Academic literature on the topic 'Управління заборгованістю'

Аналіз якості управління дебіторською заборгованістю є важливим завданням для фахівців з обліку та управління підприємством. Один із основних показників, який використовується для цього – оборотність дебіторської заборгованості. Проте, звичний розрахунок оборотності не враховує можливих відхилень залишку дебіторської заборгованості на звітну дату. Це може призводити до викривлення аналітичної інформації, оскільки дебіторська заборгованість змінюється протягом року, а її балансове значення не завжди є середнім. Тому, для вирішення цієї проблеми у статті запропоновано альтернативний метод розрахунку оборотності, на основі повного доступу до облікової інформації, що врахує зміни сум та періоду повернення дебіторської заборгованості. Цей показник здатний більш точно характеризує ефективність управління дебіторською заборгованістю.

Мета роботи – науково обґрунтувати фактори впливу на якість управління дебіторською заборгованістю.
 Дизайн/Метод/Підхід дослідження. Застосовано системний підхід та методи синтезу, семантичного аналізу, історичного аналізу, аналогій, узагальнення, пояснення, класифікації та графічній.
 Результати дослідження. Управління боргами покупців, які для підприємства продавця є дебіторською заборгованістю, – це один зі складників сучасних відносин між підприємствами. Обмеженість ресурсів вимушує управлінців добирати інструменти і джерела фінансування продажу з відстроченням платежу, а також аналізувати фактори, які впливають на якісні характеристики управління таким відстроченням. Наведено та проаналізовано підсистему управління дебіторською заборгованістю, у якій виділено значущі для ефективного управління в системі менеджменту підприємств фактори (елементи), що зазвичай аналізують та корегують під час управління рівнем дебіторської заборгованості. Доведено, що ця підсистема потребує уточнення з урахуванням факторів макросередовища. Наголошено, що фактори впливу доречно виокремити для підприємств оптової торгівлі, оскільки у ланцюгу оптових продажів порівняно з роздрібною торгівлею націнка вартості товару зменшена та необхідно фінансово забезпечити реалізацію товарів із відстроченням платежу. Управління дебіторською заборгованістю вважається якісним та ефективним, коли внаслідок такого управління підприємства стають фінансово стійкими. Удосконалено систему факторів, де головна роль належить економічним факторам, запропоновано підхід до їх кількісної оцінки.
 Теоретичне значення дослідження. Запропоновано теоретичну дворівневу математичну модель кількісної оцінки факторів впливу на якість управління дебіторською заборгованістю підприємств.
 Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані в управлінні дебіторською заборгованістю підприємств, формуванні інструментів оцінювання якості дебіторської заборгованості та виділенні основних факторів впливу на якість дебіторської заборгованості.
 Оригінальність / цінність / наукова новизна дослідження. Узагальнено, структуровано та досліджено зміст окремих факторів впливу на якість управління дебіторською заборгованістю.
 Перспективи подальших досліджень – розробка комплексного прикладного механізму управління дебіторською заборгованістю з урахуванням факторів впливу на її якість та галузевих особливостей підприємств.
 Тип статті – теоретичний.

Наведено підходи та методи управління кредиторською заборгованістю суб’єктів господарювання в умовах нестабільності та невизначеності. Проведено аналіз стану та структури поточної кредиторської заборгованості підприємств в Україні. Визначено основні етапи обліку та подано напрями і способи оптимізації облікових процесів. Виокремлено комплексний підхід до вирішення проблем із фінансово-розрахунковою дисципліною, систематичним простроченням оплати рахунків постачальників та підрядників. Розкрито складові елементи та інструменти організаційно-методичного забезпечення процесів обліку, формування фінансової та управлінської звітності, а також управління кредиторською заборгованістю. Наведено загальну структуру кредиторської заборгованості підприємства, з виокремленням трьох основних ознак: за терміновістю оплати, за важливістю оплати та за умов загальної оплати. Для відображення інформації в розрізі видів кредиторської заборгованості рекомендовано використання рахунків третього порядку. Визначено, що аналітично-контрольна складова займає провідну позицію в механізмах управління кредиторською заборгованістю підприємства та сприяє вчасному її погашенню в умовах кризи. З метою ефективного контролю своєчасного погашення зобов’язань та управління кредиторською заборгованістю запропоновано шаблон документу-таблиці для систематизації даних про заборгованість в розрізі договорів, термінів її погашення. Виокремлено методичний інструментарій аналізу зобов’язань. Запропоновано шляхи удосконалення процесу обліку кредиторської заборгованості, що сприятиме своєчасному, достовірному та в повному обсязі відображенню даних, формуванню та наданню інформації представникам системи управління для прийняття рішень. Зазначено переваги обміну документів в електронному вигляді в умовах діджиталізації бізнес-процесів, зокрема, процесу узгодження, підтвердження замовлень, їх логістики, електронне отримання рахунків (інвойсів) та підтвердження їх оплати. Описано моделі вибору постачальників та напрями оптимізації обробки даних про кредитора, які націлені на створення образу надійного та відповідального бізнес-партнера, а також налагодженні усіх процесів управління кредиторською заборгованістю на підприємстві.

Стаття присвячена дослідженню проблем ділової активності, як комплексної характеристики ефективності функціонування підприємств, дослідженню питань управління дебіторської та кредиторської заборгованістю підприємств та окресленню основних напрямків вдосконалення ефективності ділової активності підприємства. Більш детально у статті представлено схему управління дебіторською заборгованістю, що складається з таких взаємозв’язаних етапів як вибір кредитної політики підприємства, аналіз та оцінка поточного стану дебіторської заборгованості, формування системи кредитних умов, визначення можливої суми оборотного капіталу, спрямованого в дебіторську заборгованість за кредитом, комплексний підхід до оцінки покупців, розроблення заходів з управління дебіторською заборгованістю, використання сучасних форм рефінансування дебіторською заборгованістю, моніторинг та контроль дебіторської заборгованості, оцінювання ефективності управління дебіторської заборгованості, організація інформаційного забезпечення обліку дебіторської заборгованості. Репрезентовано у вигляді схеми алгоритм дій, котрий спрямований на посилення роботи зі стягнення дебіторської заборгованості. З метою виправлення наявних деформацій у відносинах взаємних платежів між підприємством та іншими суб’єктами господарювання запропоновано запроваджувати у процес управління дебіторською заборгованістю низку відповідних заходів: заходи, що гарантують підприємству розрахунок за товари та послуги суб’єктами ринку фінансових послуг; заходи, спрямовані на забезпечення виконання зобов’язання покупцем; заходи, спрямовані на самостійне повернення дебіторської заборгованості підприємством. Визначено основні принципи управління кредиторською заборгованістю підприємства, серед яких правильність вибору форми заборгованості для мінімізації відсоткових виплат на покупку матеріальних цінностей; встановлення найбільш зручної форми банківського чи комерційного кредиту та його строку; недопущення утворення простроченої заборгованості. Розкрито, що вагомим елементом управління кредиторською заборгованістю є правильний та своєчасний її аналіз, тому керівництво підприємства повинне мати оперативну та об’єктивну інформацію щодо стану кредиторської заборгованості, яка формується в системі бухгалтерського обліку; що основними джерелами формування такої інформації є: баланс підприємства, звіт про фінансові результати, примітки до річної фінансової звітності, первинні документи, журнали, в яких відображається рух відповідних платежів, а також розрахункові відомості про нарахування заробітної плати. Рекомендовано проводити аудит кредиторської заборгованості, результати якого дадуть можливість визначити всі відхилення в структурі заборгованості, розробити заходи щодо її регулювання, адже вона негативно впливає на діяльність підприємства. Запропоновані у статті основні напрямки вдосконалення ефективності ділової активності підприємства є перспективними і характеризуються практичною спрямованістю.