To see the other types of publications on this topic, follow the link: Освітня парадигма.

Journal articles on the topic 'Освітня парадигма'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Освітня парадигма.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Шахрай, Тетяна. "СУЧАСНІ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ПЕДАГОГА". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 23, № 1 (2023): 128–42. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(23).2023.128-142.

Full text
Abstract:
Оглядова стаття присвячена вивченню актуальних підходів до підготовки педагогічних кадрів. Доведено, що освіта є складним та багатогранним процесом, який підлягає постійним змінам і трансформаціям. В рамках статті виокремлено головні парадигми освіти, зокрема академічну, гуманістичну, культурно-ціннісну, професійну й технократичну та обґрунтовано їх вплив на процес професійного становлення педагога. Визначено, що кожна освітня парадигма має свої цінності, принципи, завдання, розкриває різні аспекти навчання та розвитку суб’єктів освіти. Історичний розвиток освітніх парадигм свідчить про поступ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Яценко, Світлана. "Феномен компетентності майбутнього вчителя в контексті сучасних парадигм". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 228–35. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.26.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу парадигмальних підходів до системи освіти в контексті історизму. Доведено, що система освіти, будучи частиною суспільної системи, постійно реагує на зміни в суспільстві, пропонуючи різні підходи, моделі побудови освітніх процесів, спостерігається пошук і конкуренція різних парадигм, спрямованих, як правило, на індивідуалізацію та гуманізацію освіти. Автор наголошує на проблемі вдосконалення системи освіти шляхом впровадження компетентнісної освітньої парадигми, що активно обговорюється у сучасній педагогічній науці. Метою статті визначено здійснення теоретичного аналі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Опольська, Марина Вікторівна, Тетяна Валеріївна Челомбітько, Олексій Євгенович Міршук, Наталія Віталіївна Лютко та Світлана Миколаївна Козаченко. "ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ СУЧАСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ". Culturological Almanac, № 1 (28 червня 2023): 136–43. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.18.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються філософські основи сучасної парадигми освіти. Розглянуто основні трактування понять «парадигма» та «парадигма освіти» вченими філософами та педагогами. Визначено, що парадигма – це сукупність наукових надбань, зокрема теорій, концепцій, методів, які були розроблені та впроваджені в конкретній області досліджень в певний історичний період розвитку. Обґрунтовано, що освіта сьогодення повинна бути направлена на розвиток особистості як окремої індивідуальності, так і людства в цілому. Зазначено, що сучасна освітня парадигма – це певний стандарт, в якому прописані різні конце
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Gryshkova, Raisa. "New emphases of ukrainian educational policy in the context of modern civilizational challenges." Pedagogical Education:Theory and Practice, no. 29 (January 4, 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2020-29-7-15.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про необхідність зміщення акцентів освітньої політики під впливом сучасних перетворень у всіх сферах життя. Освітня політика в Україні змінюється у відповідь на запит суспільства щодо покращення якості вищої освіти для забезпечення конкурентоздатності випускників університетів на ринку праці, зміщення акцентів із підготовки гуманітаріїв та економістів на професійну підготовку інженерів і техніків, урахування регіональної потреби у фахівців певного профілю. Сконцентрувавшись на освітніх парадигмах, у рамках яких відбувається зміщення акцентів, відстоюється ідея гуманістичної па
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ільницька, О. М., та A. B. Костишин. "Дистанційна форма навчання на післядипломній освіті підготовки лікарів-інтернів-стоматологів: міф чи реальність". CLINICAL DENTISTRY, № 1 (30 квітня 2021): 70–79. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12043.

Full text
Abstract:
Резюме. На сьогодні прогресивним у розвитку нашого інформаційного суспільства сфери технологій виступає дистанційна освіта як нова освітня парадигма розвитку освітньо-інформаційного простору.
 Мета дослідження – розглянути та визначити значення дистанційної форми навчання на процес професійної підготовки лікарів-інтернів стоматологів на етапі післядипломної освіти. Також довести недоцільність запровадження дистанційного навчання у післядипломній освіті лікарів-стоматологів.
 З огляду на це, у статті актуалізовано проблему дистанційної форми навчання лікарів-інтернів на етапі післядип
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ільницька, О. М., та A. B. Костишин. "Дистанційна форма навчання на післядипломній освіті підготовки лікарів-інтернів-стоматологів: міф чи реальність". CLINICAL DENTISTRY, № 1 (30 квітня 2021): 70–79. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.1.12043.

Full text
Abstract:
Резюме. На сьогодні прогресивним у розвитку нашого інформаційного суспільства сфери технологій виступає дистанційна освіта як нова освітня парадигма розвитку освітньо-інформаційного простору.
 Мета дослідження – розглянути та визначити значення дистанційної форми навчання на процес професійної підготовки лікарів-інтернів стоматологів на етапі післядипломної освіти. Також довести недоцільність запровадження дистанційного навчання у післядипломній освіті лікарів-стоматологів.
 З огляду на це, у статті актуалізовано проблему дистанційної форми навчання лікарів-інтернів на етапі післядип
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Пантюк, Тетяна, Микола Пантюк та Ірина Миськів. "ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЯК ІНДИКАТОР СУСПІЛЬНОГО ПОСТУПУ". Молодь і ринок, № 9/207 (26 січня 2023): 45–49. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2022.271167.

Full text
Abstract:
Розвиток сучасного суспільства доводить, що освіта і культура покликані стати важливими індикаторами суспільного поступу, а цінності людського життя вибудовуються в універсальну ієрархію, де моральні категорії добра, гідності, справедливості, любові, честі мусять зайняти панівну сходинку. Важливою проблемою стає освітня парадигма у розумінні освіти для сталого розвитку, яка сьогодні активно обговорюється й обґрунтовується вченими усього світу. Мова іде про навчання людини впродовж усього життя, бо ті знання, які ми отримуємо у закладах освіти сьогодні стають неактуальними уже через кілька рокі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

НАДВИНИЧНА, Тетяна, та Оксана ЯРЕМКО. "ІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ПАРИТЕТНОЇ ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗВО". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 2(58) (27 вересня 2023): 19–24. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.3.

Full text
Abstract:
В статті закцентовано увагу на тому, що вміння налагоджувати паритетні, партнерські стосунки – пріоритет сьогодення, особливо за умов освітньої взаємодії. Зазначено, що сучасний заклад вищої освіти, у період входження в європейський простір, має не лише забезпечувати здобувачів освіти певним об’ємом теоретичних знань та практичних вмінь, а й формувати необхідні професійні компетентності, серед яких – самостійність, критичність мислення, вміння вирішувати складні професійні задачі, працювати у команді тощо. Вказується, що таке завдання можливо виконати лише за умов впровадження інноваційних під
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Карабін, Оксана. "СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ". Education. Innovation. Practice 12, № 7 (2024): 43–48. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i7-006.

Full text
Abstract:
У статті актуалізовано проблему професійної підготовки майбутніх учителів інформатики у системі неперервної освіти. Обґрунтовано, що освітня парадигма потребує конструктивне удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів інформатики у системі неперервної освіти, яке обумовлене інтегруванням в європейський освітній простір, демократичністю та відкритістю науково-інформаційного простору, всезагальною фундаменталізацією освітнього процесу на вибудовування цілісної системи професійної підготовки майбутніх фахівців, наступністю змісту різних рівнів і ступенів освіти та їх координацію, безп
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

СИДОРУК, Ірина. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 01 ОСВІТА/ПЕДАГОГІКА ДЛЯ СФЕРИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (23 грудня 2022): 154–58. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.4.24.

Full text
Abstract:
У статті актуалізовано проблему готовності освітян до діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Частково порушено питання щодо того, на базі яких спеціальностей доцільно здійснювати підготовку фахівців педагогічного профілю для сфери інклюзивної освіти: 016 Спеціальна освіта чи 011 Освітні, педагогічні науки, 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта. Виявлено, що, згідно даних Урядового порталу (єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України), підготовка педагогів та асистентів вчителя є одним з найважливіших чинників якісного інклюзивного навчання у школі. Представлено результа
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

ЖАЛКО, Т. Й. "ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВОГО КЕЙСУ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІН МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 1 (25 червня 2024): 57–62. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.1.9.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються питання впровадження і застосування цифрових додатків при вивченні дисциплін мовно-літературної освітньої галузі. Серед 10 ключових компетентностей Державного базового стандарту освіти вагоме місце належить інформаційно-цифровій, що передбачає опанування навичками та вміннями роботи з цифровими сервісами як з метою розв’язання освітніх завдань, так й успішною професійною діяльністю. Мета статті – охарактеризувати й на окремих прикладах продемонструвати можливості використання цифрових кейсів, які є дієвим механізмом для створення, пошуку, обробки й обміну навчальною інфо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Гапоненко, Сергій. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (2020): 73–85. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.258.

Full text
Abstract:
Докорінні зміни, що відбуваються в країні протягом останніх десятиріч, не могли не знайти своє відображення і в тенденціях розвитку сучасної парадигми освіти. Зміни в суспільстві, мислення людей значно змінили сутність професійної діяльності викладачів фізичної культури і спорту та, водночас, накладають певний відбиток на сам процес підготовки таких спеціалістів. Отже, цілком логічним постає питання щодо змін у системі підготовки вчителів фізичної культури та формування у них управлінської компетентності в педагогічній теорії та практиці.У статті здійснено аналіз і розглянуто тенденції становл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Revko, Alona. "СИСТЕМНО-СИНЕРГІЙНА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В СИСТЕМІ СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ПРОСТОРУ РЕГІОНУ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 121–28. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-121-128.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню системно-синергійної парадигми прояву соціальної інфраструктури в умовах формування та розвитку соціогуманітарного простору регіону. Доведено, що система соціальної інфраструктури регіону формується в триєдності матеріальної, інформаційної та синергійної основ. Встановлено, що в аспекті функціонування соціогуманітарного простору регіону система соціальної інфраструктури представлена такими підсистемами (компонентами), як культурологічна інфраструктура, освітня інфраструктура, медична інфраструктура, спортивно-фізкультурна інфраструктура та інформаційна інфраструкт
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Петренко, Сергій Вікторович. "АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФІНЛЯНДІЇ: ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 213–20. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.204.

Full text
Abstract:
У статті на основі аналізу особливостей фінської системи педагогічної освіти визначено, що підготовку учителів у Фінляндії характеризують: варіативність змісту освіти, гнучкість структури й технологій навчання, наявність у студента можливості проектування адекватного його інтересам і потребам індивідуального освітнього маршруту. Основою підготовки майбутнього учителя фінської початкової школи у виконанні професійних обов’язків вважається компетентнісний підхід як ефективна освітня парадигма. Серед професійних компетентностей (предметна компетентність, дослідницька компетентність, курікулярна к
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Щука, Галина, Любов Чорна та Леся Ковальська. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ В СВІТЛІ НОВОЇ ПАРАДИГМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (2020): 455–67. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.287.

Full text
Abstract:
У дослідженні представлені результати аналізу функціонування системи професійної туристичної освіти в Україні в умовах зміни освітньої парадигми. Установлено, що професійна освіта в туризмі функціонує як елемент більш складної системи професійної освіти та залежить від процесів, що відбуваються в державі, загалом, і в науці, культурі та сфері туризму, зокрема. Її формування відбулося на зламі тисячоліть, коли в усьому світі здійснювався перехід від класичної до пост класичної (некласичної) освітньої парадигми. В Україні цей процес проходив повільніше, і це значною мірою проявилося у визначені
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Монич, О. І. "МОНАСТИРСЬКІ ШКОЛИ МУКАЧІВСЬКОЇ ТА МАРАМОРОСЬКОЇ ЄПАРХІЙ (XVIII — XIX СТТ.) ЯК ОСВІТНЯ ПАРАДИГМА ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ". Spiritual-intellectual upbringing and teaching of youth in the 21st century, № 4 (2022): 829–32. http://dx.doi.org/10.34142//2708-4809.siuty.2022.206.

Full text
Abstract:
The monastic monasteries of the Mukachevo and Maramoros dioceses paid considerable attention to the development and formation of spiritual education in the region, which was implemented in society through monastic schools. The task of ecclesiastical education was the spiritual education and enlightenment of both the clergy and the laity. In 7 out of 17 preserved (after the closure of 1788) monastic centers, starting from the equator of the 18th century, famous spiritual institutions, schools for novitiate, etc. operated
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Riznyk, Viacheslav, Nadiya Riznyk та Oksana Perchuk. "SMART-ОСВІТА ЯК ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТИ ПРОГРЕСИВНОГО СУСПІЛЬСТВА". HUMANITARIUM 45, № 2 (2020): 92–98. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-92-98.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано необхідність впровадження smart-освіти як відповіді на запити прогресивного суспільства. Розкрито сутність smart-освіти як комплексу елементів освітньої системи, що набувають цілісності завдяки Інтернет-мережі задля реалізації мети та змісту освіти. З’ясовано, що smart-освіта як інновація спрямована насамперед на більш раціональне вирішення актуальних освітніх задач за допомогою використання вже наявних ресурсів та засобів – таких як Інтернет, гаджети, мультимедійні пристрої – в навчальних цілях. Виокремлено основні риси концепції smart-освіти: індивідуалізація освітнього
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Толочко, Світлана. "ЕКОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА В ПОЛІПАРАДИГМАЛЬНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 7 (5 вересня 2021): 233–39. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.043.

Full text
Abstract:
Актуальність екологічної парадигми в поліпарадигмальному освітньому просторі викликана складністю глобальної екосистеми та потребами соціуму у фахівцях зі здатністю креативного вирішення проблем, узгодження економічної діяльності зі стійким середовищем. Мета дослідження полягає у визначенні суперечностей, що зумовлюють упровадження екологічної парадигми в освітній процес, її структуру, підходи та принципи до управління екологічною освітою. У процесі здійснення теоретико-методичного дослідження екологічної парадигми в освітньому процесі було використано методи теоретичного (аналіз і синтез, іде
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Єременко, О. В., А. П. Бутенко та Н. В. Стукало. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОСИСТЕМИ НОВОЇ ПАРАДИГМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТ". Nova fìlologìâ, № 95 (21 жовтня 2024): 21–29. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-95-3.

Full text
Abstract:
У статті доведена необхідність упорядкування терміносистеми у сфері забезпечення якості вищої освіти. Продемонстрована гостра потреба в унормуванні понять, що становлять понятійний апарат внутрішньої та зовнішньої систем забезпечення якості. Виокремлені посутні чинники, які впливають на формування досліджуваної терміносистеми, найвагомішим з яких є законодавчо визначене приведення української системи забезпечення якості вищої освіти до вимог Європейського простору вищої освіти. Автори наголошують на динамічності та гнучкості досліджуваної терміносистеми, її схильності до потенційного розвитку,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

МУСІЙ, Владислав. "АДАПТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ДО ЗМІШАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПУБЛІЧНОМУ АДМІНІСТРУВАННІ ОСВІТИ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», № 1 (2 травня 2024): 105–11. http://dx.doi.org/10.32782/2786-5681-2024-1.13.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено проблемним аспектам адаптації педагогічних кадрів до змішаних технологій у публічному адмініструванні освіти. Виокремлено та проаналізовано моделі змішаних технологій в публічному адмініструванні освіти. Акцентовано увагу на проблемах, які виникають у викладачів та адміністраторів при використанні інноваційних технологій та перспективних векторах подальшого впровадження змішаних технологій у публічному адмініструванні освіти. Підкреслено, що саме постать викладача відіграє ключову роль в освітньому процесі. Адже він має знання та вміння для організації діяльності колективу, з
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Острога, Марія, Володимир Шамоня та Ольга Шершень. "ЦИФРОВІ ОСВІТНІ ПЛАТФОРМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ". Education. Innovation. Practice 10, № 4 (2022): 27–36. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol10i4-004.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз категорії «відкриті освітні ресурси» та аналіз окремих цифрових освітніх платформ. Для досягнення мети використано теоретичні методи наукового пізнання, зокрема, аналіз, порівняння і узагальнення наукових положень психолого-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі й електронних видань, для виявлення стану розробленості проблеми, моніторинг відкритих освітніх ресурсів та соціальних мереж на предмет організації неформальної освіти. Представлено термінологічний аналіз поняття «неформальна освіта». Подано її характеристики. Обґрунтовано, що цифро
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Kasatkin, O. S. "RESEARCH OF SCHOOL LITERARY EDUCATION IN THE CONCEPTUAL AREA OF SYNERGETIC." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ 54 (2023): 50–64. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi54.495.

Full text
Abstract:
На думку багатьох сучасних науковців і педагогів, особистісно-орієнтована освіта є засобом переходу від парадигми накопичення знань до гуманістичної, спрямованої на ефективну соціалізацію дітей, їхній самостійний вибір пріоритетів і формування особистого життєвого досвіду в умовах соціокультурного середовища. У цьому контексті доречно згадати появу нових освітніх парадигм, серед яких особливої уваги заслуговує синергетичний підхід з його інтеграцією теоретичних засад і практичних результатів. У статті актуалізується понятійний апарат, яким послуговуються при описі синергетичного підходу, зокре
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Гарбуза, Т. В., та Н. О. Тесленко. "ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 217–23. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-34.

Full text
Abstract:
У статті в найзагальнішому вигляді сформульована змістовна сутність інноваційних змін освіти у її соціально-філософському контексті. Проект Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 рр. висвітлює системний характер розвитку освіти, зокрема вищої. Він містить вектори в освітній галузі, за якими затребувані зміни, визначає характер цих змін. Освіта є абсолютно соціальним явищем, і будь-які зміни, потреби, виклики, що стоять перед соціумом, тією або іншою мірою екстраполюються на освітню галузь. Різні освітні процеси потребують змін, якщо виникає значна частина суперечностей. Стаття р
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Kutsenko, Vira, та Iryna Kinash. "НОВА ПАРАДИГМА ОСВІТИ – ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 1(21) (3 липня 2020): 164–73. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-1(21)-164-173.

Full text
Abstract:
Анотація. Формування якісного соціально-економічного середовища, основної ознакою якого є соціальна спрямованість, це центральний елемент забезпечення якості життя та розвитку сучасної високорозвиненої економіки. У досягненні цього важлива роль відводиться освітній сфері, яка є однією з галузей, що забезпечує відтворення головної продуктивної сили суспільства – людини, працівника, а також сприяє соціалізації економіки. В сучасних умовах діяльність у сфері освіти має обов’язково пов'язуватися з науковою діяльністю, і насамперед, це стосується вищої освітньої ланки. В запропонованій статті, на о
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

СОСЮК, Анна. "СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ УМІНЬ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»". Acta Paedagogica Volynienses, № 2 (14 серпня 2023): 108–13. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2023.2.16.

Full text
Abstract:
Сучасна освітня парадигма початкової школи, яка будується на сучасних інформаційних технологіях, а саме засобах навчання, бере за основу не передачу готових знань, умінь і навичок школяру, а прищеплення умінь здобувати необхідні знання самому, тобто формувати предметні уміння учнів початкової школи. Такий процес забезпечує активне використання самостійної роботи учня, що носить характер спілкування з вчителем опосередковано за допомогою новітніх інтерактивних технологій, наприклад: комп'ютерних програм та аудіовізуальних засобів, тощо. Застосування інформаційних технологій має відбуватися з до
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

КОМАР, Володимир, та Констянтин ОКСЮТЕНКО. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬНОМУ ДИСКУРСІ (1991 – 2023)". Східноєвропейський історичний вісник, № 29 (26 грудня 2023): 184–200. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.29.292933.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає у комплексному дослідженні особливостей цифровізації освітньо-наукових процесів в Україні та її відображенні в українській суспільній думці уконтексті освітніх реформ та суспільно-політичних процесів у нашій державі. Методологічну основу роботи становлять принципи історизму, системності й об’єктивності у підході до висвітлення подій минулого на основі комплексного вивчення джерел та наукової літератури. При розв’язанні поставлених завдань використано загальнонаукові (систематизації, типологізації, ретроспекції) та спеціально-історичні (проблемно-хронологічний, історично-пор
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Внукова, Наталія, та Галина Сотська. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ – 2030: НОВА ПЕДАГОГІЧНА ПАРАДИГМА". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century" 1, № 7 (2023): 7–21. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.7-21.

Full text
Abstract:
Сучасне суспільство стикається з безпрецедентними викликами, пов'язаними з глобальним зростанням населення, екологічними кризами, технологічним революціями та соціальною нерівністю. Для забезпечення сталого розвитку планети до 2030 року, Організація Об'єднаних Націй визначила 17 глобальних Цілей сталого розвитку, що створюють потужний каркас для забезпечення процвітання людства і збереження планети. Цілі сталого розвитку не можна досягти без трансформації освіти. Саме освіта визначає, які знання, цінності та навички отримує молоде покоління, і як вони зможуть сприяти побудові стабільного та ек
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Гвоздецька, Галина, та Наталія Олійник. "АКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ В СЕСТРИНСЬКІЙ ОСВІТІ". Прикарпатський вісник наукового товариства імені Шевченка ПУЛЬС, № 21 (72) (20 червня 2024): 66–76. http://dx.doi.org/10.21802/2304-7437-2024-21(71)-66-76.

Full text
Abstract:
В статті описуються та аналізуються найбільш ефективні для сестринської освіти методи активного навчання, такі як симуляція, метод наставництва, навчання за допомогою колег, навчання за допомогою інтернет-технологій, метод концептуальних карт, метод «перевернутого класу», спільне навчання, командне навчання, проблемне навчання та проєктне навчання. Застосування в освітньому процесі в закладах вищої сестринської освіти розглянутих методів активного навчання сприяє зміні освітньої парадигми від традиційного навчання, орієнтованого на надання контенту та накопичення знань, до парадигми, що підтри
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Yakymchuk, Oksana. "Компетентнісний підхід в освіті: українські реалії". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (2020): 193–206. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.14.

Full text
Abstract:
Одним з найважливіших напрямів реформування сучасної української освіти є всебічне наскрізне впровадження та застосування компетентнісного підходу в навчанні, вихованні, практичній підготовці школярів. Традиційна знаннєво-інформаційна парадигма навчання виявилася неконкурентоспроможною: учні могли мати обширні знання, однак не могли їх реалізувати на практиці. Як засвідчують дослідження, «стара» школа була переобтяжена формальними знаннями, які відсторонювали дитину від реальності. Практика доводить, що освітяни мають шукати нові, інноваційні, особистісно- і практично-орієнтовані методології н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Медведєв, Роман, та Неліна Хамська. "СУЧАСНА ПАРАДИГМА ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПЕДАГОГІЧНИХ ЗВО". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (20 січня 2022): 463–67. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.080.

Full text
Abstract:
Нині важливим пріоритетом розвиненої країни та стратегією розвитку є курс на покращення якості освіти і, в першу чергу, ефективне впровадження інформаційних та комунікаційних технологій в освітню галузь. Для країн Європейського Союзу та інших економічно стабільних країн світу застосування комп’ютерних технологій, розвиток дистанційних форм навчання, розвиток інститутів відкритої освіти є чи не найважливішими завданнями сьогоденних державних програм.Якщо для багатьох країн світу дистанційне навчання вже давно займає окремий щабель та має неабияку популярність, то більшість українських закладів
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Фуркало, Вікторія Станіславівна, та Володимир Ісакович Фуркало. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТА СТАНОВЛЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПАРАДИГМИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Culturological Almanac, № 2 (16 серпня 2024): 306–12. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.36.

Full text
Abstract:
У статті проведено аналіз методологічних засад розвитку і становлення нової освітньої парадигми в умовах сучасних євроінтеграційних трансформацій. Проаналізовано розвиток та становлення освітньої парадигми з особливим акцентом на її філософських та методологічних засадах. Визначено, що парадигма розглядається як важливий елемент у формуванні освітнього процесу, що інтегрує наукові теорії та методи, формуючи дослідницьку практику в галузі освіти. З’ясовано, що філософія є ключовим аспектом у розумінні освітньої парадигми, оскільки вона забезпечує теоретичну основу для аналізу й критичного осмис
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Зуєнко, Неля. "Діалогова сутність особистісно зорієнтованої парадигми освіти". Освітній вимір 40 (13 лютого 2014): 191–97. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2986.

Full text
Abstract:
Зуєнко Н. О. Діалогова сутність особистісно зорієнтованої парадигми освіти.
 Особистісно зорієнтована парадигма освіти аналізується в контексті діалогової природи суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників освітнього процесу, що дозволяє поглибити розуміння шляхів реалізації в навчально-виховному процесі ВНЗ особистісно зорієнтованих освітніх технологій. Розглядається емоційно-естетичний аспект педагогічного діалогу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Черновол-Ткаченко, Раїса. "ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ ДИНАМІЧНИХ ЗМІН У СУСПІЛЬСТВІ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ". NEW COLLEGIUM 116, № 4 (2024): 99–106. https://doi.org/10.34142/nc.2024.4.99.

Full text
Abstract:
Стаття висвітлює особливості нової освітньої парадигми в системі післядипломної освіти на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Розкрито сутність поняття післядипломна освіта як провідний напрямок професійного оновлення педагогічних кадрів в мобільних умовах сучасного відкритого суспільства. Акцентовано на неперервній освіті як важливому чиннику якісного фахового професійного зростання спеціаліста за динамічних змін, зумовлених швидким технологічним оновленням, реформаційними перетвореннями в національній системі освіти у процесі входження її у європейський простір. Увагу зо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Ващенко, Віктор. "ВПЛИВ ПРОВІДНИХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І ФОНДІВ НА РОЗВИТОК ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У ЛИТВІ, ЛАТВІЇ ТА ЕСТОНІЇ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 26, № 2 (2024): 188–200. https://doi.org/10.35387/od.2(26).2024.188-200.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз функціонування міжнародних міжурядових і неурядових організацій, які опікуються питаннями освіти дорослих у Литві, Латвії, Естонії. Зростаюча актуальність дослідження визначається необхідністю адаптації андрагогічних стратегій до мультифакторних детермінант глобалізації та цифрової конвергенції, що провокують релятивізацію традиційних підходів до освіти дорослих у балтійському регіоні. Основною метою є аналіз динамічних змін в інституційному ландшафті освіти дорослих, зумовлених діяльністю міжнародних організацій, таких як ЮНЕСКО, Європейська асоціація освіти дорослих
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

БОНДАРЕНКО, Інна. "ТЕХНОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА В ПАРАДИГМІ ПОЛІТЕХНІЧНОЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 194–200. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-194-200.

Full text
Abstract:
У статті актуалізовано проблему технологічної освіти в закладах загальної середньої освіти. Увагу сконцентровано на можливостях допрофільної підготовки та старшої профільної школи для розвитку сучасного компетентного учня, здатного реалізуватися в інформаційному просторі. Посилення практичної спрямованості шкільної освіти вимагає запровадження компетентнісного підходу в технологічній освіті. Компетентність у галузі технологічної освіти розглядається як досвід, освіченість, ерудованість учня у сфері виробничих технологій, у різних видах предметно-перетворювальної діяльності, його уміння і навич
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Вовк, Мирослава, Юлія Грищенко та Світлана Соломаха. "ЗМІСТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ І ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century" 1, № 9 (2024): 43–54. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(9).2024.0003.

Full text
Abstract:
У статті на основі аналізу освітніх програм підготовки майбутніх педагогів на рівні фахової передвищої освіти, бакалаврському і магістерському рівнях у закладах фахової передвищої і вищої педагогічної освіти досліджено специфіку змісту психолого-педагогічної підготовки. З’ясовано, що якісні зрушення у підготовці сучасного вчителя передбачають утвердження компетентнісної парадигми у педагогічній освіті, що в умовах українських реалій набуло законодавчо-нормативного врегулювання: здійснюється імплементація Стандартів і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

СОЛЄЙКО, Олена, Марія ЧЕРНИХ, Олена МАЗНІЧЕНКО, Лариса СОЛЕЙКО, Сергій ЦАРЕНКО та Тетяна ГАЛИЧ. "МИСТЕЦЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНТЕГРАТИВНОЇ БІОНІКИ ЯК РЕСУРС ПІДТРИМКИ Й РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», № 7 (13 березня 2025): 214–20. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-1.29.

Full text
Abstract:
Метою статті є привернення уваги до підходу з визначення мистецького потенціалу інтегративної біоніки як ресурсу підтримки й розвитку креативності здобувачів вищої освіти (на прикладах викладання у медичному і мистецькому закладах). Методологія дослідження – впровадження знань з інтегративної біоніки із розвитком відповідної філософської парадигми на основі сиситематизації та порівняльного аналізу впливу її викладання за принципами загальної теорії систем. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше застосовано філософську парадигму інтегративної біоніки як засіб міждисциплінарної інтегра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Тітова, Олена Анатоліївна. "МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ НА РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 7, № 1 (2025): 1–6. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7114.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто сучасні виклики, що постають перед педагогічною наукою в контексті трансформацій професійної освіти України, зумовлених геополітичними, соціальними та економічними чинниками. Акцентовано на необхідності переосмислення ролі педагогічних інновацій не лише як результату наукової діяльності, а як інструменту реального впливу на освіту, суспільство та науку. Представлено підходи до оцінювання результативності наукових досліджень через призму їх впливовості, відповідно до європейських практик. Проаналізовано механізми впровадження педагогічних інновацій у професійну освіту, серед
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Олефіренко, Надія, та Віра Андрієвська. "ОЗНАЙОМЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ З СУЧАСНИМИ ОСВІТНІМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ". Physical and Mathematical Education 33, № 1 (2022): 30–35. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-033-1-005.

Full text
Abstract:
Формулювання проблеми. Основною рушійною силою у реформуванні освіти є інноваційні освітні технології, як такі, що уможливлюють: створення цілісного ІКТ-орієнтованого освітнього середовища; створення Science-простору; використання дидактичних можливостей сучасних персональних ІТ-пристроїв та їх доцільне застосування у процесі навчання; розширення інструментальної підтримки пізнавальної діяльності; надання різноаспектної педагогічної підтримки. Визначено причини модернізації методичної підготовки майбутніх учителів інформатики, зокрема, пов’язаних з перманентним оновленням шкільного курсу інфор
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Павлик, Надія Павлівна, та Інна Володимирівна Літяга. "СПІЛЬНОЧИТАННЯ ЯК СОЦІАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ". Соціальна робота та психологія: освіта і наука, № 1 (28 травня 2025): 64–69. https://doi.org/10.32782/3041-1351/2025-1-11.

Full text
Abstract:
Вступ. Повномасштабна війна в Україні спричинила глибокі соціальні трансформації, як-от вимушене переміщення, втрата житла, сепарація родин, життя в окупації. Це супроводжується психологічним тиском й актуалізує потребу в ефективних формах соціальної підтримки. Зокрема, особливої уваги заслуговують технології, що забезпечують безпеку, інклюзивність і діалогічність. Однією з таких є спільночитання – практика групового читання вголос й обговорення тексту. Мета та завдання статті – проаналізувати потенціал спільночитання як соціальної технології підтримки вразливих категорій населення та розробит
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

ІВАНЮК, Ганна, та Світлана ЦИБУЛЬСЬКА. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (1991–2024)". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», № 7 (13 березня 2025): 68–79. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-1.10.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає у висвітленні результатів історико-педагогічних студій щодо нормативно-правового регулювання становлення та розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні (1991–2024). Методологія. У процесі дослідження було використано такі методологічні підходи: парадигмальний, диференційований, хронологічний, а також комплекс методів: історико-генетичний, ретроспективний та термінологічний. Подано особливості ґенези поняття «післядипломна педагогічна освіта», «підвищення кваліфікації педагогічних кадрів», «неперервна освіта», «освіта дорослих», «професійний розвиток педагогів», «с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Kuzminskyy, Anatoliy. "HUMANITIES AND EXISTENCE DISCOURSE OF DEVELOPMENT NATIONAL PREFIGURATIVE EDUCATION." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 45, no. 1 (2021): 162–70. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-1-45-162-170.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюються нерозв’язані проблеми, суперечності і недоліки системи вітчизняної освіти. Наголошується на необхідності впровадження суб’єкт-суб’єктного формату відносин між тими, хто навчає, і тими, хто навчається, а також зміни традиційної прогресистсько-сцієнтистської освітньої парадигми на гуманітарно-екзистенційну, базовану на філософії первинності буття людини в світі. При модернізації й реформуванні української освіти необхідно враховувати світові цивілізаційні процеси, зміни у сфері суспільного розвитку, а також особливості нинішньої політичної, економічної й соціальної ситуаці
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Шакун, Наталія, та Наталія Щербина. "ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ СТРАТЕГІЇ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 184, № 28 (2025): 93–97. https://doi.org/10.58407/visnik.242814.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про засадничі принципи Європейської освітньої стратегії та пріоритетні напрямки трансформації національної системи вищої освіти. Акцентується увага на наявному досвіді реформації вищої системи освіти України у рамках Болонського процесу. Аналізуються виклики й нові можливості, зумовлені подальшою трансформацією української системи вищої освіти в процесі імплементації Європейської освітньої стратегії. Мета статті: на підставі аналізу ключових викликів, що постають перед вітчизняною вищою освітою в процесі імплементації Європейської освітньої стратегії, визначити перспективи, на
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

ЗАВИДІВСЬКА, Ольга, та Наталія ЗАВИДІВСЬКА. "СУТНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРЕЗ ОСВІТНЮ ПРИЗМУ ЗДОРОВ’ЯОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ". Дидактика, № 4-5 (7 грудня 2023): 45–52. http://dx.doi.org/10.58407/didactics.23.4-5.6.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню проблем вдосконалення системи професійної освіти майбутніх менеджерів. Йдеться про необхідність здоров’яорієнтованої освітньої парадигми у процесі навчання майбутніх менеджерів, що сприятиме формуванню людського потенціалу. Мета статті – обґрунтувати сутність формування людського потенціалу через освітню призму здоров’яорієнтованого управління. Проаналізовано фактори, що впливають на рівень та якість життя особистості. Виявлено аспекти здоров’яорієнтованого менеджменту в контексті людського розвитку. Розкрито сутність освітньої парадигми здоров’яорієнтованого упра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

ЗАПОРОЖЧЕНКО, Олексій. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОСВІТИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 148–61. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.10.

Full text
Abstract:
Метою статті є короткий опис особливо- стей інформаційного суспільства, з особливою увагою до того, як змінюється роль самої людини в глобальних проце- сах інформатизації. З одного боку, інформаційне суспільство дозволяє значно підвищити ефективність праці, розкрити потенціал особистості у вільній та творчій діяльності та про- явити себе в інноваціях та науці. З іншого боку, саме людина в цих умовах може бути фактором ризику. Це дослідження присвячене вивченню антропологічних проблем інформаційної глобалізації та можливостям їх вирішення за допомогою нових освітніх стратегій. Методологічні при
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

МАКЄЄВ, С. Ю. "РОЗВИТОК ПОНЯТТЯ ПРО КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРАЦЯХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (2022): 143–51. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.21.

Full text
Abstract:
У статті досліджено підходи українських та європейських науковців до визначення поняття «ключові компетентності» в рамках компетентнісного підходу. Автором підкреслено, що реалізація компетентнісного підходу є одним із найголовніших орієнтирів для здійснення змін у національній освітній системі, а для досягнення мети загальної середньої освіти необхідне формування ключових компетентностей. Розглянуто генезис дефініції ключових компетентностей в освіті, їх поступове формування в європейській та українській педагогічній науці. Ключові компетентності визначено як ті, яких потребує кожен для особи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Тадеєва, М. І., та П. О. Тадеєв. "СУЧАСНІ ЦІЛІ ТА ВИКЛИКИ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (2020): 204–19. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-204-219.

Full text
Abstract:
У статті досліджується роль іншомовної освіти впродовж життя у світлі сучасної парадигми розвитку безперервної освіти. Доведено, що іншомовна освіта є базовою складовою успішного формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічного та гуманітарного спрямувань. Проаналізовано вплив комунікативної компетенції поряд із соціально-політичною, інформаційною та соціокультурною компетенціями на становлення сучасного висококваліфікованого фахівця у системі вищої освіти. Визначено, що іншомовна освіта впродовж життя служить також акумулятором базових компетенцій, без яких майбутній фахіве
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Войтовська, О. М. "ВЕКТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ ВІДКРИТОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-21.

Full text
Abstract:
У статті на основі аналізу науково-педагогічної літератури визначено, що в останні два десятиліття істотною парадигмою розвитку систем освіти у багатьох країнах є відкритість освітнього середовища, поширення принципів якої проявляється у впровадженні вимог відкритості у стандартах діяльності не лише громадських і державних освітніх установ, а й цілих національних освітніх систем. Зазначено, що побудова системи відкритої освіти стає провідною стратегією розвитку освіти дорослих загалом та післядипломної педагогічної зокрема, оскільки ґрунтується на світоглядних і методологічних основах відкрито
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Церкелевич, В. С., та Л. М. Коваль. "ІНТЕГРАЦІЯ ЛАНОК «НАУКА-ОСВІТА-ВИРОБНИЦТВО» НА ПЛАТФОРМІ ВІРТУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА У ЗВО ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ТИПУ ЯК ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ ХХІ СТОЛІТТЯ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 46–56. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.04.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено обґрунтуванню інтегральних засад функціонування вищої кооперативної освіти у контексті викликів ХХІ століття. Методика дослідження включає ідеї синергетики про нелінійність, складність освітніх систем, концепції єдності та взаємозумовленості освітніх явищ і процесів, теорію наукового пізнання, провідні ідеї методологічних підходів до підготовки фахівців у ХХІ столітті (діяльнісний, компетентісний, системний). Лаконічно визначено зміст глобальних викликів, що постають перед традиційною парадигмою вищої освіти. Схарактеризовано механізм інтеграції ланок «наука-освіта-виробництв
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Ганущак, Галина Т. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ З УРАХУВАННЯМ ІНЕРЦІЙНОСТІ ЇЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВІЙНИ". Journal of Strategic Economic Research, № 4 (28 грудня 2023): 15–22. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2023.4.2.

Full text
Abstract:
В статті викладено результати досліджень щодо управління вищою освітою та з’ясовано, що основні чинники, що вплинули на розвиток вищої освіти, зокрема зростання науково-технічного рівня суспільного виробництва, загострення конкурентної боротьби на ринку освітніх послуг, підвищена увага з боку держави до вищої освіти, створення єдиного освітнього простору, розвиток інформаційних технологій, вплив глобальних освітніх тенденцій, зміна освітньої парадигми щодо перетворення отримання освіти на безперервний процес ризики пандемії та повномасштабна війна в державі. Встановлено, що кризові явища у вищ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!