Academic literature on the topic 'Цифрові системи управління'

У статті розглянуто сутність цифрового робочого простору як складової частини сучасного ринку праці. Встановлено, що внаслідок глобалізаційних процесів в економічних системах на передній план виходять цифрові технології, автоматизовані системи управління, віддалена (дистанційна) праця, розвиток економіки знань та інформаційного суспільства. Виявлено, що 2020 рік приніс значні зміни у сфері організації праці, в системі реалізації професійної діяльності людини, в підходах до розуміння особистісного розвитку, наслідком чого став пошук шляхів адаптації людей до так званої нової реальності. З’ясовано, що поняття цифрового робочого простору є досить новим у науковому обігу і водночас досить уживаним. Не існує єдиного визначення цього терміна, однак це не заважає компаніям та організаціям використовувати його для побудови стратегій розвитку та функціонування. Встановлено, що під цифровим робочим простором можна розуміти певне інтегральне утворення, що охоплює цифрові процеси, засоби цифрової взаємодії, інформаційні ресурси, цифрову інфраструктуру та інші поняття, що є характерними для цифровізації загалом. З’ясовано, що в Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України цифрове робоче місце визначається як віртуальний еквівалент фізичного робочого місця, котрий вимагає належної організації, користування та управління, оскільки воно має стати запорукою підвищеної ефективності працівників та створення для них більш сприятливих умов праці. Зроблено висновок про те, що у нинішніх умовах змінюється роль людини у виробничих процесах, зростає потреба у творчих кадрах, важливими ознаками робочої сили стають креативність, комунікабельність, нестандартне мислення, адаптивність тощо. Саме інтенсивний розвиток цифровізації, загальносвітові тенденції (в тому числі, пандемія коронавірусу COVID-19), прискорений розвиток цифрового простору та перехід на цифрові робочі місця є і причинами, і наслідками реалізації нових якісних ознак сучасної людини на ринку праці.

Мета. Метою цього дослідження є розвиток теоретичних засад, обґрунтування науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління сталістю ланцюгів постачань промислових підприємств.
 Результати. У статті поглиблено теоретико-методичні засади організації стратегічного управління сталістю ланцюгів постачань промислових підприємств. З позицій інституціональної теорії розглянуто еволюцію концепції управління ланцюгами постачань, визначено вплив різних чинників на її розвиток та інтеграцію з концепцією сталого розвитку. Розвинуто понятійно-категоріальний апарат дослідження управління сталістю ланцюгів постачань у рамках теорії мереж і теорії стейкхолдерів. На прикладі металургійного підприємства запропоновано систему індикаторів та визначено стратегічні орієнтири за трьома сценаріями сталого розвитку. Розроблено організаційно-економічний механізм управління сталістю ланцюгів постачань у гібридній формі, що передбачає поєднання децентралізованого розроблення стратегій сталого розвитку на окремих підприємствах і в організаціях, які входять до ланцюга постачання, та централізовану координацію і моніторинг реалізації стратегій з боку фокальної компанії на базі цифрової платформи. Розглянуто напрями, за якими можуть застосовуватися різні цифрові технології в управлінні сталістю ланцюгів постачань.
 Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретико-методологічних і науково-практичних положень щодо вдосконалення стратегічного управління сталістю ланцюгів постачань промислових підприємств шляхом упровадження організаційно-економічного механізму управління, який базується на мережевому підході та залученні широкого кола зацікавлених сторін до взаємного узгодження стратегічних рішень, розроблення відповідних стандартів щодо сталого розвитку, з організацією подальшого моніторингу досягнення цих стандартів, періодичного оцінювання рівня сталості розвитку підприємств та організацій, які входять до єдиного ланцюга постачання, і використанням можливостей, що надають сучасні цифрові технології.
 Практична цінність. Теоретичні та методичні положення цього дослідження доведено до практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління сталістю ланцюгів постачань. Результати дослідження використано Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України, Торгово-промисловою палатою України. Одержані практичні результати можуть бути використані на підприємствах різних галузей промисловості для формування системи стратегічного управління сталим розвитком їх ланцюгів постачань.

Анотація. Досліджується розвиток сучасної системи управління персоналом під впливом цифровізації, яка в останні роки прискорила темпи розвитку, це перш за все було викликано поширенням короновірусної інфекції, яка завдала загрози функціонуванню багатьох підприємств та економіки країни в цілому. Цифрові зміни, що відбуваються в економіці, відкривають можливість модернізації технології роботи з працівниками, що може значно підвищити ефективність роботи компанії. Нині підприємства почали впроваджувати у свою діяльність цифрові технології, які спрощують і підвищують ефективність управління персоналом. Зазначено, що на сучасному етапі розвитку управлінням персоналу для працівників створюються умови, які підвищують мобільність в ухваленні рішень, наприклад для того, щоб керівник проєкту відслідковував його виконання, йому не обов’язково перебувати на підприємстві, він зможе через програмне забезпечення подивитися показники КРІ кожного співробітника. Підвищення кваліфікації робітників також набуває нових можливостей, за рахунок створення курсів, лекцій та семінарів, які можуть проходити підлеглі в будь-який час. Слід відзначити, що також на цьому етапі можна проводити збори керівництва в комфортний для кожного час. Для цифровізації управління персоналом характерні такі принципи: гнучкий підхід до розвитку співробітників; систематична відповідність цілям підприємства; інтеграція менеджменту та власників бізнесу в загальну систему управління; розширена мотивація; персонал розглядається як інвестиція, яку потрібно розвивати; використання потенціалу під час працевлаштування; переважання робочих груп і проєктних груп над традиційними структурними підрозділами; проактивна функція інновацій; стимулювання змін. Постійно зростаюча кількість мережевих команд і співробітників за короткостроковими контрактами у світі дозволяє багатьом галузям швидко впроваджувати бізнес-процеси на основі HR-трансформації. Було досліджено досвід міжнародних компаній у контексті цифровізації управління персоналом та визначено показники, які демонструють ефективність упровадження новітніх технологій. Ключові слова: діджиталізація, персонал, підприємство, технології, процеси, відповідальність. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 13.

У статті висвітлено результати аналізу досвіду впровадження цифрових технологій у професійній освіті. З`ясовано, що стрімкий розвиток штучного інтелекту в усіх сферах життєдіяльності людини обумовлює використання цифрових технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти та закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Представлені цифрові технології у повній мірі реалізовують завдання, що сприяють підготовці фахівців професійної освіти, які будуть конкурентоспроможними на ринку праці. З`ясовано, що цифрові технології, які запропоновано нами, а саме синхронне та асинхронне навчання, мобільне навчання, «хмарне» навчання» та змішане навчання є ефективними сучасними цифровими технологіями, що створює достатні умови неперервного формування та розвитку цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання художнього профілю. Результати впровадження цифрових технологій, вказують на їхні переваги: доступність, зрозумілість та візуалізація інструментарію, багатофункціональність інструментарію, наявність системи управління навчанням як окремого студента, так і групи студентів, створюються умови для формування вміння здійснювати комунікацію між студентами та педагогами, неперервна online та offline підтримка.У процесі проведення експерименту виявлялися відмінності між рівнем цифрової компетентності на початковому етапі (констатувальний етап) та поточним рівнем – контрольне оцінювання зміни рівня цифрової компетентності (формувальний етап). Результативність зрушень у рівнях цифрової компетеності майбутніх педагогів професійного навчання художнього профілю університету та коледжу в умовах розробленого середовища оцінювалася за такими критеріями: знанням теоретичного матеріалу (використання цифрових технологій в професійні діяльності), умінням розв’язувати професійні задачі в електронному форматі (розроблення навчально-методичних електронних засобів, їх використання в освітньому процесі; розроблення електронних тестів, додавання домашніх електронних завдань, наповнення електронного журналу; проведення електронних уроків під час практики тощо), застосуванням набутих знань в умовах традиційного освітнього середовища (очна, дистанційна чи змішана форма навчання) та в умовах електронного середовища. На основі означених критеріїв було проведено оцінювання рівнів цифрової компетентності майбутніх педагогів художнього профілю університету та коледжу за такими рівнями: високий, середній та низький.

Анотація. Метою статті є дослідження впливу цифровізації на діяльність підприємств та організаціюсистеми їхньої фінансової безпеки, зокрема сформувати визначення фінансової безпеки як структур-ної компоненти економічної безпеки в контексті цієї роботи, окреслити переваги та виявити проблемифункціонування підприємств в умовах цифрової економіки та сформувати теоретичні положення роз-робки механізму фінансової безпеки, адаптовані до умов цифрового середовища. Наведено авторськевизначення поняття фінансової безпеки як міри гармонізації в часі і просторі економічних інтересівпідприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища з метою формування відповідної системидля захисту фінансових інтересів підприємства від наявних і потенційних внутрішніх і зовнішніх за-гроз. Досліджено сутність цифрової економіки як нової парадигми розвитку економіки і суспільства, деосновним фактором виробництва є інформація, представлена в цифровому варіанті. Визначено харак-терні риси цифрової економіки, а також позитивні та негативні аспекти, які мають вплив на безпеку під-приємницьких структур. Визначено сутність і роль системи фінансової безпеки підприємства в умовахдіджиталізації економіки та сформовано основні положення розробки механізму фінансової безпеки,адаптовані до умов цифрового середовища. При цьому до результатів функціонування механізму фі-нансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки віднесено: забезпечення сталого розвиткув мінливих умовах; збільшення позитивних грошових потоків; створення і використання сучаснихІТ-систем та бізнес-моделей; формування високого рівня управління і швидкого реагування на загрози.Своєю чергою, забезпечення фінансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки повиннобазуватися на таких принципах: системність; оперативність реагування на загрози; безперервністьздійснення заходів; узгодженість рішень і дій; доцільність витрат на заходи безпеки; компетентністьуправлінського персоналу та працівників компанії; послідовність у проведенні заходів; спрямованістьна результат.Ключові слова: фінансова безпека, цифрова економіка, діджиталізація, цифровізація, цифрові техноло-гії, цифрова трансформація, механізм фінансової безпеки.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 12.

У статті розглянуто особливості проведення науково-педагогічних досліджень як різновиду досліджень із соціогуманітарних наук. Досліджено вимоги та положення чинних вітчизняних нормативних документів на предмет їх відповідності європейським та міжнародним принципам та підходам щодо правильного використання кількісних показників при оцінюванні діяльності вчених, науково-дослідних робіт та наукових установ з урахуванням специфіки галузі педагогічних наук. Виокремлено якісні та кількісні критерії оцінювання педагогічних досліджень, а також запропоновано як наукову продукції в галузі педагогічних наук розглядати: державні стандарти освіти, типові освітні програми, підручники, навчальні, навчально-методичні, методичні, навчальні посібники, методичні рекомендації, хрестоматії, енциклопедії, словники, наукові довідники, електронні освітні ресурси навчального призначення, управління та підтримки наукових досліджень, а також проєкти нормативно-правових документів, державних і галузевих програм, інформаційно-аналітичні матеріали та експертні висновки. Розглянуто досвід та можливості використання сервісів відкритих наукометричних систем, інституційних репозитаріїв, систем альтернативної метрики для збору та опрацювання статистичних даних щодо результатів педагогічних досліджень, які проводяться індивідуальним дослідником, колективом виконавців окремої науково-дослідної роботи, колективом структурного підрозділу чи наукової установи. Обґрунтовано доцільність створення та застосування для оцінювання результатів наукового колективу науково-дослідної роботи спеціального НДР-профілю Google Академії; ранжування науковців за кількістю цитувань у межах напряму досліджень (за науковими інтересами); загального або часового фактору впливу наукової продукції, відмінної від наукових статей, на основі даних щодо кількості її завантаження з інституційних репозитаріїв. Запропоновано аналітичну модель використання електронних копій наукової продукції як інформаційного ресурсу на основі аналітичних відомостей, пов’язаних з аналізом даних користувачів, які відвідали мережне сховище і скористалися науковим результатом шляхом його перегляду або завантаження як електронного ресурсу.

Посилення дослідницької спроможності вітчизняних університетів для повноцінного входження України до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору зумовлює необхідність модернізації системи управління дослідженнями. Для пошуку сучасних механізмів управління дослідженнями проаналізовано документи Європейського простору вищої освіти, наукові праці та встановлено актуальність використання парадигми врядування в управлінні університетами, зокрема і в управлінні дослідницькою діяльністю. Проаналізовано сутність врядування та особливості його реалізації, що дало змогу, окрім запропонованих науковцями раніше таких характеристик врядування, як багато рівнів, багато акторів та багато завдань, додати четверту – багато процедур. Авторська позиція ґрунтується на основі аналізу як наукових праць, так і практичного досвіду реалізації дослідницького врядування в провідних університетах Великої Британії – країні-лідері європейської та світової системи вищої освіти. Запропоновано основними характеристиками врядування визначити наступні: зв’язок з ключовими цінностями Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору; взаємозв’язок із здатністю університету виконувати свою місію; багаторівневість, багатоакторність, багатозадачність та багатопроцедурність; баланс між самостійністю та підзвітністю, довірою і контролем, ефективністю та якістю; прозорість прийняття рішень; гнучкість організаційних структур. Розкрито сутність поняття «дослідницьке врядування в університеті» та визначено його цінності і принципи. Зроблено висновок про відповідність принципів дослідницького врядування ідеям концепції Open Science («Відкрита наука»), імплементація якої у вітчизняних закладах вищої освіти відповідатиме потребам інтеграції України до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору. Запропоновано факторно-критеріальну модель готовності закладу вищої освіти до здійснення дослідницького врядування та розглянуто базові цифрові інструменти для його ефективної реалізації.

Розкрито принципи 3D моделювання механічних деталей для застосування 3D принтера. Визначено поняття «3D принтер», зазначено, що 3D принтер використовує метод пошарового створення фізичного об'єкта по цифровій 3D-моделі. Запропоновано опис тривимірного друку, такого як швидке прототипування, зазначається, що дана технологія має широкі перспективи розвитку та впровадження, тому що має ряд переваг, у порівнянні з традиційними методами створення різних деталей. Наведено класифікацію 3D принтерів за призначенням (орієнтація на споживача) та за технологією друку у вигляді таблиці. Охарактеризовано цифрові 3D технології і когнітивне програмування, які відкривають унікальні можливості відтворення найскладніших просторових форм, об'єктів та інженерних конструкцій, механізмів, та наголошується, що реалізація цих можливостей пов'язана з цифровою технологією управління матеріальними частками в об'ємному середовищі інструментів 3D технології. Визначено способи 3D-моделювання механічних деталей: 3D-моделювання у програмі КОМПАС-3D; 3D-сканування за допомогою 3D сканера. Окреслено можливості системи тривимірного моделювання, які забезпечують проектування машинобудівних виробів будь-якої складності і відповідно до самих передових методик проектування. У системі присутні інструменти для роботи за методом «зверху вниз», або методикою низхідного проектування, а також за методом «знизу вгору». Визначено принципи сканування деталі з чотирьох сторін на 3D-сканері Artec за допомогою поворотного столу, де точність сканування для даного 3D-сканера становить до 0,1% від розміру сканованого об'єкта. Наголошено, що сканування можна застосовувати для створення точних моделей складнопрофільних об'єктів, які в подальшому можуть бути використані для отримання прототипів виробу, побудови нових виробів на базі існуючих.

Конкурентоспроможність швидкісних пасажирських перевезень в Україні цілком залежить від швидкості впровадження компаніями-операторами логістичних принципів управління, які спираються на сучасні цифрові технології. Вирішення однієї з найважливіших тактичних задач управління швидкісними залізничними системами – задачі планування маршрутів швидкісних поїздів на полігоні, який являє собою розгалужену залізничну мережу, з метою максимізації пасажиропотоків і одночасної мінімізації експлуатаційних витрат, пов’язане зі значною обчислювальною складністю. Дослідження присвячено розробленню процедури оптимізації математичної моделі, яка становить собою цільову функцію, що відображає оптимізаційні критерії, та систему технологічних обмежень. 
 Сформована процедура базується на застосуванні сучасного евристичного методу оптимізації – методу генетичних алгоритмів, який є складовою частиною таких сучасних напрямів, як штучний інтелект та м’які обчислення. Застосування генетичних алгоритмів надало можливість вирішення складної задачі планування маршрутів швидкісних поїздів на залізничному полігоні, яку можна класифікувати як задачу комбінаторної оптимізації великої розмірності. Сформовану процедуру було реалізовано у вигляді програмного забезпечення у середовищі Matlab. Ефективність цієї процедури було перевірено в ході моделювання, в результаті якого було отримано оптимальну схему маршрутів швидкісних поїздів на залізничному полігоні

Робота присвячена проблемі методологічного забезпечення цифрового керування та комп’ютерних методів інформаційного управління технологічними процесами при реалізації виробничих режимів у логістичній системі «макет—виріб». Розглянуто особливості створення спеціалізованих інформаційних систем у виді програмно-технічних засобів для керування технологічними показниками в умовах їх реальної залежності від властивостей вхідних матеріалів, стану, налагодження та режиму основних елементів обладнання. Запропоновано застосування проблемно-орієнтованих методів розроблення інформаційних систем для ефективного супроводження функціонування об’єктів поліграфічної галузі. Розглянуто основні принципи створення інформаційних систем для аналізу наукових проблем у предметній області процесів та обладнання поліграфічних виробництв. Представлено методику розроблення інформаційної системи типу «цифрова модель—інтелектуальна експертна система—система автоматизованого управління». Розглянуто особливості створення інформаційної моделі об’єкта досліджень з використанням об’єктно-орієнтованої методики. Показано, що використання об’єктно-орієнтованої методики дозволяє ефективно провести декомпозицію технічної системи, класифікувати підсистеми і описати їх у виді скінченої сукупності класів та зв’язків між ними з подальшою формалізацією інформації про об’єкт досліджень. Розглянуто інформаційну систему, що відповідає напряму проблемної орієнтації — «контроль та управління технологічними параметрами процесів виготовлення поліграфічної продукції». На основі запропонованої інформаційної системи розроблена загальна методика визначення взаємозв’язку конструктивно-технологічних параметрів відповідного технічного об’єкту. Виділено основні елементи розробленої методики — розрахункову схему та математичну модель об’єкту дослідження. Представлено методику розроблення математичної моделі об’єкту дослідження для прийнятого варіанту інформаційної системи. Обговорено перспективи практичного використання представлених методологічних розробок.

Важное место при проектировании цифровых систем управления (ЦСУ) занимает задача разработки алгоритма работы цифрового вычислительного устройства (ЦВУ) по выработке управляющего воздействия на объект управления, способного обеспечить на выходе системы переходной процесс с оптимальным соотношением всех его прямых показателей качества. Наиболее распространенным критерием выбора алгоритмов работы ЦВУ при синтезе ЦСУ можно считать критерий быстродействия, позволяющий сформировать закон работы цифрового регулятора таким образом, что дискретная переходная характеристика системы будет иметь вид устойчивого переходного процесса минимальной и конечной длительности. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10407

Была получена и обоснована методика позволяющая вводить в систему уравнений для расчета коэффициентов настройки цифрового вычислительного устройства (ЦВУ) дополнительные уравнения, которые составляются на основе ограничения налагаемого на коэффициенты полинома числителя дискретной передаточной функции синтезируемой системы в замкнутом состоянии. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10435

Островська, Н. С. Методологія формування системи контролінгу ризиків у банку : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.08 / Н. С. Островська. - Чернігів, 2020. - 435 с.<br>У дисертації розкрито сутність контролінгу та визначено його місце в системі прийняття управлінських рішень банку. З’ясовано природу та розглянуті наукові підходи до класифікації банківських ризиків. Виокремлено завдання, принципи та специфічні властивості контролінгу ризиків у системі ризик-менеджменту банку та визначити вплив процесу євроінтеграції на ризики банків. Досліджено вплив процесу євроінтеграції на управління банківським ризиками через ризик-орієнтовний підхід щодо інспекційних перевірок банків, запровадження нових механізмів визначення кредитних ризиків, нові стандарти ведення банківського бізнесу. Сформовано концептуальний базис формування системи контролінгу ризиків банків. Розвинено методологічні підходи до дослідження контролінгу банківських ризиків. Окреслено рамки формування системи контролінгу ризиків банку та удосконалено їх за допомогою набору принципів, методів та інструментів розширення системи збалансованих показників (BSC) у новій парадигмі управління банком. Удосконалено інструментарій ідентифікації та оцінки банківських ризиків. Виявлено методи мінімізації ризиків та запропоновано шляхи їх модернізації. Удосконалено методичні підходи до мінімізації ризиків у банку за допомогою розробки механізмів та запобіжників. Удосконалено науково-методичний підхід до планування та контролю ризиків у банку. Визначено проблеми та перспективи інкорпорації контролінгу ризиків у систему стратегічного та оперативного планування банку. Розроблено науково-прикладні пропозиції щодо формування системи контролінгу ризику в банку із врахуванням діючих умов регулювання та нагляду. Удосконалено модель контролінгу ризиків у банку як систему сервісної підтримки з встановленням зв’язків між трьома підходами: композиційним, процесним та портфельним<br>В диссертации раскрыта сущность контроллинга и его место в системе принятия управленческих решений банка. Раскрыто существующие взгляды к толкованию понятия «контроллинг» и предложено собственное уточнения содержания «контроллинга рисков в банке», как подсистему риск-менеджмента, сконцентрирована на систематическом мониторинге и контроле рисковой позиции банка для обеспечения объективности оценок, прогнозов и минимизации потенциала его убыточности. Выяснено природу и рассмотрены научные подходы к классификации банковских рисков. Дополнена классификация банковских рисков признаками категорий убытков и упущенных возможностей, прибыли и нулевого результата, что может позволить повысить эффективность оценки качества управленческого решения банка и усовершенствовать качество риск-менеджмента банка. Обоснована необходимость контроллинга рисков как составляющей риск-менеджмента банка. Выделены задачи, принципы и специфические свойства контроллинга рисков в системе риск-менеджмента банка и определить влияние процесса евроинтеграции риски банков. Исследовано влияние процесса евроинтеграции на управление банковским рисками из-за риска-ориентированный подход к инспекционных проверок банков, внедрение новых механизмов определения кредитных рисков, новые стандарты ведения банковского бизнеса. Сформирован концептуальный базис формирования системы контроллинга рисков банков. Разработаны концептуальные основы контроллинга рисков в банке, основанные на методологии системного подхода и включают предметы применения, которые позволяют обеспечить координацию операций системы менеджмента и принятия рациональных управленческих решений. Развито методологические подходы к исследованию контроллинга банковских рисков. Определены рамки формирования системы контроллинга рисков банка и усовершенствована их с помощью набора принципов, методов и инструментов расширения системы сбалансированных показателей (BSC) в новой парадигме управления банком. Усовершенствовано инструментарий идентификации и оценки банковских рисков. Дальнейшее развитие получила методологическая составляющая регулирования системы управления рисков в банке. Предложен алгоритм построения системы контроллинга рисков в банке, что позволит систематизировать процессы организации управления рисками от полного анализа к обратной связи. Выявлено методы минимизации рисков и предложены пути их модернизации. Усовершенствованы методические подходы к минимизации рисков в банке с помощью разработки механизмов и предохранителей, предусматривает изменения в методическом, информационно-организационном обеспечении управления банковскими рисками. Усовершенствовано научно-методический подход к планированию и контроля рисков в банке. Обоснованно процессный подход к организации контроллинга рисков в банке, который создает новые возможности для осуществления реинжиниринга бизнес-процессов банковского учреждения, управления качеством обслуживания клиентов банка в соответствии с мировыми стандартами и внедрение инноваций в механизм принятия управленческих решений. Определена роль контроллинга подсистемы управления банком, которая заключается в оказании помощи и поддержке руководства банка. Определены проблемы и перспективы инкорпорации контроллинга рисков в систему стратегического и оперативного планирования банка. Обосновано исходные положения организации контроллинга рисков в банке с позиции процессного подхода. Охарактеризованы влияние развития цифрового банкинга на систему контроллинга рисков в банках. Исследовано практику регулирования и контроллинга рисков в банках в Украине. Отобраны оптимальный состав процедур имплементации базельских требований в систему управления рисками в банковской системе Украины. Обоснована необходимость покрытия рисков не только на основе увеличения требований не только к капиталу банка, но и в качественных и количественных характеристик кредитного портфеля и ценных бумаг. Разработаны научно-прикладные предложения по формированию системы контроллинга риска в банке с учетом действующих условий регулирования и надзора. Усовершенствована модель контроллинга рисков в банке как систему сервисной поддержки с установлением связей между тремя подходами: композиционным, процессным и портфельным.<br>The essence of controlling is revealed in the dissertation and its place in the system of decision making of the bank is determined. The nature and scientific approaches to the classification of banking risks have been clarified. The tasks, principles and specific properties of risk control in the bank's risk management system are identified and the impact of the European integration process on the risks of banks is determined. The influence of the process of European integration on the management of banking risks through the risk-oriented approach to bank inspections, introduction of new mechanisms for determining credit risks, new standards of banking business are investigated. The conceptual basis for the formation of the banking risk control system has been formed. Methodological approaches to the study of banking risk control have been developed. The frameworks for the formation of the Bank's risk control system are outlined and refined with the help of a set of principles, methods and tools of BSC expansion in the new paradigm of bank management. Banking Risk Identification and Assessment Toolkit has been improved. Risk minimization methods are identified and ways to modernize them are proposed. Methodical approaches to minimizing risks in the bank through the development of mechanisms and fuses have been improved. The scientific and methodological approach to bank risk planning and control has been improved. The problems and prospects of incorporation of risk control into the strategic and operational planning system of the bank are identified. The scientific and applied proposals for the formation of a risk control system in the bank, taking into account the current conditions of regulation and supervision, have been developed. The Bank's risk management model has been improved as a service support system, linking three approaches: compositional, process and portfolio.

Підвищення продуктивності обчислювальних систем реального часу є важливою загально-технічною задачею, актуальність якої обумовлена різноманітними галузями застосування автоматичних систем управління, до яких належить управління різними технологічними процесами, робототехніка, системи управління польотною інформацією, тощо.

Дана робота присвячена проектуванню автоматизованої системи управління котельною, побудованою на базі програмований контроллера сімейства Мікроконт-р2. У роботі представлено дві схеми автоматизації по газу і по парі. Розроблену автоматизовану систему управління котельною загальновиробничого призначення можна застосовувати на різних промислових підприємствах і ТЕЦ.

У ході виконання дипломного проекту було обговорено та розглянуто автоматичну систему управління парогенераторним котлом ДКВР20-13. Було вияснено, що автоматизація виробничих процесів дозволяє у багато разів збільшувати продуктивність праці, підвищувати його безпеку, екологічність, покращувати якість продукції і більш раціонально використовувати виробничі ресурси, в тому числі, і людський потенціал. Часткова автоматизація, як правило, застосовується на вже діючому обладнанні, є доповненням до нього. Однак, найбільшу ефективність воно показує, коли включено в загальну систему автоматизації спочатку - відразу ж розробляється, виготовляється і встановлюється як її складова частина.

У пояснювальній записці проаналізовано сучасне обладнання жомосушильного агрегата, описані методи дослідження об’єктів автоматизації. Розроблено систему автоматизації агрегрегата сушиння жому барабанного типу на основі сучасних засобів автоматизації. У середовищі імітаційного моделювання TRACE MODE змодельовано роботу системи. Розроблений алгоритм управління системою.

Досліджено економічну сутність інтелектуального капіталу в сучасну епоху постіндустріального суспільства. Висвітлено його суспільне значення як визначального чинника економічного зростання та конкурентоспроможності держави. Обґрунтовано, що становлення економіки знань впливає на розвиток інтелектуального капіталу. Розглянуто системоутворюючі складові частини інтелектуального капіталу. Аргументовано необхідність застосування інтелектуального аналізу для оцінювання людського, організаційного, соціального та інформаційного складників інтелектуального капіталу. Узагальнено науково-методичні підходи до кластеризації регіонів України за оцінкою основних складників інтелектуального капіталу. За допомогою розробленої математичної моделі, основою якої є штучна нейронна мережа карт самоорганізації Кохонена, запропоновано підхід до поділу цих регіонів на кластери. Використання розглянутих у роботі методів аналізу рівня розвитку інтелектуального капіталу дасть змогу точніше вибрати напрями підвищення ефективності державного управління в умовах цифрової економіки для сталого розвитку держави.

Метою управління інтелектуальним капіталом суспільства в системі сталого розвитку є досягнення значного результату від його використання за оптимізації витрат на його розвиток, передусім витрат на освіту. Освіта є одним із найважливіших складників розвитку інтелектуального капіталу. Україна відстає за рівнем інтелектуального капіталу від країн-лідерів, а також поступається багатьом країнам. Цифровізація освіти в нашій країні повинна максимально ліквідувати це відставання. Пандемія COVID-19 значною мірою прискорила розвиток усіх сфер онлайн-життя, у тому числі онлайн-освітньої моделі на найближчі десятиліття. У роботі розглянуто основні тенденції розвитку освіти в умовах цифрової трансформації суспільства, визначено основні відмінності онлайн-навчання, які носять як позитивний, так і негативний характер. Обґрунтовано необхідність запровадження нової методології навчання, яка ґрунтується не на окремих інструментах, а на можливостях онлайн-освіти з урахуванням існуючих технологічних рішень для освіти шляхом формування єдиної екосистеми. Усе це дало змогу виділити найбільш актуальні проблем розвитку інтелектуального капіталу в Україні та запропонувати шляхи їх подолання на засадах онлайн-освіти.