Contents
Academic literature on the topic 'Шкірні захворювання'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Шкірні захворювання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Шкірні захворювання"
1
Bodnya, K. I., and S. S. Kotsyna. "Шкірні прояви захворювання у пацієнтів із хронічним набутим токсоплазмозом." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 2.03 (April 1, 2014): 21–23. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.2.03.2014.82329.
Full textAbstract:
Хронічний токсоплазмоз у стані ремісії є одним із найпоширеніших інфекційних захворювань людини, однак було прийнято вважати, що, за винятком випадків спадкової передачі, він має безсимптомний перебіг. Спостереження за змінами в поведінці, репродуктивної функції в пацієнтів із токсоплазмозом призвели до перегляду ставлення до цієї патології. Останні відомості про метаболізм гормонів у печінці, вплив токсоплазми на клітини організму людини та вірулентність паразита відкрили нові аспекти в патофізіології інвазії. Наголошено на необхідності розробки нових критеріїв розвитку ускладнень токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб і можливості корекції цього стану.
2
Загородній, О. "Принципи медичної діагностики злоякісного раку шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 40 (September 19, 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-05.
Full textAbstract:
Наведено принципи медичної діагностики онкологічних захворювань шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж. Розкрито аспекти розвитку штучного інтелекту, які дозволяють створювати на базі біологічних підходів інтелектуальні системи в різних областях застосування. Охарактеризовано етапи онкологічної діагностики, які є обов’язковими та мають фундаментальний вплив на подальше лікування пацієнта у разі діагностування злоякісного раку шкіри, результатом кожного з етапів є клінічний діагноз, морфологічний діагноз та патоморфологічний діагноз. Окреслено поняття меланоми та особливості її розвитку. Досліджено алгоритми автоматизованого комп'ютерного аналізу дерматологічних зображень, які забезпечують допомогу лікарям у постановці діагнозу та сприяють підвищенню точності діагностики. Розроблено структурну схему діагностування онкологічних захворювань шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж. В основі завдання диференціації патологій шкірних покривів людини лежить умовний поділ на 4 частини для вирішення завдань бінарної класифікації. Підкреслено, що навчання штучної нейронної мережі відбувається за допомогою наборів даних. Наголошується, що враховуючи завдання бінарної класифікації, у кожному напрямку застосування, наборам даних присвоюються мітки класу нуль та один, представлені у вигляді масиву. У статті розроблено детальний алгоритм, наведений у вигляді блок-схеми, здатний здійснювати постановку остаточного медичного діагнозу щодо захворювання шкіри на онкологічні патології за допомогою штучної нейронної мережі. Описаний алгоритм розроблений на основі штучних нейронних мереж, навчених вирішувати завдання бінарної класифікації. Результатом роботи штучної нейронної мережі є висновок приналежності вхідного значення до класів, на яких описана нейромережа проходила етап навчання.
3
Акимов, В. "Алгоритми багаторівневого навчання для вирішення задачі класифікації захворювань шкіри." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, no. 36 (November 20, 2019): 97–102. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-16.
Full textAbstract:
Захворювання шкіри сьогодні належать до розповсюджених медичних проблем. Кількість таких захворювань постійно зростає, незважаючи на розвиток медичної галузі. Рак шкіри є поширеним злоякісним новоутворенням і займає друге рангове місце у структурі онкологічної захворюваності населення України. Первинна діагностика таких хвороб здійснюється візуально, починаючи з клінічних обстежень, що можуть супроводжуватись дерматоскопічним аналізом, біопсією та гістопатологічною експертизою. У роботі виконано аналіз існуючих наукових публікацій щодо класифікації захворювань шкіри при використанні згорткових нейронних мереж, який показав, що на сьогодні існує незначна кількість публікацій з використанням глибокого навчання. Результати існуючих досліджень не містять достатнього рівня точності і результативності щодо класифікації захворювань шкіри, що підтверджує необхідність розробки нових згорткових нейронних мереж і їх подальших досліджень. Тому у роботі запропоновано технічне рішення щодо побудови згорткової нейронної мережі для класифікації захворювань шкіри.
4
Стоцька, Ольга Ігорівна. "МОНІТОРИНГ ХВОРОБ ШКІРИ СОБАК В УМОВАХ ПРИВАТНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ КЛІНІКИ «АЛЬФА-ВЕТ», М. КОНОТОП." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 2 (53) (January 27, 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.2.1.
Full textAbstract:
В роботі був проведений моніторинг захворюваності собак на дерматити поліетіологічного походження. Дерматит – загальне визначення для будь-якого типу запалення шкіри. Цей термін, зазвичай, використовують для опису стану шкіри до досягнення конкретного діагнозу. Існує безліч причин запалення шкіри, включаючи зовнішні подразники, опіки, алергени, травми та інфекції (бактеріальні, вірусні, паразитарні або грибкові). Дерматит також може бути пов’язаний із захворюваннями внутрішніх органів Дослідження проводилися на базі клініки ветеринарної медицини «Альфа-вет» (м. Конотоп, вул. Красногірська 4а) в період 2020-2021 рр. Пацієнтами для проведення досліджень були хворі на дерматити собаки порід мопс, ягд-тер’єр, лабрадор, стафордширський тер’єр, німецька вівчарка, шарпей, такса, французький бульдог, різних вікових груп та статі. Всього клінічно за цей період було обстежено 730 собак. При постановки діагнозу враховували дані анамнезу, клінічні ознаки, результати мікроскопічних досліджень, клінічні та біохімічні показники крові, цитологічні дослідження. Саркоптичний дерматит був зареєстрований у восьми випадках, в яких, крім саркоптичних кліщів, також були помічені нейтрофіли, макрофаги та плазматичні клітини та ороговілі епітеліальні клітини. Гематологічними дослідженнями встановлена відносну нейтрофілія та легка еозинофілію. Важкого та генералізованого демодекозу, ускладненого бактеріями та Malassezia sp. також було зафіксовано у 28 випадках зараження. Гістопатологічно численні Demodex sp. було виявлено кліщів у різній стадії дозрівання, які пошкоджують волосяні фолікули разом із супутніми патологічними змінами та гранулемами стороннього тіла. Крім того, алергічний дерматит від бліх також спостерігався у 89 собак. Цитологія виявилася однозначно ефективною при діагностиці паразитарного дерматиту. Собак з атопічним дерматитом було зафіксовано 28 випадків. Однак виникнення нових випадків постійно зростає. Патогенетичні механізми цього захворювання до кінця не вивчені, проте доведено участь аномальних генів та змінених імунологічних процесів. У собак діагноз атопічного дерматиту ґрунтується на зборі анамнезу, клінічному обстеженні та диференційній діагностиці. Основну частину захворювань займають алергічні хвороби шкіри та бактеріальні захворювання шкіри собак. При проведенні моніторингу дерматитів у собак було встановлено, що алергічні дерматити складали 63,01 % випадків; паразитарні – 24,66 %, грибкові – 9,32 % та бактеріальні – 3,01% Найбільш складні у діагностуванні та лікуванні атопічний, контактний та алергічний дерматити.
5
Kosovska, T. M., and V. O. Kosovska. "ВИПАДОК ХВОРОБИ КРАББЕ В ПЕДІАТРИЧНІЙ ПРАКТИЦІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 5, 2020): 10–14. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10916.
Full textAbstract:
Хвороба Краббе (глобоїдно-клітинна лейкодистрофія) – швидко прогресуюче демієлінізуюче дегенеративне захворювання центральної нервової системи. Тип успадкування – автосомно-рецесивний. В основі хвороби лежить зниження активності ферменту галактозилцерамід-β-галактозидази, який в нормі розщеплює галактоцереброзид до цераміду і галактози. Хвороба Краббе викликається мутаціями в гені GALC, який розташований на 14-й хромосомі (14q31). Внаслідок цієї мутації виникає дефіцит ферменту галактозилцерамідази. Залежно від віку, в якому проявилося захворювання, виділяють такі клінічні форми галактозилцерамідного ліпідозу: інфантильну, або класичну (розвиток хвороби починається з 3–6 місяців), пізню інфантильну (з 6–18 місяців), ювенільну, дорослу. Для діагностики використовують біохімічні тести (кров або клітини шкіри), які полягають у визначенні рівня ферменту галактоцерамідази або у виявленні підвищеного рівня психозину, зниження активності галактозилцерамід-β-галактозидази.
Специфічне лікування не розроблено. На сьогодні лікування перебуває в стадії розробки – вчені вивчають можливість доставки Galc-гена в клітини хворого за допомогою вірусів (генна терапія), однак цей метод до кінця не вивчений. На ранніх стадіях захворювання або при повільно прогресуючих формах досить ефективним методом лікування є трансплантація кісткового мозку, отриманого з клітин пуповинної крові (гемопоетичних стовбурових клітин), яка дозволяє стабілізувати стан хворого і знизити прояви симптомів. У багатьох випадках трансплантація на ранніх етапах приводить до повного виліковування хвороби Краббе.
Дане дослідження проведено на випадку з практики. У дитини діагностовано хворобу Краббе. Оскільки дана патологія належить до спадкових захворювань, єдиною можливою профілактикою є генетичний аналіз при наявності хвороби Краббе у близьких родичів. Для попередження народження другої дитини з аналогічним захворюванням найбільш раннім методом діагностики є молекулярно-генетичне обстеження (пренатальна діагностика), в процесі якого визначається активність ферменту галактоцереброзидази та галактозилцерамід-β-галактозидази в культивованих клітинах амніотичної рідини і ворсин хоріона.
6
КОЛЯДЕНКО, Катерина, Олександр ФЕДОРЕНКО, and Крістіан ДІЛ. "ВПЛИВ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ НА СТАН ШКІРИ І НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ПРИ МІСЦЕВІЙ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА БУЛЬОЗНИЙ ЕПІДЕРМОЛІЗ." Психологічне здоров’я, no. 1(6) (February 23, 2022): 102–11. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-12.
Full textAbstract:
Анотація. Постановка проблеми. Бульозний епідермоліз (БЕ) належить до генетично та клінічно гетерогенних захворювань, які характеризуються утворенням на шкірі та слизових оболонках пухирів та ерозій внаслідок навіть дуже незначного механічного тертя або травми. За міжнародною класифікацією, ухваленою в 2008 р., БЕ має чотири форми залежно від рівня ураження епідермісу: простий, межовий, дистрофічний та синдром Кіндлера. Клінічні прояви БЕ вкрай негативно впливають на самооцінку якості життя маленького пацієнта та членів його родини не тільки у фізичному, але й у психологічному аспекті. Формулювання мети статті. Мета – оцінити ефективність місцевого використання ферменту супероксиддисмутази у вигляді крему на стан шкірних покривів та оцінку якості життя пацієнтів, хворих на бульозний епідермоліз. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальним напрямком досліджень є пошук ефективних засобів покращення якості життя хворих на бульозний епідермоліз. Матеріали та методи дослідження. Робота була виконана на кафедрі дерматології та венерології з курсом косметології НМУ ім. О.О. Богомольця та за підтримки центру «Дебра-Україна». З метою об’єктивізації оцінок реального терапевтичного впливу супероксиддисмутази у хворих на бульозний епідермоліз було використано оцінку стану шкірних покривів та автоматизоване тестування якості життя в динаміці до та після застосування препарату. Результати дослідження. Проведено комбіноване дослідження терапевтичного впливу багатотижневого місцевого лікування уражених ділянок шкіри у хворих на БЕ препаратом Sodermix (компанія Life Science Investments). Обговорення результатів дослідження. Лікувальний ефект препарату забезпечується високим вмістом Супероксиддисмутази (СОД), яка знищує вільні радикали, що з’являються при фізіологічному метаболізмі, тим самим сприяючи покращенню стану шкірних покривів і суб’єктивних відчуттів пацієнтів. Висновки та перспективи подальших досліджень. Доведено, що лікування супероксиддисмутазою сприяє покращенню стану шкірних покривів хворих на бульозний епідермоліз, що опосередковує позитивний вплив препарату на якість життя цих пацієнтів.
7
Касяненко, О. І., and В. І. Рисований. "КЛІНІКО-ЕПІЗООТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЕКТОПАРАЗИТОЗІВ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 236–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.30.
Full textAbstract:
Серед актуальних проблем розвитку сучасного скотарства вагому роль відіграють паразитарнізахворювання. У статті представлена проблема ектопаразитозів великої рогатої худоби в Сумськійобласті. На думку вітчизняних та зарубіжних вчених, основні економічні збитки, нанесені ектопара-зитами, зумовлені зниженням середньодобового приросту маси тіла молодняку та недоотриманням молока в період льоту комах. Метою нашої роботи було визначити поширення ектопаразитозів великої рогатої худоби у дрібних фермерських господарствах Сумської області та з’ясувати їхні клініко-епізоотичні особливості. За результатами проведених досліджень виявлено поширення гіпо-дермозу й сифункулятозу, екстенсивність яких у середньому становила 8,20 та 21,69 % відповідно, хвороби були спричинені збудниками Hypoderma bovis та H. lineatum й Linognathus vituli та Haema-topinus eurysternus відповідно. Під час клінічного обстеження тварин, хворих на гіподермоз, в літню пору року на волосяному покриві виявляли яйця підшкірних оводів. У місцях проникнення личинок під шкіру спостерігався свербіж, набряки підшкірної клітковини, болючість. У деяких тварин – пору-шення координації рухів. Під шкірою вздовж хребта ідентифікували жовна. В центрі їх були утво-рені отвори – норицеві ходи, з яких виділявся серозний, подекуди серозно-гнійний ексудат. За наявності сифункулятозної інвазії у тварин спостерігали свербіж, розчоси шкіри, локальне облисіння й дерматит, на шкірі були помітні краплі присохлої крові. Варто зазначити, що в умовах дрібних фермерських господарств Сумської області виявлені захворювання мали виражену вікову динаміку. Найбільшого ураження (16,67 %) на гіподермоз зазнавали тварини у віці від 1 до 2 років, а найниж-чого (2,17 %) – молодняк віком до 1 року. За наявності сифункулятозів, спричинених збудниками Linognathus vituli та Haematopinus eurysternus, найчастіше вражався молодняк віком до 1 року, де показник екстенсивності інвазії становив 33,70 %, а найменше – тварини віком старше 5 років з показником ураженості 10,48 %. Отримані дані мають надзвичайно важливе практичне значення, адже дають змогу практикуючим лікарям ветеринарної медицини здійснювати планування лікувально-профілактичних заходів, зважаючи на особливості перебігу хвороб у різних вікових груп тварин.
8
Volovar, O. S., V. O. Malanchuk, O. O. Kryzhanivska, and Ya P. Nahirnyi. "Плацентарний препарат «Лаеннек» у комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки." Clinical Dentistry, no. 4 (February 17, 2020): 18–24. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10878.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз літературних даних щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Розглянуто його склад, властивості, вплив на процеси репаративної регенерації різних тканин організму. Наведено дані доказової медицини про можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо. Розглянуто дані молекулярної фармакології за механізмами впливу препаратів плаценти.
Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи.
Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються складу препарату плаценти «Лаеннек», розглянуто його властивості, можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо.
Висновки. Аналіз результатів досліджень, наведених в огляді, вказує на широкий спектр можливих клінічних застосувань препарату плаценти «Лаеннек», у тому числі в комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки.
9
Довгій, Ю. Ю., and П. М. Прус. "КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКТОСАНУ ХВОРИМ НА ПСОРОПТОЗ ВІВЦЯМ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 210–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.26.
Full textAbstract:
Захворювання овець на псороптоз надзвичайно поширене і пов’язане зі сприятливими умовами для паразитів на шкірі цих тварин, а також скупченим утриманням овець. Клінічно псороптоз характе-ризується ураженням шкіри у вигляді алопецій з випадінням шерсті шматками, свербіжем, розвит-ком папулярного і пустулярного дерматиту, алергічних проявів на фоні схуднення та симптомів загальної інтоксикації. У досліді виявлена інтенсивність інвазії овець кліщами Psoroptes ovis становиладо 10 кліщів на 10 см2 шкіри. У гематологічних показниках уражених тварин виявили лейкоцитоз,еозинофілію, паличкоядерну нейтрофілію, лімфоцитопенію та моноцитоз. Це свідчить про розвитоксистемного реактивного запального процесу в організмі овець у разі псороптозу внаслідок інтокси-каційного впливу збудника й алергічної реакції тварини з метою блокади антигенів кліща. Визначенепригнічення реакцій клітинного імунітету уражених овець і активізація їх системи мононуклеарнихфагоцитів є закономірним процесом у боротьбі зі збудниками дерматозоонозів. Біохімічні парамет-ри хворих на псороптоз овець показали достовірні білірубінемію і наростання активності трансамі-наз (АСТ, АЛТ). Такі зміни визначають розвиток реактивного гепатиту та печінкової недостатно-сті, як наслідок токсичного впливу збудника на організм тварини. Застосування препарату «Екто-сан» для боротьби з псороптозом призвело до зникнення симптомів захворювання через 15 днів (ін-тенсефективність становить 75–80 % на 15-у добу та 100 % на 30-у добу). Лабораторні показникикрові стабілізувалися до контрольних упродовж періоду спостереження, окрім моноцитозу та кре-атинінемії. Останні визначають залишкові патологічні процеси внаслідок впливу препарату на орга-нізм тварини, котрі не зникають упродовж періоду спостереження. Також відбулося порушенняфільтраційної здатності нирок, супроводжене наростанням рівня залишкового азоту в сироватцікрові, що посилило інтоксикацію організму овець. Моноцитоз, визначений у перехворілих овець, є сві-дченням того, що у шкірі боротьба із запаленням не завершилась упродовж місяця спостережень.
10
Gruzieva, T. S., and N. M. Kalashnikova. "ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ШКІРИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (March 19, 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11903.
Full textAbstract:
Мета: проаналізувати особливості та тенденції онкодерматологічної захворюваності населення України для визначення пріоритетів організації профілактичної та лікувально-діагностичної діяльності.
Матеріали і методи. У роботі використано бібліографічний, епідеміологічний, медико-статистичний та аналітичний методи. Проаналізовано статистичні дані МОЗ України за 2000–2019 рр., дані Національного канцер-реєстру України і дані ЄРБ ВООЗ. Розглянуто регіональні та статеві особливості захворюваності й смертності на рак шкіри, своєчасність діагностики.
Результати. Встановлено негативну тенденцію до зростання частоти захворювань населення на рак шкіри впродовж 2000–2019 рр. на 24,0 %, у тому числі на меланому – на 77,3 %. Виявлено вищий рівень захворюваності на меланому в жінок у 2019 р. порівняно з чоловіками – на 22,9 %, інші ракові захворювання шкіри – на 23,0 %, швидші темпи зростання захворюваності на меланому в чоловіків (+84,2 %) порівняно з жінками (+68,6 %). Визначено негативну тенденцію до збільшення на 30,0 % смертності від меланоми впродовж 2000–2019 рр., вищий рівень смертності та швидші темпи зростання показників у чоловіків порівняно з жінками. Встановлено регіональні особливості захворюваності та смертності населення на рак шкіри.
Оцінено результативність профілактичних оглядів, своєчасність виявлення патології. Встановлено, що 8,7 % захворювань на меланому виявляють на ІІІ та ІV стадіях, які корелюють з показниками прожиття першого року після встановлення діагнозу. Окреслено пріоритетні проблеми боротьби з раком шкіри.
Висновки. Зростання захворюваності та смертності населення від злоякісних новоутворень шкіри, недостатність профілактичних та невчасність діагностичних втручань потребують поглибленого вивчення причин, обґрунтування стратегій та вжиття заходів протидії.
Dissertations / Theses on the topic "Шкірні захворювання"
1
Ісаєва, О. А., and О. О. Трубіцин. "Використання сучасної УФ-відеодерматоскопії у телемедицині." Thesis, КВІЦ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/19001.
Full textAbstract:
У задачах автоматизованої обробки зображення та аналізу ультрафіолетової відеодерматоскопії апріорна інформація про досліджуване зображення завжди відіграє значну роль. У сучасних умовах переваги використання телемедичних послуг для первинної діагностики та контролю лікування деяких дерматологічних захворювань очевидні. Можливості мобільної телемедицини дозволяють скоротити витрати часу, зменшити контакт із носіями хвороб та зменшити фінансові витрати в процесі моніторингу низки хронічних шкірних захворювань
2
Ісаєва, О. А., and О. О. Трубіцин. "Способи діагностування захворювань шкіри." Thesis, Вінниця, ВНТУ, 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/10266.
Full textAbstract:
Розглядаються основні аспекти аналізу обробки дерматоскопічних зображень і перспективи використання таких систем в медичній практиці. Метою роботи є дослідження діагностичних властивостей відеодерматоскопії та визначення особливостей обробки таких зображень. Визначено, що особливостями обробки відеодерматоскопічних зображень є комплексний аналіз кольорових та морфологічних характеристик досліджуваних ділянок.
3
Денисенко, О. І., М. П. Перепічка, and О. В. Денисенко. "Актуальні аспекти викладання паразитарних захворювань шкіри студентам спеціальності "Медсестринство"." Thesis, БДМУ, 2020. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17981.
Full text
4
Isaeva, O., and S. Korin. "Bestimmung des Hauttyps." Thesis, ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13716.
Full text
5
Ісаєва, О. А., and О. Г. Аврунін. "Обробка зображень для відеодерматоскопії." Thesis, Харків, ХНАДУ, 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/10380.
Full text
6
Чемич, Микола Дмитрович, Николай Дмитриевич Чемич, Mykola Dmytrovych Chemych, and М. В. Івченко. "Клініко-епідеміологічні особливості бешихи." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5105.
Full text
7
Хоменко, О. С., and О. М. Дацок. "Застосування апаратів світлотерапії для реабілітації після захворювань шкіри та нервової системи." Thesis, КВІЦ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/19256.
Full textAbstract:
У тезах доповіді проведено аналіз наявних приладів та пристроїв фото- та світлотерапії для відновлення пацієнтів після хвороб шкіри, травм та порушень нервової системи, а також важливості збереження й поліпшення психоемоційного стану у сучасному суспільстві та в умовах технічного прогресу.
8
Лихих, О. В. "Роль ураження демодексом шкіри зовнішнього вуха, як фактору розвитку інших паразитарних захворювань зовнішньго вуха." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47405.
Full textAbstract:
Збудники демодекозу у людини — це кліщі Demodex folliculorum та Demodex brevis, що
з родини Demodecidae.
У 1841 році збудник демодекозу був вперше відкритий. У 1843 році класифікований та
отримав назву Demodex folliclorum.
У 1963 році був виділений Demodex brevis, а у 1972 році вчені довели існування двох
видів демодексу.
9
Лихих, О. В. "Роль ураження демодексом шкіри зовнішнього вуха, як фактору розвитку інших паразитарних захворювань зовнішньго вуха." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48308.
Full textAbstract:
Актуальність. Збудники демодекозу у людини — це кліщі Demodexfolliculorum та
Demodexbrevis, що з родини Demodecidae. У 1841 році збудник демодекозу був вперше відкритий. У 1843 році класифікований та отримав назву Demodexfolliclorum. У 1963 році був виділений Demodexbrevis ,а у 1972 році вчені довели існування двох
видів демодексу.
10
Лихих, О. В. "Роль ураження демодексом шкіри зовнішнього вуха, як фактору розвитку інших паразитарних захворювань зовнішньго вуха." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45181.
Full text