Academic literature on the topic 'Фреймове моделювання концепту'

У праці здійснена спроба фреймового моделювання концепту російської лінгвокультури «беседа» як такого, який представляє високочастотну форму комунікації, має виражену етнокультурну специфіку, особливо помітну в доцифрову епоху, і не отримав системного наукового опису. У статті визначено базовий термінологічний апарат (зокрема, співвідношення термінів фрейм і схема, скрипт і сценарій); узагальнені уявлення про риси етноментальності росіян; шляхом аналізу даних близько тридцяти лексикографічних джерел (тлумачних, етимологічних, історичних, а також словників діалектів, говорів, синонімів, епітетів та ін.), а також близько тридцяти пареміологічних одиниць (зібраних зі словників та онлайн-джерел) встановлено фреймову структуру концепту «беседа» та особливості заповнення слотів фрейму згаданого концепту.

Стаття присвячена дослідженню концепта «беседа» в цифрову епоху із застосуванням фреймово-дискурсивного моделювання. Метою статті є побудувати фреймову модель бесіди цифрової епохи (типової бесіди в соцмережах) шляхом зіставлення її зі спонтанною бесідою періоду доцифрового спілкування. Дослідження заґрунтоване на осмисленні 100 реакцій (50 від російськомовних і 50 від англомовних респондентів) на стимули «бесіда», «соцмережа», «інтернет», отриманих шляхом проведення кількафазного експерименту з асоціативним компонентом (визначення соцмереж, включно з аналоговим та за принципом примітивів). В статті узагальнено відомості про інтернет-спілкування, на відміну від реальної комунікації, та природу соцмереж. Фрейм концепту «бесіда цифрової епохи» схарактеризований за виокремленими іманентно об’єкту дослідження позиціями адресант, адресат, тема, характеристики комунікативного акту, структура повідомлення, час, простір, наслідки виконання/невиконання комунікативного акту.

У статті описано модель концептуального апарату англомовної термінології ІСАО, що фіксує положення концептів у фреймовій структурі, з виділенням її концептуальних центрів, враховуючи поняттєво-логічні відношення понять досліджуваної спеціальної галузі. У статті представлено метод фреймової семантики як найбільш дієвий стосовно дослідження структур знання, які стоять за терміном. Англомовна термінологія ІСАО, представлена у вигляді фреймового моделювання, відтворює фрагменти дійсності, що відображають культуру авіаційного управління, властиву «діловому іносоціумові». Сутність методу фреймової семантики полягає в тому, що значення термінів розглядаються як структури знання, породжені реальними професійними ситуаціями, також фрейми володіють універсальною властивістю до звуження концептуального змісту і фокусування уваги на будь-якій його частині. Описання фреймової моделі узгоджується з ознаками, котрі диференціюють систему в термінології, згідно з якою терміносистема представлена у вигляді низки графів, що визначають зв’язки між термінами. Аналіз уможливив виявлення у проаналізованій терміносистемі 11 концептуальних груп. Дослідження засвідчило, що фрейм «БЕЗПЕКА АВІАЦІЇ» складається із трьох концептуальних центрів, які позначають основні категорії безпеки авіації: «БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ», «АВІАЦІЙНА БЕЗПЕКА», «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА». З кожним із центрів співвідносяться певні концептуальні групи термінів із відповідним поняттєвим навантаженням. Такий підхід дозволяє представити логічну систему понять, що сконцентровані навколо ключового наукового концепту. У перспективі варто зупинитися на окремих значущих сегментах авіаційної діяльності, вказати на їхню структурованість, яка у мікроваріанті покаже всі особливості, властиві структурі термінології ІСАО на етапі розуміння її перекладачем.

Екстраполюючи методологію лінгвопоетичного аналізу, методологію когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики, враховуючи здобутки методології фрактального моделювання у математиці, фрактальній геометрії, синергетиці й теорії систем, окреслимо методику конструювання фрактальної поетичної моделі світу, яка характеризується складною структурою у лінгвокогнітивному вимірі. Вказана складність структури зумовлена когерентністю між складовими сегментами фрактальної поетичної моделі світу, тобто узгодженням дифузійних і дисипативних процесів, котрі уможливлюють когерентну зв’язність складної хаотичної структури у єдине фрактальне ціле. Структурування фрактальної поетичної моделі світу у лінгвокогнітивному вимірі шляхом упорядкування художніх концептів і концептів та концептуальних тропів із подальшим фреймовим моделюванням і конструюванням концептуальних блендів із урахуванням методологічного інструментарію конструювання образ- схем концептуальних тропів дозволяє упорядкувати зазначені аспекти в єдиній фрактальній і лінгвокогнітивній моделі світу. У такий спосіб здійснюємо перехід когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики на новий топологічний рівень, котрий ознаменовано можливістю графічного кодування лінгвокогнітивних постулатів у складній ієрархічній фрактальній моделі, що складається із самоподібних мікро- та макросегментів, а також із фреймової мережі та мережі концептуальних смислів. Так, запропоноване моделювання фрактальної поетичної моделі світу відкриває нову галузь у сучасній когнітивній лінгвістиці та когнітивній поетиці з опорою на сукупність методологій точних і гуманітарних наук. Висновуємо, що такою новою ланкою постає когнітивна графіка, або, точніше, когнітивна фрактальна графіка, оскільки репрезентована методика дослідження поетичних текстів із подальшим конструюванням фрактальної поетичної моделі світу враховує декілька аспектів когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики, математики, геометрії, теорії систем, синергетики.

Мета дослідження. Виявити та описати способи вербалізації феномену концептуальної метафори СПОРТ – ВІЙНА у матеріалі спортивних ресурсів ЗМІ, а також визначити особливості її функціонування.
 Методи. За допомогою лінгвокогнітивного та кількісного аналізів репрезентативної вибірки китайськомовних текстів спортивного дискурсу, домінантним концептом яких був СПОРТ, була визначена наступна система метафоричних моделей: СПОРТ – ВІЙНА, СПОРТ – ТЕАТР, СПОРТ – СІМ’Я, СПОРТ – ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ. Частка спортивної лексики, яка пов’язана з концептуальною метафоризацією загалом, складає 22.0%, в рамках яких найбільший відсоток (17.5%) припадає на метафоричну модель СПОРТ – ВІЙНА. Основним методом емпіричного дослідження метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА було обрано метод метафоричного моделювання. Увагу акцентовано на визначенні основних моделей концептуальної спортивної метафори, які мають фреймово-слотову структуру, та виявлено мовні засоби їх відтворення.
 Результати. Вивчено структуро-семантичні властивості спортивної метафори, джерелом експансії якої є поняттєва сфера ВІЙНА. Здійснено структурний аналіз фреймів, в яких спортивні події та їх учасники представлено як воїнів на полі бою, що прагнуть перемоги, які є метафоричним переосмисленням безапеляційної жаги до перемоги. З’ясовано, що метафорична модель СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі представлена трьома основними фреймами: «Військові дії», «Результати війни», «Воїни». У межах кожного фрейму виділено основні слоти та описано їх лексичне наповнення. Визначено комунікативні функції метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі, а також з’ясовано причини її активізації.
 Висновки. Фреймово-слотова структура метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА, представлена в китаємовному медійному дискурсі, відображає стійке бажання та волю до перемоги та абсолютне несприйняття поразки, і свідчить про активізацію використання досліджуваної метафоричної моделі в період зростання глобальної гегемонії Китаю. З’ясовано, що в об’єктивації концептів поняттєвої сфери СПОРТ для відображення перемоги китайських гравців переважають позитивно-оцінні метафори військових дій, її учасників та результатів протистояння, а негативно-оцінні метафори – при поразці супротивників. Не зважаючи на те, що спортивні змагання – це подія мирного характеру, однак такі екстралінгвістичні характеристики як боротьба на межі людської витривалості, емоційне протистояння, максимальна самовідданість заради перемоги – це причини того, що саме у військових термінах переважно окреслюються спортивні події. Відтак, феномен метафоричної концептуалізації ВІЙНИ у китайському спортивному дискурсі є беззаперечним і визначається паралінгвістичними особливостями військових дій та спортивних змагань, які, не зважаючи на візуальну відмінність, мають певну концептуальну схожість

Політична журналістика є однією з визначних галузей журналістики, яка передбачає маніпулятивний вплив, віддзеркалений у використанні мовних засобів, зокрема метафор. У статті розглядається проблема антропоморфного метафоричного моделювання сфери-мішені Brexit – поняття, яке стало відомим у глобальному масштабі протягом п’яти років із моменту його створення. Brexit як політичний процес і референдум, що відбувся у Великобританії у 2016 році, має такі структурні елементи: «Референдум», «Велика Британія», «виборець», «Європейський Союз», «політичний процес» і «стратегія». Такі елементи стають об’єктом метафоричного моделювання політичної публіцистики Бориса Джонсона. Під час дослідження вдалося виявити, що найчисельнішою групою метафор є ті, які належать до сфери-джерела «Людина» й мають назву антропоморфні метафори. Теоретичні погляди Джорджа Лакоффа й Марка Джонсона на метафору, що розглядається як спосіб розуміння однієї концептуальної сфери через іншу, дають можливість авторам визначити групу фреймів антропологічних метафор, які виявляють образну складову частину концепту Brexit у публіцистиці Бориса Джонсона, зокрема: «Психологічна діяльність», «Анатомічні органи», «Культурний фон». Саме антропоморфні метафори, що асоціюються з людством, його культурою та фізичним середовищем, створюють атмосферу згуртованості й апелюють до емоційної сфери читача, його патріотизму, гідності й відчуття самоідентичності. Результати дослідження доводять, що антропологічне метафоричне моделювання є надзвичайно ефективним маніпулятивним засобом, який використовується Джонсоном із метою створення бажаної суспільно-політичної картини у свідомості читачів і впливу на їхню думку щодо Брекзиту, його позитивних аспектів і наслідків. Наше дослідження може стати підґрунтям для покращення та оптимізації технік мовленнєвого маніпулювання політичними структурами. Також результати проведеної роботи можуть знайти застосування для підвищення соціально-політичної самосвідомості індивідуумів через розвиток критичного ставлення до текстів політичної публіцистики.

The article considers the correlation of cognitive linguistics key notions, such as "frame" and "concept". The frame is presented as a structure of data or knowledge about any notion, concept – as a complicated and multidimensional mental complex, which in addition to the notional basis also has socio-psycho-cultural component. Interpretation of the concept implies that it has a wide semantic field. A frame with its clearer structure can be used to model or structure the concept, i.e. the concept can be represented as a frame structure. A description of the experience of modeling the LIFE concept using a frame structure by identifying subframes and analyzing their deployment in Amelie Notomb's novel "The Character of Rain" is presented. According to the method of semantic-cognitive frames analysis of a fictional work, it is determined that the frame structure of the LIFE concept unites 9 slots (mental nodes of the frame structure): EXISTENCE, MOVEMENT, DESTRUCTION OFDREAM, DEGRADATION, EMPTINESS, DEVELOPMENT, INDEPENDENCE, DISAPPOINTMENT, SUICIDE. Deployment of the LA VIE frame, which goes in the direction of such subframes as L’EXISTENCE, LE MOUVEMENT, LA DESTRUCTION DU RÊVE, is reflected in the subframes DÉGRADATION, LE VIDE, LE DÉVELOPPEMENT, L’INDÉPENDANCE, LA DÉCEPTION, LE SUICIDE. This process is due to the fact that the life of a person who feels nothing and rejoices in nothing is an existence: miserable, ordinary, boring, meaningless. EXISTENCE, invaded by a disease, sooner or later leads to the DEGRADATION in all spheres of activity. The result is EMPTINESS, everything becomes the same: it does not matter if something bad or, conversely, something joyful occurs. MOVEMENT is an important component of a full life. It leads to the DEVELOPMENT of both: physical and individual development in society. Movement means autonomy, and as a consequence, INDEPENDENCE. DISAPPOINTMENT appears when you realize, that people you are closest to do not understand you at all: they have no idea what you enjoy, what makes you laugh, what is a pleasure for you and what you are capable of. When you realize that society does not need you, when you are deprived of what you are used to and of what is most precious to you in the world, it leads to SUICIDE. These subframes are reflected in the DREAM DESTRUCTION subframe. Involvement of semantic-cognitive methods complex in the study of frames reveals their cognitive-communicative dynamics. Thus, underlying semantic processes that take place in the literary text, reflect the tendency to unfold the frames. We can assume that the frame structure of the LIFE concept is the result of generalization of the vocabulary meaning of the word and the individual author's sphere of concepts.

The article considers the correlation of cognitive linguistics key notions, such as "frame" and "concept". The frame is presented as a structure of data or knowledge about any notion, concept – as a complicated and multidimensional mental complex, which in addition to the notional basis also has socio-psycho-cultural component. Interpretation of the concept implies that it has a wide semantic field. A frame with its clearer structure can be used to model or structure the concept, i.e. the concept can be represented as a frame structure. A description of the experience of modeling the LIFE concept using a frame structure by identifying subframes and analyzing their deployment in Amelie Notomb's novel "The Character of Rain" is presented. According to the method of semantic-cognitive frames analysis of a fictional work, it is determined that the frame structure of the LIFE concept unites 9 slots (mental nodes of the frame structure): EXISTENCE, MOVEMENT, DESTRUCTION OFDREAM, DEGRADATION, EMPTINESS, DEVELOPMENT, INDEPENDENCE, DISAPPOINTMENT, SUICIDE. Deployment of the LA VIE frame, which goes in the direction of such subframes as L’EXISTENCE, LE MOUVEMENT, LA DESTRUCTION DU RÊVE, is reflected in the subframes DÉGRADATION, LE VIDE, LE DÉVELOPPEMENT, L’INDÉPENDANCE, LA DÉCEPTION, LE SUICIDE. This process is due to the fact that the life of a person who feels nothing and rejoices in nothing is an existence: miserable, ordinary, boring, meaningless. EXISTENCE, invaded by a disease, sooner or later leads to the DEGRADATION in all spheres of activity. The result is EMPTINESS, everything becomes the same: it does not matter if something bad or, conversely, something joyful occurs. MOVEMENT is an important component of a full life. It leads to the DEVELOPMENT of both: physical and individual development in society. Movement means autonomy, and as a consequence, INDEPENDENCE. DISAPPOINTMENT appears when you realize, that people you are closest to do not understand you at all: they have no idea what you enjoy, what makes you laugh, what is a pleasure for you and what you are capable of. When you realize that society does not need you, when you are deprived of what you are used to and of what is most precious to you in the world, it leads to SUICIDE. These subframes are reflected in the DREAM DESTRUCTION subframe. Involvement of semantic-cognitive methods complex in the study of frames reveals their cognitive-communicative dynamics. Thus, underlying semantic processes that take place in the literary text, reflect the tendency to unfold the frames. We can assume that the frame structure of the LIFE concept is the result of generalization of the vocabulary meaning of the word and the individual author's sphere of concepts.

Одним із провідних напрямків сучасних когнітивних досліджень є вивчення структурованих знань, що подаються у вигляді когнітивних моделей – фреймів. Вивчення фреймової репрезентації знань має усталені традиції (С. А. Жаботинська, М. Мінський, Н. В. Таценко, Ч. Філлмор та ін.), що у поєднанні з потужною теоретичною базою для конструювання та використання корпусів (П. Бейкер, Е. Вільсон, Е. Гарді, Т. МакІнері та ін.) уможливлює їх комбінування з метою фреймового моделювання концепту ЖИТТЯ.