Academic literature on the topic 'Особистісний імідж'

У статті доведено вагомість формування професійного іміджу для здобувачів освіти. Проаналізовано підходи українських та зарубіжних науковців до розуміння наукової дефініції “професійний імідж”. Зосереджено увагу на аналізі сутності професійного іміджу майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти. З’ясовано, що професійний імідж сприяє прояву її внутрішніх установок, особистісних якостей, життєвих позицій, впливає на організацію міжособистісної взаємодії та реалізацію професійних функцій фахівцем, що працює в дошкільній освіті. Зовнішніми ознаками професійного іміджу є зовнішній вигляд, поведінка, особливості вербального і невербального спілкування, специфіка оформлення рукотворного дошкільного середовища.

Членство Польщі в ЄС, геополітичне розташування країни та розвиток економіки знань є основними факторами, що сприяють підвищенню рівня інтернаціоналізації польської вищої освіти. Через пандемію закладам вищої освіти довелося змінити способи представлення себе на міжнародній арені. Проаналізувавши дослідження та праці провідних польських науковців, автори статті висвітлили динаміку інтернаціоналізації та підходи, які застосовую-ться для опису інтернаціоналізації систем вищої освіти. У статті представ-лено аналіз стану інтернаціоналізації вищої освіти у Польщі у світовому контексті. Автори висвітлили методологію та показники, які були викорис-тані в Польщі для оцінки інтернаціоналізації, щоб знайти певні позитивні практики. У статті висвітлені деякі кроки, зроблені польськими закладами вищої освіти, для сприяння інтернаціоналізації та зайняття вищих позицій у міжнародних рейтингах. Серед основних можна виокремити створення відділів обслуговування або офісів для іноземних студентів у структурах університетів, що спеціалізуються на обслуговуванні студентів за межами ЄС, а також механізмів підтримки для реалізації міжнародних проектів, забезпечення успішної міжнародної акредитації окремих програм та факультетів, звернення уваги на залучення студентів з-за кордону на навчання, прозорість процесів визнання попередньої освіти, створення можли-востей для обміну студентами, які в подальшому потребуватимуть досвіду на ринку праці за кордоном, створення систем мотивації, включаючи фонди оплати праці, заохочення викладачів проводити заняття іноземними мовами тощо. Зазначається, що інвестиції в інтернаціоналізацію можуть створити позитивний імідж країни за кордоном та сприяти покращенню якості освіти, хоча автори роблять висновок, що переваги інтернаціоналізації вищої освіти не обмежуються фінансами, економічним зростанням та підвищенням конку-рентоспроможності, оскільки насамперед вони поглиблюють взаєморозуміння, багатомовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.
 
 Ключові слова: інтернаціоналізація, польська вища освіта, світовий контекст, оцінювання рівня інтернаціоналізації, іноземні студенти, багато-мовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.

У статті розглянуто міждисциплінарний підхід у вивченні професійного іміджу та його структури. Варто йогоаналізувати як «цілеспрямовано сформований образ», як «образ-подання». Найбільш розповсюджені визначення іміджу через «стереотип», «багатоаспектне явище», «соціально-психологічна освіта», «якість особистності», «інтегративну сукупність презентем», «самооформлення», «вираз очікувань людей». Зазначено, що поняття «імідж» трактується досить широко і суперечливо, дослідники пояснюють цей феномен через соціальний емоційно забарвлений образ, що формується у процесі суб'єкт-суб'єктної взаємодії і символічно закріплює певну інформацію про суб'єкта, що є прологом до формування авторитету; стихійно соціально-психологічний феномен, що свідомо формується, виявляється в процесі самопрезентації суб'єкта й існуючий у формі двох взаємопов'язаних сторін: суб'єктивної та об'єктивної, позитивно взаємопов'язаний із соціальною ідентичністю, самооцінкою особистості, рівнем претензій – ставленням; сукупність основних якостей і професійних компетенцій, що включає характеристики високого рівня професіоналізму та спеціальну діяльність суб'єкта з його створення. Визначено, що професійний імідж педагога формується, спираючись на думку про нього як про фахівця в освітньому середовищі, тому досить важливими у структурі є комунікативний, соціальний і професійний компоненти. Оскільки професійний імідж відноситься до особистісного типу іміджу, для нього є актуальними особистісні компоненти іміджу. Ці компоненти зазнають протягом життя незначні зміни щодо інших і можуть переважають над іншими, забезпечуючи стабільність і стійкість рис особистості, поведінки, діяльності. Наголошено, що професійний компонент починає формуватися одночасно з професійно орієнтованими характеристиками особистості, проте він може мінімально бути представлений в іміджі за допомогою сформованих професійно орієнтованих структур особистості, і навіть практичних знань, умінь, навичок. Тому професійний компонент не є активним у формуванні індивідуального іміджу, але є суттєвою характеристикою професійного. Соціальний аспект іміджу характеризує соціальне місце і поведінку людини в соціумі. Сюди входять соціальний (суспільний) статус, соціальні ролі, моделі поведінки, а також соціальне і матеріальне оточення, стиль життя, основні соціальні контакти.

У статті розглядається концепція особистісного іміджу сучасного педагога в умовах динамічних змін, що відбуваються в освітній системі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації педагогів до нових викликів, які вимагають не лише високої професійної кваліфікації, але й розвитку важливих особистісних якостей. Ці якості, такі як комунікабельність, емпатія, креативність та здатність до адаптації, грають ключову роль у формуванні позитивного іміджу педагога, що, в свою чергу, впливає на взаємодію з учнями, їх батьками та колегами.Метою дослідження є всебічне вивчення аспектів особистісного іміджу сучасного вчителя та його впливу на освітній процес. Для досягнення цієї мети було застосовано комплекс методів, включаючи аналіз теоретичних джерел, інтерв’ю з педагогами, а також спостереження за практикою викладання. Перший метод дозволив виявити ключові характеристики, що формують позитивний імідж, серед яких виділено комунікабельність, емоційний інтелект, професійна етика, а також здатність до самоосвіти та саморозвитку. Інтерв’ю з педагогами надало цінні практичні приклади формування особистісного іміджу в процесі взаємодії з учнями, демонструючи, як особистісні якості вчителя впливають на навчальний процес і атмосферу в класі.Результати дослідження вказують на те, що формування позитивного особистісного іміджу педагога сприяє покращенню атмосфери в класі, підвищенню мотивації учнів і їхньому успішному навчанню. Крім того, важливим аспектом є усвідомлення педагогами значення особистісного зростання для професійного розвитку, що підкреслює необхідність безперервної освіти і самоаналізу. На основі отриманих даних зроблено висновки про необхідність впровадження програм підвищення кваліфікації, які акцентують увагу на формуванні та підтримці позитивного іміджу педагога, включаючи навчання з розвитку емоційного інтелекту та комунікативних навичок.Стаття спрямована на глибоке вивчення особистісного іміджу сучасного педагога та його значення в освітньому процесі, що є важливим завданням для підвищення якості освіти. Дослідження також підкреслює роль педагогів у формуванні освітнього середовища, де учні почувають себе комфортно і мають змогу реалізувати свій потенціал. Це дослідження стане корисним ресурсом для педагогів, адміністрації навчальних закладів та науковців, які прагнуть не лише поліпшити імідж педагогічної професії, але й забезпечити високий рівень освіти для нових поколінь учнів.