Academic literature on the topic 'Медійна мова'

Англійська мова - міжнародна мова, яка домінує майже в усіх сферах людської діяльності. Незважаючи на вивчення англійської мови як іноземної починаючи з початкової школи, українські студенти все ще стикаються з труднощами в говорінні та письмі під час навчання та за межами освітнього простору. Дослідники стверджують, що традиційні методи викладання англійської мови не змогли мотивувати учнів до систематичного навчання та не утримують увагу студентів до предмету на належному рівні. В результаті не відчувається прогрес у вивченні мови і студенти не отримують позитивний результат, що не підвищує мотивацію студентів до навчання. Це дослідження має на меті розглянути застосування новітніх методів при вивченні іноземної мови, зокрема гейміфікацію, як ефективний метод залучення студентів до навчання. Поєднання класичних та новітніх методик фокусується на підвищенні мотивації, результативності та розвитку конкурентоспроможності серед студентів.

Стаття присвячена особливостям реалізації комунікативного підходу у навчанні граматики студентів технічних спеціальностей. У статті розкрито поняття граматичної компетентності та визначено її компоненти. Розглянуто різні підходи до навчання граматики, їхні переваги та недоліки. Охарактеризовано особливості комунікативного підходу у вивченні іноземних мов та принципи його реалізації при навчанні граматики студентів технічних спеціальностей, наведено етапи ефективної презентації граматичних конструкцій. Розглянуто види вправ та завдань при комунікативному навчанні граматики з урахуванням принципу професійно-комунікативної спрямованості. Визначено роль та функції викладача при організації комунікативного навчання, а також охарактеризовано комунікативну форму контролю засвоєння граматичного матеріалу. Наведено приклади завдань для засвоєння граматичних структур з урахуванням принципу комунікативності.

Визначити сутність інноваційної фразеології в сфері економіки та здійснено класифікацію американських фразеологізмів сфери економіки та бізнесу. Автором охарактеризовано мовні особливості інноваційної фразеології сфери економіки та бізнесу, визначено вплив спільноти на формування інноваційних фразеологізмів. Проаналізовано особливості словотворення нової американської фразеології та показано способи перекладу нової американської фразеології. Досліджено 223 інноваційні американські фразеологізми, які було поділено на тематичні групи Characteristics of the current economy, Characteristics of corporations, firms, Trade and types of trade enterprises, Goods and customers, Management, Marketing and advertisement, Capital investments, Work, employment, workers, working life. Показано, що група Work, employment, workers, working life є найчисельнішою та містить 45 фразеологізмів. Здійснено переклад інноваційних американських фразеологізмів газетних статей у сфері економіки та бізнесу, де здебільшого застосували описовий та еквівалентний переклад.

Анотація: У статті ми дослідили етичні та соціальні наслідки впровадження штучного інтелекту (ШІ) в український комунікативний простір. Розглянули позитивні аспекти використання ШІ у ЗМІ, освіті, держуправлінні та повсякденному житті, акцентуючи на ризиках: мовна дискримінація, алгоритмічна упередженість, маніпуляції свідомістю, цифрова нерівність і загроза гуманітарним професіям. Підкреслили необхідність етичного регулювання, критичного мислення та цифрової освіти для безпечного інтегрування ШІ у суспільство. Ключові слова: штучний інтелект, комунікаційний простір, глобалізація, цифровізація, мас-медіа, соціальні мережі, персоналізований контент, адаптивне навчання, етика ШІ, достовірність інформації, алгоритмічна упередженість, генерація тексту, освітні технології, цифрові платформи, автоматичний переклад, мовні моделі, перевірка фактів, рекомендаційні системи, соціальні стереотипи, етичні виклики.

The article examines the language of the russian-ukrainian war of the 21st century based on the materials of compressed media texts; the role of political narratives and psychological-emotional markers in the creation of new lexemes is clarified; the verbal expression of forecasts of ukrainian and foreign analysts regarding the course of hostilities on the territory of Ukraine is shown. Compressed media texts reflect the main meanings of the language of the russian-ukrainian war in relation to the surrounding world. First of all, the media vocabulary was supplemented with neologisms – aggressive and sad: “rashism”, “denazification”, “katsapstan”, “orks”, “rusnia”, “kremlins”, “parebrik”, “in the swamps”, “nuclear dictator”, “putinism”, “two hundred” and others. Numerals acquired new expressive and evaluative meanings: “200s” (dead), “300s” (wounded), “400s” (russian military personnel who filed reports for termination of the contract), “500s” (hopelessly drunk russian soldiers, alcoholics who are unable to perform combat tasks). The language of war intensified the slogans of the struggle for state independence and people’s freedom. The scope of the greeting “Glory to Ukraine! – Glory to Heroes!”. New official holidays have appeared in the history of Ukraine since 2014: “Heroes of the Heavenly Hundred” Day (February 20), “Ukrainian Volunteer Day” (March 14), “Defenders and Defenders of Ukraine Day” (October 14), “Volunteer Day” (5 December). As you know, the professional holiday of the military is the Day of the Armed Forces of Ukraine” (December 6). A special style is characteristic of media texts on military topics: “Iron Force of Ukraine” (Iron Force of Ukraine), “digitize the Army” (for effective simulation of military operations); “grain corridor” (export of Ukrainian grain to African and European countries); “don’t let Ukraine lose” (the position of the Allies at the first stage of the war), “Ukraine must win!” (the position of the Allies in the second stage of the war); “in the Russian-Ukrainian war, the thinking of the 19th century collided with the thinking of the 21st century”, “a politician is a person who understands time” (Grigori Yavlinskyy, Russian oppositionist); “aggressive neutrality” (about Turkey’s position); “in Russia”, “there, in the swamps” (in Russia), “weak, inadequate evil” (about Russia), “behind the fence”; “a great reset of the world order”; “technology of military creativity”; “they are not Russian and not Ukrainian, they are Soviet”, “people without mentality”, “in Ukraine and without Ukraine” (Vitaly Portnikov about a separate category of Russian-speaking citizens in Ukraine); “information bed of Ukraine” (about combat operations on the front line; “when a descendant asks me what I did in those terrifying moments, I will know what to answer. At the very least, I did not stand aside” (opinion of a Ukrainian fighter). Compressed in media texts is implemented in the headline, note, infographic, chronicle, digest, help, caption for photos, blitz poll, interview, short articles, caricature, visual text, commercial, etc. Researchers add “nominative-representative text (business card text, titles of sections, pages, names of presenters, etc.) to concise media texts for a functional and pragmatic purpose.” accent text (quote, key idea); text-navigator (content, news feed, indication of movement or time); chronotope”. A specific linguistic phenomenon known as “language compression” is widespread in media texts. Language compression is the art of minimization; attention is focused on the main, the most essential, everything secondary is filtered out. Compression uses words succinctly and sparingly to convey the meaning as much as possible. For example, the headline “Racism. What is the essence of the new ideology of the Russian occupiers?”. The note briefly explains the meaning of this concept and explains the difference from “nazism” and “fascism”. Key words: compressed media text, language compression, language of war, emotional markers, expressive neologisms, political journalism.

У статті проаналізовано особливості функціонування у текстах новин неологізмів, які виникли у часі російсько-української війни У роботі показано, як війна вплинула на мовні зміни, спричинивши появу нових слів та висловів. Розглянуто креативні підходи сучасних журналістів до розв’язання питання про грамотне впровадження до мови засобів масової інформації неологізмів різного плану. Зазначено, що під впливом нових реалій, а також під впливом емоційного всенародного сприйняття нових явищ, виникли певні лексичні одиниці, структура й змістова насиченість яких відрізняється від усталених, – неологізми. Продемонстровано, що в мові новин активно функціонують слова, які у воєнний період набули специфічних значень. Такі слова стали звичними. Здебільшого вони сприяють і компактності мовлення. Зафіксовано виникнення нових топонімів, які є синонімами до назви «Росія». Проаналізовані тексти засвідчили, що їхні автори, щоб виявити ставлення до країни агресорів-окупантів, почали активно замінювати назву «Росія» на неологізми-синоніми з іронічно-глузливими та образливими емоційними відтінками. Вказано, що хоч словники фіксують чимало сленгових термінів, які набули особливого значення та використовуються в контексті війни, однак у мові друкованих медіа сленгові неологізми використовуються дуже рідко. В в аналітичних матеріалах усних медіа вони все-таки є. Вказано, що ознаками лексичної креативності журналіста, який готує текст новин, є вміле використання влучних слів-неологізмів, які сприяють економії мовних засобів та виражають новітнє ставлення народу до нових явищ. Це дослідження доводить, що новітня журналістика, намагаючись захопити увагу споживача, передбачає добір ефективних способів інформування. Спостереження також засвідчують, що журналіст може активно сприяти лінгвістичній кодифікації української мови. Робота підкреслює роль мови як засобу національної єдності та сили в часі війни. Дослідження наголошує на важливості мови як інструменту, здатного стимулювати національний спротив. У статті наголошено на тому, що неологізми не тільки слугують для позначення нових явищ, але й сприяють формуванню спільних моральних національних кодів, особливо важливих у часі війни. Ключові слова: неологізми, експресивна лексика, сленги, масмедійні тексти, виробництво новин, економія мови, процес компресії, словотвірні засоби.

У публікації репрезентовано дискурсивні особливості мовних кліше як стереотипних одиниць у мові сучасних українських медіа. Значення мовних кліше у новітньому медіадискурсі осмислено в контексті глобальної клішованості.