Academic literature on the topic 'Чуттєве пізнання'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Чуттєве пізнання.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Чуттєве пізнання"

1

Дерполюк, Олена. "ПІЗНАННЯ ЯК ЗАСАДНИЧЕ ПІДҐРУНТЯ ВИКОРИСТАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ МЕТОДІВ У ПСИХОКОРЕКЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ ІЗ ЖІНКАМИ В Е КЗИЛІ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 4 (30 грудня 2024): 32–43. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-5.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню механізмів пізнання та їхньої інтеграції в невербальні методи психокорекції, зокрема в психокорекційному процесі із жінками у вимушеній міграції. На основі гносеологічного підходу проаналізовано основні рівні пізнання – чуттєве, емоційне та раціональне, які уможливлюють самопізнання й метапізнання. Пізнання розглядається не лише як теоретична категорія, а і як практичний інструмент для гармонізації внутрішнього світу, набутого травматичного досвіду й адаптації до нових життєвих умов. У статті висвітлюється метапізнання, яке включає самоусвідомлення та децентрацію,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Басюк, Наталія. "ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ ІДЕЇ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПОГЛЯДАХ АНТИЧНИХ МИСЛИТЕЛІВ". Education. Innovation. Practice 12, № 1 (2024): 25–31. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-004.

Full text
Abstract:
У статті розглядається історичне становлення та розвиток поняття «емоційний інтелект» у філософських поглядах мислителів Античного періоду. Ідея емоційного інтелекту, що сягає корінням первісного суспільства з його синкретичним характером мислення, знайшла продовження й розвиток у натурфілософії. На відміну від міфічно-релігійного світосприйняття первісних людей, яке об’єднувало в собі раціональне, чуттєве й емоційне ставлення до навколишнього світу, перші натурфілософи намагались пояснити походження Космосу, світу, життя, людини й усього сущого, керуючись теоретичними і логічними обґрунтуванн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Панчук, І., та М. Грицишина. "СТРУКТУРА ЛЮДСЬКОГО ДОСВІДУ ДЖ. ЛОККА: ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ УЧЕННЯ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(95) (27 червня 2024): 122–30. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(95).2024.122-130.

Full text
Abstract:
Наприкінці XVII – першій половині XVIII століття актуалізується істотний переворот філософського мислення у намаганні пояснення реального змісту об’єктивного наукового пізнання. Одним з найавторитетніших та найвпливовіших філософів цієї доби став Дж. Локк – автор цілісної філософської системи, в якій органічно поєдналися теорія науки, ліберальна політична доктрина, концепція свободи совісті, педагогічні та економічні погляди. Дж. Локк як продовжувач матеріалістичної традиції, започаткованої Ф. Беконом, став на шлях ретельного аналізу і систематизації пізнавальних можливостей людини. Головним ф
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Рудік, І. В. "СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ POWER У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 130–36. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-16.

Full text
Abstract:
Пропонована розвідка спрямована на виявлення способів вербалізації концепту POWER в англійській мові та моделювання його структури. Встановлено, що в англійській мові концепт POWER є сегментним утворенням зі складною структурою та включає такі компоненти: образний компонент, енциклопедичне поле, інтерпретаційне поле, що представляє периферію досліджуваного концепту. Когнітивний образ є об’ємним і представленим низкою метафоричних моделей, отриманих в результаті аналізу сполучуваності лексем-презентантів концепту POWER. Навколо образного компонента розташовані чотири сегменти, що мають у повсяк
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

ІВАНЧЕНКО, Марія. "МЕТАФОРИЧНА АКТУАЛІЗАЦІЯ СЕГМЕНТА ОБМАН КОНЦЕПТУ BETRAYAL У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Актуальні питання іноземної філології, № 19 (30 січня 2024): 26–30. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-5.

Full text
Abstract:
Мова є одним із основних інструментів пізнання та концептуалізації навколишнього світу. Моделювання змісту концепту як глобальної ментальної одиниці передбачає визначення та аналіз мовних засобів, що його об’єктивують. Структура концепту містить понятійну, ціннісну та образну складову. Образна складова концепту може включати в себе яскраво-чуттєве представлення (перцептивний образ), а також поєднання концептуальних метафор, що об’єктивують концепт у мові (Приходько, 2008). Вивченню способів концептуалізації навколишньої дійсності як вторинного переосмислення не втрачає своєї актуальності з огл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Стаценко, E. Н. "ГЕНЕЗИС КОГНІТИВНОГО ПІДХОДУ У ФІЛОСОФІЇ ТА ЛІНГВІСТИЦІ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 36–41. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.06.

Full text
Abstract:
Cтаттю присвячено аналізу теорій мовного глотогенезу в період Середньовіччя, а також в епоху Відродження і Просвітництва, аж до початку XIX століття, що стали основою лінгвістичних наукових знань, а також виявили спроби вчених встановити зв'язок між мовою і розумовими процесами. Досліджуються роботи вчених, що стали базовими для розвитку мовознавства як науки і дали стимул для розробки нових парадигм у сфері сучасної когнітивної науки. Акцентується увага на тих філософських і лінгвістичних постулатах, які стояли біля витоків розробок науки про мову як засобу спілкування і пізнання світу людино
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

ПАВЛОВА, А. К. "ЕСТЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ В АСПЕКТІ ВСЕОСЯЖНОГО ДОСВІДУ ГАРМОНІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ТРАДИЦІЙНОГО ЛІРО-ЕПОСУ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 213–18. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.31.

Full text
Abstract:
У статті простежено концепти естетичного ідеалу в українському ліро-епосі, сутність естетичної любові в поетичній моделі фольклорного твору. На прикладі дум, балад, співанок-хронік виявлено ознаки відкритого та прихованого естетичного ідеалу. Цей феномен стає домінантою творчого процесу, оскільки митець у ході культуротворчості прагне наблизитися до омріяного й виплеканого уявою світу. Зокрема, в традиційному ліро-епосі ідеал розкривається на різних рівнях: у процесі текстотворення, виконання, сприйняття аудиторією, через розкодування певних символів, а також консекутивність. У формуванні есте
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

М.М., Шніцер. "ЗМІСТОВНІ ОЗНАКИ І ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПОКЛИКАННЯ МЕТАФОРИ". Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Філософія», № 49 (22 листопада 2017): 108–22. https://doi.org/10.5281/zenodo.1064623.

Full text
Abstract:
Метафора – надзвичайно гнучкий інструмент смисловираження. Вона слунує засобом апробації і впровадження нових смислів в комунікативну сферу суспільної життєдіяльності. Завдяки метафорі відбувається стратифікація смислу: дефіцит значення на одному метафоричному рівні компенсується профіцитом значення на іншому рівні. Гносеологічна цінність метафори зумовлена насамперед можливістю здійснювати взаємодію чуттєвого та раціонального рівнів пізнання. З-поміж інваріантних властивостей метафори варто виокремити здатність поєднувати процеси мислення і мовної творчості, діалектично пов’язуват
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гуртовенко, Наталія. "МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 4 (30 грудня 2024): 26–31. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-4.

Full text
Abstract:
Аналіз наукових літературних джерел дає змогу зробити висновки, що нині поєднання знань психологічної науки цілком закономірно зумовлює більш ширше вивчення поняття «поведінка». У сучасних дослідженнях структура поведінки розглядається з позиції взаємопов’язаних рівнів, а саме: мотивація, яка схиляє до поведінкових проявів; емоційні процеси, що суттєво забарвлюють поведінку особистості; поведінкова саморегуляція; обробка інформації за допомогою пізнання; а також зовнішні прояви та діяльність. Низка вчених стверджує, що в разі надання допомоги важливо дотримуватися основних принципів поведінков
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Трикоз, Сніжана. "ЗАСТОСУВАННЯ СЕНСОРНИХ ІГОР ТА ВПРАВ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 1, № 16 (2021): 328–44. http://dx.doi.org/10.33189/epsn.v1i16.158.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються актуальні психолого-педагогічні проблеми сенсорного виховання дітей дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку шляхом формування перцептивних дій. Сенсорне виховання дошкільників спрямоване на розвиток відчуттів та сприймань дитини, що забезпечує чуттєве пізнання дійсності. Сенсорний розвиток має суттєве значення для розумового, фізичного, естетичного розвитку дитини і необхідний для удосконалення практичної діяльності, оскільки будь-яка дія регулюється відчуттями і є необхідною умовою формування у дитини предметної, продуктивної, трудової та інших видів ді
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Чуттєве пізнання"

1

Чуттєве споглядання як перший рівень пізнання. 1996.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!