Добірка наукової літератури з теми "Напрями педагогічного дискурсу"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Напрями педагогічного дискурсу".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Напрями педагогічного дискурсу"

1

Силадій, І.М. "ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СПРЯМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ". Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Філософія», № 49 (22 листопада 2017): 69–78. https://doi.org/10.5281/zenodo.1064607.

Повний текст джерела
Анотація:
Основні технології і спрямування педагогічного дискурсу зумовлені його сутністю, різновидами та етапами розгортання. Власне педагогічний дискурс є такою педагогічною технологією, яка не тільки акумулює в собі, але й реалізує у навчально-виховному процесі різні освітні моделі та технології. Об’єднуючи в собі їх зміст, форми і засоби, педагогічний дискурс моделює шляхи освоєння конкретного навчального матеріалу, а також логіку, структуру й інтенсивність навчального процесу. Водночас педагогічний дискурс передбачає співтворчість педагога і вихованця в ситуації педагогічної взаємодії, під ча
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Maciąg, Jolanta. "Проблеми та напрямки ранньої шкільної освіти в сучасних педагогічних дискурсах". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 203–16. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.203-216.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі дискурсу щодо напрямків і перспектив початкової освіти. Дослідження дискурсивного мислення про початкову освіту здійснювалося на основі педагогічної, психологічної та соціологічної рефлексії, розглянутої в літературі з даної теми. Результати цих досліджень є основою для осмислення освітньої реальності. На думку Д. Клюс-Станської, вчитель початкової освіти або навчання завжди бере участь у певному дискурсі. Основним показником професіоналізму вчителя є стан усвідомлення його дискурсу, його зміст і наслідки, а також досягнення зрілості для критичного розуміння і можлив
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Савчук, Борис, та Ірина Розман. "Поняття «педагогічна персоналістика» крізь призму науково-дефінітивного дискурсу". New pedagogical thought 105, № 1 (2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-3-7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено синтезований аналіз дефініції «педагогічна персоналістика», з’ясовано її сутність, зміст та доцільність використання у предметному полі педагогічної науки. Відзначено, що в процесі нагромадження масиву літератури про життєдіяльність педагогічних персоналій в історико-педагогічній науці сформувався міждисциплінарний науково-дослідницький напрям, який подекуди йменують як «педагогічна персоналістика». Крізь призму наукового дискурсу проаналізовано сутність понять «персоналія», «педагогічна персоналія», «персоналістика». Доведено, що використання терміна «педагогічна персона
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Коваленко, Ія Анатоліївна. "Історико-педагогічні дослідження з позицій регіонального підходу: проблема поняттєвого визначення". Педагогіка вищої та середньої школи 50 (18 квітня 2017): 204–10. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1304.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті констатовано актуальність педагогічної регіоналістики у вітчизняному педагогічному дискурсі; на основі звернення до сучасних історико-педагогічних досліджень визначено можливості використання регіонального підходу до ретроспективного вивчення педагогічних явищ/процесів; здійснено тлумачення ключового для регіоналістики(зокрема педагогічної) поняття «регіони» в аспекті природничих, історичних та педагогічних наук. Доведено, що історико-педагогічна регіоналістика – це специфічнийміждисциплінарний напрям сучасної історико-педагогічної науки, який максимально наближений до «історичної рег
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

КРУГЛЕНКО, Л. В. "ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ІДЕЙ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ (к. ХХ – п. ХХІ ст.)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.12.

Повний текст джерела
Анотація:
Автором визначено, що серед пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної системи освіти сучасна педагогічна наука визнає полікультурний вектор як такий, що забезпечує виконання двох завдань: входження України до євро- пейського освітнього простору та розв’язання питань внутрішнього існування полікультурного суспільства. Озна- чена проблема, як констатує автор, в історико-педагогічному дискурсі розглядається передусім у компаративному аспекті, натомість вітчизняний досвід «полікультурності» опинився на узбіччі наукового пошуку. Утім автор вважає, що таке дослідження дозволяє з’ясувати динаміку ро
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

ЛАВРІНЕНКО, О. А. "СУЧАСНИЙ ДИСКУРС ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: ВІД БРАТСЬКИХ ШКІЛ ДО СЬОГОДЕННЯ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (2022): 142–51. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.21.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми значимості становлення нового напряму в педагогічній науці – історії педагогічної майстерності. На прикладі розвитку складників педагогічної майстерності у братських школах України ХVІ–ХVІІ ст. в історичній ретроспективі продемонстровано поступ педагогічної майстерності як атрибутивного складника діяльності-дії майбутніх наставників-учителів. Визначено сутнісний зміст історії педагогічної майстерності у наукових підходах сучасних дослідників теорії та історії педагогіки – наукової школи академіка І. А. Зязюна. Мета статті полягає в розкритті сутності та специфік
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Галів, Микола. "ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ “БОГОСЛОВІЯ” (1923–1939)". Молодь і ринок, № 12/232 (16 січня 2025): 27–34. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.320598.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати дослідження педагогічної проблематики на сторінках часопису “Богословія” (1923–1939). Методологія дослідження включає принципи науковості, історизму, авторської об’єктивності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, типологізація) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний, критики історичних джерел) методи. На основі евристичного аналізу змісту часопису “Богословія” (1923–1939) виокремлено низку проблемно-тематичних макроструктурних компонентів педагогічного дискурсу, постульованого на сторінках зазначеного журналу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Андрос, Мирослав Євгенійович. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА В ЕПОХУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ: УКРАЇНСЬКИЙ ДИСКУРС". Actual Problems in the System of Education: General Secondary Education Institution – Pre-University Training – Higher Education Institution, № 2 (27 червня 2022): 240–52. http://dx.doi.org/10.18372/2786-5487.1.16732.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається специфіка формування інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічного працівника як пріоритетний напрямок розвитку вітчизняного освітнього процесу, побудованого на принципах цифровізації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

БІДЮК, НАТАЛЯ. "АМЕРИКАНСЬКІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕРАПІЇ". Comparative Professional Pedagogy 14, № 1 (2024): 7–14. http://dx.doi.org/10.31891/2308-4081/2024-14(1)-1.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню американських підходів до розроблення освітніх програм з педагогічної терапії. Висвітлено погляди науковців щодо обґрунтування сутності поняття «педагогічна терапія» в американському дискурсі. З’ясовано професійні функції педагогічних терапевтів та основні вимоги до їхньої професійної компетентності. Встановлено етапи професійного становлення та розвитку професійної кар’єри педагога-терапевта в США (навчання в коледжі або університеті за освітньою програмою «BA in Educational Therapy»; початкова професійна діяльність в школі на посаді вчителя; продовження професій
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

O.I., Halian. "Development patterns of the idea of personal agency and its implementation in the domestic educational practice of the XXth century." Insight: the psychological dimensions of society, no. 5 (July 6, 2021): 82–99. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2021-5-6.

Повний текст джерела
Анотація:
Thepurposeof the article is to represent changes in the understanding and implementation of the idea of personal agency of schoolchildren inherent in Ukrain-ian pedagogical discourse and actual practice of educa-tion institutions in the XXth century. The above has for-warded the research to the following areas of concern: to establish the dynamics of a cognitive-creative pro-cess of generating and implementing the idea of agency given its philosophical, psychological, educational-po-litical and pedagogical-technological context; to create a general infographic periodization of the development
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Звіти організацій з теми "Напрями педагогічного дискурсу"

1

Дороніна, Т. О. Проблематизація питання формування гендерної парадигми у сучасному педагогічному дискурсі. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3058.

Повний текст джерела
Анотація:
На основі огляду наявних у педагогічному дискурсі поглядів науковців на сутність поняття "парадигма", подано визначення поняття "педагогічна парадигма" та окреслено її структуру; у тексті представлено варіанти типології педагогічних парадигм та актуалізовано проблему щодо правомірності виокремлення гендерної парадигми; встановлено особливості структурної побудови гендерної парадигми та визначено напрями подальшої розробки порушеного питання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Дороніна, Т. О. Розгалуження педагогічних спеціалізацій як відображення соціального спрямування педагогічної освіти. ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2403.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається питання професійного розгалуження педагогічних спеціалізацій, що відображено як у Концепції неперервної педагогічної освіти, так і в сучасному науковому дискурсі. Констатовано наявність у професійній педагогічній освіті низки виразних тенденцій: розширення кола педагогічних спеціалізацій (які в переважній кількості дописів визначаються «професіями»); швидкий розвиток «провайдерів освітніх послуг» щодо надання можливостей опанування всім бажаючим «професій», що набувають дедалі більшої популярності; поступове впровадження визначених напрямів до післядипломної педагогічної
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!