Увійти

Готові списки джерел за темами / Compositores italianos / Книги

Книги з теми "Compositores italianos"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Compositores italianos.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 11 червня 2021

Оновлено: 7 лютого 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-24 книг для дослідження на тему "Compositores italianos".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте книги для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Maier, Bruno. Compositori di vita. Trieste: Hammerle, 2002.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Balboni, Paolo. Sillabo di riferimento per l’insegnamento dell’italiano della musica. Venice: Edizioni Ca' Foscari, 2018. http://dx.doi.org/10.30687/978-88-6969-270-3.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Nel 2015 il Ministero degli Esteri dedicò l’anno alla riflessione mondiale sul rapporto tra lingua italiana e musica. La prima cosa che emerse, passando dai ‘proclami’ sull’importanza dell’italiano della musica alla progettazione di linguistica educazionale, fu l’assenza di una visione sistemica e scientifica del concetto di ‘italiano della musica’ e del suo insegnamento. La Società Dante Alighieri e i Laboratori Itals e LabCom di Ca’ Foscari hanno avviato un approfondimento su questo tema: il risultato della ricerca, affidata a Paolo E. Balboni, è questo sillabo di italiano per strumentisti, cantanti d’opera, direttori, compositori e musicologi, con ampie differenziazioni tra questi diversi gruppi. Il sillabo è gratuitamente a disposizione di autori di manuali, di insegnanti, di enti certificatori e formatori.

3

Ruffini, Mario, ed. Laura. La dodecafonia di Luigi Dallapiccola dietro le quinte. Florence: Firenze University Press, 2018. http://dx.doi.org/10.36253/978-88-6453-719-1.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Scoprire Laura Coen Luzzatto significa arrivare al nucleo della storia musicale del Novecento italiano, il backstage della complessa traversata dodecafonica compiuta da Luigi Dallapiccola, accendere un faro sulla luce che ha illuminato il percorso del compositore tra i drammi del secolo breve. Laura incontra Luigi nel 1931 a Firenze, e da allora si consacra a lui e alla sua arte: nel 1938 lo sposa e diventa Laura Dallapiccola. Triestina ebrea e atea lei, istriano cattolico e dubbioso lui, entrambi arrivati in città grazie al mito di Dante, e da subito entrati in sintonia anche grazie alla tesi di laurea di Laura – qui meritoriamente riportata alla luce dall’Università dove la discusse nel 1932 – per quello spirito di rivendicazione dell’italianità delle loro comuni terre di confine. Da quel momento la storia del compositore si apre grazie a lei alla cultura europea, a Joyce, Proust, Mann e, ancora grazie a lei, la dodecafonia dallapiccoliana è anche radicata nella vocalità della cultura italiana, differenziandosi da quella viennese. Laura, dunque, per scoprire meglio Luigi Dallapiccola e per guardare con occhi nuovi il Novecento.

4

Diniz, Jaime C. Um compositor italiano no Brasil, Joseph Fachinetti. Rio de Janeiro, RJ, Brasil: Tempo Brasileiro, 1986.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Vessia, Gian Nicola. Le firme dell'organo: Compositori e repertorio organistico del '900 italiano. Bergamo: Carrara, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Vessia, Gian Nicola. Le firme dell'organo: Compositori e repertorio organistico del '900 italiano. Bergamo: Carrara, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Vessia, Gian Nicola. Le firme dell'organo: Compositori e repertorio organistico del '900 italiano. Bergamo: Carrara, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Sessa, Andrea. Il melodramma italiano, 1861-1900: Dizionario bio-bibliografico dei compositori. Firenze: L.S. Olschki, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Fazzini, Paolo. Visioni sonore: Viaggio tra i compositori italiani per il cinema. Roma: Un mondo a parte, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Comuzio, Ermanno. Musicisti per lo schermo: Dizionario ragionato dei compositori cinematografici. [Rome?]: Ente dello spettacolo, 2004.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Anesa, Marino. Dizionario della musica italiana per banda: Biografie dei compositori e catalogo delle opere dal 1800 al 1945. [Italy]: Marino Anesa, 1993.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Anesa, Marino. Dizionario della musica italiana per banda: Biografie dei compositori e catalogo delle opere dal 1800 a oggi. [Bergamo]: Associazione bergamasca bande musicali, 2004.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Anesa, Marino. Dizionario della musica italiana per banda: Biografie dei compositori e catalogo delle opere dal 1800 a oggi. [Bergamo]: Associazione bergamasca bande musicali, 2004.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Anesa, Marino. Dizionario della musica italiana per banda: Biografie dei compositori e catalogo delle opere dal 1800 a oggi. [Bergamo]: Associazione bergamasca bande musicali, 2004.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Frantellizzi, Sabine. Il canto dei poeti: Versi celebri da Dante al Novecento nelle romanze e liriche dei compositori italiani. Lugano: G. Casagrande, 2012.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Borsetta, Maria Paola, and Annunziato Pugliese. Villanella, napolitana, canzonetta: Relazioni tra Gasparo Fiorino, compositori calabresi e scuole italiane del Cinquecento : atti del Convegno internazionale di studi, Arcavacata di Rende, Rossano Calabro, 9-11 dicembre 1994. Vibo Valentia: Istituto di bibliografia musicale calabrese, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Renzo, Cresti, ed. Enciclopedia italiana dei compositori contemporanei. Napoli: Pagano, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Autoanalisi dei compositori italiani contemporanei. Napoli: F. Pagano, 1992.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Ponce de León, José María, and Rondy Torres. Ester. Ópera bíblica en tres actos. Partitura general. Ediciones Uniandes, 2018. http://dx.doi.org/10.51566/musica2104.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Durante la segunda mitad del siglo XIX, diferentes compañías viajeras europeas presentaron óperas y zarzuelas en Bogotá. José María Ponce de León (1845-1882), compositor bogotano, escribió tres grandes obras líricas: dos óperas sobre libretos del poeta Rafael Pombo, Ester (1874) y Florinda (1880), y la zarzuela El castillo misterioso (1876). Considerada como la primera ópera escrita por un compositor colombiano, Ester, ópera bíblica en tres actos fue estrenada en 1874 en el Coliseo Maldonado de Bogotá por una compañía italiana. Desde entonces, y pese a la revisión de la obra por parte del compositor, la ópera nunca volvió a ser representada y cayó en el olvido. La presente edición crítica, basada en los manuscritos autógrafos conservados en diferentes archivos en Bogotá, es la primera edición integral de esta ópera colombiana. Esta publicación se hace junto con la reducción para canto y piano.

20

De Nigris, Maria Teresa, Gloria Ludovisi, and Matteo Paoletti, eds. La Società Teatrale Internazionale 1908-1931. Archivio e storia di una grande impresa teatrale. Viella editrice, 2016. http://dx.doi.org/10.52056/9788867288236.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

La Società Teatrale Internazionale (STIn) rappresenta un caso di studio eccezionale nel panorama italiano. Fondata nel 1908 da un gruppo di speculatori convinti di risolvere la crisi del teatro attraverso i mezzi propri della grande industria, la STIn è nazionalizzata nel 1926 dal Governatorato fascista di Roma e liquidata nel 1931. Nei suoi 23 anni di vita la STIn gestisce i maggiori teatri italiani, dal Costanzi di Roma al Regio di Torino, stringe accordi con numerose sale internazionali e coinvolge i principali artisti, impresari e compositori della sua epoca, da Mascagni, che della società sarà azionista e direttore, all’editore Sonzogno. La complessa ed entusiasmante parabola della STIn può essere ricostruita attingendo ai numerosi fascicoli dell’archivio societario che, conservato presso l’Archivio Storico Capitolino di Roma, rappresenta uno dei pochi archivi di società teatrale giunto a noi integralmente per ampi tratti della sua storia. Dell’Archivio STIn, recentemente riordinato, questo volume pubblica l’inventario.

21

Giulio, Castagnoli, ed. La conscience aiguë: Incontri con compositori italiani : Niccolò Castiglioni, Enrico Correggia, James Dashow ... Torino: Compositori associati, 1994.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Renzo, Cresti, and Negri Eleonora, eds. Firenze e la musica italiana del secondo Novecento: Le tendenze della musica d'arte fiorentina : con dizionario sintetico ragionato dei compositori. Firenze: LoGisma, 2004.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Paola, Borsetta Maria, and Pugliese Annunziato, eds. Villanella, napolitana, canzonetta: Relazioni tra Gasparo Fiorino, compositori calabresi e scuole italiane del Cinquecento : atti del Convegno internazionale di studi, Arcavacata di Rende, Rossano Calabro, 9-11 dicembre 1994. Vibo Valentia: Istituto di bibliografia musicale calabrese, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Villanella napolitana canzonetta: Relazio- ni tra Gasparo Fiorino, compositori calabresi e scuole italiane del Cinquecento : atti del Convegno internazionale di studi, Arcavacata di Rende, Rossano Calabro, 9-11 dicembre 1994. Vibo Valentia: Istituto di bibliografia musicale calabrese, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.