Relevant bibliographies by topics / Музейний предмет

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers

Academic literature on the topic 'Музейний предмет'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Музейний предмет.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Музейний предмет"

1

Карапузова, Н. Д., та Ю. Г. Павленко. "ЕСТЕТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ МУЗЕЙНИМИ ЗАСОБАМИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (2020): 89–101. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-89-101.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано особливості освітнього середовища у педагогічному закладі вищої освіти, котре естетизоване за допомогою музейних засобів й, водночас, є складником його освітнього процесу. З’ясовано, що естетизація передбачає просторово-предметне наповнення (дизайн аудиторій, використання музейних предметів, самостійних музеїв тощо) та зумовлює гармонізацію соціального оточення. Відмічається, що методичною основою освітнього процесу в музейному середовищі є діалог за трьома напрямами, а саме: прямий діалог студента із музейним педагогом (викладачем), міжособистісний діалог усіх учасникі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Сошніков, Андрій Олександрович. "Культурологічні аспекти розкриття поняття «музейний предмет» як механізму артефікації культурної пам’яті". Питання культурології, № 40 (21 грудня 2022): 321–31. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269390.

Full text
Abstract:
Мета статті — розкрити культурологічний та філософський аспекти поняття «музейний предмет», а також проаналізувати його європейську музеологічну класифікацію з подальшим її включенням у вітчизняний музеєзнавчий обіг. Дослідження базується на застосуванні комплексної методології, що передбачає поєднання методів структурно-функціонального і порівняльного аналізу. Через залучення системно- теоретичного підходу визначено закономірності введення методів раціонального пізнання та можливості їх імплікацій в музеологічний контекст. Для одержання найбільш достовірних результатів дослідження застосовано
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Дишева, Н. В. "КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА. ДОСВІД ОЦИФРУВАННЯ ЕКСПОНАТІВ ФОНДОВОЇ КОЛЕКЦІЇ КЗК «БАХМУТСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ»". Facets of History, № 2(10) (30 грудня 2019): 76–82. http://dx.doi.org/10.61655/2708-1249.2(10).2019.76-82.

Full text
Abstract:
У статті розглядається питання щодо впровадження електронного обліку та організації обліку музейних предметів, оцифрування музейних предметів для внутрішнього використання. Поданий матеріал свідчить про власний досвід наукових та фондових працівників КЗК «Бахмутський краєзнавчий музей». Ключові слова: музейний предмет, оцифрування, фотофіксація, сканування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

МАНЬКОВСЬКА, Руслана, та Світлана БАБУШКО. "ВІЗУАЛЬНИЙ КОНСТРУКТ У МУЗЕЙНИХ ПРАКТИКАХ". Східноєвропейський історичний вісник, № 23 (27 червня 2022): 195–203. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.23.258975.

Full text
Abstract:
У статті на основі сучасного візуального дискурсу розглядається візуальний конструкт як головна форма музейної візуалізації, проаналізовано музейні практики й візуальні технології в українському музейництві, приділено увагу особливостям музейного моделювання та важливим завданням інтерпретації візуальних конструкцій, окреслено соціокультурні можливості візуального конструкту, його вплив на відвідувача. Досліджуваний візуальний конструкт – це окремий музейний предмет / музейний комплекс (фрагмент музейної експозиції), змодельований через музейні практики для візуалізації певних смислів у музейн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ключко, Юлія. "Інструменти комунікації в контексті музеєзнавчих досліджень". Питання культурології, № 42 (13 листопада 2023): 127–39. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293766.

Full text
Abstract:
Мета статті — здійснити комплексний аналіз інструментів комунікації в контексті музеєзнавчих досліджень, які є свідченням рефлексії науки на розвиток музейної комунікації. Результати дослідження. З’ясовано, що у сучасному музеєзнавстві питання щодо специфіки комунікаційних процесів є доволі дискусійним. Відбувається переосмислення фундаментальних музеєзнавчих понять «музейний предмет», «музейна експозиція» і, як результат, — зміщення завдань комунікації від інформування до партисипації, змінюється культура споживання контенту на культуру участі у створенні контенту. Сучасні дослідники аналізую
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ціпан, Тетяна. "ТЕХНОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ В НУШ: МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА". Інноватика у вихованні, № 17 (15 червня 2023): 312–21. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i17.550.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі національно-патріотичного виховання молодших школярів засобами музейної педагогіки. Музейна педагогіка розглядається у статті як інноваційна педагогічна технологія, спрямована на виховання та розвиток особистості (особливо її аксіологічної сфери); як технологія, що пропонує якісно новий рівень освоєння культури і мистецтва на основі музейного зібрання і на цій основі реалізацію основних завдань національно-патріотичного виховання.
 Вирізнено засоби музейної педагогіки: музеї, музейні фонди, музейне середовище (включає музейну колекцію, музейну справу, пошуково-д
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шатрова, Марина. "ПОНЯТТЯ «МУЗЕЙНИЙ ПРЕДМЕТ» НА ПЕРЕТИНІ З ДОКУМЕНТОЗНАВСТВОМ ТА МУЗЕЄЗНАВСТВОМ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 45 (15 червня 2023): 59–67. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi45.639.

Full text
Abstract:
Здійснено теоретичне обґрунтування поняття «образотворчий документ» як частини поняття «музейний предмет». Досліджено, що поняття оригінальний «образотворчий документ» є складовою часиною поняття «музейний предмет». Здійснено дослідження оригінальних образотворчих документів, класифіковано і виокремлено проблеми їх функціонування та реєстрації. Проаналізовано низку публікацій в яких частково розглядаються теоретичні аспекти дослідження окремих образотворчих документів працівниками Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Сошніков, А. О. "Музеалізація як процес перетворення речі на музейний предмет". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 54 (2019): 161–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Kutsaeva, T. O. "Музейна документація на музейні предмети у контексті наукових досліджень: на прикладі різних груп зберігання, а також раритетів обрядів і повсякдення єврейської громади України 19-20 ст. у колекції НМІУ". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 4(144) (2017): 69. http://dx.doi.org/10.15421/171763.

Full text
Abstract:
У статті досліджено проблеми, з якими дослідник може зіткнутися в процесі вивчення музейної документації (інвентарних карток, науково-уніфікованих паспортів, карток картотек) на музейні предмети, що стосуються тем «Історія України 20 ст.» і «Обряди і повсякдення єврейської громади України 19-20 ст.». Охарактеризованими ситуаціями актуалізовано розгляд певних блоків музейної документації як явищ, що мають еволюціонувати разом із доступом до інформації у 21 сторіччі. Підкреслено, що саме завдяки модернізації (переведення інвентарних карток у формат науково-уніфікованих паспортів, перегляд ідеоло
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

А.О., Сошніков. "РІЧ ЯК ОПРЕДМЕЧЕНА ІНФОРМАЦІЯ: КРИТЕРІЇ МУЗЕАЛІЗАЦІЙНОГО ВІДБОРУ КУЛЬТУРНИХ АРТЕФАКТІВ". Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Філософія», № 49 (22 листопада 2017): 250–54. https://doi.org/10.5281/zenodo.1064718.

Full text
Abstract:
В статті концептуально розглянуті критерії музеалізаційного відбору культурних атефактів, обумовлені насамперед тим фактом, що загальні контури культури задаються і конкретизуються речовим світом. Простір і час життя окремої людини і цілих цивілізацій знаходить своє втілення в речах. Будь-яка річ у культурі – є природно-матеріальний і одночасно культурний об'єкт. Історія передбачає єдність відтворення і розвитку соціальної інформації, довготривале зберігання природних і культурних оригіналів і невпинне створення нових об'єктів, з'єднання традиції та інновації. В цьому історич
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Музейний предмет"

1

Карпов, Віктор Васильович. "Державна експертиза культурних цінностей: стан та перспективи". Thesis, Переяслав-Хмельницький Державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди, 2017. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53283.

Full text
Abstract:
Культурна політика в галузі організації та проведення експертизи культурних цінностей відображена у сформованому за роки незалежності України законодавстві. До основних засад державної політики у сфері культури Закон України «Про культуру» від 14 грудня 2010 року відносить захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури. Попит на проведення експертизи виникає при оцінці надходжень предметів до бібліотеки, архіву чи музею щодо визначення їх культурного та історичного значення при прийомі до музейного, архівного чи бібліотечного фонду. Також вагомим є попит на п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Карпов, Віктор Васильович. "Збереження культурної спадщини та музеєфікація пам’ятних місць Тараса Григоровича Шевченка". Thesis, 2014. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53405.

Full text
Abstract:
Питання збереження пам’яті про видатного сина України постало відразу по його смерті 10 березня 1861 р. і ця робота продовжувалася надзвичайно тривало у часі. Після смерті Т.Г.Шевченка його друзі та шанувальники доклали зусиль аби зберегти його особисті творчі доробки та персональні речі. У час російської імперської державності меморіальні пам’ятки про життя та творчість Великого Кобзаря не музеєфікувалися, а зібрані особисті речі зберігалися у шанувальників його творчості та у приватних колекціях. У радянський період, у час розквіту української культури в 20-х роках ХХ століття постає питання
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Музейний предмет"

1

Панова, Татьяна Михайловна. Время собирать. Точка опоры, 2012.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Образцы иероглифов для надписей на ритуальных предметах и музейных экспонатах. 1992.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Музейний предмет"

1

Карапетова, И. А. "ДОМАШНИЕ ПОКРОВИТЕЛИ И ОХРАНИТЕЛИ НЕНЦЕВ (ПО МАТЕРИАЛАМ КОЛЛЕКЦИЙ РОССИЙСКОГО ЭТНОГРАФИЧЕСКОГО МУЗЕЯ), "II Международная конференция «Археология Арктики»"". У II Международная конференция «Археология Арктики». ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893014.

Full text
Abstract:
Пласт традиционной культуры, связанный с архаическим мировоззрением и в целом с религиозной сферой, представляет огромный интерес для исследователей. Одними из важных объектов изучения не только этнографов, но и археологов являются ритуальные или культовые предметы. Антропоморфные, зооморфные изображения из дерева, кости, металла находят при раскопках святилищ, могильников, кладов, поселений. В виду того, что базовые составляющие религиозных идей универсальны, смысл, характер использования подобных предметов, «археологию ритуала» [Савинов, 2007] в какой-то степени помогает понять этнографическ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Барсуков, Е. В., та И. Н. Коробейников. "НАУЧНОЕ НАСЛЕДИЕ В.Н. ЧЕРНЕЦОВА В МУЗЕЙНОМ СОБРАНИИ ТОМСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА, "II Международная конференция «Археология Арктики»"". У II Международная конференция «Археология Арктики». ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893053.

Full text
Abstract:
Научное наследие В.Н. Чернецова, выдающегося исследователя Сибири, хорошо известно не только у нас в стране, но и далеко за ее пределами. Архив ученого и его супруги В.И. Мошинской хранится в Томском государственном университете, в собрании Музея археологии и этнографии Сибири им. В.М. Флоринского (МАЭС ТГУ). Обстоятельства его передачи в музей неоднократно освещались в публикациях, а значительная часть полевых записей исследователя издана в 1987 г. (Рындина, Лукина, 1987). Материалы зарегистрированы в архивном фонде № 869 МАЭС ТГУ, в состав которого включены 157 индивидуально пронумерованных
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Музейний предмет"

1

Смирнова, Татьяна Рафаиловна. "Формы организации работы с детьми младшего дошкольного возраста (3–4-х лет) с использованием музейной педагогической технологии". У Матэрыялы навукова-практычнай канферэнцыі па выніках навукова-даследчай работы супрацоўнікаў Нацыянальнага Полацкага гісторыка-культурнага музея-запаведніка. ГрГУ им. Янки Купалы, 2024. http://dx.doi.org/10.52275/pm2024-95-101.

Full text
Abstract:
Рассматривается вопрос об использовании музейной педагогической технологии в воспитательно-образовательном процессе ГУО «Ясли-сад № 29 г. Полоцка» при организации работы с детьми младшего, среднего и старшего дошкольного возраста. Особое внимание уделяется разработке программы по развитию речи «Речецветик» для детей младшего возраста при восприятии музейного предмета и музейного пространства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Терехова, М. В. "ТУФЛИ, МУЗЕЙНЫЙ АРХИВ И СЕМЕЙНАЯ ИСТОРИЯ: СЛУЧАЙ АТРИБУЦИИ ЖЕНСКОЙ ОБУВИ НАЧАЛА XX ВЕКА". У Атрибуция предмета: интуиция, опыт, документ : сборник научных статей XXVII царскосельской конференции. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54764/ruscol.2021.86.76.001.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Казаков, В. В., К. Б. Жумадилов, Л. В. Лбова та А. И. Панкина. "«ДРЕВНЕЙШЕЕ ИСКУССТВО СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА» – ИНФОРМАЦИОННАЯ СИСТЕМА МОБИЛЬНОГО ИСКУССТВА КАМЕННОГО ВЕКА". У Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.61-62.

Full text
Abstract:
Древнейшее искусство Сибири и Дальнего Востока представляет собой уникальный пласт историко-культурного наследия, начало формирования которого датируется около 4050 тыс. л.н. Особенности сибирских материалов отражают длительное сохранение культурных форм среднего палеолита и сближение их с новыми элементами, характерными для культур верхнего палеолита. До сих пор материалы этого исторического среза не публиковались в веб в виде единой систематизированной коллекции, объединенной по территориальному и хронологическому принципу. В то же время важной задачей современного знания является формирован
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Запускалова, О. Б., В. А. Зыкова, Н. В. Молодцова, and А. В. Ратькин. "THE MUSEUM OF HISTORY OF THE DEPARTMENT SCIENTIFIC SCHOOLS OF THE SIBERIAN STATE MEDICAL UNIVERSITY IN THE CONTEXT OF MUSEUM COMMUNICATION AND CULTURAL – HISTORICAL HERITAGE OF THE SIBERIAN REGION." In OPERA MEDICA HISTORICA. ТРУДЫ ПО ИСТОРИИ МЕДИЦИНЫ. Альманах. Crossref, 2022. http://dx.doi.org/10.35113/9573.2022.85.93.046.

Full text
Abstract:
Представлен опыт создания музея истории кафедральных научных школ в Сибирском государственном медицинском университете, дано описание музейных предметов, показано использование экспонатов музея в целях культурно-патриотического воспитания и профориентации молодежи города Томска. The experience of establishing history museums of department scientific schools in Siberian State Medical University is presented, the description of museum objects, the use of museum exhibits for the purpose of cultural and patriotic education and vocational guidance of youth in Tomsk is shown.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Тимофеева, Т. П. "wHITE STONE VLADIMIR LAPIDARY IN N. N. VORONIN’S DIARIES." In Археология Владимиро-Суздальской земли. Crossref, 2018. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-265-0.217-229.

Full text
Abstract:
Дневники Н. Н. Воронина 1937, 1938, 1939 и 1955 гг. об археологических раскопках и разведках во Владимире и Боголюбове содержат богатый материал о белокаменных, в том числе наиболее известных, резных находках, входящих ныне в лапидарий (коллекцию белого камня) Владимиро-Суздальского музея-заповедника. Дневники содержат описания места и обстоятельств обнаружения предметов, рисунки, обмеры, предоставляя возможность подробной атрибуции музейных экспонатов. The archaeological finds of N. N. Voronin in Bogolyubov and Vladimir make a significant part of the white stone lapidary of the Vladimir-Suzda
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Дубовцева, Е. Н., Х. Пиецонка, and Т. Шрайбер. "NEW DATA ON THE CHRONOLOGY OF FORTIFIED SETTLEMENTS OF HUNTERS, FISHERMEN AND GATHERERS IN THE TAIGA ZONE OF WESTERN SIBERIA." In Материалы 23–25-го заседаний научно-методического семинара «Тверская земля и сопредельные территории в древности». Crossref, 2024. https://doi.org/10.70203/3919.2024.48.16.008.

Full text
Abstract:
Таёжная зона Западной Сибири является территорией с длительной историей фортификационного строительства. Известны более тысячи укреплённых поселений и их прототипов. Большинство городищ относится к раннему железному веку и Средневековью, но первые укрепления датируются неолитом и появляются в регионе на рубеже VII–VI тыс. до н. э. Изучение этих объектов осложняется отсутствием надёжной хронологии. Для создания базы радиоуглеродного датирования памятников, связанных с различными типами оборонительных сооружений, проведён сбор образцов угля и нагара на посуде. Образцы отбирались как из музейных
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Никитин, А. Б., and В. А. Гаибов. "Seleucid Bullae in the State Hermitage Collection." In Hypanis. Труды отдела классической археологии ИА РАН. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-307-7.119-141.

Full text
Abstract:
Селевкидские буллы это небольшие куски глины или битума, крепившиеся к документам, обычно контрактам или налоговым счетам. Многие из булл несут на себе следы веревок (шнуров) или отпечатки папирусных свитков. Их поверхность покрыта оттисками печатей магистратов и свидетелей. Оттиски печатей на селевкидских буллах разнообразны. Изредка встречаются царские печати с изображениями правителей. Официальные печати содержат надписи: обозначение должности, административной единицы (например, название города), дату по эре Селевка (начиная с 312 г. до н.э.). Печати частных лиц, выступавших свидетелями, ч
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Музейний предмет' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography