ознак. У групу дослідження увійшли 42 пацієнтки віком 31-41 років, а у контрольну групу - 40 вагітних віком 29-40 років. Методи дослідження включали сонографічне обстеження легень та нирок, а також аналіз клініко-інструментальних даних. У 24 вагітних (57,1%) з фетоплацентарною недостатністю ультразвукові зміни легеневої тканини при коронавірусній хворобі-2019 представлені потовщенням і деформацією плевральної лінії, зливними В-лініями, транслобарною консолідацією з переважним ураженням нижніх долей легень. При сонографічному обстеженні нирок структурних змін паренхіми не виявлено, порожниста система не поширена.
 Ключові слова: вагітність, фетоплацентарна недостатність, доплерографія, ультразвукове дослідження, коронавірусна хвороба-19, вірус SARS-CoV-2, пневмонія, легеневі хвороби.

<strong>D</strong><strong>udnyk V</strong> <strong>M, K</strong><strong>orol T</strong> <strong>G</strong><strong>. </strong><strong>Оцінка наявності ендотеліальної дисфункції у дітей з пурпурою Шенлейн-Геноха за показниками ультразвукової доплерографії</strong><strong> = </strong><strong>E</strong><strong>valuation of the presence of endothelial dysfunction in children with Henoch-Schonlein purpura in terms of doppler ultrasound</strong><strong>. </strong><strong>Journal of Education, Health and Sport. </strong><strong>2015;5(2):33-44. </strong><strong>ISSN 2391-8306</strong><strong>. </strong><strong>DOI: </strong><strong>10.5281/zenodo.14922</strong> <strong>http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/2015%3B5%282%29%3A33-44</strong> <strong>https://pbn.nauka.gov.pl/works/534637</strong> <strong>http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.14922</strong> <strong>F</strong><strong>ormerly Journal of Health Sciences. </strong><strong>ISSN 1429-9623 / 2300-665X. </strong><strong>Archives 2011 &ndash; 2014 </strong><strong>http://journal.rsw.edu.pl/index.php/JHS/issue/archive</strong> &nbsp; <strong>Deklaracja.</strong> <strong>Specyfika i zawartość merytoryczna czasopisma nie ulega zmianie.</strong> <strong>Zgodnie z informacją MNiSW z dnia 2 czerwca 2014 r., że w roku 2014 nie będzie przeprowadzana ocena czasopism naukowych; czasopismo o zmienionym tytule otrzymuje tyle samo punkt&oacute;w co na wykazie czasopism naukowych z dnia 31 grudnia 2014 r.</strong> <strong>The journal has had 5 points in Ministry of Science and Higher Education of Poland parametric evaluation. Part B item 1089. (31.12.2014).</strong> <strong>&copy; The Author (s) 2015;</strong> <strong>This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland and Radom University in Radom, Poland</strong> <strong>Open Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium, </strong> <strong>provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License </strong> <strong>(http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.</strong> <strong>This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial</strong> <strong>use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.</strong> <strong>The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper.</strong> <strong>Received: 20.10.2014. Revised 18.01.2015. Accepted: 25.01.2015.</strong> &nbsp; &nbsp; <strong>УДК</strong><strong>УДК: </strong><strong>616 &ndash; 005.151 - 053:611.018.74: 616 &ndash; 008.6:615.03</strong> <strong>ОЦІНКА НАЯВНОСТІ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ З ПУРПУРОЮ ШЕНЛЕЙН-ГЕНОХА ЗА ПОКАЗНИКАМИ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДОПЛЕРОГРАФІЇ</strong> &nbsp; <strong>Evaluation of the presence of endothelial dysfunction in children with Henoch-Schonlein purpura in terms of Doppler ultrasound</strong> &nbsp; <strong>В.М.Дудник, Т.Г.Король</strong> <strong>VM</strong> <strong>Dudnyk, TG Korol </strong> &nbsp; <strong>Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова,</strong> <strong>кафедра педіатрії № 2</strong> <strong>Vinnitsa National Medical University, Pediatrics department №2</strong> &nbsp; <strong>Резюме</strong> <strong>Мета роботи</strong> &ndash; оцінити наявність ендотеліальної дисфункції при пурпурі Шенлейн - Геноха у дітей за показниками ультразвукової доплерографії. <strong>Матеріал і методи. </strong>Нами обстежено 123 дитини з &nbsp;пурпурою &nbsp;Шенлейн - Геноха віком від 1 до 18 років. Оцінку функціонального стану і вазорегуляторної функції судинного ендотелію проводили за допомогою ультразвукової доплерографії на УЗ-сканері &quot;Philips HDII XE&quot; в В-режимі датчиком лінійного формату в частотному діапазоні від 5 до 15 МГц в стані спокою. <strong>Результати. </strong>За показниками ультразвукової доплерографії, нами встановлено, що ендотеліальна дисфункція спостерігається у всіх дітей, хворих на пурпуру Шенлейн - Геноха. У пацієнтів з максимальною активністю захворювання показники структурного і функціонального стану ендотелію сонної і плечової артерій були в 1,3 - 1,5 рази більшими аналогічних показників практично здорових дітей. Також більш виражені порушення гемодинамічних характеристик кровотоку по плечовій артерії (зменшення швидкості) спостерігались при III ступені активності і складали - Vsp 34,59 &plusmn; 3,18 мм / сек, Ved 2,72 &plusmn; 0,57 мм / сек, S / D 10,15 &plusmn; 0,82. &nbsp; <strong>Ключові слова:</strong> <strong>пурпура Шенлейн - Геноха, діти, ендотеліальна дисфункція, ультразвукова доплерографія.</strong> &nbsp; <strong>Abstract</strong> <strong>Purpose</strong> - to assess the presence of endothelial dysfunction in children with Henoch-Schonlein purpura in terms of Doppler ultrasound. <strong>Material and methods.</strong> We examined 123 children with Henoch - Schonlein purpura from 1 to 18 years old. Assessment of functional status and vasoregulatory vascular endothelial function was performed using Doppler ultrasound using ultrasound scanner &quot;Philips HDII XE&quot; B-mode sensor linear format in the frequency range from 5 MHz to 15 MHz at rest. <strong>The Results.</strong> Using doppler ultrasound, we found that the endothelial dysfunction observed in all children with at Henoch - Schonlein purpura. In patients with maximum disease activity index of structural and functional state of the endothelium of the carotid and brachial arteries were 1.3 - 1.5 times more than in healthy children. Also, more severe violations of hemodynamic characteristics of blood flow in the brachial artery (speed reduction) were observed at the III degree of activity and accounted for - Vsp 34,59 &plusmn; 3,18 mm / sec, Ved 2,72 &plusmn; 0,57 mm / sec, S / D 10 15 &plusmn; 0,82. &nbsp; <strong>Keywords:</strong> <strong>Henoch - Schonlein purpura, children, endothelial dysfunction, Doppler ultrasound</strong><strong>.</strong>

Вмешательства на сосудах головного мозга относятся к одному из наиболее технически сложных разделов современной нейрохирургии. Осложнения, возникающие при клипировании аневризм сосудов головного мозга, к которым относят неполное выключение аневризмы из кровотока, компрессию клипсом афферентных, эфферентных и перфорирующих артерий, являются актуальной проблемой в хирургии церебральных артериальных аневризм (АА). Для профилактики осложнений, возникающих при клипировании аневризм, широко применяют следующие методы интраоперационной оценки кровотока, контроля клипирования: контактную ультразвуковую доплерографию, интраоперационную флуоресцентную видеоангиографию (ИФВА), ультразвуковую флоуметрию и нейроэндоскопию. Ультразвуковая контактная доплерография – это высокоинформативный метод ультразвуковой диагностики патологии сосудов, основанный на использовании эффекта Доплера. Интраоперационная флуоресцентная видеоангиография – метод, основанный на использовании флуоресцирующего красителя – индоцианина зеленого. Ультразвуковая флоуметрия – метод измерения объемной скорости церебрального кровотока. Нейроэндоскопия – эффективный метод в профилактике осложнений, возникающих при клипировании аневризм, использующий видеоэндоскопическую стойку, набор эндоскопов с различными углами обзора. В данном обзоре представлены данные методы с описанием их возможностей, преимуществ и ограничений, а также описаны приоритеты использования того или иного метода в зависимости от локализации аневризм сосудов головного мозга. Interventions on cerebral vessels belong to one of the most technically complex sections of modern neurosurgery. Complications arising during clipping of cerebral aneurysms, which include incomplete disconnection of the aneurysm from the blood flow, compression of afferent, efferent and perforating arteries by clips, are an urgent problem in the surgery of cerebral arterial aneurysms. To prevent complications arising during clipping of aneurysms, the following methods of intraoperative blood flow assessment and clipping control are widely used: contact ultrasound Dopplerography, intraoperative fluorescent videoangiography, ultrasound flowmetry and neuroendoscopy. Ultrasound contact Doppler ultrasonography is a highly informative method of ultrasound diagnosis of vascular pathology based on the Doppler effect. Intraoperative fluorescence video angiography – a method based on the use of fluorescent dye indocyanine green. Ultrasound flowmetry – a method of measuring the volumetric velocity of cerebral blood flow. Neuroendoscopy is an effective method in the prevention of complications arising during aneurysm clipping, using a video endoscopy stand, a set of endoscopes with different angles of view. This review presents these methods with a description of their capabilities, advantages and limitations, and also describes the priorities of using one or another method depending on the localization of cerebral aneurysms.

Незважаючи на завершення пандемії, коронавірусна хвороба-2019 становить високий ризик ускладнень серед людей з супутніми артеріальною гіпертензією, cерцевою недостатністю, постінфарктним кардіосклерозом, ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом. Мета. Підвищення ефективності застосування ультразвукової діагностики в оцінці стану серцево-судинної системи та плевральних синусів у відновному періоді після перенесеної коронавірусної хвороби-2019. Матеріали і методи. Упродовж 2020-2023 років обстежено 47 пацієнтів, віком 33-78 років, з анамнезом COVID-19 за 4-16 тижнів до проведення сонографії. Ультразвукове дослідження серця і плевральних синусів виконувалось на апараті Philips HD11 XE, використовуючи сірошкальний В-режим, кольорове доплерівське картування, вивчення спектральної доплерівської кривої в судинах та серці, безперервно-хвильову доплерографію, сканування в М-режимі та визначення відповідних серцевих показників. Результати. Серед обстежених пацієнтів сонографічні зміни легень, що представлені В-лініями виявлено у 9 осіб (19,1%), наявність рідини в плевральних синусах – у 23 пацієнтів (48,9%), ознаки міокардиту – у 14 (29,8%), ознаки перикардиту – у 8 (17,0%), поєднані вади серця – у 6 (12,8%), пролапс мітрального клапана – у 32 (68,1%), зниження фракції викиду до 45-54% – у 8 (17,0%), зниження фракції викиду менше 45% – у 6 (12,8%) пацієнтів. Висновки. Ультразвукова діагностика дає можливість вчасно встановити локацію патологічних змін при тривалій симптоматиці у пацієнтів в період відновлення після гострого COVID-19, де особлива увага повинна бути зосереджена на стані плевральних синусів, перикарду, міокарду, клапанного апарату серця, значенні фракції викиду лівого шлуночка. Ключові слова: серцево-судинні ускладнення, ультразвукове дослідження, коронавірусна хвороба-19, пневмонія, хвороби системи дихання.

Мета роботи: вивчити ехоструктуру, стан і особливості судинної перфузії тиреоїдного залишку щитоподібної залози після операції впродовж часу та визначення клінічної значущості кольорового доплерівського картування (КДК) та енергетичної доплерографії ЕД.&#x0D; У 86 хворих після виконаних органозберігальних операцій на щитоподібній залозі провели дослідження тиреоїдного залишку на 7 день, через 1 місяць та 1 рік після операцій з використанням апарата ультразвукової діагностики Esaote MyLabX6 (Італія) та НDІ 5000 (АТL США) з лінійним широкосмуговим датчиком L12-5 Мгц. Визначали величину та структурні зміни в залишеній тканині. Кровопостачання тканини та її оболонок вивчали шляхом визначень кількісних характеристик – індексу резистентності (RІ), максимальної систолічної швидкості (МСШ), кінцевої діастолічної швидкості (КДШ) та енергетичної доплерографії (ЕД).&#x0D; Збільшення об’єму частки чи кукси супроводжується зміною їх типу будови, з пласких (без форми) ділянок становляться шароподібними та конусоподібними, а темпи росту складають певний відсоток зміни типу будови у 37 (43 %) хворих на 7 день і вже 66 (77 %) – через 1 рік. КДК вказує, що кровопостачання тиреоїдного залишку проходить в основному по периферії у місцях новостворених сполученнях.&#x0D; Впровадження ультразвукового доплерівського сканування для дослідження тиреоїдного залишку після операції дає можливість встановити ступінь кровообігу та швидкість компенсованого стану, що прослідковується за рахунок ультразвукових змін та залежить від типу будови залишеної тканини. Максимальний темп приросту тиреоїдної тканини та відновлення структури кровотоку спостерігається через 1 рік. Значення RІ є найбільш інформативним кількісним показником периферичного кровообігу знову створених судинних з’єднань з тканинами.

Мета роботи: покращити результати реконструктивних операцій на аорті та магістральних артеріях в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок.&#x0D; Матеріали і методи. В роботу включено 56 пацієнтів з облітеруючими ураженнями аорти та артерій нижніх кінцівок із ІІ, ІІІА, ІІІВ, IV ст. хронічної артеріальної недостатності.&#x0D; Для профілактики і лікування феноменів no-reflow і reflow-paradox на доопераційному періоді здійснювали комплекс запропонованих заходів.&#x0D; Для діагностики характеру ураження артеріального русла й особливостей гемодинамічних порушень застосовували показники ультразвукової доплерографії, дуплексного сканування, рентгеноконтрастної цифрової ангіографії. Для одержання інформації про зміни капілярного кровотоку і артеріо-венулярного шунтування крові застосовували метод лазерної доплерівської флоурометрії.&#x0D; Результати дослідження та їх обговорення. За об’ємом реваскуляризації аорто(клубово)-стегно-підколінного сегмента пацієнтів розділили на дві групи. Оперативне втручання в першій групі пацієнтів включало одномоментне аорто-біфеморальне алошунтування (14 спостережень) і однобічне аорто(клубово)-стегнове алошунтування (8 спостережень). Другу групу склали 34 пацієнти, у яких, крім атеросклеротичної оклюзії аорто(клубово)-стегнового, сегмента виявлено стенотично-оклюзивний процес стегно-підколінного сегмента. Динамічний ультразвуковий моніторинг стану гемодинаміки стегно-підколінного сегмента в післяопераційному періоді у хворих другої групи дозволив виявити зниження пікової систолічної швидкості та індексу резистентності, що було показанням до проведення додаткової реконструкції стегно-підколінного сегмента.

Мета роботи: покращити результати реконструктивних операцій на аорті та магістральних артеріях в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок.&#x0D; Матеріали і методи. В роботу включено 61 пацієнт з облітеруючими ураженнями аорти та артерій нижніх кінцівок із ІІ, ІІІА, ІІІВ, IV ст. хронічної артеріальної недостатності.&#x0D; Для профілактики і лікування розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому на доопераційному та післяопераційному періодах здійснювали комплексний підхід консервативного та хірургічного лікування.&#x0D; Для діагностики характеру ураження артеріального русла й особливостей гемодинамічних порушень застосовували показники ультразвукової доплерографії, дуплексного сканування, рентгеноконтрастної цифрової ангіографії. Для одержання інформації про зміни капілярного кровотоку і артеріо-венулярного шунтування крові застосовували метод лазерної доплерівської флоурометрії.&#x0D; Результати досліджень та їх обговорення. За об’ємом реваскуляризації аорто/клубово-стегно-підколінного сегмента пацієнтів розділили на дві групи. І група – пацієнти, яким проведено одномоментне аорто-біфеморальне алошунтування (19 спостережень) і однобічне аорто/клубово-стегнове алошунтування (11 спостережень). В ІІ групу включили 31 пацієнта, із поєднаним атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента та стегно-підколінного сегмента. Показанням до проведення додаткової реконструкції стегно-підколінного сегмента у хворих другої групи у післяопераційному періоді слугував динамічний ультразвуковий моніторинг стану гемодинаміки стегно-підколінного сегмента, що дав змогу виявити зниження пікової систолічної швидкості та індексу резистентності.

Проаналізовано методи діагностики захворювань щитоподібної залози та структур ока. Обгрунтовано доцільність проведення комплексного дослідження на основі ультразвукових методів: кольорового картування, доплерографії та еластографії для встановлення кількісних показників, що характеризують жорсткість м’яких тканин. Запропоновано конструкцію п’єзоелектричного давача, який забезпечує рівність ширини і товщини променя на кожній із глибин сканування. Обгрунтовано спосіб проведення дослідження.

Введение. Одна из значимых проблем в хирургии церебральных артериальных аневризм (АА) – осложнения, возникающие при их клипировании, к которым относят неполное выключение аневризмы из кровотока, компрессию клипсом афферентных, эфферентных и перфорирующих артерий. Для решения этой проблемы необходимо применять методы интраоперационной оценки кровотока и контроля клипирования АА. Цель. Изучить эффективность применения методов интраоперационной оценки кровотока, контроля клипирования аневризм у пациентов с нервавшимися артериальными аневризмами средней мозговой артерии (СМА). Материалы и методы. В исследование были включены 142 пациента с нервавшимися аневризмами СМА, которым проводилось микрохирургическое клипирование аневризм; пациенты разделены на 4 группы по методам использования интраоперационной диагностики кровотока и контроля микрохирургического клипирования аневризм сосудов головного мозга. Использовали клинические шкалы для оценки тяжести состояния пациента: NIHSS, Всемирной федерации нейрохирургов (WFNS), шкалу комы Глазго, шкалу исходов Глазго, модифицированную шкалу Рэнкина; проводили подсчет объема ишемического инсульта по шкале ASPECTS. Результаты. Установлено, что комплексное применение ультразвуковой флоуметрии и интраоперационной флуоресцентной видеоангиографии в группе пациентов при микрохирургическом клипировании нервавшихся аневризм СМА, в сравнении с группой пациентов, у которых не использовали методы интраоперационного контроля, уменьшает частоту развития ишемии головного мозга (p&lt;0,001), снижает выраженность неврологических нарушений (p=0,003, p=0,03), улучшает состояние пациентов (p=0,003), обеспечивает сокращение длительности послеоперационного лечения (p&lt;0,001), повышает качество жизни пациентов (p&lt;0,001), уменьшает степень их инвалидизации (p&lt;0,001); в сравнении с группой пациентов, где использовали только флуоресцентную видеоангиографию, снижает выраженность неврологических нарушений (p=0,03), уменьшает частоту развития ишемии головного мозга (p&lt;0,001), обеспечивает сокращение длительности послеоперационного лечения (p&lt;0,001), повышает качество жизни пациентов (p=0,01), уменьшает степень их инвалидизации (p=0,01); в сравнении с группой пациентов, которым выполняли ультразвуковую доплерографию и флуоресцентную видеоангиографию, уменьшает частоту развития ишемии головного мозга (p=0,001), обеспечивает сокращение дли- тельности послеоперационного лечения (p=0,04). Комплексное применение интраоперационной ультразвуковой доплерографии и флуоресцентной видеоангиографии в группе пациентов при микрохирургическом клипировании нервавшихся аневризм СМА при сравнении с группой пациентов, где не использовали методы интраоперационного контроля кровотока, снижает выраженность неврологических нарушений (p=0,02), улучшает состояние пациентов (p=0,03), сокращает длительность послеоперационного лечения (p&lt;0,001), повышает качество жизни пациентов после микрохирургического клипирования аневризм сосудов головного мозга (p=0,01), снижает степень их инвалидизации (p=0,01). Заключение. Комплексное применение интраоперационной ультразвуковой флоуметрии и интраоперационной флуоресцентной видеоангиографии для интраоперационной оценки церебрального кровотока у пациентов при микрохирургическом клипировании нервавшихся аневризм СМА имеет достоверные преимущества при сравнении применения комплекса интраоперационной ультразвуковой доплерографии и флуоресцентной видеоангиографии, применения только флуоресцентной видеоангиографии и является комплексом выбора. В качестве резервного метода предлагается использование комплекса интраоперационной ультразвуковой доплерографии и флуоресцентной видеоангиографии при клипировании нервавшихся аневризм СМА. Introduction. One of the significant challenges in the surgery of cerebral arterial aneurysms (AA) are complications arising during their clipping, including incomplete disconnection of the aneurysm from the blood flow, as well as compression of afferent, efferent and perforating arteries by the clip. To manage this issue, intraoperative monitoring methods of blood flow assessment and AA clipping control should be applied. Purpose. To study the efficacy of intraoperative blood flow assessment and aneurysm clipping control methods in patients with unruptured middle cerebral artery aneurysm. Materials and methods. The study included 142 patients with unruptured middle cerebral artery (MCA) aneurysms who underwent microsurgical clipping of aneurysms. They were divided into 4 groups by methods of using intraoperative diagnostics of blood flow and control of microsurgical clipping of cerebral aneurysms. Clinical scales were used to assess the severity of the patient’s condition, such as: NIHSS, World Federation of Neurological Surgeons (WFNS), Glasgow Coma Scale, Glasgow Outcome Scale, modified Rankin Scale; the volume of ischemic stroke was calculated using the ASPECTS scale. Results. It was established that a comprehensive application of ultrasound flowmetry and intraoperative fluorescence video angiography during microsurgical clipping of unruptured MCA aneurysms, in comparison with the group of patients who did not underwent intraoperative control methods, reduces the frequency of cerebral ischemia development (p&lt;0.001), reduced the severity of neurological disorders (p=0.003, p=0.03), improved patients’ conditions (p=0.003), provided reduction of postoperative treatment duration (p&lt;0.001), improves patients’ quality of life (p&lt;0.001), reduced degrees of patients’ disability (p&lt;0.001); in comparison with the group of patients to whom only fluorescence video angiography was applied, it reduced the severity of neurological disorders (p=0.03) and the incidence of cerebral ischaemia (p&lt;0.001), provided a reduction in the duration of postoperative treatment (p&lt;0.001), improved patients’ quality of life (p=0.01), reduced degrees of patients’ disability (p=0.01); the use of ultrasound Doppler ultrasonography and fluorescence video angiography decreased the incidence of cerebral ischemia (p=0.001), and reduced the duration of postoperative treatment (p=0.04). Complex application of intraoperative ultrasound Doppler ultrasonography and fluorescent video angiography during microsurgical clipping of neovascular aneurysms of the middle cerebral artery in comparison with the group of patients who did not underwent methods of intraoperative blood flow control, reduced the severity of neurological disorders (p=0.03, p=0.02), improved patients’ conditions (p=0.03), reduced the duration of postoperative treatment (p&lt;0.001), improved the patients’ quality of life after microsurgical clipping of cerebral aneurysms (p=0.01), and reduced degrees of patients’ disability (p=0.01). Conclusion. A comprehensive application of intraoperative ultrasound flowmetry and intraoperative fluorescence video angiography for intraoperative assessment of cerebral blood flow in patients during microsurgical clipping of unruptured MCA aneurysms has clear advantages when comparing with intraoperative ultrasound Doppler ultrasonography and fluorescence video angiography, and with fluorescence video angiography alone, being a combination of choice, a comprehensive use of intraoperative ultrasound Doppler ultrasonography and fluorescence video angiography in clipping of neural aneurysms of SMA being suggested as a backup method

<em>В работе представлены результаты комплексного ультразвукового обследования 68 больных с морфологически верифицированным РЯ стадий IА&ndash;В, IIА&ndash;В. Группу контроля составили 100 пациенток с морфологически верифицированными доброкачественными опухолями яичников (серозные цистаденомы, текомы, фибромы). При проведении исследования был применен комплекс следующих ультразвуковых методик: обследование в двух- и трехмерном В-режиме, в режиме цветового доплеровского и энергетического картирования, трехмерной ангиографии, спектральной доплерографии.</em>

При остром нарушении мезентериального кровообращения определение границ жизнеспособной кишки вызывает затруднения. Важно сохранить как можно большую часть жизнеспособной кишки и полностью удалить необратимо измененную ишемией кишку. Четкое определение границ нормализации микроциркуляции, жизнеспособной части кишки, может помочь уменьшить объемы резекции, отказаться от наложения отсроченных анастомозов и ререзекций.

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок – одне з найпоширеніших захворювань у світі, частота якого в людей віком до 20 років становить 18%, понад 40 років – 64%. Ця патологія зумовлена дистрофічними процесами в тканинах стінки вени, а також дегенеративними змінами в м’язових і нервових клітинах навколо вен, провокується важкими фізичними навантаженнями, тривалим перебуванням у сидячому та стоячому положенні, у жінок часто може розвинутися під час вагітності, внаслідок збільшення тиску в басейні нижньої порожнистої вени, зумовленого екстравазальною компресією вагітною маткою, що зумовлює підвищення тиску у венах нижніх кінцівок та розвитку варикозного розширення. Варикозні зміни спричиняють хронічну венозну недостатність, проявами якої є трофічні ураження та больовий синдром, які обмежують фізичну активність пацієнтів, знижують якість життя і призводять до інвалідизації. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31971