Academic literature on the topic 'Фреймова репрезентація'

В статье анализируются языковые особенности рекламы британской недвижимости с позиции фрейма как одной из когнитивных структур, отражающей обобщѐнное представление о предмете. В результате анализа рекламы британской недвижимости были выявлены следующие слоты: «историчность», «близость к природным объектам», «уединѐнность», «развитая инфраструктура» и «стилевые черты недвижимости».

Статья посвящена проблематике проектирования и структурирования образовательного дискурса. Акцент делается на том, что вопросы, связанные с эмпирическим исследованием специфики образовательного дискурса, на сегодняшний день остаются недостаточно проработанными. Предлагается авторская трактовка понятия образовательного дискурса. При этом под образовательным дискурсом понимается коммуникативное событие и/или сложное символическое образование, состоящее из кодов, фреймов сценариев, установок, социальных репрезентаций, отражающих отношения власти/подчинения, солидарности/ соперничества и других форм социального взаимодействия и социальной организации, организующих общение и понимание в контексте ценностно­смысловой коммуникации между субъектами образовательного процесса. Выделяются такие формы образовательного дискурса, как аудиторный, дисциплинарный и педагогический дискурсы. Рассматриваются особенности применения и результаты индиректного дискурс­анализа как метода исследования образовательного дискурса, обладающего эвристическим потенциалом в отношении выявления его социальных эффектов. Делается вывод о том, что «внедрение» в сознание обучающихся специфических терминов и понятий из образовательного, в частности, дисциплинарного и педагогического дискурса, несомненно, сказывается на когнитивных процессах, изменяя не столько границы словарного запаса, сколько установки на понимание социальной реальности. Студенты, обучающиеся разным специальностям, попадают под влияние экспертных культур, формирующих разные представления о действительности.

Одним з пріоритетів сучасної політики в організації вищої освіти в Україні є пошук шляхів інтенсифікації самостійної роботи учнів різних навчальних закладів у світлі вимог Болонського процесу. Якісно організована самостійна робота дозволяє скоротити частку аудиторних занять без втрати ефективності навчально-виховного процесу.Мета даного повідомлення полягає в обґрунтуванні шляхів поліпшення якості організації самостійної роботи учнів засобами ІКТ і забезпечення на цій основі часткового «дистанціювання» учнів від учителів. Йдеться, фактично, про інтегрування технології дистанційного навчання, зокрема у тому його варіанті, який відомий під назвою «розподіленого навчання», у систему стаціонарної освіти. Це дозволить вирішити питання чіткого планування самостійної роботи учнів та своєчасного поточного контролю якості їх виконання.Розробка завдань для самостійної роботи учнів базується на наступних методологічних принципах, що відбивають закономірності перебігу пізнавальних процесів і забезпечують глибоке засвоєння матеріалу.1. Урахування структури і особливостей функціонування семантичної пам’яті людини, мінімальними «одиницями» збереження інформації в якій є: поняття; диференційні ознаки, що відрізняють одне поняття від іншого, та взаємозв’язки між поняттями (як ієрархічні, так і лінійні).2. Спирання при розробці навчальних матеріалів на основні форми упорядкування інформації у семантичній пам’яті:– категоріальне кластування (з урахуванням внутрішньо поняттєвих зв’язків: поєднання більш широких, абстрактних понять – з більш вузькими, конкретними поняттями);– угрупування понять за лінійними ознаками (з урахуванням міжпоняттєвих зв’язків);– об’єднання понять у мережі (що належить до певної галузі знань).3. Застосування при розробці навчальних матеріалів різних типів когнітивних структур:– прототипів (комбінацій типових сенсорно-візуальних рис понять);– фреймів (схематичних образів стереотипізованих пізнавальних ситуацій, у яких відбиваються їх постійні характеристики);– сценаріїв (структур, що відбивають часову послідовність подій);– класифікаційних схем (ієрархічно організованих угрупувань співвіднесених понять);– ідеографічних посилань (ієрархічно і лінійно організованих угрупувань понять).4. Урахування різноманіття форм ментальних репрезентацій досвіду пізнання («картини» світу): сенсорно-образної; дійової; символьної (знакової); графічно-просторової; вербальної (словесної); категоріальної (абстрактно-поняттєвої); метафоричної (узагальнено образної).5. Стимулювання «перекодування» (перетворення) навчальної інформації з одних форм її ментальної репрезентації в інші з метою забезпечення потрібної глибини переробки інформації як необхідної передумови її усвідомленого засвоєння.6. Реалізація в процесі навчання основних пізнавальних парадигм типів: феномен – його ознаки – його зв’язки; родо-видової; системної.7. Створення трьох основних «баз знань», що відбивають структуру експертного знання:– розгалуженої бази концептуальних знань;– автоматизованої системи процедуральних знань;– усвідомленої бази виконавчих знань (вмінь застосовувати знання для вирішення професійно-орієнтованих задач).

Одним із провідних напрямків сучасних когнітивних досліджень є вивчення структурованих знань, що подаються у вигляді когнітивних моделей – фреймів. Вивчення фреймової репрезентації знань має усталені традиції (С. А. Жаботинська, М. Мінський, Н. В. Таценко, Ч. Філлмор та ін.), що у поєднанні з потужною теоретичною базою для конструювання та використання корпусів (П. Бейкер, Е. Вільсон, Е. Гарді, Т. МакІнері та ін.) уможливлює їх комбінування з метою фреймового моделювання концепту ЖИТТЯ.