Relevant bibliographies by topics / Суспільна пам’ять

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Conference papers

Academic literature on the topic 'Суспільна пам’ять'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Суспільна пам’ять.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Суспільна пам’ять"

1

Стрільчук, Людмила. "ПАМ’ЯТЬ ПРО УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ МІЖНАЦІОНАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ НА ВОЛИНІ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У СУЧАСНОМУ ПОЛЬСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ (НА ПРИКЛАДІ КІНО)". Litopys Volyni, № 26 (5 серпня 2022): 49–53. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.08.

Full text
Abstract:
У сучасному світі усе більше уваги приділяють поняттю «історична пам’ять», його досліджують історики, філософи, журналісти. З історичною пам’яттю пов’язують існування суспільно-історичних стереотипів, формуваня національної ментальності, ототожнення себе із історією та культурою народу. Власне, під «історичною пам’яттю» ми розуміємо здатність людського розуму зберігати індивідуальний та колективний досвід міжлюдських взаємин і формувати на його підставі уявлення про історію як таку та своє місце у ній. Фактично, – це наявна інформація для соціальної ідентифікації особистості та спільноти. Істо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Glinianowicz, Katarzyna. "Gesty pańszczyźniane. Cielesny wymiar pamięci społecznej w prozie Iwana Franki." Slavica Wratislaviensia 173 (October 7, 2020): 195–204. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.173.16.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз репрезентацій тілесности в вибраних повістях Івана Франка, що є частиною галицьких дискурсів пам’яті про панщину. Теоретична основа — це концепція тіла як носія суспільної пам’яти, запропонована Полом Каннертоном. Звернено увагу на те, як у Франкових творах представники першого покоління руської/української інтелігенції 70–80-х рр. ХІХ ст., користуючись позою, жестом та тілесною взаємодією, відтворюють минулі панщинні відносини між руським селянством та польською шляхтою. У висновках указано, що вписана в тіло пам’ять про панщину примушує Франкових героїв особливо рев
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Власенко, Світлана. "Основні принципи публічної політики національної пам’яті". Public administration aspects 12, № 2 (2024): 77–84. http://dx.doi.org/10.15421/152427.

Full text
Abstract:
Актуальність. Національна пам’ять Українського народу є важливим чинником формування й утвердження української національної та громадянської ідентичності, відіграє консолідуючу роль і сприяє єднанню суспільства, забезпечує національну безпеку держави. Зростання суспільного інтересу до національної пам’яті останні десять років активізувало політико-управлінські процеси у цій сфері, сприяло законотворчій діяльності, викликало науковий та публічний дискурс навколо питань інституціоналізації публічної політики національної пам’яті. Сьогодні перед публічними службовцями, науковцями та громадськістю
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

РУМЯНЦЕВА-ЛАХТІНА, Оксана. "КОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТЬ У СІМЕЙНОМУ РОМАНІ О. ЗАБУЖКО «МУЗЕЙ ПОКИНУТИХ СЕКРЕТІВ» ЯК ЗАСІБ УСВІДОМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 158–64. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.21.

Full text
Abstract:
У статті здійснено спробу проаналізувати сімейний роман О. Забужко «Музей покинутих секретів» з позицій «колективної пам’яті». До завдань, поставлених авторкою, належать: 1) відстежити кореляцію індивідуальної пам’яті й з’ясувати її вплив на пам’ять колективну; 2) установити, як колективна пам’ять діє на усвідомлення національної ідентичності (мова йде про українську ідентичність) інтелектуально розвиненої особистості; 3) окреслити «місця пам’яті» (у цьому випадку – фотографії) і з’ясувати, як вони крізь призму індивідуальної пам’яті впливають на підсвідомість сучасників. Авторка статті спирає
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

КУХАРУК, Христина, Ярослав ШТАНЬКО та Віра КАЧМАР. "ТРАВМАТИЧНА ПАМ’ЯТЬ І ФАКТ ЯК ДОМІНАНТА СТОРІТЕЛІНГУ В ІСТОРИЧНОМУ РЕПОРТАЖІ КАТАЖИНИ КОБИЛЯРЧИК «СТРУП. ІСПАНІЯ РОЗ’ЯТРЮЄ РАНИ»". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 3 (13) (10 грудня 2024): 47–52. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.3.7.

Full text
Abstract:
У статті досліджено структурні та семантичні домінанти сторітелінгу в історичному репортажі К. Кобилярчик «Струп. Іспанія роз’ятрює рани» – травматичну пам’ять і факт. Укладено типологію структурних елементів сторітелінгу історичного репортажу: історичні факти, авторська інтерпретація, свідчення респондентів, присутність автора на місці історичних подій. Визначено семантико-структурне ядро сторітелінгу в історичному репортажі – історичний факт. За допомогою лінгвостилістичного методу виокремлено та проаналізовано сторітелінгову домінанту травматичної пам’яті. З’ясовано, що в історичному репорт
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Lutsyshyn, H. I. "Державна політика історичної пам’яті як чинник консолідації українського суспільства". Grani 18, № 8 (2015): 33–38. http://dx.doi.org/10.15421/1715152.

Full text
Abstract:
Розглянуто особливості реалізації державної політики історичної пам’яті як чинника консолідації українського суспільства. В Україні акцентування на розбіжностях у ставленні до трагічних сторінок минулого (голодомор, український визвольний рух) призвело до загострення суспільних конфліктів, поглибило лінії розколів та протистоянь у суспільстві. Наголошується, що політичний контекст національної пам’яті не є лише контекстом внутрішньополітичної боротьби, він поширюється на міждержавні відносини, впливає на прикордонну співпрацю. Доведено, що політика пам’яті має бути скерована на збереження сусп
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Каліщук, Оксана. "(НЕ) ПАМ’ЯТЬ ЄДВАБНОГО, (НЕ) ПАМ’ЯТЬ ВОЛИНІ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.02.

Full text
Abstract:
Події Другої світової війни залишається однією з найтрагічніших та найдражливіших сторінок європейської історії. Історичні події, на кшталт Волині, погрому в Єдвабному, виселення силезьких німців, не могли обго- ворюватися в комуністичні часи. За нових реалій пам’ятання про ці події набуло офіційного виміру. Річниця «кривавої неділі» 11 липня (що від певного часу стала Національним днем пам’яті жертв геноциду українських націоналістів проти громадян Республіки Польща) відзначається відразу після 10 липня, коли вшановують погром євреїв польськими жителями Єдвабного на Підляшші. Аналіз цих істор
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Сачко, Д. В. "ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРІ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 116–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.16.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній у сучасному українському суспільстві проблемі державного регулювання гуманітарної політики, а саме створенню законодавчих та інституційних форм реалізації політики формування і збереження національної пам’яті. Автор дає визначення ключових понять зазначеної проблематики – «національна пам’ять», «історична політика» та «публічна історія», а також коротку характеристику теоретичного дослідження зазначеної проблематики як серед українських, так і серед закордонних дослідників. Визначається основна відмінність між «історичною політикою» та «публічною історією». Вказуют
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Шуст, Олена. "ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ КОЛЕКТИВНОЇ ТРАВМИ В ЧАСИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ". Журнал соціальної та практичної психології, № 5 (27 червня 2025): 78–83. https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-11.

Full text
Abstract:
У статті розглядається роль колективної історичної травми в українському суспільстві в умовах сучасної війни Росії проти України. Історична пам’ять є основою національної ідентичності, і для України ця ідентичність глибоко корениться в травматичному досвіді, зокрема, втратами під час радянської епохи, Голодомору, депортацій і репресій. Вивчається, як ці історичні травми можуть бути активовані новими травматичними подіями, як-от війна, і знову проявлятися в суспільній свідомості. Колективна травма, що виникає через геноциди, політичні репресії та інші трагедії, залишає глибокий відбиток на коле
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Khrystan, Nazarii. "Данило Романович у радянській історичній уяві: князь чи король". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, № 45 (2017): 6–13. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.45.6-13.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена радянській формі пригадування образу Данила Романовича як одного із “місць” української культурної пам’яті. Автор зосереджує свою увагу на середньовічній практиці сприйняття титулу Данила як “RexRuthenorum”. Простежує ідеологічну трансформацію використання образу короля та його заперечення у радянській історичній політиці. Особливий акцент зосереджено на усвідомленні стійкого штампу про “князя Данила Галицького” та його впровадження у суспільну свідомість певною системою образів.
 Ключові слова: король, дефініція, образ, історична уява, суспільна свідомість
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Суспільна пам’ять"

1

Халецька, Леся Пилипівна. "Сільві Гранж: французький досвід представлення історії в музеї". Thesis, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/21571.

Full text
Abstract:
Халецька Л. Сільві Гранж:французький досвід представлення історії в музеї [Текст] / Л. Халецька // Інформація, комунікація, суспільство 2016: Матеріали 5-ї Міжнародної наукової конференції ICS-2016. – Львів, 2016. – С. 312–313.<br>Стаття презентує сучасний французький досвід представлення історії в музеї, підкреслює роль музеїв як медіаторів суспільної пам'яті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Суспільна пам’ять"

1

Гаврилюк, С. В. "Пам’ятки Волині – виразники самобутньої культури українства (ХІХ – початок ХХ ст.)". У РОЗВИТОК СУСПІЛЬНИХ НАУК В СУЧАСНИХ УМОВАХ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-617-554-046-6/12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Суспільна пам’ять' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography