To see the other types of publications on this topic, follow the link: Фахівці технічного профілю.
Journal articles on the topic 'Фахівці технічного профілю'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Фахівці технічного профілю.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Забіяка, Ірина, та Світлана Лобанова. "МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ТА ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (2020): 120–27. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.220.
Full textAbstract:
У статті висвітлено проблемні питання формування та розвитку міжкультурної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілю у контексті глобалізації освітнього простору. На підставі узагальнення основних наукових понятійно-категоріальних ознак досліджуваного феномену, міжкультурну комунікативну компетентність майбутнього фахівця технічного та гуманітарного профілю трактовано як інтегративну, динамічну, здатну до саморозвитку професійно-особистісну якість, що забезпечує успіх у розв’язанні завдань міжкультурної комунікації, адаптацію та самореалізацію фахівців технічного та гуманітарного профілю в іншомовному суспільстві. Розглянуто поняття «міжкультурна комунікативна компетентність», означено її структуру та основні складові, що мають бути закладені в основу її формування. Розкрито сутнісні характеристики структурних складових міжкультурної комунікативної компетентності та її компоненти як інтегративної якості особистості майбутнього фахівця. Обґрунтовано особливості формування міжкультурної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців у процесі вивчення іноземних мов та визначено педагогічні технології, що забезпечують ефективне її формування.
2
Смерницький, Д. В. "ПРАВОВІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ СФЕРИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ". Знання європейського права, № 4 (10 листопада 2021): 47–49. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.259.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання правового регулювання підготовки фахівців для сфери технічного регулюван-ня. Встановлено, що технічне регулювання – це правове регулювання відносин у сфері визначення та виконанняобов’язкових вимог до характеристик продукції або пов’язаних із ними процесів і методів виробництва, а такожперевірки їх додержання шляхом оцінки відповідності та/або державного ринкового нагляду і контролю нехар-чової продукції чи інших видів державного нагляду (контролю). До складових елементів технічного регулюваннябуло віднесено: розроблення технічних регламентів, стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов;проведення визначеними суб’єктами (як державними, так і недержавними) оцінки відповідності, сертифікації,метрологічного забезпечення, державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції чи інших видівдержавного нагляду, а також діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державнихустанов щодо адміністративно-правового регулювання сфери дотримання якості та безпечності продукції, робіті послуг. З огляду на міжгалузевий характер сфери технічного регулювання вона вимагає залучення для роботифахівців різного профілю – як технічних спеціальностей, так і юристів, фахівців у сфері екології, стандартизації,оцінки відповідності та сертифікації, метрології, котрі залучаються до розробки технічних регламентів, норма-тивних документів, а також проведення відповідних випробувань продукції. Визначено, що підготовка фахівціву сфері технічного регулювання повинна бути комплексною. Програма підготовки має включати системний під-хід із наданням поглиблених знань із технічного регулювання, оцінки відповідності, сертифікації, стандарти-зації, метрології, екологічної безпеки та правознавства. Крім того, підготовка кваліфікованих фахівців вимагаєне тільки вивчення загальних теоретичних основ спеціальності, а й набуття практичних знань і навиків. Одниміз основних питань підготовки фахівців із технічного регулювання є проходження практичної підготовки (ста-жування). Набуті під час стажування навики допомагають дипломованому фахівцю у подальшій роботі, а такожу виконанні наукових досліджень, у тому числі дисертаційних. Зроблено висновок, що під час підготовки фахів-ців із технічного регулювання у закладах вищої освіти необхідно системно запроваджувати практику проведен-ня стажування з відривом від навчання в установах, підприємствах та організаціях різних напрямів діяльності(таких як випробувальні та сертифікаційні лабораторії, підрозділи стандартизації, метрологічні установи тощо).
3
Остапчук, Світлана, та Наталія Кириченко. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА» В ТЕХНІЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 23 (6 січня 2024): 83–89. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.23.18176.
Full textAbstract:
У статті викладені особливості навчально-методичного курсу «Ділова українська мова» для студентів-іноземців технічного профілю, який сформований з урахуванням необхідності набуття ними високого рівня знань і навичок культури службового мовлення офіційно-ділового стилю, що є невід’ємною частиною підготовки сучасного фахівця з вищою освітою. Метою дослідження є висвітлення теоретичних особливостей викладання курсу «Ділова українська мова» в системі закладів технічної освіти, узагальнення та систематизація основних понять з курсу навчання, визначення результатів навчання, до яких віднесемо засвоєння правил усного та писемного українського технічного мовленнєвого спілкування, основ фахової термінології, видів, практичного призначення і кваліфікації ділових паперів та службових документів а також обґрунтування мовної специфіки професійної сфери спілкування через уміння використовувати різноманітні мовні засоби ділової комунікації. Результати. Набуті студентами знання і ознайомлення з інноваціями нового українського правопису, удосконалення комунікативної і мовної компетенції усної форми ділового мовлення, поглиблення теоретичних знань й практичних умінь укладання різних за призначенням текстів службового змісту з дотриманням усталених акцентологічних, орфографічних, орфоепічних, термінологічних, лексико-фразеологічних, граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм сучасної української літературної мови, дають можливість майбутнім спеціалістам побудувати в подальшому кар’єру державного службовця або високотехнічного фахівця-управлінця і посісти достойне місце в суспільстві. Висновки. Курс навчання з «Ділової української мови» є обов’язковим елементом у підготовці фахівців закладів вищої освіти технічного профілю, де знання з офіційного ділового мовлення стануть в нагоді майбутнім інженерам цивільної авіації на промисловому виробництві, в науково-конструкторських і дослідних підрозділах, брати участь в роботі медіа ресурсів ЗМІ, а також адміністративно-управлінських структурах, як приватного бізнесу так і в державних установах України.
4
PALAHNIUK, MYKHAILO. "ҐЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Освітні обрії 51, № 2 (2020): 27–32. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.51.2.27-32.
Full textAbstract:
У статті висвітлено актуальність проблеми ґендеру у професійній підготовці фахівців у закладах інженерно-технічної освіти України в умовах євроінтеґрування. Наголошено на потребі забезпечення ґендерної рівності у виборі професій інженерно-технічного профілю, рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості. Представлено результати емпіричного дослідження з вивчення ґендерних стереотипів у виборі професійного фаху серед студентів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (в опитуванні взяли участь 110 респондентів). З’ясовано, що ґендерні ознаки у значної частини молодих людей не є прерогативою вибору професій інженерно-технічного профілю (про це вказали 54,1% опитаних). Досліджено, що 18,3% опитаних схильні до стереотипних уявлень щодо пріоритетності чоловіків у виборі та досягненні успіху у сфері комп’ютерної чи нафтової інженерії. Ґендерний стереотип у професійному самовизначенні розглядається як культурне явище, що формується під впливом конкретних історичних умов і є продуктом соціокультурних норм, правил чи очікувань. Вказано на випадки ґендерної дискримінації, що мають місце у професійній сфері, про що зізналися 28,4% респондентів. Обґрунтовано негативний вплив ґендерної дискримінації на економічний розвиток країни. Визначено важливе значення стереотипного мислення щодо статусу чоловіків і жінок у підтримці ґендерної нерівності в соціально-економічній системі суспільства. Акцентовано на необхідності подолання ґендерних стереотипів стосовно вибору професії STEM і досягнення успіхів в інженерно-технічній справі серед представників чоловічої та жіночої статі.
5
Волянюк, Андрій Миколайович. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТУ ПРОАКТИВНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО І ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛІВ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, № 1 (29 квітня 2025): 21–29. https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.1.3.
Full textAbstract:
У статті представлено результати порівняльного аналізу особливостей прояву когнітивного компоненту проактивності у майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілів. Для виявлення достовірних відмінностей в кількісних показниках (середніх значеннях) за шкалами когнітивного компоненту проактивності використано непараметричний метод відмінностей для незалежних вибірок Манна-Уітні. Для перевірки статистичних гіпотез щодо залежності між двома категоріальними змінними використано критерій хі-квадрат Пірсона. В якості категоріальних змінних обрано тип спеціальності (гуманітарна чи технічна) та рівень розвитку показників проактивності. Зіставлення середніх значень за показниками когнітивного компоненту проактивності у досліджуваних диференційованих за спеціальністю дозволило виявити тенденційні відмінності у рівні вираженості лише за шкалою «автономія в ухваленні рішень». Порівняльний аналіз відсоткового розподілу даних показав статистично значущі відмінності у рівнях розвитку таких дескрипторів когнітивного компоненту проактивності як «усвідомленість дій», «прогнозування наслідків поведінки», «автономія в ухваленні рішень», «особистісно-ситуативна антиципація», «просторова антиципація» та «часова антиципація». У групі майбутніх фахівців технічного профілю наявна більша варіативність рівнів усвідомленості (є й низький рівень), в той час як у групі майбутніх фахівців гуманітарного профілю зафіксована менша варіативність (майже всі студенти мають високий рівень). Незважаючи на статистичні відмінності, виявлені за критерієм хі-квадрат (χ² = 11,655; p = 0,003) за шкалою «прогнозування наслідків поведінки» серед студентів технічних і гуманітарних спеціальностей, зафіксовано певну тенденцію до схожості відсоткового розподілу. Переважна більшість досліджуваних обох груп оцінила свій рівень прогнозування наслідків поведінки як високий, третина – як середній, а критично мала кількість – як низький. Прорахований лінійно-лінійний зв’язок (∝=20,669; p = 0,000) доводить наявність сильного взаємозв’язку між рівнем автономії в ухваленні рішень і типом спеціальності, що вказує на тенденцію до більшої автономії серед майбутніх фахівців гуманітарного профілю порівняно з майбутніми фахівцями технічного профілю. Виявлено, що в обох вибірках більшість досліджуваних має середній рівень антиципації, хоча в гуманітаріїв цей показник виявся дещо вищим.Проведений аналіз результатів вивчення рефлексивності не підтвердив суттєвих відмінностей прояву того чи іншого виду рефлексії у досліджуваних.
6
Волянюк, А. "ФАКТОРНА МОДЕЛЬ ПРОАКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 1 (25 березня 2025): 47–52. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.1.8.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню результатів емпіричного дослідження спрямованого на побудову та інтерпретацію факторної моделі проактивності майбутніх фахівців технічного профілю. Загальний обсяг вибірки, що була задіяна у даному дослідженні, складає 240 осіб. Емпіричне узагальнення сукупності змінних здійснювалося з використанням методу аналізу головних компонент та мінімізацією кількості змінних за рахунок максимізації дисперсії навантажень у факторах визначення кількості яких відбувалося із застосуванням критерію Кайзера. Наведено інформацію щодо шкал психодіагностичних методик котрі були задіяні у процедурі факторного аналізу. В результаті факторного аналізу проактивності майбутніх фахівців технічного профілю було визначено дев’ять факторів, що охоплюють 76,89%, дисперсії. На підставі отриманого високого показнику сумарної дисперсії зроблено висновок про факторизацію значної частини масиву даних. Перший фактор, що отримав назву «від прогнозу до вчинку», свідчить про наявність тісної взаємодії між показниками когнітивного і вольового компонентів проактивності майбутніх інженерів. Факторні навантаження шкал, що утворили другий фактор, уможливили його ідентифікацію як «інтернальний контроль». Враховуючи зміст факторних навантажень, третій фактор названо «діяльнісна рефлексія». Аналіз психологічних змінних, що увійшли до четвертого фактору, дозволив визначити його як фактор «ціннісного ставлення до себе». П’ятий фактор отримав назву «просоціальна спрямованість», а шостий – «динамічних уявлень про себе та їх самооцінка». Врахування змісту факторного навантаження сьомого фактору дозволяє його ідентифікувати як «проєктування майбутнього». Восьмий фактор отримав назву «відповідальне ставлення до інших», а дев’ятий – «відповідальне ставлення до діяльності». Обраний статистичний метод дав змогу побудувати емпіричну модель проактивності майбутніх інженерів та з’ясувати внутрішні умови, що обумовлюють її розвиток.
7
Тадеєва, М. І., та П. О. Тадеєв. "СУЧАСНІ ЦІЛІ ТА ВИКЛИКИ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (2020): 204–19. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-204-219.
Full textAbstract:
У статті досліджується роль іншомовної освіти впродовж життя у світлі сучасної парадигми розвитку безперервної освіти. Доведено, що іншомовна освіта є базовою складовою успішного формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічного та гуманітарного спрямувань. Проаналізовано вплив комунікативної компетенції поряд із соціально-політичною, інформаційною та соціокультурною компетенціями на становлення сучасного висококваліфікованого фахівця у системі вищої освіти. Визначено, що іншомовна освіта впродовж життя служить також акумулятором базових компетенцій, без яких майбутній фахівець не може адаптуватися до реалій дорослого життя.
 Розглянуто перспективи та виклики безперервної освіти у рамках сучасних стратегій розвитку вищої освіти в Україні та виокремлено сім першочергових кроків, що включають модернізацію системи управління освітою із забезпеченням автономії закладів вищої освіти; збалансованість ринку праці фахівців з вищою освітою; забезпечення якості й доступності вищої освіти, включаючи іншомовну; інтеграцію науки, освіти і бізнесу з метою економічного зростання країни; розвиток кадрового потенціалу ЗВО; розвиток системи безперервної освіти та навчання впродовж життя; інтеграцію вищої освіти України в європейський та світовий освітній простір з урахуванням національних інтересів.
 Акцентовано, що іншомовна освіта впродовж життя є засобом формування соціально-політичної, інформаційної, комунікативної та соціокультурної компетенцій, які вважають визначальними у формуванні профілю сучасного фахівця в усіх сферах вищої освіти.
8
ЛИТВИН, Андрій. "ОСОБЛИВОСТІ НЕПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (2021): 136–52. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.787.
Full textAbstract:
Кардинальні соціальні перетворення, потреба подальшого невпинного розвитку різних галузей економіки диктують необхідність комплексної модернізації вітчизняної професійної освіти як єдиної системи всіх її ланок і ступенів. Аналіз наукових підходів щодо розроблення педагогічних основ неперервної освіти виявив комплекс загальних завдань, що визначають її функції – компенсаторну, адаптивну, інтегративну, самореалізації. Багатовимірний характер неперервної професійної освіти забезпечує низка властивостей (багаторівневість, доповнюваність, маневреність, наступність) і характеристик, що дозволяють задовольняти все різноманіття особистісних і суспільних потреб.Професійна підготовка фахівців технічного профілю характеризується багаторівневим характером організації навчання у закладах освіти, що відрізняються цілями, структурою навчальних планів, методами, формами і засобами навчання. Урахування специфіки підготовки фахівців цього профілю під час реалізації неперервної освіти у закладах вищої освіти (ЗВО) вимагає перебудови основних компонентів традиційної педагогічної системи з урахуванням певних особливостей, до яких відносимо: системність і цілісність організації професійної підготовки; випереджальну спрямованість; ступеневість усіх ланок; завершеність етапів підготовки; узгодженість, відкритість і варіативність освітніх програм. Важливим також є дотримання специфічних принципів: наступності, прогностичності, варіативності, автономності, адаптивності.Неперервна підготовка фахівців розглядається як логічне поєднання послідовних ланок професійної освіти. Кожен ступінь є сукупністю взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів, націлених на вирішення конкретного завдання. Цілісність багаторівневої системи забезпечується взаємодією окремих ланок, оптимізованою в адміністративній структурі ЗВО. Це потребує формування та реалізації єдиного комплексу наскрізних освітніх програм.Модернізація української вищої школи у напрямі формування цілісної неперервної професійної освіти сприятиме підготовці нового покоління фахівців технічного профілю, які володітимуть інноваційним мисленням, розвинутими професійними компетентностями, високою духовністю та загальною культурою.
9
Savaryn, Pavlo V. "ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНА СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕДІАТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 46, № 2 (2015): 81. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v46i2.1179.
Full textAbstract:
The paper poses a problem of lifelong learning. Brief analysis of paradigms of future specialists training for their professional work is done. There has been described in detail personality-oriented training system as well as done the analysis of recent researches and publications relating to this issue. The model of personality-oriented training system in higher technical educational institution is analyzed and stressed the importance of using a variety of sources of scientific information for each student. There has been exposed and given a brief description of the essence of the “media technology” concept. The important principles for using media technologies in teacher’s educational activity are considered. The basic requirements to didactic software development using media technology as supplement are presented. It is noted the important role of the teacher of higher technical educational institution in implementing the main components of personality-oriented training system using media technologies, as well as revealed the qualities that students of higher technical educational institution should develop.
10
Демченко, Н. І. "Психолого-педагогічні аспекти формування професійної культури у майбутніх фахівців технічного профілю". Педагогіка і психологія, № 3 (64) (2009): 66–74.
Find full text
11
Цирульник, Сергій Михайлович, та Леся Володимирівна Моторна. "СЕРВІС IFTTT І ЗАСОБИ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ ДЛЯ ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ". Information Technologies and Learning Tools 88, № 2 (2022): 255–72. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4403.
Full textAbstract:
Ринкове середовище формує вимоги до молодих фахівців, а конкуренція між закладами вищої та фахової передвищої освіти спонукає готувати висококваліфікованих фахівців. Очевидно, що змістовне наповнення дисциплін залежить від прогнозованого технологічного розвитку країни та потреби у фахівцях на ринку праці. Воно має характеризуватися гнучкістю змісту й швидкою реакцією на запити ринку праці. Водночас саме змістовне насичення навчальних дисциплін може спонукати абітурієнта обрати той чи інший заклад освіти та визначитись із спеціальністю. Саме тому, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, слід здійснювати напрацювання найсучасніших програм підготовки фахівців. Поняття «Інтернет речей» є комплексним та досі розвивається. З функціональної точки зору «Інтернет речей» (IoT, Internet of Things) можна розподілити на кілька рівнів: кінцеві пристрої (засоби ідентифікації, давачі, виконавчі пристрої), транспортний рівень (телекомунікаційне середовище, що охоплює дротові та бездротові мережі) та рівень роботи з даними (інтелектуальні платформи, які здійснюють збір, зберігання та обробку). У статті розглядаються питання, які пов’язані з особливостями створення простих пристроїв у межах концепції Internet of Things на базі популярного Wi-Fi-модуля ESP8266 та впровадженням цих досліджень в освітній процес. Зокрема використання технології інтернету речей з сервісом IFTTT під час проєктного навчання в межах вивчення дисциплін «Основи автоматичного керування та роботехніка», «Мікропроцесорні пристрої та системи». Розкрито можливості такого проєктного навчання у формуванні компетенції Інтернету речей у майбутніх фахівців технічного профілю. У статті висвітлена покрокова методика реалізації технічної складової інтернету речей з сервісом IFTTT для створення розумного будинку. Розкрито технічні можливості, особливості підключення та взаємодії модуля ESP8266 та виконавчого пристрою. Показана організація доступу модуля до мережі Інтернет, відправлення та отримання ними даних з використанням популярного хмарного IoT-сервісу aRest. Показано, як використовувати сервіс погоди Weather Underground та Date & Time безкоштовного онлайн сервісу IFTTT для управління виконавчим пристроєм через Інтернет. У статті наведено вихідні коди програми керування для Wi-Fi-модуля ESP8266.
12
Ємельянова, Тетяна, Олег Пташний, Тетяна Ярхо та Дмитро Легейда. "РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ У ФОРМУВАННІ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(92) (28 жовтня 2019): 218–28. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2019.08/218-228.
Full text
13
Vykhrushch, Vira, та Anatoliy Vykhrushch. "Аналіз ефективності змістового компоненту підготовки викладача в умовах магістратури технічного закладу вищої освіти". Педагогічний дискурс, № 24 (4 травня 2018): 36–49. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.24.06.
Full textAbstract:
У статті розглянуто емпіричне дослідження проблеми підготовки викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури, забезпечення його загальнопедагогічної підготовки, здійснено аналіз наукової літератури, стратегій підготовки магістрантів до викладацької діяльності у вищих навчальних закладах різного профілю, розроблено методику дослідження, здійснено аналіз динаміки формування діяльнісної емпатії та педагогічної рефлексії як критеріїв готовності майбутнього викладача до роботи в умовах педагогічних та непедагогічних вищих навчальних закладів, проведено діагностичне обстеження та визначено реальний стан готовності магістрантів вищих навчальних закладів різного профілю до викладацької діяльності у контексті рефлексивної педагогіки. Виходячи з того, що об’єктивною метою підготовки викладача в умовах магістратури закладів вищої освіти різного профілю є забезпечення її рефлексивної спрямованості, формування майбутнього фахівця передбачає її здійснення на андрагогічних засадах, врахування особливостей освітнього середовища моделі дослідницького та педагогічного університету, створення доцільних систем підготовки викладача вищих навчальних закладів різного профілю. Виокремлені проблеми загальнопедагогічної підготовки викладача в умовах магістратури закладів вищої освіти різного профілю розглядаються у контексті рефлексивної педагогіки.
 На основі проведеного дослідження визначено проблеми/напрями вдосконалення системи підготовки викладачів в умовах магістратури педагогічних і непедагогічних вищих навчальних закладів. Достовірність результатів дослідження підтверджена за допомогою критерію достовірності відмінностей середніх величин t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок.
14
Гандзюк, А. П., О. Й. Мацько, Я. С. Горбачова та Ф. А. Демідчик. "Методичний підхід до підготовки фахівців з озброєння та військової техніки в скорочені терміни в умовах воєнного стану". Наука і оборона, № 2 (7 липня 2025): 61–66. https://doi.org/10.33099/2618-1614-2025-29-2-61-66.
Full textAbstract:
У статті автори на основі аналізу змісту кваліфікаційних вимог і програм підготовки фахівців з озброєння та військової техніки у вищих військових навчальних закладах, керуючись вимогами періоду воєнного стану в країні, на основі аналізу досвіду з інтенсифікації навчального процесу в галузі навчальних технічних дисциплін розробили методичний підхід до підготовки відповідних фахівців в обґрунтовано скорочені терміни в умовах воєнного стану. Застосування методичного підходу до підготовки фахівців технічного профілю, який пропонується авторами, в навчальних військових закладах різних рівнів військової освіти забезпечить обґрунтоване скорочення термінів навчання фахівців відповідно до кваліфікаційних вимог замовника з вивчення та освоєння зразків озброєння та військової техніки.
15
Ларіонцева, Анна. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ПСИХОЛОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 21 (13 січня 2023): 37–44. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.21.17088.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу та визначенню актуальності дослідження проблеми формування готовності до професійної діяльності майбутніх магістрів психологів. У статті обґрунтована актуальність вирішення проблеми, розглянуто теоретичні питання основ формування готовності майбутнього психолога до професійної діяльності як психолого-педагогічна проблема, проаналізовано погляди сучасних вітчизняних та зарубіжних науковців щодо професійної підготовки майбутніх магістрів психологів в закладах вищої технічної освіти (ЗВТО). 
 Методики дослідження. Для досягнення мети в роботі планується використати сукупність методів і прийомів наукового пізнання. 
 Висвітлюються теоретичні методи, які передбачають аналіз наукової літератури за темою дослідження та узагальнення здобутої інформації, системний аналіз, узагальнення теоретично-методологічних підходів до проблеми, розробку та обґрунтування теоретичної моделі предмету дослідження. 
 Метод логічного узагальнення - для теоретичного обґрунтування значущості поставлених завдань та уточнення ключових понять дослідження. 
 Результати. Розкрито аспекти формування професійних якостей майбутнього фахівця у процесі підготовки до майбутньої професійної діяльності.
 Висновки. Проблема професійної підготовки магістрів психологів є достатньо гострою. Розширення поля діяльності психологів висуває високі вимоги до особистості самого фахівця. Масштаб особистості випускників ЗВТО повинен відповідати масштабу професійних завдань, які сучасне життя і суспільство ставлять перед магістрами психологами, а це, водночас, вимагає корекції освітніх програм у закладах вищої освіти. 
 У зв’язку з реформуванням освіти питання інноваційних змін у професійній підготовці майбутніх фахівців різного профілю стають найбільш пріоритетними. Актуалізується проблема переходу від знаннєвої парадигми до іншого методологічного спрямування, яка передбачає самостійну орієнтацію студентів у світі інформації та формує в майбутніх фахівців професійну компетентність. Підкреслимо, що акцентується увага на проблемі професійної підготовки, в освітньому середовищі закладу вищої технічної освіти
16
Радкевич, Валентина Олександрівна. "Енергоефективність у професійній підготовці майбутніх фахівців будівельного профілю". New computer technology 8 (22 листопада 2013): 58–60. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v8i1.167.
Full textAbstract:
Стратегічним завданням Уряду нашої держави є стабілізація економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва на основі його глибокої модернізації. Однак заплановане створення в різних регіонах України нових технологічних укладів, модернових виробництв, перспективних секторів економіки неможливе без наявності компетентних кваліфікованих робітників, яких покликана готувати система професійно-технічної освіти. Саме тому ця система потребує державної підтримки й інвестицій в напрямі модернізації усіх її підсистем, приведення у відповідність до вимог сучасного енергоефективного виробництва.У зв’язку з цим, актуальним є оновлення змісту і засобів професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, спрямованих на оволодіння сучасними виробничими технологіями, що уможливлять їх здатність працювати на високотехнологічному обладнанні, використовувати в професійній діяльності енергоефективні матеріали.Зазначимо, що проблема заощадження енергетичних ресурсів України обговорюється політиками, науковцями, роботодавцями протягом 16 років. Однак у професійно-технічній освіті і до сих пір відсутні навчальні дисципліни, які б забезпечували формування у молодих робітників культури енергоефективної діяльності.З огляду на це в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України було започатковано новий напрям досліджень, що стосується впровадження питань енергоефективності у первинну професійну освіту і професійне навчання кваліфікованих робітників на виробництві. Створений з цією метою Центр енергоефективності спрямовував свої зусилля на розробку інноваційного навчального курсу «Основи енергоефективності».Підґрунтям створення цього навчального курсу стали результати аналізу практики діяльності підприємств галузей народного господарства, в тому числі й будівельної, а також змісту навчальних планів і програм за якими здійснюється підготовка кваліфікованих робітників.Виявилося, що на підприємствах гальмується забезпечення заходів щодо: впровадження енергозберігаючих технологій, енергоефективного обладнання; зменшення енергоємності продукції; скорочення витрат ресурсів; контролю й управління витратами паливно-енергетичних ресурсів; участі робітничих кадрів у планових заходах підприємств з енергозбереження.Аналіз змісту професійно-технічної освіти показав, що недостатньою є популяризація і пропагування економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження серед учнівської молоді ПТНЗ і виробничого персоналу підприємств. Було запропоновано до змісту професійного навчання кваліфікованих робітників вводити навчальний матеріал з енергоефективних технологій. Наприклад, для фахівців будівельного профілю доцільно вводити навчальний матеріал, що стосується комплексних енергосистем, вітроенергетики, сонячної енергетики, гідроенергетики, біоенергетики, геотермальної енергетики тощо. Цінною навчальною інформацією для учнів ПТНЗ є сучасні технології будівництва будинків із низькою енергетичною потребою, будинків типу «нуль енергії», будинків «плюс», пасивних будинків тощо.Енергозберігаюче будівництво потребує від кваліфікованих робітників широких компетенцій і знань інтегрованого характеру стосовно: будівельної фізики, систем опалення, вентиляції та акліматизації, технологій сонячної енергії, енергозберігаючої техніки тощо.Розуміючи, що енергозбереження є важливою народногосподарською проблемою, а отже має ґрунтуватися на науковій основі з використанням системного підходу, методів моделювання економічної доцільності використання енергоефективних технологій, матеріалів і обладнання у виробництві, а також альтернативних джерел енергії відбір змісту навчального курсу «Основи енергоефективності» здійснювався з урахуванням досягнень фундаментальної та галузевих наук. У даному випадку підґрунтям відбору змісту навчального матеріалу, що розкриває потенціал енергоефективності й енергозбереження слугували об’єкти, поля й види професійної діяльності кваліфікованого робітника будівельного профілю.У структуруванні навчального матеріалу використовувався модульний підхід, що дозволило утворити п’ять модулів:Загальний, у якому розглядаються питання щодо необхідності енергоресурсів для забезпечення якісного життя як окремої людини, так і суспільства в цілому; обґрунтовується актуальність розв’язання проблеми підвищення енергоефективності на основі економного використання енергоресурсів.Галузевий, у якому розглядаються характерні особливості енергоспоживання в галузі й, відповідно, розв’язання проблем заощадження енергоресурсів.Виробничий, у якому питання підвищення енергоефективності вирішується на рівні підприємства.Професійний, у якому питання підвищення енергоефективності вирішуються в межах професійного поля діяльності, на робочому місці.Побутовий, у якому розглядаються питання енергозбереження в побуті (в умовах ПТНЗ, дома).На вивчення цього курсу розробники відвели 20 годин, з них 6 годин на лабораторно-практичні роботи.Вивчення кваліфікованими робітниками будівельного профілю навчального курсу «Основи енергоефективності» сприятиме формуванню у них енергозберігаючої свідомості, активної громадянської позиції щодо прийняття екологічно й енергетично грамотних рішень у професійній діяльності.
17
Стойчик, Т. І. "ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО КВАЛІФІКОВАНОГО РОБІТНИКА". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 352–58. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4866.
Full textAbstract:
Розглянуто питання використання педагогічних технологій в навчальному процесі з урахуванням формування професійної компетентності майбутнього кваліфікованого робітника. Запропоновано модель кваліфікованого робітника на основі трудової компетентності. Проаналізовано основні складові професійної компетентності фахівця гірничого профілю. Зосереджено увагу на моральному аспекті технологізації професійно-технічної освіти.
18
Ярхо, Т. О. "Діагностичний компонент фундаменталізації базової математичної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, № 3 (2016): 94–100.
Find full text
19
Ящук, Ольга. "ОСВІТНЬО-НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (2021): 141–49. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.141-149.
Full textAbstract:
Оглядова стаття ґрунтується на вивченні теоретичних передумов іншомовної підготовки майбутніх фахівців із кібербезпеки. У наш час кібербезпека як сукупність професійних дій і заходів щодо програмного, технічного захисту стає дедалі затребуванішим напрямом діяльності, що актуалізує питання про шляхи вдосконалення професійної підготовки здобувачів, майбутніх фахівців у цій галузі в технічних університетах. Одним із суттєвих показників відповідності фаховим вимогам і виявом професійної компетентності є рівень сформованості іншомовного комунікативного потенціалу здобувачів. Зокрема, це зумовлено необхідністю активної комунікації для збагачення власного професійного, практичного досвіду інноваційними, прогресивними напрацюваннями іноземних спеціалістів. Теоретичне підґрунтя професійного вишколу становлять грамотно розроблені нормативні документи, що регулюють зміст підготовки. У статті проаналізовано базове освітньо-нормативне забезпечення й окреслено передумови, які визначають алгоритм іншомовної підготовки майбутніх фахівців і визначають рівень її результативності. З’ясовано, що опорні точки іншомовної підготовки фокусуються в компетентнісній парадигмі профілів нормативних документів. Наголошено на необхідності розвитку іншомовної комунікативної компетентності здобувачів у контексті збалансованого співвідношення загальної іноземної мови й іноземної професійного спрямування. Схарактеризовано основні суперечності, усунення яких уможливлює покращення якості іншомовної підготовки фахівців. Спрогнозовано подальший напрям наукового дослідження в порівняльному контексті діяльності британських університетів, що здійснюють підготовку інженерів із кібербезпеки.
 Ключові слова: кібербезпека; фахівець із кібербезпеки; компетентність; іншомовна підготовка.
20
Ярхо, Т. О. "Формування змісту базової математичної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю на освітньо-науковому рівні доктора філософії". Наука і освіта. Педагогіка, № 10 (151) (2016): 212–20.
Find full text
21
Ларіонцева, Анна. "ТЕОРЕТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО МАЙБУТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ПСИХОЛОГІВ В ЗВТО". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 22 (6 червня 2023): 44–51. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.22.17603.
Full textAbstract:
Мета. Стаття присвячена теоретико-аналітичному аналізу аспектів професійної готовності майбутніх магістрів до майбутньої діяльності в закладах вищої технічної освіти. Розглянуто теоретичні засади професійної готовності майбутнього психолога до майбутньої діяльності, проведено аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців щодо професійної готовності майбутніх магістрів психологів в закладах вищої технічної освіти (ЗВТО). 
 Методики дослідження. Для досягнення мети в роботі було використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Так, для визначення сутності поняття професійної готовності використані методи, що формують теоретико-аналітичний дискурс науково-фахової літератури за проблемою дослідження та узагальнення отриманої інформації; структурний аналіз; узагальнення теоретично-методологічних аспектів проблеми; обґрунтування теоретичної концепції предмету дослідження; метод логічного узагальнення, який здійснює теоретичний опис важливості поставлених задач та уточнення ключових понять дослідження. 
 Результати. Розкрито теоретичні аспекти поняття «професійної готовності» до майбутньої діяльності, що складають основу формування професійних компетенцій майбутнього магістра психолога у процесі підготовки до його майбутньої фахової діяльності.
 Висновки. Проблема професійної готовності магістрів психологів до майбутньої професійної діяльності є, на сьогодні, достатньо гострою, а розширення поля діяльності психологів висуває високі вимоги до особистості самого фахівця. Масштаб особистості випускників ЗВТО повинен відповідати масштабу професійних завдань, які сучасне життя і суспільство ставлять перед магістрами психологами, а це, водночас, вимагає корекції освітніх програм у закладах вищої освіти. 
 У зв’язку з реформуванням освіти питання інноваційних змін у професійній підготовці майбутніх фахівців різного профілю стають найбільш пріоритетними. Актуалізується проблема переходу від знаннєвої парадигми до методологічного спрямування, яка передбачає самостійну орієнтацію студентів у світі інформації, формуючи таким чином у майбутніх фахівців професійну компетентність. Підкреслимо, що акцентується увага на проблемі професійної підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності, в динамічно-енергетичному освітньому середовищі закладу вищої технічної освіти
22
Власюк, Олена. "Специфіка використання комп’ютерних технологій у професійній підготовці фахівців мистецького напряму". New pedagogical thought 106, № 2 (2021): 153–59. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-153-159.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасні тенденції соціально-економічного розвитку, процес розширення культурних та освітніх зв’язків України з іншими країнами, що викликають значний попит на високопрофесійних фахівців у різних галузях діяльності. Окреслено мету професійної підготовки, що передбачає набуття високого рівня професійних знань, навичок та мобільності відповідно до вимог науково-технічного прогресу та ринкових відносин в економіці, виховання соціально активних членів суспільства, формування наукового сприйняття, творчого мислення, національної свідомості. Схарактеризовано досвід використання комп’ютерних технологій у ході професійної підготовки фахівців мистецького напряму. Дослідження ґрунтується на застосуванні педагогічного, теоретичного та практичного досвіду, що дало змогу проаналізувати основні шляхи підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців мистецького напряму засобами інформаційного супроводу навчального процесу. Обґрунтовано зростання обсягу інформації в умовах інформатизації суспільства, що спричинило необхідність інтенсивного впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес закладів вищої освіти. Доведено актуальність означеного завдання у підготовці фахівців різного профілю. У публікації окреслено досвід використання комп’ютерних технологій у ході професійної підготовки майбутніх фахівців мистецького напряму у контексті сприймання, структурування, систематизації, збереження великих обсягів навчального матеріалу. Доведено, що комп’ютерні технології дозволяють істотно підвищити ефективність навчання. Презентовані результати емпірично-експериментальної роботи, здійсненої автором статті.
23
Бугра, А. "ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-005.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. В умовах інтенсивного зростання інформації процес формування професійних якостей та здібностей майбутніх фахівців повинен відбуватися впродовж життя. Неперервне навчання є системоутворюючим компонентом освітньої парадигми європейських країн. У цьому контексті самостійна робота студентів, як важлива форма освітнього процесу, повинна стати його безпосередньою основою. Проблема постає більш значущою для студентів закладів вищої освіти технічного профілю, ураховуючи прискорений розвиток науки, техніки й технологій. Це, водночас, актуалізує проблему вдосконалення самостійної їхньої навчальної діяльності, одним із шляхів вирішення якої ми вбачаємо саме в її індивідуалізації.
 Матеріали і методи. Використано досвід автора щодо реалізації та забезпечення процесу індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів під час викладання вищої математики. Здійснено аналіз науково-педагогічної та науково-методичної літератури.
 Результати. У статті розкрито основні технологічні аспекти індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів у закладах вищої світи технічного профілю шляхом сприйняття ними лекційного матеріалу та семінарсько-практичних занять з математики. Обґрунтовано алгоритм використання під час лекційних занять технології, представленої у вигляді «Інтелект-карти», що сприяє розвитку здатності студентів до творчого використання результатів навчання.
 Висновки. Аналіз ефективності індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів доводить необхідність її застосування в процесі вивчення математичних дисциплін. Проте, викладені методи не вичерпують весь спектр можливостей викладача. Розширення діапазону методичних прийомів та визначення їх дидактичних можливостей ми розглядаємо як один із векторів подальших дослідницьких пошуків.
24
Pryhodii, Mykola. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ТА ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 6, № 1 (2024): 1–6. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2024.6112.
Full textAbstract:
У доповіді викладено основні проблеми реформування профільної середньої освіти. Визначено аспекти зацікавленості закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти (П(ПТ)О/ФПО) у реалізації профільної середньої освіти професійного спрямування. Обґрунтовано переваги реалізації профільної середньої освіти професійного спрямування у закладах П(ПТ)О/ФПО. Зокрема заклади професійної освіти пропонують широкий спектр профілів, які відповідають потребам місцевого ринку праці. Профілі можуть бути сформовані на основі однієї або декількох актуальних професій. Навчальна програма професійної освіти пропонує поглиблене вивчення профільних предметів, а також факультативи та курси за вибором. Це дає змогу учням здобути знання та навички, необхідні для вступу до обраної професії. Професійна освіта у закладах П(ПТ)О/ФПО тісно пов’язана з практичною роботою. Учні проходять виробничу практику на підприємствах і в організаціях відповідної галузі. У процесі професійної освіти використовуються сучасні педагогічні технології для підвищення пізнавальної активності учнів. Це робить процес навчання більш цікавим та ефективним. Заклади П(ПТ)О/ФПО активно займаються профорієнтаційною роботою з учнями. Це допомагає учням зробити усвідомлений професійний вибір і набути необхідних компетенцій для досягнення успіху в навчанні та роботі. Профільне навчання у закладах професійної освіти є ефективним способом підготовки компетентних фахівців, які відповідають потребам сучасного ринку праці.
25
Рахманов, Віталій. "ДОСВІД СИСТЕМНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 22 (6 червня 2023): 78–84. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.22.17607.
Full textAbstract:
У статті представлений досвід системної організації підготовки майбутніх інженерів у технічному університеті. Системна організація навчання дозволяє здійснювати комплексну будову освітнього процесу як цілісної частини на основі узгодження всіх елементів освітньо-інформаційного середовища як відкритої синергетичної системи. Мета статті полягає у реалізації досвіду системної організації підготовки майбутніх фахівців технічного профілю щодо вирішення освітніх завдань у професійній діяльності. Впровадження креативних методів навчання, перехід до творчого рівня підготовки, залучення освітньо-інформаційного середовища є основою інноваційного освітнього процесу. Завдання дослідження полягає у розкритті досвіду використання системної організації підготовки майбутніх інженерів. Важливими у цьому процесі є міждисциплінарні та мультидисциплінарні програми, які орієнтовані на розв’язання складних професійно-орієнтованих проблем. Методи дослідження полягають у вивченні й узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду для формування концептуальних положень підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища, наукового аналізу, а також спостереження за навчальним процесом.
 Результати. Сутність впровадження досвіду системної організації підготовки майбутніх інженерів полягає у тому, що відносно самостійні складники навчального процесу розглядаються не ізольовано, а в їх взаємозв'язку зі структурними елементами системи. Це дозволяє виявити інтегративні властивості і якісні ознаки навчального процесу для формування компетентностей майбутніх фахівців. Застосування досвіду системної організації підготовки майбутніх інженерів дозволяє виявити такий варіативний компонент наукового знання, який притаманний складникам, а саме: меті, цілісності, зв'язку, структурі, організації, рівням системи, їх ієрархії, управлінням, поведінки, самоорганізації, її функціонуванням і розвитком.
 Висновок. Досвід системної організації підготовки майбутніх інженерів допомагає у реалізації принципу єдності педагогічної теорії, експерименту і практики. Педагогічна практика є дієвим критерієм істинності наукових знань, положень, які розробляються теорією і перевіряються експериментом. Практика стає джерелом нових фундаментальних проблем освіти. Теорія надає основу для правильних практичних рішень, але глобальні проблеми, завдання, які існують в освітній практиці, породжують нові питання та потребують фундаментальних досліджень
26
РЯБУЩЕНКО, Олег, та Павло КВАСНИКОВ. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ “МОРСЬКОЇ ПРАКТИКИ” Й “НАВЧАЛЬНОЇ ПЛАВАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ” У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ МОРСЬКОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (2021): 166–80. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.789.
Full textAbstract:
У статті представлено вирішення наукового завдання щодо реалізації міждисциплінарних зв’язків навчальної дисципліни “Морська практика” й навчальної плавальної практики у закладі вищої освіти морського профілю з метою удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності “Навігація і управління морськими суднами”. Мета статті полягає в обґрунтуванні можливості поліпшення якості практичної підготовки курсантів (майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами) шляхом авторської реалізації міжпредметних зв’язків навчальної дисципліни “Морська практика” й навчальної плавальної практики у закладі вищої освіти морського профілю. Для цього проаналізовано низку нормативно-правових актів. З результатів аналізу стає очевидним, що важливим компонентом підготовки майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами є практика. Проте її проходження передбачає опанування курсантами (студентами) теоретичних знань та практичних навичок. З’ясовано, що існує суперечність, яка полягає у невідповідності або обмежених дидактичних можливостях навчально-матеріальної (матеріально-технічної) бази професійної підготовки курсантів (студентів) у закладах вищої освіти морського профілю і швидким темпом оновлення техніки і засобів праці й управління ними на суднах. Також науковці вказують на протиріччя між вимогами роботодавців до професійної компетентності фахівців морського та річкового транспорту та недостатньою практичною підготовкою, обсяг якої визначається професійними нормативами в галузі професійної морської діяльності. Вирішення цих суперечностей можливе шляхом використання дидактичного потенціалу міждисциплінарних зв’язків навчальних дисциплін та плавальної практики. Запропоновано під час вивчення навчальної дисципліни “Морська практика” реалізувати методичні вказівки до практичних робіт, якими передбачено набуття курсантами (студентами) знань щодо застосування корабельного палубного обладнання; вивчення питань повсякденної організації судна; вивчення пристроїв і матеріалів під час виконання корабельних робіт, для забезпечення безпеки плавання і стоянки судна в різних умовах обстановки тощо. Ці та інші знання і компетентності необхідні під час проходження практичної підготовки, яка поділяється на навчальну плавальну практику (обов’язковий компонент освітньо-професійної програми) та виробничі плавальні практики за видами (є вибірковими компонентами освітньо-професійної програми).
27
Козловська, І. М., І. В. Савка та О. І. Чорнописька. "ІНТЕГРАЦІЯ ЗАГАЛЬНООСВIТНIХ ТА СПЕЦIАЛЬНИХ ЗНАНЬ У ПIДГОТОВЦI МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 3 (21 грудня 2022): 88–94. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2022-3-13.
Full textAbstract:
У статті визначено, що інтеграція змісту, форм і методів навчання є особливо актуальною в закладах професійно-технічної освіти аграрного профілю, де підготовка учнів за новими професіями вимагає від них не лише засвоювання значного обсягу навчального матеріалу, а і творчого його використання у професійній діяльності. Обґрунтовано, що впровадження інтеграції знань дає можливість уникнути дублювання навчального матеріалу, подолати неузгодженості у трактуванні понять, користуванні величинами та одиницями їх вимірювань. Виявлено, що фахова підготовка спеціалістів аграрної галузі зазнає подальших перетворень через світову економічну кризу, загальний дефіцит якісних продуктів харчування та потребу у професійній підготовці молоді із сіл. Отже, маємо нові, нетрадиційні форми такої підготовки: розширення знань, дистанційний вид навчання, університети третього віку, бізнес- школи, внутрішньоорганізаційне навчання, служби дорадництва тощо. Висвітлено, що прогресивні технології, які базуються на знаннях основ природничих наук, зумовлюють нові підходи до підготовки кадрів для аграрного господарства (прогресивні методи збирання трав, сушіння їх за допомогою відцентрових вентиляторів, пресування сіна, заготівля трав’яного борошна та просушування його у високотемпературних барабанних сушарках тощо, видозміни технології доїння корів, стриження овець тощо). Усе це вимагає нового підходу до групування професій в аграрному господарстві, а також істотних змін змісту та форми навчання, зокрема, сучасний фермер для успішної роботи повинен володіти кількома професіями та чітко уявляти собі весь процес виробництва загалом. Доведено, що лише єдиний підхід до знань, оптимальне поєднання змісту окремих предметів та інтегрованих курсів у навчанні дадуть змогу досягти поставленої мети. Упровадження інтегративних елементів різних рівнів та видів допомагає учням подолати одну з найбільших складностей у навчанні – перехід до суті технологічного процесу, до пояснення наукових принципів, що лежать в його основі. Доведено, що в різних формах і на різних рівнях інтеграції форми навчання не підривають предметної системи навчання, проте дають змогу значно розширити та варіювати зміст і методи предметного навчання, за збереження специфіки кожного навчального предмета. Упровадження інтегрованих методів навчання вимагає, у свою чергу, перегляду та вдосконалення організаційних форм навчання.
28
L.V., Lomakina. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНШОМОВНИХ МОВЛЕННЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 94 (6 травня 2021): 143–50. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-20.
Full textAbstract:
The article reveals the conceptual approaches to improving the content and organization of professional foreign language teaching in technical higher educational establishments.The purpose of the study is to consider the role of information technology and to determine the psychological and pedagogical conditions in the formation of professional foreign language speech competencies of future technical specialists.Research methods: method of theoretical analysis of normative educational documents and scientific-methodical works on problematic issues of pedagogy teaching methods; synthesis of educational and methodical ideas; generalization of own pedagogical experience; methods of generalization, systematization for formulating of scientific research conclusions.Results. The main attention of the publication focuses on theoretical and practical aspects of professional foreign language teaching of future technical specialists, the formation of professional foreign-language speech competencies on its basis.The views of psychologists and teachers on the problem of introducing information technologies into the process of teaching a foreign language for professional purposes are studied. The study of the peculiarities of the formation of professional foreign language speech competencies by means of modern information technologies is conditioned by the search for effective methods of teaching a foreign language in technical higher educational establishments. In the process of learning a foreign language with the use of information technologies, important psychological and pedagogical conditions for the formation of professional foreign language speech competencies are identified. Besides, the main linguodidactic objectives have been defined, the solution of which is facilitated by the introduction of information technologies in the process of foreign language learning. Changes in traditional teaching model of the process of professional foreign language training using information technologies are considered. It is noted that the essence of learning in the new model is not the transfer of information, but the students’ ability to independently acquire knowledge, form and improve their speech competencies, communication skills and habits.Conclusions. The content of foreign language training for future specialists in technical higher educational establishments is the formation of professional foreign language speech communication competencies that contribute to the development of professionally oriented speaking skills, mastering the profession, increase labor efficiency and positively affect business relations.Key words: linguodidactic objectives, teaching model, information technologies, psychological and pedagogical conditions, professional foreign language speech competencies. У статті розкрито концептуальні підходи до вдосконалення змісту й організації навчання іноземної мови за професійним спрямуванням у закладах вищої освіти технічного профілю.Мета дослідження – розглянути роль інформаційних технологій та визначити психолого-педагогічні умови під час формування професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей майбутніх фахівців технічного профілю.Методи дослідження: метод теоретичного аналізу нормативних освітніх документів і науково-методичних праць із проблемних питань методики викладання педагогіки; синтез навчально-методичних ідей; узагальнення власного педагогічного досвіду; методи узагальнення, систематизації для формулю-вання висновків наукового дослідження.Результати. Основна увага публікації зосереджується на теоретичних і практичних аспектах навчання іноземної мови професійного спрямування майбутніх фахівців технічного профілю, формуванні на його основі професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей. Досліджено погляди вчених-психологів і педагогів на проблему впровадження інформаційних технологій у процес навчання іноземної мови за професійним спрямуванням. Дослідження особливостей формування професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей засобами сучасних інформаційних технологій зумовлене пошуком ефективних методик викладання іноземної мови у закладах вищої освіти технічного профілю. У про-цесі навчання іноземної мови з використанням інформаційних технологій визначені важливі психолого-педагогічні умови формування професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей. Визначено основні лінгводидактичні завдання, вирішенню яких сприяє впровадження інформаційних технологій у процес іншомовної освіти. Розглянуто зміни в моделі процесу навчання іноземної мови за професійним спрямуванням під час використання інформаційних технологій. Під час побудови нової моделі навчання сутністю навчання стає не передача інформації, а вміння студента самостійно здобувати знання, формувати та вдосконалювати свої мовленнєві компетентності, комунікативні вміння та навички.Висновки. Зміст навчання іноземної мови майбутніх фахівців у закладах вищої освіти технічного профілю полягає у формуванні професійних іншомовних мовленнєвих комунікативних компетентностей, які сприяють розвитку професійно зорієнтованого мовлення, оволодінню фахом, підвищують ефективність праці та позитивно впливають на ділові стосунки.Ключові слова: лінгводидактичні завдання, модель навчання, інформаційні технології, психолого-педагогічні умови, професійні іншомовні мовленнєві компетентності.
29
Zabiiaka, Iryna. "A MODEL OF FORMATION OF THE INTERCULTURAL COMPETENCE OF FUTURE TECHNICAL SPECIALISTS BASED ON A TANDEM METHOD." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 13(81) (2022): 131–35. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2022-13(81)-131-135.
Full textAbstract:
The article reveals the modern goal of learning a foreign language in a globalized, multicultural society. It is not just mastering the communicative skills of language activities in a foreign language, but the development of readiness and ability of the student’s personality to interact with representatives of the international community, using a foreign language as a means of communication. The research substantiates the need to make adjustments to the organization of the process of learning a foreign language in higher technical school and development of new effective educational technologies, taking into account the full range of factors of modern sociocultural and educational situation and based on synergies of language personality, language and environment. The main part is devoted to the description of the tandem method and its didactic potential during foreign language teaching as a means of intercultural communication. It was found that the tandem method in teaching foreign languages and cultures is a method of teaching, which is based on independent (autonomous) mastery of a foreign language and culture by two partners with different native languages, working in pairs. The article proves that the tandem method as an aid in learning a foreign language in technical institutions of higher education also effectively affects the learning process, as it contributes to the effective formation of foreign language intercultural competence of future technical professionals. The purpose of the tandem method is to master the native language of your partner in a situation of real or virtual communication, acquaintance with his personality, culture of the country of the language being studied, as well as obtaining information in professionally important areas of knowledge. The research identifies the characteristics of the tandem method in the process of its application in foreign language learning, namely: the presence of socio-individual character, asymmetry in relations between partners, interchangeability of roles, activation of the natural mechanism of motivation, strengthening the internal motivation of participants. The purpose of formation of intercultural competence of future specialists. The principle of tandem breaks the stereotype that the learning process is a mechanical process of knowledge transfer, which is possible only with the participation of a professional teacher. It is important that the tandem method allows you to enjoy intercultural communication. It is proved that the educational tandem method in the formation of intercultural competence of students is an innovative tool for transforming the teacher, which contributes to the creation of favorable organizational and methodological conditions in which students are involved in active cognitive-discursive activities.
30
Otamas, Inna, Larysa Sergeieva та Tamara Ivanоva. "НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ЗАХОДИ ДЕРЖАВНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ «УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ» У МЕЖАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ НАУКИ – 2024". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 6, № 1 (2024): 1–5. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2024.6133.
Full textAbstract:
У науковому повідомленні висвітлено масові науково-практичні заходи, проведені Державним закладом вищої освіти «Університет менеджменту освіти» у межах Всеукраїнського фестивалю науки – 2024 в умовах протидії військовій агресії рф. Заходи спрямовано на обговорення ролі та значення науки у вирішенні проблем розвитку сучасного суспільства. Проаналізовано інноваційні підходи у наукових дослідженнях та можливості для наукової спільноти в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства, зокрема, упровадження в освітню практику інноваційних науково-педагогічних технологій, спільне проведення науково-дослідної роботи з актуальних проблем розвитку освіти, застосування нових підходів до розроблення освітньо-професійних програм для здобувачів вищої освіти та підвищення кваліфікації. Висвітлено напрями співпраці кафедри професійної та вищої освіти ЦІПО ДЗВО «УМО» із провідними партнерами за наукового супроводу двох експериментальних педагогічних майданчиків регіонального рівня: «Формування м’яких навичок (soft skills) майбутніх кваліфікованих робітників в освітньому середовищі закладу професійної (професійно-технічної) освіти» та «Забезпечення якості майбутніх фахівців електротехнічного профілю в навчально-практичних центрах закладів професійної (професійно-технічної) освіти». Дослідницька робота об’єднала педагогів 22 закладів професійної (професійно-технічної) освіти за участі громадської організації «Всеукраїнська асоціація працівників професійно-технічної освіти», членами якої є понад 35 тис. осіб і 4 заклади вищої освіти.
31
Бех, Іван Дмитрович, Юрій Михайлович Козловський та Мар’яна Михайлівна Марусинець. "ІНТЕГРАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН ЗАСОБАМИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВІРТУАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (2020): 70–85. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3279.
Full textAbstract:
У статті викладено результати дослідження можливості підвищення ефективності освітнього процесу шляхом інтеграції змісту навчання у віртуальному освітньому середовищі закладів вищої освіти, створюваному з використанням хмарних технологій. Описано міждисциплінарну взаємодію навчальної інформації, розміщеної у віртуальних навчальних кабінетах. Акцентовано увагу на дидактичному аспекті освітньої інтеграції хмарних технологій та здійснено термінологічний аналіз близькоспоріднених понять (інтеграція хмарних технологій, інтеграція програмних компонентів тощо). Зазначено, що інтегративний підхід, спрямований на подолання ізольованості змісту навчання різних дисциплін, може бути ефективно зреалізований із застосуванням елементів хмарних технологій. Встановлено, що узгодження змісту професійної підготовки перш за все має бути втілене традиційними засобами на рівні кафедр одного навчального закладу і після цього перенесено у віртуальне хмарне середовище. Обґрунтовано авторську ідею щодо узгодження та міждисциплінарної взаємодії змісту навчання в межах кількох навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців однієї спеціальності. Показано, що використання хмарних технологій стає єдино можливим засобом досягнення цієї мети. Визначено концептуальні засади узгодження змісту навчальних дисциплін шляхом його інтеграції у віртуальному середовищі. Інтеграція змісту передбачає використання пошукових систем і ефективно реалізується за допомогою хмарних технологій. Це розширює можливості віртуального середовища конкретного навчального закладу за рахунок уведення інтеграційного міждисциплінарного блоку, подолання ізольованості навчальних знань із різних дисциплін надає змогу викладачам швидко орієнтуватись у навчальному матеріалі суміжних дисциплін, сприяє реалізації проблемного підходу до професійного навчання, забезпечує студентам можливість обирати оптимальну траєкторію вивчення основних і вибіркових дисциплін, самостійно інтегрувати отримані знання та формувати нові зв’язки між ними за заданою проблематикою. Показано, як на практичному рівні конкретних технічних спеціальностей концептуальні засади інтеграції реалізуються в підходах, що враховують особливості кожної спеціальності.
32
Виноградська, Голда. "СУЧАСНИЙ СТАН ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЛЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Professional Pedagogics 1, № 24 (2022): 203–14. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2022.24.203-214.
Full textAbstract:
Актуальність статті зумовлена наявністю суперечностей та недостатнім дослідженням теоретико-методичних основ формування професійної компетентності майбутніх фахівців швейного профілю та необхідністю вивчення можливостей ефективного державно-приватного партнерства в підготовці кадрів для легкої промисловості України. Мета: проаналізувати сучасний стан підготовки майбутніх кваліфікованих робітників швейного профілю на засадах державно-приватного партнерства; проаналізувати чинники розвитку державно-приватного партнерства в професійній освіті швейної галузі. Методи: вивчення та аналіз наукових джерел, освітньо-професійних програм, аналітичних матеріалів комітету Верховної Ради України з питань науки, освіти та інновацій, статистичних даних МОН України, Держкомстату України, інформаційних матеріалів з сайтів обласних відділів професійної (професійно-технічної) освіти (далі: П(ПТ)О), аналітичних і статистичних матеріалів українських ЗМІ щодо науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Результати: з’ясовано ступінь наукової розробленості проблеми; охарактеризовано чинники розвитку державно-приватного партнерства в професійній освіті швейної галузі; проаналізовано досвід діяльності 29-ти вітчизняних навчально-практичних центрів швейного профілю; проаналізовано форми співпраці закладів освіти з роботодавцями галузі. Висновки: доведено, що одним із найбільш ефективних методів підготовки висококваліфікованих робітників є співпраця із соціальними партнерами – роботодавцями, які володіють сучасними технологіями; це зумовлює потребу обґрунтування певних організаційно-педагогічних умов, що мають бути створені в закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти; виявлено проблему недостатнього співробітництва закладів професійної освіти та роботодавців галузі щодо збалансування обсягів та напрямів підготовки кваліфікованих робітників відповідно до потреб ринків праці, оновлення професійних та освітніх стандартів, розвитку спільних програм з профорієнтації, співпраці під час реалізації дуальної форми освіти, спільної розробки освітньо-професійних програм тощо; представлено актуальні завдання, покликані стабілізувати систему державно-приватного партнерства з метою вдосконалення підготовки кадрів для легкої промисловості.
33
Ковальчук, Василь Іванович, та Артем Олексійович Заїка. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРОФІЛЮ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (2021): 118–29. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.3897.
Full textAbstract:
Сучасні заклади професійної (професійно-технічної) освіти орієнтовані на модернізацію освітнього середовища, інноваційність освітнього процесу, формування цифрової компетентності фахівця та навчання протягом життя. Це передбачає фундаментальні зміни в професійних завданнях, які розв'язуються в професійній освіті. Це актуалізує потребу в удосконаленні системи підготовки педагогічних працівників. У статті досліджується проблема визначення рівнів сформованості цифрової компетентності у майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю. Репрезентовано результати дослідження рівнів сформованості цифрової компетентності студентів – майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю. Визначено індикатори цифрової компетентності: інформаційний, комп'ютерний, комунікативна грамотність, медіаграмотність та ставлення до технологій. Сформованість цифрової компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю співвідноситься з трьома рівнями досвіду: початківець, інтегратор, експерт. Представлено порівняльну діаграму, що унаочнює розподіл респондентів відповідно до рівня сформованості цифрової компетентності та діаграму опанування майбутніми майстрами виробничого навчання вміннями та навичками застосування цифрових технологій у професійній діяльності. У ході дослідження були виявлені особливості формування цифрової компетентності залежно від віку та отриманої освіти. Встановлено, що рівень застосування цифрових технологій в освітньому процесі впливає на якість освіти та сприяє формуванню цифрової компетентності студентів. На основі здійсненого дослідження виявлено проблеми, що гальмують розвиток цифрової компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю: низька цифровізація професійної освіти, відсутність вимог до цифрової компетентності педагога, необхідність розробки та впровадження критеріїв розвитку цифрової компетентності. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у визначенні педагогічних умов формування цифрової компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю та дослідженні дієвої моделі формування цифрової компетентності та подальшого застосування цифрових технологій майстрами виробничого навчання у професійній діяльності.
34
Виноградська, Голда. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Professional Pedagogics 2, № 25 (2022): 66–73. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2022.25.66-73.
Full textAbstract:
Актуальність статті зумовлена: трансформацією в умовах воєнного стану вимог роботодавців до професійних умінь і навичок кваліфікованих робітників швейної галузі; необхідністю відповідного перегляду й оновлення професійних та освітніх стандартів; потребою модернізації змісту професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О) для повоєнного відновлення діяльності підприємств швейної промисловості та впровадження в заклади П(ПТ)О швейного профілю механізмів державно-приватного партнерства. Мета: виявити й охарактеризувати пов’язані з війною проблеми підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю; узагальнити пропозиції вітчизняних стейкхолдерів щодо вдосконалення цього процесу на засадах державно-приватного партнерства (далі – ДПП). Методи: теоретичний аналіз джерел дослідження – для з’ясування стану підготовки фахівців для швейної промисловості в умовах воєнного стану; опитування – для виявлення пропозицій стейкхолдерів щодо вдосконалення підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю на засадах ДПП. Результати: здійснено теоретичний аналіз наукових джерел дослідження (офіційних матеріалів комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Міністерства освіти і науки України далі МОН, статистичних даних Національного Агентства Кваліфікацій України далі НАК, освітніх програм підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю, науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження); проведено опитування стейкхолдерів галузі – для з’ясування пропозицій щодо покращення підготовки кваліфікованих кадрів для легкої промисловості України в умовах воєнного стану і повоєнного відновлення галузі. Висновки: з’ясовано фактори впливу воєнного стану на трансформацію ринку праці легкої промисловості та зміну вимог роботодавців до професійних умінь і навичок кваліфікованих робітників швейного профілю; за результатами опитування узагальнено пропозиції стейкхолдерів щодо покращення підготовки кваліфікованих робітників для легкої промисловості в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення швейної промисловості на засадах державно-приватного партнерства; доведено необхідність оновлення професійних і освітніх стандартів, упровадження інтегрованих професій швейного профілю; виявлено потребу обґрунтування певних організаційно-педагогічних умов, які мають бути створені для цього в закладах П(ПТ)О.
35
O.E., Mozharovska. "Methods of determining the initial level of readiness to the communication by the professionally oriented foreign language of future specialists of the technical profile." Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems 434, no. 50 (2018): 336–42. http://dx.doi.org/10.31652/2412-1142-2018-50-336-342.
Full text
36
Пустовой, Дмитро, та Ірина Мацюк. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ МАТЕРІАЛОЗНАВЧОГО ПРОФІЛЮ У НТУ «ДНІПРОВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 1, № 17 (2022): 135–44. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259982.
Full textAbstract:
Графічна підготовка студентів технічних напрямів становить основу інженерної освіти. Зміни у державних освітніх стандартах призвели до перегляду змісту та методики викладання даних навчальних дисциплін. Професійні компетенції багатьох дисциплін мають на увазі освоєння студентами засобів комп'ютерної графіки. В статті проаналізовано особливості викладання дисциплін «Інженерна графіка» та «Інформаційні системи в проектуванні, моделюванні та дизайні» здобувачам вищої освіти за спеціальністю 132 «Матеріалознавство». Розробка робочої програми дисципліни є важливою складовою навчального процесу.
 Викладання даних дисциплін орієнтоване на використання сучасних графічних редакторів та на формування професійних якостей майбутніх фахівців з матеріалознавства. При проведенні практичних занять у діяльність студента входить виконання завдання у ручному варіанті та подальше виконання креслень у системі автоматизованого проектування з використанням 2D та 3D моделювання. Даний підхід дозволяє сформувати у студентів просторову уяву, яка допоможе в освоєнні модулів навчальної дисципліни. Формування компетентностей щодо засобів зображення просторових форм на площині з використанням комп’ютерних технологій, що є фундаментом, на якому базуються основні правила виконання технічного креслення. Це є необхідним для кадрів з вищої освіти технічних спеціальностей, майбутні виробничі функції яких пов’язані з складанням конструкторської документації, яка повинна відповідати потребам виробництва.
 Очікувані результати навчання за цими дисциплінами забезпечують формування навичок та вмінь використання комп’ютерної техніки та сучасного програмного забезпечення під час розроблення нових та удосконалення існуючих технологій у матеріалознавстві.
37
ХОХЛОВА, Тетяна, Юрій СТУПАК та Герман САВЧЕНКО. "ЗМІСТ ТА ЯКІСТЬ БАЗОВОЇ ОСВІТИ ЯК СУТТЄВИЙ ЧИННИК ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СУЧАСНОМУ ТЕХНІЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Освітні обрії 50, № 1 (2020): 190–200. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.190-200.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані найбільш суттєві фактори, що впливають на формування фахових компетентностей випускників вишів з інженерних спеціальностей та оцінку роботодавцями якості підготовки фахівців у вишах. Проаналізовано загальні тенденції та основні причини збільшення тривалості шкільного навчання в Україні та країнах Європи; зв'язок між труднощами, що виникають у студентів окремих спеціальностей при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу та низки спеціальних дисциплін в університеті та обсягом вивчення відповідних дисциплін у школі. Зазначено актуальність STEM-орієнтованого підходу до навчання як сучасного напряму модернізації та інноваційного розвитку природничо-математичного, гуманітарного профілів освіти. Наголошено на важливості професійної адаптації молодих фахівців на виробництві та перспективності впровадження дуальної форми освіти. На основі аналізу відгуків роботодавців щодо якості підготовки фахівців з вищою освітою показано необхідність постійного зворотного зв’язку з метою коригування змісту навчання в університетах. З використанням результатів анкетування (опитування) роботодавців – підприємств металургійної галузі м. Нікополь та регіону запропоновані конкретні заходи щодо реалізації принципу єдності й наступності шкільної, вищої освіти та професійної діяльності випускників з використанням практичного досвіду освітньої діяльності Інституту інтегрованих форм навчання та коледжу НМетАУ. На основі позитивних практичних результатів показано перспективність запропонованих заходів з підвищення якості підготовки фахівців з інженерних спеціальностей у сучасному технічному закладі вищої освіти.
38
А., В. Маклакова. "СУТЬ ПРОЕКТУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АСПЕКТІ ПІДГОТОВКИ ТЕХНІКІВ-ТЕХНОЛОГІВ У КОЛЕДЖАХ". Педагогіка та психологія, № 56 (12 травня 2017): 69–77. https://doi.org/10.5281/zenodo.575932.
Full textAbstract:
<em>У статті проаналізовано основні підходи до визначення змісту таких</em> <em>понять, як «діяльність», «професійна діяльність», «професія», «проект»,</em> <em>«проектування», «проектувальна діяльність». Проектувальна діяльність</em> <em>розглядається не ізольовано, а в аспекті дотичності до конкретної професії.</em> <em>У статті визначаються основні завдання та обов’язки техніків</em><em>-</em><em>технологів та</em> <em>розкриває суть і особливості їх цілеспрямованої підготовки до проектувальної</em> <em>діяльності. Підкреслюється, що якісна підготовка майбутніх техніків</em><em>-</em><em>технологів машинобудівного профілю в процесі навчання є</em> <em>нагальною потребою</em> <em>сьогодення. У процесі професійної підготовки важливим показником її якості</em> <em>стає ступінь розвитку та володіння майбутніх техніків</em><em>-</em><em>технологів</em> <em>проектувальними вміннями, тобто їх готовність до проектувальної діяльності.</em> <em>Робиться висновок, що проектувальна діяльність орієнтована на створення або</em> <em>вдосконалення існуючих і впровадження нових проектів, а готовність</em> <em>майбутнього фахівця технічного профілю виявляється в проектуванні на основі</em> <em>володіння спеціальними проектно</em><em>-</em><em>конструкторськими знаннями і вміннями,</em> <em>використанні сучасних технологій і засобів проектування, обґрунтованого вибору</em> <em>і оптимізації в разі багатоваріантності рішень, обліку швидкої зміни технологій,</em> <em>забезпеченні відповідності розроблюваних проектів технічним завданням і</em> <em>чинним нормативним документам з</em> <em>проектування, додержанні високої якості</em> <em>продукції.</em>
39
Yarkho, Tetiana. "FORMATION OF THE CONTENT OF BASIC MATHEMATICS TRAINING FOR FUTURE TECHNICIANS AT THE EDUCATIONAL-SCIENTIFIC LEVEL OF DOCTOR OF PHILOSOPHY." Science and Education 37, no. 10 (2016): 212–20. http://dx.doi.org/10.24195/2414-4665-2016-10-38.
Full text
40
ДУТЧАК, Юрій, та Василь АНТОНЕЦЬ. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК ПРІОРИТЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ДЮСШ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, № 3-4 (29 грудня 2022): 33–38. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2022.3-4.4.
Full textAbstract:
У статті проведено дослідження з метою встановлення можливості використання інформаційно-комунікаційних засобів для підвищення ефективності діяльності позашкільних навчальних закладів спортивного профілю.
 Враховуючи дослідження вітчизняних та закордонних вчених встановлено, що питання цифрової трансформація у сфері фізичної культури і спорту ними розглядаються доволі фрагментарно.
 Встановлено невідповідність стану цифрової трансформації сфери вітчизняного спорту і фізичної культури сучасним тенденціям розвитку спорту у світі та неможливість виконання актуальних завдань існуючими методами без використання інформаційних технологій.
 Цифрова трансформація (діджиталізація) означає дію або процес з оцифрування; перетворення аналогових даних (зображень, відео- та текстових матеріалів) у цифрову форму, діджиталізація – запровадження або збільшення використання організаціями, в певній галузі, країні тощо цифрових і комп’ютерних технологій.
 Виокремлено сім індикаторів, що впливають на ефективність та пов’язані з діджиталізацією діяльності позашкільного навчального закладу спортивного профілю, а саме: ефективна співпраця з меценатами та спонсорами; спрощення процедури отримання медичного дозволу на тренування чи участь у змаганнях з різних видів спорту через розроблення та впровадження механізму взаємодії електронної картки спортсменів з медичною електронною карткою; запровадження електронної системи спортивного сходження спортсмена від першого тренера та фахівців, дотичних до його зростання; прозоре фінансування як окремого спортсмена так і відділень ДЮСШ на основі публічної ІТ-платформи та ефективний розподіл фінансових ресурсів; визначення критеріїв ефективності роботи відділень ДЮСШ, оцифрування їх діяльності та прозорий автоматизований розподіл фінансових ресурсів; створення технічного механізму для отримання зворотного зв’язку щодо якості наданих фізкультурно-оздоровчих і спортивних послуг населенню та вжиття оперативних заходів у разі виявлених порушень; рейтингування спортсменів та їх тренерів відбувається в автоматичному режимі; додаткового стимулювання діяльності тренерських кадрів.
 Шляхом опитування тренерів-викладачів встановлено ієрархію індикаторів для ефективності діяльності ДЮСШ.
41
Маринченко, Інна. "УПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ХУДОЖНЬОГО ПРОФІЛЮ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 15 (2 березня 2020): 173–86. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2020-15-12.
Full textAbstract:
У статті висвітлено результати аналізу досвіду впровадження цифрових технологій у професійній освіті. З`ясовано, що стрімкий розвиток штучного інтелекту в усіх сферах життєдіяльності людини обумовлює використання цифрових технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти та закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Представлені цифрові технології у повній мірі реалізовують завдання, що сприяють підготовці фахівців професійної освіти, які будуть конкурентоспроможними на ринку праці. З`ясовано, що цифрові технології, які запропоновано нами, а саме синхронне та асинхронне навчання, мобільне навчання, «хмарне» навчання» та змішане навчання є ефективними сучасними цифровими технологіями, що створює достатні умови неперервного формування та розвитку цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання художнього профілю. Результати впровадження цифрових технологій, вказують на їхні переваги: доступність, зрозумілість та візуалізація інструментарію, багатофункціональність інструментарію, наявність системи управління навчанням як окремого студента, так і групи студентів, створюються умови для формування вміння здійснювати комунікацію між студентами та педагогами, неперервна online та offline підтримка.У процесі проведення експерименту виявлялися відмінності між рівнем цифрової компетентності на початковому етапі (констатувальний етап) та поточним рівнем – контрольне оцінювання зміни рівня цифрової компетентності (формувальний етап). Результативність зрушень у рівнях цифрової компетеності майбутніх педагогів професійного навчання художнього профілю університету та коледжу в умовах розробленого середовища оцінювалася за такими критеріями: знанням теоретичного матеріалу (використання цифрових технологій в професійні діяльності), умінням розв’язувати професійні задачі в електронному форматі (розроблення навчально-методичних електронних засобів, їх використання в освітньому процесі; розроблення електронних тестів, додавання домашніх електронних завдань, наповнення електронного журналу; проведення електронних уроків під час практики тощо), застосуванням набутих знань в умовах традиційного освітнього середовища (очна, дистанційна чи змішана форма навчання) та в умовах електронного середовища. На основі означених критеріїв було проведено оцінювання рівнів цифрової компетентності майбутніх педагогів художнього профілю університету та коледжу за такими рівнями: високий, середній та низький.
42
АРТЮШИН, Георгій, та Клавдія ТУШКО. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ У КРАЇНАХ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.417.
Full textAbstract:
У статті представлено результати теоретичного аналізу наукових джерел щодо сучасного стану професійної підготовки фахівцівсектору безпеки та оборони у країнах, що розвиваються, а саме: Бразилія, Болгарія, Грузія, Індія, Індонезія, Казахстан, Китай, Малайзія, Румунія, Хорватія та Україна. З’ясовано, що ці країни зазнають впливу схожих зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на розвиток професійної підготовки фахівців сектору безпеки та оборони. Серед таких чинників можна назвати профіль загроз національній безпеці, рівень економічного розвитку, географічне розташування, рівень технічного та технологічного оснащення військових підрозділів, готовність до впровадження інновацій, тощо.Детальний аналіз сучасних тенденцій професійної підготовки фахівців сектору безпеки та оборони у країнах, що розвиваються, дав нам змогу здійснити їх класифікацію за рівнем охоплення. Так, ці тенденції можна поділити на три групи, які відбуваються на макро-, мезо- та мікрорівні. Макрорівень стосується діяльності органів сектору безпеки та оборони (формування системи професійної підготовки майбутніх офіцерів у відповідності з урахуванням міжнародних стандартів, посилення міжнародного співробітництва, реалізація зв’язків військової та цивільної освіти, створення цільових державних програм, впровадження інноваційних підходів). Тенденції на мезорівні означають закономірності, які відбуваються в межах вищого військового навчального закладу (дистанційне та змішане навчання, навчання в умовах максимально наближених до реальних бойових дій, гуманізація, інформатизація, демократизація освітнього процесу). Мікрорівень стосується діяльності науково-педагогічних працівників вищого військового навчального закладу та здобувачів освіти (орієнтація професійної підготовки на саморозвиток здобувачів освіти, що означає опору на особистісне знання, використання інноваційних педагогічних технологій).
43
Поясок, Тамара Борисівна, Олена Іванівна Беспарточна, Ольга Олександрівна Ченчева та Володимир Віталійович Ченчевой. "ВИКОРИСТАННЯ ДОДАТКУ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ BLIPPAR У ПРОЦЕСІ КОМБІНОВАНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Information Technologies and Learning Tools 87, № 1 (2022): 111–23. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4440.
Full textAbstract:
У статті доведено актуальність проблеми використання технології доповненої реальності під час комбінованого навчання студентів технічних спеціальностей, зумовлену необхідністю набуття ними практичних навичок роботи з обладнанням, розуміння фізичних процесів та конструкції елементів складних технологічних систем. Визначено, що технології доповненої реальності сприяють повноцінному забезпеченню студентів можливістю дистанційно опановувати фахові компетентності, необхідні для розрахунку, проєктування та використання технологічного обладнання без його реальної наявності. Обґрунтовано доцільність впровадження для технічних спеціальностей комбінованого навчання з використанням елементів доповненої реальності. Розглянуто переваги використання технологій доповненої реальності при вивченні технічних дисциплін; запропоновано способи її застосування під час комбінованого навчання студентів технічних спеціальностей в аспекті набуття здобувачами освіти фахових компетентностей; наведені практичні результати застосування запропонованих технологій доповненої реальності. Висвітлені особливості використання в межах комбінованого навчання методичного забезпечення із застосуванням технологій доповненої реальності при викладанні технічних дисциплін та практикумів при опануванні магістерських та бакалаврських освітніх програм. Описано можливості й особливості організації навчання студентів із застосуванням методичного забезпечення з використанням технологій доповненої реальності BlippAR на прикладі досвіду використання в навчальному процесі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського під час карантину. За результатами експериментального дослідження здійснена оцінка ефективності та доцільності застосування такого типу технологій при комбінованому навчанні студентів технічних спеціальностей, завдяки чому підтверджено, що використання технології доповненої під час професійної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю при такій формі навчання сприяє підвищенню успішності здобувачів вищої освіти.
44
Шаргун Т. О. та Поцелуйко А. Б. "ЗНАЧЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЛІНГВОГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ПІДГОТОВЦІ ІНЖЕНЕРІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 242–50. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.282.
Full textAbstract:
Стаття присвячена одній з актуальних тем підготовки майбутніх інженерів залізничного транспорту – вивченню лінгвогуманітарних дисциплін, набуттю професійно спрямованої іншомовної компетентності. Розкривається сутність таких понять, як: стратегія навчання іноземних мов, комунікативна компетентність, особистісно орієнтований (особистісно розвиваючий) підхід в освіті, який передбачає навчально-професійний процес, де суб'єкту надається можливість реалізувати себе як особистість. Основна увага зосереджується на тому, що комунікативні вміння повинні розглядатись як важливий компонент структури професійної компетентності інженера будь-якого профілю, зокрема залізничного. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовується значення гуманістичного аспекту освітнього процесу, оскільки жорстке конкурентне середовище потенційно містить у собі загрозу дегуманізації, то надзвичайно важливим є ставити акцент на проблемі особистісного розвитку студента. Висвітлюється значення та роль євроінтеграційного процесу. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти визначають основні напрями професійної підготовки фахівців на початку ХХІ століття, що передбачає досягнення студентами технічного закладу освіти достатнього рівня іншомовної комунікативної компетенції у професійній сфері спілкування.Встановлено, що завдання формування лінгвогуманітарної культури у студентів передбачає: вивчення загальнотеоретичних основ культурного розвитку особистості студента і підготовку його до виконання ролі суб'єкта діалогу культур, з чого випливає визначення стратегії лінгвістичної освіти з урахуванням соціокультурного контексту вивчення іноземних мов і його ціннісно-орієнтаційного змісту. Особливу роль відіграє відбір культурознавчого матеріалу для заданих навчальних цілей, його дидактичне структурування та наукова розробка технологій реалізації для конкретних дидактичних контекстів (при ґрунтовному аналізі навчальної іншомовної літератури на предмет її придатності або адаптованості в заданих умовах).
45
Гірник, Анатолій Володимирович, та Алла Федорівна Неминуща. "Навчання сучасним інформаційним технологіям проектування". Theory and methods of e-learning 2 (3 лютого 2014): 230–34. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.279.
Full textAbstract:
В останні роки минулого тисячоліття провідні світові держави перейшли рубіж, що символічно розділяє «вік енергетики» і «століття інформатики». Це супроводжувалося глобальним переобладнанням всіх галузей комп’ютерними та телекомунікаційними системами і вимагало величезних капіталовкладень – у тому числі в розробку програмних засобів різного призначення для автоматизації інженерної та управлінської діяльності. За висновком Національного наукового фонду США, впровадження систем САПР в різні сфери інженерної діяльності має більший потенціал підвищення продуктивності праці, ніж усі відомі технічні нововведення з часів відкриття електрики. Процес історичний, хоча сучасникам і сьогодні непросто усвідомлювати глибину та значення змін, що відбуваються на їхніх очах [1].Інформаційні технології відносяться до так званих «високих технологій», що є однією з найважливіших і найбільш наукоємних ланок науково-технічної революції на сучасному етапі. Бачимо, що серед найбільш успішних світових компаній розробники програмного забезпечення знаходяться на чільному місці.Будь-яка технологічна перебудова промисловості безперспективна, якщо вона не забезпечена відповідними кадрами. У зв’язку з цим необхідно оцінити якість випускників наших навчальних закладів, їх відповідність сучасним реаліям і зарубіжним стандартам. Наприклад, в [1] наведені експрес-зіставлення студентів інженерно-будівельного факультету Санкт-Петербурзького будівельного університету з тими, які щорічно проходять навчання в міжнародній школі в Норвегії. Виявилося, що в порівнянні із закордонними однолітками наші студенти володіють великим обсягом фундаментальних знань, мають більший інженерний кругозір, але поступаються у вирішенні практичних інженерних завдань. На жаль, наша освіта дає застарілі технології застосування знань. Наш випускник може розрахувати будівельну конструкцію, але буде це робити вручну і досить довго. А його закордонний колега, що володіє відповідними програмними засобами, зробить розрахунки набагато швидше і, крім того, зможе оптимізувати сортамент металопрокату, видати необхідні специфікації та робочі креслення. Звичайно, такий фахівець більш цінний і для нашої промисловості. Аналогічні дослідження, напевне, необхідно було б виконати і для галузі вітчизняної профтехосвіти.Формування фахівця, здатного ефективно працювати в XXI столітті, має здійснюватися шляхом насичення навчальних планів інформаційно-технологічними компонентами і розвитку перепідготовки кадрів. Отже, потрібно переглядати зміст і склад загальних та спеціалізованих дисциплін. Необхідно звернути особливу увагу на підготовку фахівців для проектних організацій, які найбільш насичені інформаційними технологіями, зокрема автоматизованими системами проектування (САПР). Ці досить вартісні комп’ютерні програми сьогодні встановлені на кожному робочому місці проектувальника.Якщо звернутися за досвідом до сусідньої країни, то можна констатувати, що в Російській Федерації вже зробили істотні кроки в реформуванні підготовки фахівців, починаючи з загальноосвітньої школи. Ще в 1992 році компанія АСКОН випустила версію САПР КОМПАС, призначену для навчання школярів. У 2008 році навчальна САПР КОМПАС-3D LT, поступила в школи Росії у складі Стандартного базового пакета програмного забезпечення в рамках пріоритетного національного проекту «Освіта». Ця навчальна САПР отримала широке поширення в школах і використовується в рамках курсів інформатики, креслення, геометрії. Під керівництвом професора КДПІ О. О. Богуславського розроблена методика викладання в програмно-методичному комплексі «Освітня система на базі КОМПАС-3D LT». В рамках Міжнародного проекту «Мережева школа ІКТ» працює секція «Комп’ютерне креслення в середовищі САПР КОМПАС», учасники якої є навіть з України. Організатор проекту – Академія підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки працівників освіти РФ.В Україні тільки розпочинаються роботи в цьому напрямку.За ініціативи Асоціації проектних організацій України та Рішення науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва створена перша вітчизняна система автоматизованого проектування «БудКАД» загального призначення (рис. 1, 2, 3) [2]. Ця система є аналогом найбільш розповсюдженої серед проектувальників країни САПР AutoCAD і дає можливість створення робочих креслень 2D. БудКАД має три мови інтерфейсу користувача: українську, російську та англійську. Розпочата адаптація надбудов, які сьогодні використовуються над AutoCAD. На сьогодні вже поставляється надбудова СПДБ – BonusTools. За даними Асоціації проектних організацій САПР БудКАД придатний для використання на 80-85% робочих місць проектувальників. З кінця минулого року розпочалося широке впровадження САПР БудКАД в проектні організації України. Завдяки тому, що вартісні показники САПР БудКАД на порядок нижчі, ніж найбільш розповсюдженої САПР AutoCAD (США), впровадження першої в значній мірі вирішує питання легалізації програмного забезпечення в галузі, що дуже гостро стоїть сьогодні в нашій країні (рівень піратства сягає 84%). Крім того, заміна зарубіжних програмних продуктів вітчизняною САПР істотно знижує навантаження на імпорт (за даними Асоціації проектних організацій вартість ліцензій на імпортні програмні засоби, необхідних для легазізації будівельної галузі, сягає 4 млрд. грн.) [3]. На жаль, темпи впровадження дещо знижені внаслідок економічної кризи в галузі.Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерство регіонального розвитку та будівництва України визначили заходи з впровадження вітчизняної САПР також і в навчальний процес: безкоштовне оснащення навчальних закладів будівельного профілю системою БудКАД; проведення навчання та атестації викладачів систем автоматизованого проектування; проведення семінарів з питань інформаційних технологій в будівельній галузі; проведення конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення; залучення Асоціації проетних організацій України до процесу навчання; участь в Міжнародних виставках «Сучасна освіта в Україні».В рамках цих заходів ДНДІ автоматизованих систем в будівництві (базова організація Мінрегіонбуду з інформаційних технологій) готує підручник і методичні рекомендації з навчання САПР БудКАД та спільно з Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України веде розробку методики викладання курсів інформатики і креслення з використанням САПР в ПТНЗ будівельного профілю. Готується проведення науково-практичних семінарів для викладачів навчальних закладів та конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення, фінальна частина яких призначена на ІХ Міжнародній науково-технічній конференції «Новітні комп’ютерні технології НОКОТЕ’2011», що відбудеться у вересні 2011 р. в м. Севастополі.
46
Trygub, Oleksandr, та Victor Chalavan. "Сільськогосподарські навчальні заклади Харківської губернії другої половини 19 – початку 20 ст." Eminak, № 3(47) (15 жовтня 2024): 9–35. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2024.3(47).725.
Full textAbstract:
Метою статті є створення узагальнюючої картини становлення та розвитку навчальних закладів сільськогосподарського профілю у межах Харківської губернії від 1840-х років до 1917 р.; виокреслення їх особливостей, характеристики фінансування, матеріального стану, учительського й учнівського контингентів тощо. Наукова новизна. Вперше комплексно охарактеризовано становлення та розвиток сільськогосподарської освіти на теренах Харківської губернії, реконструйовано історичний поступ навчальних закладів різного рівня, виділено їхні ключові характеристики: спеціалізацію, фінансування, матеріальне становище, штати, учнівський контингент. Висновки. У середині 19 ст. як владні кола Російської імперії, так і громадськість все активніше почали говорити про необхідність побудови певної системи підготовки професійних аграріїв, які могли б підвищити продуктивність поміщицьких латифундій. У результаті на Слобожанщині виник один з перших навчальних закладів аграрного типу – Південно-західна ферма. З часом, об’єднавшись із землеробським училищем, даний навчальний заклад перетворився на провідний комплексний осередок підготовки фахівців аграрного профілю з розвиненою матеріально-технічною базою, значним штатом професійних викладачів, багатопрофільними курсами підвищення кваліфікації. Кінець 19 – початок 20 ст. відзначився сплеском громадсько-приватної ініціативи у відкритті сільськогосподарських навчальних закладів. Особливо необхідно відзначити діяльність губернського та повітового земств, які стали ініціаторами відкриття Сумської, Асіївської, Одноробівської та Рокитненської шкіл. Завдяки Івану Терещенку, подружжю Філонових і Михайлу Руднєву відкрилися Михайлівська та Одноробівська школи і навчальна пасіка на Старобільщині. Держава у цьому процесі виступала лише як інвестор, регулятор і контролюючий орган. Не дивлячись на труднощі аграрні навчальні заклади Харківської губернії виступали не лише освітніми осередками, а й були базою наукових експериментів, центром консолідації небайдужих до селянської праці. Фінансування. Стаття підготовлена за результатами фундаментального дослідження «Соціокультурний простір України другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст.: селянський світ» (номер державної реєстрації: 0123U101600) за підтримки Міністерства освіти і науки України.
47
Kichuk, Antonina. "ДО ПИТАННЯ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО СКЛАДНИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВʼЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 49–64. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-49-64.
Full textAbstract:
У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз концептуальних засад проблем здоровʼязбереження особистості у психологічній сфері. Деталізовано сучасні наукові уявлення про таке по життєве явище інтегрованого характеру, яким постає психологічне здоровʼ особистості. Описано результати деяких емпіричних досліджень, що актуалізують потребу у поглибленні наукових уявлень про психологічне здоровʼя сучасного студентства. Здійснено теоретичний аналіз конструктивності наукових підходів та концепцій щодо структурно-компонентного складу поняття «психологічне здоровʼя» у розрізі динаміки людини від «біо» до «соціо». Описано ключове значення здатності особистості юнацького віку до самопроектування в контексті змістовного наповнення поняття»психологічне здоровʼя» та визначальну роль духовності як ціннісного змісту свідомості особистості. Акцентовано увагу рефлексування щодо внутрішнього світу оточуючих і субʼєктного «Я». Актуалізовано питання про емоційну складову психологічного здороʼя студентської молоді. Аналізуються деякі емпіричні дані, що відображають самооцінні судження студентів щодо емоційно-особистісних проявів свого психологічного здоров'я в розрізі двох параметрів: «бакалавр-магістр» і «майбутній фахівець гуманітарного або технічного профілю». Робиться узагальнення, яке обґрунтовує необхідність поглиблення сформованих наукових уявлень про феномен «психологічне здоров'я», а також потребу в спеціальному вивченні саме емоційної складової здоров'я в психологічній сфері сучасного студентства.
 У намаганні визначити абриси емоційного складника психологічного здоровʼя особистості юнацького віку, доведено конструктивність континуально-ієрархічної моделі в аспекті впливовості емоційності на формально-динамічний, змістовно-особистісний та соціально-імперативні рівні розвитку особистості студента. На підґрунті визначеного теоретико-мотодологічного концепту перспективною вбачається розробка діагносту вального інструментарію задля проведення емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення емоційно-особистісних особливостей психологічного здоровʼя студентської молоді.
48
Маринченко, Инна, та Тетяна Васенок. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ 3D ДРУКУ У ПІДГОТОВЦІ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ". Professional Pedagogics 1, № 24 (2022): 251–58. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2022.24.251-258.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження «3D-Fashion» як новітньої і затребуваної тенденції, в основу якої покладено синтез інноваційних технологій і дизайну в індустрії моди, зумовлюється необхідністю: врахування трендів сучасного ринку праці і нових вимог роботодавців у галузі швейного виробництва до змісту професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання; розвитку педагогічної науки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти (далі: П(ПТ)О), що передбачає використання інновацій як важливого чинника суспільного відтворення і створення умов для формування у майбутніх фахівців здатності до творчого вирішення поставлених завдань. Мета: здійснити аналіз використання технологій 3D-друку у підготовці педагогів професійного навчання. Методи: теоретичні: аналіз, синтез – для аналізу наукових праць за темою дослідження; узагальнення, порівняння, зіставлення – для порівняння шляхів розв’язання досліджуваної проблеми; емпіричні: анкетування, онлайн-опитування педагогічних працівників, бесіди з педагогічними працівниками закладів П(ПТ)О. Результати: проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку технологій 3D-друкування в галузі легкої промисловості, проведено анкетування здобувачів освіти і педагогів для визначення особливостей використання 3D-принтерів у підготовці майбутніх педагогів професійного навчання. Висновки: доведено важливість використання сучасних підходів до навчання автоматизації швейного виробництва; з`ясовано, що 3D-принтери є ефективним інструментом для навчання, що дає змогу зекономити час на перегляді відео й інструкцій, налаштування, завантаження моделі та запуску її до друку; визначено дидактичні переваги використання 3D-друку в освітньому процесі (активне навчання; підвищення інтересу до навчання; вдосконалення освітнього процесу; розвиток просторового й обчислювального мислення; підвищення цифрової взаємодії; підготовка учнів до життя й роботи в цифровому суспільстві; розроблення нових дидактичних матеріалів); на основі проведеного анкетування здобувачів освіти і педагогів доведено необхідність впровадждення 3D-технологій в освітній процес підготовки педагогів професійного навчання швейного профілю у закладах П(ПТ)О; визначено перспективні напрями подальших досліджень (моніторинг трендів у галузі 3D технологій для оновлення змісту професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання у закладах освіти швейної галузі).
49
Ніколенко, Людмила. "ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Особлива дитина: навчання і виховання 117, № 1 (2025): 59–72. https://doi.org/10.33189/ectu.v117i1.213.
Full textAbstract:
Стаття стосується проблеми організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти України. Підкреслено важливість залучення здобувачів з особливими освітніми потребами до вищої освіти, яка є важливим чинником особистісного зростання та соціальної інтеграції особистості. Досліджено основні напрями діяльності закладів вищої освіти, які сприяють залученню студентів з особливими освітніми потребами до освітнього процесу. Виокремлено такі організаційні аспекти: створення спеціалізованої матеріально-технічної бази, забезпечення архітектурної доступності, впровадження адаптивних технологій навчання, підготовка викладачів до роботи в інклюзивних групах. Окрему увагу приділено питанню цифрової інклюзії та доступності освітніх онлайн-сервісів для студентів з ООП. Акцентовано на ролі психологічної підтримки та соціального супроводу осіб з інвалідністю під час навчання у закладі вищої освіти. Проведено аналіз досліджень, які висвітлюють стан та тенденції інклюзивної освіти у вищій школі, зокрема відзначено роль Відкритого міжнародного університету розвитку людини «УКРАЇНА» у впровадженні ефективних практик інклюзивного навчання у вищій школі. Особливий акцент зроблено на академічній інклюзії в цьому університеті, а саме: адаптації навчальних програм та методик викладання для студентів з особливими освітніми потребами. Досвід університету «УКРАЇНА» підтверджує, що комплексна підтримка студентів із залученням фахівців різного профілю сприяє їхньому успішному навчанню та соціалізації. Особливу увагу приділено інклюзивному напряму діяльності Національного університету «Львівська політехніка», де створено Центр ветеранського розвитку, що є прикладом інклюзивного підходу до навчання ветеранів і студентів з особливими освітніми потребами. Зазначено, що сьогодні українська система вищої освіти розвиває інклюзивне навчання за європейськими стандартами, проте існує потреба у формуванні єдиної державної політики в цій сфері. У статті узагальнено основні перспективи розвитку інклюзивного навчання у вищій освіті України. Виявлено, що незважаючи на помітний прогрес закладів вищої освіти в забезпеченні доступності та соціальної інтеграції, нагальними є проблеми, пов’язані із фінансуванням, нормативним регулюванням та спеціалізованою підготовкою кадрів. Запропоновані у статті напрями вдосконалення інклюзивного навчання можуть стати основою для подальших реформ у сфері освіти.
50
ДУБОВСЬКА, Ольга. "ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ СПІВАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (4 квітня 2023): 18–25. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-1-3.
Full textAbstract:
Анотаціяю. Висвітлено рекомендації систематизованого використання інноваційних напрямів розвитку співацького голосу майбутніх учителів мистецтва у сучасній практиці підготовки в ЗВО. Стаття містить поради викладачам щодо застосування інноваційних науково-методичних засад у практичній роботі з розвитку співацького голосу здобувачів музичної освіти. Специфіка педагогічного спрямування вокального навчання у вищих навчальних закладах вимагає формування високого рівня розвитку вокально-технічного комплексу умінь та навичок; усвідомлення закономірностей процесу утворення голосу; розвитку вокально-слухових умінь; володіння науково-теоретичною базою знань із проблем розвитку учителя музичного мистецтва. Значне зростання зацікавленості у вокальному мистецтві у різних сферах людської діяльності і, зокрема, масове поширення різноманітних «модних» шоу-програм, мистецьких майстерень, конкурсів, картингів, творчих проектів тощо, засвідчують брак професійного підходу до кваліфікованої підготовки вокально-педагогічних кадрів, здатних задовільнити потреби сьогодення. А нові вимоги, як відомо, потребують якісно нових фахівців, які б зуміли професійно реалізувати ці проблеми. Мета роботи полягає у розкритті і узагальненні інноваційних вокальних методик підготовки здобувачів освіти у ЗВО, аналіз науково-методичних засад розвитку співацького голосу на допомогу викладачам вокалу у роботі з майбутніми учителями музичного мистецтва. Висвітленні нових прийомів вокально-методичної роботи над розвитком співацького голосу здобувачів музичної освіти. Методологія. Розвиток співацького голосу вимагає чіткої побудови стратегії і тактики педагогічної діяльності. Засвоєння необхідного обсягу інформації, оволодіння практичними уміннями і навичками вимагає більш чіткої організації навчального процесу. Методика викладання будь-якої дисципліни ґрунтується на врахуванні її закономірностей і підпорядковується певним принципам, від яких залежить її ефективність. Закономірності навчання віддзеркалюють залежність між діяльністю викладача, діяльністю здобувача та змістом навчання. Методика базується на обґрунтованих та науково перевірених принципах навчання, зумовлених закономірностями і завданнями навчальної діяльності. Загальна педагогіка дає таке визначення поняття принципів педагогічного процесу (лат. principium – основа, початок) – система основних вимог до навчання і виховання, дотримання яких дає змогу ефективно вирішувати проблеми всебічного розвитку. Ефективність розвитку співацького голосу майбутніх педагогів залежить від методів, за допомогою яких викладач вокалу формує та розвиває співацький голос здобувача, здійснює процес передачі вокально-педагогічного досвіду. Педагогічний словник так подає поняття «метод». Метод (з грецької – шлях дослідження чи пізнання) – спосіб організації практичного й теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями об’єкта, що розглядається. Методом розвитку співацького голосу можна вважати спосіб організації упорядкованої взаємопов’язаної діяльності педагога та здобувача, спрямованої на практичне засвоєння та теоретичне осягнення засад вокального навчання, тобто – спосіб, за допомогою якого викладач передає, а здобувач засвоює теоретичні знання та вокально-практичні уміння та навички. Наукова новизна. У сучасних умовах реформування вищої педагогічної та музичної освіти, особливої актуальності набуває проблема модернізації підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін до самостійної діяльності та забезпечення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці. Саме тому особливості формування та розвитку студентів вимагають оновлення свого методичного підґрунтя, що стає дедалі більш значущим у теорії та практиці музичного навчання. Сучасна школа потребує фахівця з ґрунтовними психолого-педагогічними, предметно-спеціальними знаннями, прикладними уміннями та навичками, за допомогою яких учитель зможе ефективно реалізувати завдання, мету і цілі навчально-освітнього процесу.В дослідженнях з теорії і методики навчання музики і музичного виховання підкреслюється, що визначений комплекс вокальних знань, умінь і навичок не є достатнім дляроботи фахівців музично-педагогічного профілю, сутність професійної діяльності яких передбачає проектування і використання такої методики навчання студентів співу, яка б забезпечувала не тільки розкриття і формування їх власних співацьких можливостей і здібностей, а й враховувала б при цьому срецифіку майбутньої вокальної роботи із школярами. Тому актуальною стає проблема вдосконалення професійної підготовки здобувачів вищих навчальних закладів, змісту навчання, створення та втілення в практику роботи вищої школи новітніх методик викладання фахових дисциплін. Висновки. Становлення творчої індивідуальності є важливою умовою повноцінного розвитку особистості. Людина, яка має постійний та усвідомлений інтерес до творчості, вміє реалізувати свої творчі здібності, успішніше адаптується до змінення життєвих ситуацій, легше створює свій індивідуальний стиль діяльності, більш здатна до самовдосконалення. Еволюція вокального мистецтва вимагає вивчення провідних методик із питань постановки голосу. Процес розвитку вокальної майстерності є творчим, тому має свої особливості. Сучасні вокальні школи базуються на академічній постановці голосу, оскільки це складний процес, вимагають від співака систематичної цілеспрямованої роботи, опанування усього комплексу вокально-технічних навичок, теоретичних і практичних основ професійного співу.