Contents
Academic literature on the topic 'Супутникові навігаційні системи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Супутникові навігаційні системи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Супутникові навігаційні системи"
1
Охріменко, О. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.02.
Full textAbstract:
Розглянуто аналіз засобів обробки навігаційних даних у системах відстеження рухомих об’єктів, а саме розглянуто метод який підвищує точність вимірювання координат, це алгоритм фільтрації Каймана .Значною мірою це стосується різних рухомих об’єктів -організації руху повітряного ,морського, річкового, автомобільного й залізничного транспорту, а також використання сучасних супутникових навігаційних систем у суміжних областях, таких як геодезія й картографія, землевпорядження, моніторинг земної поверхні. Розглянуто Алгоритм фільтрації Калмана – послідовний рекурсивний алгоритм, який використовує прийняту модель динамічної системи для отримання оцінки, що може бути істотно скоригована в результаті аналізу кожної нової вибірки вимірювань у часовій послідовності. Це рекурентний метод, який можна віднести за своїм алгоритмом до метода заміщення. Алгоритм фільтрації Калмана застосовується в процесі управління багатьма складними динамічними системами, так як це математичний апарат, який дозволяє згладжувати дані на льоту, не накопичуючи їх для аналізу. При управлінні динамічною системою, перш за все, необхідно повністю знати її фазовий стан в кожен момент часу,але виміряти всі змінні, якими необхідно управляти, не завжди можливо, і в цих випадках фільтр Калмана є тим засобом, який дозволяє відновити відсутню інформацію за допомогою наявних неточних (зашумленних) вимірювань. Ключові слова: супутникові навігаційні системи, методи обробки навігаційних даних, точність вимірювання координат, метод Калмана
2
Baranov, G. L. "The Informational-Navigational AVL Dispatch Systems for the Control of Autotransportations by Means of the Satellite Navigation." Nauka ta innovacii 3, no. 1 (January 30, 2007): 84–89. http://dx.doi.org/10.15407/scin3.01.084.
Full text
3
Melnyk, O. M., K. S. Koriakin, and O. V. Lohinov. "CУПУТНИКОВІ КОМПАСИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАВІГАЦІЇ СУДЕН." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 54–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.05.
Full textAbstract:
Вступ. Перевезення вантажів з використанням морського транспорту має надзвичайно довгу історію, яка безперервно продовжується і сьогодні, набуваючи нових особливостей, пов’язаних з технічним розвитком суден, удосконаленням технології перевезення вантажів, інтенсивною трансформацією зовнішнього середовища. Обладнання сучасних морських суден навігаційним устаткуванням, радіообладнанням, рятувальними та протипожежними засобами та пристроями відбувається за певних правил та підлягає строгому нагляду щодо відповідності всім наявним на поточний момент міжнародним вимогам і стандартам з метою забезпечення безпечної практики експлуатації суден, що досягається шляхом належного використання всіх технічних приладів і систем. Метою цієї роботи є дослідження характеристик і особливостей застосування електронних засобів супутникової навігації, визначення перспектив використання альтернативних засобів курсовказання, таких як супутникові компаси, їх функціональних можливостей з метою підвищення ефективності процесу судноводіння і забезпечення безаварійної експлуатації суден. Результати. У представленій роботі розкриваються практичні та теоретичні аспекти використання систем супутникової навігації, зокрема впровадження таких альтернативних засобів курсовказання, як супутникові компаси. Висновки. У ході дослідження встановлено, що характеристики та функціональні можливості супутникових пристроїв курсовказання здатні не тільки підвищити ефективність процесу судноводіння, але й забезпечити безаварійну експлуатацію суден, що додатково підтверджує їх актуальність. Поширене використання супутникових компасів як невід’ємної частини навігаційного обладнання сучасних суден значно спрощує процес судноводіння і дає можливість швидко і точно визначати необхідні параметри руху судна.
4
Кривоножко, А. М., В. О. Явтушенко, А. В. Самокіш, and Є. С. Воробйов. "Розробка методу комплексної навігації безпілотного літального апарату на основі обробки інформації оптичного потоку в умовах змішаного руху." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.03.
Full textAbstract:
Оскільки жодне з технічних засіб навігації не є універсальним ні за обсягом розв'язуваних завдань, ні по застосуванню в різних умовах навігаційної обстановки, то задоволення зростаючих вимог по точності та надійності навігаційних вимірювань в сучасних навігаційних комплексах найчастіше досягається за рахунок оптимальної обробки надлишкової інформації шляхом комплексування систем. При цьому найкращим чином можна недоліки одних вимірників компенсувати перевагами інших, не зачіпаючи при цьому самих вимірників. У роботі представлений алгоритм корекції інерційної навігаційної системи безпілотного літального апарату на основі комплексної навігації, що базується на обробці інформації оптичного потоку в умовах змішаного шуму. Це забезпечить високу точність визначення навігаційних параметрів, швидкість роботи системи корекції, малі габарити та вартість, а також автономність роботи. Даний метод реалізує новий спосіб корекції інерційної навігаційної системи. Процедури для вирішення навігаційних завдань: визначення відносних координат від системи супутникової навігації, від засобів оптичного спостереження за місцевістю (оптичний потік) та інерційної вимірювальної системи безпілотного літального апарату.
5
Довгополий, А., С. Пономаренко, В. Твердохлібов, and О. Білобородов. "Удосконалення систем супутникової навігації озброєння та військової техніки в умовах впливу навмисних перешкод." Озброєння та військова техніка 17, no. 1 (March 27, 2018): 66–71. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.1(17).66-71.
Full textAbstract:
Розглянуто початок нового етапу розвитку засобів протидії супутниковим навігаційним системам у військовій сфері, обґрунтовується необхідність застосування для об’єктіввійськового призначення лише комплексованих навігаційних систем, надано рекомендації щодо розробки зазначених систем.
6
Nesterenko, S., D. Yermolenko, О. Shefer, and A. Kliepko. "УКРАЇНСЬКА НАВІГАЦІЙНА СУПУТНИКОВА СИСТЕМА: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 65 (September 3, 2021): 4–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.004.
Full textAbstract:
Проаналізовані основні діючі і перспективні навігаційні супутникові системи світу, у тому числі й регіональні, за точністю позиціонування, зоною покриття, кількістю виведених на орбіту космічних апаратів, активністю оновлення системи тощо. Відмічено, що, залежно від програмування, усі вищеназвані навігаційні системи є взаємосумісними і можуть функціонально доповнювати одне одного. Додатково підвищити точність позиціонування можливо з використанням глобальних систем диференційних поправок SBAS (Space Based Augmentation System) у Північній і Південній Америці, в Європі і Японії, а для корекції GPS–даних на території України використовуються методи коригування DGPS і RTK з наземних базових станцій. Досліджено можливості української космічної галузі. Проаналізована затверджена Концепція Державної космічної програми, яка передбачає запуск супутника «Січ-2-30» з терміном експлуатації 5 років, і подальше щорічне його доповнення кількома супутниками упродовж п’яти років. Попри позитивні зрушення в українській космічній галузі виявлені недоліки і проблеми її повноцінного розвитку: недостатнє фінансове забезпечення, нестійке правове державне регулювання, необхідність довготривалих наукових досліджень для оцінки рівня якості позиціонування. Супутник «Січ-2-30» не зможе забезпечити Україні повну інформаційну незалежність, а, отже, і фінансову незалежність від інших постачальників картографічних знімків, так як отримувані знімки будуть мати відносно невисоку роздільну здатність. Відмічено, що незважаючи на проблемні питання, є гостра необхідність розвитку власної української навігаційної системи для отримання цифрових зображень поверхні Землі. У держави з’явиться можливість проведення постійного безперервного моніторингу різних явищ, галузей, секторів, таких як землевпорядних, аграрних, екологічних, архітектурно-будівельних, економічного прогнозування, кліматичних, правоохоронних, військових тощо. Завдяки ефективній роботі української навігаційної супутникової системи з’явиться можливість брати участь у різних міжнародних програмах, зокрема з освоєння Місяця, повноцінно інтегруватися у Європейську космічну систему, що передбачає Угода про асоціацію України з ЄС
7
Горбань, А. В., О. В. Маранов, Ю. П. Клочков, and З. Я. Дорофєєва. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДЕН З ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 114–27. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.12.
Full textAbstract:
У статті досліджена можливість інформаційного забезпечення для моніторингу та управління рухом суден з використанням даних супутникової навігації. Розглянуті елементи системи безпеки судноводіння. Вирішення завдань, пов'язаних з безпекою судноводіння і своєчасною доставкою вантажів, екологічним захистом прибережної зони, вимагає чіткого моніторингу руху суден і управління швидкостями потоків судів або окремих суден. Для цієї мети необхідне впровадження нових сучасних радіотехнічних засобів на базі високоточних супутникових навігаційних технологій та застосування систем, які забезпечують безпеку плавання судів. Дані обставини вимагають створення в регіонах систем керування судноплавством з таким навігаційним забезпеченням, яке б у максимальному ступені знижувало ризик аварій судів при плаванні в прибережних водах, на підходах до портів, у портових водах, у вузкостях, на внутрішніх водних шляхах, де свобода маневрування обмежена. У дослідженні представлене рішення актуальної наукової задачі з розробки математичного забезпечення формування високоточних полів місцевизначення, річкової диференціальної підсистеми GPS, для створення суцільних високоточних телекомунікаційних полів у СХ та ПХ діапазонах з урахуванням впливу полі компонентної підстилаючої поверхні, параметрів приймально-передаючого обладнання та урахування загоризонтної рефракції, яка має важливе значення для водного транспорту. Ключові слова:
8
Fedorov, A., V. Chalyi, and V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є система мультилатерації (MLAT) та її взаємодія з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Метою є аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об’єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості отримання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють “мімікрію”. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.
9
Голубек, О. "Апріорний аналіз точності виведення ракети космічного призначення на екваторіальну орбіту." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 37 (May 31, 2021): 74–86. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226817.
Full textAbstract:
Стаття присвячена апріорному аналізу точності виведення супутника в перший висхідний вузол близької до колової орбіти висотою 500 км ракетою космічного призначення легкого класу в умовах дії стохастичних збурень комплексу командних приладів, характеристик рушійної установки, масових і аеродинамічних характеристик. Виявлені визначальні збурюючі фактори, що впливають на точність виведення супутника в першому висхідному вузлу автономного польоту і масу залишків компонентів палива в момент відділення супутника від ракети космічного призначення. Для двох режимів роботи безплатформної інерціальної навігаційної системи без комплексування супутниковою навігаційною системою і з в умовах дії збурень визначені розподіли відхилень оскулюючих параметрів орбіти супутника в першому висхідному вузлу автономного польоту, досліджена зміна трубки траєкторій ракети космічного призначення від часу польоту, визначений розподіл відхилення маси компонентів палива в момент відділення супутника від ракети космічного призначення.
Бібл. 23, іл. 10, табл. 5.
10
Деденок, В. П., Ю. В. Рєзніков, and С. І. Березіна. "Підвищення надійності навігаційного забезпечення військових споживачів інформації глобальних навігаційних супутникових систем." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(38), (March 23, 2020): 107–12. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.13.
Full textAbstract:
Для організації контролю цілісності глобальних навігаційних супутникових систем в інтересах військових споживачів запропонований критерій відповідності точності навігаційних рішень заданим вимогам, який на відміну від традиційних не вимагає безпосереднього порівняння конкуруючих оцінок по усіх можливих напрямах і ґрунтується на використанні поняття мінімального власного числа матриці. Запропонований метод компенсації ефемеридної похибки на основі формування моделі похибки з можливістю екстраполяції її значень за часом і здійснення псевдодиференціального режиму без організації реального каналу зв'язку з базовою станцією.
Dissertations / Theses on the topic "Супутникові навігаційні системи"
1
Волков, О. Є., М. М. Комар, Д. О. Волошенюк, and О. Ю. Господарчук. "Інтелектуальна інформаційна технологія автономної навігації безпілотного літального апарату." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39989.
Full text
2
Конін, Валерій Вікторвич, Valeriy Konin, Олексій Сергійович Погурельський, Olexiy Pogurelskiy, Тетяна Леонідівна Малютенко, Tetiana Maliutenko, Ірина Анатоліївна Приходько, Irina Pryhodko, Олексій Петрович Сушич, and Alexey Sushich. "Дистанційне дослідження глобальних навігаційних супутникових систем." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53573.
Full textAbstract:
Список літератури
1. Конин В. В., Погурельский А. С., Малютенко Т. Л., Приходько И. А. Компоненты GNSS в среде MаtLab // MatLab та комп'ютерні обчислення в освіті, науці та інженерії : тези доповідей Загальноукраїнськой конференції – Національний авіаційний університет. –Київ, 2019. – С. 29–30..
2. NovAtel connect [Електронний ресурс] // GPS & GNSS Equipment, Products & Solutions | NovAtel. – Режим доступу: https://novatel.com/products/firmware-options-pc-software/novatel-connect (дата звернення: 09.02.2021). – Назва з екрана.
3. NovAtel Convert [Електронний ресурс] // GPS & GNSS Equipment, Products & Solutions | NovAtel. – Режим доступу: https://novatel.com/products/firmware-options-pc-software/novatel-convert (дата звернення: 23.02.2021). – Назва з екрана.
4. Конин В., Конина Л. Спутниковые системы навигации / Учебное пособие [Електронний ресурс] // er.nau.edu.ua. – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25225 (дата звернення: 02.02.2021). – Назва з екрана.
5. Крисіко А., Митник О. Отримання даних QZSS для оцінки якості навігаційного сигналу // Політ. Сучасні проблеми науки : тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. . – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 86.
6. Іщенко О.М. Експериментальні характеристики ефемерид, корекції іоносфери, тропосфери і часу системи QZSS // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. . – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 82.
7. Максименко Н.В. Метод зглажування псевдовідстаней з використанням експериментальних даних системи QZSS // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 90-91.Глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS) широко впроваджуються в сферу транспорту, сільського господарства, геодезію та інші сфери діяльності людини. На сьогоднішній день повністю функціонують GPS та GLONASS, продовжують свій розвиток GALILEO та BeiDou. Для функціонування цих супутникових систем необхідно також забезпечувати якісну підготовку спеціалістів по впровадженню та моніторингу глобальних навігаційних супутникових систем. Щоб забезпечити якісну підготовку спеціалістів для обслуговування систем GNSS необхідно як теоретичне навчання, так і закріплення практичних навичок при роботі з навігаційною апаратурою. Зважаючи на пандемію, яка охопила увесь світ, технічним закладам освіти необхідно впроваджувати нові методи навчання та підготовки спеціалістів.
Національний авіаційний університет
3
Кондратюк, Василь Михайлович, and Vasyl M. Kondratiuk. "Методи і алгоритми прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за сигналами глобальних навігаційних супутникових систем." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49720.
Full textAbstract:
Дисертаційна робота присвячена застосуванню глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) для вирішення актуальних наукових завдань: прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за допомогою обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень без ускладненої процедури розв’язання фазової неоднозначності.
В дисертації вирішено науково-технічну задачу розробки методів і алгоритмів прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за допомогою обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень без ускладненої процедури розв’язання фазової неоднозначності.
Удосконалено метод обробки кодових і фазових ГНСС спостережень, що вирішує задачу згладжування/фільтрації кодових спостережень з використанням безперервних фазових спостережень в режимі кінематичного позиціонування, який, на відміну від відомих, враховує вплив накручування фази несучої (“wind ефект), який проявляється при зміні напрямку руху, еволюціях, обертаннях об’єктів. Даний метод забезпечує підвищення точності оцінки координат рухомих об’єктів до дециметрового рівня.
В процесі наукових досліджень отримав розвиток метод комбінованого диференціального сумісного кодово фазового рішення навігаційної задачі з одночасною оцінкою початкових фазових неоднозначностей (як континуальних змінних) та без безпосереднього здійснення операцій згладжування/фільтрації. Метод є найбільш ефективним для спільної обробки спостережень GPS+ГЛОНАСС так як враховує особливості частотного розносу спектрів випромінюваних сигналів ГЛОНАС, що забезпечує дециметровий рівень точності.
Вперше розроблено метод сумісної обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень, що вирішує задачу точного кінематичного позиціонування, який, на відміну від відомих методів, дозволяє усунути варіаційні складові похибки рішення, суттєво зменшення вплив стрибків оцінок кодово-фазових рішень, обумовлених зміною робочого сузір’я супутників ГНСС, та, в середньому, у 2 рази зменшити похибки позиціонування по відношенню до «згладженого» рішення і в 3–4 рази по відношенню до DGPS рішень. Розроблена методика оцінки фактичної точності координатних визначень з використанням диференціальної коригувальної інформації, що дозволяє провести верифікацію ГНСС-устаткування користувача для двох режимів роботи: для нерухомого приймача – статичний режим та для мобільного приймача – кінематичний режим.The dissertation is devoted to the application of global navigation satellite systems (GNSS) to solve relevant scientific problems: precision position determination of moving objects by processing the carrier phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier phase ambiguity resolution. The dissertation solves the scientific and technical problem of developing methods and algorithms for precision position determination of moving objects by processing the carrier-phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier-phase ambiguity resolution. The method for processing carrier-phase and code GNSS observations has been improved that solves the task of smoothing/filtering of code observations using continuous carrier-phase observations in the mode of kinematic positioning, which in a contrast to other known methods takes into account the influence of carrier phase contribution (“wind-up”-effect), which is manifested during change of motion direction, evolution and rotations of moving objects. This method ensures accuracy of moving objects coordinates determination increase up to decimeter level. In the process of scientific research, the method of combined differential compatible code and carrier-phase solution of the navigation problem was developed with simultaneous estimation of initial carrier-phase ambiguities (as continuous variables) and without direct smoothing / filtering operations. The method is the most effective for the joint processing of GPS + GLONASS observations as it takes into account the peculiarities of the frequency distribution of the spectrums of the emitted GLONASS signals, which provides a decimeter level of accuracy. For the first time, a method of joint processing the carrier-phase and code GNSS observations was developed, which solves the problem of accurate kinematic positioning, which, unlike known methods, allows eliminating variational components of solution error, significantly reducing the impact of estimates of code-phase solutions due to changes in the working constellation of GNSS satellites, and, on average, 2 times reducing the positioning errors with regard to the "smoothed" solution and 3–4 times with regard to DGPS solutions. A method for estimating the actual accuracy of coordinate determinations using differential correction information has been developed, which allows to make verification of the user’s GNSS equipment for two operating modes: for a fixed receiver – static mode and for a mobile receiver – kinematic mode.
4
Косарєв, О. В., and Григорій Валентинович Заверуха. "Можливості навігаційної апаратури споживачів супутникових навігаційних систем СН-3003М "БАЗАЛЬТ"." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45092.
Full text
5
Швець, Валеріян Анатолійович, and Тетяна Вікторівна Мелешко. "Заходи захисту навігаційної інформації в мережевих супутникових системах." Thesis, К.:НАУ, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38556.
Full text
6
Савицький, Владислав Ігоревич. "Оцінка точності супутникової системи Beidou." Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41860.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Погурельський Олексій СергійовичПісля початку розгортання супутникових систем в 60-х роках минулого століття людство вступило в епоху супутникових технологій, яка продовжує успішно розвиватися і на далі. На сьогоднішній день існує 4 глобальні супутникові системи, які перебувають на різних стадіях розвитку. Кожна з цих систем складається не тільки з космічного сегменту, а має також наземні станції моніторингу та управління, які розташовані по всій поверхні Землі, що робіть реалізацію та обслуговування доволі складним та дорогим. Тому, розробку таких систем могли собі дозволити тільки потужні країни з сильною економікою. Сполучені Штати Америки розробили систему GPS, Російська Федерація, правонаступниця Радянському Союзу, продовжує модернізувати систему ГЛОНАСС, свої системи почали розгортати Європейський союз (система GALILEO) та Китайська Народна Республіка (система BeiDou). Основною метою супутникових навігаційних систем є забезпечення потреб у високоточному визначенні місцеположення як для цивільних, так і для військових користувачів. Для підвищення точності визначень позиціонування в подальшому були розроблені космічні та наземні функціональні доповнення. Зважаючи на мирові тенденції розвитку супутникових технологій Китайська Народна Республіка поставила за мету розробити власну незалежну супутникову систему, яка б на першому етапі забезпечувала потреби власних користувачів навігаційної інформації, а в подальшому мала б і глобальне покриття. Також китайська навігаційна супутникова система має працювати з усіма існуючими навігаційними супутниковими системами.
7
Чернюк, Євген Олегович. "Оцінка точності супутникової системи GALILEO." Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41857.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Погурельський Олексій СергійовичСтаном на початок 2020 року в світі функціонує 4 глобальних навігаційні супутникові системи. Кожна з них є реалізацією складної в технічному і затратної в фінансовому плані задачі. Глобальна супутникова навігаційна система це не лише сузір’я супутників але і складна наземна інфраструктура розподілених по земній поверхні станцій моніторингу та спостереження, прийому та завантаження спеціальної службової інформації, головний та резервний центри управління. Через цю складність реалізувати перші системи вдалося потужним країнам, чий військовий бюджет осилив цей тягар: Сполученим Штатам Америки (система GPS), Радянському Союзу на початковому етапі і Російській Федерації на завершальному (система ГЛОНАСС), а також Китайській Народній Республіці (система BeiDou). [2, 3, 11] Спільним у створенні цих систем була мета – забезпечення потреб військової сфери у високоточному глобальному сервісу позиціонування та наведення. Широке розповсюдження технологій супутникової навігації в цивільній сфері було лише похідною від тих можливостей які забезпечили розгорнуті системи військовим. Розвиток і основні віхи в становленні систем глобального позиціонування були пов’язані з політичним протистоянням на світовій арені. Як наслідок, на сьогоднішній день можна констатувати факт наявності надзвичайно зручних і ефективних засобів для глобального позиціонування, які при цьому не надають жодних гарантій цивільним користувачам на наявність і доступність своїх сигналів і сервісів у майбутньому. [4, 11, 12] Створення і розгортання глобальної навігаційної супутникової системи повністю цивільного призначення значно відрізняє на цьому тлі європейський проект Galileo. Він пройшов складний шлях від ідеї і загальної концепції до свого нинішнього етапу, коли система стоїть на порозі повноцінного функціонування з досягнутою номінальною кількістю космічних апаратів. Орієнтована на потреби цивільних і перш за все авіаційних користувачів, система Galileo забезпечуватиме доступ до сигналів високоточної навігації на комерційній основі зі збереженням безкоштовних відкритих сервісів. [5,19] Поточна стадія функціонування системи Galileo дозволяє планувати і виконувати комплексні дослідження її характеристик в режимі одно системної обробки даних та у сполучені з даними від інших існуючих систем. Завдяки організації довготривалого моніторингу з’являється можливість відслідковувати еволюційні зміни, які відбуватимуться в системі разом з нарощуванням кількості супутників на орбіті. Ці задачі можуть бути продовженням результатів одержаних в цій роботі, присвяченій оцінці точності глобальної навігаційної супутникової системи Galileo.
8
В, Лобурь Д. "Моніторинг характеристик супутникових навінаційних систем." Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2009. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18783.
Full textAbstract:
Навігаційний сервіс GNSS, який надається користувачам, полягає у розповсюдженні навігаційних сигналів супутників GPS, ГЛОНАСС, GALILEO, BEIDOU і диференціальної корегувальної інформації, яка формується функціональними доповненнями супутникових навігаційних систем, як широкозонними (WAAS, EGNOS, Skyfix), так і регіональними (SAPOS, CORS, AGNES, СКНЗУ). Важливо відмітити, що від виду послуг, які надаються користувачам, залежить склад контрольованих параметрів якості навігаційного забезпечення.
9
Ульянчико, Микола Ігорович. "Моделі та методи оцінки характеристик точності супутникових навігаційних систем." Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41858.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: професор, д.т.н. Конін Валерій ВікторовичСупутникові навігаційні системи знаходять все більш широке застосування у всіх галузях людської діяльності, у тому числі і у авіації. Сьогодні фактично кожен, хто вирушає у подорож незнайомою місцевістю, не уявляє пересування без супутникового навігатора. А що вже говорити про те, що супутникові навігатори використовуються на транспорті, зокрема у космічному, повітряному, морському, річковому та наземному. І про те, що вона застосовується у геодезії, картографії, океанографії, геофізиці, землевпорядкуванні, геології, при видобутку корисних копалин, риболовлі, а також екології. Уперше концепція використання глобальної супутникової системи позиціонування була розроблена на початку 70-х років. Останні 15 років технології використання супутникових навігаційних систем в навігації і геодезії постійно розвивалися. На даний час у космосі працюють супутникові навігаційні системи: ГЛОНАСС (Росія), GPS (США), у перспективі – GALILEO (Європейська космічна агенція). Ці системи широко й успішно використовуються у морській навігації, в авіації, для моніторингу автомобільного транспорту, а, також, у геодезії, будівництві, моніторингу переміщень земної кори. Користувачі ГНСС за допомогою супутникових навігаційних приймачів приймають сигнали від навігаційних космічних апаратів і визначають своє місцезнаходження. Використання супутникових технологій у системі керування повітряним рухом характеризують сучасну тенденцію розвитку засобів навігації. Точність визначення вектора місцезнаходження повітряного судна у супутникових радіонавігаційних системах (СРНС) на порядок і більше перевищує точність, що реалізується у радіонавігаційних системах з наземним базуванням опорних станцій. В супутникових радіонавігаційних системах вектор стану повітряного судна містить розширений набір навігаційних параметрів, який включає в себе вектор координат і зсуву бортової шкали часу повітряного судна відносно шкали часу навігаційної системи і вектора швидкості їх зміни. Цей набір параметрів дозволяє вирішувати різноманітні навігаційні задачі, забезпечуючи користувачів тримірною маршрутною навігацією.
10
Дребот, Катерина Володимирівна. "Вплив стану іоносфери на навігаційні визначення за даними ГНСС." Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41863.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Погурельський Олексій СергійовичВизначення координат за допомогою даних від Глобальної Навігаційної Супутникової Системи (ГНСС) можливе наземними, морськими та авіаційними користувачами які безпосередньо розташовані на земній поверхні або на незначних відстанях від неї (наприклад на висоті польоту літака, аеростата). При цьому навігаційні сигнали, які необхідні користувачам, випромінюються супутниками, що розташовані в космосі на відстані порядку 20 000 км. Середовище в якому розповсюджуються електромагнітні коливання на шляху від супутника до користувача є неоднорідним і для більшої частини являє собою майже вакуум (в космічному просторі), а на останніх 1,5 – 1 тис. км (початок верхніх шарів атмосфери) характеризується наявністю вільних носіїв зарядів, частинок пилу, вологи, непостійністю температури і щільності. Разом ці наведені фактори спричиняють певні зміни параметрів сигналу, починаючи з таких як рівень потужності (рівень сигнал/завада) до швидкості розповсюдження радіо сигналів в просторі. Можна констатувати, що має місце вплив шарів атмосфери на параметри радіонавігаційних сигналів. І це безумовно впливає на якість навігаційних визначень. Для зменшення впливу атмосферних похибок в ГНСС застосовують ряд методів, які пов’язанні з визначенням поточних параметрів стану атмосфери та подальшим застосуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів. Найбільша увага приділяється іоносфері – шару атмосфери, який характеризується високою концентрацією вільних носіїв зарядів, яка в свою чергу залежить від ряду зовнішніх факторів. В дипломній роботі систематизовано наукові знання про іоносферу. Оцінено характер її впливу на вимірювання, які здійснюються користувачами ГНСС. Виконано моніторинг стану іоносфери впродовж 3х місяців 2019 року із застосуванням даних, доступних на спеціалізованих ресурсах. Проведено експериментальну оцінку впливу стану іоносфери на якість навігаційних визначень.