Contents
Academic literature on the topic 'Інституційні теорії'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Інституційні теорії.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Інституційні теорії"
1
Gacim , S., I. Yu Gryshova та O. V. Zhuravlov . "Публічна політика інституційних трансформацій в умовах глобальної пандемії". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 75–91. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.08.
Full textAbstract:
Глобальний світ опинився у складній ситуації структурних зрушень інституційного середовища не тільки на формальному, але й на неформальному рівні під впливом пандемії коронавірусної інфекції. Оцінка процесів формування публічної політики інституційних трансформацій та її вплив в умовах пандемії COVID-19 на економічну систему є динамічним явищем і потребує глибинного міждисциплінарного підходу. Запропоновані теоретичні моделі, які включають різноманітні інституційні чинники. Оцінка моделей дозволила зробити висновок про переважну статистичну значущість інституційних факторів на ефективність економічних трансформацій.Метою статті є визначення основних напрямів публічної політики трансформації економічних систем через призму дослідження «правил гри» (інститутів) і цінностей в умовах пандемії. Наукова новизна полягає в оцінці інституційних трансформацій економіки в умовах глобальної пандемії через призму дослідження інститутів та цінностей, що створює наукове підґрунтя для модернізації управлінських та статистичних концепцій і має на меті запобігти створенню екстрактивного інституційного середовища. Висновки. Для коректного статистичного моделювання варто розглядати економічні процеси через призму нової інституційної теорії, яка дозволяє виявити траєкторії економічного розвитку з урахуванням географічних особливостей, історії, культури і місця політичних еліт. Саме інституційний підхід у статистичному моделюванні дає більш фундаментальне усвідомлення складних процесів переходу від екстрактивних інститутів до інклюзивних. За оцінкою моделі коінтеграції панельних даних нами виявлено тісний довгостроковий зв’язок між такими чинниками, як економічне зростання, витрати на освіту, ефективність урядування, верховенство права та збільшення частки послуг у структурі ВВП. Такі результати підтверджують значущість інституційного середовища для траєкторії економічного розвитку.
2
Kul'chyts'kyj, Ya V., B. V. Kul'chyts'kyj та M. V. Malinovs'ka. "Екологізація економічних систем як пріоритет їх трансформації у ХХІ столітті". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (2018): 15–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280402.
Full textAbstract:
Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем з позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Наведено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано потреба виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Підкреслено важливість формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості і культури, екологічної відповідальності, утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів та посилення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізація економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізацію економічних систем розглядають сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний, критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Запропоноване поняття "екологізація економічних систем", на наше переконання, не тільки заповнює відповідну прогалину в економічній теорії, а й дає змогу повністю врахувати екологічний контекст дослідження і порівняння економічних систем на порозі третього тисячоліття.
3
Kul'chyts'kyj, Ya V., B. V. Kul'chyts'kyj та S. M. Panchyshyn. "Екологізація економічних систем як визначальна домінанта парадигмальних змін в економічній теорії ХХІ століття". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (2018): 16–20. http://dx.doi.org/10.15421/40280902.
Full textAbstract:
На основі дослідження економічної та екологічної діяльності на початку третього тисячоліття в умовах значного посилення об'єктивних процесів екологізації сучасних економічних систем доведено необхідність переосмислення і перегляду багатьох вже застарілих методологічних положень економічної теорії, її поняттєвого апарату. Загострення проблеми взаємин людини і довкілля зумовило утвердження в економічній теорії екологічної парадигми, яка передбачає розгляд усіх економічних і соціальних процесів крізь призму збереження довкілля, умов існування і розвитку людської особистості. Наголошено, що сучасні підручники з економічної теорії недостатньо враховують екологічний імператив, бо необхідно досліджувати поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг не просто в умовах обмежених ресурсів, а уже в нових умовах – умовах загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем з позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Виявлено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано необхідність виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Наголошено на важливості формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості і культури, екологічної відповідальності, утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів та загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізацію економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізація економічних систем розглядають сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний, критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Запропоноване поняття "екологізація економічних систем", на наше переконання, не тільки заповнить відповідну прогалину в економічній теорії, а й дасть змогу повністю врахувати екологічний контекст дослідження і порівняння економічних систем на порозі третього тисячоліття, відобразить вплив практики на зміну застарілих теоретичних концепцій. Саме екологізація економічних систем і є сьогодні об'єктивною визначальною домінантою парадигмальних змін в економічній теорії ХХІ ст.
4
Слухай, С. В. "Інституційні передумови розвитку української економіки під кутом зору теорії фіскального федералізму другої генерації". Фінанси України, № 5 (210) (2013): 50–57.
Find full text
5
Kul'chyts'kyj, Ya V., B. V. Kul'chyts'kyj та L. V. Ribun. "Екологічна парадигма економічної компаративістики ХХІ століття". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (2019): 7–10. http://dx.doi.org/10.15421/40290401.
Full textAbstract:
Актуальність проблеми взаємин людини і довкілля зумовило утвердження в економічній теорії екологічної парадигми, яка передбачає розгляд усіх економічних і соціальних процесів крізь призму збереження довкілля, умов існування і розвитку людської особистості. Наголошено, що сучасні підручники з економічної теорії недостатньо враховують екологічний імператив, оскільки необхідно досліджувати поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг не просто в умовах обмежених ресурсів, а уже в нових умовах – посилення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем із позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Виявлено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано потребу виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Проаналізовано концепцію сталого розвитку та особливості еколого-економічних інструментів у розвинутих країнах. Підкреслено важливість формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості та культури, екологічної відповідальності, в утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів і посилення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізація економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізація економічних систем розглядається сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Обґрунтовано екологічну парадигму економічної компаративістики ХХІ ст.
6
Хмелюк, Віта Степанівна. "МОДЕРНІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В МІНІСТЕРСТВІ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ". Public management 28, № 3 (2022): 90–95. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-13.
Full textAbstract:
Мета роботи. Публічно-управлінський прогрес суспільства потребує змін, пов’язаних із формуванням нової якості структури та функцій суспільних відносин. Модернізація включає у себе глобальні процеси, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, які визначають його рівень готовності та здатності до еволюції. Метою дослідження є роз- криття механізмів модернізації моделі публічного управління Міністерства освіти і науки України. Методологія. Щоб досягнути мети дослідження, в роботі послідовно застосовуються три основні методологічні прийоми: неоінституціональний підхід, структурно-функціональний аналіз і системний підхід. Використання неоінституціонального підходу дозволяє дійти висновку, що в українському суспільстві наявні інституційні передумови для модернізації моделі публічного управління на основі теорії суспільного вибору. Модернізаційний розвиток інститутів при цьому представлено як свідомий вибір акторів змін в управлінській сфері. Завдяки структурно-функціональному аналізу стає можливим виокремлення складників публічного управління та їх функціональної спрямованості. Модернізація моделі публічного управління центрального органу виконавчої влади стосується не стільки існування деяких можливостей перетворення, скільки якості отримуваних освітніх послуг, тобто характеру функціонування певних інститутів, органів і структур. Використання системного підходу дозволяє розглянути два комплекси модернізаційних змін: у МОН як цілісну сукупність публічно-управлінських процесів, і в КМУ, який спрямовує та координує діяльність МОН. Наукова новизна. Дослідження характеризується двома основними положеннями науково-дослідницької новизни: з’ясовано інституційні передумови модернізації моделі публічного управління центральних органів виконавчої влади, а також окреслено публічно-управлінську модель ефективного функціонування МОН України. Висновки. Модернізація моделі публічного управління МОН уможливлюється у разі врахування опти- мізації інституційного та функціонального складників, а також завдяки вдосконаленню характеру функціонування Міністерства.
7
Gudzenko, O. Z. "Концепт «інституційні зміни» в сучасному соціологічному дискурсі: практики теоретизування". Grani 18, № 5 (2015): 64–68. http://dx.doi.org/10.15421/1715100.
Full textAbstract:
Швидкі кардинальні зміни на всіх рівнях соціальної реальності суттєво впливають на теоретичний дискурс сучасної соціології, який визначається актуалізацією проблематики процесуальності, динамічності та множинності векторів зміни суспільства. Соціологічна теорія визначається плюралістичністю теоретичних підходів до дослідження соціальних змін, однак вони являють собою скоріше ще незвіданий простір, ніж величний конструкт структурованих теорій і концепцій. Досить актуальною тематикою є проблема інституційних змін, оскільки даний аспект розглядається як мезорівень трансформаційних процесів. Складно назвати хоча б один соціальний інститут, в якому не відбулися б серйозні зміни в результаті пострадянських трансформацій українського суспільства. Закономірний порядок інституціональних змін у період становлення незалежності України багато в чому визначив подальші суперечності та труднощі розвитку українського суспільства, які вбачаються і на сьогоднішній день. Формальна легалізація демократичних і ринкових інститутів не підкріплювалася довгий час їх легітимацією в масовій і елітарній свідомості. Онтологічний аспект проблемної ситуації репрезентований у численних роботах, присвячених дослідженню трансформаційних змін пострадянського простору. Однак актуальною залишається проблема теоретичного осмислення концепту «інституційні зміни» для подальшої емпіричної фіксації складних трансформаційних змін соціальних інститутів.
8
Москальчук, Юрій. "ОГЛЯД НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ З ПИТАНЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СТРИМУВАНЬ І ПРОТИВАГ В УКРАЇНІ". Public management 24, № 4 (2020): 238–47. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-238-247.
Full textAbstract:
Викладено розвиток наукової теорії та практики застосування конституційних основ функціонування інститутів державної влади, що при- діляє системі стримувань та противаг ключову роль у формуванні злагодже- ної та конструктивної державної політики. Дослідження, проведені у сфері державного управління, конституційного будівництва та політичної теорії, засвідчили поступовість та невідворотність впровадження системи стриму- вань і противаг на різних рівнях організації влади у державі.
 Виділено основні напрями теоретичних досліджень ідеї стримувань і противаг, актуальні та перспективні позиції науковців з обраної проблема- тики. Сформульовано значення та спрямованість робіт, які стосуються пи- тання проведення злагодженої, контрольованої та взаємопов’язаної роботи у владних інституціях держави. Зроблено висновки з приводу проведеного огляду та сформульовано пропозиції з подальших розвідок в опрацюванні вказаного питання.
 В умовах сьогодення проблема наукового обґрунтування та законодав- чого закріплення механізмів реалізації ідеї стримувань і противаг не втрачає своєї актуальності, а навпаки, вимагає дієвої, ефективної та плідної роботи у напрямах конституційних, законодавчих, інституційних перетво- рень і напрацювань. Форми взаємодії та взаємоконтролю, обсяг повнова- жень і напрями діяльності інституцій державної влади не є сталими, тому теорія щодо налагодження демократичної системи стримувань і противаг повинна постійно розвивати актуальні аспекти та грані вітчизняного дер- жавотворення. Проведення огляду ключових, фундаментальних і різнопланових пози- цій, які розкривають сутність та зміст системи стримувань і противаг, спри- ятиме подальшому вдосконаленню публічного управління, формуванню громадянського суспільства та правової держави, поширенню демократії, практичному застосуванню принципу поділу влади в Україні.
9
Кундря-Висоцька, О., I. Вагнер та І. Демко. "ІМАНЕНТНА ФІЛОСОФІЯ СУЧАСНОГО ОБЛІКУ В КОНТЕКСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ СУТНОСТІ ЙОГО ПРЕДМЕТУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (2022): 145–53. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3725.
Full textAbstract:
Анотація. Обґрунтовано вплив зовнішнього середовища на формування внутрішньої філософії бухгалтерського обліку на основі іманентного зв’язку, що обумовлює розширення предметної площини облікової системи під впливом зростаючих інформаційних запитів. Доведено доречність використання поняття «іманентності» як одного з інструментів розширення предметної площини сучасного бухгалтерського обліку через його практичну, моделюючу та наукову компоненти. В процесі аналізу розширення практичної площини охарактеризовано інституційні (формальні та неформальні) обмеження, що перешкоджають обліковій системі забезпечувати зростаючі інформаційні запити. Виділено чотири групи обмежень, породжених гносеологічно: теоретичні, методичні, регуляторні , а також неформальні обмеження, які на сьогодні сформували психологічні стереотипи на предмет консервативності облікової практики, науки та облікової професії. Доведено, що розвиток предметної площини сучасного обліку відбувається через інтерпретацію можливих альтернативних варіантів у контексті творчого, професійного підходу фахівців з обліку. Йдеться про превалювання професійного судження як ознаки творчого професійного контенту іманентної облікової філософії на сьогодні, що доводить предметні інтерпретації у фаховому розвитку облікової системи. Деталізовано умови для застосування професійного судження в сучасному обліку, що забезпечує розширення та удосконалення методики облікових процесів для суб’єктів підприємництва через фахову інтерпретацію результативної облікової інформації для потреб користувачів. Охарактеризовано наукову площину бухгалтерського обліку як динамічну систему знань, які розкривають нові явища в суспільстві і природі з метою використання їх у практичній діяльності. Доведено, що наукові дослідження у галузі бухгалтерського обліку, маючи свою специфіку, історично тривають у контексті вирішення двох взаємообумовлених запитань: як бухгалтерський облік впливає на навколишній світ і як світ впливає на бухгалтерський облік. У роботі констатовано наявність певних дезінтеграційних тенденцій в обліковій науці, пов’заних з виокресленням наукової концепції щодо розширення предметної площини обліку. Виокремлено три основних значення наукових досліджень в галузі бухгалтерського обліку, які «іманентно» відповідають визначеним у роботі напрямам розширення його предмета. Запропоновано та конкретизовано наукові дослідження у галузі бухгалтерського обліку здійснювати не у будь-яких напрямах, а лише у найбільш вагомих, які мають значення для теорії і практики розвитку бухгалтерського обліку і є актуальними на певний момент часу. Ключові слова: бухгалтерський облік, іманентна філософія обліку, предметна площина бухгалтерського обліку, облікова система. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 12.
10
Гайдай, Т. "Інституційна теорія: дослідження економічної ментальності". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 93 (2007): 4–7.
Find full textDissertations / Theses on the topic "Інституційні теорії"
1
Гриценко, Лариса Леонідівна, Лариса Леонидовна Гриценко та Larysa Leonidivna Grytsenko. "Інституційне розуміння ролі держави в інвестиційному забезпеченні розвитку економіки". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63702.
Full textAbstract:
Розглянуто місце теорії інституціоналізму серед сучасних теоретичних концепцій обґрунтування ролі держави в активізації інвестиційних процесів. Досліджено Досліджена система партнерських відносин та активізації взаємодії між державним і приватним сектором як один із основних елементів сучасної теорії змішаної економіки.<br>The author examined the place of the institutionalism theory among the modern theoretical concepts justify the state's role in investment processes. Researched studies of partnerships and promote cooperation between the public and private sector as one of the key elements of the modern theory of the mixed economy.
2
Лебедєва, В. В. "Інституційні механізми диверсифікації, спеціалізації та агропромислової інтеграції: теорія, методологія, практика". Thesis, Чернігів, 2017. http://ir.stu.cn.ua/123456789/12882.
Full textAbstract:
Лебедєва, В. В. Інституційні механізми диверсифікації, спеціалізації та агропромислової інтеграції: теорія, методологія, практика : дис... док. екон. наук : 08.00.03 / В. В. Лебедєва. - Чернігів, 2017. - 445 с.
3
Стоянова-Коваль, С. С. "Інституційне регулювання інвестиційних процесів у харчовій промисловості: теорія, методологія, практика". Thesis, Чернігів, 2017. http://ir.stu.cn.ua/123456789/12698.
Full textAbstract:
Стоянова-Коваль, С. С. Інституційне регулювання інвестиційних процесів у харчовій промисловості: теорія, методологія, практика : дис... докт. екон. наук : 08.00.03 / С. С. Стоянова-Коваль. - Чернігів, 2017. - 425 с.
4
Казарян, Г. Г. "Інституційне регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю: теорія, методологія, практика". Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/18097.
Full textAbstract:
Казарян, Г. Г. Інституційне регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю: теорія, методологія, практика. - дис. ...д-ра екон. наук : 08.00.03 / Г. Г. Казарян. - Чернігів, 2019. - 436 с.<br>Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Запропоновано визначати систему соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю як сукупність окремих суб’єктів, компонентів, елементів, що перебувають у постійному взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємодії у процесі задоволення різнопланових потреб такої категорії населення , спираючись на принципи та методи її інституційного регулювання.
Розроблено схему інтегрального механізму інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю, метою якого є розв’язання життєвих соціально-економічних проблем і потреб та який передбачає реалізацію спеціалізованих механізмів. Обґрунтована необхідність розроблення та впровадження концепції інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Визначена роль та значення вітчизняної нормативно-правової бази у регулюванні соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Ідентифіковано сукупність організаційно-інституційних факторів, які впливають на рівень соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю.
Побудовано структурно-функціональну модель державного інституційного регулювання системи соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю, яка адаптована до умов функціонування національної економіки та ключовими концептуальними компонентами якої визначено: підвищення рівня якості життя осіб з інвалідністю; орієнтація на фахову підготовку та перепідготовку осіб з інвалідністю; сприяння участі осіб з інвалідністю в соціально-економічному житті суспільства; активізація розвитку міжнародного співробітництва громадських та професійних об’єднань інвалідів. Розроблена концептуальна модель державно-приватного партнерства щодо удосконалення інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Запропоновано напрями імплементації світового досвіду державної політики щодо підтримки соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні у розрізі двох груп завдань: стимулювання суб’єктів приватного сектора до підтримки осіб з інвалідністю; безпосередня соціально-економічна підтримка осіб з інвалідністю (професійна, освітня, медична).
Доведена необхідність формування ефективної організації інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю як сукупності ланок нерозривного ланцюга: наукових, законодавчих, управлінських, організаційних, виконавчих, економічних. Розроблено стратегію соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні, що потребує значних кадрових, матеріальних, фінансових ресурсів і часу. В основу цієї стратегії закладено визнання прав інвалідів, і пов’язана з цим ліквідація всіх форм дискримінації по відношенню до них. Запропоновано науково-методичний підхід для підбору робочого місця особам з інвалідністю, результати якого дають можливість здійснювати вибір з великої кількості альтернатив такого робочого місця, яке найбільше відповідатиме трудовим запитам особи з інвалідністю та містить найбільш суттєві для нього переваги.<br>Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ и разработке практических рекомендаций по совершенствованию институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. Обоснована целесообразность трактовки системы социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью как совокупности отдельных субъектов, компонентов и элементов, находящихся в тесной взаимосвязи, взаимозависимости и взаимодействия в процессе удовлетворения разноплановых потребностей такой категории населения на основе реализации определенной совокупности принципов и методов институционального регулирования.
Разработана схема интегрального механизма институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью, целью которого является содействие решению социально-экономических проблем и удовлетворению потребностей таких лиц. Реализацию функций интегрального механизма обеспечивают такие специализированные механизмы как: финансовый, нормативно-правовой, организационный, кадровый, научно прикладной, информационный, профориентационный и образовательный. Обоснована необходимость разработки и внедрения концепции институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. К приоритетным направлениям реализации концепции в краткосрочный период отнесены: нормативно-правовое обеспечение; финансово-экономическое обеспечение; информационно-аналитическое обеспечение; организационно-институциональное обеспечение; кадровое и образовательное обеспечение; научно-технологическое обеспечение. Осуществлен анализ отечественной нормативно-правовой базы в сфере регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. Проведенный анализ регуляторных актов в исследуемой сфере позволил выделить иерархическую структуру регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью в Украине.
Проведенное исследование позволило выявить основные негативные моменты функционирования специализированных предприятий для лиц с инвалидностью: низкий уровень заработной платы; технологическая отсталость производства, то обусловливает низкую производительность труда и неконкурентоспособность продукции таких предприятий. В диссертации идентифицировано совокупность организационно-институциональных факторов, влияющих на уровень социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью: наличие необходимого количества специализированных учреждений, организаций, способствующих социально-экономическому обеспечению лиц с инвалидностью; образовательный и профессиональный уровень лиц с инвалидностью; заинтересованность руководителей предприятий в использовании труда лиц с инвалидностью; соблюдение нормативов по квотированию рабочих мест для лиц с инвалидностью; количество учреждений, обеспечивающих медицинское обслуживание, реабилитацию и получение образования для такой категории населения.
Разработана структурно-функциональную модель государственного институционального регулирования системы социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью, которая адаптирована к условиям функционирования национальной экономики. Ключевыми концептуальными компонентами такой модели определены: повышение качества жизни лиц с инвалидностью (медицинское, страховое и образовательное обеспечение); ориентация на профессиональную подготовку и переподготовку лиц с инвалидностью; содействие участию лиц с инвалидностью в социально-экономической жизни общества; активизация международного сотрудничества общественных и профессиональных объединений инвалидов. Разработана концептуальная модель государственно-частного партнерства с целью совершенствования институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. Для обеспечения функционирования такой модели предусмотрено использование широкого набора инструментов, но в качестве ключевых выделяется: социальный заказ; стандартизация; оценка качества услуг; государственно-общественное сотрудничество по вопросам социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. Предложены направления имплементации мирового опыта государственной политики в области поддержки социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью в Украине в разрезе решения двух групп задач: 1) стимулирование субъектов предпринимательства к поддержке лиц с инвалидностью; 2) расширение и совершенствование непосредственно государственной социально-экономической поддержки лиц с инвалидностью (профессиональной, образовательной, медицинской).
Доказана целесообразность формирования эффективной организации институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью как совокупности звеньев неразрывной цепи: научных, законодательных, управленческих, организационных, исполнительных, экономических. Обоснована необходимость разработки стратегии социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью в Украине, что требует значительных кадровых, материальных, финансовых ресурсов и времени. В основу этой стратегии заложено признание прав инвалидов, и связанная с этим ликвидация всех форм дискриминации по отношению к ним. Предложены новые ключевые аспекты механизма формирования стратегии социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью: социально-экономические; политико-правовые; организационно-управленческие; научно-методологические; морально-этические; информационные. Предложено научно-методический подход к подбору рабочего места лицам с инвалидностью, результаты которого позволяют осуществлять выбор из большого количества альтернатив рабочего места, наиболее отвечающего запросам лиц с инвалидностью. Данная методика является универсальной и пригодна для применения также и в других ситуациях, касающихся выбора рабочих мест с учетом предпочтений конкретных индивидов.<br>The dissertation is devoted to the substantiation of theoretical and methodological foundations and the development of practical recommendations for improving the institutional regulation of social and economic provision of persons with disabilities. The definition of the category "socio-economic provision of persons with disabilities" is substantiated, which is proposed to be considered as a process or result of the proper functioning of the institutional regulation mechanism in the context of the implementation of the rights, freedoms and legitimate interests of persons with disabilities in various spheres of their life, which are regulated and guaranteed by the state. It is proposed to determine the system of social and economic provision of persons with disabilities as a set of separate subjects, components, elements that are in constant interconnection, interdependence and interaction in the process of disclosure of the composition and content of socio-economic provision of persons with disabilities, based on the principles and methods of its institutional regulation.
The scheme of the integrated mechanism of institutional regulation of socio-economic provision of persons with disabilities aimed at solving life-related socio-economic problems and needs, which involves the implementation of specialized mechanisms, is developed. The necessity of the development and implementation of the concept of institutional regulation of socio-economic provision of persons with disabilities is substantiated. The role and significance of the domestic legal and regulatory framework in the regulation of social and economic provision of persons with disabilities are determined. A set of organizational and institutional factors influencing the level of social and economic provision of persons with disabilities has been identified.
The structural-functional model of the state institutional regulation of the system of socio-economic provision of persons with disabilities, adapted to the conditions of functioning of the national economy and the key conceptual components of which is defined: improving the quality of life of persons with disabilities; orientation towards vocational training and re-training of persons with disabilities; promotion of participation of persons with disabilities in the socio-economic life of society; intensifying the development of international cooperation of public and professional associations of the disabled. A conceptual model of public-private partnership was developed for improving institutional regulation of social and economic provision of persons with disabilities. The directions of implementation of world experience of state policy concerning support of socio-economic provision of persons with disabilities in Ukraine are proposed in terms of two groups of tasks: stimulation of private sector entities to support persons with disabilities; direct social and economic support of persons with disabilities (professional, educational, medical).
The necessity of formation of effective organization of institutional regulation of socio-economic provision of persons with disabilities as a set of links of inextricable chain: scientific, legislative, administrative, organizational, executive, economic. The strategy of socio-economic provision of persons with disabilities in Ukraine, which requires significant personnel, material, financial resources and time, is developed. The basis of this strategy is the recognition of the rights of persons with disabilities and the associated elimination of all forms of discrimination against them. The scientific-methodical approach for selecting a work place for persons with disabilities is proposed, the results of which allow to make a choice from a large number of alternatives to such a workplace that is most suitable for the labor demands of a person with disabilities and contains the most significant advantages for him.
5
Ніколюк, О. В. "Механізм регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва: теорія, методологія, практика". Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/17302.
Full textAbstract:
Ніколюк, О. В. Механізм регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва: теорія, методологія, практика : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / О. В. Ніколюк. - Чернігів, 2019. - 417 с.<br>Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва. Запропоновано визначення поняття регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, що трактується як система впорядкованих економіко-господарських процесів за допомогою встановлених державою і ринком правил, норм, традицій, що формують відповідне інституційне поле. Обґрунтовано комплекс інституційно-організаційних і функціонально-управлінських моделей, які сприяють забезпеченню селективного підходу у вирішенні проблем аграрного виробництва та адекватної відповідності запропонованих заходів інституціональним особливостям за рахунок єдності складу учасників регулювання з одночасним розмежуванням функцій генератора розвитку аграрного виробництва і їх реалізації на державному, регіональному та місцевому рівнях.
Розроблено концепцію регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, яка є передумовою визначення пріоритетних напрямів національної стратегії розвитку аграрного виробництва та передбачає концептуальний, методологічний, методичний рівні та організаційно-економічне забезпечення, реалізація якої орієнтована на підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва. Обґрунтовано методичний підхід до моделювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва у контексті раціональності застосування інструментів регулювання, який включає комплекс етапів.
Репрезентована інтегрована система інституційного забезпечення державного регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, яка функціонує за допомогою сукупності спеціальних механізмів, які охоплюють і регламентують усі процеси, що відбуваються в аграрному виробництві. У ході дослідження проведено узагальнення пріоритетних напрямів формування раціональної державної регуляторної аграрної політики, які сприятимуть забезпеченню модернізації та гарантуванню соціально-економічного розвитку аграрного виробництва. Обґрунтована необхідність формування та реалізації механізму державно-приватного партнерства щодо забезпечення соціально-економічного розвитку аграрного виробництва в Україні.
У рамках дослідження запропоновано активізувати діяльність аграрних інноваційних центрів, для інституційного забезпечення розвитку аграрного виробництва (агрополісів, агротехнологічних парків, бізнес-інкубаторів, аграрних регіональних та промислових кластерів тощо), які складають організаційну основу інноваційних процесів, відіграють важливу роль у перенесенні технологій із сфери фундаментальних розробок до сфери виробництва. Запропоновано комплексний механізм регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, який розглядається як сукупності взаємоузгоджених засобів, методів та інструментів впливу регулюючої складової, які корелюють з взаємозв’язками всіх складових соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, продукують синергетичні ефекти макроекономічного зростання. Розроблено структуру і зміст стратегії соціально-економічного розвитку аграрного виробництва в Україні, яка визначає комплекс взаємопов’язаних пріоритетів, цілей, завдань та заходів.<br>Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ и разработке практических рекомендаций по функционированию механизма регулирования развития аграрного производства. Предложено определение понятия регулирования социально-экономического развития аграрного производства, которое трактуется как система упорядоченных экономико-хозяйственных процессов с помощью установленных государством и рынком правил, норм, традиций, формирующих соответствующее институциональное поле, которое создает предпосылки для эффективного функционирования субъектов аграрного производства за счет их адаптированного развития, объединяя финансовые, производственные, кадровые, инновационно-технологические и информационные возможности.
Обоснован комплекс институционально-организационных и функционально-управленческих моделей, способствующих обеспечению селективного подхода в решении проблем аграрного производства и адекватного соответствия предлагаемых мер институциональным особенностям за счет единства состава участников регулирования с одновременным разграничением функций генератора развития аграрного производства и их реализации на региональном и местном уровнях.
Разработана концепция регулирования социально-экономического развития аграрного производства, которая является предпосылкой определения приоритетных направлений национальной стратегии развития аграрного производства и предусматривает концептуальный, методологический, методический уровни и организационно-экономическое обеспечение, реализация которой ориентирована на повышение конкурентоспособности аграрного производства, достижение социально-экономического и других эффектов в развитии аграрного производства и национальной экономики. Обоснован методический подход к моделированию социально-экономического развития аграрного производства в контексте рациональности применения инструментов регулирования, включающий комплекс этапов.
Предложен научно-методический подход к интегральной оценке эффективности регулирования социально-экономического развития аграрного производства, который предусматривает определение совокупного стабилизирующего и поддерживающего функционального воздействия регулирующих действий на социально-экономическое развитие аграрного производства. Результаты моделирования интегральной оценки эффективности регулирования социально-экономического развития аграрного производства позволили получить среднее значение показателя, который соответствует оценке «удовлетворительно».
Представлена интегрированная система институционального обеспечения государственного регулирования социально-экономического развития аграрного производства, которая функционирует с помощью совокупности специальных механизмов, которые охватывают и регламентируют все процессы, происходящие в аграрном производстве. В свою очередь сама система институционального обеспечения аграрного производства является элементом сложного порядка – национальной системы государственного регулирования, которая сформирована на основе современных достижений научно-технического прогресса, культурных и духовных традиций и тому подобное.
В ходе исследования проведено обобщение приоритетных направлений формирования рациональной государственной регуляторной аграрной политики, способствующие обеспечению модернизации и обеспечению социально-экономического развития аграрного производства. С учетом результатов проведенного исследования, выявленных предпосылок, установленных взаимосвязей, выделенных функциональных подсистем, сформирована модель социально-экономического развития аграрного производства на условиях интегрирующего взаимодействия государства и субъектов аграрного производства.
Обоснована необходимость формирования и реализации механизма государственно-частного партнерства в обеспечении социально-экономического развития аграрного производства в Украине. Механизм государственно-частного партнерства регламентирует организационные основы взаимодействия органов власти и аграрного бизнеса при формировании политики развития аграрного производства, а также экономические методы генерации целей, мероприятий по совершенствованию форм государственно-частного партнерства и проведению системного мониторинга их эффективности.
В рамках исследования предложено активизировать деятельность аграрных инновационных центров для институционального обеспечения развития аграрного производства (агротехнологических парков, бизнес-инкубаторов, аграрных региональных и промышленных кластеров и т.д.), которые составляют организационную основу инновационных процессов, играют важную роль в переносе технологий из сферы фундаментальных разработок в сферу производства, что способствует: коммерциализации результатов научных исследований, результативным структурным сдвигам в национальной экономике, развитию регионов, росту конкурентоспособности аграрной продукции на мировом рынке.
Предложен комплексный механизм регулирования социально-экономического развития аграрного производства, который рассматривается как совокупности взаимосогласованных средств, методов и инструментов воздействия регулирующей составляющей, которые коррелируют с взаимосвязями всех составляющих социально-экономического развития аграрного производства, производят синергетические эффекты макроэкономического роста и предусматривают совокупность методов координации, инструментов, нормативно-правовых норм, упорядоченных должным образом с целью преодоления препятствий, которые стоят на пути реализации стратегии социально-экономического развития аграрного производства и национальной экономики.
Разработана структура и содержание стратегии социально-экономического развития аграрного производства в Украине, которая определяет комплекс взаимосвязанных приоритетов, целей, задач и мероприятий. Для реализации стратегии необходимо выполнить комплекс задач: определение основных параметров социально-экономического развития аграрного производства; определение приоритетов аграрной политики; выбор путей и способов достижения целей и задач обеспечения социально-экономического развития аграрного производства; формирование комплекса мероприятий, обеспечивающих достижение целей и задач; определение необходимых ресурсов для достижения целей и задач; организация мониторинга реализации документов стратегического планирования в обеспечении социально-экономического развития аграрного производства.<br>Thе dіssеrtаtіоn іs dеvоtеd tо thе substаntіаtіоn оf thеоrеtісаl аnd mеthоdоlоgісаl fоundаtіоns аnd thе dеvеlоpmеnt оf prасtісаl rесоmmеndаtіоns fоr mесhаnіsm fоr rеgulаtіng thе dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn. Thе dеfіnіtіоn оf thе соnсеpt оf thе mесhаnіsm оf rеgulаtіоn оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn, whісh іs іntеrprеtеd аs а systеm оf оrdеrеd есоnоmіс аnd есоnоmіс prосеssеs wіth thе hеlp оf stаtе аnd mаrkеt rulеs, nоrms аnd trаdіtіоns, fоrmіng thе соrrеspоndіng іnstіtutіоnаl fіеld, іs prоpоsеd. Thе соmplеx оf іnstіtutіоnаl аnd оrgаnіzаtіоnаl аnd funсtіоnаl-mаnаgеmеnt mоdеls, whісh prоmоtе thе prоvіsіоn оf а sеlесtіvе аpprоасh іn sоlvіng prоblеms оf аgrаrіаn prоduсtіоn аnd аdеquаtе соrrеspоndеnсе оf thе prоpоsеd mеаsurеs tо іnstіtutіоnаl fеаturеs duе tо thе unіty оf thе соmpоsіtіоn оf thе pаrtісіpаnts оf rеgulаtіоn, whіlе dіffеrеntіаtіng thе funсtіоns оf thе gеnеrаtоr оf thе dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn аnd thеіr іmplеmеntаtіоn оn thе stаtе, rеgіоnаl аnd lосаl lеvеls.
Thе соnсеpt оf rеgulаtіоn оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іs dеvеlоpеd, whісh іs а prеrеquіsіtе fоr dеtеrmіnіng thе prіоrіty dіrесtіоns оf thе nаtіоnаl strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn, аnd іnсludеs соnсеptuаl, mеthоdоlоgісаl, mеthоdоlоgісаl lеvеls аnd оrgаnіzаtіоnаl аnd есоnоmіс suppоrt, thе іmplеmеntаtіоn оf whісh іs аіmеd аt іnсrеаsіng thе соmpеtіtіvеnеss оf аgrаrіаn prоduсtіоn. Thе mеthоdісаl аpprоасh tо thе mоdеlіng оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іn thе соntеxt оf thе rаtіоnаlіty оf thе usе оf rеgulаtоry іnstrumеnts, whісh іnсludеs а sеt оf stаgеs, іs substаntіаtеd.
Rеprеsеntеd іntеgrаtеd systеm оf іnstіtutіоnаl suppоrt fоr stаtе rеgulаtіоn оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn, whісh funсtіоns thrоugh а sеt оf spесіаl mесhаnіsms thаt соvеr аnd rеgulаtе аll prосеssеs оссurrіng іn аgrісulturаl prоduсtіоn. Іn thе соursе оf thе rеsеаrсh, gеnеrаlіzаtіоn оf prіоrіty dіrесtіоns оf thе fоrmаtіоn оf а rаtіоnаl rеgulаtоry аgrаrіаn pоlісy hаs bееn саrrіеd оut, whісh wіll prоmоtе thе mоdеrnіzаtіоn аnd guаrаntееіng thе sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn. Thе nесеssіty оf fоrmіng аnd rеаlіzаtіоn оf thе mесhаnіsm оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp fоr prоvіdіng sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іn Ukrаіnе іs substаntіаtеd.
Thе study prоpоsеs tо іntеnsіfy thе асtіvіtіеs оf аgrаrіаn іnnоvаtіоn сеntеrs, іnstіtutіоnаl suppоrt fоr thе dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn (аgrоpоlіsеs, аgrо-tесhnоlоgy pаrks, busіnеss іnсubаtоrs, аgrаrіаn rеgіоnаl аnd іndustrіаl сlustеrs, еtс.), whісh fоrm thе оrgаnіzаtіоnаl bаsіs fоr іnnоvаtіvе prосеssеs, plаy аn іmpоrtаnt rоlе іn trаnsfеrrіng tесhnоlоgіеs frоm thе sphеrе оf fundаmеntаl dеvеlоpmеnts іn thе sphеrе оf prоduсtіоn. Thе соmplеx mесhаnіsm оf rеgulаtіоn оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іs prоpоsеd, whісh іs соnsіdеrеd аs а sеt оf mutuаlly аgrееd fасіlіtіеs, mеthоds аnd tооls оf іnfluеnсе оf thе rеgulаtоry соmpоnеnt, whісh соrrеlаtе wіth thе іntеrсоnnесtіоns оf аll соmpоnеnts оf thе sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn, prоduсе synеrgіstіс еffесts оf mасrоесоnоmіс grоwth. Thе struсturе аnd соntеnt оf thе strаtеgy оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іn Ukrаіnе, whісh dеfіnеs а sеt оf іntеrrеlаtеd prіоrіtіеs, gоаls, tаsks аnd mеаsurеs, іs dеvеlоpеd
6
Бабенко, К. Є. "Стратегічне управління збалансованим економічним розвитком територій: теорія, методологія, практика". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20125.
Full textAbstract:
Бабенко, К. Є. Стратегічне управління збалансованим економічним розвитком територій: теорія, методологія, практика : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / К. Є. Бабенко. - Чернігів, 2020. - 445 с.<br>Дисертацію присвячено розробленню сучасної концепції стратегічного управління збалансованим економічним розвитком територій. У роботі уточнено сутність економічного розвитку територій та побудовано терміносистему цього поняття. Обґрунтовано інструменти економічного розвитку територій. Систематизовано та синтезовано ключові принципи збалансованого економічного розвитку територій. Побудовано семантичну модель системи стратегічного управління економічним розвитком. Уперше розроблено концепцію стратегічного управління збалансованим економічним розвитком території. Запропоновано кваліметричну модель оцінювання рівня реалізації стратегії економічного розвитку територій, яка є методичним підґрунтям механізму моніторингу виконання стратегії економічного розвитку територій. Побудовано когнітивну карту проблем економічного розвитку територій. Розроблено методологічний підхід щодо оцінювання рівня збалансованого економічного розвитку територій, результатом реалізації якого є побудова трирівневої матриці впливу таких показників, як інтегральний показник економічного розвитку території, темп зростання економічного розвитку та ступень збалансованості. Удосконалено концептуальний підхід до побудови та функціонування механізму формування політики збалансованого економічного розвитку територій. Запропоновано методичний підхід щодо виявлення впливу факторів внутрішнього середовища на формування конкурентоспроможності території. Розроблено підхід до формування альтернативних сценаріїв збалансованого економічного розвитку територій. Визначено інституційне підґрунтя стратегічного управління збалансованим економічним розвитком територій. Обґрунтовано науково-методичний підхід до впровадження системи управління збалансованим економічним розвитком територій. Розроблено методичний підхід щодо визначення ефективності взаємодії стейкхолдерів у контексті забезпечення збалансованого територіального розвитку<br>Диссертация посвящена разработке современной концепции стратегического управления сбалансированным экономическим развитием территорий. В работе уточнена сущность экономического развития территорий и построена терминосистема данного понятия. Обоснованы инструменты экономического развития территорий с помощью причинно-следственной диаграммы Исикава и SWOT-анализа. Систематизированы и синтезированы ключевые принципы сбалансированного экономического развития территорий. Построена семантическая модель системы стратегического управления экономическим развитием, которая служит действенным методологическим базисом обоснования целесообразности проведения стратегических изменений на определенной территории с целью обеспечения сбалансированного воспроизводства экономического потенциала территории. Впервые разработана концепция стратегического управления сбалансированным экономическим развитием территории, которая объединяет ряд гипотез и ключевых положений. Предложена квалиметрическая модель оценки уровня реализации стратегии экономического развития территорий, которая является методической основой механизма мониторинга выполнения стратегии экономического развития территорий. Построена когнитивная карта проблем экономического развития территорий, которая позволяет выделить проблемные аспекты и найти ключевые причины влияния негативных тенденций на экономическое развитие территории. Разработан методологический подход к оценке уровня сбалансированного экономического развития территорий, результатом реализации которого является построение трехуровневой матрицы влияния таких показателей, как: интегральный показатель экономического развития территории, темп роста экономического развития и степень сбалансированности. Усовершенствован концептуальный подход к построению и функционированию механизма формирования политики сбалансированного экономического развития территорий, в рамках которого расширена типизация инструментов государственного управления и учтены условия сбалансированности. Предложен методический подход к выявлению влияния факторов среды на формирование конкурентоспособности территории. Разработан подход к формированию альтернативных сценариев сбалансированного экономического развития территорий, основанный на использовании имитационного моделирования. Определено институциональное основание стратегического управления сбалансированным экономическим развитием территорий, которое предусматривает выделение системы трехуровневого взаимодействия участников данного процесса – государственные институты (министерства, службы, фонды), негосударственные институты и неформальные институты. Обоснованно научно-методический подход к внедрению системы управления сбалансированным экономическим развитием территорий, особенностью которого является использование проектного подхода и имплементация agile-методов в деятельность объединенных территориальных общин. Разработан методический подход к определению эффективности взаимодействия стейкхолдеров в контексте обеспечения сбалансированного территориального развития, реализация которого позволит сгруппировать новые сферы управления в направлении экономического развития территорий<br>The thesis represents the development of the modern concept of strategic management of balanced economic development of territories. The essence of economic development of territories is specified in the work and the terminological system of this concept is constructed. The tools of economic development of territories are substantiated. The key principles of balanced economic development of territories are systematized and synthesized. A semantic model of the system of strategic management of economic development is built. For the first time the concept of strategic management of balanced economic development of the territory was developed. A qualimetric model for assessing the level of implementation of the strategy of economic development of territories is proposed, which is a methodological basis for the mechanism of monitoring the implementation of the strategy of economic development of territories. The cognitive map of problems of economic development of territories is constructed. A methodological approach to assessing the level of balanced economic development of territories has been developed, the result of which is the construction of a three-level matrix of influence of such indicators as: integrated indicator of economic development of the territory, growth rate of economic development and degree of balance. The conceptual approach to the construction and functioning of the mechanism of policy formation of balanced economic development of territories has been improved. A methodical approach to identifying the impact of environmental factors on the formation of the competitiveness of the territory is proposed. An approach to the formation of alternative scenarios for balanced economic development of territories has been developed. The institutional basis of strategic management of balanced economic development of territories is determined. The scientific and methodological approach to the implementation of the management system of balanced economic development of territories is substantiated. A methodical approach to determining the effectiveness of stakeholder interaction in the context of ensuring balanced territorial development has been developed.