Добірка наукової літератури з теми "Інклюзивні діти"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інклюзивні діти".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інклюзивні діти"
1
КАЛЬЦУНІ, Параскеві. "ІНТЕГРАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ТА ФАКТОРИ, ЯКІ РОБЛЯТЬ ЦЕЙ ПРОЦЕС УСПІШНИМ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 22–27. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з більш широких цілей інтеграції є створення школи для всіх, яка буде відповідати особливим потребам і можливостям всіх учнів з особливими освітніми потребами і без них. Вимір терміна «інтеграція» не досягається простим співіснуванням дітей з особливими освітніми потребами і без них (просторова інтеграція). Функціональна інтеграція починається у класі і залежить від використання викладачем ефективних стратегій і практик, щоб діти з особливими освітніми потребами брали активну участь як в академічному, так і в соціальному навчанні. Основна мета цієї статті, яка стосується інтеграції дітей з особливими освітніми потребами та факторів, що роблять цей процес успішним, – це проаналізувати та дослідити інтеграційні практики, які вчителі використовують у спеціальній освіті, їх турботу про інтеграцію всіх дітей і навести фактори, які роблять цей процес успішним. З цією метою було виконано описово-аналітичне дослідження запропонованих літературних джерел та статей. Зокрема, за ключовими словами було досліджено джерела з мережі Інтернет, бібліотек. Вивчення інтеграції дітей з особливими освітніми потребами та факторів, які роблять цей процес успішним, є важливим заходом, оскільки останні десятиліття були відзначені спробою суспільства позбутися упереджень щодо людей з обмеженими можливостями. Зроблено висновок, що педагогічні інклюзивні практики, а також застосування інклюзивної освіти можуть забезпечити рівний доступ для всіх до загальноосвітньої школи та усунути шанси стигматизації учнів. У реалізації інклюзивної освіти домінуючу роль відіграє вчитель. Направляючи та допомагаючи студентам та ефективно застосовуючи педагогічні інклюзивні практики, сучасний учитель може досягти інклюзії, надаючи можливості для двостороннього спілкування. Основною умовою його практичного застосування є його безперервне навчання із питань інклюзії.
2
Малишевська, Ірина. "УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ ФАХІВЦІВ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (2020): 59–67. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.59-67.
Повний текст джерелаАнотація:
Оглядову статтю присвячено дослідженню шляхів удосконалення підготовки педагогічних фахівців до роботи в умовах інклюзивної освіти. Акцентовано, що інклюзивна освіта феноменологічно пов’язана з розвитком інклюзивного суспільства, що засвідчує етапність її розбудови: ексклюзія, сегрегація, інтеграція, інклюзія. Визначено гуманістичні засади інклюзивної освіти. Зазначено, що її цінності та принципи базуються на визнанні значущості кожного суб’єкта освітнього процесу.Виокремлено основні чинники впливу на підготовку та перепідготовку педагогічних фахівців до роботи в умовах інклюзивної освіти. Окреслено основні причини не готовності педагогічних працівників забезпечити дітям з особливими освітніми потребами якісне інклюзивне навчання. З’ясовано, що підготовку педагогічних фахівців до роботи в умовах інклюзивної освіти необхідно здійснювати на всіх рівнях: від системи навчання здобувачів вищої освіти до системи підвищення кваліфікації досвідчених практиків. Відзначено, що в Україні активізувався пошук стратегічних напрямів професійної підготовки педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Акцентовано увагу на перспективних завданнях підготовки педагогів для освітньої інклюзії, розв’язання яких необхідно покласти на педагогічні заклади вищої освіти. Доведено, що нагальною потребою має стати удосконалення змісту підготовки педагогічних фахівців у галузі інклюзивної освіти.Окреслено перспективні шляхи удосконалення системи підготовки педагогічних фахівців закладів дошкільної загальної середньої освіти до роботи в умовах освітньої інклюзії. До шляхів удосконалення віднесено введення нових спеціалізацій, наповнення навчальних планів дисциплінами інклюзивного спрямування, включення інклюзивно зорієнтованих змістових модулів до загальних навчальних курсів та методик фахових дисциплін педагогічних спеціальностей.
 Ключові слова: інклюзивна освіта, інклюзивне навчання, діти з особливими освітніми потребами, методологічні засади, удосконалення підготовки педагогічних фахівців.
3
Дерев’янко, Н. З. "РОЛЬ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ РОЗВИТКУ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.46.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз понять «інклюзія», «інклюзивна освіта», «інклюзивне освітнє середовище», «просоціальна поведінка». Розкрито тлумачення, принципи та засади інклюзивного освітнього середовища. Здійснено аналіз потенціалу інклюзивного освітнього середовища для розвитку просоціальних поведінкових стратегій учасників освітнього процесу. Зроблено припущення, що здорові діти в умовах інклюзивного навчання проявляють більше співчуття, співпереживання, розуміння, і допомоги один одному, що тим самим сприяє розвитку про соціальних стратегій.
4
Олійник, Галина, та Наталія Пилюк. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ". Social Work and Education 7, № 2 (2021): 178–85. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.20.2.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз поняття
 «соціалізація» дітей з особливими потребами. Проаналізовано проблеми дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано Концепцію розвитку інклюзивної освіти, яка спрямована на виконання вимог міжнародних нормативно- правових документів та на розробку механізмів впровадження інклюзивної освіти.
 Розкрито особливості соціалізації дітей з особливими потребами у сучасному українському суспільстві. Розглянуто інклюзивний підхід, під яким розуміють створення таких умов, за яких усі діти мають однаковий доступ до освіти, однакові можливості отримати досвід, знання та подолати упереджене ставлення до тих, хто має «особливі потреби».
5
Manilova, Lidiya. "ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 2, № 2 (2015): 71–76. http://dx.doi.org/10.31108/1.2015.2.2.11.
Повний текст джерела
6
Манилова, Л. М. "Діти з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти". Психологічний часопис, № 2 (2) (2015): 71–76.
Знайти повний текст джерела
7
Манилова, Л. М. "Діти з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти". Психологічний часопис, № 2 (2) (2015): 71–76.
Знайти повний текст джерела
8
Боровець, Олена Віталіївна. "ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (2020): 72–77. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.226.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті розкривається сутність поняття «інклюзивне навчання» як спеціально організованого та керованого освітнього процесу взаємодії вчителя та учнів у закладі загальної середньої освіти, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників. Автор акцентує увагу на організаційно-педагогічних аспектах організації інклюзивного навчання в сучасній початковій школі.
 Автор зауважує, що діти з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі навчаються спільно з учнями нормативного розвитку, тому процес інклюзивного навчання організовується на принципах диференційованого та індивідуального підходу. Наголошується, що вчитель в інклюзивному класі планує власну діяльність, роботу асистента вчителя, навчальну діяльність усіх учнів. Зазначається, що залежно від особливостей освітніх потреб дитини (обмежені можливості здоров’я) створюються адаптована освітня програма, індивідуальний план розвитку та індивідуальний навчальний план учня.
 У статті аналізується роль командної роботи фахівців з інклюзивної освіти у процесі організації інклюзивного навчання в початковій школі. Окреслено роль взаємодії вчителя та асистента вчителя у цьому процесі, оскільки вони мають кожен свої обов’язки, a тaкoж oбoв’язки, якi мoжуть бути cпiльними для ниx вiднocнo рiзниx acпeктiв освітнього прoцecу. Проаналізовано обов’язки асистента вчителя, який разом із учителем класу здійснює соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.
 Стверджується думка, що в умовах інклюзивного навчання кожній дитині, незалежно від фізичних чи психологічних особливостей, повинно забезпечуватися право на освіту та самореалізацію засобами комплексної допомоги висококваліфікованих фахівців.
9
ПРОСКУРНЯК, Олена. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (2022): 191–97. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовується доцільність удосконалення психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями інтелекту в інклюзивній школі. Проаналізовано сучасні дослідження з питань організації інклюзивного навчання. Окреслено коло проблем, з якими стикаються фахівці, батьки дітей з особливими освітніми потребами, батьки дітей з нормотиповим розвитком, діти з особливими освітніми потребами та інші учні інклюзивного класу. Дослідження вчених довели, що доцільним є формування багатоваріативності освітньої системи, а саме перехід до освітніх стандартів, що гарантує успішну соціалізацію та поліпшення «якості життя» всім дітям із проблемами в розвитку; створення ефективної системи психолого-педагогічного супроводу учнів з проблемами в розвитку; перегляд системи підготовки та підвищення кваліфікації не тільки соціальних педагогів та психологів, а й учителів масових шкіл з навчання дітей із проблемами в розвитку. Доведено, що основою побудови корекційно-педагогічного навчання дітей з різним рівнем розумової недостатності є два базових положення. По-перше, необхідно враховувати закономірності становлення навчальної діяльності під час нормотипового розвитку; по-друге, брати до уваги якісні особливості пізнавальної та продуктивної діяльності дітей. Для надання корекційно-педагогічної допомоги учням з порушеннями інтелекту було визначено необхідність ураховувати: соматичний стан здоров’я учнів з різним рівнем інтелектуальних порушень; особливості пізнавальної діяльності дітей; здійснення психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями інтелекту фахівцями шкільного консиліуму; підбір педагогічних кадрів, здатних здійснювати інклюзивне навчання дітей з різними освітніми потребами; встановлення позитивного психологічного клімату в інклюзивному загальноосвітньому класі й у сімейному оточенні дітей, що навчаються в інклюзії; встановлення тісних взаємозв’язків між учителем, учнем, батьками, фахівцями служби супроводу, зацікавлених у позитивних результатах від інклюзивного навчання. Окреслено напрями, за якими здійснюється психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами: освітній супровід, соціальний розвиток, забезпечення позитивних взаємовідносин і емоційних прихильностей з дорослими, однолітками без психофізичних особливостей.
10
АШИТОК, Надія. "ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ З ПОЗИЦІЇ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 11–20. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-11-20.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Поняття цілісності і диференціації педагогічного процесу у наш час еволюціонують. Спочатку ці поняття аналізувались у контексті розмежування функцій вихователя і вчителя. Згодом при трактуванні цих понять йшлося про єдність адміністративної, навчальної та виховної складових навчальної діяльності. У ХХ столітті навчання і виховання аналізувались як відносно самостійні процеси у нових соціально-економічних і політичних умовах. З середини 70-х років ХХ століття вивчення цілісності педагогічного процесу стало відбуватися з точки зору оптимізаційного, діяльнісного, системного, індивідуально-особистісного підходів. У наш час найчастіше цій процес досліджується на основі методології системного підходу. Особливої актуальності проблема цілісності педагогічного процесу в сучасній Україні набуває у зв’язку із впровадженням інклюзивної освіти. В умовах реформування освіти України актуалізується необхідність зміни традиційних уявлень про педагогічний процес, усвідомлення доцільності змін його структури. У статті обґрунтовується необхідність вибору належних диференційованих засобів навчання, які б дозволили зберегти цілісність педагогічного процесу та забезпечити зв’язок між його структурними та функціональними компонентами. Необхідність перегляду змісту елементів педагогічного процесу стає важливою умовою збереження його цілісності як системи та запорукою успішності функціонування. Основна мета статті – обґрунтування методологічних засад побудови сучасної стратегії системного підходу до вивчення та проектування педагогічного процесу в інклюзивних школах. У статті аналізуються елементи педагогічного процесу і окреслюються шляхи збереження цілісності педагогічного процесу. Автором обґрунтована необхідність підготовки суб'єктів освітнього процесу до прийняття стратегічних цілей сучасної освіти, освоєння нових форм організації освітнього процесу в зв'язку з потребою організації діяльності з метою включення дітей з особливими освітніми потребами до освітнього процесу. Key words: педагогічний процес; інклюзія; діти з особливими освітніми потребами; системний підхід.
Дисертації з теми "Інклюзивні діти"
1
Корж, Світлана Олександрівна, Светлана Александровна Корж, Svitlana Oleksandrivna Korzh та Е. С. Саєнко. "Інклюзивне фізичне виховання як складова освіти дітей шкільного віку". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77558.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні, коли кількість дітей з обмеженими
можливостями невпинно зростає, проблема включення таких
дітей до загальноосвітнього простору є актуальною. Фізичне
виховання виконує значну роль у житті та розвитку дітей з
психофізичними особливостями [1; 2]. Важлива роль у
включенні таких дітей до фізичного виховання покладається на
вихователів та вчителів фізичної культури, які в свою чергу,
мають допомогти дитині реалізуватися в суспільстві, не
відчуваючи себе пригніченим та зайвим.
Мета. З’ясувати проблеми проведення занять із фізичної
культури дітей в інклюзивному класі та запропонувати
шляхи їх підвищення.
2
Абизов, Вадим, та Марина Баланенко. "Особливості дизайну інте’рєрів інклюзивних закладів дошкільної освіти". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18143.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є визначення особливостей формування предметно-просторового середовища для дітей з обмеженими можливостями. На основі аналізу літературних і нормативних джерел інформації щодо даної тематики виявлено сучасні проблеми організації та вирішення дизайну інтер’єрів дитячих садків та проаналізовано засади функціонального зонування інклюзивного простору дошкільних закладів. Виявлено особливості та аспекти художньо-образних та колористичних рішень організації сучасного інклюзивного простору для дітей з особливими потребами, а також доцільність використання в ньому спеціального обладнання та його розташування в просторі дошкільних закладів.<br>The purpose of the study is to determine the features of the formation of subject-spatial environment for children with disabilities. Based on the analysis of literary and normative sources of information on this topic, modern problems of organization and solution of interior design of kindergartens are identified and the principles of functional zoning of inclusive space of preschool institutions are analyzed. Peculiarities and aspects of artistic and color solutions of the organization of modern inclusive space for children with special needs, as well as the expediency of using special equipment and its location in the space of preschool institutions are revealed.
3
Самойленко, В. Ю. "Особливості дизайну дитячих садків для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13467.
Повний текст джерела
4
Харченко, Дар'я Євгенівна. "Соціально-педагогічна пітримка діте із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1899.
Повний текст джерелаАнотація:
Харченко Д. Є. Соціално-педагогічна підтримка дітей із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник Ю. Р. Мацкевіч. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 82 с.<br>UA : Кваліфікаційна робота: 82 с., 3 таблиці, 4 рисунки, 81 джерело, 2 додатки.
Об’єкт дослідження: процес соціально-педагогічної підтримки дітей із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Предмет дослідження: зміст, форми та методи соціально-педагогічної підтримки дітей із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, форми та методи соціально-педагогічної підтримки дітей із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Теоретичне значення роботи полягає у комплексному підході до процесу соціально-педагогічної підтримки дитини з затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Практичне значення роботи полягає у розробці соціально-педагогічної програми соціально-педагогічної підтримки дитини з затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Галузь використання: заклади шкільної, дошкільної та позашкільної освіти.<br>EN : The qualifying work consists of introduction, 2 parts, findings, list of literature (81 sources), and 2 addenda. The qualifying work volume is 102 pages long, 82 of them – main text. There are 3 tables and 4 illustrations.
The qualifying work gives theoretical review and describes the experimental research of the socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class. The difficulties of socio-pedagogical work with this category are highlighted.
The difficulties of the socio-pedagogical support with this category are highlighted.
The research object: the process of the socio-pedagogical support for children with mental retardation.
The research subject: the content, forms and methods of the socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class.
The research purpose: theoretical background and experimental verification of the content, forms and methods of the socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class.
The research tasks are:
- to define the essence of the notion «socio-pedagogical support» for children with mental retardation;
- to consider the peculiarities of the organisation of the inclusive educational area.
- to consider the psycho-pedagogical characteristics of a child with mental retardation;
- to define the content of social pedagogue’s activity of the socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class;
- to verify and implement the program socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class into school.
5
Харченко, Дар'я Євгенівна. "Соціально-педагогічна пітримка діте із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1901.
Повний текст джерелаАнотація:
Харченко Д. Є. Соціално-педагогічна підтримка дітей із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник Ю. Р. Мацкевіч. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 82 с.<br>UA : Кваліфікаційна робота: 82 с., 3 таблиці, 4 рисунки, 81 джерело, 2 додатки.
Об’єкт дослідження: процес соціально-педагогічної підтримки дітей із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Предмет дослідження: зміст, форми та методи соціально-педагогічної підтримки дітей із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, форми та методи соціально-педагогічної підтримки дітей із затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел, аналіз правового підґрунтя дослідження, спостереження, інтерв’ювання, опитування, анкетування, тестування, соціально-педагогічний експеримент.
Теоретичне значення роботи полягає у комплексному підході до процесу соціально-педагогічної підтримки дитини з затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Практичне значення роботи полягає у розробці соціально-педагогічної програми соціально-педагогічної підтримки дитини з затримкою психічного розвитку в інклюзивному класі.
Галузь використання: заклади шкільної, дошкільної та позашкільної освіти.<br>EN : The qualifying work gives theoretical review and describes the experimental research of the socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class. The difficulties of socio-pedagogical work with this category are highlighted.
The difficulties of the socio-pedagogical support with this category are highlighted.
The research object: the process of the socio-pedagogical support for children with mental retardation.
The research subject: the content, forms and methods of the socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class.
The research purpose: theoretical background and experimental verification of the content, forms and methods of the socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class.
The research tasks are:
- to define the essence of the notion «socio-pedagogical support» for children with mental retardation;
- to consider the peculiarities of the organisation of the inclusive educational area.
- to consider the psycho-pedagogical characteristics of a child with mental retardation;
- to define the content of social pedagogue’s activity of the socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class;
- to verify and implement the program socio-pedagogical support for children with mental retardation in the inclusive class into school.
6
Горлов, Микола Вікторович. "Формування професійної компетентності асистента вчителя в системі інклюзивної освіти". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4367.
Повний текст джерелаАнотація:
Горлов М. В. Формування професійної компетентності асистента вчителя в системі інклюзивної освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота" / наук. керівник І. Ю. Чайка. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 95 с.<br>UA : Мета дослідження: є вивчення особливостей формування професійної
компетентності асистента вчителя класу з інклюзивною формою навчання під
час його фахової підготовки та в процесі виконання професійних обов’язків в
системі освіти України.
Об’єкт дослідження: асистент вчителя, що працює в системі інклюзивної
освіти.
Предмет дослідження: особливості формування професійної
компетентності асистента вчителя.
Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження,
порівняння.
Гіпотеза: розширення компетенцій асистента вчителя дозволить засвоїти
нові методи та форми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами,
використовуючи які можна досягти результативнішої адаптації таких дітей до
навчання.
Висновки: 1. Проблема підготовки асистентів вчителів в Україні на
сьогоднішній день знаходиться у центрі уваги науковців.
2. В Україні інклюзивні інновації реалізують переважно дослідним
перенесенням і адаптуванням до вітчизняних умов, модифікацій окремих
зарубіжних підходів.
3. Посада асистента вчителя постійно вимагає від працівника
саморозвитку та підвищення професійної компетенції шляхом поглиблення
знань у сфері інклюзивної освіти, розширення арсеналу педагогічних прийомів
та методів, які допоможуть підвищити власну ефективність.<br>EN : Research purpose is to study the professional competence formation features of
the teacher’s assistant of the class with an inclusive form of education during his
professional training and in the process of performing professional duties in the
education system of Ukraine.
Research object is the teacher’s assistant working in the system of inclusive
education.
Research subject is the professional competence formation features of the
teacher’s assistant.
Research methods are analysis, synthesis, induction, deduction, observation,
comparison.
Research hypothesis is that expanding the competencies of a teacher’s assistant
will allow to learn new methods and forms of work with children with special
educational needs, using which it is possible to achieve more effective adaptation of
such children to learning.
Conclusions: 1. Nowadays the problem of training teacher’s assistants is in the
center of scientists’ attention in Ukraine.
2. Inclusive innovations are implemented in Ukraine mainly by experimental
transfer and adaptation to domestic conditions, modifications of certain foreign
approaches.
3. The position of teacher’s assistant constantly requires self-development from
the employee and increase of professional competence by deepening of knowledge in
the field of inclusive education, expansion of pedagogical receptions arsenal and
methods which will help to increase own efficiency.
7
Зуєва, Світлана Олександрівна. "Публічно-управлінське забезпечення удосконалення соціальної роботи в системі інклюзивної освіти в Україні". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6140.
Повний текст джерелаАнотація:
Зуєва С. О. Публічно-управлінське забезпечення удосконалення соціальної роботи в системі інклюзивної освіти в Україн : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник О. В. Маловічко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 93 с.<br>UA : Мета дослідження: дослідити особливості публічно-управлінського
забезпечення соціальної роботи в системі інклюзивної освіти в Україні.
Об’єкт дослідження: інклюзивна освіта.
Предмет дослідження: публічно-управлінське забезпечення соціальної
роботи в системі інклюзивної освіти в Україні.
Методи дослідження: теоретичного узагальнення, системного аналізу,
моделювання та узагальнення, порівняльно-правовий, формально-логічний,
термінологічний, статистичний.
Гіпотеза: публічно-управлінське забезпечення удосконалення системи
інклюзивної освіти в Україні можливе на основі взаємодії різних факторів,
насамперед посилення фінансування освіти, удосконалення її нормативно-
правового забезпечення, поліпшення методичного та кадрового забезпечення
інклюзивної освіти.
Висновки: 1. Важливим інституціональним фактором інклюзивного
розвитку регіонів є ефективна економічна політика. Державне регулювання
регіональним розвитком має бути системним, непрямим, рекомендаційним і
головне – стратегічним.
2. Суттєвими недоліками, що стримують інклюзивний розвиток регіонів
є: безсистемність та непослідовність формування державної економічної
політики; відсутність державної системної підтримки інклюзивного розвитку на
регіональному рівні; відсутність інституційних умов взаємовідносин між
учасниками; відсутність адекватного потребам інклюзивного розвитку
реформування освіти; відсутність капіталовкладень в інновації.<br>EN : Research purpose is to investigate the features of public management of social
work in the system of inclusive education in Ukraine.
Research object is inclusive education.
Research subject is public management of social work in the system of
inclusive education in Ukraine.
Research methods are theoretical generalization, systems analysis, modeling
and generalization, comparative, formal logic, terminological, statistical.
Research hypothesis: public management support for the improvement of the
system of inclusive education in Ukraine is possible on the basis of the interaction of
various factors, primarily strengthening the financing of education, improving its
legal support, improving methodological and staffing of inclusive education.
Conclusions: 1. An important institutional factor in the inclusive development
at reginal level is effective economic policy. State regulation of regional development
should be systemic, indirect, recommendatory and, most importantly, strategic.
2. Important shortcomings that hinder the inclusive development of the regions
are: inconsistency and inconsistency in the formation of state economic policy; lack
of state systemic support for inclusive development at the regional level; lack of
institutional conditions for relations between participants; lack of education reform
adequate to the needs of inclusive development; lack of investment in innovation.
8
Ярошенко, Інна Ігорівна. "Психологічні особливості адаптації дітей з вадами розвитку до навчання в умовах інклюзивної освіти". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4803.
Повний текст джерелаАнотація:
Ярошенко І. І. Психологічні особливості адаптації дітей з вадами розвитку до навчання в умовах інклюзивної освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник А. П. Поплавська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 102 с.<br>UA : Робота виклади на 102 сторінки, 4 таблиці. Перелік посилання включає 70 джерел. Об'єкт роботи – адаптація дітей з вадами розвитку до навчання в умовах інклюзивної освіти. До останніх часів для нашої держави основним інститутом виховання дітей з особливими потребами традиційно були спеціалізовані інтернати. Вважалося, що тільки ці типи навчальних закладів можуть забезпечити таким дітям відповідний догляд і виховання. Проте в процесі демократизації нашого суспільства дедалі більшої популярності набуває ідея гуманізації освіти. Звичайно, що після спеціалізованих навчальних закладів інтернатного типу, дитині з особливими потребами вкрай важко адаптуватися у соціумі. Те ж саме відбувається і після домашнього навчання. Відсутність досвіду спілкування у середовищі звичайних однолітків визначає подальші проблеми соціалізації дітей з затримкою психічного розвитку. Після закінчення навчання ці діти виявляються абсолютно не пристосованими до життя, мають труднощі у професійному становленні, не можуть створювати власні сім’ї тощо. Втім, соціальна політика сьогодення стверджує, що кожен має право брати участь у суспільному житті на засадах рівності і без дискримінації. Поступово означені принципи втілюються у життя. Саме тому останні десятиліття в усіх країнах світу впроваджують інклюзивну освіту – нову форму навчання дітей з особливими потребами. Освіту, яка надає кожній дитині право вибору того загальноосвітнього закладу та навчальної програми, відповідно до якої вона хоче навчатися. Взагалі, інклюзивна форма освіти спрямована на усунення усталених стереотипів та упереджень, пов’язаних із можливостями дітей з затримкою психічного розвитку. Наукова новизна роботи полягає у тому, що нами визначено й досліджено структуру, зміст та потребнісно - мотиваційної сфери дітей з затримкою психічного розвитку, розроблено та проведено психокорекційну роботу з дітьми з ЗПР як структурний елемент комплексної психологічної допомоги в умовах інклюзивного навчання.<br>EN : The work is presented on 102 pages, 4 tables. The list of references includes 70 sources. The object of work is the adaptation of children with disabilities to study in an inclusive education. Until recently, the main institution for the education of children with special needs in our country have traditionally been specialized boarding schools. It was believed that only these types of educational institutions could provide such children with appropriate care and education. However, in the process of democratization of our society, the idea of humanization of education is becoming increasingly popular. Of course, after specialized boarding schools, it is extremely difficult for a child with special needs to adapt in society. The same thing happens after home schooling. Lack of experience of communication among ordinary peers determines the further problems of socialization of children with mental retardation. After graduation, these children are completely unadapted to life, have difficulties in professional development, can not start their own families, and so on. However, today's social policy states that everyone has the right to participate in public life on the basis of equality and without discrimination. Gradually, these principles are implemented. That is why in recent decades, all over the world have introduced inclusive education - a new form of education for children with special needs. Education, which gives each child the right to choose the secondary school and curriculum according to which he wants to study. In general, inclusive education aims to address established stereotypes and prejudices about the abilities of children with mental retardation. The scientific novelty of the work is that we have identified and researched the structure, content and needs - motivational sphere of children with mental retardation, developed and conducted psychocorrectional work with children with CPD as a structural element of comprehensive psychological care in inclusive education.
9
Ворошило, Іван Федорович. "Корекція психофізіологічного стану дітей з особливими потребами в умовах інклюзивної освіти". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4625.
Повний текст джерелаАнотація:
Ворошило І. Ф. Корекція психофізіологічного стану дітей з особливими потребами в умовах інклюзивної освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» / наук. керівник Н. В. Богдановська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 50 с.<br>UA : Дипломна робота – 50 сторінок, 6 таблиць, 8 рисунків, 50 літературних джерел.
Об’єкт дослідження – методи та засоби реабілітації.
Мета роботи – оцінка ефективності застосування комплексної реабілітації в умовах Інклюзивного центру для корекції психофізіологічного стану дітей молодшого шкільного віку з різним станом здоров’я.
Методи дослідження – аналіз наукової літератури; методика експрес-оцінки рівня фізичного здоров’я за Г.Л. Апанасенко; статистична обробка результатів дослідження.
Виявлено, що комплексна програма реабілітації спрямована на корекцію психофізіологічного стану дітей з особливими потребами за досліджуваний період позитивно вплинула на силу м’язів переважно верхніх кінцівок, гнучкість кінцівок і тонус м’язів.
За досліджуваний період запропонована програма програма реабілітації майже не вплинула на поставу, статичну та динамічну рівновагу, рухові функції (вставання, сидіння, перевертання, ходьба, біг, стрибки, лазіння по гімнастичній стінці, повзання на колінах, стереотипи рухів). Подібні результати можуть бути зумовлені тим, що пластичність опорно-рухового апарату дітей 10-12 років з особливими потребами значно менша ніж у здорових однолітків.<br>EN : Thesis – 50 pages, 6 tables, 8 figures, 50 references.
The object of research – methods and means of rehabilitation.
The purpose of the work is to evaluate the effectiveness of comprehensive rehabilitation in the inclusive center for the correction of psychophysiological condition of children of primary school age with different health conditions.
Research methods – analysis of scientific literature; method of rapid assessment of the level of physical health by G.L. Aponasenko; statistical processing of research results.
It was found that a comprehensive rehabilitation program aimed at correcting the psychophysiological condition of children with special needs during the study period had a positive effect on muscle strength, mainly of the upper extremities, flexibility of the extremities and muscle tone.
During the study period, the proposed rehabilitation program had almost no effect on posture, static and dynamic balance, motor functions (getting up, sitting, turning, walking, running, jumping, climbing a gymnastic wall, crawling on his knees, stereotypes of movements). Such results may be due to the fact that the plasticity of the musculoskeletal system of children 10-12 years with special needs is much less than in healthy peers.
10
Войтенко, Альона Андріївна, та Alona Andriivna Voitenko. "Особливості навчання інформатики дітей з порушеннями інтелектуального розвитку середнього шкільного віку в умовах інклюзії". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9935.
Повний текст джерелаАнотація:
У кваліфікаційній роботі виявлено стан розробленості проблеми навчання інформатики дітей з порушеннями інтелектуального розвитку середнього шкільного віку в умовах інклюзії. Розкрито психологічні характеристики дитини з порушеннями інтелектуального розвитку середнього шкільного віку. Здійснено аналіз підручників з інформатики в контексті теми дослідження. Розроблено рекомендації до навчання інформатики дітей з порушеннями інтелектуального розвитку.<br>The qualification work reveals the state of development of the problem of teaching computer science to children with intellectual disabilities of middle school age in the conditions of inclusion. The psychological characteristics of a child with intellectual disabilities of middle school age are revealed. The analysis of textbooks on computer science in the context of the research topic is carried out. Recommendations for teaching computer science to children with intellectual disabilities have been developed.
Тези доповідей конференцій з теми "Інклюзивні діти"
1
Чопік, О. В. "Діти з типовим розвитком як об’єкт інклюзивної освіти". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-19.
Повний текст джерела